Виділення культурних злаків, їх склад і використання в рослинництві та селекції

The investigation results of cultivated cereals excretions are given. It is shown that allelopathically active excretions can be used and are utilized to solve practical problems of plant-growing and selection.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2001
Hauptverfasser:	Puzik, V.K., Yelnikova, V.A.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1258
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860144782316142592
author	Puzik, V.K. Yelnikova, V.A.
author_facet	Puzik, V.K. Yelnikova, V.A.
author_sort	Puzik, V.K.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-12T23:13:15Z
description	The investigation results of cultivated cereals excretions are given. It is shown that allelopathically active excretions can be used and are utilized to solve practical problems of plant-growing and selection.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3334627
first_indexed	2025-07-17T12:50:33Z
format	Article
fulltext	УДК 633:581.1+631.527:633.11 ВИДІЛЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЗЛАКІВ, ЇХ СКЛАД І ВИКОРИСТАННЯ В РОСЛИННИЦТВІ ТА СЕЛЕКЦІЇ В.К. ПУЗІК, В .А. ЄЛЬНІКОВА Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаева Україна, 62483 Харківська обл., Харківський р-н, п/в “ Комуніст-1" Наведено результати дослідження виділень культурних злаків. Висловлено думку, що вивчення алелопатич но активних виділень сприятиме виріш енню практичних завдань рослинництва та селекції. В умовах природних і штучно створених фі тоценозів рослини вступають у складні взає мовідносини, важливою частиною яких є хімічна взаємодія між рослинами, або алело патія, що визначає характер їх росту і про дуктивність. Виконуючи роль продуцента, донора алелопатично активних речовин, рос лина виділяє в навколишнє середовище різ номанітні органічні речовини, добова кількість яких становить 10—15 кг/га, сумарну ж кількість за вегетацію можна порівняти з ве личиною врожаю тієї або іншої культури [9]. Виділення рослинами різноманітних ре човин — це активний метаболічний процес, обов’язкова умова нормальної життєдіяль ності, яка притаманна всім живим організмам. Відомо [9, 10], що до складу рослинних виділень, які екстрагують рослини, пере важно в рідкому і газоподібному стані вхо дять різноманітні речовини. Найповніше вив чені кореневі виділення, серед яких є аміно кислоти [16], нуклеїнові та органічні кислоти [13], ферменти [17]. Крім того, рослини ви діляють фітонциди [47], мінеральні сполуки [2], вітаміни [41]. За підрахунками А.М. Гродзінського [7], кількість кореневих виділень досягає 8 % су- © В.К. ПУЗІК, В .А. ЄЛЬНІКОВА, 2001 марної фотосинтетичної продуктивності рос лин. Інші автори [45] зазначають, що через кореневу систему рослин виділяються май же всі типи органічних сполук, які беруть участь у внутрішньоклітинному обміні, а за гальна кількість їх становить 5—10% маси всієї рослини. Важливе місце серед них посідають ви ділення з листя та інших надземних органів. Це насамперед гутація, екскреція газопо дібних речовин і виділення твердих про дуктів. У гутаційній рідині міститься від 600 до 2500 мг/л сухих речовин, з яких полови на є органічними сполуками. Найбільш схиль ні до гутації злакові, бобові та деякі інші ви ди рослин. У посівах пшениці та інших злаків гутація дуже велика — її можна порівняти з невеликим дощем [9]. Не менш важливе значення мають ви ділення з проростаючого насіння. їх кількіс ний і якісний склад залежить від виду, сорту і біологічних властивостей останнього. По шкодження оболонки, замочування його в теплій воді прискорюють процеси виділення з проростаючого насіння [7]. Серед виділень насіння ідентифіковані різноманітні речовини, кількість яких за лежить від біологічних особливостей куль тури [7]. 110 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 Виділення культурних злаків, їх склад і використання в рослинництві та селекції вивчають роль виділень за ґрунто- [З] у взаємовідносинах вищих рослин : w.« ;;:с 'а н ізм а м и [5], вищих рослин між [9] Опубліковано праці, в яких опи- е - : ’механізм дії алелопатично активних - _ г-= на проростання насіння і ріст рос- - .5 8] Встановлено, що сумісне виро- _ рослин у фітоценозі стимулює ріст рослин [15, 20], зумовлює коли- ьа--= '.‘сдифікаційного і генотипного рівня й -.‘х ознак різних видів пшениці [18]. -^зважаючи на велику кількість публікацій :~ : : := -о характеристики алелопатично ак- - з.-ділень різних культур, в літературі -T z : з домостей щодо виділень зернових а- з та їх використання для вирішення —іих завдань рослинництва і селекції, роботу в цьому напрямі здійснював ' - -а,-мов із співробітниками наукової гру- • з 'е~опатії насіння при кафедрі генети- о :е.-е<иії та насінництва Харківського дер- • а в -3 'э аграрного університету ім. В.В. До- з-:зз Г Ф. Наумовим та співавт. [21, 32] ; -~ - ;в -е н о , що, проростаючи, насіння ви- - ■ з навколишнє середовище комплекс : : : ~ - н о активних речовин, водний роз- ■■ - = «:их він назвав екстрактом. Подальші : • д«сення Г.Ф. Наумова і співробітників . .v i e .tih розробку методики використання :~а«ту для підвищення продуктивності, : : продукції та зимостійкості озимої пше- _ ;2і 24, 25, 31], кукурудзи [23], цукро- «сомових буряків [35], соняшнику [29], т - с та гречки [21, 36]. Дослідженнями - -а/мова і М.Ф. Воронкова [ЗО] встанов- -: _іо екстракт озимої пшениці і ячменю о; - життєздатність насіння, що зберіга- : = дуже довго. Результатом співробітництва Г.Ф. Наумо- Е Ф Патики [38] стала розробка ме- : д • використання екстракту для підви- _ е --= продуктивності бульбочкових бак- а симбіозі зернобобових культур. Ана- З'-.-вної алелопатичної взаємодії в сим- : зернобобових культур з бульбочковими ■є: =ми показав, що виділення пророс- -• :- ;го насіння підвищують ефективність > '-О зу на посівах гороху та сої [37]. Зав- ■ “ ідвищєнню ефективності біологічної азотфіксації та одночасної активізації фото синтетичної діяльності рослин зростає вро жайність гороху і сої. Кількість фіксованого азоту атмосфери збільшується у 2 рази. Це дає змогу вирощувати бобові культури без застосування азотних добрив, що сприяє поліпшенню екологічних умов, економії енер гії, забезпечує біологічним азотом наступні сільськогосподарські рослини. Дослідження, проведені з пшеницею і ячменем, показали можливість одержання вищих результатів від застосування препаратів асоціативних азот фіксуючих бактерій на цих культурах, якщо вони використані в поєднанні з біологічно активними речовинами, які виділяє насіння, що проростає [38]. Важливе значення мають розробки Г.Ф. На умова [33] з використання біологічно ак тивних речовин, які виділяє проростаюче насіння, для підвищення стійкості рослин до хвороб і шкідників. Завдяки цим розробкам виявилося, що біологічно активні речовини чинять фунгіцидну дію на багатьох патогенів, що стало основою для розробки способів захисту насіння рослин від інфекції. Дуже важливою в працях Г.Ф. Наумова та співавт. [21—40] є розробка методики вико ристання фізіологічно активних речовин, які виділяє насіння під час проростання, в се лекції польових культур, у підвищенні ефек тивності селекційної роботи. У дослідженнях з експериментального мутагенезу ячменю виявилася захисна дія біологічно активних речовин, які виділяє проростаюче насіння, що дало змогу, не знижуючи рівня генних мутацій, збільшувати частку життєздатних се лекційно цінних мутантів [26]. Одним з важливих питань у селекції є раннє проявляння позитивних рекомбінантів. Встановлено [28, 34], що біологічна стиму ляція гібридного насіння фізіологічно актив ними речовинами, які виділяє насіння під час проростання, створює сприятливе фе- нотипове середовище, на тлі якого прояв ляються дія домінантних генів та їх взає модія з рецесивними генами. Завдяки цьо му можна ефективніше здійснювати відбір рекомбінантів у ранніх гібридних поколіннях. Виявлено, що алелопатична активність і то : ~:-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 111 В.К. П узік, В.А. Єльнікова лерантність різних видів пшениці залежить від видових і сортових особливостей, що значно впливає на зав'язуваність гібридного насіння, життєздатність гібридів першого покоління та формотворний процес гібридів другого покоління при реципрокних схрещу ваннях твердої пшениці з м ’якою [22, 27]. Вивчено деякі механізми дії фізіологічно ак тивних речовин на організм рослин-акцеп- торів, що дало змогу встановити таке: дія фізіологічно активних речовин ґрунтується на перебудові функціональних систем ор ганізму, які зачіпають рівень накопичення нуклеїнових кислот і зміни множинних моле кулярних форм легкорозчинних білків. Це, можливо, зумовлює перебудову функціо нальної активності геному, тобто відключен ня одних і включення інших локусів, інгібую чих різноманітні біохімічні процеси. Дуже важливою, на наш погляд, і пер спективною була започаткована Г.Ф. Нау- мовим і продовжена співробітниками ка федри [40] робота із створення сортів ози мої і ярої пшениці з високим рівнем вза ємодії рослин з асоціативними азотфік суючими бактеріями. Селекція сортів такого типу дає змогу вирощувати пшеницю, по треба якої в азоті значною мірою задоволь нятиметься за рахунок біологічної азот фіксації. Методика такої селекції ґрунту ється на алелопатичній взаємодії рослин пшениці з асоціативними бактеріями. Ці матеріали було подано Г.Ф. Наумовим у 1993 р. на VI Міжнародному симпозіумі з біологічної азотфіксації небобових культур, що відбувся в Єгипті. Вивчення взаємодії рослин у штучних аг рофітоценозах, започатковане Г.Ф. Наумо вим і продовжене нами [43, 44], допомогло з ’ясувати деякі аспекти ролі алелопатії в еволюції рослин. Як відомо, випадки спон танного виникнення віддалених гібридів пшениці й жита в штучно створених аг рофітоценозах у літературі описуються дуже часто [19]. Відомі і можливі причини їх ви никнення, які в основному зводяться до: 1) об'єднання реституційних гамет; 2) апо- гамного розвитку яйцеклітини з наступним подвоєнням кількості хромосом; 3) подвоєння кількості хромосом у гібридів першого по коління. Без сумніву, ці причини відіграють велику роль в утворенні віддалених гібридів і деякою мірою пояснюють причини їх спон танного виникнення. Проте в літературі не має пояснення причин, які приводять до появи і поєднання реституційних гамет, апо- гамного розвитку зародкового мішка. їх ви никнення пояснюється дією спонтанних чин ників; у цьому разі не уточнюється, яких са ме. Зовсім не розглядається дія алелопатич но активних речовин, які виділяють у процесі росту і розвитку ті або інші рослини. Для вивчення взаємодії різних видів зла ків ми створювали агрофітоценоз, в якому рослини одного виду були висіяні в абсо лютній більшості, іншого — поодиноко. По одинокі рослини використовували як мате ринську форму при віддалених схрещуван нях. У цьому разі вивчали виділення та їх кількісний склад залежно від виду, сорту, етапу онтогенезу та умов росту. Нами вста новлено, що до складу виділень рослин на перших етапах їх росту входять вітаміни гру пи В та інозит, протеолітичні ферменти, гідролітичний фермент амілаза, нуклеїнові ки слоти, гіберелін, ауксин, різні амінокислоти (лізин, гістидин, аргінін, аспарагінова кисло та, пролін, гліцин, аланін) [39, 43]. Рослини є не тільки продуцентами, а й активно поглинають “природні вітаміни” та речовини, які виділяють інші рослини [41]. Інтенсивність цього процесу залежить від температури, освітленості, забезпеченості во логою [12]. Поглинені виділення вклю чаються в обмін речовин, змінюючи перебіг багатьох біохімічних процесів [48]. У літе ратурі є багато відомостей стосовно того, що особливості живлення рослин виклика ють зміну метаболізму і появу в них мутацій [1]. У наших дослідах дія алелопатично ак тивних виділень призводила до хромосом них порушень у коренях ярої пшениці. На мутагенну роль нікотинової кислоти вказу вала Є.Д. Богданова [4]. Результати її дос лідів свідчать, що допосівне замочування на сіння у розчині цієї кислоти концентрацією 0,005—0,1 % спричинює виникнення мутацій в ярої пшениці. У жита, за нашими даними [44], сумарна кількість виділень вітамінів 10-до- 112 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 і і -.ня культурних злаків, їх склад і використання в рослинництві та селекції “ссссстками становить 11,44 мкг/мл. Ze&=z _€т • ."ькості на виділення нікотинової • - : - ■: ■ - адає лише 10%. Крім того, ви- _ u ;-= -0 велику кількість амінокислот, -чи.'е і органічних кислот, гібереліну . З агрофітоценозі жита алелопа- а-_ .‘з - речовини діють на рослину починаючи з моменту проростання усього вегетаційного періоду. їх —-•= . сезультаті зміни компонентів ви- е-г ~ ліилюється. З ’являються специфіч- - і тільки для цього виду рослин) * < z : :~г£нізми, які, у свою чергу, є проду- алелопатично активних речовин. 5 _ -є-ічя рослин жита в агрофітоценозі : : = = --зтэся як компоненти культурального для рослин пшениці, спричи- , пшениці хромосомні порушення і • м і - -9. темпів росту і розвитку, появу фе- -:~и~сзих відмінностей у дослідних рослин ~ :;= -= п о з контрольними у М,. Дія алело- ^ - ■ ■ - - ‘■ 0 активних виділень зумовлює зни- ■£~ЧЯ фертильності колосків різних видів На порушення в рості і розвитку, у : : і ' -.занні репродуктивних органів, на зни- ■ -Г - - Я фертильності пилку одиночних рос- - -ших видів у сумісних агрофітоценозах газував О.О. Жученко [12]. _ ;;дукти життєдіяльності рослин і мікро- : а-зм ів взаємодіють між собою, створю- нові речовини, які проявляються як ; -'“оненти культурального середовища. Над- —~~л через кореневу систему, вони впли- на метаболізм одиноких рослин інших л в Адаптація рослин інших видів у фі- ■: -Є-озі до умов середовища досягається -- рахунок модифікаційної генотипової мін- зості, тобто шляхом перебудови комп о т . фізіолого-біохімічних і морфологічних самої рослини в онтогенезі та утво- : — ія нових норм реакцій у філогенезі. У ~езатурі є відомості, що наявність у ґрунті і -33 КО Л И Ш Н Ь О М У середовищі великої кількості ::'зн ічних речовин зумовлює підвищення -з:~оти хіазм [1]. Модифікаційна і генотипо- зз мінливість під дією алелопатично актив- ■ речовин є однією з основних причини, пояснює підвищену схрещуваність пше- - •_ жита у сумісному агрофітоценозі. По- _ :ні результати отримав D. Zohary [49], який встановив, що, вирощуючи тетраплоїдну пшеницю (Triricum boeticum) в оточенні дип- лоїдної (Aegilops speltoides), можна отрима ти частково фертильні гібриди. У літературі опубліковані дані про вплив фізіологічно ак тивних речовин різного походження на схрещуваність у разі віддаленої гібридизації. Так, Г.В. Канделакі [14] вважає, що в ре зультаті застосування інгібіторів або стиму ляторів росту, ферментів та інших речовин можна одержати значний позитивний ефект. Позитивну роль рослинних екстрактів у схрещуванні віддаленої гібридизації встано вила С.В. Жукова [11]. За даними В.П. Бан- никової [3], схрещуваність при віддаленій гібридизації можна підвищити дією на мате ринський організм мікроелементів. На мута генну дію рослинних екстрактів вказував І.А. Петров [42]. Таким чином, за результатами, отрима ними нами та іншими авторами [46], можна дійти висновку, що розуміння ролі та вико ристання алелопатично активних речовин дає змогу по-новому підійти до вирішення деяких практичних завдань рослинництва і селекції. 1. Ауэрбах Ш. Проблемы мутагенеза. — М.: Мир, 1978. — 163 с. 2. Ахромейко А.И. О выделении корнями растений минеральных веществ / / Изв. АН СССР. Сер. биол. — 1936. — № 1. — С. 215-251. 3. Банникова В.П. Цитоэмбриология межвидовой не совместимости у растений. — Киев: Наук, думка, 1975. — 284 с. 4. Богданова Е.Д. Морфологическая изменчивость пшеницы, индуцированная никотиновой кислотой. — Алма-Ата: Наука, 1984. — 165 с. 5. Головко А.М. Микроорганизмы в аллелопатии рас тений. — Киев: Наук, думка, 1984. — 284 с. 6. Гродзінський А.М., Богдан Г.П. Гістохімічне вивчен ня пектинових речовин, лігніну, суберину та ме ланінів у рослинах, що перебували під впливом але лопатично активних речовин / / Укр. ботан. журн. — 1972. — 29, № 2. — С. 137—143. 7. Гродзінський А.М. Основи хімічної взаємодії рослин. — К.: Наук, думка, 1973. — 205 с. 8. Гродзинский А.М., Богдан Г.П. О влиянии аллелопа- тического фактора на активность аденозинтрифос- фатазы у растений / / Физиол.-биохим. основы взаимодействия растений в фитоценозах. — 1975. — Вып. 6. — С. 15—19. 9. Гродзинский А.М. Аллелопатия растений и почво утомление. — Киев: Наук, думка, 1991. — 429 с. 10. Грюммер Г. Взаимное влияние высших растений. Ал лелопатия. — М.: Изд-во иностр. лит., 1957. — 261 с. 11. Жукова С.В. Об отдаленных скрещиваниях в семейст ве бобовых / / Бюл. Гл. ботан. сада АН СССР. — 1968. — Вып. 68. — С. 31—34. : 5 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 — 2-2368 113 В.К. П узік, В.А. Єльмікова 12. Жученко А.А. Адаптивный потенциал культурных рас тений. — Кишинев: Штиинца, 1988. — С. 94— 118. 13. Иванов В.П. Растительные выделения и их значение в жизни фитоценозов. — М.: Наука, 1973. — 293 с. 14. Канделаки Г.В. Отдаленная гибридизация и ее зако номерности. — Тбилиси: Мецниереба, 1969. — 160 с. 15. Комаров В. J1. Растительный мир СССР и сопредель ных стран. — М.: ГНТИ, 1931. — 16 с. 16. Кравченко Л. В., Макарова Н.М., Берестецкий О.А. Содержание свободных аминокислот в корневых вы делениях различных сортов гороха / / Физиология и биохимия культ, растений. — 1987. — 19, № 2. — С. 181—186. 17. Красильников Н.Н. Выделение ферментов корнями высших растений/ / Докл. АН СССР. — 1952. — 77, № 2. — С. 309-312. 18. Ларионов Ю. С. Конкуренция и межгенотипические взаимоотношения яровой пшеницы и их значение для селекции / / С.-х. биология. — 1983. — № 9. — С. 3—8. 19. Мейстер Г.К. Современные задачи изучения межви довых гибридов/ / Тр. Всесоюз. съезда по генетике, селекции, семеноводству и плем. животноводству, 10—16янв. 1929 г . — Л., 1930.— Т. 2. — С. 27 -^3 . 20. Мороз П.А. Аллелопатия в плодовых садах. — Киев: Наук, думка, 1990. — 208 с. 21. Наумов Г.Ф., Кеда М.И., Шапоренко П.Д. Использо вание аплелопатических свойств прорастающих се- мян-доноров для ускоренного определения всхожести свежеубранных семян озимой пшеницы/ / Тр. Харьк. с.-х. ин-та. — 1975. — Т. 206. — С. 91—101. 22. Наумов Г.Ф., Пузик В.К. Использование аплелопати- ческих свойств прорастающих семян при повышении скрещиваемости твердой и мягкой пшеницы / / Там же. — 1978. — Т. 230. — С. 8 -16. 23. Наумов Г.Ф., ГопцийТ.И. Влияние предпосевной об работки семян и сроков посева на рост, развитие и продуктивность гибридов кукурузы / / Там же. — 1930. — Т. 268. - С . 46-52. 24. Наумов Г.Ф., Закревская Л.Е., Пузик В.К. и др. Вли яние предпосевного обогащения семян физиологи чески активным экстрактом на устойчивость к не благоприятным внешним условиям и повышение продуктивности озимой пшеницы / / Вопросы фи зиологии пшеницы. — Кишинев: Штиинца, 1981. — С. 240-243. 25. Наумов Г.Ф., Насонова Л.Ф., Пузик В.К. Методические рекомендации по предпосевному обогащению семян озимой пшеницы биологически активным экстрак том. — Харьков, 1981, — 21 с. 26. Наумов Г.Ф., Проскурнин Н.В. Эффективность со вмещения облучения ячменя у-лучами с обработкой биологически активными соединениями / / Теорет. и практ. аспекты радиац.-биол. технологии: Тез. докл. Всесоюз. конф. по прикладной радиобиологии (Кишинев, 10—12 нояб. 1981 г.). — Кишинев: Ш ти инца, 1981. — С. 81—82. 27. Наумов Г.Ф., Пузик В.К. Аллелопатическое воздейст вие на семена материнской формы с целью преодо ления нескрещиваемости при отдаленной гибридиза ции пшеницы и ржи / / Тез. докл. Всесоюз. совещ. по отдален, гибридизации растений и животных (Москва, 3—5 февр. 1981 г .) .— М., 1981, — С. 238—239. 28. Наумов Г.Ф., Тетерятченко К.Г. Выявление нормы ре акции генотипа сортов и гибридов озимой пшеницы под действием биологически активного экстракта с целью повышения эффективности селекционного про цесса / / Экол. генетика растений и животных: Тез. докл. Всесоюз. конф. — Кишинев: Изд-во АН МССР, 1981. — С. 73-74. 29. Наумов Г.Ф., Насонова Л.Ф. Предпосевная обработка семян подсолнечника экстрактом из семян зерновых культур / / Маслич. культуры. — 1982. — № 2. — С. 26— 27. 30. Наумов Г.Ф., Воронков Н.Ф. Приемы повышения жиз неспособности длительно хранившихся семян ячме ня //Селекция и семеноводство. — 1983. — № 11. — С. 37-39. 31. Наумов Г.Ф., Закревская Л.Е., Пузик В.К., Насоно ва Л.Ф. Предпосевное обращение семян озимой пше ницы физиологически активным экстрактом / / Зернов, хоз-ао. — 1983. — № 3. — С. 14—15. 32. Наумов Г.Ф., Севрюкова Л.Ф., Насонова Л.Ф ., Голос- няк Н.М. Болезнеустойчивость подсолнечника при об работке семян физиологически активным экстрак том / / Теория и практика предпосевной обработки семян: Сб. науч. тр. — Киев, 1984. — С. 28—31. 33. Наумов Г.Ф. Использование аплелопатических свойств прорастающих семян в селекции и семеноводстве по левых культур/ / Тр. Харьк. с.-х. ин-та. — Харьков, 1985.— Т. 318.— С. 3—18. 34. Наумов Г.Ф., Тетерятченко К.Г., Проскурнин Н.В., Пу зик В.К. Физиологически активный экстракт как мик- роэкологическая рекомбиногенная система в селек ции / / Рекомбиногенез, его значение в эволюции и селекции: Материалы Всесоюз. конф. — Кишинев: Штиинца, 1985. — С. 94—95. 35. Наумов Г.Ф. Аллелопатические свойства выделений прорастающих семян полевых культур и их сельскохо зяйственное значение / / Аллелопатия и продуктив ность растений: Сб. науч. тр. Харьк. с.-х. ин-та. — Харьков, 1988. — С. 5—12. 36. Наумов Г.Ф., Подоба Л.В., Николаенко А.Н. Влияние аллелопатически активного экстракта на посевные ка чества и урожайные свойства озимой пшеницы и яро вого ячменя / / Там же. — Харьков, 1989. — С. 45—52. 37. Наумов Г.Ф., Кисель М.С. Повышение эффективности бобово-ризобиапьного симбиоза методами биологи ческой стимуляции макро- и микросимбионтов / / Биолог, фиксация молекул, азота и азотн. метаболизм бобовых растений: Тез. докл. респ. конф. — Киев, 1991. — С. 50. 38. Наумов Г.Ф., Подоба Л.В., Кисель М.С., Патыка В.Ф., Шерстобаева Е.В. Эффективность предпосевной об работки семян ярового ячменя аллелопатически ак тивным экстрактом и бактериальными препаратами ассоциативных азотфиксаторов / / Селекц.-генет. и биотехн. методы создания и улучшения зерн. и зер- нобоб. культур: Сб. тр. Харьк. гос. аграр. ун-та. — Харьков, 1991, — С. 56—64. 39. Наумов Г.Ф., Ельникова В.А. Биохимические особен ности аллелопатически активных выделений прорас тающих семян озимой пшеницы / / Круговорот алле лопатически активных веществ в биоценозах. — Киев: Наук, думка, 1992. — С. 100—107. 40. Наумов Г.Ф., Тетерятченко К.Г., Патыка В.Ф., Бу лах А.Н., Коваленко А.М. Реакция сортообразцов озимой и яровой пшеницы на ассоциативные азот- фиксирующие бактерии / / Тез. докл. IV съезда Укр. об-ва генетиков и селекционеров им. Н.И. Ва вилова. — Полтава, 1992. — Т. 2. — С. 20. 41. Овчаров К.Е. Роль витаминов в аллелопатии расте н и й / / Успехи современной биологии. — 1961. — 51, № 1. — С. 50—59. 42. Петров И.А. Индуцирование мутаций растительными мутагенами. — Л.: Наука, 1972. — С. 4—44. 114 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, Ns 1-2 Виділення культурних злаків, їх склад і використання в рослинництві та селекції - ~ ■ < В. К. Алелопатично активні виділення і їх роль у ^.»ге.-зтипових взаємовідносинах ярої пшениці і жита ї _-.мно створених агрофітоценозах / / Биол. вестн. — j«3e — 2. № 2. - С. 81-85. . з > З.К. Роль алелопатично активних речовин у - жге-ютипових взаємовідносинах ярої пшениці і * у а , сумісних агрофітоценозах / / Физиология и i . - r w u культ, растений. — 2000. — 32, № 5. — С 415—421. і КМ. , Книга A.M., Мусатенко Л.И. Физиология со ® — Киев: Наук, думка, 1972. — 356 с. -- Г~е~с-:ва Л.П. Аллелопатия в селекции расте- 3«ол. генетика растений и животных: Тез. докл. Зсесосз. <онф. — 1981. — Ч. 2. — Кишинев: Штиинца, •36- — С. 142. 5 А Что такое фитонциды/ / Фитонциды. — .-■?€ Чаух. думка, 1975. — С. 5—20. Со: O.S., Попов А.В. Об аллелопатических явле- = с, лыуре многолетних трав/ / Технология воз- '̂=.£=.-.4 зерновых, технических и кормовых культур ; і-=но-черноземной зоне. — Воронеж, 1985. — Г 206—214 - - Zz.~sr, D "Tie genetics of colonizing species. — London, 365 — P. 403—409. Надійшла 02.01.2001 ВЫДЕЛЕНИЯ КУЛЬТУРНЫХ ЗЛАКОВ, ИХ СОСТАВ И ИСПОЛЬЗОВАНИЕ В РАСТЕНИЕВОДСТВЕ И СЕЛЕКЦИИ В.К. Пузик, В.А. Ельникова Харьковский государственный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Украина, Харьков Приведены результаты исследования выделений куль турных злаков. Показано, что аллелопатически актив ные выделения могут быть использованы для решения практических задач растениеводства и селекции. EXCRETIONS OF CULTIVATED CEREALS, THEIR COMPOSITION AND USE IN PLANT-GROWING AND SELECTION V.K. Puzik, V.A. Yelnikova V.V. Dockuchajev Kharkiv State Agrarian University, Ukraine, Kharkiv The investigation results of cultivated cereals excretions are given. It is shown that allelopathically active excretions can be used and are utilized to solve practical problems of plant-growing and selection. - ic - -продукція рослин. 2001, № 1-2 - j - j g
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1258
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:50:33Z
publishDate	2001
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/f0/bddd78ff607fc719c9305c768f434df0.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12582020-01-12T23:13:15Z Excretions of cultivated cereals, their composition and use in plant-growing and selection Виділення культурних злаків, їх склад і використання в рослинництві та селекції Puzik, V.K. Yelnikova, V.A. The investigation results of cultivated cereals excretions are given. It is shown that allelopathically active excretions can be used and are utilized to solve practical problems of plant-growing and selection. Наведено результати дослідження виділень культурних злаків. Висловлено думку, що вивчення алелопатично активних виділень сприятиме вирішенню практичних завдань рослинництва та селекції. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1258 10.5281/zenodo.3334627 Plant Introduction; Vol 9 (2001); 110-115 Інтродукція Рослин; Том 9 (2001); 110-115 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377879 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1258/1212 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Puzik, V.K. Yelnikova, V.A. Виділення культурних злаків, їх склад і використання в рослинництві та селекції
title	Виділення культурних злаків, їх склад і використання в рослинництві та селекції
title_alt	Excretions of cultivated cereals, their composition and use in plant-growing and selection
title_full	Виділення культурних злаків, їх склад і використання в рослинництві та селекції
title_fullStr	Виділення культурних злаків, їх склад і використання в рослинництві та селекції
title_full_unstemmed	Виділення культурних злаків, їх склад і використання в рослинництві та селекції
title_short	Виділення культурних злаків, їх склад і використання в рослинництві та селекції
title_sort	виділення культурних злаків, їх склад і використання в рослинництві та селекції
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1258
work_keys_str_mv	AT puzikvk excretionsofcultivatedcerealstheircompositionanduseinplantgrowingandselection AT yelnikovava excretionsofcultivatedcerealstheircompositionanduseinplantgrowingandselection AT puzikvk vidílennâkulʹturnihzlakívíhskladívikoristannâvroslinnictvítaselekcíí AT yelnikovava vidílennâkulʹturnihzlakívíhskladívikoristannâvroslinnictvítaselekcíí

Виділення культурних злаків, їх склад і використання в рослинництві та селекції

Institution

Ähnliche Einträge