Методичні аспекти вивчення інтродукованих деревних рослин. Повідомлення 1. Фенологічні спостереження, оцінка стійкості, цвітіння, плодоношення, насіннєвої продуктивності та успішності інтродукції

The paper is dedicated to major compounds methodical maintenance of introduction researches. The brief review of techniques of analysis of strange woody plants is submitted, which one will be used in botanical gardens of Ukraine, Russia and other countries of the former USSR. The authors emphasize a...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2001
Hauptverfasser:	Moroz, P.A., Vasyuk, E.A.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1261
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860144788159856640
author	Moroz, P.A. Vasyuk, E.A.
author_facet	Moroz, P.A. Vasyuk, E.A.
author_sort	Moroz, P.A.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-12T23:23:17Z
description	The paper is dedicated to major compounds methodical maintenance of introduction researches. The brief review of techniques of analysis of strange woody plants is submitted, which one will be used in botanical gardens of Ukraine, Russia and other countries of the former USSR. The authors emphasize a necessity of creation of a single system of methods and unification of analysis techniques of arboreal introducents.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3334639
first_indexed	2025-07-17T12:50:35Z
format	Article
fulltext	Теорія, методи та практичні аспекти інтродукції рослин L ' 534.0.17:631.524 МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ НТРОДУКОВАНИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН П о в і д о м л е н н я 1. ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ОЦІНКА СТІЙКОСТІ, ЦВІТІННЯ, ПЛОДОНОШЕННЯ, НАСІННЄВОЇ “ РОДУКТИВНОСТІ ТА УСПІШНОСТІ ІНТРОДУКЦІЇ ' - МОРОЗ, Є.А. ВАСЮК -і-ональний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України -а. 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 . • зячено найважливішим складовим методичного забезпечення інтродукційних досліжень. Подано корот- - : ~.іяд методик вивчення інтродукованих деревних рослин, як і використовую ться в ботанічних садах Ук- - Росії та інших республ ік колиш нього СРСР. Автори підкреслю ють необхідність створення єдиної сис- - методів та уніф ікації методик вивчення деревних інтродуцентів. ■ _ юність і результативність наукової діяль- ;т ботанічних садів і дендропарків у га- :■ -ітродукції рослин, подальше підвищен- ; ; 5ня досліджень значною мірою залежать _ методичного забезпечення робіт. Не- : ■ z -o створювати єдину узгоджену систе- ^тодів вивчення інтродукованих рослин, - ■ -вати методики. Це дасть змогу коор- • е з т и дослідження, отримувати порів- результати, що сприятиме гіідвищен- еггективності робіт і розвитку теоретич- -а :;нов інтродукції. звична доцільність інтродукції конкрет- : : слини визначається її життєздатністю умовах вирощування. Проявом жит- _^~-зсті рослини є передусім проходження в сезонного й онтогенетичного роз- _ о можна встановити шляхом фено- ■ --.їх спостережень. На території України і республік колишнього Радянського >::• головним фактором, що лімітує пе- '- г 'т - .н я деревних рослин (дерев, кущів, — з кущиків, напівкущиків), є низька - : і~ ,о а повітря і ґрунту в зимові місяці, Є А 5АСКЖ, 2001 а також різкі перепади плюсових і мінусових температур. Тому в центрі уваги інтродук- тора обов’язково має бути з ’ясування зи мостійкості інтродуцентів. Для окремих груп рослин лімітуючим фактором є також сухість повітря й ґрунту, хоча щодо цього інтро- дуктор має значно більші можливості штуч ного регулювання середовища порівняно з температурою повітря у разі вирощування інтродуцентів у відкритому ґрунті. Врешті- решт успіх інтродукції визначається насін нєвою продуктивністю, можливістю отримання насіннєвого або вегетативного потомства в нових умовах. Отже, питання плодоно шення і насіннєвої продуктивності необ хідно вивчати зі всією можливою пов нотою. Розглянемо найважливіші складові мето дичного забезпечення інтродукційних дос ліджень. Фенологічні спостереження. Засновни ком фенології є Карл Лінней, який в 1750 р. організував у Швеції мережу спостережних пунктів у 18 точках. Ця мережа була зразком і стимулом для проведення фенологічних спо стережень в інших країнах Європи. У 1751 р. : : : ~4. Інтродукція рослин. 2001, IJs 1-2 125 П .А . М о р о з , Є .А . В а сю к у книзі “Філософія ботаніки” він вперше вик лав мету і методику фенологічних спостере жень, описав основні фази розвитку рослин, які і в наш час беруть за основу під час складання методичних посібників з прове дення фенологічних спостережень. Термін фенологія був запропонований у 1853 р. бельгійським ботаніком Ш. Морраном. Фенологія — це система знань про се зонні явища природи. Основним завданням фітофенології є вивчення змін у річному циклі розвитку рослин і щорічна реєстрація часу їх настання, а також виявлення закономірнос тей у ході періодичного розвитку рослин і визначення залежності його від умов існу вання, зокрема, з ’ясування впливу ґрунту і клімату на періодичні явища життя рослин [34]. Фенологія є розділом екології і одним з екологічних методів. Австрійський вчений Г. Вернак у прикладній фенології виділяє феноекологію, яка вивчає вплив місцепере бування і взагалі навколишнього середови ща на розвиток видів і рослинних угрупо вань, включаючи кліматичні, едафічні, фіто- біотичні, зообіотичні, антропологічні чинники, а також експозицію і висоту місця над рів нем моря. Феноекологія фіксує фенофази, тобто фази онтогенетичного розвитку рос лин за морфологічними ознаками. Результати феноспостережень і чергуван ня фенофаз окремої рослини А.П. Шенніков запропонував зображувати графічно у ви гляді так званих фенологічних спектрів. Ос новними тимчасовими показниками у фено логії є фенодати (тобто календарні дати на стання сезонних явищ у конкретному пункті) і феноінтервали (тривалість періоду між двома сезонними явищами) [34]. Порівняльне вивчення ритмів сезонного розвитку рослин є одним з основних методів інтродукції. Цей метод дає змогу встановити вплив нових умов навколишнього середовища на проходження фаз розвитку, оцінити стій кість, продуктивність, декоративність, тобто адаптивні властивості інтродуцента. У ботанічних садах України і республік ко лишнього Радянського Союзу накопичений великий фактичний матеріал з фенології інтродукованих рослин, однак його аналіз і узагальнення утруднені внаслідок застосу вання різних методик спостережень. Ми розглянули 100 авторефератів дисер тацій (переважно кандидатських), що захи щені в останні ЗО років і містять результати вивчення інтродукованих деревних рослин (хвойних і листяних) в Україні, Росії та інших республіках колишнього СРСР. Виявилось, що у процесі підготовки дисертацій різними авторами для проведення фенологічних спо стережень були використані методики І.А. За- беліна [13], І.Г. Серебрякова [29], І.Н. Бейде- ман [2], С.Я. Соколова [ЗО], В.І. Ткаченка [33], Ф. Шнеле [34], І.Н. Слагіна [12], Б.І. Іваненко [14], Н.А. Бородіної [4], Н.С. Булигіна [7, 8], П.І. Лапіна [19], П.І. Лапіна і С.В. Сіднєвої [19, 20], Л.С. Плотникової [27], Г.Д. Ярос- лавцева, Н.Є. Булигіна, С.І. Кузнецова, Г.С. За харенко [35], а також методику фенологіч них спостережень в ботанічних садах СРСР (хвойні, листяні), запропоновану Головним ботанічним садом АН СРСР (ГБС АН СРСР). Методику ГБС АН СРСР використали 44 ди сертанти, методику І.Н. Бейдеман — 15 ди сертантів, інші методики привернули увагу від 1 до 6 здобувачів наукового ступеня. Отже, у 100 працях застосовували 17 ме тодик проведення феноспостережень за хвойними і листяними рослинами. У 4 ав торефератах не зазначено конкретних ме тодик. Підкреслимо, що методики різних авторів дещо відрізняються. Наприклад, В.І. Ткачен ко (1960) враховує 7 фенофаз: 1) бубнявіння бруньок; 2) появу перших розгорнутих лист ків; 3) настання повного облиствіння; 4) появу бутонів; 5) цвітіння (початок, масове, к і нець); 6) достигання плодів (початок, масо ве); 7) листопад (початок, кінець). За початок росту в цій методиці прий мається поява перших розгорнутих листків з верхівкової бруньки пагона, а кінець росту — формування верхівкових бруньок. За методикою Л.С. Плотникової [27] ви ділено чотири періоди в житті рослин: утво рення листків, пагоноутворення, цвітіння, плодоношення. Періоди розділяють на фази; всього їх 23. Наприклад, в періоді утворення листків відзначаються такі фази: 1) бубнявіння бруньок; 2) розпукування бруньок; 3) поява 126 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 М е т о д и ч н і аспект и ви вч е н н я ін т р о д у ко в а н и х деревних рослин... - і розпускання листків; 5) повне ' ■стз.'ння; 6) зміна забарвлення листків; "хггопад. _т і :д пагоноутворення 6 фаз, 2 фази :з.-зть початок і кінець росту кореневої . : - згонів, що відходять від кореневої ‘,_=юго немає в інших методиках). У ^ _з т мня 5 фаз, перша — початок ут- - о— - : .тонів, у котикоцвітих — утворення : і остання — відцвітання: пелюстки і опадають, пиління котиків закін- -■ ззз-.ий період плодоношення почи- ь-з - -воренням зав’язі і закінчується ~ .іглих плодів. _ т г_і деталізована методика І.Н. Бей- ' г~4 Вона виділяє 6 фенофаз (ве- г г бчтонізації, цвітіння, плодоношення, - - - - - - вегетації і період відносного спо- з с . : спаді яких враховано ЗО підфаз. У ЕГ--3-.-5НІЙ фазі, наприклад, реєструються а - 1) початок сокоруху (це явище -і і іч з л о т ь інші автори); 2) бубнявіння -fc>: 2 і початок росту пагона; 4) зеле- " :■ звих бруньок; 5) розгортання біль- -з:~.--и листків; 6) закладання бруньок, з-гіан, на відміну від інших авторів, =»-- '= Фенофазу “період відносного спо- : ~ ^фаз), яка особливо прийнятна для — _:з. ■ ягідних рослин, бо реєструє об- 1 з - - - с<ремих частин рослини і появу — Ю З З З О О 'Н . ■ • а ГБС АН СРСР [22] містить ре- з - - ^ з _ як для листяних, так і для хвой- - Методика феноспостережень ' :~=-их підрозділяється на дві частини: -эг'тзе -ення за вегетативними пагонами ззз за генеративними пагонами (9 • зе'етативних пагонів реєструються: %-"- = = -ня бруньок; 2) розпукування бру- : • 2 початок лінійного росту пагонів; 3-і " —е --я лінійного росту пагонів; 5) ча- -- ;-ззрев'яніння пагонів; 6) повне зде- ------- пагонів; 7) облиствіння; 8) збе- • - - - = зластивої їм форми, але не і * : з г закінчення росту листків; 10) роз- - • ;з - -= відмираючих листків; 11)лис- - -з :з-ивних пагонів відзначається буб- >- - - зозпукування бруньок, бутонізація, ■ '.~-:~74 нтродукція рослин. 2001, № 1-2 початок і закінчення цвітіння, зав’язування і збільшення плодів до розмірів стиглих, дос тигання та опадання плодів. Загальним недоліком розглянутих методик є те, що вони не беруть до уваги ріст ко ренів. Обґрунтування Д.А. Сабініним фізіо логічної ролі кореня не тільки як органа поглинання речовин, а й як органа біосин тезу багатьох сполук, що споживаються на земною частиною рослин, свідчить про не обхідність реєстрації ростових процесів ко реневої системи. Корені можуть рости за нижчої температури, ніж наземна частина; отже, вегетативна фаза починається з росту коренів, потім з ’являється сокорух, і тільки після цих непомітних проявів вегетації від бувається бубнявіння і розпукування бру ньок. Облік стану кореневої системи особ ливо важливий під час інтродукції плодових рослин, тим більше, що за допомогою під щеп можна регулювати стійкість рослин за галом. Що стосується методик феноспосте режень, то, мабуть, було б доцільним роз робити їх окремо для декоративних і для плодових інтродуцентів, взявши за основу методику ГБС АН СРСР. Щодо фенологічних спостережень за хвой ними ми вважаємо, що методичні вказівки, опрацьовані Г.Д. Ярославцевим, Н.Є. Булигіним, С.І. Кузнецовим і С.Г. Захаренко, є доскона лими і не потребують будь-яких змін і до повнень. Методична розробка цих авторів містить програми мікро- і макрофенологіч- них спостережень за формуванням вегета тивних і генеративних пагонів і за ростом ко ренів; викладена діагностика фенологічних фаз і рекомендації з вивчення росту коренів. Це, безумовно, найкращий методичний по сібник з фенології хвойних. Слід підкреслити, що фенологічні дос лідження обов’язково мають супроводжува тися паралельною реєстрацією основних екологічних факторів, тобто метеоспосте- реженнями. Фенологічні спостереження, безумовно, є ефективним методом дослідження, який, зо крема, дає змогу встановити зміни в ритмі життєвих процесів рослин у нових умовах, що є особливо важливим для впровадження інтродуцентів у культуру. 127 П .А . М о р о з , Є .А . В а сю к Перспективність інтродуцентів. П.І. Лапін [19] запропонував визначати перспектив ність інтродукованих рослин за даними фе нології і розділив дерева і кущі (залежно від терміну початку і закінчення вегетації) на та кі групи: 1) рано починають і рано закінчують веге тацію; 2) рано починають і пізно закінчують веге тацію; 3) пізно починають і рано закінчують веге тацію; 4) пізно починають і пізно закінчують веге тацію. Найперспективнішою, за П.І. Лапіним, є перша група, однак при оцінці плодових ін тродуцентів цей висновок не завжди під тверджується, бо ті види, що рано почина ють вегетацію, можуть пошкоджуватися за морозками під час цвітіння. Найменш перспективна четверта група — пізній початок і пізнє закінчення вегетації. Рослини, що належать до цієї групи, входять у зиму з нездерев’янілими пагонами, і, як правило, мають недостатню зимостійкість. Зимостійкість. Для оцінки зимостійкості ін- тродуктори найчастіше використовують мето дику С.Я. Соколова [ЗО], яка на відміну від інших методик враховує не лише стан пагонів і сто вбурів, а також бруньок, квіток і плодів. Рослини оцінюють за 8-бапьною шкалою: 1. Рослина зимостійка, перезимувала без пошкоджень. 2. Підмерзли верхівки однорічних пагонів. 3. Повністю вимерзли однорічні пагони. 4. Вимерзли дворічні пагони. 5. Вимерзли пагони останніх трьох років. 6. Рослина пошкоджена до рівня снігового покриву. 7. Рослина вимерзла до кореневої шийки, але відновилась порістю. 8. Рослина повністю загинула від морозу. Стан квіткових бруньок та плодів оціню ється таким чином: квіткові бруньки вимерз ли; бутони пошкоджені морозом; квітки по шкоджені морозом; недозрілі плоди пошко джені морозом. Методики Н.К. Вєхова [10], А.Г. Головача [11] менш деталізовані — оцінка здійсню ється за 5-бальною шкалою. Відділом дендрології ГБС АН СРСР реко мендовано 7-бальну шкалу зимостійкості: 1. Пошкоджень немає. 2. Вимерзає до 50 % довжини однорічних пагонів. 3. Вимерзає до 100 % довжини одноріч них пагонів. 4. Вимерзають 2-річні пагони і старіші частини рослини. 5. Вимерзає крона до рівня снігового пок риву. 6. Вимерзає вся наземна частина. 7. Рослина вимерзла повністю. Шкала оцінки зимостійкості деревних рос лин, запропонована Географічним товарист вом СРСР у 1957 p., враховує стан листя (а воно може ушкоджуватись весняними й осінніми заморозками), стан гілок, стовбурів і коренів, ушкодження морозом ділянок ко ри, наявність морозобойних тріщин; стан бруньок і квіток (вони можуть бути пошкод жені весняними заморозками), підмерзання плодів восени, але на відміну від методики С.Я. Соколова дуже деталізована. М.А. Соловйова [31, 32] для оцінки мо розостійкості рекомендує лабораторний ме тод прямого проморожування зрізів, час тин і цілих рослин. Проморожений мате ріал вміщують у 1%-й розчин 2,3,5-трифе- нілтетразолілхпориду, який під дією ферменту дегідрогенази відновлюється до фармаза- ну і забарвлює живі клітини (камбій і кліти ни камбіальної зони) в малиновий чи виш невий колір. Мертві клітини не забарвлю ються. У Нікітському ботанічному саду — Націо нальному науковому центрі УААН (НБС—ННЦ УААН) [24] розроблено методику комплекс ної оцінки зимостійкості рослин, зокрема південних плодових культур, яка враховує: 1) швидкість росту генеративних бруньок (за динамікою накопичення сухої речовини); 2) темпи розвитку генеративних бруньок (за анатомо-морфологічними змінами в пилко вих зернах); 3) реакцію рослин на штучне обігрівання (за зміною вмісту крохмалю); 4) спряженість процесів обміну речовин в осінньо-зимовий період; 5) початкові кри тичні пороги пошкодження генеративних бру ньок і однорічних пагонів у загартованих і 128 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 М е т о д и ч н і аспект и ви вчен ня ін т р о д у ко в а н и х деревних рослин... -езагартованих рослин (методом штучного - ооморожування). Посухостійкість. Для оцінки посухостій- • ості частіше використовують методику І.С. П’ятницького [28], яка за 6-бальною _<алою враховує зміни тургору, пожовтіння ■ побуріння листя, в ’янення молодих па- 'онів, листопад. Інтродукторами в основному застосову ються польовий метод визначення посухо- ' йкості, що ґрунтується на візуальній оцінці не позбавлений суб’єктивності. Фізіоло- ами розроблено лабораторно-польові ме- ~:ди вивчення посухостійкості рослин. НБС—ННЦ УААН запропоновано також ме- ~:дику комплексної лабораторної оцінки : сухостій кості деревних рослин, яка перед- іачає визначення водного дефіциту, жит- -:аої межі загальної протоплазматичної теп- істійкості рослин, температурної стійкості ■отків [24]. Лабораторно-польовий метод оцінки по- ■остійкості плодових рослин М.Д. Кушні- е-ко [18] містить вивчення характеру змін :а~юго режиму в період посухи, визначен- - відносної тургоросцентності листків, вод- : 'о дефіциту в листках, водоутримувальної - юності, всмоктувальної сили клітинного : •» рослин. Посухостійкі рослини характе- д.ються меншим водним дефіцитом, -іаищеними водоутримувальною здатністю і імоктувальною силою листків. Стійкість . . : ~ин можна також оцінювати калоримет- - - им та іншими методами [5, 6]. цвітіння і плодоношення. Зимостійкість ' ісухостійкість зумовлюють ступінь плодо- - _ення, який оцінюється за 6-бальною _-алою В.Г. Каппера [15]. А.А. Корчагін Т А.Г. Головач [11] пропонують 6-баль- _«:алу оцінки рясності цвітіння та плодо- ' t _ення. - • з л а цвітіння - — эослина не цвіте; : ;^иноке цвітіння (на рослині є лише поодинокі квіт- . - або суцвіття, хоча й настав час масового цві- лння); і 'к е цвітіння (кількість квіток або суцвіть не пере- ; _ує 25 % повного рясного цвітіння даного виду -** Форми); '-5-6574. Інтродукція рослин. 2001, N° 1-2 І Д368 3 — задовільне цвітіння (на рослині близько 50 % кві ток або суцвіть); 4 — добре цвітіння (на рослині близько 75 % квіток або суцвіть повного рясного цвітіння рослин даного виду чи форми); 5 — повне (рясне, сильне) цвітіння (на рослині роз пустилось 100 % квіток або суцвіть). Ш кала плодоношення 0 — рослина не плодоносить; 1 — на рослині тільки поодинокі повноцінні плоди; 2 — слабке плодоношення (кількість повноцінних плодів не перевищує 25 % повного плодоношення рос лин даного виду чи форми); 3 — задовільне плодоношення (на рослині близько 50 % повноцінних плодів); 4 — добре плодоношення (урожай повноцінних плодів близько 75 %); 5 — повне (рясне, сильне) плодоношення (після пов ного цвітіння майже всі 100 % квіток зав’язали плоди, що визріли). Насіннєва продуктивність. Методичні пи тання вивчення насіннєвої продуктивності висвітлено у працях А.А. Корчагіна [16], А.М. Мауріня [21], В.І. Некрасова [25], І.В. Вайнагія [9]. Основним посібником є “Методические указания по семеноведению интродуцентов” [23], в якому викладено кіль кісну оцінку врожаю плодів та насіння де ревних інтродуцентів і розрахунок насіннєвої продуктивності. Оцінка успіш ності інтродукц ії деревних рослин. Серед методів оцінки успішності інтродукції на особливу увагу заслуговують розробки П.І. Лапіна та С.В. Сідневої [20], а також М.А. Кохно, А.М. Курдюка [17]. П.І. Ла- пін і С.В. Сіднєва враховують сім основних показників: ступінь щорічного визрівання пагонів, зимостійкість, збереження габітусу, пагоноутворювальну здатність, регулярність приросту, здатність до генеративного роз витку, доступні способи розмноження рос лин у регіоні інтродукції. Оцінка цих показ ників дала змогу авторам виділити шість категорій інтродуцентів — від цілком пер спективних (перша категорія, сума балів для дорослих рослин 91—100) до абсолютно не прийнятних (сума балів 5—20). М.А. Кохно ввів поняття акліматизаційне число, тобто значення показника успішності інтродукції, яке є сумою показників росту, генеративного розвитку, зимостійкості і по сухостійкості деревних рослин. Показники росту, розвитку, зимостійкості і посухостійкості 129 П .А . М о р о з , Є .А . В а сю к оцінюються візуально за 5-бапьними шкалами. Отриманий у результаті візуальної оцінки по казник множать на показник степеня значу щості даної ознаки — коефіцієнт значущості ознаки. Для зимостійкості він дорівнює 10, для розвитку — 5, для посухостійкості — З і для росту — 2. Найбільше акліматизаційне число — 100. За значенням акліматизаційного числа М.А. Кохно визначив ступені акліматизації: пов на акліматизація — 100; добра — 80; задо вільна — 60; слабка — 40; відсутність акліма тизації — 20. На нашу думку, метод М.А. Кохно доско налий і заслуговує на повсюдне застосування. 1. Бейдеман И.Н. Методика фенологических наблюде ний при геоботанических исследованиях. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1954. — 129 с. 2. Бейдеман И.Н. Изучение фенологии компонентов растительных сообществ / / Полевая геоботаника. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1960. — 2. — С. 333—336. 3. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологии рас тений и растительных сообществ. — Новосибирск: Наука, 1974. — 156 с. 4. Бородина Н.А. Методика фенологических наблюдений над растениями семейства Pinaceae / / Бюл. Гл. ботан. сада. — 1965. — Вып. 57. — С. 11—19. 5. Булах П.Е. Искусственные фитоценозы в ботсадах в свете энергетической концепции / / Ботанические са ды — центры сохранения биологического разнообра зия мировой флоры. — Ялта, 1995. — С. 23—24. 6. Булах П.Е. Энергетическая концепция сохранения генофонда редких и исчезающих видов в ботаниче ских садах / / Охорона генофонду рослин в Україні. — Донецьк, 1994.— С. 111—112. 7. Булыгин Н.Е. Дендрология. Фенологические наблю дения над лиственными древесными растениями. — Л.: Лесотехн. академия, 1976. — 70 с. 8. Булыгин Н.Е. Фенологические наблюдения над дре весными растениями. — Л.: Лесотехн. академия, 1979. — 97 с. 9. Вайнагий И.В. О методике изучения семенной про дуктивности растений / / Ботан. журн. — 1974. — 59, № 6. - С. 826-831. 10. Вехов Н.К. Методы интродукции и акклиматизации древесных растений / / Интродукция растений и зеле ное строительство. — 1957. — Вып. 5. — С. 93—106. 11. Головач А.Г. Деревья, кустарники и лианы ботани ческого сада БИН АН СССР. — Л.: Наука, 1980. — 187 с. 12. Елагин И.Н. Методика ботанических исследований. Методика определения фенологических фаз у хвой ных / / Ботан. журн. — 1961. — 46, № 7. — С. 984—992. 13. Забелин И.А. Методика феноэкологических наблю дений над хвойными и опыт применения ее к кед рам и соснам / / Бюл. Никит, ботан. сада. — 1934. — Вып. 13. — С. 55. 14. Иваненко Б.И. Фенология древесных и кустарнико вых пород. — М.: Изд-во с.-х. литературы, журналов и плакатов, 1962. — 184 с. 15. Каппер В.Г. Об организации ежегодных системати ческих наблюдений над плодоношением древесных п о р о д / / Тр. по лесн. опытн. делу. — 1930. — Вып. 8. — С. 103—107. 16. Корчагин А.А. Методы учета семеношения древес ных пород и лесных сообществ / / Полевая геобота ника. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1960. — С. 41— 132. 17. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. — Киев: Наук, думка, 1994. — 188 с. 18. Кушниренко М.Д., Курчатова Г.П., Крюкова Е.В. Ме тоды оценки засухоустойчивости плодовых расте ний. — Кишинев: Шиинца, 1975. — 24 с. 19. Лапин П.И. О терминах, применяемых в исследова ниях по интродукции и акклиматизации расте ний / / Бюл. Гл. ботан. сада. — 1972. — Вып. 83. — С. 10-18. 20. Лапин П.И., Сиднева С.В. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визу альных наблюдений / / Опыт интродукции древес ных растений. — М.: Наука, 1974. — С. 7—17. 21. Мауринь А.М. Семеношение древесных экзотов в Латвийской ССР. — Рига: Зинатне, 1967. — 259 с. 22. Методика фенологических наблюдений в ботаниче ских садах СССР. — М.: Гл. ботан. сад СССР, 1975. — 27 с. 23. Методические указания по семеноведению интро- дуцентов. — М.: Наука, 1980. — 64 с. 24. Методические указания по физиологической оцен ке устойчивости растений к неблагоприятным усло виям среды. — Ялта: ГНБС, 1980. — 28 с. 25. Некрасов В.И. Основы семеноведения древесных растений при интродукции. — М.: Наука, 1973. — 259 с. 26. Обращение к учреждениям и лицам, ведущим фе нологические наблюдения над растениями (Геогра фическое общество СССР и Ботанический институт им. В.Л. Комарова АН СССР). — Л., 1957. — 8 с. 27. Плотникова Л.С. Программа наблюдений за общим и сезонным развитием лиственных древесных рас тений при их интродукции / / Опыт интродукции древесных растений. — М., 1973. — С. 80—86. 28. Пятницкий С.С. Практикум по лесной селекции. — М.: Сельхозиздат, 1961, — 271 с. 29. Серебряков И.Г. О методах изучения ритмики се зонного развития в геоботанических стационарах / / Учен. зап. Моск. пед. ин-та. — 1954. — 37, вып. 2. 30. Соколов С.Я. Современное состояние теории ак климатизации и интродукции растений / / Интродук ция и зеленое строительство. — 1957. — Вып. 5. — С. 9 -3 3 . 31. Соловьева М.А. Зимостойкость плодовых культур при разных условиях выращивания. — М., 1967. — 210 с. 32. Соловьева М.А. Методы определения морозостой кости плодовых деревьев. — Киев, 1966. — 23 с. 33. Ткаченко В.И. Деревья и кустарники североамери канской флоры в условиях ботанического сада го рода Фрунзе. — Фрунзе, 1960. — 130 с. 34. Шнеле Ф. Фенология растений. — Л.: Гидрометео- издат, 1961. — 210 с. 35. Ярославцев Г.Д., Булыгин Н.Е., Кузнецов С.И., За харенко Г. С. Фенологические наблюдения над хвойными. — Ялта, 1973. — 50 с. Надійшла 12.01.2001 130 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, Ns 1-2 Методичні аспекти вивчення інтродукованих деревних рослин... ' -ЕСКИЕ АСПЕКТЫ ИЗУЧЕНИЯ : Z _.1РОВАННЫХ ДРЕВЕСНЫХ РАСТЕНИЙ л е н и е I. ФЕНОЛОГИЧЕСКИЕ :ЛЕ-ИЯ, ОЦЕНКА СТОЙКОСТИ, ЦВЕТЕНИЯ, :^ : - ю ш е н и я , с е м е н н о й п р о д у к т и в н о с т и : _£_ности и н т р о д у к ц и и - >оооз, Е.А. Васюк _ ^'оный ботанический сад ■ - - Гришко НАН Украины, Украина, Киев : - _ ін а важнейшим составным методического обес- -Т-- - .інтродукционньїх исследований. Представлен . обзор методик изучения интродуцированных г?е:-ы х растений, которые используются в ботани- е : с.- ;адах Украины, России и других республик быв- СССР. Авторы подчеркивают необходимость соз- - = единой системы методов и унификации методик - —.•я древесных интродуцентов. METHODICAL ASPECTS OF ANALYSIS OF INTRODUCED WOODY PLANTS R e p o r t I. PHENOLOGICAL OBSERVATIONS, ESTIMATION OF STABILITY, BLOOMING, FRUCTIFICATION, SEED PRODUCTION AND SUCCESSFULNESS OF INTRODUCTION P.A. Moroz, E.A. Vasyuk M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv The paper is dedicated to major compounds methodical maintenance of introduction researches. The brief review of techniques of analysis of strange woody plants is sub mitted, which one will be used in botanical gardens of Ukraine, Russia and othor countries of the former USSR. The authors emphasize a necessity of creation of a single system of methods and unification of analysis techniques of arboreal introducents. : 5 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 131
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1261
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:50:35Z
publishDate	2001
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/d4/d269e5a6192efaafac7cae6ce636e3d4.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12612020-01-12T23:23:17Z Methodical aspects of analysis of introduced woody plants. Report I. Phenological observations, estimation of stability, blooming, fructification, seed production and successfulness of introduction Методичні аспекти вивчення інтродукованих деревних рослин. Повідомлення 1. Фенологічні спостереження, оцінка стійкості, цвітіння, плодоношення, насіннєвої продуктивності та успішності інтродукції Moroz, P.A. Vasyuk, E.A. The paper is dedicated to major compounds methodical maintenance of introduction researches. The brief review of techniques of analysis of strange woody plants is submitted, which one will be used in botanical gardens of Ukraine, Russia and other countries of the former USSR. The authors emphasize a necessity of creation of a single system of methods and unification of analysis techniques of arboreal introducents. Присвячено найважливішим складовим методичного забезпечення інтродукційних досліджень. Подано короткий огляд методик вивчення інтродукованих деревних рослин, які використовуються в ботанічних садах України, Росії та інших республік колишнього СРСР. Автори підкреслюють необхідність створення єдиної системи методів та уніфікації методик вивчення деревних інтродуцентів. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1261 10.5281/zenodo.3334639 Plant Introduction; Vol 9 (2001); 125-131 Інтродукція Рослин; Том 9 (2001); 125-131 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377879 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1261/1215 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Moroz, P.A. Vasyuk, E.A. Методичні аспекти вивчення інтродукованих деревних рослин. Повідомлення 1. Фенологічні спостереження, оцінка стійкості, цвітіння, плодоношення, насіннєвої продуктивності та успішності інтродукції
title	Методичні аспекти вивчення інтродукованих деревних рослин. Повідомлення 1. Фенологічні спостереження, оцінка стійкості, цвітіння, плодоношення, насіннєвої продуктивності та успішності інтродукції
title_alt	Methodical aspects of analysis of introduced woody plants. Report I. Phenological observations, estimation of stability, blooming, fructification, seed production and successfulness of introduction
title_full	Методичні аспекти вивчення інтродукованих деревних рослин. Повідомлення 1. Фенологічні спостереження, оцінка стійкості, цвітіння, плодоношення, насіннєвої продуктивності та успішності інтродукції
title_fullStr	Методичні аспекти вивчення інтродукованих деревних рослин. Повідомлення 1. Фенологічні спостереження, оцінка стійкості, цвітіння, плодоношення, насіннєвої продуктивності та успішності інтродукції
title_full_unstemmed	Методичні аспекти вивчення інтродукованих деревних рослин. Повідомлення 1. Фенологічні спостереження, оцінка стійкості, цвітіння, плодоношення, насіннєвої продуктивності та успішності інтродукції
title_short	Методичні аспекти вивчення інтродукованих деревних рослин. Повідомлення 1. Фенологічні спостереження, оцінка стійкості, цвітіння, плодоношення, насіннєвої продуктивності та успішності інтродукції
title_sort	методичні аспекти вивчення інтродукованих деревних рослин. повідомлення 1. фенологічні спостереження, оцінка стійкості, цвітіння, плодоношення, насіннєвої продуктивності та успішності інтродукції
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1261
work_keys_str_mv	AT morozpa methodicalaspectsofanalysisofintroducedwoodyplantsreportiphenologicalobservationsestimationofstabilitybloomingfructificationseedproductionandsuccessfulnessofintroduction AT vasyukea methodicalaspectsofanalysisofintroducedwoodyplantsreportiphenologicalobservationsestimationofstabilitybloomingfructificationseedproductionandsuccessfulnessofintroduction AT morozpa metodičníaspektivivčennâíntrodukovanihderevnihroslinpovídomlennâ1fenologíčnísposterežennâocínkastíjkostícvítínnâplodonošennânasínnêvoíproduktivnostítauspíšnostííntrodukcíí AT vasyukea metodičníaspektivivčennâíntrodukovanihderevnihroslinpovídomlennâ1fenologíčnísposterežennâocínkastíjkostícvítínnâplodonošennânasínnêvoíproduktivnostítauspíšnostííntrodukcíí

Institution

Ähnliche Einträge