Варіативність складу вторинних метаболітів кори однорічних пагонів представників роду Aesculus L.

The analyze of quality of products of secondary metabolism of bark of annual shoots of genus Aesculus L. representatives is made. It is established the specific biochemical profiles of bark of annual shoots for composition of terpenoids, triterpene saponins, flavonoids and coumarins. The interspecie...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2016
Main Authors:	Likhanov, A.F., Penteliuk, O.S., Grigoryuk, I.P., Ilyenko, O.O.
Format:	Article
Language:	English
Published:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2016
Online Access:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/128
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Plant Introduction
Download file:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860121202966659072
author	Likhanov, A.F. Penteliuk, O.S. Grigoryuk, I.P. Ilyenko, O.O.
author_facet	Likhanov, A.F. Penteliuk, O.S. Grigoryuk, I.P. Ilyenko, O.O.
author_sort	Likhanov, A.F.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-11T08:13:47Z
description	The analyze of quality of products of secondary metabolism of bark of annual shoots of genus Aesculus L. representatives is made. It is established the specific biochemical profiles of bark of annual shoots for composition of terpenoids, triterpene saponins, flavonoids and coumarins. The interspecies relations of 12 representatives of genus Aesculus is determined. It is showed that North American and European species combined in three main clusters that reflect the appropriate taxonomic sections, which are allocated on base of phylogenetic relationships of plants on morphological and molecular genetic features.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2387974
first_indexed	2025-07-17T12:39:46Z
format	Article
fulltext	102 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3 УДК 581.1:582.746.56 А.Ф. ЛІХАНОВ 1, О.С. ПЕНТЕЛЮК 1, І.П. ГРИГОРЮК 1, О.О. ІЛЬЄНКО 2 1 Національний університет біоресурсів і природокористування України Україна, 03041 м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13 2 Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ВАРІАТИВНІСТЬ СКЛАДУ ВТОРИННИХ МЕТАБОЛІТІВ КОРИ ОДНОРІЧНИХ ПАГОНІВ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ AESCULUS L. Проаналізовано якісний склад продуктів вторинного метаболізму кори однорічних пагонів представників роду Aes culus L. Установлено специфічність біохімічних профілів кори однорічних пагонів рослин за складом терпеноїдів, тритерпенових сапонінів, флавоноїдів і кумаринів. Репрезентовано міжвидові зв’язки 12 представників роду Aescu- lus. Показано, що північноамериканські та європейські види об’єднуються у три основні кластери, які збігаються з від по відними таксономічними секціями, виділеними на підставі філогенетичних зв’язків рослин за морфологічними та мо лекулярно-генетичними ознаками. Ключові слова: види рослин роду Aesculus L., пагін, кора, кумарини, флавоноїди, каштанова мінуюча міль. © А.Ф. ЛІХАНОВ, О.С. ПЕНТЕЛЮК, І.П. ГРИГОРЮК, О.О. ІЛЬЄНКО, 2016 Види рослин роду Гіркокаштан (Aesculus L.) широко використовують для поодиноких і групових насаджень, створення алей та інших садово-паркових споруд. Цей рід об’єднує по- над 20 видів і є одним з прикладів міжконти- нентальної видової диз’юнкції у північній пів- кулі. Деякі види гіркокаштанів здатні до між- видової гібридизації [1]. Рослини представників роду поширені у по- мірних (листопадні) і субтропічних (вічнозелені) областях Північної Америки та Євразії. Виділя- ють три основні природні ареали рослин гір ко- каш танів. Перший розташований на території Балканського півострова і Серед земно мо р’я, другий — у Східній та Центральній Азії, третій — у східній частині Північної Америки: від про- вінції Онтаріо (Канада) до штату Флорида (США) [4, 7]. В Україну інтродуковано понад 10 видів гіркокаштанів, більшість з яких прой шли аклі- матизацію і широко використовуються в зеле- ному будівництві м. Києва [1]. Колекція Націо- нального ботанічного саду імені М.М. Гриш ка НАН України представлена шістьма видами, двома культиварами та одним гібридом. За морфологічними ознаками рід Aesculus традиційно поділяють на 5 секцій: Aesculus (2 ви- ди), Calothyrsus (5—11 видів), Macrothyrsus (1 вид), Parryana (1 вид) і Pavia (4 види) [7, 8, 11]. Результати філогенетичного аналізу за мо- лекулярно-генетичними маркерами підтвер- джують розподіл видів гіркокаштанів на секції за морфологічними ознаками [3, 4]. За спек- тром ампліфікованих фрагментів геному най- подібнішими є A. hippocastanum f. Baumannii і A. hippocastanum L., а також A. pavia L. та A. oc- tandra Marsh. Окремий кластер утворює вид A. parviflora Walt. (секція Macrothyrsus). Значна кількість видоспецифічних ознак у рослин цього виду підтверджує генетичну його від- мінність від інших груп. До одного кластеру належать представники секції Aesculus — A. hip - pocastanum і A. hippocastanum f. Baumannii. Ін- ший кластер утворюють види секції Pavia — A. pavia, A. octandra та A. glabra Willd. До нього потрапили також 2 види гібридного похо- дження: A. hybrida D.C. і A. carnea Hayne, міс- це яких не було раніше визначено у традицій- ній морфологічній класифікації [4, 7]. Щодо спорідненості рослин роду за біохі- мічним складом, зокрема за вторинними ме- таболітами, які відіграють ключову роль в адаптації рослин до умов середовища, вста- новлено, що у тканинах кори гіркокаштанів у значній кількості накопичуються конденсо- вані таніни, оксикоричні кислоти та флаво- 103ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3 Варіативність складу вторинних метаболітів кори однорічних пагонів представників роду Aesculus L. ноїди [9]. Біохімічний профіль вторинних ме- таболітів формується і закріплюється у проце- сі тривалого природного відбору. Специфіч- ним для рослин гіркокаштанів є акумуляція в тканинах кумаринів [6, 10], зокрема 6,7-ди- гідроксикумарину (ескулетину) і фракситину, а також глікозидів — ескуліну та фраксину. В корі зрілих пагонів гіркокаштанів виявлено скополетин, глікозид скополін і павієтин. За- гальний пул кумаринів у корі значно вищий, ніж у тканинах зрілих багаторічних пагонів, який залежить від фази вегетації і збільшуєть- ся на початку цвітіння рослин [2]. Для кума- ринів притаманний широкий спектр захисних функцій, які реалізуються за умов адаптації та під час міжвидових взаємодій. Як фенольні ефектори кумарини підсилюють репродуктив- ні функції, стимулюють процеси запліднення і розвитку зародків рослин [2]. Важлива роль гетероциклічних та простих фенольних спо- лук полягає в реалізації стратегії виживання рослин у популяціях, тому кількісний та якіс- ний склад вторинних метаболітів видів рос- лин гіркокаштанів можна використовувати для з’ясування рівня їх адаптивного потенціа- лу. Фізіологічні функції сапонінів, кумаринів та флавоноїдів у рослинному організмі сис- темно пов’язані із середовищем, екологічни- ми умовами природних ареалів і тому можуть бути потенційними хемотаксономічними мар- кера ми представників роду Aesculus. Матеріал та методи Дослідження варіативності хімічного складу по- кривних тканин і кори однорічних пагонів гірко- каштанів проводили на багаторічних рослинах колекційного фонду Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Для ана- лізу видової специфічності біохімічного складу пагонів використано 10 видів і 2 гібриди гірко- каштанів: A. hippocastanum (стійка (R) і нестійка (NR) проти каштанової мінуючої молі (КММ) (Cameraria ohridella Deschka et Dimić) форми), A. hippocastanum f. Baumannii, A. carnea Hayne, A. hybrida D.C., A. pavia L., A. octandra Marsh., A. neglecta Lindl., A. glabra Willd., A. parviflora Walter, A. octandra f. Virginiana, A. sylvatica Bartr. Перидерму однорічних пагонів видів і гі- бридів гіркокаштанів, які ввійшли в стадію зимового спокою, зрізали скальпелем на рівні другого міжвузля з корою та висушували про- тягом 72 год за температури +60 °С. Дрібно перемелений сухий матеріал екстрагували ме- танолом в об’ємному співвідношенні 1:10. Зразки для експериментів відбирали з 10 па- гонів без ознак зовнішніх пошкоджень. Якісний аналіз терпенів і тритерпенових сапонінів проводили методом тонкошарової хроматографії (ТШХ) на пластинках Sorbfil ПТСХ-АФ-А у системі розчинників: хлоро- форм — оцтова кислота — метанол — вода (v/v/v/v — 64/32/8/12) з використанням хромо- генного реактиву на основі анісового альдегіду. Фенольні сполуки у виділених тканинах (пер- винна кора і корок) однорічних пагонів гірко- каштанів досліджували методом високоефек- тив ної тонкошарової хроматографії (ВЕТШХ) на пластинках Silicagel G60 (Merck) у системі роз чинників етилацетат — льодяна оцтова кис- лота — мурашина кислота — вода (v/v/v/v — 100/11/11/26) з обробкою хроматограм 10 % спиртовим розчином NaOH та нагріванням (5 хв за температури 105 °С). Кумарини визначали методом хромато- спек трофотометрії, а УФ-спектри елюентів — у метанолі на спектрофотометрі Оptizen PОР (Пів денна Корея). Показники Rf індивідуаль- них сполук і фотоденситометричний аналіз хроматограм виконували в програмному мо- дулі Sorbfil TLC Videodensitometer. Первинну статистичну обробку даних здійс- нювали з допомогою програми Microsoft Excel 2007. Кластерний аналіз фітохімічних профілів проводили за допомогою програми Statistica 6.0. Результати та обговорення Актуальність досліджень покривних та екс- траксилярних тканин однорічних пагонів рос- лин роду Aesculus зумовлена їх біологічними функціями. Насамперед це бар’єрні механіз- ми, які перешкоджають проникненню у внут- рішні тканини стебел, вегетативних і генера- тивних бруньок патогенних грибів, мікроор- ганізмів та шкідників. Захисні властивості 104 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3 А.Ф. Ліханов, О.С. Пентелюк, І.П. Григорюк, О.О. Ільєнко рослин забезпечуються покривними лусками бруньок і потужною перидермою однорічних пагонів, яка згодом швидко заміщується фе- лемою завдяки високій проліферативній ак- тивності фелогену. Морфологія однорічних пагонів представ- ників роду суттєво відрізняється, що зумовле- но генетичними особливостями. Варіативни- ми ознаками в однорічних пагонів рослин є забарвлення епідерми, структура і щільність розташування сочевичок, форма та розмір ве- гетативних бруньок, будова і кількість провід- них пучків на листкових рубчиках (рис. 1). У клітинах покривних тканин рослин гірко- каштанів нагромаджуються фенольні сполуки, конденсовані катехіни (проантоціанідини), фла- воноїди і кумарини (ескулін, ескулетин, фрак- син, фракситин, скополін, ско по л амін), які характерезуються високою біо логічною актив- ністю. Вторинні клітинні стінки фелеми про- сочуються (адкрустуються) суберином іззовні та інкрустуються лігніном ізсередини. З часом вони пробковіють, проте тривалий час містять значну кількість вторинних метаболітів і функ- ціонують як ефективна ба р’єрна система за- хисту живих тканин стебла (первинної та вто- ринної кори, флоеми і камбію) від стресового впливу зовнішніх чинників. Формування, будова і біохімічний склад по- кривних тканин генетично детерміновані. Їх мікроморфологічні характеристики в межах норми реакції пластичні і залежать від віку рослин, комплексу едафічних, орографічних та погодно-кліматичних чинників, особли- востей консортивних зв’язків рослин у при- родних біоценозах та урбоекосистемах. У на- ших дослідженнях зразки пагонів для порів- няльного аналізу відбирали з близьких за віком генеративних рослин гіркокаштанів. Абори- генні рослини та інтродуценти зростали прак- тично в однакових екологічних умовах. Оче- видно, що не для всіх представників роду Aes- culus вони були однаково оптимальними. Зразки пагонів для модельних досліджень за зовнішніми морфологічними ознаками бу- ли здоровими, без ушкоджень та патологій. У метанольних екстрактах кори і перидерми за умов хроматографічного розділення терпено- їдних сполук між представниками природної Північноамериканської та Європейської фло- ри нами виявлено відмінності, пов’язані з кількістю та концентрацією окремих біохіміч- них сполук (рис. 2). Так, стійкі і нестійкі проти КММ форми A. hippocastanum і A. hippocastanum f. Baumannii, сформували окрему групу, до якої за фітохіміч- ним профілем близький A. carnea, створений схрещуванням A. hippocastanum та A. pavia. Методом ТШХ у діапазоні Rf 0,3—0,9 ви- значено речовини з яскравою блакитною флу- оресценцією, яка посилювалась за умов об- робки пластинки 10 % спиртовим розчином NaOH. Така властивість притаманна кумари- нам, які у значній кількості метаболізуються в корі рослин гіркокаштанів. Наявність в екс- трактах A. hippocastanum кумаринів ескулети- Рис. 1. Морфологія однорічних пагонів представни- ків роду Aesculus: а — A. octandra; b — A. octandra f. Virgi- niana; c — A. glabra; d — A. parviflora; e — A. hybrida; f — A. neglecta; g — A. hippocastanum f. Baumannii; h —A. hip- pocastanum; і — A. hippocastanum (R); j — A. sylvatica; k — A. carnea; l — A. pavia Fig. 1. Morphology of annual shoots of the genus Aesculus representives: а — A. octandra; b — A. octandra f. Virginia- na; c — A. glabra; d — A. parviflora; e — A. hybrida; f — A. neglecta; g — A. hippocastanum f. Baumannii; h — A. hippo- castanum; і — A. hippocastanum (R); j — A. sylvatica; k — A. carnea; l — A. pavia 105ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3 Варіативність складу вторинних метаболітів кори однорічних пагонів представників роду Aesculus L. Рис. 2. Хроматографічне розділення терпенів і сапонінів (ліворуч) та кумаринів (праворуч) із кори однорічних пагонів представників роду Aesculus: 1 — A. hippocastanum (NR); 2 — A. hippocastanum (R); 3 — A. hippocastanum f. Baumannii; 4 — A. carnea; 5 — A. hybrida; 6 — A. pavia; 7 — A. octandra; 8 — A. neglecta; 9 — A. glabra; 10 — A. parviflo- ra; 11 — A. octandra f. Virginiana; 12 — A. sylvatica. Система розчинників для хроматографування: ліворуч — хлоро- форм — оцтова кислота — метанол — вода (v/v/v/v — 64/32/8/12). Обробка пластинки — анісовим альдегідом з наступним нагріванням (5 хв за температури 105 °С); праворуч — етилацетат — льодяна оцтова кислота — мура- шина кислота — вода (v/v/v/v — 100/11/11/26) Fig. 2. Chromatographic separation of terpenes and saponins (left) and coumarins (right) from the bark of annual shoots of the genus Aesculus representatives: 1 — A. hippocastanum (NR); 2 — A. hippocastanum (R); 3 — A. hippocastanum f. Baumannii; 4 — A. carnea; 5 — A. hybrida; 6 — A. pavia; 7 — A. octandra; 8 — A. neglecta; 9 — A. glabra; 10 — A. parviflora; 11 — A. octandra f. Virginiana; 12 — A. sylvatica. Solvent system for chromatography: left — chloroform — methanol — acetic acid — water (v/v/v/v — 64/32/8/12). Treatment plate by anise aldehyde is followed by heating (5 minutes at a temperature 105 °C); right — the system solvent: ethyl acetate — ice acetic acid — formic acid — water (v/v/v/v — 100/11/11/26) Порівняльна характеристика площ і хроматографічних піків (S) кумаринів, екстрагованих з кори пагонів Aesculus hippocastanum Comparison of area of chromatographic peak (S) of coumarins extracted from the bark of Aesculus hippocastanum shoots Зразок кори Rf Площа піка (S, у.о.) S, % Висота піка (H, у.о.) H, % A. hippocastanum (NR) 0,38 781 444 27,9 25 693 29,5 0,56 1 251 697 44,7 37 652 43,3 0,88 768 516 27,4 23 638 27,2 ∑ 2 801 657 86 983 A. hippocastanum (R) 0,38 363 705 30,0 13 690 30,3 0,56 639 494 52,8 23 415 51,9 0,88 208 291 17,2 8035 17,8 ∑ 1 211 490 45 140 A. hippocastanum f. Baumannii 0,38 417 675 29,9 16 493 31,9 0,56 722 003 51,7 25 777 49,9 0,88 256 339 18,4 9388 18,2 ∑ 1 396 017 51 658 ну та ескуліну також підтверджено УФ-спек т- рами поглинання (рис. 3, а, b). Для з’ясування значення кумаринів у фор- муванні міжвидових зв’язків важливе значення має вивчення взаємодії рослин A. hippoca stanum і КММ. Кумарини — надзвичайно активні ге- тероциклічні сполуки, які пригнічують па- тогенну мікрофлору і гриби, причому здатні 106 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3 А.Ф. Ліханов, О.С. Пентелюк, І.П. Григорюк, О.О. Ільєнко взаємодіяти з молекулами нуклеїнових кис- лот. Щодо КММ нами не встановлено досто- вірних зв’язків між якісним і кількісним скла- дом кумаринів та ступенем стійкості гірко- каштанів до КММ (таблиця). За нашими спостереженнями, саме нижні частини стовбурів багаторічних дерев A. hippo- castanum були місцем скупчення метеликів КММ у період масового льоту. Аналогічну по- ведінку КММ зафіксовано нами також нав- коло комлевої частини стовбурів Acer platano- ides L., у корі та фелемі якого виявлено кон- денсовані таніни і кумарини. Методом ВЕТШХ у системі розчинників для флавоноїдів і кумаринів нами було отри- мано інформативніший за складом фітохіміч- ний профіль, у якому виділено понад 20 фе- нольних сполук (рис. 4). Методом багатомірного статистичного ана- лізу за якісним складом фенольних сполук, наявністю або відсутністю кумаринів види і гібриди рослин роду Aesculus утворили декіль- ка кластерів (рис. 5). На рівні коефіцієнта спорідненості від 2,5 і вище у дендрограмі чітко прослідковуються три великих кластери. Перший з них об’єднує чотирьох представників роду — різні форми A. hippocastanum, які належать до секції Aescu- lus, а також гібрид A. � carnea, який тривалий час виокремлювали і за даними молекулярно- ге нетичного аналізу відносили до секції Pavia. Хроматографічні профілі видів рослин (треки 1 і 4) за складом фенольних сполук і кумари- нів значно відрізняються. Фітохімічний склад кори пагонів A. carnea (трек 5) є ближчим до такого A. hippocastanum, що, ймовірно, є виявом Рис. 3. УФ-спектри кумаринів з кори пагонів Aesculus hippocastanum: а — Rf ~ 0,38; b — Rf ~ 0,56; c — Rf ~ 0,88 Fig. 3. UV-spectrum of coumarins from the bark of Aes- culus hippocastanum shoots: а — Rf ~ 0,38; b — Rf ~ 0,56; c — Rf ~ 0,88 285 nm 350 nm 345 nm 335 nm 295 nm 107ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3 Варіативність складу вторинних метаболітів кори однорічних пагонів представників роду Aesculus L. Рис. 4. Хроматографічне розділення фенольних сполук кори пагонів представників роду Aesculus: 1 — A. hippoca- stanum (NR); 2 — A. hippocastanum (R); 3 — A. hippocastanum f. Baumannii; 4 — A. pavia; 5 — A. carnea; 6 — A. hybrida; 7 — A. octandra; 8 — A. glabra; 9 — A. neglecta; 10 — A. sylvatica; 11 — A. octandra f. Virginiana. Система розчинників: етилацетат — оцтова кислота — мурашина кислота — вода (v/v/v/v — 100/11/11/26). Обробка пластинки 10 % спиртовим розчином NaOH з наступним нагріванням (5 хв за температури 105 °С) Fig. 4. Chromatographic separation of phenolic compounds from the bark of shoots of the genus Aesculus representatives: 1 — A. hippocastanum (NR); 2 — A. hippocastanum (R); 3 — A. hippocastanum f. Baumannii; 4 — A. pavia; 5 — A. carnea; 6 — A. hybrida; 7 — A. octandra; 8 — A. glabra; 9 — A. neglecta; 10 — A. sylvatica; 11 — A. octandra f. Virginiana. Solvent system: ethyl acetate — acetic acid — formic acid — water (v/v/v/v — 100/11/11/26). Treatment records 10 % alcoholic solution of NaOH, followed by heating (5 minutes at a temperature 105 °C) Рис. 5. Дендрограма спорідненості видів і гібридів роду Aesculus за біохімічними про- філями фенольних сполук Fig. 5. Dendrohram affinity of species and hybrids of the genus Aesculus for biochemical profiles of phenol compounds домінування ознак, по в’язаних з ферментами синтезу фенілпропаноїдів, флавоноїдів і ку- маринів. За якісним складом вторинних метаболітів окремий кластер утворили A. pavia і A. glabra, які належать до секції Pavia, до якої віднесено також A. sylvatica та A. neglecta. Їх спорідне- ність за біохімічним профілем унікальна тим, що A. neglecta утворився в результаті міжвидо- вого схрещування A. sylvatica і A. octandra. В 108 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3 А.Ф. Ліханов, О.С. Пентелюк, І.П. Григорюк, О.О. Ільєнко окремий підкластер виділився A. parviflora, який за результатами генетичних досліджень віднесено до секції північноамериканських видів — Macrothyrsus (див. рис. 5). Отже, отримані результати підтверджують високу інформативність біохімічного складу фенольних сполук і зокрема кумаринів у тка- нинах кори пагонів представників роду Aescu- lus. Методами хроматографічного аналізу по- казано високу схожість між кластерами і гру- пами рослин, споріднених за особливостями синтезу вторинних метаболітів (тритерпено- вих сапонінів, фенолів та кумаринів). Цей факт дає змогу виділити специфічні біохімічні маркери, за допомогою яких можна поглиби- ти знання щодо транскрипційних властивос- тей геному, адаптивного потенціалу інтроду- кованих видів та механізмів стійкості пред- ставників роду Aesculus до фітофагів, грибів і мікроорганізмів. Висновки У покривних тканинах і корі пагонів рослин роду Aesculus визначено суттєве накопичення вторинних метаболітів, які за якісним та кіль- кісним складом дають змогу виділити види та гібриди в окремі групи. За видовим складом вони майже повністю збігаються із секціями, сформованими на підставі результатів мор- фологічного і молекулярно-генетичного ана- лізів. Виявлено високу біологічну активність вто ринних метаболітів у тканинах пагонів рослин роду Aesculus і обґрунтовано їх зна- чення у процесах адаптації аборигенних видів та інтродуцентів до нових умов зростання. 1. Біологія каштанів / І.П. Григорюк, С.П. Машков- ська, П.П. Яворовський, О.В. Колесніченко. — К.: Логос, 2004. — 380 с. 2. Волынец А.П. Фенольные соединения в жизнедея- тельности растений / А.П. Волынец. — Минск: Беларус. навука, 2013. — 283 с. 3. Шаванова К.Є. Центри походження і філогенетичні зв’язки роду Aesculus L. / К.Є. Шаванова, Д.О. Ки- сельов, Т.М. Чеченєва // Автохтонні та інтродуко- вані рослини. — 2012. — № 8. — С. 45—52. 4. A morphological phylogenetic analysis of Aesculus L. and Billia Peyr. (Sapindaceae) / F. Forest, J. N. Drouin, R. Charest [et al.] // Can. J. Bot. — 2001. — Vol. 79. — P. 154—169. 5. Ancestral chloroplast polymorphism and historical secondary contact in a broad hybrid zone of Aesculus (Sapindaceae) / J.L. Modliszewski, D.T. Thomas, C. Fan [et al.] // Am. J. Bot. — 2006. — Vol. 93(3). — P. 377—388. 6. Dudek-Makuch M. Coumarins in horse chestnut flow- ers: isolation and quantification by UPLC method / M. Dudek-Makuch, I. Matlawska // Acta Pol. Phar- maceutica — Drug Research. — 2013. — Vol. 70(3). — P. 517—522. 7. Hardin J.W. A revision of the American Hippocastan- aceae — ІІ / J.W. Hardin // Brittonia. — 1957. — Vol. 9(4). — P. 173—195. 8. Harris A.J. Molecular and morphological inference of the phylogeny, origin, and evolution of Aesculus L. (Sapindales): thesis abstract for the degree of master of science “Plant Biology” / A.J. Harris. — Raleigh, North Carolina, 2007. — 141 p. 9. Oszmianski J.The content of phenolic compounds in leaf tissues of white (Aesculus hippocastanum L.) and red horse chestnut (Aesculus carnea H.) colonized by the horse chestnut leaf miner (Cameraria ohridella Desch- ka & Dimić) / J. Oszmianski, S. Kalisz, W. Aneta // Molecules. — 2014. — Voll.19. — P. 14625—14636. 10. Stanič G. HPLC analysis of esculin and fraxin in hor se- chestnut bark (Aesculus hippocastanum L.) / G. Stanič, B. Jurisič, D. Brkič // Croatica Chem. Acta. — 1997. — Vol. 72. — P. 827—834. 11. Xiang Q.Y. Origin and biogeography of Aesculus L. (Hippocastanaceae): A molecular phylogenetic per- spective / Q.Y. Xiang, D.J. Crawford, A.D. Wolfe // Evolution. — 1998. — Vol. 52(4). — P. 988—997. REFERENCES 1. Grygorjuk, I.P., Mashkovska, S.P., Javorovskyj, P.P. and Kolesnichenko, O.V. (2004), Biologija kashtaniv [Biology of chestnuts]. Kyiv: Logos, 380 p. 2. Volynec, A.P. (2013), Fenolnye soedynenyja v zhyz ne- dejatelnosty rastenyj [Phenolic compounds in plant life]. Mynsk: Belarus. navuka, 283 p. 3. Shavanova, K.Je., Kyselov, D.O. and Chechenjeva, T.M. (2012), Centry pohodzhennja i filogenetychni zvjazky rodu Aesculus L. [Origin and phylogenetic relationships of the genus Aesculus L.]. Avtohtonni ta introdukovani rosly- ny [Autochthonous and alien plants], N 8, pp. 45—52. 4. Forest, F., Drouin, J.N., Charest, R., Brouillet, L. and Bruneau, A. (2001), A morphological phylogenetic analysis of Aesculus L. and Billia Peyr. (Sapindaceae). Can. J. Bot, vol. 79, pp. 154—169. 5. Modliszewski, J.L., Thomas, D. T., Fan, C., Crawford, D. J., Pamphilis, C.W., and Xiang, Q.Y. (2006), Ances- tral chloroplast polymorphism and historical second- 109ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 3 Варіативність складу вторинних метаболітів кори однорічних пагонів представників роду Aesculus L. ary contact in a broad hybrid zone of Aesculus (Sapin- daceae). Am. J. Bot., vol. 93(3), pp. 377—388. 6. Dudek-Makuch, M. and Matlawska, I. (2013), Couma- rins in horse chestnut flowers: isolation and quantifica- tion by UPLC method. Acta Pol. Pharmaceutica — Drug Research, vol. 70(3), pp. 517—522 7. Hardin, J.W. (1957), A revision of the American Hippo- castanaceae — ІІ. Brittonia, vol. 9(4), pp. 173—195. 8. Harris, A.J. (2007), Molecular and morphological in fe- rence of the phylogeny, origin, and evolution of Aes culus L. (Sapindales): thesis abstract for the degree of master of science “Plant Biology”. Raleigh, North Carolina, 141 p. 9. Oszmianski, J., Kalisz, S. and Aneta, W. (2014), The content of phenolic compounds in leaf tissues of white (Aesculus hippocastanum L.) and red horse Chestnut (Aesculus carnea H.) colonized by the horse chestnut leaf miner (Cameraria ohridella Deschka & Dimić). Molecules, vol. 19, pp. 14625—14636. 10. Stanič, G., Jurisič, B. and Brkič, D. (1997), HPLC ana- lysis of esculin and fraxin in horse-chestnut bark (Aescu- lus hippocastanum L.). Croatica Chem. Acta, vol. 72, pp. 827—834. 11. Xiang, Q.Y., Crawford, D.J. and Wolfe, A.D. (1998), Origin and biogeography of Aesculus L. (Hippocastana ceae): A mo- lecular phylogenetic. Evolution, vol. 52(4), pp. 988—997. Рекомендувала до друку В.А. Дерев’янко Надійшла до редакції 10.05.2016 р. А.Ф. Лиханов 1, Е.С. Пентелюк 1, И.А. Григорюк 1, А.А. Ильенко 2 1 Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Украина, г. Киев 2 Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ВАРИАТИВНОСТЬ СОСТАВА ВТОРИЧНЫХ МЕТАБОЛИТОВ КОРЫ ОДНОЛЕТНИХ ПОБЕГОВ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ РОДА AESCULUS L. Проанализирован качественный состав продуктов вторичного метаболизма коры однолетних побегов представителей рода Aesculus L. Установлена специ- фичность биохимических профилей коры однолет- них побегов растений по составу терпеноидов, три- терпеновых сапонинов, флавоноидов и кумаринов. Представлены межвидовые связи 12 представителей рода Aesculus. Показано, что североамериканские и европейские виды объединяются в три основных клас- тера, которые совпадают с таксономическими сек- циями, выделенными на основе филогенетических связей растений по морфологическим и молекулярно- генетическим признакам. Ключевые слова: виды растений рода Aesculus L., по- бег, кора, кумарины, флавоноиды, каштановая мини- рующая моль. A.F. Likhanov 1, O.S. Penteliuk1 , I.P. Grigoryuk 1, O.O. Ilyenko2 1 National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv 2 M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv VARIABILITY OF SECONDARY METABOLITES OF BARK OF ANNUAL SHOOTS OF THE GENUS AESCULUS L. REPRESENTATIVES The analyze of quality of products of secondary metabo- lism of bark of annual shoots of genus Aesculus L. repre- sentatives is made. It is established the specific biochemi- cal profiles of bark of annual shoots for composition of terpenoids, triterpene saponins, flavonoids and coumarins. The interspecies relations of 12 representatives of genus Aesculus is determined. It is showed that North American and European species combined in three main clusters that reflect the appropriate taxonomic sections, which are allocated on base of phylogenetic relationships of plants on morphological and molecular genetic features. Key words: genus Aesculus L. species, shoot, bark, couma- rins, flavonoids, horse-chestnut leaf miner.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-128
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:39:46Z
publishDate	2016
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/d5/da081a7faa206d978f69dfddf4b1b8d5.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1282019-11-11T08:13:47Z Variability of secondary metabolites of bark of annual shoots of the genus Aesculus L. representatives Варіативність складу вторинних метаболітів кори однорічних пагонів представників роду Aesculus L. Likhanov, A.F. Penteliuk, O.S. Grigoryuk, I.P. Ilyenko, O.O. The analyze of quality of products of secondary metabolism of bark of annual shoots of genus Aesculus L. representatives is made. It is established the specific biochemical profiles of bark of annual shoots for composition of terpenoids, triterpene saponins, flavonoids and coumarins. The interspecies relations of 12 representatives of genus Aesculus is determined. It is showed that North American and European species combined in three main clusters that reflect the appropriate taxonomic sections, which are allocated on base of phylogenetic relationships of plants on morphological and molecular genetic features. Проаналізовано якісний склад продуктів вторинного метаболізму кори однорічних пагонів представників роду Aesculus L. Установлено специфічність біохімічних профілів кори однорічних пагонів рослин за складом терпеноїдів, тритерпенових сапонінів, флавоноїдів і кумаринів. Репрезентовано міжвидові зв’язки 12 представників роду Aesculus. Показано, що північноамериканські та європейські види об’єднуються у три основні кластери, які збігаються з відповідними таксономічними секціями, виділеними на підставі філогенетичних зв’язків рослин за морфологічними та молекулярно-генетичними ознаками. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2016-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/128 10.5281/zenodo.2387974 Plant Introduction; Vol 71 (2016); 102-109 Інтродукція Рослин; Том 71 (2016); 102-109 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377704 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/128/120 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Likhanov, A.F. Penteliuk, O.S. Grigoryuk, I.P. Ilyenko, O.O. Варіативність складу вторинних метаболітів кори однорічних пагонів представників роду Aesculus L.
title	Варіативність складу вторинних метаболітів кори однорічних пагонів представників роду Aesculus L.
title_alt	Variability of secondary metabolites of bark of annual shoots of the genus Aesculus L. representatives
title_full	Варіативність складу вторинних метаболітів кори однорічних пагонів представників роду Aesculus L.
title_fullStr	Варіативність складу вторинних метаболітів кори однорічних пагонів представників роду Aesculus L.
title_full_unstemmed	Варіативність складу вторинних метаболітів кори однорічних пагонів представників роду Aesculus L.
title_short	Варіативність складу вторинних метаболітів кори однорічних пагонів представників роду Aesculus L.
title_sort	варіативність складу вторинних метаболітів кори однорічних пагонів представників роду aesculus l.
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/128
work_keys_str_mv	AT likhanovaf variabilityofsecondarymetabolitesofbarkofannualshootsofthegenusaesculuslrepresentatives AT penteliukos variabilityofsecondarymetabolitesofbarkofannualshootsofthegenusaesculuslrepresentatives AT grigoryukip variabilityofsecondarymetabolitesofbarkofannualshootsofthegenusaesculuslrepresentatives AT ilyenkooo variabilityofsecondarymetabolitesofbarkofannualshootsofthegenusaesculuslrepresentatives AT likhanovaf varíativnístʹskladuvtorinnihmetabolítívkoriodnoríčnihpagonívpredstavnikívroduaesculusl AT penteliukos varíativnístʹskladuvtorinnihmetabolítívkoriodnoríčnihpagonívpredstavnikívroduaesculusl AT grigoryukip varíativnístʹskladuvtorinnihmetabolítívkoriodnoríčnihpagonívpredstavnikívroduaesculusl AT ilyenkooo varíativnístʹskladuvtorinnihmetabolítívkoriodnoríčnihpagonívpredstavnikívroduaesculusl

Варіативність складу вторинних метаболітів кори однорічних пагонів представників роду Aesculus L.

Institution

Similar Items