Динаміка структурних змін насаджень дендропарку “Тростянець”
A comparative analysis of taxonomic structure of the park woody stand in different periods of its existence from the time of completion of the works on landscape formation under I.M. Skoropadsky has been carried out. Species subject to immediate restoration and those exerting negative effect on the...
Збережено в:
| Дата: | 2001 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2001
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1278 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860144803905273856 |
|---|---|
| author | Ilyenko, A.A. Kurbal, T.M. Medvedev, V.A. |
| author_facet | Ilyenko, A.A. Kurbal, T.M. Medvedev, V.A. |
| author_sort | Ilyenko, A.A. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-13T12:25:37Z |
| description | A comparative analysis of taxonomic structure of the park woody stand in different periods of its existence from the time of completion of the works on landscape formation under I.M. Skoropadsky has been carried out. Species subject to immediate restoration and those exerting negative effect on the ornamental state of park compositions have been defined. The prediction estimate of the character of changes in species composition of the woody stand has been presented, and paths of removal of negative consequences of these changes have been determined. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3334700 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:50:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
Паркознавство
та зелене будівництво
-■ 534.0.17:712.253(477.51)
ДИНАМІКА СТРУКТУРНИХ ЗМІН НАСАДЖЕНЬ
ДЕНДРОПАРКУ “ТРОСТЯНЕЦЬ”
: о. ільєнко, т.м. курбаль, в .а . медведєв
l r -^рологічний парк “Тростянець" НАН України
і і ’ на, 16742 Чернігівська обл., ічнянський р-н, с. Тростянець
ведено порівняльний аналіз таксоном ічної структури деревних насаджень парку в р ізн і періоди його
- ■ і з н н я , починаючи із завершення роб іт з формування ландшафтів за часів І.М. Скоропадського. Виявлено
-і>', які підлягають перш очерговому відновленню, і види, що негативно впливають на декоративно-худож-
:та н паркових композицій . Д ано прогнозну оц інку характеру зм ін видового складу деревних насаджень і
: -ачено шляхи усунення негативних наслідків цих змін.
І вчення структури ландшафтів старовин-
•• парків і тенденцій їх змін дає змогу дати
: єктивну оцінку стану насаджень, виявити
: - звні закономірності розвитку парку та
:-,ачити його перспективи,
дендропарку “Тростянець” присвячено ве-
-•*. кількість наукових і науково-популярних
: —ь Вибір дендропарку “Тростянець” як
: ікта досліджень багатьма провідними на-
? дями в галузі паркознавства і дендро-
~ зумовлений насамперед тим, що це —
повинний парк, в якому збереглося не
-• и первісне ландшафтне планування, а й
__ість ландшафтних елементів. Вагомий
• звий і практичний інтерес мають його
■енна колекція дерев і кущів, оригінальні
“ озиційно-просторові рішення, наявність
І^НОЇ кількості екзотичних видів і рідкісних
_:во-декоративних форм.
“ :актично від часу створення і донині
:< був об’єктом наукових досліджень, по-
• _,ьому дала природодослідницька пра-
• -язя П.А. Кочубея [5]. На підставі цих
дчень автор обґрунтував такий висно-
■ -іарк “Тростянець” — це не лише здій-
V > IK 0 , Т.М. КУРБАЛЬ, В.А. МЕДВЕДЄВ, 2001
снена заповітна мрія І.М. Скоропадського,
це ще й широке втілення в життя його нова
торських ідей. Адже, як свідчить П.А. Ко
чубей, “в Малороссии существовало убеж
дение, что сосна на черноземе расти не
может. Скоропадский доказал на практике
противное. После его успехов многие стали
разводить сосновые рощи” [5]. У цій пуб
лікації П.А. Кочубей наводить повний список
видів, виявлених під час інвентаризації на
саджень парку в 1886 р. Нині цей матеріал
має велику наукову цінність, бо дає змогу
здійснити порівняльний аналіз флористично
го складу паркових насаджень і динаміку
його змін протягом усієї історії парку.
Пізніше вивченням видового складу насад
жень дендропарку займались багато інших
дослідників [3, 6—9], результати яких вико
ристано у цій статті.
Роботу виконували шляхом обробки та
аналізу матеріалів ботанічних інвентариза
цій, вивчення архівних документів і літера
турних джерел.
Аналіз результатів власних досліджень,
наведених у табл. 1, показує, що видове різ
номаніття, яке ми маємо сьогодні, ґрунтуєть-
: -5-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 199
0 .0 . Ільенко, Т.М. Курбаль, В.А. Медведев
ТАБЛИЦЯ 1. Д инам іка таксоном ічного складу насаджень дендропарку “ Тростянець” * у р ізн і роки
Родина Рід 1886-1887 1948—1949 1957-1960 1995-1 £
Cephalotaxaceae Neger. Cephalotaxus Siebold et Zucc. ex Endl. 1 — — —
Cupressaceae Rich, ex Bartl. Chamaecyparis Spach 8 4 6 3
Juniperus L. 28 9 11 9
Platycladus Spach 2 1 1 1
Thuja L. 31 14 13 21
Thujopsis Siebold et Zucc. ex Endl. 4 — — —
Pinaceae Lindl. Abies Mill. 18 7 7 9
Larix Mill. 5 3 5 8
Picea A. Dietr. 34 33 25 30
Pinus L. 34 10 20 20
Pseudotsuga Carriere 2 2 3 4
Tsuga Carriere 1 1 1 1
Taxaceae S.F. Gray Taxus L. 5 — 2 2
Torreya Arn. 1 — — —
Taxodiaceae F. Neger Cryptomeria D. Don. — — — 1
Sciadopitys Siebold et Zucc. 1 — — —
Taxodium Rich. 1 — — —
Ephedraceae Dumort. Ephedra L. — — 3 —
Ginkgoaceae Engelm. Ginkgo L. 1 — 1 1
Aceraceae Juss. Acer L. 59 22 31 24
Actinidiaceae Hutch. Actinidia Lindl. — 1 2 1
Anacardiaceae Lindl. Cotinus Mill. 1 2 1 2
Rhus L. 2 1 3 2
Toxicodendron Mill. — — 1 —
Araliaceae Juss. Acanthopanax Miq. 1 — 1 1
Aralia L. — 1 1 1
Kalopanax Miq. — — 1 1
Aristolochiaceae Juss. Aristolochia L. — — 2 —
Berberidaceae Juss. Berberis L. — 8 15 52
Mahonia Nutt. — 1 3 4
Betulaceae Alnus Mill. 10 5 4 10
S.F. Gray Betula L. 13 7 26 33
Bignoniaceae Juss. Catalpa Scop. — 2 6 7
Buddleiaceae Wilh. Buddleia L. — — 4 —
Buxaceae Dumort. Buxus L. — 1 1 1
Caesalpiniaceae Cercis L. — 1 2 1
R. Br. Gleditsia L. 9 2 6 7
Gymnocladus Lam. 1 1 1 1
Caprifoliaceae Juss. Diervilla Mill. — 1 3 —
Leycesteria Wall. — — — 1
Lonicera L. — 11 30 20
Sambucus L. 3 3 6 7
Symphoricarpos Duham. 1 2 6 5
Viburnum L. — 3 5 4
Weigela Thunb. 2 — 4 1
Celastraceae R. Br. Celastrus L. — 1 4 —
Euonimus L. 1 2 9 6
CeicidiphyNaceae Engelm. Cercidiphyllum Siebold et Zucc. — — 1 1
* Рискою позначено відсутність роду.
200 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, I Is 1-2
Динаміка структурних змін насаджень дендропарку “Тростянець”
Продовження табл. 1
Родина Рід 1886-1887 1948-1949 1957-1960 1995—1
Cornaceae Dumort. Cornus L. 2 5 14 3
Corylaceae Mirbel Carpinus L. 5 1 3 4
Corylus L. — 2 6 7
Ostrya Scor. — — 1 1
Elaeagnaceae Juss. Elaeagnus L. — 2 2 1
Hippophae L. 1 1 1 1
Shepherdia Nutt. — — 1 —
Eucommiaceae Engl. Eucommia Cliver — — 1 —
Euphorbiaceae Juss. Securinega Comm, ex Juss. — 1 2 3
-abaceae Lindl. Amorpha L. — 2 8 10
Caragana Fabr. 5 7 14 7
Cladrastis Raf. 1 1 1 1
Colutea L. 2 2 8 1
Cytisus L. 2 2 8 1
Genista L. — 1 7 3
Halimodendron Fisch. ex DC. — 1 — —
Laburnum Medic. — 1 1 1
Lespedeza Machx. — 1 1 —
Maackia Maxim, et Rupr. — 1 1 1
Robinia L. 11 2 7 5
Sophora L. 2 1 1 1
Wisteria Nutt. — — — 1
г їдасеае Dumort. Castanea Mill. — 1 1 1
Fagus L. 3 1 1 3
Quercus L. 54 17 21 18
^'Dssulariaceae DC. Grossularia Mill. — — 7 —
Ribes L. — 3 19 6
- iTiamelidaceae R. Br. Hamamelis L. — — 1 1
Parrotia C.A. Mey — — 1 1
- : pocastenaceae DC. Aesculus L. 25 6 8 7
. -^landaceae A. Rich. Carya Nutt. 2 1 2 2
ex Kunth. Juglans L. 6 5 10 9
Pterocarya Kunth. 2 — 1 2
-aniaceae Lindl. Hyssopus L. — — 3 —
Lavandula L. — — 1 —
t aceae Juss. Cedrela L. 1 — — —
'• f * spermaceae Juss. Menispermum L. — 1 2 —
■' =gnoliaceae Juss. Liriodendron L. — — 1 1
: -aceae Link Broussonetia L’Her. ex Vent. — — 1 3
Maclura Nutt. — — 1 —
Morus L. — 3 4 5
iaceae Hoffmgg. et Link Fontanesia Labill. — — 2 —
Forsythia Vahl — 2 6 2
Fraxinus L. 38 13 15 9
Ligustrina Rupr. — — 3 —
Ligustrum L. — 1 6 1
Syringa L. — 11 29 40
- i^ in iaceae Rudolphi Paeonia L. — — 1 1
inaceae Dumort. Platanus L. 1 2 2 1
- ;■ ..nculaceae Juss. Clematis L. — — 6 —
• = ~inaceae Juss. Frangula Mill. — — 1 1
Rhamnus L. — 4 17 6
'605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2
- 2-2368
Динаміка структурних змін насаджень дендропарку “Тростянець”
:= насамперед на тій багатій колекції, яку
: 'зорив особисто І.М. Скоропадський в про-
_есі формування паркових ландшафтів. Най-
: гыиий спад загальної чисельності видів
~еэевних рослин мав місце, із зрозумілих
~сичин, у післяреволюційний та повоєнний
езюди. Проте починаючи з 1951 p., коли
ze-ідропарк був переданий Академії наук
• • заїни і набув статусу науково-дослідної
:~анови, почалося активне відновлення ви-
= яке, на жаль, внаслідок неконтрольова-
-зго і часто необгрунтованого введення в
-азадження нових інтродуцентів, згодом пе-
:-*ворилося на масові хаотичні посадки, що
~з.?запо включно до 1982 р.
Протягом існування парку не залишалося
-^змінним також і співвідношення в насад-
<еннях листяних та хвойних порід. Кількість
і - 3 хвойних змінювалась незначно порів-
- - -о з листяними. Отже, суттєві зміни у спів-
; зношенні зумовлені саме зміною кіль-
■ :-"0 Г0 складу листяних порід. До завер-
_е-ня формування паркових насаджень
'5 54—1886) хвойні становили 29 % загаль-
- : ’ чисельності видів, у повоєнний період —
до кінця 1960 p., коли практично завер-
_ ~ з с ь видова комплектація колекційної
~янки— 10, згідно з результатами останньої
:ганічної інвентаризації 1995—1997 pp. —
- ; : За чисельністю екземплярів у насад-
• 5 - -чях парку й арборетуму, хвойні нині ста-
:в~ять 28,5% . Значний відсоток участі
іі.-них у загальній масі зеленого компо-
-е-та ландшафту та вдале їх розміщення
: :езпечують максимальний художній ефект
і : - ювих композицій у будь-яку пору року.
“ зрівняння сучасної таксономічної струк-
" : •• зі структурою періоду максимальної
■ ~=-:ості таксонів у колекції дендропарку
г57—1960) показує, що кількість родин
е-шилась з 52 до 41. Ґрунтовний аналіз
- зміни свідчить, що переважна більшість
-••■^их рослин— це недовговічні кущові
: _.‘ни походженням з Китаю, Середньої
-: <авказу та Середземномор’я, зимостій-
яких за шкалою С.Я. Соколова [10]
звить 5—8 балів, тобто це рослини, які
- матичних умовах Тростянця не спро-
• : ■- нормально рости і розвиватись. Зага
лом, порівнюючи ці два періоди за таксо
номічним складом, можна констатувати, що
зменшення кількості таксонів відбулося за
рахунок значного випадання рослин колек
ційної ділянки з низькою зимостійкістю та
недовговічних.
Важливим показником кількісної характе
ристики видового складу насаджень слід
вважати кількість нечисленних видів. Під
цією назвою ми розуміємо види, які пред
ставлені в насадженнях 5 екземплярами і
менше. Аналіз видового складу за цим по
казником дає змогу робити висновки щодо
заходів з першочергового відновлення пев
них видів рослин. Наприклад, як свідчать
дані табл. 2, у 1997 р. істотно зменшилась
загальна кількість видів листяних в арборе
тумі порівняно з 1960 p., але кількість не
численних видів помітно збільшилась (з 44
до 84 %). Це свідчить про реальну загрозу
втрати значної частини видового складу ко
лекційної ділянки, що мало місце в арборе
тумі. Щодо цього власне парк перебуває у
сприятливіших умовах. Так, у листяних
порід у міру зменшення загальної кількості
видів порівняно з 1886 р. пропорційно збіль
шувалася кількість нечисленних видів. Проте
остаточні висновки в цьому випадку треба
робити на підставі врахування віку пред
ставників нечисленних видів. Якщо в 1886 р.
більшість деревних рослин у парку мала
вік не більше ЗО років, то протягом 125-
річного періоду вікова структура насаджень
суттєво змінилася, й особливо це стало
помітним у представників нечисленних
видів.
Аналіз вікової структури нечисленних видів
деревних рослин (Magnoliophyta — 94 види,
205 екземплярів, Pinophita — відповідно 34
та 77) свідчить, що майже половина листя
них має діаметр стовбура 6—20 см, інша
частина розподілилась на користь серед-
ньовікових і лише 15% чисельності пред
ставлено екземплярами, які практично до-
сягли своєї вікової межі.
Аналогічна ситуація спостерігається і серед
хвойних порід. Загалом же стан паркових на
саджень щодо динаміки нечисленних порід
є відносно стабільним порівняно зі станом
-05-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 203
0 .0 . Ільенко, Т.М. К-урбаль, В.А. Медведев
ТАБЛИЦЯ 2. Д инам іка нечисленних видів
по роках
1886 1960 1997
Рослини
Парк Арборе
тум Парк Арборе
тум Парк Арборе
тум
Л истян і
433 ___ 319 751 208 694
28 35 44 37 84
Х войн і
176 — 75 44 70 77
20 47 48 44 31
П р и м і т к а : над рискою — загальна кількість видів,
під рискою — кількість нечисленних.
колекційної ділянки, проте вже нині необхід
но вживати заходи з відновлення нечислен
них видів, віковий склад яких не містить ка
тегорії з діаметром стовбура 6—20 см. З
хвойних це такі види: Picea mariana Britt.,
P. excelsa f. Remontii Beissn., P. excelsa f.
finedonensis hort., Pinus peuce Griseb; з листя
них— Acer platanoides f. crispum (Lauth.)
Rehd., A. rubrum L., A. saccharinum f. tripar-
titum (Schwerin) Pax., A. negundo f. variegatum
(Jacq.) Ktze, Aesculus hippocastanum f. Bau-
manni C.K. Schneid, Alnus glutinosa f. incisa
Willd., Fraxinus pennsilvanica var. aucubaefolia
Rehd., Gleditschia triacanthos f. inermis (L.) Zbl.,
Hydrangea Bretschneideri Dipp., Malus baccata
(L.) Borkh., Platanus occidentalis L. та ін.
Характеризуючи флористичний склад на
саджень дендропарку, слід зазначити, що
найбільшим видовим різноманіттям серед
хвойних відрізняються роди Picea, Pinus і
Thuja. Це лідерство за ними зберігається, як
видно з табл. 1, протягом усього часу існу
вання парку. Наймісткішими родами серед
листяних є Acer, Berberis, Betula, Lonicera,
Quercus, Syringa, Spiraea, Crataegus, Malus,
Sorbus, Populus, Salix, Philadelphus, Tilia. Вра
ховуючи ту обставину, що серед листяних
рід Acer домінує за чисельністю в насад
женнях парку і характеризується тут високою
експансивністю, вважаємо за необхідне де
тальніше зупинитися на його характеристиці.
За даними М.А. Кохно [4], у ботанічних
садах і парках України зростає 65 видів
кленів з різних флористичних областей світу
та близько ЗО декоративних форм. Доцільно
зауважити, що у 1886 p. І.М. Скоропадським
у Тростянці було зібрано колекцію з 59 видів
і форм клена, тобто майже повний україн
ський асортимент. Взагалі з 85 видів і деко
ративних форм клена, які були випробувані
в умовах дендропарку протягом усього пе
ріоду його існування, лише 24 успішно аклі
матизувалися. Сьогодні загальна чисельність
кленів у насадженнях парку становить
17 756 екземплярів. Домінує Acer platanoi
des L. (90,3 %), що становить 34,6 % пар
кового деревостою, тобто кожне третє де
рево в парку — клен гостролистий.
Динаміка збільшення чисельності клена
гостролистого показує, що її ріст відбува
ється дуже прискореними темпами. Саме
високий рівень експансивності клена гос
тролистого в умовах дендропарку є причи
ною передчасного випадання інших цінних у
декоративному відношенні порід, росту за
гальної густоти насаджень, утворення су
цільних “зелених стін” , деградації мальовни
чих узлісків і галявин. Тому виникає потреба
регулювання чисельності клена гостролисто
го, яку можна здійснити шляхом видалення
не тільки його памолоді, а й плодоносних
екземплярів, які у великій кількості є зай
вими в певній експозиційній ситуації і вод
ночас є джерелом неконтрольованого поши
рення його по території парку.
Розподіл клена гостролистого в насад
женнях парку досить нерівномірний. Най
більша кількість зосереджена на перифе
рійних ділянках, де внаслідок оптимальних
умов густина його досягає понад 400 екзем
плярів на 1 га.
Домінування клена гостролистого як тіньо
витривалої породи виникло в результаті бо
ротьби за існування зі світлолюбним кленом
ясенолистим, який майже повністю зник з
насаджень парку. Як свідчать дані ботанічної
інвентаризації 1957—1960 pp., клен ясене
листий займав у той час гідне місце в
кількісному відношенні поряд з кленом гос
тролистим. Кількість його в той період ви
значалася як “дуже велика” , а його памо
лодь у віці 10—25 років була масово поши
реною в усьому парку. За даними інвен
таризації 1995—1997 pp. загальна чисель
ність клена ясенолистого у парку становить
228 екземплярів, які збереглися лише на
зовнішньому освітленому боці захисної і му-
204 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2
Динаміка структурних змін насаджень дендропарку “Тростянець”
"И. Істотну роль у процесі цієї зміни віді-
'рапо традиційне ставлення до цих видів:
якщо клен ясенолистий у парках та садах
має репутацію злісного бур’яну та інтен
сивно знищується, то клен гостролистий
:приймається як високодекоративна рос
лина, яку треба зберігати. Отже, все це ра
з-эм: висока здатність до самовідновлення,
значна тіньовитривалість клена гостролисто-
"Э та лояльне ставлення до нього людини —
зообило можливим масове розповсюдження
його територією парку і передусім у за
ясн ій смузі, де санітарні рубки були завжди
■енш інтенсивними порівняно з централь-
-.•«ии ділянками парку.
Первісно захисна смуга, яку було закла
дено навколо парку І.М. Скоропадським у
:51 p., була загущеними посадками сосни
і в.чайної та берези повислої. Відносно не-
с:з 'ов ічна береза практично повністю випа-
_з а сосна досягла граничного на чорно-
tv віку і чисельність її щороку істотно
. е-шується. Місце зниклих рослин берези
сосни зайняв, звичайно, клен гостроли-
:**й . Поки що сосна звичайна за чи-
:-з~ьністю в захисній смузі перевищує клен
: ;~оолистий, але, враховуючи її граничний
та високу здатність клена гостролистого
- : самовідновлення, таке співвідношення
і : 5*0 тривати не може. Сьогодні захисна
' . 'а — це суттєва частина паркового ланд-
зоту як за площею (42,7 га), так і за тією
: -• дією, яку виконує. Вона не тільки спри-
* “ . ■ 3 0 впливає на мікроклімат паркових
--э к а й сприймається як декоративний
т"ент паркового ансамблю, підкреслює
: монументальність і викликає відчуття
зд<овості паркового масиву.
* л зазначити, що інтенсивне випадання
звичайної у захисній смузі спостері-
: ще з повоєнних часів. Щоб ком-
-- :.за ти це випадання, у 1948 р. було здій-
т - ; серші спроби пересадки дорослих рос-
-с .чи звичайної з комом в захисну смугу.
- _іе дею заміни сосни на ялину підтримав
-І ’ .'.'сник [8], який у 1962 р. передбачав,
'з далекому майбутньому ялиново-
-:-зз захисна смуга або подекуди навіть
-*« - - я-инова не буде гіршою від нинішньої
= © -О в О Г .
Наша оцінка ситуації, що склалася в за
хисній смузі дендропарку, полягає в тому,
що з часом клен гостролистий повністю
витіснить сосну звичайну й отримає, таким
чином, дуже зручний плацдарм для подаль
шого наступу на територію парку. Отже, ви
ходячи з цієї прогнозної оцінки, ми вважаємо
за необхідне не тільки підсаджування ялини
звичайної на місце випалої сосни, а й посту
пову і планомірну заміну на ялину звичайну
клена гостролистого. Це дасть змогу, з одно
го боку, суттєво стримати кленову експансію,
а з іншого — одержати в майбутньому довго-
вічнішу та не менш мальовничу захисну
смугу.
Дані табл. З дають уявлення про відносну
життєздатність найчисельніших видів в умо
вах існуючих паркових насаджень. Клен гос
тролистий та в’яз шорсткий, як свідчать ці
дані, найперспективніші в умовах старих на
саджень за рахунок високого відсотка мо
лодняку. Це зумовлено їхньою значною тіньо
витривалістю та високою здатністю до са
мовідновлення. На відміну від цих видів сосна
звичайна, яка відрізняється світлолюбністю,
відповідно має і низький відсоток молодняку
і потребує штучного відновлення. Це саме
стосується і берези повислої.
Взагалі у дендропарках самовідновлення,
як зауважує А.М. Гродзінський [1], лише як
виняток може бути корисним, тому штучне
відновлення — основний спосіб коригування
паркових композицій та поповнення видового
складу насаджень.
Вивчення досвіду інтродукції декоратив
них видів у дендропарку “Тростянець” по
казує, що домінуючою ідеєю упродовж усьо-
ТАБЛИЦЯ 3. Вікова структура деревостою деяких
видів у паркових насадженнях, %
Вид
Загальна
кількість
екземп
лярів
Молодняк
(6 -2 0 см)
Середньо-
вікові
(21—60 см)
Стиглі і
перестійні
(51 і
більше)
Acer platanoides L. 15983 60 36 4
Ulmus scabra Mill. 4918 73 24 3
Pinus silvestris L. 4863 1 75 24
Betula verrucosa 1299 17 56 27
Ehrhpendula Roth.
: .'г-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 205
0 .0 . Ільенко, Т.М. Курбаль, В.А. Медведев
го періоду існування парку було прагнення
максимально наситити новими видами існу
ючі насадження, часто без будь-якого обґрун
тування і перспективи. Наприклад, у 1940 р.
було поставлено завдання довести асорти
мент порід до 800 видів та форм [7]; у за
ключному науковому звіті за 1961 р. чи
таємо: “ ...задача о доведении ассортимента
пород Тростянецкого парка до 1000 пород,
поставленная в прежние годы, сейчас весь
ма близка к выполнению” . Протягом 1951—
1982 pp. у ландшафти парку було висаджено
30 434 екземпляри 412 видів, різновидів і
форм деревних рослин. Кількісний склад
паркових насаджень у той час становив
близько 400 видів, це розцінювалося як по
двійне навантаження на паркову площу.
Звичайно, переважна більшість висаджених
рослин в умовах вже розвинутих насаджень
не прижилась. Складається враження, що
ставилось за мету за будь-яких обставин
досягти рекордної кількості видів. Саме з
цього приводу А.М. Гродзінський [1] зау
важив: “Нередко мы сталкиваемся с очень
опасной тенденцией вносить новшества,
насыщать старинные парки множеством эк-
зотов, не вполне акклиматизированных, об
мерзающих, портящих своим видом общую
картину. Не в меру рьяные интродукторы
засаживают поляны и опушки, перекрывают
перспективы новыми видами деревьев, ко
торых не знали создатели парка (как было
сделано в Тростянце)...”
Аналіз наведених у табл. 1 даних дає під
ставу вважати, що оптимальною для площі
насаджень парку “Тростянець” є кількість
видів у межах 350—400 одиниць, а загальна
кількість деревних рослин не повинна пере
вищувати 35 000 екземплярів. Така кількість
деревних рослин залишиться у парку після
вилучення з насаджень самосівних молодих
рослин клена гостролистого. Навіть тоді
решта останнього в 2—3 рази перевищува
тиме чисельність кожної з основних парко-
утворювальних порід.
У міру того як прагнення до видового зба
гачення змінювалось на усвідомлення необ
хідності збереження первісних композицій
них рішень, кількість висаджуваних рослин
поступово зменшувалась. Раніше [2] одним
з авторів цієї статті було визначено основ
ний принцип оптимізації паркових ланд
шафтів, який полягає в тому, що розширен
ня дослідів з інтродукції нових видів рослин
необхідно здійснювати з певною обереж
ністю, щоб запобігти руйнуванню існуючого
ландшафту. Відповідно до цього та врахо
вуючи думку провідних фахівців у галузі пар-
кобудівництва і ландшафтної архітектури про
те, що в старовинних парках не повинно бу
ти масових посадок деревних рослин, ми
вважаємо за доцільне вести паркове госпо
дарство за розробленими технологічними
проектами оптимізації паркових ландшафтів.
Щодо дендропарку “Тростянець” , територія
якого умовно поділена на 60 ділянок, кожна
з яких є завершеною в композиційному
відношенні, такі проекти розробляють для
кожної ділянки, наводять оцінку її стану та
прогнозну оцінку можливих подальших змін і
відповідно до цього розробляють конкретні
заходи з оптимізації паркових ландшафтів.
Головним змістом цих заходів стосовно ни
нішнього стану насаджень є вилучення знач
ної кількості самосівних рослин, які істотно
зменшують художньо-декоративну виразність
окремих експозицій та паркового ландшаф
ту загалом, а також планомірне відновлення
цінних декоративних рослин, які досягли гра
ничного віку.
Проведений аналіз зміни складу насад
жень дендропарку “Тростянець” протягом
усього періоду його існування дає підстави
зробити такі висновки. Паркові насадження
зазнають структурних змін як природним
шляхом, так і внаслідок історичних подій, які
відбуваються в суспільстві. Заради одер
жання можливості здійснювати такий аналіз
варто проводити в дендрологічних парках
незалежно від їхнього віку та стилю через
кожні 10—15 років ботанічні інвентаризації.
Важливими показниками характеру і спря-
мованості змін, що відбуваються в структурі
паркових насаджень, треба вважати кількісні
зміни у співвідношенні вікових категорій ос
новних паркоутворювальних порід, кількість
та вік нечисленних видів, кількість та вікову
структуру другорядних порід, особливо та
ких, які здатні до самовідновлення в умовах
206 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2
Динаміка структурних змін насаджень дендропарку “Тростянець”
існуючих паркових насаджень. На підставі
цих показників можна робити прогнозну оцін
ку подальшого розвитку паркових ландшаф
тів та розробляти заходи щодо їх опти-
мізації.
1 Гродзинский А.М. Роль старинных парков в интро
дукции и акклиматизации растений / / Сохранение и
восстановление старинных парков: Сб. науч. тр. —
Киев: Наук, думка, 1982. — 108 с.
2. Ильенко А.А. К вопросу о восстановлении и рекон
струкции насаждений дендрологических парков / /
Бюл. ботан. сада “Белые ночи” , — 1991.— Спец.
выпуск. — С. 37—39.
3. Косаревский И.О. Тростянецкий парк. — Киев: Гос-
стройиздат, 1964. — 98 с.
4. Кохно Н.А. Клены Украины, — Киев: Наук, думка,
1982. — 184 с.
5 Кочубей П.А. О трудах И.М. Скоропадского по лесо
разведению на черноземных степях Полтавской гу
бернии / / Вестн. садоводства, плодоводства и ого
родничества. — 1888. — № 5. — С. 119—225.
6. Лыпа А.Л. Опыт интродукции древесных и кустарни
ковых пород растений в Государственном заповед
ном дендропарке “Тростянец” / / Бюл. Гл. ботан.
сада. — 1951. — Вып. 8. — С. 10—16.
~ Лыпа А.Л., Степунин Г.А. Дендропарк “Тростянец”. —
Киев: Госсельхозиздат УССР, 1951. — 70 с.
3 Мисник Г.Є. Породний склад Тростянецького пар
ку / / Наук. зап. Ніжин, держ. педагог, ін-ту
ім. M B. Гоголя. — 1962. — 12. — С. 35 -45 .
9 Рубцов Л.І. Ландшафтна композиція та рослинність
Тростянецького дендропарку// Пр. ботан. саду АН
УРСР. — 1949. — 1. — С. 66—77.
'3 Соколов С.Я., Связева О.А. География древесных
растений СССР. — М.; Л.: Наука, 1965. — 265 с.
Надійшла 10.03.2001
ДИНАМИКА СТРУКТУРНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ
НАСАЖДЕНИЙ ДЕНДРОПАРКА “ТРОСТЯНЕЦ"
А.А. Ильенко, Т.М. Курбаль, В.А. Медведев
Дендрологический парк "Тростянец”
НАН Украины, Украина, Черниговская обл., с. Тростянец
Осуществлен сравнительный анализ таксономической
структуры древесных насаждений парка в разные пе
риоды его существования, начиная с завершения работ
по формированию ландшафтов со времен И.М. Ско
ропадского. Определены виды, которые подлежат пер
воочередному восстановлению, и виды, которые нега
тивно влияют на декоративно-художественное состоя
ние парковых композиций. Представлена прогнозная
оценка характера изменений видового состава древесных
насаждений и определены пути устранения отрицатель
ных последствий этих изменений.
DYNAMICS OF STRUCTURE CHANGES
IN THE STAND OF DENDROLOGICAL
PARK TROSTYANETS
A.A. Ilyenko, T.M. Kurbal, V.A. Medvedev
Dendrological Park Trostyanets, National Academy
of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
A comparative analysis of taxonomic structure of the park
woody stand in different periods of its existance from the
time of completion of the works on landscape formation
under I.M. Skoropadsky has been carried out. Species su
bject to immediate restoration and those exerting negative
effect on the ornamental state of park compositions have
been defined. The prediction estimate of the character of
changes in species composition of the woody stand has
been presented, and paths of removal of negative con
sequences of these changes have been determined.
і і V 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, Ns 1-2 207
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1278 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:50:45Z |
| publishDate | 2001 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/40/a5ee75f1843db959a83240e5590dc240.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12782020-01-13T12:25:37Z Dynamics of structure changes in the stand of dendrological park Trostyanets Динаміка структурних змін насаджень дендропарку “Тростянець” Ilyenko, A.A. Kurbal, T.M. Medvedev, V.A. A comparative analysis of taxonomic structure of the park woody stand in different periods of its existence from the time of completion of the works on landscape formation under I.M. Skoropadsky has been carried out. Species subject to immediate restoration and those exerting negative effect on the ornamental state of park compositions have been defined. The prediction estimate of the character of changes in species composition of the woody stand has been presented, and paths of removal of negative consequences of these changes have been determined. Проведено порівняльний аналіз таксономічної структури деревних насаджень парку в різні періоди його існування, починаючи із завершення робіт з формування ландшафтів за часів І.М. Скоропадського. Виявлено види, які підлягають першочерговому відновленню, і види, що негативно впливають на декоративно-художній стан паркових композицій. Дано прогнозну оцінку характеру змін видового складу деревних насаджень і визначено шляхи усунення негативних наслідків цих змін. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1278 10.5281/zenodo.3334700 Plant Introduction; Vol 9 (2001); 199-207 Інтродукція Рослин; Том 9 (2001); 199-207 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377879 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1278/1232 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Ilyenko, A.A. Kurbal, T.M. Medvedev, V.A. Динаміка структурних змін насаджень дендропарку “Тростянець” |
| title | Динаміка структурних змін насаджень дендропарку “Тростянець” |
| title_alt | Dynamics of structure changes in the stand of dendrological park Trostyanets |
| title_full | Динаміка структурних змін насаджень дендропарку “Тростянець” |
| title_fullStr | Динаміка структурних змін насаджень дендропарку “Тростянець” |
| title_full_unstemmed | Динаміка структурних змін насаджень дендропарку “Тростянець” |
| title_short | Динаміка структурних змін насаджень дендропарку “Тростянець” |
| title_sort | динаміка структурних змін насаджень дендропарку “тростянець” |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1278 |
| work_keys_str_mv | AT ilyenkoaa dynamicsofstructurechangesinthestandofdendrologicalparktrostyanets AT kurbaltm dynamicsofstructurechangesinthestandofdendrologicalparktrostyanets AT medvedevva dynamicsofstructurechangesinthestandofdendrologicalparktrostyanets AT ilyenkoaa dinamíkastrukturnihzmínnasadženʹdendroparkutrostânecʹ AT kurbaltm dinamíkastrukturnihzmínnasadženʹdendroparkutrostânecʹ AT medvedevva dinamíkastrukturnihzmínnasadženʹdendroparkutrostânecʹ |