Зображення обкладинки

Наукові основи адаптації мікроклонів і вирощування журавлини в умовах закритого ґрунту

Scientific grounds of adaptation of microclones from the culture of isolated tissues and growing technologies under the conditions of protected ground have been developed.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2001
Автор: Strila, T.E.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1263
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860144788678901760
author Strila, T.E.
author_facet Strila, T.E.
author_sort Strila, T.E.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-13T11:42:32Z
description Scientific grounds of adaptation of microclones from the culture of isolated tissues and growing technologies under the conditions of protected ground have been developed.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3334664
first_indexed 2025-07-17T12:50:37Z
format Article
fulltext : а - ' 5S1.16:634.7 --УКОВІ ОСНОВИ АДАПТАЦІЇ МІКРОКЛОНІВ І ВИРОЩУВАННЯ - .•РАВЛИНИВ УМОВАХ ЗАКРИТОГО ҐРУНТУ " £ СТРІЛА : : * з н ік и ім. М.Г. Холодного НАН України - т - ь - і . І '501 Київ, вул. Терещенківська, 2 - : : :с т е г го наукові основи адаптації м ікроклонів з культури ізольованих тканин і технології вирощування • z в умовах закритого ґрунту. І з надзвичайно цінних ягідних рослин • :=злина (Oxycoccus Adans). Її плоди ■* :~-'= значну кількість біологічно активних --:=л н зокрема органічні кислоти, пекти- < а*ехіни, флавоноли, антоціаніни, віта- •• ч<акро- і мікроелементи. Високі харчові ■ -зссько-профілактичні якості журавлини •••и іі.'-и її широке використання не лише в промисловості, а й у народній та : медицині. Природні ресурси жу- в останні роки значно скоротилися, w того, значна їх частина в зоні Полісся .чо забруднена після аварії на ЧАЕС. - •- попит населення країни на ці ці- ■ _ плоди набагато перевищує пропо- х м о . із шляхів підвищення врожайності - з. _акож створення генофонду перспек- * ; оослин, збагачення місцевої флори є : —я в культуру корисних нових та ма- : _ ’ 0 ених видів, форм і сортів. Zz.-a* поповнення рослинних ресурсів за- - не лише від наявності перспективно- : гію тименту, а й потребує ефективних - -:~юпй вирощування, розроблених для ;^~них видів, форм, сортів і природної -V* '» <ультивування. : ГЗІЛА. 2001 Журавлина великоплідна (Oxycoccus mac­ rocarpus) — це поки що єдиний вид роду, який вирощується в культурі і має сорти. Чис­ ленні дослідження засвідчують, що північно­ американські сорти великоплідної журавли­ ни досить невибагливі, і тому їх можна ви­ рощувати за досить широкого діапазону по­ казників, які характеризують температурний, ґрунтовий та водний режими. Відомо, що вирощування журавлини на промисловій основі потребує одержання ве­ ликої кількості садивного матеріалу. Нині саме це є одним з лімітуючих факторів. То­ му особливу увагу ми приділяли питанням вивчення біологічних особливостей інтроду­ кованих сортів журавлини світового гено­ фонду Бекуїт (Beckwith), Бергман (Bergman), Блек Вейл (Black Veil), Вашингтон (Washing­ ton), Мак Фарлін (McFarlin), Ранній Чорний (Early Black), Сірлс (Searls), Уїлкокс (Wilcox), Франклін (Franklin), Ховес (Howes) та науко­ вої розробки прискореного розмноження най- перспективніших з них. Одним з найперспективніших та еконо­ мічно найвигідніших визнаних останнім часом у світі способів вегетативного розмноження рослин є мікроклональне розмноження в культурі in vitro. Вивчення потенційної спро­ можності індукції морфогенезу в культурі - '5 -5574 . Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 139 Т.Є. Стріла ізольованих тканин окремих сортів журавли­ ни і позитивне завершення роботи дають змогу створити нову досконалішу біотехно- логію розмноження цієї культури. В результаті виконання даної теми в Ін­ ституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН Ук­ раїни розроблено біотехнологію клонально­ го мікророзмноження сортової журавлини в культурі ізольованих тканин [1]. Рослини, розмножені й оздоровлені в куль­ турі in vitro, часто нелегко приживлюються в умовах відкритого ґрунту. Тоді застосовують проміжну стадію адаптації до несприятливих умов і дорощування до стандартних розм і­ рів рослин-регенерантів в умовах закритого ґрунту. Адаптація рослин до нестерильних умов — досить відповідальний момент і є завершаль­ ним етапом мікроклонального розмноження, недооцінка якого може звести нанівець всю попередню копітку роботу. На цій стадії рос­ лини потребують ретельного догляду, на­ самперед забезпечення водного режиму, бо в протилежному випадку можливі великі втра­ ти матеріалу. Посадка м ікроклонів і череш ків у за ­ критому ґрунті. Проведено багатофакторні дослідження, спрямовані на з ’ясування оп­ тимальних умов приживлюваності рослин-ре­ генерантів після пересадки з ізольованої культури in vitro в теплицю, і розроблено на­ укові основи технологічного процесу адап­ тації мікроклонів та вирощування журавлини в умовах закритого ґрунту. Тільки в закри­ тому ґрунті можна створити регульовані тем­ пературний, водний та світловий режими, необхідні для того чи іншого генотипу рос­ лин. До закритого (або, як його ще назива­ ють, захищеного) ґрунту належать теплиці, парники, а також утеплюваний ґрунт — зе­ мельні ділянки, пристосовані для створення штучного мікроклімату. Теплиці є найдоско­ налішим видом закритого ґрунту. В них значно легше створити сприятливий мікро­ клімат. Для адаптації мікроклонів журавлини можна використовувати плівкові і засклені теплиці різного розміру, як ґрунтові, так і стелажні. При цьому використовують зимові і весняні теплиці. Зимові теплиці з регульо­ ваними температурним режимом, вологістю та освітленням, оснащені туманоутворю- вальною установкою, є найоптимальнішими для адаптації та живцювання рослин. Крім того, в них можна цілорічно висаджувати рослини-регенеранти з культури in vitro. Ви­ користовують і весняні теплиці, в які можна висаджувати мікроклони, у весняно-літній пе­ ріод (переважно з квітня по серпень), а та­ кож живці. В літній період для посадки рос­ лин-регенерантів, їх адаптації та живцювання можна використовувати парники з високими конусними покрівлями (вкритими засклени­ ми рамами або плівкою), звичайні парники і невеликі плівкові теплиці заввишки 70—100 см з туманоутворювальними розбризкувачами води. Проте в кожному конкретному випадку потрібно детально аналізувати всі можли­ вості і підраховувати економічну ефектив­ ність клонального розмноження для госпо­ дарства. Ґоунюві суміші. Перед висаджуванням кло­ нів рослин ґрунт у теплицях та парниках за­ мінюють на новий, заготовлений на цілинних та перелогових ділянках, або додають неве­ лику кількість свіжого ґрунту, перегною, який особливо багатий на поживні речовини в легкодоступній для рослин формі, частково вилучивши зайвий старий. Ґрунтові суміші і компости мають бути з доброю фізичною структурою, високими вологоємністю, повіт­ ропроникністю, містити достатню кількість поживних речовин тощо. Основним компо­ нентом у складі ґрунтових сумішей є ґрунт: дерновий, перегнійний, торф’яний, супіща­ ний, суглинковий. Перегнійно-ґрунтові та тор- фокомпости використовують багаторічні, в яких закінчилися біологічні термічні реакції (горіння, перепрівання), внаслідок чого гине багато насіння бур’янів, шкідників, збудників хвороб рослин. Крім того, для журавлини торф має бути обов'язково верховим, лег­ ким, пухким, кислим (pH 2,0—3,5). Хоча біль­ шість сортів журавлини великоплідної добре росте і плодоносить у досить широкому діапазоні кислотності ґрунтів (pH 2,6—6,8), однак вони краще розвиваються на ґрунтах з підвищеною кислотністю. Ґрунтові суміші ретельно перемішують, збагачують на міне­ ральні добрива, пропарюють, знезаражують, вирівнюють, рясно поливають. У разі висад- 140 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 хобі основи адаптації мікроклонів і вирощування журавлини в умовах закритого Грунту • н-=--я эослин безпосередньо в ґрунт сте- - з грядок загальну масу ґрунту вкри- :■= ^аром до 10 см ґрунтовими суміша- _ о визначені експериментально як оп- і " =- для журавлини. Якщо кількість . - ~: вих сумішей недостатня, площу теп- • '.’аркують за прийнятою схемою посад- o ' .~=эрюючи ямки, борозенки завглибшки 7 см і завширшки 7—8 см, в які засипа- ' ; призначені для журавлини ґрунтові _ в них висаджують мікроклони. І ю ти журавлини, розмножені in vitro, - • : приживлюються й адаптуються до не- - : . 'іь н и х умов на досить вологоємних і : є 'оопроникних субстратах та ґрунтових • _ах. Ми встановили, що оптимальними - - висаджування мікроклонів журавлини є т : ~ т біологічний, торф верхній рудий (кра- -т ’ сибалтійський), а також суміші: • перліт біологічний, торф верхній рудий і Т 1 )- • ~:>рф верхній рудий, пісок (1:0,5); • торф верхній рудий, перліт біологічний, -со к (1:1.0,5); • ~орф верхній рудий, перегній-сипець 1:1); • ~орф верхній рудий, перегній-сипець, пі- 11:1:0,5); • торф верхній рудий, супіщаний ґрунт, тгегній-сипець (1:1:1); • торф верхній рудий, дерновий ґрунт, тіегній-сипець (1:1:1) та ін. Ізме цими ґрунтовими сумішами запов- -:~ь різні посудини, в які висаджують сор- 15 мікроклони журавлини. На них у по- - ? 'эшому спостерігали найактивніший ріст і : з б и т о к як надземної, так і кореневої сис- рослин. ~ющ а живлення. Внаслідок високої при- • =люваності мікроклонів сортової журав- -,і а також для одержання нормально роз- -ених рослин (добре розгалужених кущи- е придатних для висаджування на постій- - '.мсце, на 1 м2 розміщують не більше 50— І эослин. При цьому схема посадки така: ' ■ 15 см, що становить площу живлення ——!ЄЇ рослини 150 см2, або 10 х 20 см — за : площа живлення 200 см2. Якщо ж • ооклони журавлини для адаптації висад­ жують у теплицю напровесні лише на 2— З міс (не більше), то площу живлення однієї рослини можна зменшити до 100 см2. Най- оптимальнішою у цьому разі є схема посад­ ки 1 0 x 1 0 см. Однак якщо рослини з теп­ лиці висаджуватимуть на постійне місце на­ ступної весни, щоб уникнути повторного роз­ саджування розгалужених рослин, на 1 м2 розмішують не більше 25 особин. Врахо­ вуючи ріст і розвиток рослин упродовж усьо­ го періоду вегетації, додаткове укорінення і галуження новоутворених пагонів, оптималь­ ною є схема посадки 20 х 20 см. Для зруч­ ності догляду за рослинами площу ґрун­ тових теплиць розбивають на грядки зав­ ширшки близько 1—1,5—2 м з проходами близько 40—50 см. Для кожного виду рослин-регенерантів потрібно встановити оптимальну фазу роз­ витку, в якій втрати після пересаджування в ґрунтові умови теплиці будуть мінімальними. В теплицю для адаптації найкраще висад­ жувати укорінені рослинки журавлини з дов­ жиною пагона 2—4 см і активно ростучими пагонами. Якщо ж пересаджування відбува­ ється в осінньо-зимовий період, то укорінені рослини in vitro можна затримати до досяг­ нення ними висоти 5—6 см, але не більше. Тривале культивування рослин у штучних умовах спричинює їх витягування (внаслідок стикання з пробіркою), викручування (внас­ лідок тісноти), старіння (насамперед пролі- феруючих калюсних клітин), що негативно впливає на приживлюваність і подальші ріст і розвиток. Рослини з кількома листочками і добре розвиненими пагоном і кореневою систе­ мою обережно пінцетом витягують з про­ бірок, колб, склянок і занурюють безпосе­ редньо у воду. Для полегшення цієї операції скляну посудину слід повернути в горизон­ тальне положення (а далі нахилити шийкою вниз під кутом 55—65°) і повільно витрушу­ вати рослинки разом з агаром. Щоб змен­ шити травмування кореневої системи рос­ линок під час відокремлення від агару, їх слід витримувати деякий час у воді. Після цього потрібно відмити корінці від решток агару і перенести рослини у посудину з чис­ і ’• 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 141 Т.Є. Стріла тою водою, звідки і висаджувати. У разі ви­ користання для культивування мікроклонів біологічного перліту або рідкого середовища відмивати корені немає потреби. Для диференційованого догляду за рос­ линами й одержання однорідного садивного матеріалу ми рекомендуємо розсортувати рослини на великі, середні, малі та висад­ жувати їх окремо. Найсприятливішими термінами для пере­ саджування та адаптації пробіркових мік­ роклонів журавлини з культури in vitro в теп­ лиці є третя декада квітня — перша декада травня. Кількість рослин, що приживаються в цей період (за вологості 90—100 %) дося­ гає 92—100 %. Трохи нижчою (88—92 %) є приживлюваність рослин у другій декаді квіт­ ня і другій декаді травня, ще нижчою — у третій декаді травня (85,5 %), першій декаді квітня (82 %), першій—другій декадах червня (відповідно 80 і 78 %). Починаючи з середи­ ни третьої декади червня і до кінця літа приживлюваність мікроклонів журавлини зни­ жується до 69—66 %. Якщо літо спекотне, рослини у цей час гинуть через перегріван­ ня, оскільки температура повітря в теплиці підвищується до 40 °С і вище. Для адаптації у закритому ґрунті укорінені in vitro мікроклони сортової журавлини ви­ саджують безпосередньо у заздалегідь під­ готовлені ґрунтові суміші стелажів, грядок теплиць, а також пікірувальні ящики, тор­ фоперегнійні горщечки або тверді паперові чи поліетиленові пакети (контейнери) різних розміру і форми, заповнені ґрунтовими суб­ стратами. Щоб запобігти підсиханню, тор­ фоперегнійні горщечки, на відміну від інших посудин, повністю заглиблюють у ґрунт грядки. Під час висаджування не тільки ко­ рінці, а й частину пагона кожної рослинки засипають добре зволоженою ґрунтовою су­ мішшю. Після цього вмикають розбризкувачі води, а за їх відсутності обережно полива­ ють водою з лійки або гумового шланга з ситоподібним наконечником для розбризку­ вання з низьким напором. Цим забезпечу­ ють кращий її контакт з ґрунтом. Волога. Оскільки культивування мікрокло­ нів у культурі ізольованих тканин відбува­ ється у закритій скляній посудині, де відносна вологість є більш-менш сталою і дуже висо­ кою, то під час пересаджування й адаптації рослин цей фактор має, напевне, найбільше значення. Не забезпечені вологою рослин- ки-регенеранти гинуть дуже швидко (іноді за 10—15хв), бо їх мікроскопічні корінці виси­ хають миттєво, та й самі молоді, водянисті, ніжні, активно ростучі пагони не довго три­ маються. Найкраще приживлюються мікроклони жу­ равлини, якщо упродовж перших діб після висаджування вологість повітря підтримувати в межах 100—90 %, у наступні 3-й та 4-й тижні — 91—80 %, а надалі поступово зни­ жувати до 81—70 % і нижче, доводячи цей показник до рівня відкритого ґрунту. На першому етапі адаптації для забезпе­ чення високої вологості в теплиці найкраще використовувати туманоутворювальну уста­ новку з автоматичним вмиканням розбриз- кувачів води на 5 с через кожні 5 хв. Вико­ ристовують також туманоутворювальні уста­ новки ручного вмикання без реле автоматики, насадки-розпилювачі для розбризкування води, які встановлюють над поверхнею ґрун­ ту на висоті 30—40 см, та ін. За відсутності стаціонарних розбризку- вачів води рослини поливають вручну кілька разів на добу з лійки або гумового шланга з ситоподібним наконечником для розбризку­ вання. У цьому разі для підтримування високої вологості повітря, особливо в перші два тижні після посадки, в практиці використовують різні методи, зокрема: 1) над грядками, де щойно було висаджено мікроклони, вста­ новлюють дротяні каркаси заввишки близь­ ко 50—70 см, які накривають поліетилено­ вою плівкою; 2) пересаджені рослини на­ кривають невеликими легкими переносними тепличками з дротяними або дерев’яними каркасами заввишки близько 20—30 (50) см, завдовжки 70—90 см, ширина яких дорівнює розміру стелажа або грядки; зверху і з боків їх обтягують поліетиленовою плівкою та ін. Невелику кількість рослин можна накрити скляним посудом, ковпаками тощо. Після приживлення рослин їх поступово адаптують до зниженої вологості. Для цього на ніч 142 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 Наукові основи адаптації мікроклонів і вирощування журавлини в умовах закритого ґрунту плівку знімають. Тривалість перебування рос­ лин без плівки поступово подовжують за ра­ хунок ранішніх і вечірніх годин. Згодом, за можливості, покривну плівку знімають зовсім. Частоту дощування значно скорочують — спочатку до одного разу на добу, далі — один раз на дві доби. Знижують вологість і збільшенням вентиляції. У подальшому рос­ лини регулярно поливають способом до­ щування з водопроводу в міру підсихання ґрунту. Наприкінці вегетаційного періоду для при­ пинення ростових процесів поливи значно скорочують. Температура. Тепло має важливе значен­ ня для росту і розвитку рослин, оскільки від нього залежать основні процеси їх життє­ діяльності: фотосинтез, дихання, транспіра­ ція, кореневе живлення та ін. Вимоги рос­ лин до тепла в різних умовах неоднакові. Пересаджувати пробіркові рослини журав­ лини з культури in vitro в теплицю краще за температур ґрунту 18—20 °С і повітря 22— 25 °С, які дещо нижчі за ті, в яких вони культивувались. Це пов’язано з тим, що ви­ сока температура спричинює посилені вит­ рати поживних речовин на дихання, в той час як поповнення їх за рахунок асиміляції обмежене. Знижена ж температура гальмує ріст надземної частини, запобігає витягу­ ванню пагонів і створює сприятливіші умови для розвитку кореневої системи. Після фор­ мування достатньої вегетативної маси як асиміляційного апарату, так і кореневої сис­ теми температуру підвищують до 25—27 °С. Вища температура негативно впливає на рослини, оскільки витрати поживних ре­ човин на дихання перевищують їх надход­ ження від фотосинтезу, що призупиняє ріст. У теплицях і парниках в нічні години темпе­ ратуру порівняно з денною знижують, щоб зменшити енергію дихання і витрати ор­ ганічних речовин. Для цього ж у похмурі дні, за недостатнього освітлення, температуру в закритому ґрунті підтримують нижчою, ніж у сонячні дні. У закритому ґрунті з регульованим тем­ пературним режимом підтримувати опти­ мальну температуру не важко. Поливати рослини краще водою темпе­ ратурою 20—25 °С. Для цього воду підігріва­ ють, відстоюють у бочках, бетонних чи інших резервуарах. С в іт л о в и й р е ж и м . У житті рослин, як відо­ мо, світло має важливе значення, оскільки є джерелом енергії для фотосинтезу. Недос­ татнє освітлення гальмує процес асимі­ ляції, особливо на початкових стадіях росту, що призводить до помітного витягування й ослаблення мікроклонів журавлини. Доведе­ но, що в закритому ґрунті світловий режим для рослин є менш сприятливим, ніж у відкритому, оскільки значна частина соняч­ ної енергії поглинається склом і плівкою. Особливо несприятливими є умови в теп­ лиці в осінньо-зимовий період — через не­ стачу освітлення, а в літній — через його надлишок. Після приживання рослин-реге- нерантів нестачу природного освітлення до­ повнюють штучним (доосвітлення), зокрема люмінесцентними лампами білого і денного світла, ртутно-люмінесцентними тощо. Най- ширше доосвітлення використовують у разі вирощування рослин з малою площею жив­ лення, коли одне джерело забезпечує світ­ лом більшу кількість рослин. Збільшення ін­ тенсивності освітлення дає змогу отри­ мувати компактні кущики з розвиненою ко­ реневою системою, скорочувати тривалість вирощування розсади. Нормальний ріст і розвиток рослин відбувається при освітленні 8—15 клк. Однак у зимові місяці освітлення на відкритій місцевості значно (у 2—3 рази) менше, а в теплицях у грудні—лютому в по­ хмурі дні 100—400 лк, в сонячні — 2—3 клк і більше (до 20 клк). Для мікроклонів журав­ лини в цей період потрібно принаймні 5— 7 клк. Велике значення також має тривалість освітлення. Нормальною для адаптації та вирощування журавлини є загальна три­ валість світлового дня 12—16 год. У літні місяці, навпаки, часто доводиться ослаблювати дію прямих променів, оскільки інтенсивність освітлення збільшується в де­ сятки, а то й сотні разів, значно підвищується температура в теплицях, що, в свою чергу, спричинює перегрівання та опіки рослин. У закритому ґрунті з метою зниження інтенсивності освітлення і температури в со­ ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 143 Т.Є. Стріла нячні спекотні дні проводять провітрювання і затінювання, для чого використовують об­ бризкування стекол суспензією крейди, гли­ ни, накривання зволоженою мішковиною або плетеними солом’яними матами. В середині теплиці каркаси вкривають рулонним краф- товим папером, який добре затінює росли­ ни. Однак ці засоби тільки до певної міри поліпшують умови, оскільки у сонячні літні дні температура навіть у затінених теплицях значно вища, ніж зовнішня. Тому у весняно- літній період рослини краще пересаджувати увечері, а в осінньо-зимовий можна і в ранішні години. Підживлення. Потреба рослин у поживних речовинах в різні фази їх росту і розвитку неоднакова. Після посадки через тумано- утворювальну установку проводять позако­ реневе живлення мікроклонів журавлини (5 с на добу) слабкими розчинами Гільтне- ра, Чеснокова і Базиріної: Живильне середовище Живильне середовище Гільтнера Чеснокова і Базиріної KN03 0,0368 n h 4n o 3 0,160 NaN03 0,0512 KN03 0,400 (NH4)2HP04 0,25 Ca(N03)2 0,500 Fe3(P04)2 ■ 4H20 0,25 M gS04 0,280 (NH4)2S04 0,064 H3B 03 0,00072 M gS04 • 7H20 0,25 CuS04 0,0002 KCI 0,25 MgS04 0,00045 Якщо позакореневе живлення неможливо провести, підготовлені ґрунтові субстрати перед посадкою зволожують цими живиль­ ними розчинами або після посадки рослин поливають їх ними. Після укорінення (через 2 тижні) прово­ дять кореневе живлення способом піджив­ лення: один раз на 7 діб. У період активного росту рослини найкраще підживлювати аль­ буміном (альбумін (albumen) — це білок із сироватки крові тварин, що виготовляється на м ’ясокомбінатах як добриво (сухий по­ рошок) для підживлювання рослин; добре розчиняється у воді) або кристаліном з ча­ сткою азоту 20% , фосфору 16% , калію 10 %. Перші підживлення проводили слаб­ ким розчином — 10 г на 10 л води. Через тиждень концентрацію живильного розчину збільшували вдвічі. В наступні тижні добрива щоразу брали на 20 г більше, тобто 40, 60, 80, 100 г на 10 л води. Іноді дрібні сухі гра­ нули кристаліну (і тільки його!) розсіюють у міжряддях, оскільки вони після поливу легко розчиняються. Для поступового ослаблення ростових процесів та зміцнення пагонів з 01.VII регулярні підживлення краще прово­ дити нітрофоскою (марка А), яка містить од­ накові кількості поживних елементів — азоту, фосфору, калію — по 17—18 %. Схема підживлень нітрофоскою на 10 м2 площі: 01.VII — 150 г; 08.VII — 200 г; 15.VII — 250 г. 22.VII і в подальшому щотижнева норма добрив для підживлення становила 300 г. Наприкінці вегетації для припинення росту рослин та визрівання пагонів підживлення не застосовують. Відмінність у приживлюваності мікроклонів журавлини залежно від сорту була незнач­ ною. За активністю вкорінення сорти можна розмістити в такій послідовності. Найкраще вкорінювалися мікроклони сорту Франклін (Franklin), потім Вашингтон (Washington), Блек Вейл (Black Veil), Ховес (Howes), Бекуїт (Beckwith). Отже, майже всі досліджені сор­ ти журавлини добре розмножуються, при­ живлюються й адаптуються при перенесенні з культури in vitro в теплицю. Рослини-реге- неранти, особливо висаджені навесні, добре приживлюються і з успіхом проходять період адаптації у закритому ґрунті. Після зниження відносної вологості повітря рослини про­ довжують інтенсивно рости. В них активно відбуваються ростові процеси, внаслідок чого з'являються нові листки, пагони біль­ ших розмірів. Наприкінці вегетаційного пе­ ріоду повзучі пагони журавлини виростають до 40—105 см. У таких рослин в одному ку­ щику залежно від сорту і терміну посадки утворюється від 7—12 до 15—30 таких па­ гонів. Рослини в цей період мають добре розгалужені надземну стеблову і підземну кореневу системи. 1. Ситник К.М., Стріла Т.Є., Андрієнко М.В. Журавлина великоплідна та її інтродукція. — К., 1994. — 24 с. 2. Гродзинский А.М., Гродзинский Д.М. Краткий спра­ вочник по физиологии растений. — Киев: Наук, дум­ ка, 1964. — С. 36—43. Надійшла 25.02.2001 144 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 Наукові основи адаптації мікроклонів і вирощування журавлини в умовах закритого Грунту - - • --1ЫЕ ОСНОВЫ АДАПТАЦИИ ■ РОКЛОНОВ И ВЫРАЩИВАНИЯ клюквы і • -ЛОВИЯХ ЗАКРЫТОГО ГРУНТА ~ £ Стрела 1 - і 'и т у т ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, :;.-на, Киев : _::г5отаны научные основы адаптации микроклонов с = - .ры изолированных тканей и технологии выра- _ г ї - . 'я клюквы в условиях закрытого грунта. SCIENTIFIC GROUNDS OF MICROCLONES ADAPTATION AND CRANBERRY GROWING IN PROTECTED GROUND T.E. Strila M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv Scientific grounds of adaptation of microclones from the culture of isolated tissues and growing technologies under the conditions of protected ground have been developed. _;.чц/я рослин. 2001, № 1-2 145
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1263
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:50:37Z
publishDate 2001
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/96/8ed0bdd7d2f815b854f976dd4b26c796.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12632020-01-13T11:42:32Z Scientific grounds of microclones adaptation and cranberry growing in protected ground Наукові основи адаптації мікроклонів і вирощування журавлини в умовах закритого ґрунту Strila, T.E. Scientific grounds of adaptation of microclones from the culture of isolated tissues and growing technologies under the conditions of protected ground have been developed. Розроблено наукові основи адаптації мікроклонів з культури ізольованих тканин і технології вирощування журавлини в умовах закритого ґрунту. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1263 10.5281/zenodo.3334664 Plant Introduction; Vol 9 (2001); 139-145 Інтродукція Рослин; Том 9 (2001); 139-145 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377879 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1263/1217 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Strila, T.E.
Наукові основи адаптації мікроклонів і вирощування журавлини в умовах закритого ґрунту
title Наукові основи адаптації мікроклонів і вирощування журавлини в умовах закритого ґрунту
title_alt Scientific grounds of microclones adaptation and cranberry growing in protected ground
title_full Наукові основи адаптації мікроклонів і вирощування журавлини в умовах закритого ґрунту
title_fullStr Наукові основи адаптації мікроклонів і вирощування журавлини в умовах закритого ґрунту
title_full_unstemmed Наукові основи адаптації мікроклонів і вирощування журавлини в умовах закритого ґрунту
title_short Наукові основи адаптації мікроклонів і вирощування журавлини в умовах закритого ґрунту
title_sort наукові основи адаптації мікроклонів і вирощування журавлини в умовах закритого ґрунту
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1263
work_keys_str_mv AT strilate scientificgroundsofmicroclonesadaptationandcranberrygrowinginprotectedground
AT strilate naukovíosnoviadaptacíímíkroklonívíviroŝuvannâžuravlinivumovahzakritogogruntu

Схожі ресурси