Дендропарк “Тростянець”: методика реконструкції насаджень
The plan of 1888, modern topographical plan of park Trostyanets and a fragment of its territory with artificially formed landscape including the plan of plantation are presented. The tendency of woody vegetation changes – the decrease of coniferous species part and spreading of the shade-enduring le...
Збережено в:
| Дата: | 2001 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2001
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1279 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860144803839213568 |
|---|---|
| author | Klimenko, Y.A. Ilyenko, O.O. Medvedev, V.A. |
| author_facet | Klimenko, Y.A. Ilyenko, O.O. Medvedev, V.A. |
| author_sort | Klimenko, Y.A. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-13T12:27:49Z |
| description | The plan of 1888, modern topographical plan of park Trostyanets and a fragment of its territory with artificially formed landscape including the plan of plantation are presented. The tendency of woody vegetation changes – the decrease of coniferous species part and spreading of the shade-enduring leafy species – were found. The examples of plantation reconstruction and the methods of its realization are given. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3334702 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:50:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 712.4(477.51)
ДЕНДРОПАРК “ТРОСТЯНЕЦЬ” :
МЕТОДИКА РЕКОНСТРУКЦІЇ НАСАДЖЕНЬ
Ю.О. КЛИМЕНКО’ , О.О. ІЛЬбНКО2, В.А. МЕДВЕДЄВ2
1 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1
2 Дендрологічний парк “Тростянець” НАН України
Україна, 16742 Чернігівська обл., ічнянський р-н, с. Тростянець
Наведено план парку 1888 p., сучасний топограф ічний план дендропарку "Тростянець" та ф рагмент його те
ри тор ії з і штучно сф ормованим рельєфом, а також план насаджень. Виявлено тенденції зм іни д еревно ї р о с
линності — зменш ення частки хвойних видів і поширення тіньовитривалих листяних. Подано приклади ре ко н
струкц ії насаджень та методику її проведення.
Дендропарк “Тростянець” розташований у
с. Тростянець Ічнянського p-ну Чернігівської
обл. Він підпорядкований Національній ака
демії наук України. Площа парку становить
204,4 га.
Парк заснований Іваном Михайловичем
Скоропадським (1804—1887) у 1830-х ро
ках [3]. До того часу тут ріс лише невеликий
гай багатовікових дубів. На струмку було збу
довано греблю, завдяки чому утворився Ве
ликий ставок, ще три ставки створили у бал
ках. У 1834 р. здійснили перші посадки рос
лин.
У 1840-х та 1850-х роках площа парку по
ступово збільшувалася (щоразу додавалися
ділянки у 10 десятин і більше і засаджува
лися деревами). Найбільша прирізка землі
відбулася у 1861 p., коли І.М. Скоропад
ський додав до парку з трьох боків смугу
землі, яку засадив 2-річною сосною, приве
зеною з лісів.
Під час поїздки у Париж у 1857 p. І.М. Ско
ропадський ознайомився з багатьма пар
ками і, зокрема, з нещодавно створеним пар-
© Ю.О. КЛИМЕНКО, 0.0. ІЛЬЄНКО, В.А. МЕДВЕДЄВ, 2001
ком Джемса Ротшильда у Ферре. Він звер
нув увагу на новий метод штучного форму
вання рельєфу. З 1858 р. у “Тростянці” по
чали впроваджувати цей метод. Два роки
здійснювали роботи, але краєвид не поліп
шився. Тоді І.М. Скоропадський, за малюн
ком художника-пейзажиста, який зобразив
швейцарський ландшафт з різними загостре
ними пагорбами, почав насипати справжні
гори, вищі й вищі. Спочатку під насипку гір
було відведено 5 десятин, але цього ви
явилося недостатньо, і з 1861 до 1881 р.
було насипано підвищення на площі майже
ЗО десятин. Викорчували або засипали ба
гато цінних рослих дерев, зокрема, по
саджений ще у 1840-ві роки сосновий бір.
Деякі гори насипали упродовж 2 років
артілі робітників з 50 чол. з 20 кінними тач
ками (за даними А. Плевако, І. Круподері,
М. Шевченко [9], першу гору— Мохнату —
насипано у 1866—1870 pp., Д ідову— у
1871—1873, Сторожову — у 1874—1876, Ро
тонду— у 1877—1879 pp.). Гори насипали
уступами, із загостреними вершинами і сід
ловинами між ними. Декілька гір засадили
соснами та іншими деревами і кущами.
208 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2
Дендропарк “Тростянець”: методика реконструкції насаджень
Усього на будівництво витратили понад
ЮО тис. крб.
З 1880 p., коли через старість І.М. Скоро-
“ адський зменшив обсяги земляних робіт і
:омежився насипанням маленьких пагорбів,
знов увагу приділили розведенню рідкісних
^ерев та кущів (усього у парку налічувалося
574 види та форми).
Після встановлення радянської влади де-
■ лька разів міняли підпорядкування парку. У
' 940 р. його було оголошено державним ден
дрологічним заповідником, у 1951 р. він пе-
геданий Центральному ботанічному саду АН
.•РСР, нині — самостійна установа НАН Ук
раїни.
Якщо у 1888 р. було 574 види та форми [3],
то у 1927 - 202 [9], у 1935 - 197 [7], у
' 948— 383 [5], у 1960 р. у парку й арборе
тумі, створення якого було розпочато у
'357 p., налічувалося 969 видів і форм [7], у
"Э60—1969 pp. — 793 види (з різновидами та
оормами, сортами — 1155 [8]). У 1997 р. кіль-
:ть видів помітно зменшилася: на території
:~аровинного парку — 278 видів і форм, в ар
боретумі — 771. Слід зазначити, що з 278
видів, які зростають в історичній частині,
44 представлені у кількості менше 10 екзем
плярів. Це потребує проведення суворого
'•оніторингу таксономічного складу і своє-
-асних відновлювальних посадок.
Перший план парку у Тростянці наведено
статті П.А. Кочубея [3] (рис. 1). Сучасні
■панування та рельєф парку представлено
- 2 рис. 2. Видно, що для створення парку
: брана пересічена місцевість з перепадом
ї . іс о т 15,5 м (від 147,5 м біля Безіменного
;таву до 163 м біля західної межі). Крім
балки, в якій створено Великий став, є ще
балки Боговщина, Куциха та Івків Яр. Однак
:ельєф, до того ж, штучно формували і най-
в.-ща гора — Дідова — має позначку 182 м,
завдяки цьому загальний перепад висот
:~ановить 34,5 м. На рис. З подано план у
':зизонталях східної частини парку, який
саще дозволяє побачити складність сфор
мованого рельєфу. Це фрагмент плану, ви
ставленого на кафедрі геодезії та лісо-
эрядкування Української сільськогосподар
ської академії (нині Національний аграрний
- зерситет).
Як відомо, Л.І. Рубцов [10, 11] виділив
шість типів садово-паркових ландшафтів: лі
сові, паркові, регулярні, садові, лучні, аль
пійські.
Ділянки зі штучним рельєфом дендро
парку можна було б віднести до альпійсь
кого типу садово-паркового ландшафту. Од
нак особливість “Тростянця” полягає у тому,
що для оформлення гір не використовували
каміння, яке звичайно є головним компонен
том під час формування альпійських ланд
шафтів.
Нині власне у парку (без арборетуму,
розсадника та господарської зони) на на
садження припадає 114,1 га, на галявини —
42,2, на ставки — 10,4, на паркові дороги —
9,4 га (рис. 4). Як бачимо, галявини станов
лять понад третину площі насаджень. Зав
дяки цьому значну площу парку можна роз
глядати як парковий тип садово-паркового
ландшафту. Разом з тим гаї, які розташовані
серед галявин, часто мають досить значні
площі, в них сформувалися лісові умови. У
парку є великі масиви та захисна смуга з
сосни уздовж меж, які, безумовно, слід
віднести до лісового типу садово-паркового
ландшафту. У більшості українських парків
лісовий тип садово-паркового ландшафту
створюють листяні дерева, лише у деяких
парках, які виникли на базі природних со
снових лісів — хвойні (підкреслимо, що со
сна звичайна формує світлохвойні лісові
ландшафти). У “Тростянці” , і в цьому його
особливість, завдяки широкому використан
ню ялини європейської, інших видів ялин, а
також ялиць, тсуг та псевдотсуг є значні
ділянки лісового типу садово-паркового
ландшафту, сформованого темнохвойними
видами.
Таким чином, дендропарк “Тростянець” є
складним поєднанням паркового та лісового
типів садово-паркового ландшафту на штуч
но сформованому рельєфі. На дні балок є
ділянки лучного ландшафту. Алеї, які є еле
ментами регулярного ландшафту, у дендро
парку трапляються рідко.
Масиви та групи найчастіше складаються
з дерев різних видів та різного віку. Ще
більш ускладнюють видову та вікову картину
галявини, на яких зростають солітери. Через
- 5 \ 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2
Г — 2-2368
209
210 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2
5-5574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 211
РИ
С.
1.
Са
ди
ба
та
па
рк
І.М
.
С
ко
ро
па
дс
ьк
ог
о
(п
ла
н
18
88
р.
)
Ю.О. Клименко, 0 .0 . Ільенко, В.А. Медведев
ТАБЛИЦЯ 1. Д инам іка чисельності основних паркоутворю вальних видів у р ізн і роки
Вид, форма
1957-1960 1967--1970 1980—1983 1995-1997
1 2 1 2 1 2 1 2
Клен гостролистий 9958 23,6 13 624 27,9 17 237 32,8 15 983 33,6
В'яз шорсткий 1203 2,9 1413 2,9 1796 3,4 4918 10,3
Сосна звичайна 7820 18,5 7108 14,6 5874 11,2 4863 10,2
Ялина європейська 4010 9,5 3309 6,8 4013 7,6 4669 9,8
Липа серцелиста 3133 7,4 3494 7,2 4040 7,7 3174 6,7
Береза повисла 3395 8,0 2655 5,4 2418 4,6 1299 2,7
Туя західна 1379 3,3 1320 2,7 903 1,7 1192 2,5
Робінія звичайна 626 1,5 1400 2,9 1424 2,7 972 2,0
Ліщина звичайна 623 1,5 1102 2,3 775 1,5 948 2,0
Явір 374 0,9 887 1,8 1119 2,1 775 1,6
Гіркокаштан звичайний 530 1,3 670 1,4 757 1,4 734 1,5
Дуб звичайний 942 2,2 1106 2,3 791 1,5 654 1,4
Модрина європейська 209 0,5 702 1,4 632 1,2 598 1,3
Туя західна ф. Верваєана 801 1,9 727 1,5 693 1,3 542 1,1
Клен польовий 264 0,6 349 0,7 517 1,0 538 1,1
Ясен звичайний 275 0,7 405 0,8 571 1,1 485 1,0
Туя гігантська 88 0,2 167 0,3 287 0,5 470 1,0
Горіх сірий 556 1,3 589 1,2 494 0,9 338 0,7
Вільха чорна 202 0,5 285 0,6 300 0,6 231 0,5
Клен ясенолистий 411 1,0 560 1,1 365 0,7 228 0,5
Ясен ланцетний 58 0,1 131 0,3 128 0,2 219 0,5
Тополя біла 236 0,6 263 0,5 221 0,4 215 0,5
В’яз гладенький 508 1,2 1538 3,2 1557 3,0 185 0,4
Сосна Веймутова 177 0,4 204 0,4 173 0,3 175 0,4
Ясен пенсільванський 129 0,3 139 0,3 173 0,3 172 0,4
Граб звичайний 79 0,2 89 0,2 105 0,2 165 0,3
Черемха звичайна 260 0,6 354 0,7 173 0,3 124 0,3
Дуб червоний 108 0,3 146 0,3 157 0,3 123 0,3
Ялиця біла 15 0,05 21 0,05 72 0,1 117 0,2
Липа американська 127 0,3 213 0,4 186 0,4 104 0,2
Кипарисовик горохоплодий 21 0,05 29 0,05 61 0,1 102 0,2
інші види 3684 8,6 3763 7,8 4476 8,9 2304 4,8
Р а з о м 42201 100,0 48762 100,0 52488 100,0 47616 100,0
П р и м і т к а . 1 — число екземплярів, 2 — відсоток.
це на плані, виконаному у дрібному мас
штабі, показати переважні види на різних
ділянках дуже важко, тому у статті наведено
план (станом на 1998 p.), на якому можна
лише розрізнити хвойні та листяні насад
ження (винятком є тільки сосна звичайна)
(рис. 4).
Є літературні дані про кількісний склад
насаджень парку [4, 6]. Ці автори виділили
найпоширеніші види та відзначили тен
денцію до зменшення участі хвойних в на
садженнях як за кількістю стовбурів, так і за
запасом.
Динаміку чисельності основних паркоутво
рювальних видів за 40-річний період можна
простежити за матеріалами чотирьох інвента
ризацій (табл. 1).
Наведені дані підтверджують помічені по
передніми дослідниками тенденції до змен
шення участі сосни звичайної та світлолюбних
листяних у насадженнях і поширення декількох
тіньовитривалих листяних видів. Хвойні (крім
ялини європейської) не дають самосіву. Проте
й самосів ялини з ’являється не там, де це
потрібно для створення паркових композицій, і
він не такий життєздатний, як у листяних. Саме
за рахунок самосіву різко збільшується участь
у насадженнях клена гостролистого.
Такі види, як сосна звичайна, ялина євро
пейська, береза повисла випадають з насад-
212 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2
Дендропарк “Тростянець”: методика реконструкції насаджень
'. 'Ц Я 2. Вікова структура основних паркоутворю вальних видів
Вид, форма
Загальна
кількість,
екз.
Молодняк Середньовікові Стиглі і перестійні
1 2 1 2 1 2
гостролистий 15 983 9531 59,6 5789 36,2 663 4,2
3 чз иорсткий 4918 3608 73,4 1186 24,1 124 2,5
“ зсна звичайна 4863 39 0,8 3677 75,6 1147 23,6
- .’ -а європейська 4669 2408 51,6 1497 32,1 764 16,3
на серцелиста 3174 809 25,5 2015 63,5 350 11,0
Зесеза повисла 1299 223 17,2 725 55,8 351 27,0
західна 1192 656 55,0 522 43,8 14 1,2
- - -«я звичайна 972 673 69,2 276 28,4 23 2,4
час 775 366 47,2 370 47,8 39 5,0
‘ ;< :«зштан звичайний 734 268 36,5 375 51,1 91 12,4
—і ~ звичайний 654 81 12,4 319 48,8 254 38,8
v : “ .-на європейська 598 21 3,5 264 44,2 313 52,3
- західна ф. Верваєана 542 271 50,0 264 48,7 7 1,3
■ -'«5» польовий 538 424 78,8 112 20,8 2 0,4
-сам звичайний 485 297 61,2 152 31,3 36 7,4
-тгантська 470 375 79,8 73 15,5 22 4,7
” :о о сірий 338 31 9,2 209 61,8 98 29,0
3 .~вха чорна 231 41 17,7 154 66,7 36 15,6
-па* &сенолистий 228 193 84,6 35 15,4 0 0
- : і - ланцетний 219 146 66,7 61 27,8 12 5,5
~опсля біла 215 9 4,2 38 17,7 168 78,1
і із нпаденький 185 81 43,8 78 42,2 26 14,0
І -а Зеймутова 175 17 9,7 92 52,6 66 37,7
z : ; - пенсільванський 172 71 41,3 84 48,8 17 9,9
~ г У і звичайний 165 95 57,6 52 31,5 18 10,9
-^revw a звичайна 124 106 85,5 18 14,5 0 0
Z . A -ервоний 123 25 20,3 77 62,6 21 17,1
<5*^1 біла 117 99 84,6 12 10,3 6 5,1
■а американська 104 25 24,0 38 36,6 41 39,4
• ' і г .ісовик горохоплодий 102 92 90,2 10 9,8 0 0
■■ і т к а. 1 ,2 — див. табл. 1.
• --= через те, що дерева досягли гранич-
: зіку. В'язові випадають через голланд-
. -зоробу. Клен гостролистий, липу сер-
-т .-сту й особливо клен ясенолистий ви-
:аоть під час ландшафтних рубок, ос-
z-.■ ці види інтенсивно розмножуються
гглаосівом.
"" і час вивчення вікової структури дере-
- :~ану скористалися умовною градацією
:=их періодів: рослини, діаметр стовбура
■ ■ від 6 до 20 см, належали до молод-
з від 20 до 50 см — до середнього віку,
- ал 50 см — до стиглих та перестійних
-а б и 2 ).
Пані табл. 2 свідчать, що у таких хвой-
■ а-щів, як сосна звичайна, модрина єв-
а.'-ська, сосна Веймутова молоді рос-
"• становлять незначний відсоток (від
0,8 % у сосни звичайної до 9,7 % у сосни
Веймутова), проте кількість стиглих і пе
рестійних рослин у них досить велика (від
23,6 % у сосни звичайної до 52,3 % у мод
рини європейської). Тому з часом ці види
зменшуватимуть свою кількісну участь у
насадженнях.
Завдяки проведеній роботі поліпшився
стан ялини європейської (51,6% молод
няку).
Туї (гігантська, звичайна та її форма Вер-
ваєана) мають значний відсоток молодняку.
Такі види, як ялиця біла та кипарисовик го-
рохоплодий також, але загальна чисельність
цих рослин незначна.
Щодо листяних видів, то клен гостролис
тий має 59,6 % молодняків, в’яз шорсткий —
73,4, робінія звичайна — 69,2, явір — 47,2,
: .5-6574. Інтродукція рослин. 2001, 4° 1-2 213
Ю.О. Клименко, 0 .0 . Ільенко, В.А. Медведев
к ё ’1
to Е 1' ■ -
1 с S Я S
- О CD “ *2 v сг о 5?
о R І Й -VO 5 сї.1 R -> х ^ ̂ І
Q. ш ... га К
0 і 2 9- 51 1 о Р ю
О) О І -5
Я g Я ^ ГГ
,1.5 § § S
О Q. О- ? оЙ , О І Ц
° г і ?
оо ь;'-2 « і — о-С:
Я р . .с; •- t s і >■ к 1 5 2 ~~ > 5 . . о
0 я
'І
1 5
N S і ' 5
Я 5? вд І о ї 5 5
1 3 і Т я
■ ' І £
$ о * О -0
а> Й
о
я2 ’S
* s. і m 3 2 ? *
&5s- ;О- О Я с;
О О 4 ’S (U
я
СП
X
сі о х о:
1 2 І я Б - * оI П Q >> .. 1 Ф ^ 1- & •I о.— I ^I го 1 >s I
ю С : m ф I
Є І І Ї 1 *
Р - =
Р * • *Г а г 5 S я с а с _ >о .
■ я о
г . - g . | SS S
: S t«S §
■ ^ S *-
e° S 4Я Ш і
■ І— о я
214 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2
л ,
Дендропарк “Тростянець”: методика реконструкції насаджень
- '2 3. План східної частини парку.
- ' - г - позначення див. на рис. 2
•-з— польовий — 78,8, ясен звичайний —
І : Ці види і нині належать до найпоши-
але їх кількісна участь, якщо не
і • заходів з її обмеження, буде зроста
ти. Береза повисла має лише 17,2 % мо
лодняку, а дуб звичайний — 12,4% , хоча
38,8 % рослин цього виду стиглі і перестій
ні, тобто склалися умови зменшення у май-
-.:?-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 215
Ю.О. Клименко, 0 .0 . І Л Ь Є Н К О , В.А. Медведев
216
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1 2
Дендропарк “Тростянець”: методика реконструкції насаджень
3ИС. 5. План реконструйованої ділянки:
і — масив хвойних дерев; II — окрем е хвойне дерево; III — куртина хвойних кущ ів; IV — масиви листяних дерев; V — окрем е листяне
дерево; V I— газони, луки; 1 — ялина європейська; 2 — сосна звичайна; 3 — сосна Веймутова; 4 — м одрина європейська; 5 —
- іів є ц ь козацький; б — дуб звичайний; 7 — липа серцелиста; 8 — горіх с ірий; 9 — гор іх чорний; 10 — береза повисла; 11 — береза
вишнева; 1 2 — тополя біла; 1 3 — клен гостролистий ; 14— явір; 15— кладрастис жовтий; куртини молодих рослин: а — ялини
європейської, б — ялини колючої, в — ялини колю чої та псевдотсуги М ензиса, г — сосен (звичайної, чорної, Веймутова), д — туї
західної та її ф орм; А, Б — ракурси (рис. 6, 7 відповідно)
бутньому кількісної участі берези повислої
та дуба звичайного.
Для збереження парку “Тростянець” слід
розробити методику реконструкції насад
жень, яка б передбачала відновлення пер
винного таксономічного складу, збереження
притаманного дендропарку паркового типу
садово-паркового ландшафту, створення за
мість рослинних композицій, що загинули
через досягнення граничного віку, нових, які
б за художньою виразністю не поступалися
попереднім, підтримання певного кількісного
SSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2
28 — 2-2368
співвідношення між головними пароутво
рювальними видами.
Розглянемо декілька прикладів застосуван
ня методики. На рис. 5 показано план однієї з
реконструйованих ділянок, на рис. 6 , 7 — її
вигляд з двох ракурсів, що є на плані.
Ще кілька років тому уся ця територія бу
ла зайнята кленово-липовим насадженням
середнього віку, яке виникло з самосіву за
часів, коли парк був оголошений заповід
ником і проведення рубок у ньому було за
боронене, як це і має бути у справжніх за-
217
Ю.О. Клименко, 0 .0 . Ільєнко, В.А. Медведев
РИС. 6. Вид з точки А (див. рис. 5) на реконструйовану ділянку
повідниках. Коли приступили до реконструк
ції ділянки, липи й клени вирубали, хоча
вони були здоровими (на площі залишили
тільки хвойні, окремі екземпляри яких збе
реглися на ділянці, та цінні старі листяні
рослини, зокрема дуб звичайний, та дея
кі ін.). На галявині, яка утворилася, було
створено газон і висаджено щільну смугу з
ялини європейської. Коли смуга з ялини під
нялася, перед нею на газоні висадили деко
ративні хвойні — ялину колючу голубої форми
(рис. 6). Якщо дивитися з іншого ракурсу
(рис. 7), то на фоні ялин, які вже були на
ділянці, бачимо посаджені різні сосни (зви
чайну, Веймутова, чорну). На плані за щіль
ною смугою з ялини європейської бачимо
посадки ялини колючої голубої форми та
псевдотсуги Мензиса. У 1998 р. ці посадки
як молоді не створювали декоративного ефек
ту і з жодної доріжки не проглядалися. Коли
ж вони підростуть, листяні насадження, які
тягнуться вздовж ставка, буде вирубано, і тоді
відкриється мальовничий краєвид на ялини
колючі та псевдотсуги.
На рис. 8 показано план, а на рис. 9 і
10— різні ракурси однієї з ділянок Мону
ментальної галявини (аналіз її пейзажів
зроблено у статті І.Н. Гегельського [1] та у
монографії І.О. Косаревського [2]). За да
ними І.Н. Гегельського [1], у 1951 р. на га
лявині зростало 60 видів та форм дерев і
кущів.
На рис. 9 показано вид зі старого насад
ження ялин, яке вже гине за віком, на
щільну смугу з молодих ялин європейських,
висаджених перед нею, а на рис. 10 — вид у
зворотному напрямку — через галявину на
смугу молодих ялин і старе насадження за
ними. Між іншим, на плані, наведеному у
монографії І.О. Косаревського [2], на місці
цієї галявини показано листяне насадження.
218 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2
Дендропарк “Т рост ян ец ьм ет оди к а реконструкції насаджень
І 7. Вид з точки Б (див. рис. 5) на реконструйовану ділянку
-ззабаром перед смугою молодих ялин
з ~з_гговуватимуть посадки декоративних
хвойних. З часом загинуть старі ялини
-а їх місці буде створено газон. Через
- ъго років, коли з'явиться тверда впев-
- - - :ть у тому, що посадкам хвойних не
з~~зжує ґрунтовтома, на газоні можна ви-
зл,*ти декоративні форми хвойних, але,
v«: «ливо, площа так і залишиться під га-
ЭОЮМ.
-:з"лянуті приклади та узагальнення дос-
л. “ роведення робіт дають змогу скласти
- реконструкції насаджень (рис. 11), в
'« відновлення здійснюється на типовій
- - лендропарку та багатьох старовинних
- з України ділянці, де є насадження пе-
зз.«но з листяних видів (молодих та се-
-л-=ого віку), що виникло з самосіву, се-
-л =-:ого збереглося декілька старих хвой-
-V'j 'З листяних дерев (рис. 11, 1).
Здійснено вирубку (рис. 11, 2) малоцін
ного насадження на значній площі (ділянки
можуть мати розмір 60 х 80 м, тобто близь
ко 0,5 га і більше, щоб майбутні посадки не
опинилися під пологом існуючих рослин) і
створено газон. Однак галявину не видно з
доріжок, оскільки збережено смугу з листя
них дерев завширшки 15—20 м.
Поруч зі старими хвойними деревами (ко
лишньою куртиною) створено (рис. 11, 3)
щільну смугу із саджанців того ж самого ви
ду хвойних (за часів І.М. Скоропадського
хвойні часто висаджувалися смугами, тому і
під час відновлення насаджень використо
вують цей прийом; найчастіше висаджують
смуги з ялини європейської — одного з най
поширеніших у парку видів, але можна вико
ристовувати й інші види).
Коли смуга підросла (рис. 11, 4), біля неї
було здійснено посадки декоративних форм
--J5-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 219
Ю.О. Клименко, 0 .0 . Ільенко, В.А. М едведев
РИС. 8. План Монументальної галявини:
1 — ялина європейська; 2 — ялина європейська з бугристим стовбуром; 3 — ялина європейська ф. Максвела; 4 — ялина сибірська;
5 — ялина сербська; 6 — туя гігантська; 7 — туя західна; 8 — туя західна ф. ґовея; 9 — туя західна ф. колоноподібна; 10 — сосна
Веймутова; 11 — сосна звичайна; 12— тсуга канадська; 13 — модрина європейська; 14 — ялиця біла; / 5 — ялівець козацький; 16 —
липа серцелиста; 17 — береза повисла; 18 — явір; 19 — ясен звичайний; 20 — горіх маньчжурський; куртини молодих рослин: а —
ялини європейської, б — ялини колючої; А, Б — ракурси (рис. 9, 10 відповідно); хрестиком позначено могилу І.М. Скоропадського.
Умовні позначення див. на рис. 5
РИС. 9. Вид зі старого насадження ялин (з точки А на
рис. 8) на смугу молодих ялин
хвойних і листяних рослин, тих, які, за літе
ратурними даними, колись були у парку, або
тих, які нині представлено старими екзем
плярами.
Якщо рослини декоративних форм (рис. 11,
5) досягнуть розмірів, коли вони справля
ють декоративний ефект, то вирубують
смугу, яка закривала б галявину від до
ріжки.
Старі хвойні та листяні дерева (рис. 11,6)
загинули, поруч з цим місцем створено кур
тини, які взяли на себе їх функцію в ланд
шафті. На фоні смуги, в якій регулярно
здійснювалися прорідження, гарно вигля
дають декоративні форми. На місці старих
220 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2
Дендропарк “Тростянець”: методика реконструкції насаджень
РИС. 10. Вид на галявину, смугу молодих ялин і старе насадження за ними (з точки Б на рис. 8)
дерев — газон з поодинокими посадками.
Відновлено первинний видовий склад насад
жень та їх ландшафтний вигляд, усунено
прояви ґрунтовтоми.
Головними заходами, передбаченими ме
тодикою, які можуть бути використані в ін
ших парках, є такі: проведення рубок мало
цінних насаджень на значних площах, здій
снення посадок не на ділянці, де колись
росли цінні дерева, а поруч з нею і створен
ня газону на місці старих дерев, що загину
ли. На нашу думку, це не порушує Фло
рентійську хартію Міжнародного комітету з
історичних садів 1981 р.
На жаль, проведення ландшафтних рубок
не завжди позитивно сприймається відвідува
чами та екологічними інспекціями. Проте зде
більшого саме рубки мають бути першим кро
ком на шляху відновлення старовинних парків.
На рис. 12 представлено один з краєвидів
Горіхової галявини — туї гігантські в рамці з
листяних видів. Свого часу було посаджено З
туї гігантські трикутником зі сторонами 7, 7 та
4 м. Нині найвища з них має 18 м та діаметр
стовбура 70 см. За рахунок укорінювання
нижніх гілок дерев утворився загальний конус
з понад 100 стовбурів (серед укорінених гілок
7 мають діаметр від 24 до 38 см, 31 — від 10
до 24 см, решта тонші 10 см). Овал з про
екцій крон усіх туй має розмір 27 х 22 м. Вони
не виглядали б так ефектно, якби до них була
менша відстань, або не було рамки з листя
них дерев, через яку відкривається краєвид.
Кілька років тому на місці рамки було суцільне
листяне насадження (зокрема, так подано
план Горіхової галявини у праці І.О. Коса-
ревського [2]). Значну частину цього насад
ження вирубали, і дві невеликі галявини
об’єдналися в одну— відкрилася мальовни
ча картина.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 221
Ю.О. Клименко, 0 .0 . Ільенко, В.А. Медведев
РИС. 11. Схема реконструкції насаджень
222 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2
РИС. 12. Горіхова галявина (туї гігантські в рамці з листяних дерев)
Отже, тільки завдяки вміло проведеним
рубкам можна значно покращити ландшафт
ний вигляд старовинних парків, у більшості
з яких майже немає галявин, а насадження
надто загущені. Проте тільки використання
запропонованої методики у повному обсязі
гарантує життєздатність насаджень і ство
рення високодекоративних ландшафтів.
1. Гегельский И.Н. Пейзажные композиции зеленых
насаждений на Первомайской поляне в Тростянец-
ком парке / / Акклиматизация растений. — Киев:
Изд-во АН УССР, 1958. — С. 133—146.
2. Косаревский И.А. Искусство паркового пейзажа. —
М.: Стройиздат, 1977. — 247 с.
3. Кочубей П.А. О трудах И.М. Скоропадского по лесо
разведению на черноземных степях Полтавской гу
бернии / / Вестн. садоводства, плодоводства и ого
родничества. — 1888. — № 5. — С. 199—215.
4. Курдюк М.Г. Динамика древесных пород в насажде
ниях дендропарка “Тростянец’’ / / Восстановление и
обогащение парковых ландшафтов на Украине: Сб.
науч. тр. — Киев: Наук, думка, 1981. — С. 58—60.
5 . Лыпа А.А., Степунин Г.А. Дендропарк “Тростянец".—
Киев: Госсельхозиздат УССР, 1951. — 70 с.
6. Мисник Г.Е. Главные древесные породы Тростянецко-
го парка / / Бюл. Гл. ботан. сада. — 1962. — Вып. 46. —
С. 36 -41 .
7. Мисник Г.Е. Деревья и кустарники дендропарка “Трос
тянец’'. — Киев: Изд-во АН УССР, 1962. — 178 с.
8. Мисник Г.Е. Сроки и характер цветения деревьев и
кустарников. — Киев: Наук, думка, 1976. — 392 с.
9. Плевако А., Круподеря /., Шевченко М. Парк радгос
пу “Тростянець” / / Пр. с.-г. ботаніки. — 1927. — 1,
вип. 4. - С. 167—169.
10. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. — М.:
Стройиздат, 1979. — 183 с.
11. Рубцов Л И. Садово-парковый ландшафт. — Киев:
Изд-во АН УССР, 1956, — 211 с.
ДЕНДРОПАРК “ТРОСТЯНЕЦ”:
МЕТОДИКА РЕКОНСТРУКЦИИ НАСАЖДЕНИЙ
' Ю.А. Клименко, 2 А.А. Ильенко, 2 В.А. Медведев
' Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, Киев
2 Государственный дендрологический парк “Тростянец”
НАН Украины, с. Тростянец Ичнянского р-на
Черниговской обл.
Приведен план парка 1888 г., современный топографи
ческий план дендропарка “Тростянец” и фрагмент его
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2 223
Ю.О. Клименко, 0 .0 . Ільвнко, В.А. Медведев
территории с искусственно сформированным релье
фом, а также план насаждений. Выявлены тенденции
изменения древесной растительности — уменьшение
доли хвойных видов и распространение теневынос
ливых лиственных. Представлены примеры реконструк
ции насаждений и методика ее проведения.
DENDROLOGICAL PARK TROSTYANETS:
METODS OF ITS PLANTATION RECONSTRUCTION
' Yu.A. Klimenko, 2 O.O. Ilyenko, 2 V.A. Medvedev
1 M.M. Gryshko National Botanical Garden,
National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
2 Dendrological Park Trostyanets, National Academy
of Sciences of Ukraine, Trostyanets
The plan of 1888, modern topographical plan of park
Trostyanets and a fragment of its territory with artificially
formed landscape including the plan of plantation are
presented. The tendency of woody vegetation changes —
the decrease of coniferous species part and spreading of
the shade-enduring leafy species — were found. The examp
les of plantation reconstruction and the methods of its
realization are given.
224 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2001, № 1-2
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1279 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:50:46Z |
| publishDate | 2001 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/d1/38957b409ad5b5fc25ae4d0f0f6243d1.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12792020-01-13T12:27:49Z Dendrological park Trostyanets: metods of its plantation reconstruction Дендропарк “Тростянець”: методика реконструкції насаджень Klimenko, Y.A. Ilyenko, O.O. Medvedev, V.A. The plan of 1888, modern topographical plan of park Trostyanets and a fragment of its territory with artificially formed landscape including the plan of plantation are presented. The tendency of woody vegetation changes – the decrease of coniferous species part and spreading of the shade-enduring leafy species – were found. The examples of plantation reconstruction and the methods of its realization are given. Наведено план парку 1888 p., сучасний топографічний план дендропарку “Тростянець” та фрагмент його території з і штучно сформованим рельєфом, а також план насаджень. Виявлено тенденції зміни деревної рослинності – зменшення частки хвойних видів і поширення тіньовитривалих листяних. Подано приклади реконструкції насаджень та методику її проведення. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2001-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1279 10.5281/zenodo.3334702 Plant Introduction; Vol 9 (2001); 208-224 Інтродукція Рослин; Том 9 (2001); 208-224 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377879 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1279/1233 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Klimenko, Y.A. Ilyenko, O.O. Medvedev, V.A. Дендропарк “Тростянець”: методика реконструкції насаджень |
| title | Дендропарк “Тростянець”: методика реконструкції насаджень |
| title_alt | Dendrological park Trostyanets: metods of its plantation reconstruction |
| title_full | Дендропарк “Тростянець”: методика реконструкції насаджень |
| title_fullStr | Дендропарк “Тростянець”: методика реконструкції насаджень |
| title_full_unstemmed | Дендропарк “Тростянець”: методика реконструкції насаджень |
| title_short | Дендропарк “Тростянець”: методика реконструкції насаджень |
| title_sort | дендропарк “тростянець”: методика реконструкції насаджень |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1279 |
| work_keys_str_mv | AT klimenkoya dendrologicalparktrostyanetsmetodsofitsplantationreconstruction AT ilyenkooo dendrologicalparktrostyanetsmetodsofitsplantationreconstruction AT medvedevva dendrologicalparktrostyanetsmetodsofitsplantationreconstruction AT klimenkoya dendroparktrostânecʹmetodikarekonstrukcíínasadženʹ AT ilyenkooo dendroparktrostânecʹmetodikarekonstrukcíínasadženʹ AT medvedevva dendroparktrostânecʹmetodikarekonstrukcíínasadženʹ |