Дослідження впливу кореневих екзометаболітів люпину на формування мікрофлори ґрунту

Optical density of root exudate of yellow lupin of Promin’, Motuv 369, Borsel'fa, Obriy varieties and line 448/8 and lupin white of Olezhka, Suniy parys, Pizhovuy varieties and alcaloides form in laboratory conditions were studied. Variety peculiarities of secretory activity of root plants syst...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2001
Hauptverfasser:	Pyda, S.V., Golovko, E.A.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1259
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860144784533880832
author	Pyda, S.V. Golovko, E.A.
author_facet	Pyda, S.V. Golovko, E.A.
author_sort	Pyda, S.V.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-12T23:16:30Z
description	Optical density of root exudate of yellow lupin of Promin’, Motuv 369, Borsel'fa, Obriy varieties and line 448/8 and lupin white of Olezhka, Suniy parys, Pizhovuy varieties and alcaloides form in laboratory conditions were studied. Variety peculiarities of secretory activity of root plants systems and influence of their exometabolites on formation of microbiota in soil-climatic conditions Western Podillya have been shown. Essential changes in quantity mushrooms, bacteria and streptomices in rhizosphere and space between rows of diverse lupin sort have been found. It has been established, that the amount of amino acids in soil after harvest of lupin depends on species and variety peculiarities of plants.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3334631
first_indexed	2025-07-17T12:50:34Z
format	Article
fulltext	УДК 581.524.1:633.31/37 ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КОРЕНЕВИХ ЕКЗОМЕТАБОЛІТІВ ЛЮПИНУ НА ФОРМУВАННЯ МІКРОФЛОРИ ҐРУНТУ С.В. ПИДА Е.А. ГОЛОВКО2 'Тернопільський державний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка, Україна, 46027 Тернопіль, вул, М. Кривоноса, 2 2 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 У лабораторних умовах дослідж ено оптичну густину кореневих виділень лю пину жовтого сортів Промінь, М о тив 369, Борсельфа, Обрій, л ін ії 448 /4 та лю пину білого сортів Олежка, Синій парус, П іщовий та алкалоїдна форма. Показано сортові особливості видільної активності кореневих систем рослин і вплив їхніх екзомета- болітів на формування мікроф лори у ґрунтово-кліматичних умовах Західного Поділля. Виявлено істотн і з м і ни в чисельності гриб ів , бактер ій і стре птом іцет у ри зо сф е р і та м іжряддях р ізн и х сортів лю пину. В ста новлено, що кількість ам інокислот у ґрунт і після збирання врожаю лю пину залежить від видових і сортових особливостей рослин. Рід Lupinus налічує понад 850 видів. У Схід ній півкулі ареал поширення люпину охоп лює майже всі країни Середземноморського басейну і північно-східної частини Африки. Тут виявлено 12 видів люпину, з них 1 — ба гаторічний та 1 1 — однорічних [9, 16]. У Західній півкулі дикі види люпину поширені в Північній і Південній Америці. Тут описано 847 видів, більшість з яких є багаторічними рослинами. Дослідивши видову різноманіт ність та ареали поширення люпину в пев них географічних регіонах Н.А. Майсурян і А.І. Атабекова [10] дійшли висновку про іс нування трьох генетичних центрів походжен ня видів люпину: Середземноморський у Європі та два на американському конти ненті — у Північній і Південній Америці. Гос подарське значення мають 15 видів люпину, а в землеробстві використовують лише 4, які походять з країн Середземномор’я. Перші посіви люпину в Україні з ’явилися у 1903 р. в Чернігівській губернії. Нині виро- © С.В. ПИДА, Е.А. ГОЛОВКО, 2001 щують в основному 2 види: люпин жовтий — із жовтим забарвленням квітки і люпин білий, що має блакитну або білу квітку. Люпин є цінною високобілковою кормо вою культурою [11, 16]. Його використову ють як зелене добриво [16], продукт харчу вання [17], косметичний засіб, лікувальний препарат [16, 17]. Він накопичує в ґрунті біологічний азот у результаті співіснування з бульбочковими бактеріями [7], збагачує ґрунт власними кореневими ексудатами [15]. Че рез його кореневу систему, очевидно, мо жуть виділятися майже всі сполуки, що над ходять ззовні або синтезуються в рослині [15]. За даними V. Vancura [19], на початко вих фазах росту коренів люпину виділення становлять 7—10 % усієї надземної маси рослини. А.М. Гродзінський [2] встановив, що через корені виділяється від 2 до 12 % загальної кількості засвоєного рослиною вуглецю й акумульованого в продуктах фо тосинтезу, тобто близько 0,3—7,2 т/га сухої речовини на рік. Згодом додаються інші сполуки, так що загальна кількість речовин- 116 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 Дослідження впливу кореневих екзометаболітів люпину... .даті в наближається за значенням до : сюдарського врожаю або переважає йо- : Ці розрахунки побічно підтверджуються ' що в ґрунті живуть гетеротрофні мік- : сооганізми, які живляться кореневими ви гоєннями й утворюють ризосферу. За під- і- .нками Н.А. Красильникова [8], жива ма- :з х досягає 6—8 т/га. У складі ризосфер- мікрофлори виявлено гриби, водорості, : •-.-номіцети, бактерії. Вони є не тільки ак- -=■ орами кореневих екзометаболітів, а й : :оуцентами активних стимуляторів та галь- • ї-иків і впливають на загальну суміш колі- 5 -авколо рослини-донора. • зв’язку з цим метою наших досліджень ; вивчення особливостей видільної ак- - в-ості кореневих систем і впливу екзоме- _з оолітів різних сортів люпину жовтого та лю- білого на чисельність мікроорганізмів у : : сфері та міжряддях рослин, дослідження проводили у ґрунтово-клі- »з~.~них умовах Західного Поділля на чор- -:зем і опідзоленому середньосуглинковому -есах агродільниці Тернопільського дер- ■^; -сго педагогічного університету ім. Во- о '/ира Гнатюка. Люпин жовтий сортів : сельфа, Мотив 369, Промінь, Обрій, лінії — : - люпин білий сортів Олежка, Синій - : . : Піщовий та алкалоїдну форму виро- _ зали на фоні спонтанної інокуляції. Зраз- ~ . ^ту відбирали у фазі зеленого бобу : • - на глибині 0—15 см з ризосфери та ■ -о-' і після збирання врожаю. - :ельність мікроорганізмів визначали ме- o :v посіву ґрунтової суспензії на тверді • ;••■=«! середовища з триразовою повто- : :тю: гриби — на середовищі Чапека і : -агарі (СА), бактерії — на капустяному : оацили — на середовищі Мішустіна, оміцети — на капустяному агарі [6]. збирання врожаю у ґрунті ризо- ■ зизначали вміст вільних амінокислот. >~ослем слугував ґрунт, на якому не ви- : : _ .=али жодних рослин. З ґрунту аміно- о о-.' екстрагували водним ацетоном (аце- ссда = 1:2). Потім екстракт центри- : і \ ~ ■■ фільтрували, концентрували, очи- - з д домішок за допомогою іоно- ‘ Ш--Э 1 смоли КУ-2-8(Н+) і десорбували амінокислоти з катіоніту 10%-м розчином аміаку. Розчин випарювали насухо і залишок розчиняли в 10%-му розчині ізопропану, який і використовували для аналізу на амінокис лотному аналізаторі LC-500 фірми Біотронік [4]. Видільну активність проростків люпину досліджували спектрофотометричним мето дом [5]. Дослідженнями доведено (табл. 1), що най більшу кількість органічних речовин виді ляють проростки люпину жовтого лінії 448/4 віком 6 діб. Корені рослин сорту Мотив 369 у віці 2—6 діб (крім 5-добових) виділяли приблизно однакові кількості органічних ре човин, а видільну діяльність коренів рослин сортів Промінь та Обрій можна зобразити тривершинною кривою. Максимальну кіль кість органічних речовин корені люпину жов того сорту Борсельфа виділяли у віці 3—4 діб. Слід зазначити, що оптична густина ко реневих виділень усіх досліджених сортів люпину за довжини хвилі 240 нм вища, ніж за 280 нм, що пов’язано з їх хімічним скла дом. У кореневих екзометаболітах сорту лю пину Синій парус та його алкалоїдній формі (люпин білий), очевидно, міститься наймен ше органічних речовин, оскільки оптична густина їхніх виділень є найнижчою. Високу видільну активність коренів рослин сорту Олежка зафіксовано на 2- і 5-ту добу, а на 6- і 7-му вона різко знижується. Це підтверджує швидкі якісні і кількісні зміни складу компо нентів екзометаболітів. У люпину білого ал калоїдної форми видільна функція з віком посилюється. Ймовірно, генетично різні сор ти характеризуються і певною видільною ак тивністю та сприяють накопиченню в ґрунті біля коренів рослин різноманітних речовин, що впливають на розвиток мікрофлори [12]. К.І. Андреюк [1] довела, що рослинний по крив є могутнім олігодинамічним фактором формування мікробного угруповання ґрунту. Згідно з даними досліджень, різні сорти лю пину білого та люпину жовтого по-різному впливають на чисельність ризосферних мік роорганізмів (табл. 2). Так, найбільше грибів у перерахунку на 1 г абсолютно сухого ґрун ту виявлено в ризосфері люпину жовтого сортів Обрій, Промінь, Мотив 369 (на сере- z-6574. Інтродукція рослин. 2001, ,V° 1-2 117 С.В. Пида, Е.А. Головко ТАБЛИЦЯ 1. Оптична густина кореневих виділень 10 проростків лю пину Вік проростків, доба Сорт 1 -ша 2-га 3-тя 4-та 5-та 6-та 7-ма Промінь 0,169 ± 0,006 0,282 ± 0,029 Люпин жовтий 0,172 ± 0,014 0,206 ±0,018 0,198 ±0,019 0,232 ± 0,034 0,309 ± 0,066 0,133 ± 0,008 0,265 ±0,017 0,159 ± 0,009 0,173 ± 0,014 0,179 ±0,015 0,198 ± 0,055 0,267 ± 0,048 Борсельфа 0,108 ±0,017 0,111 ± 0,006 0,549 ±0,051 0,400 ± 0,080 0,171 ±0,052 0,291 ± 0,017 0,333 ± 0,034 0,077 ± 0,007 0,102 ± 0,006 0,465 ± 0,046 0,333 ± 0,067 0,174 ±0,018 0,258 ±0,015 0,270 ± 0,029 Мотив 369 0,290 ± 0,031 0,491 ± 0,056 0,479 ± 0,040 0,463 ± 0,004 0,216 ± 0,020 0,427 ±0,015 0,341 ± 0,000 0,232 ± 0,024 0,418 ± 0,049 0,432 ± 0,040 0,400 ± 0,090 0,188 ±0,014 0,364 ±0,015 0,265 ± 0,000 Обрій 0,129 ±0,016 0,146 ± 0,007 0,342 ± 0,020 0,148 ± 0,021 0,509 ± 0,075 0,262 ± 0,056 0,322 ± 0,042 0,103 ±0,013 0,126 ±0,005 0,289 ± 0,021 0,126 ±0,015 0,447 ±0,015 0,221 ±0,045 0,264 ± 0,036 Лінія 448/4 0,158 ±0,013 0,178 ±0,018 0,300 ± 0,026 0,408 ± 0,002 0,490 ± 0,050 0,617 ± 0,061 0,400 ± 0,000 0,131 ± 0,018 0,154 ±0,015 0,261 ± 0,021 0,333 ± 0,082 0,425 ± 0,033 0,509 ± 0,050 0,318 ±0,003 Олежка 0,395 ± 0,000 0,513 ± 0,094 Люпин білий 0,119 ±0,011 0,570 + 0,086 0,259 ± 0,043 0,157 ±0,016 0,147 ± 0,028 0,300 ± 0,000 0,402 ±0,013 0,110 ±0,009 0,432 ± 0,069 0,203 ± 0,024 0,157 ±0,017 0,072 ±0,011 Синій 0,122 ± 0,007 0,083 ±0,001 0,211 ± 0,011 0,223 ±0,018 0,164 ± 0,023 0,176 ± 0,018 0,171 ± 0,011 парус 0,076 ± 0,003 0,059 ± 0,006 0,171 ± 0,007 0,175 ±0,015 0,127 ±0,010 0,134 ±0,013 0,128 ± 0,007 Алкалоїдна 0,089 ± 0,008 0,125 ±0,015 0,174 ± 0,007 0,154 ±0,020 0,177 ± 0,008 0,288 ± 0,033 0,422 ± 0,045 форма 0,067 ± 0,005 0,076 ± 0,020 0,153 ±0,002 0,120 ± 0,012 0,147 ± 0,006 0,220 ± 0,024 0,326 ± 0,024 П р и м і т к а : над рискою • X = 280 нм. оптична густина кореневих виділень, визначена за А = 240 нм, під рискою — за ТАБЛИЦЯ 2. Залежність к ількості м ікроорганізм ів у ризосферному ґрунті від сортових особливостей лю пину Гриби, тис/г, на середо вищі Бактерії Стреп- Культура, сорт Чапе ка СА неслоро- уїворю- вальні, млн/г споро- утворю- вальні, тис/г томіцети тис/г Люпин жовтий Борсельфа 41,6 54,1 2,9 12,5 0 Мотив 369 44,7 40,7 3,7 199,5 344,1 Промінь 58,6 30,7 5,3 26,1 0 Обрій 77,9 50,1 3,7 3,7 247,6 Люпин білий Олежка 34,7 31,8 4,2 33,5 0 Синій парус 38,1 20,8 2,7 5,7 231,4 Піщовий 37,3 18,9 5,8 10,3 229,6 довищі Чапека) і Борсельфа (на середовищі СА). Дещо менше їх скупчилось біля коренів люпину білого. Проте в ризосфері люпину білого сорту Піщовий виявлено найбільше неспороутворювальних бактерій. Максималь ну кількість бацил зафіксовано біля коренів рослин сорту Мотив 369. Практично не ви явлено стрептоміцет під сортами Борсель фа, Промінь (люпин жовтий) та Олежка (лю пин білий). Мабуть, це пов’язано з кіль кісним і якісним складом кореневих виділень генетично різних сортів люпину, оскільки агротехніка їх вирощування в усіх варіантах досліду була однаковою. Цю думку під тверджують результати дослідження чисель ності мікроорганізмів у міжряддях рослин (табл. 3). Так, кількість грибів у ґрунті між рослинами люпину жовтого сорту Обрій у 2,7—3,0 раза менша, ніж біля коренів, а між рослинами сорту Промінь їх менше у 2—5 разів. У всіх інших варіантах досліду чи сельність грибів у міжряддях знижується в 1,1—1,6 раза. У ризосфері люпину білого сор тів Олежка та Піщовий зафіксовано більше 118 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 Дослідження впливу кореневих екзометаболітів люпину.., бактерій, а у сортів Синій парус та Бор- сельфа, навпаки, менше. Чисельність стреп- 'оміцет у міжряддях люпину жовтого сортів Борсельфа та Промінь і люпину білого сор- ~:в Олежка та Піщовий зростає. Очевидно, ■ореневі виділення сортів Борсельфа, Про- нь та Олежка справляють антагоністичний 5-ілив на стрептоміцети [13]. Після збирання врожаю люпину білого та '•опину жовтого різних сортів (табл. 4) чи- :ельність мікроорганізмів в 1 г абсолютно : .кого ґрунту також була різною. Так, чи сельність грибів у ризосфері сорту Бор- :т.-ьфа (люпин жовтий) порівняно з фазою :-леного бобу зросла на 21,2 тис., сорту - -Аовий (люпин білий) — на 9,2 тис. Біля <:оенів рослин сортів Олежка та Синій па- : .с (люпин білий) їх кількість істотно не змі- ась, а в ризосфері сорту Мотив 369 (лю- -••н жовтий) — зменшилась на 8,1 тис. На- січці вегетації рослин у ризосфері зро- чисельність неспороутворювальних бак- й у 23,5 (сорт Борсельфа)— 11 разів : :от Мотив 369) у люпину жовтого та в 11 ~ (сорт Синій парус) — 10,8 раза (сорт T-v3; у люпину білого. Аналогічна зако нн ість спостерігається і в зростанні чи- т --ості бацил. 1 :■ ~ьки кореневі ексудати рослин створю- і ~ -гЗ н и й апелопатичний потенціал і впли- -з формування мікробіоти, то цікаво ~-'-rzrrv.. які сполуки накопичуються в ґрунті - зс.-оання врожаю люпину. Поперед- : сл дженнями [14] було доведено, що ТАБЛИЦЯ 3. Залежність к ількості м ікроорган ізм ів у ґрунті м іжрядь від сортових особливостей люпину Культура, сорт Гриби, тис/г, на середовищі Бактерії Стреп- томіцети Чапека СА неспоро- утворю- вальні, млн/г споро- утворю- вальні, тис/г Люпин жовтий Борсельфа 37,3 34,0 10,3 21,1 334,5 Мотив 369 44,3 21,8 6,8 180,8 0 Промінь 28,9 5,5 5,6 444,3 111,3 Обрій 28,3 16,3 1,2 80,8 109,2 Люпин білий Олежка 41,6 29,4 3,1 12,7 115,6 Синій парус 27,9 13,7 4,6 428,2 114,2 Піщовий 34,7 19,1 1,0 5,7 231,4 ТАБЛИЦЯ 4. Залежність к ількості м ікроорган ізм ів у ґрунті після збирання врожаю в ід сортових особливостей лю пину Культура, сорт Гриби на середовищі Чапека, тис/г Бактерії * неспоро- утворю- вальні, млн/г споро- утворю- вальні, тис/г Ґрунт без рослин люпину 23,1 29,2 165,4 Люпин білий Олежка 33,1 45,7 506,2 Синій парус 39,3 64,2 652,2 Піщовий 46,5 68,1 229,2 Люпин жовтий Борсельфа 62,8 68,2 80,0 Мотив 369 36,6 40,7 192,1 Промінь 42,8 51,8 163,8 ' Стрептоміцет у посіві майже немає. г Залежність вм істу ам інокислот у ґрунті ризосф ери після збирання врожаю : : ; - ; з м х особливостей лю пину (м г /к г ґрунту) — -с«<слота Контроль Люпин білий, сорт Люпин жовтий, сорт Олежка Синій парус Піщовий Алка лоїдна форма Промінь Мотив 369 Борсельфа Лінія 448/4 5,197 3,718 3,718 4,372 1,514 5,025 5,232 3,855 5,870 - - а 8,434 2,458 4,819 7,180 9,446 9,687 8,529 7,084 7,229 m tm 3,879 3,759 3,181 3,759 4,964 6,096 4,434 4,385 4,916 Ъ т’ 0,763 0,663 0,923 0,842 0,581 0,802 0,823 0,663 0,763 5,157 3,759 3,036 3,904 5,542 7,036 4,675 4,434 5,205 в е я л - 1,139 1,052 1,293 1,007 1,226 1,379 0,986 1,182 0,833 W JN 2,398 1,723 1,313 1,759 2,398 3,036 1,928 1,928 2,169 э»»>-«*слот 23,514 17,130 18,283 22,824 23,514 33,062 26,607 23,531 26,483 .■ • онтролі лізину 0,929 мг/кг ґрунту, в з сортів люпину її не виявлено. усіх сортах— сліди; глутамінової кислоти — 4,310 мг/кг -продукція рослин. 2001, № 1-2 119 С .В . П и д а , Е .А . Г о л о вко кількість фенолів у ґрунті в цей період зале жить від сортових особливостей рослин, і після вирощування різних сортів люпину жовтого накопичувалося більше фенольних сполук, ніж після люпину білого. Результати експерименту, наведені у табл. 1, доводять, що оптична густина кореневих екзомета- болітів більшості сортів люпину жовтого є вищою порівняно з сортами люпину білого (крім сорту Олежка). О.А. Берестецьким і Л.В. Кравченко [3] бу ло встановлено, що під час проростання рослини кукурудзи і люпину виділяють у нав колишнє середовище вільні амінокислоти. Нами ідентифіковано у зразках ризосфер ного ґрунту після збирання врожаю люпину 8 амінокислот (табл. 5): лізин, гістидин, гліцин, валін, триптофан, ізолейцин, лейцин, аспарагінову кислоту. Глутамінову кислоту (4,31 мт/кг) виявлено лише у контрольному зразку, а лізину як під люпином білим, так і жовтим було найменше, лише сліди. Під різними сортами люпину накопичувалися різні кількості амінокислот, але їх сума під сортами люпину жовтого була вищою, ніж під люпином білим. Найбільше амінокислот виявлено у ґрунті після збирання врожаю люпину сорту Промінь, дещо менше — сорту Мотив 369 і лінії 448/4. За кількісним вміс том амінокислот зразки ґрунту ризосфери сорту Борсельфа істотно не відрізнялися від алкалоїдної форми, яка за цим показником домінувала над усіма іншими сортами лю пину білого. Найменшу загальну кількість амінокислот виявлено після збирання люпи ну білого сорту Олежка — в 1,9 раза менше порівняно з контрольним варіантом. Отже, в результаті досліджень встанов лено сортові особливості видільної актив ності коренів люпину жовтого та люпину білого. Доведено, що кореневі екзометабо- літи впливають на формування ґрунтової мікробіоти. Кількість амінокислот у ґрунті після збирання врожаю люпину залежить від видових і сортових особливостей цих рослин. 1. Андреюк Е.И. Методические аспекты изучения мик робных сообществ почвы / / Микробные сообщества и их функционирование в почве. — Киев: Наук, дум ка, 1981, — С. 13-22 . 2. Гродзинский А.М. Аллелопатия растений и почвоутом ление / / Избр. тр. — Киев: Наук, думка, 1991. — 432 с. 3. Берестецкий О.А., Кравченко Л.В. Выделение сво бодных аминокислот прорастающими семенами ку курузы и люпина / / Химическое взаимодействие растений. — Киев: Наук, думка, 1980. — С. 32—38. 4. Гродзинский А.М., Горобец С.А., Крупа Л.И. Руко водство по применению биохимических методов в аллелопатических исследованиях почв. — Киев, 1988. — 18 с. 5. Дубров А.П. Спектрофотометрический метод опреде ления экскреторных веществ / / Физиолого-биохими- ческие основы взаимодействия растений в фитоцено зах. — Киев: Наук, думка, 1971. — С. 158—162. 6. Звягинцев Д.П. Методы почвенной микробиологии и биохимии. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. — 196 с. 7. Кожемяков А.П. Продуктивность азотфиксации в агро ценозах / / Мікробіол. журн. — 1997. — 59, № 4. — С. 22—28. 8. Красильников Н.А. Микроорганизмы почвы и высшие растения. — М.: Изд-во АН СССР, 1958. — 464 с. 9. Курлович Б.С. Люпин: Автореф. дис. ...д-ра биол. наук. — Л., 1990. — 40 с. 10. Майсурян Н.А., Атабекова А.И. Люпин. — М.: Колос, 1974. — 299 с. 11. Мироненко А.В. Биохимия люпина. — Минск: Наука и техника, 1975. — 312 с. 12. Пида С.В. Сортові особливості видільної активності кореневих систем люпину: Матеріали наук.-практ. семінару молодих вчених та спеціалістів 22—23 лис топада 1999 р. (Київ — Чабани). — K.: Нора- принт, 1999. — С. 233—234. 13. Пида С.В., Головко Е.А. Вплив люпину на склад мік рофлори ґрунту 11 Інтродукція і акліматизація рос лин на Волино-Поділлі: Матеріали Всеукр. наук, конф. — Тернопіль, 1999. — С. 92—95. 14. Пида С.В. Вплив люпину на алелопатичну активність ґрунту 11 Наук. зап. Терноп. держ. пед. ун-ту ім. Во лодимира Гнатюка. Сер. біол. — 2000.— № 3 (10).— С. 36—39. 15. Рощина В.Д., Рощина В.В. Выделительная функция высших растений. — М.: Наука, 1989. — 214 с. 16. Такунов И.П. Люпин в земледелии России. — Брянск: Придесенье, 1996. — 370 с. 17. BiolleyE., YanezE., Uguiche Е. Functional components of lupin seeds / / 9th Int. Lupin Conf. An Ancient Crop for the New Millenium: Abstracts. — 1999. — P. 27—28. 18. Pate J.S. Herringe partitioning and utilization of net pho- tosynthate in a nodulated annual legume 11 J. Exp. Bot. — 1978. — 23, № 109. — P. 401-402. 19. Vancura V. Root exudates of plants. 1. Analysis of root exudates of barley and wheat in their initial phases of g ro w th // Plant and S o il.— 1964.— 21, № 2 .— P. 231—248. Надійшла 30.01.2001 120 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 Д о с л ід ж е н н я вп ли ву ко р е н е ви х екзом е т або л іт ів л ю п ин у ... ■ 'ССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ КОРНЕВЫХ ЭКЗОМЕТАБОЛИТОВ ЛЮПИНА НА ФОРМИРОВАНИЕ •■'ИКРОФЛОРЫ ПОЧВЫ 2 В. Пида \ Э.А. Головко 2 “ ернопольский государственный педагогический универ- :итет им. Владимира Гнатюка, Украина, Тернополь - национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев г лабораторных условиях исследована оптическая плот- -:сть корневых выделений люпина желтого сортов Про кинь, Мотив 369, Борсельфа, Обрий, линии 448/4 и •глина белого сортов Олежка, Синий парус, Пищевой ■ алкалоидная форма. Показаны сортовые особенности ; -делительной активности корневых систем растений влияние их экзометаболитов на формирование мик- : :флоры в почвенно-климатических условиях Западно- : Подолья. Обнаружены существенные изменения в •'сленности грибов, бактерий и стрептомицет в ризо- : ;е р е и междурядьях различных сортов люпина. Уста- злено, что количество аминокислот в почве после г :р а урожая люпина зависит от видовых и сортовых : г бенностей растений. RESEARCH OF THE EFFECT OF LUPIN ROOT EXOMETABOLITES ON FORMATION OF SOIL MICROBIOTA S.V. Pyda E.A. Golovko 2 1 Volodymyr Gnatyuk, Ternopil state Pedagogical University Ukraine, Ternopil 2M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv Optical density of root exudate of yellow lupin of Promin’ , Motuv 369, Borsel'fa, Obriy varieties and line 448/8 and lupin white of Olezhka, Suniy parys, Pizhovuy varieties and alcaloides form in laboratory conditions were studied. Va riety peculiarities of secretory activity of root plants sys tems and influence of their exometabolites on formation of microbiota in soil-climatic conditions Western Podillya have been shown. Essential changes in quantity mushrooms, bacteria and streptomices in rhizosphere and space bet ween rows of diverse lupin sort have been found. It has been established, that the amount of amino acids in soil after harvest of lupin depends on species and variety peculiarities of plants. : i '. 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, Ns 1-2 і — 3-2368 121
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1259
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:50:34Z
publishDate	2001
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/46/9d5845bce91e010338b063937b1ffa46.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12592020-01-12T23:16:30Z Research of the effect of lupin root exometabolites on formation of soil microbiota Дослідження впливу кореневих екзометаболітів люпину на формування мікрофлори ґрунту Pyda, S.V. Golovko, E.A. Optical density of root exudate of yellow lupin of Promin’, Motuv 369, Borsel'fa, Obriy varieties and line 448/8 and lupin white of Olezhka, Suniy parys, Pizhovuy varieties and alcaloides form in laboratory conditions were studied. Variety peculiarities of secretory activity of root plants systems and influence of their exometabolites on formation of microbiota in soil-climatic conditions Western Podillya have been shown. Essential changes in quantity mushrooms, bacteria and streptomices in rhizosphere and space between rows of diverse lupin sort have been found. It has been established, that the amount of amino acids in soil after harvest of lupin depends on species and variety peculiarities of plants. У лабораторних умовах дослідж ено оптичну густину кореневих виділень люпину жовтого сортів Промінь, Мотив 369, Борсельфа, Обрій, лінії 448/4 та люпину білого сортів Олежка, Синій парус, Піщовий та алкалоїдна форма. Показано сортові особливості видільної активності кореневих систем рослин і вплив їхніх екзометаболітів на формування мікрофлори у ґрунтово-кліматичних умовах Західного Поділля. Виявлено істотні зміни в чисельності грибів, бактерій і стрептоміцет у ризосфері та міжряддях різних сортів люпину. Встановлено, що кількість амінокислот у ґрунті після збирання врожаю люпину залежить від видових і сортових особливостей рослин. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1259 10.5281/zenodo.3334631 Plant Introduction; Vol 9 (2001); 116-121 Інтродукція Рослин; Том 9 (2001); 116-121 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377879 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1259/1213 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Pyda, S.V. Golovko, E.A. Дослідження впливу кореневих екзометаболітів люпину на формування мікрофлори ґрунту
title	Дослідження впливу кореневих екзометаболітів люпину на формування мікрофлори ґрунту
title_alt	Research of the effect of lupin root exometabolites on formation of soil microbiota
title_full	Дослідження впливу кореневих екзометаболітів люпину на формування мікрофлори ґрунту
title_fullStr	Дослідження впливу кореневих екзометаболітів люпину на формування мікрофлори ґрунту
title_full_unstemmed	Дослідження впливу кореневих екзометаболітів люпину на формування мікрофлори ґрунту
title_short	Дослідження впливу кореневих екзометаболітів люпину на формування мікрофлори ґрунту
title_sort	дослідження впливу кореневих екзометаболітів люпину на формування мікрофлори ґрунту
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1259
work_keys_str_mv	AT pydasv researchoftheeffectoflupinrootexometabolitesonformationofsoilmicrobiota AT golovkoea researchoftheeffectoflupinrootexometabolitesonformationofsoilmicrobiota AT pydasv doslídžennâvplivukorenevihekzometabolítívlûpinunaformuvannâmíkroflorigruntu AT golovkoea doslídžennâvplivukorenevihekzometabolítívlûpinunaformuvannâmíkroflorigruntu

Дослідження впливу кореневих екзометаболітів люпину на формування мікрофлори ґрунту

Institution

Ähnliche Einträge