Роль гібереліноподібних речовин у процесах регенерації і диференціації статі рослин актинідії

The presence of connection between regeneration ability of different species of Actinidia shoots and the activity of gibberelin like substances (GLS) were investigated. The content of GLS in four species: Actinidia arguta (Siebold et. Zucc.) Planch. ex Miq., A. poligama (Siebold et. Zucc.) Miq., A....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2001
Main Authors: Skripchenko, N.V., Vasyuk, V.A., Musatenko, L.I., Moroz, P.A.
Format: Article
Language:English
Published: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001
Online Access:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1274
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Plant Introduction
Download file: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860144799506497536
author Skripchenko, N.V.
Vasyuk, V.A.
Musatenko, L.I.
Moroz, P.A.
author_facet Skripchenko, N.V.
Vasyuk, V.A.
Musatenko, L.I.
Moroz, P.A.
author_sort Skripchenko, N.V.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-13T12:15:04Z
description The presence of connection between regeneration ability of different species of Actinidia shoots and the activity of gibberelin like substances (GLS) were investigated. The content of GLS in four species: Actinidia arguta (Siebold et. Zucc.) Planch. ex Miq., A. poligama (Siebold et. Zucc.) Miq., A. kolomikta Maxim, A. chinensis Planch. was studied. The samples of Actinidia have been selected since April till June. GLS’s activity in the investigated species of Actinidia reached 10-6 according to gibberelin acid scale. It was found that the content of these substances in male shoots is greater than in female ones during the whole vegetative period. Female shoots form roots better than male ones. So it is not excluded, that GLS influence on sex differentiation processes of Actinidia, but do not take part in root formation.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3334692
first_indexed 2025-07-17T12:50:43Z
format Article
fulltext -■дк 631.524:631.52:634.1 РОЛЬ ГІБЕРЕЛІНОПОДІБНИХ РЕЧОВИН У ПРОЦЕСАХ РЕГЕНЕРАЦІЇ І ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ СТАТІ РОСЛИН АКТИНІДІЇ - в. СКРИПЧЕНКО \ В.А. ВАСЮК \ Л.і. МУСАТЕНКО 2, П.А. МОРОЗ 1 -аціональний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України ■ заїна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 -статут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України • эаТна, 01601 Київ, вул. Терещенківська, 2 вчали наявність з в ’язку м іж регенераційною здатністю пагонів р ізних видів рослин актин ід ії та активністю : ереліноподібних речовин. Досліджували їх вм іст у 4 видів: Actinidia arguta (S iebold et. Z ucc.) Planch, ex : . A. poligam a (S iebold et. Zucc.) Miq., A. kolom ikta Maxim, A. chinensis Planch. Зразки відбирали в чотири в: с іни — з квітня по червень. Активність гібереліноподібних речовин у досліджених видів актинід ії станови- в z o 45 %, що відповідає 10~е М по гібереловій кислоті. Встановлено, що вм іст цих речовин у пагонах чо- s чих особин вищ ий порівняно з ж іночими упродовж усього вегетаційного періоду. Ж ивці ж іночих рослин :о іню ються краще, н іж чоловічих. Можливо, гібереліноподібні речовини впливають на формування статі . : ~ин актинідії, але безпосередньо не беруть участі у процесах коренеутворення. -•~.-нідія (Actinidiaceae Hutch) — це рослина :*ропічних, тропічних і частково помірних -ирот Східної Азії, яка успішно інтроду- :5зна в Україні і заслуговує на широке ~:;задження в аматорські та фермерські завдяки своїм смаковим та лікувально­ г о лактичним якостям. Інтенсивність вве- т --ня культури актинідії у садові фітоценози г ■ ить від наявності посадкового матері- Лостатню кількість його можна одержа- : ї =д я к и вивченню особливостей розмно- • актинідії та факторів, які впливають -- оеренціацію статі рослин в ювенільний :z розвитку. - ^-'-ефективнішим способом розмноження - - і : є живцювання зеленими та зде- • ; - - лими пагонами. Процес коренеутво- - - - як було встановлено раніше [4], за- - о г 0 від балансу фітогормонів — регуля- ї процесів росту і морфогенезу, які _ з м і н ю в а т и швидкість і напрям фізіо- процесів. Серед них важливе місце : ' "-ЕНК0, В.А. ВАСЮК, Л.і. МУСАТЕНКО, П.А. МОРОЗ, 2001 посідають гібереліни. Вони беруть участь у найрізноманітніших процесах: росту, спо­ кою, цвітіння, у формуванні статі, плодоно­ шенні, старінні та ін. Гібереліни стимулюють вегетативний ріст і підвищення мітотичної активності меристемних тканин і у трав’я­ нистих, і в деревних рослин [3]. Існують різні погляди щодо впливу гіберелінів на ріст коренів. На думку деяких дослідників, обробка живців цими речовинами негативно діє на формування та розвиток кореневої системи. Гібереліни не тільки завдають шко­ ди росту коренів у разі укорінення живців, а й послаблюють стимулювальну дію ЮК [8]. Інколи екзогенні гібереліни стимулюють ко­ ренеутворення і ріст коренів у інтактних рос­ лин чи їх ізольованих частин, внаслідок чого відношення маси коренів до маси надзем­ них органів зменшується [7]. Саме такі зм і­ ни вважають характерним проявом дії гі­ берелінів. Відома роль фітогормонів і у формуванні статі рослин. У багатьох працях доведено, що гібереліни є ендогенними факторами, які : f 5574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 179 Н.В. Скрипченко, В.А. Васюк, Л .І. Мусатенко, П.А. Мороз 0,1 0,5 0,9 0,2 0,6 1,0 0,3 0,7 0 0,4 0,8 б Зона Rf РИС. 1. Активність ГПР у пагонах Actinidia chinensis (а) і A. poligama (б) в різні періоди росту підсилюють чоловічу сексуалізацію, зокрема, у представників родини гарбузових — шпи­ нату, конопель та ін. [5, 6]. Так, обробка рослин, насіння та збагачення живильного середовища при мікроклональному розмно­ женні розчином гіберелінів спричинює в ос­ новному підсилення чоловічої сексуалізації рослин конопель (до 95,5—100 %) [5]. Особливо чітко цей ефект виявляється на рослинах гомозиготних жіночих ліній огірків, в яких під дією гібереліну формуються чо­ ловічі квітки [2]. З наведених даних випли­ ває, що гібереліни, безперечно, відіграють важливу роль в укоріненні живців і в дифе­ ренціації статі рослин, однак на сьогодні ще повністю не з ’ясована їх роль у цих склад­ них фізіологічних процесах. Тому метою на­ шого дослідження було встановлення взає­ мозв’язку між накопиченням гіберелінів, їх активністю та укоріненням живців, а також вивчення відмінностей у продукуванні гібе- реліноподібних речовин (ГПР) особинами протилежної статі видів актинідії. Об’єктами досліджень були такі види: Ас- tinidia arguta (Siebold et. Zucc.) Planch, et Miq., A. poligama (Siebold et. Zucc.) Miq., A. 180 kolomikta Maxim, A. chinensis Planch. Живці ак­ тинідії укорінюються упродовж усього веге­ таційного періоду (з травня по серпень). Проте попередніми дослідженнями встановле­ но [4], що живцювання, проведене у ранній термін, забезпечує одержання саджанців, які закінчують свою вегетацію до настання не­ сприятливих умов і здатні зимувати у від­ критому ґрунті. Тому для дослідження зраз­ ки актинідії відбирали з квітня по червень. Гібереліни екстрагували 80%-м етанолом упродовж 24 год та випаровували під вакуу­ мом до водного залишку при температурі 40 °С. Для виділення вільних ГПР водний залишок підкислювали соляною кислотою до pH 2,8, тричі екстрагували етилацетатом. Після цього з водного залишку тричі екстра­ гували зв ’язані форми ГПР водонасиченим бутанолом. Бутанольну та етилацетатну фрак­ ції випарювали на ротаційному випарювачі, сухий залишок переводили у 96%-й етанол, хроматографували на пластинках Силуфол- 254 у лужній системі розчинників ізопро- панол—амоній—вода (100 : 100 : 1). Зв’язані форми визначали у найсприятливіший тер­ мін для укорінення живців. Для встановлен­ ня біологічної активності гіберелінів викори­ стовували біотест — ріст проростків салату сорту Кучерявець одеський [1]. Кількість їх обчислювали за калібрувальною кривою, побудованою за гібереловою кислотою (ГК3) як гібереліновим еквівалентом. Вивчення вмісту ендогенних гіберелінів у пагонах актинідії різних видів дало змогу з ’ясувати, що вони містяться в рослинах у вільній та кон’югованій формах, їх ак­ тивність, кількісний та якісний склад зміню­ ються в процесі росту і розвитку рослин. Аналіз одержаних результатів показав, що для A. arguta жіночої статі властиве збіль­ шення ГПР у різних зонах, залежно від тер­ мінів відбору зразків: І — 29.IV; II — 24.V; III — 11.VI; IV — 21.VI. У перший термін відбиран­ ня зразків це були речовини з Rf 0,7—1,0, у другий — з Rf 0,5—0,8, у третій — з Rf 0,9, їх активність становила 180 %, що відповідає 10-7 М по ГК3. Решта ГПР у вивчені терміни відбирання зразків виявляли низьку активність або були зовсім неактивними (активність ре­ човин з Rf 0,1—0,5 становила в середньо­ ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 Роль гібереліноподібних речовин у процесах регенерації і диференціації статі рослин актинідії му 120 %, тобто до 10“ 9 М по ГК3). У вста­ новлений нами оптимальний термін прове­ дення живцювання (остання декада черв­ ня — четвертий термін відбирання зразків) відмічено активність ГПР до 200 % (10~7 М по ГК3) і різноманітніший склад гіберелінів. Значну активність ГПР виявлено в особин чоловічої статі A. Arguta — до 10-7 М по ГК3. ГПР активніші в перший і другий терміни у верхній частині хроматограми в зонах з Rf 0,7—1,0, де активність сягає 245 % до кон­ тролю (10-6 М по ГК3), як і в особин жіночої статі. Третій термін характеризується най­ вищою активністю ГПР в зонах Rf 0,5—0,7 — до 250 %. Спільним для актинідій даного виду є те, що найактивнішими є ГПР, які розташовані у верхній частині хроматогра­ ми. Встановлено, що в особин обох статей A. arguta термін живцювання, який дає найбільший відсоток укорінення, характери­ зується високою загальною активністю ГПР. Закономірності накопичення й актив- -ості ГПР у A. kolomikta різної статі (рис. 2: дещо відрізняються від описаних для ~опереднього виду. Це, ймовірно, пов’я­ зано з особливістю їх онтогенезу. У -іночих особин спостерігається тенденція - 0 збільшення кількості ГПР у процесі росту і :ззвитку. В останній строк відбирання зоазків відзначається значне зростання ; - _ивності ГПР з Rf 0,9 (до 240 %, що ста- овить 10-8 М по ГК3), три речовини (з Rf 0,8; 1,0) у верхній частині хромато- :=ми мають активність 180—200 %. Отже, і .. <оріненні живців жіночої статі А. Ко- :~ kta головну роль може відігравати ре- :=.іна з Rf 0,9, бо її активність є високою е : і х відібраних зразках. Решта речовин з 3. 1—0,6 не була активною. У A, kolomikta 'ів ічо ї статі активність ГПР практично не -юється (у перший, другий, четвертий тГміни), але активнішими є ГПР, які роз­ ж ован і у верхній частині хроматограми. ~ л -ас активного росту (починаючи з дру- терміну відбирання зразків) помітно : :тає активність ГПР у зонах Rf 0,1—0,4. : г-^имальний строк відбувається значне зичення ГПР в зоні Rf 0,9 (до 300 %, - :~ановить 10-5 М по ГК3). Спільним для Зона Rf 0,9 0,7 0,5 0,3 0,1 0,9 0,7 0,5 0,3 0,1 Активність ГПР, % до контролю б ■ і ^ 2 РИС. 2. Активність вільних і кон’югованих форм ГПР у пагонах Actinidia kolomikta (Maxim) жіночої (а) та чо­ ловічої (б) статі виду є накопичення речовин у зоні Rf 0,7— 1,0 . Активність вільних форм ГПР в A. Chinen- sis (рис. 1, а) в перший термін відбирання досить висока, особливо у зоні Rf 0,9—1,0 (до 180 %). В оптимальний термін ак­ тивність ГПР зростає і сягає 200—230 %. Активність гіберелінів A. poligama (рис. 1, б) в перший термін особливо висока у зоні Rf 0,7—1,0, в другий — має місце її різке зменшення. Далі зафіксовано тен­ денцію до збільшення активності ГПР у верхній частині хроматограми (зони Rf 0,7—1,0 до 266 %). В оптимальний термін активність також залишається високою у верхній частині хроматограми, одночасно спостерігається збільшення активності в зонах Rf 0,1—0,6. Слід підкреслити, що у і Zd-6574. Інтродукція рослин. 2001, Vs 1-2 181 Н.В. Скрипченко, В.А. Васюк, Л.І. Мусатенко, П.А. Мороз A. kolomikta, A. poligama, A. chinensis і ча­ стково у A. arguta у другий термін від­ бирання зразків не було виявлено актив­ ності ГПР, що, можливо, пов’язано з особ­ ливостями їх розвитку. Для A. kolomikta цей термін відбирання збігається з початком фази цвітіння. Щодо видів A. poligama, А. chinensis, то в них був тільки початок роз­ витку і пагони мали соковите стебло, яке ще не дерев’яніло. Незважаючи на те що основну роль у процесі коренеутворення та розвитку рос­ лин різної статі відіграють вільні форми гор­ монів рослинного організму, ми досліджували вміст кон’югованих форм ГПР. Встановлено, що кількість вільних і кон’югованих форм у пагонах мало відрізняється у всіх видів ак­ тинідій. Як приклад наведено гістограму ак­ тивності вільних і кон’югованих ГПР А. kolomikta (рис. 2). Для чоловічих пагонів ха­ рактерна більша кількість вільних форм ГПР, для жіночих — кон’югованих. Зміни вмісту вільних форм ГПР можуть відбуватися як за рахунок розщеплення кон’югованих форм, так і за рахунок синтезу de novo. Видам Actinidia kolomikta і A. arguta вла­ стивий найвищий вміст ГПР, що, можливо, пов’язано з особливостями їх онтогенезу (актинідії цих видів раніше, ніж інші види, вступають у фазу цвітіння і, відповідно, за­ кінчують свою вегетацію). Характерною особливістю всіх видів ак­ тинідій є поступове збільшення активності ГПР в процесі розвитку пагонів. Максималь­ не накопичення ГПР припадає на четвертий термін відбирання зразків. Активність ГПР у чоловічих і жіночих особин практично од­ накова, але пагони чоловічих рослин містять більше ГПР, ніж жіночі, що свідчить про важ­ ливу роль ГПР у формуванні статі рослин. Живці актинідії жіночої статі укорінюються краще, ніж чоловічі. Отже, вміст ГПР у паго­ нах має важливе значення у праці ризогене- зу, але регенераційна здатність рослин ви­ значається не окремим фітогормоном, а ба­ лансом гормональних речовин у материн­ ській рослині. 1. Агнистикова В.Н. Определение гибберелловой ки­ слоты по ростовой реакции проростков / / Методы определения регуляторов роста и гербицидов. — М.: Наука, 1966. — С. 93—99. 2. Калягин В.Н. Влияние гибберреллина на выражен­ ность пола у тыквы / / Бюл. Всесоюз. ин-та расте­ ниеводства им. Н.И. Вавилова. — 1973. — Вып. 29. — С. 105—113. 3. Муромцев Г.С., Чкаников Д.И., Кулаева О Н., Гам­ бург К.З. Основы химической регуляции роста и продуктивности растений. — М.: Агропромиздат, 1987. — 383 с. 4. Скрипченко H.B., Мусатенко Л.І., Мороз П.А., Васюк В.А. Функціональний зв'язок фітогормонального статусу інтродукованих видів актинідії з регенераційною здат­ ністю і статтю рослини / / Інтродукція рослин. — 2000. — № 2. — С. 96—100. 5. Хрянин В.Н. О некоторых закономерностях гормо­ нальной регуляции проявления пола у растений / / Гормональная регуляция онтогенеза растений. — М.: Наука, 1984. — С. 214—225. 6. Чайлахян М.Х., Хрянин В.Н. Пол растений и его гор­ мональная регуляция. — М.: Наука, 1982. — 173 с. 7. Goodwin Р.В. Phytohormones and growth and deve­ lopment of organ of the vegetative plants 11 Phytoho­ rmones and related compounds. A comprehensive tre­ atise. — Amsterdam; Oxford; New York: Biomedical press, 1978. — V. 11, — P. 131—174. 8. Lov V.Y.R. Role of gibberellins in root and shoot growth I I Gibberellins and plant growth. — New Delhi: Harvana Agr. Univ. Hissar, 1975. — P. 101—113. Надійшла 10.11.2000 РОЛЬ ГИББЕРЕЛЛИНОПОДОБНЫХ ВЕЩЕСТВ В ПРОЦЕССАХ РЕГЕНЕРАЦИИ И ДИФФЕРЕНЦИАЦИИ ПОЛА РАСТЕНИЙ АКТИНИДИИ 1 Н.В. Скрипченко, 2 В.А. Васюк, 2 Л.И. Мусатенко, 1 П.А. Мороз 1 Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев 2 Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, Украина, Киев Изучали наличие связи между регенерационной спо­ собностью побегов разных видов растений актинидии и активностью гиббереллиноподобных веществ. Иссле­ довали их содержание в 4 видах: Actinidia arguta (Sie- bold et. Zucc.) Planch, ex Miq., A. poligama (Siebold et. Zucc.) Miq., A. kolomikta Maxim, A. chinensis Planch. Об­ разцы отбирали в четыре срока — с апреля по июнь. Активность гиббереллиноподобных веществ у исследо­ ванных видов актинидии составила до 45 %, что отве­ чает 10“ ® М по гибберелловой кислоте. Установлено, что содержание этих веществ в побегах мужских особей более высокое по сравнению с женскими на протяже­ нии всего вегетационного периода. Черенки женских растений укореняются лучше, чем мужских. Возможно, гиббереллиноподобные вещества влияют на формирова­ ние пола растений актинидии, однако непосредственно не принимают участия в процессах корнеобразования. 182 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 Роль гібереліноподібних речовин у процесах регенерації і диференціації статі рослин актинідії GIBBERELIN-LIKE SUBSTANCES N REGENERATION AND SEX DIFFERENTIATION PROCESSES OF ACTINIDIA PLANTS N.V. Skripchenko, 2 V.A. Vasyuk, 2 L I. Musatenko, 1 P.A. Moroz M M. Gryshko National Botanical Gardens, '•ational Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv M.G. Holodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv ~ ie presence of connection between regeneration ability :4 different species of Actinidia shoots and the activity of : oberelin like substances (GLS) were investigated. The content of GLS in four species: Actinidia arguta (Siebold et. Zucc.) Planch, ex Miq., A. poligama (Siebold et. Zucc.) Miq., A. kolomikta Maxim, A. chinensis Planch, was studi­ ed. The samples of Actinidia have been selected since April till June. GLS’s activity in the investigated species of Actinidia reached 10-6 according to gibberelin acid scale. It was found that the content of these substances in male shoots is greater than in female ones during the whole vegetative period. Female shoots form roots better than male ones. So it is not excluded, that GLS influence on sex differentiation processes of Actinidia, but do not take part in root formation. '535-6574. Інтродукція рослин. 2001, Ns 1-2 183
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1274
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:50:43Z
publishDate 2001
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/84/d7e8e4082cbea6f976ed5fecc4463f84.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12742020-01-13T12:15:04Z Gibberelin-like substances in regeneration and sex differentiation processes of actinidia plants Роль гібереліноподібних речовин у процесах регенерації і диференціації статі рослин актинідії Skripchenko, N.V. Vasyuk, V.A. Musatenko, L.I. Moroz, P.A. The presence of connection between regeneration ability of different species of Actinidia shoots and the activity of gibberelin like substances (GLS) were investigated. The content of GLS in four species: Actinidia arguta (Siebold et. Zucc.) Planch. ex Miq., A. poligama (Siebold et. Zucc.) Miq., A. kolomikta Maxim, A. chinensis Planch. was studied. The samples of Actinidia have been selected since April till June. GLS’s activity in the investigated species of Actinidia reached 10-6 according to gibberelin acid scale. It was found that the content of these substances in male shoots is greater than in female ones during the whole vegetative period. Female shoots form roots better than male ones. So it is not excluded, that GLS influence on sex differentiation processes of Actinidia, but do not take part in root formation. Вивчали наявність зв’язку між регенераційною здатністю пагонів різних видів рослин актинідії та активністю гібереліноподібних речовин. Досліджували їх вміст у 4 видів: Actinidia arguta (Siebold et. Z ucc.) Planch. ex Miq., A. poligama (Siebold et. Zucc.) Miq., A. kolomikta Maxim, A. chinensis Planch. Зразки відбирали в чотири терміни – з квітня по червень. Активність гібереліноподібних речовин у досліджених видів актинідії становила до 45%, що відповідає 10-6 М по гібереловій кислоті. Встановлено, що вміст цих речовин у пагонах чоловічих особин вищий порівняно з жіночими упродовж усього вегетаційного періоду. Живці жіночих рослин укорінюються краще, ніж чоловічих. Можливо, гібереліноподібні речовини впливають на формування статі рослин актинідії, але безпосередньо не беруть участі у процесах коренеутворення. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1274 10.5281/zenodo.3334692 Plant Introduction; Vol 9 (2001); 179-183 Інтродукція Рослин; Том 9 (2001); 179-183 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377879 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1274/1228 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Skripchenko, N.V.
Vasyuk, V.A.
Musatenko, L.I.
Moroz, P.A.
Роль гібереліноподібних речовин у процесах регенерації і диференціації статі рослин актинідії
title Роль гібереліноподібних речовин у процесах регенерації і диференціації статі рослин актинідії
title_alt Gibberelin-like substances in regeneration and sex differentiation processes of actinidia plants
title_full Роль гібереліноподібних речовин у процесах регенерації і диференціації статі рослин актинідії
title_fullStr Роль гібереліноподібних речовин у процесах регенерації і диференціації статі рослин актинідії
title_full_unstemmed Роль гібереліноподібних речовин у процесах регенерації і диференціації статі рослин актинідії
title_short Роль гібереліноподібних речовин у процесах регенерації і диференціації статі рослин актинідії
title_sort роль гібереліноподібних речовин у процесах регенерації і диференціації статі рослин актинідії
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1274
work_keys_str_mv AT skripchenkonv gibberelinlikesubstancesinregenerationandsexdifferentiationprocessesofactinidiaplants
AT vasyukva gibberelinlikesubstancesinregenerationandsexdifferentiationprocessesofactinidiaplants
AT musatenkoli gibberelinlikesubstancesinregenerationandsexdifferentiationprocessesofactinidiaplants
AT morozpa gibberelinlikesubstancesinregenerationandsexdifferentiationprocessesofactinidiaplants
AT skripchenkonv rolʹgíberelínopodíbnihrečovinuprocesahregeneracííídiferencíacíístatíroslinaktinídíí
AT vasyukva rolʹgíberelínopodíbnihrečovinuprocesahregeneracííídiferencíacíístatíroslinaktinídíí
AT musatenkoli rolʹgíberelínopodíbnihrečovinuprocesahregeneracííídiferencíacíístatíroslinaktinídíí
AT morozpa rolʹgíberelínopodíbnihrečovinuprocesahregeneracííídiferencíacíístatíroslinaktinídíí