Старовинні парки – першоджерела інтродукції тропічних і субтропічних рослин в Україні

Possible primary sources of tropical and subtropical plants introduction into Ukraine through old gardens-parks of the 18–19th cc. are cited. The species content of plants growing in greenhouses of old parks of Ukrainian and Polish magnates residences in Eastern Europe (now the territory of Ukraine)...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2000
Автори:	Cherevchenko, T.M., Chuvikina, N.V.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1285
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860144808615477248
author	Cherevchenko, T.M. Chuvikina, N.V.
author_facet	Cherevchenko, T.M. Chuvikina, N.V.
author_sort	Cherevchenko, T.M.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-17T20:28:18Z
description	Possible primary sources of tropical and subtropical plants introduction into Ukraine through old gardens-parks of the 18–19th cc. are cited. The species content of plants growing in greenhouses of old parks of Ukrainian and Polish magnates residences in Eastern Europe (now the territory of Ukraine) has been analysed.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3334725
first_indexed	2025-07-17T12:50:48Z
format	Article
fulltext	Старовинні парки: історія створення та перспективи розвитку УДК 635.952.2:58.006:631.524/477 СТАРОВИННІ ПАРКИ - ПЕРШОДЖЕРЕЛА ІНТРОДУКЦІЇ ТРОПІЧНИХ І СУБТРОПІЧНИХ РОСЛИН В УКРАЇНІ Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, Н.В. ЧУВІКІНА Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 Показано можливі першоджерела інтродукції тропічних і субтропічних рослин в Україну через старовинні парки. Проаналізовано видовий склад рослин в оранжереях старовинних парків — маєтках українських і польських магнатів XVIII—XIX ст. у Східній Європі (тепер територія України). Нині в Україні практично кожний ботанічний сад і дендропарк мають оранжереї та теп лиці, в яких зосереджено біорізноманіття тропічної і субтропічної флори. Без цих рос лин неможливе життя в помірних широтах у зимовий період. Адже інтер’єр приміщення мертвий, якщо в ньому немає рослин. Які ж рослини в зимовий період у помірному поя сі можуть вегетувати, виділяти кисень, при носити естетичну насолоду, продовжувати спілкування людини з природою? Тільки тро пічні та субтропічні рослини з відносно віч нозеленим листям. Звідки потрапили вони в Україну? На підставі літературних даних можна дій ти висновку, що першоджерелами багатьох високодекоративних видів, особливо краси- воквітучих і таких плодових, як цитрусові та ананаси, були старовинні парки, засновані у XVIII—XIX ст. Спочатку це була стихійна інт родукція, до того ж не обов’язково з приро дних умов, а, як правило, вже з культури зарубіжних країн, де в той час були у моді ті чи інші групи рослин, зокрема камелії, орхі деї, бегонії, пеларгонії. Середина XVIII — перша половина XIX ст. — це час, коли в Україні за зразком королівсь- 2 Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, Н.В. ЧУВІКІНА, 2000 ких та імператорських резиденцій почали будувати великі панські маєтки. Для облаш тування парків і оранжерей у цих садибах часто запрошували відомих архітекторів і садівників із-за кордону. Тоді престижно бу ло мати колекції тропічних і субтропічних рослин, прикрашати ними зали. Влітку бага то рослин виносили з теплиць, і на парте рі або інших урочистих місцях вони ставали окрасою парків. Це, зокрема, Agave L., Dra caena Vand., Cordyline Comm, ex Juss., Cit rus L., Casuarina L. ex Adans. Перші кроки інт родукції тропічних і субтропічних рослин бу ли спрямовані на рослини функціонального призначення, наприклад екзотичні фрукти — різні види Citrus, Ananas Adans і навіть Рег- sica Mill, для вирощування у теплицях. Зго дом увагу почали зосереджувати на декора тивних рослинах, які протягом року не втра чають декоративності листя, мають певний період цвітіння: Camellia L., Rosa L., зокрема дуже поширена ‘Marshal NieP, Rhododend ron L., у тому числі й R. indicum (L.) Sweet. В оранжереях і теплицях вирощували сот ні видів і сортів декоративних і плодових рослин. Особливого розмаху набуло виро щування плодових рослин. У Царському са ду в Києві у 1827 р. росло 702 екземпляри ананасів, 400 — цитрусових і 150 — гранатів ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2 З Т.М . Черевченко, Н .В. Чувікіна (Punica granatum L.) [16]. У Сокиринецькому маєтку Галаганів у 1831 р. було 93 рослини Ficus carica L., 138 — Ananas comosus (L.) Merill. [17], а в теплицях дендропарку “Со фіївка” за рік отримували до 3 тис. плодів ананасів [4]. Часто у теплицях утримували рослини, які нині ростуть у відкритому ґрунті, — Persica Mill., Cerasus L., Thuja L., Gleditsia L., Syrin- ga L. і багато інших. Це стосується і плодо вих, і декоративних культур. Дуже багато було в теплицях і квітів відкритого ґрунту — однорічних і дворічних. Я. Калиновський [6 ] захоплено писав про Araucaria Juss., Fatsia Decaisne et Planch., папороті, пальми, екзотичні фруктові росли ни, Rhododendron L., R. indicum (L.) Sweet, Pelargonium (L.) L’Her. ex Ait., Rosa L. На початку XIX ст. виникло “Русское об щество любителей садоводства” . Воно ре гулярно влаштовувало в Москві виставки кві тів, на яких демонструвалося багато оран жерейних і тепличних рослин, виписаних із- за кордону, що сприяло їх розмноженню і розповсюдженню. Безсумнівно, послугами розсадників цьо го товариства у Москві могли користуватися і власники маєтків на території України, але часто вони листувалися безпосередньо із садівниками та власниками розсадників з країн Західної Європи. Як це відбувалося в Україні? Насамперед варто згадати дендропарк “Олександрія” в Білій Церкві, будівництво якого розпочала в 1793 р. дружина графа Франциска Ксаверія Браницького — Олек сандра. Цей парк вона назвала своїм ім’ям. Закладався він як припалацовий парк роди ни Браницьких. У працях R. Aftanazy [20] та І. Фундуклея [13] зазначено, що в парку іс нувала чудова оранжерея (певною мірою вона відбудована в 1970-ті роки). За часів Браницьких там була розміщена велика ко лекція Arecaceae Schult. та інших рідкісних рослин. “До нас дійшли, — пише І. Фундук- лей, — захоплені відгуки гостей Браницьких про Rosa chinensis Jacq., яка заплітала своїми гілками всю стіну оранжереї, на яких були тисячі квіток, та про величні екземпля ри Aloe L.” [13, с. 492]. Важко пояснити до цільність утримання такої величезної кілько сті екземплярів цих рослин, напевне, їх ви користовували для того, щоб прикрашати палац та дзеркальний павільйон до приходу гостей. Цікаві відомості також про Citrus si nensis (L.) Osbeck віком понад 200 років, придбаного у польського короля Станіслава Августа. Оранжереї і теплиці були наповнені ви ключно екзотичними рослинами, які насам перед використовували для озеленення ін тер’єрів. Влітку багато з них виставляли на газони неподалік палацу, колонади “Ехо” тощо. Донині зберігся знімок працівників парку (рис. 1) в оранжереї Браницької на фоні розмаїття тропічних рослин: Pandanus Rumph. et L., Begonia L., Cordyline, Sanchezia Ruiz et Pav. Щодо представників родини Or- chidaceae Juss., то навіть важко уявити, який там відчувався аромат від буйного цві тіння Stanhopea tigrina Batem. та S. oculata Lindl. Крім того, за будинком садівника були теплиці, спеціально влаштовані лише для ананасів, цитрусових та інжиру. На жаль, практично все це було знищено під час гро мадянської війни 1918—1920 pp. У 1796 р. розпочав будівництво парку в Умані граф Станіслав Щенсний Потоцький. Він назвав його на честь своєї дружини Со фії — “Софіївкою” . У праці Т. Темері [23] ми знаходимо захо плюючий опис оранжереї і теплиць парку “Софіївка” . Особливо його вразило різно маніття пальм та інших екзотичних рослин, які були розміщені, на його погляд, з ве ликим смаком. Найбільшу увагу привертали до себе фігові дерева (Ficus carica), що ряс ніли плодами, як у себе на батьківщині. Не менш рясно плодоносили величезні дерева Citrus sinensis та С. reticulata Blanco, ширив ся п'янкий запах ананаса, що теж досить успішно вирощувався. За теплицями була велика тераса з досить рідкісними екзотич ними та цікавими видами рослин. Чарівне місце — великий круглий стіл, оточений банкетками, що стояв у тіні густого листя, де можна і відпочити, і помилуватись чудо вим краєвидом. Задумано це було воістину геніально. На літо декотрі тропічні і субтро пічні рослини (Agave, Casuarina, Myrtus L., 4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 2 Старовинні парки — першоджерела інтродукції тропічних і субтропічних рослин РИС. 1. В оранжереї парку “Олександрія”. Початок XX ст, Dracaena, Citrus, Агесасеае) виносили з оранжерей і теплиць на партер та “Єли сейські поля” . Загалом площа 23 відділень оранжерей і теплиць під склом становила 1975 м2 (1926). Наприкінці XIX ст. “Вестник Императорс кого Российского общества садоводства" [10], у 1894 р., повідомляв, що відділень, оранжерей і теплиць тільки 11 , в них утри мується 20 тис. рослин у горщиках. Серед них 2 велетенські екземпляри Araucaria ех- celsa (Lamb.) R. Br., A. angustifolia (Bert) Kunt., Cryptomeria japonica (L.) D. Don., Ma gnolia grandiflora L., Casuarina equisetifolia Forst, Callistemon R. Br. та багато ін. У праці Ф. Базінера [1] зазначається, що оранжереї і теплиці в парку “Софіївка” пре красні своєю величчю та гарною забудовою. В них розміщена велика кількість рослин, які £ окрасою парку, в тому числі багато велич- -их Citrus limon (L.) Burm. Вражають своєю ■оасою Rhododendron L., Camellia L., Lamia L., Cycas L., Agapanthus L’Herit. та багато ін- _их. Ці рослини ще й досі є рідкісними в оанжерейній культурі. Дуже прикро, що донині софіївська оран жерея не працює і не належить парку. Цю історичну несправедливість слід ліквідувати. “Олександрія” та “Софіївка” — найбільші дендропарки України. На щастя, вони до сить добре збереглися, там постійно веде ться робота з догляду за насадженнями, працюють науковці. Однак стан більшості старовинних парків України набагато гірший. Адже, за архівними та літературними дани ми, великі парки з оранжереями були майже в кожному маєтку XVIII—XIX ст. Описано пар ки з оранжереями й при монастирях. Нині про це відомо лише небагатьом фахівцям. На Чернігівщині в XIX ст. були широко ві домими парки в Сокиринцях і Качанівці. Сокиринці (нині пам’ятка садово-парково- го мистецтва загальнодержавного значення площею 40 га) з 1717 р. належали роду Га лаганів. У 1760-х роках там було спорудже но великий дерев’яний палац і створено ре гулярний парк. На жаль, немає відомостей, чи була там тоді оранжерея. У 1823 р. має ток успадкував Павло Григорович Галаган, який повністю перебудував садибу. Новий :SN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, N° 2 5 Т.М . Черевченко, Н .В. Чувікіна РИС. 2, Зимовий сад у Качанівці, 1915 р. палацово-парковий ансамбль будувався у 1825—1835 pp. Більшість споруд у парку збереглася у задовільному стані, але від оранжереї залишилися руїни. Комплекс спо руд складався з огорожі, головного входу та теплиць площею 0,3 га. Фахівці вважають рештки сокиринецької оранжереї єдиним прикладом на Лівобережжі України споруд такого типу, що збереглися [9]. У Цент ральному державному історичному архіві Ук раїни у фонді Галаганів є наявним “Реестр растениям оранжерейным и тепличным, из- даным после садовника Ределя в смотрение Андрею Коваленку и Спиридону Вольвачу 1831 г.” [17]. У цьому списку понад 150 ви дів рослин. Серед них види Aloe, Amaryllis, Citrus, Pelargonium, рідкісні види Plumba go L., Phyllanthus L., Cobaea justicia Cav., He- dychium Koen. та ін. Вражає кількість плодо вих: Ficus carica — 93 дерева, Persica — 8 , Armeniaca Scop. — 4, Cissus L. — 26, Cera- sus — 21, Ananas — 138. Були там банани (Musa L.) і 5 видів цитрусових. Серед деко ративних багато рослин, які нині культивую ться у відкритому ґрунті (2 види Syringa L., Buxus L. та ін.). Іноді зазначалось і похо дження рослин: “От Андрея Ивановича” або “растения, присланные из Москвы в 1831 г.” Наступні покоління Галаганів теж з любов’ю піклувались про парк; щодо цього є згадки в численних спогадах сучасників [11]. У парку, а особливо на “дорогих могилах” , завжди було багато квітів. Вкриті склом могили на гадували невеликі теплиці. В Сокиринці при їздив Т.Г. Шевченко. Тут бували композитор М.В. Лисенко, художник Л.М. Жемчужников, співак Остап Вересай. Качанівка (нині історико-культурний запо відник площею 560 га) — з XIX ст. власність родини Тарновських — з чудовим ландшафт ним парком була великим культурним осе редком України, приваблювала до себе мит ців. У різний час сюди навідувались десят ки видатних українських і російських дія чів. Варто згадати М.І. Глінку, М.В. Гоголя, І.Ю. Рєпіна та багатьох інших. Садиба була заснована ще в 1770 р. П.О. Румянцевим- Задунайським. Більшість споруд у парку збереглася, але оранжерея та зимовий сад, на жаль, не дій 6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, N° 2 Старовинні парки — першоджерела інтродукції тропічних і субтропічних рослин РИС. 3. Верхівня. Оранжерея в парку. Малюнок Наполеона Орди, 1870 р. шли до нашого часу. Нам не вдалося знайти списки рослин з качанівських оранжерей, але в журналі “Столица и усадьба” у 1915 p. в матеріалі, присвяченому качанівському маєтку, був представлений інтер’єр зимово го саду (рис. 2). Тоді це вже була власність родини Олів [12]. На фотографії добре вид но пальми, саговики, драцени, агави, папо роті та фікуси. На Черкащині в Корсуні-Шевченківському і зараз височиє над Россю величний па лац— колишнє володіння С. Понятовського, згодом — Лопухіних. У 1789 р. там уже був парк з оранжереєю. До нас дійшли відомос ті щодо вирощування там інжиру під склом [20]. Нині цей парк з палацом, але без оран жереї, є пам’яткою садово-паркового мис тецтва загальнодержавного значення пло щею 97 га [7]. Досить відомий на Житомирщині палацо- зо-парковий ансамбль у селі Верхівня, який нині має статус пам’ятки садово-парково го мистецтва загальнодержавного значення площею 34 га [7]. Саме сюди, до садиби Евеліни Ганської, приїздив у 1847—1850 pp. відомий французький письменник Оноре де Бальзак, який у 1850 р. одружився з нею. У парку, заснованому в 1780—1790 pp., була ве лика оранжерея, заповнена, як пишуть, рід кісними рослинами, особливо орхідеями [20 ]. Саме її можна побачити на малюнку Наполео на Орди, зробленому в 1870 р. (рис. 3) [21]. Є відомості про оранжерею в Новоселиці (Старокостянтинівський р-н Хмельницької обл.); нині — це пам’ятка садово-паркового мистецтва площею 44,4 га [7, 19]. Парк бу ло засновано в середині XVIII ст. У різний час Новоселицею володіли Сангушки та Гін- жицькі, а в 1910 р. маєток придбав граф Потоцький. Зберігся опис парку початку XX ст., де згадується оранжерея, в якій утримувались старі цитрусові дерева, каме лії та інші модні в той час рослини. Серед визначних пам’яток була стара пальма, яку, за переказами, позичала гетьманша Жеву- цька для прийому імператора Олександра І. Згадується в цьому описі Rosa Marshal Niel, яка сягала покрівлі оранжереї. У Центральному державному історичному архіві Києва збереглися детальні описи рос 5SN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2 7 Т.М . Черевненко, Н .В. Чувікіна лин, а саме інвентаризаційні описи оранже рей та теплиць Царського саду (нині Місь кий парк) у Києві 1781 і 1827 pp. [14, 16]. Цей сад був закладений у середині XVIII ст. поруч з палацом, спорудженим за велінням імператриці Єлизавети Петрівни за проек том архітектора В.В. Растреллі. Доктор ме дицини Лерхе у 1770 р. писав, що в оран жереях Царського саду є велика кількість плодових дерев [8 ]. Архівна справа 1781 р. дуже пошкоджена, розібрати щось надзвичайно важко, але серед назв оранжерейних рослин є Citrus limon, Punica granatum, Rosmarinus officinalis L. [14]. Архівна справа 1827 p. збереглася наба гато краще [16]. Серед споруд саду були декілька великих оранжерей і теплиць з ка меня та дерева. Окремо згадуються теплиці для іноземних рослин, зелені, ґрунтових де рев, ананасів. Загалом в оранжереях і теп лицях 1827 р. утримувалося 149 видів рос лин. Серед них Agave, 3 види Aloe, 7 видів Hibiscus, по 2 види Laurus та Myrtus, 2 де коративні форми Nerium oleander L., 80 рос лин Rhododendron, Rosmarinus та багато ін ших декоративних і плодових рослин. Вра жає кількість деяких з них: Phoenix L. було 160, а кущів Syringa persica L., що в той час вирощували у теплицях, — 140. Дуже багато було плодових, адже фрукти з Києва поста влялись до царського столу в Петербург. Крім лимонів, ананасів і гранатів, про які вже згадувалось, тут росли Musa, Persica, Armeniaca, Prunus, Cerasus, Vitis L. Одним з найдавніших детальних описів теплиць, які нам вдалося розшукати, стосу ються Яготина 1805 р. [3]. Власник яготин- ського маєтку граф Олексій Кирилович Ра- зумовський жив тоді у Москві і лише влітку навідувався до своїх українських володінь. Він був відомий своєю надзвичайною любо в’ю до рослин. У підмосковному маєтку Го- ренки він створив великий ботанічний сад, для роботи в якому запрошував відомих бо таніків із-за кордону. Цей сад наприкінці XVIII — першій чверті XIX ст. вважався одним із чудес Москви. У теплиці були зібрані рос лини з усіх частин світу: до 500 великих Citrus sinensis та С. reticulata [2]. O.K. Разу- мовський регулярно присилав рослини та насіння і до своїх українських володінь — Яготина і Почепа. Восени 1805 р. він запро сив компаньйоном у мандрівку до України Оттона фон Гуна, який описав і опублікував свої подорожні враження. О. фон Гун, лі кар за фахом, добре знав і любив рослини, залишив детальний опис яготинської флори латинню. Він відвідав Яготин саме тоді, коли там закладали грандіозний “англійський” парк. О. фон Гун із захопленням писав про нещодавно побудовані (1802) теплиці з хо лодними і теплими відділеннями. “Не дивуй тесь, — писав О. фон Гун, — побачивши по серед України рослини з усіх частин світу” [3]. Тільки в теплицях він нарахував 194 ви ди, а після опису рослин із захопленням за значив: “Одним словом, уся Україна є бота нічним садом” [3]. Цікаво, що в цьому спис ку є багато рослин, які нині вирощують у відкритому ґрунті, а тоді ці рослини, мабуть, нещодавно завезені з теплих країв, утриму вались у теплиці. Серед них були навіть Gle- ditsia, Thuja, Rhus typhina L., Liriodendron L. та багато інших, особливо однорічників, тра в’янистих багаторічників. Деякі рослини, що в минулому як інтродуценти культивувалися в теплицях, нині добре пристосувалися до нашого клімату й стали бур’янами (наприк лад Solidago L.). Серед тропічних рослин у теплицях Яго тина у 1805 р. О. фон Гун згадує Agave, Clerodendron, Myrtus, Vallota, Pancratium Dill ex L., Plumbago L., які й тепер не часто трапляються навіть в оранжереях ботанічних садів, зокрема клеродендрон чи панкрацій. У 1820 р. Яготин був переданий Варварі Олексіївні Разумовській, яка вийшла заміж за Миколу Григоровича Рєпніна-Волконсько- го, рідного брата декабриста Сергія Волкон ського. Рєпніни довго жили за кордоном, українські маєтки залишалися без догляду. Зберігся опис яготинського маєтку 1842 p., де зафіксовано його поганий стан і сказано, що знамениті оранжереї стали непридатни ми [5]. Розкішна колись садиба в Яготині на сьогодні збереглася дуже погано. Неподалік від Яготина були й інші маєтки з великими парками та оранжереями. О. фон Гун [3] згадує велику кам’яну оранжерею в Почепі, яка теж належала O.K. Разумовському. 8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, N9 2 Старовинні парки — першоджерела інтродукції тропічних і субтропічних рослин У Хмельницькій обл. у с. Антоніни (раніше Холодки) наприкінці XVIII ст. був маєток ро дини Сангушків. У 1803 р. Євстафій Сангуш- ко розширив площу парку біля маєтку до 22,4 га і побудував чудову оранжерею. У се редині XIX ст. у садибі налічувалося близько 3,5 тис. видів декоративних та сільськогос подарських рослин [19]. Про це свідчать ка талоги, опубліковані в 1852 р. у Києві та в 1859 р. у Варшаві садівником Вінцентом Зем- ковським, який у той час працював у Сан- гушка. Він підкреслював, що особливо ціка вою була колекція представників Orchidaceae. На жаль, у 1919 р. все це було знищено. Нині Антонінський парк існує як парк — па м'ятка садово-паркового мистецтва загаль нодержавного значення площею 14,4 га [7]. Ще один дуже цікавий (площею всього 15 га) парк — Михайлівський — пам’ятка са- дово-паркового мистецтва — частково збе рігся на Хмельниччині [7]. Він був заснова ний у середині XIX ст. Миколою Маковець- ким. Його син Степан, учений-ботанік, знач но розширив колекції парку екзотичними рослинами, привезеними з Африки. В оран жереї налічувалися сотні видів тропічних і субтропічних рослин. Багато видів папоротей, кактусів та інших сукулентів він випробував у відкритому ґрунті. Значна кількість видів, зібраних ним, прижилася на Поділлі. Колек ція Степана Маковецького славилася далеко за межами Кам’янецького Придністров’я. У Михайлівку їхали з усіх районів України та з Польщі, аби придбати саджанці плодових і декоративних дерев, кущів і квітів [2 2 ]. У Центральному державному історичному архіві України у справі про передачу рослин з оранжерей конфіскованих маєтків зберег лися списки рослин закритого на той час Домбровицького монастиря (розташовував ся на півночі Рівненщини у Дубровиці). У лвох списках, датованих 1833 p., загалом налічувалося 186 видів рослин. Серед них А'ое, Hedera L., Rosmarinus, Punica, Laurus, Nerium, Agave, Musa, Poenix, Hibiscus та ін. [15]. У цьому архіві у фонді родини Михайлов- ;=,<их зберігаються документи 1818—1855 pp., _ э засвідчують закладання парку за англій- :=<им зразком у с. Соловіївка Радомишль SSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2 ського повіту Київської губернії (нині Жито мирщина). Власник маєтку Еразм Михай- ловський листувався із садівниками Бельгії та Німеччини, виписував звідти рослини. Серед його чернеток можна віднайти назви багатьох рослин, які він уже посадив чи планував посадити у парку, де, безсумнівно, була оранжерея, адже в списку згадувалось багато тропічних рослин: Aloe, Agave, Gar denia L., 2 види Rhododendron sp., 6 сортів Rh. indicum, Camellia, Myrtus, Ficus, Laurus, Nerium, Citrus limon, Punica, Ananas [18]. З наведених даних видно, наскільки вели ке розмаїття тропічних і субтропічних рос лин було в оранжереях і теплицях України. Росли цитрусові, ананаси і банани, росли і рясно квітували орхідеї і камелії, відроджен ню культури яких ми присвятили три деся тиліття. Прикро, що про цю розкіш і велич ми знаходимо лише згадки в архівах, хоча тоді не було не тільки атомних електростан цій, а й парового опалення. Пошуки в архі вах тривають, бо ми впевнені, що в Україні було набагато більше чудових екзотичних рослин, які милували око цілий рік. Тож зга даймо і вшануймо тих, хто зробив все для збагачення рослинного світу України. Спря муймо зусилля на його відновлення і при множення. 1. Базинер Ф. Краткое описание Царицына сада близь г. Умани Киевской губернии / / Журн. м-ва гос. иму- ществ. — 1851. — Часть 41. — С. 79—84. 2. Васильчиков А.А. Семейство Разумовских: В 5 т. — СПб. : Тип. М.М. Стасюлевича, 1880. — Т. 2. — С. 43. 3. Гун О. Поверхностные замечания по дороге от Мо сквы в Малороссию к осени 1805 года: В 3 ч. — М. : Тип. Платона Бекетова, 1806. — Ч. 2. — 124 с. 4. Дендрологический парк Софиевка / И.С. Косенко, Г.Е. Храбан, В.В. Митин, В.Ф. Гарбуз. — Киев: Наук, думка, 1990. — 160 с. 5. Жур П.В. Літо перше: 3 хроніки життя і творчості Тараса Шевченка. — К.: Дніпро, 1979. — 119 с. 6. Калиновский Я. Исторический опыт акклиматизации важнейших в сельском хозяйстве растений и живот ных. — М.: Тип. Мос. ун-та, 1858. — С. 97—99. 7. Клименко Ю.О., Кузнецов С.І., Черняк В.М. Старо давні парки України загальнодержавного значення: Довідник. — Тернопіль : Мандрівець, 1996. — Ч. І. — 105 с. 8. Осипов А.П. Очерк истории древесных насаждений города Киева и деятельности городской садовой комиссии 1887—1897 гг. — Киев : Лито-Типография К.Н. Милевского, 1897.— С. 19—21. 9. Памятники градостроительства и архитектуры Ук раинской ССР. В 4 т. — Киев : Будивэльнык, 1986. — Т. 4. - С. 330-332. 9 -1577 Т.М . Черевненко, Н .В. Чувікіна 10. Пашкевич В.В. Уманский Царицын сад / / Вестн. Императ. рос. об-ва садоводства. — 1894. — № 3, — С. 107-179. 11. Поездка в Сокиринцы воспитанников 34-го выпус ка 11 Ежегодник коллегии Павла Галагана. Год 13. — Киев, 1903. — С. 147—168. 12. Тарновский М. Качанівка (колишній маєток Тарнов- ських, нині Олів) / / Хроніка — 2000. — К., 1997. — Вип. 19/20. — С. 93—103. 13. Фундуклей И. Статистическое описание Киевской губернии: В 3 ч. — СПб. : Тип. м-ва внутренних дел, 1852. — 4.1. — С. 492. 14. Центральний державний історичний архів України. Фонд 59, оп 1, од. зб. 9746, арк. 9—10. 15. Центральний державний історичний архів України, Фонд 442, оп. 65, од. зб. 165, арк. 11—16. 16. Центральний державний історичний архів України, Фонд 533, оп. 2, од. зб. 203, арк. 128—130. 17. Центральний державний історичний архів України, Фонд 1475, оп. 1, од. зб. 1312, арк. 1—3. 18. Центральний державний історичний архів України, Фонд 2219, оп. 1, од. зб. 122, арк. 22, 30—39. 19. Aftanazy R. Materialy do dziejow rezydencji. W 11 t. — Warszawa, 1988. — T. Va. — 664 S. 20. Aftanazy R. Materialy do dziejow rezydencji. W 11 t . — Warszawa, 1993. — T. Xla. — 719 S. 21. Aftanazy R. Materialy do dziejow rezydencji. W 11 t. — Warszawa, 1993. — T. Xlb. — S. 169. 22. Makowiecki S. Kwiaty ogrodowe. — Lwow; Warszawa, 1936. — S. 439—441. 23. Themery T. Guide de Sophiowka, surnomme la mer- veille de L'Ukraine... — Odessa, 1846. — 150 s. Надійшла 27.09.2000 СТАРИННЫЕ ПАРКИ — ПЕРВОИСТОЧНИКИ ИНТРОДУКЦИИ ТРОПИЧЕСКИХ И СУБТРОПИЧЕСКИХ РАСТЕНИЙ В УКРАИНЕ Т. М. Черевченко, Н.В. Чувикина Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев Показаны возможные первоисточники интродукции тропических и субтропических растений в Украину че рез старинные парки. Проанализирован видовой со став растений в оранжереях старинных парков — име ниях украинских и польских помещиков XVIII—XIX вв. в Восточной Европе (в настоящее время — территория Украины). OLD PARKS AS PRIMARY SOURCES OF INTRODUCTION OF TROPICAL AND SUBTROPICAL PLANTS IN UKRAINE T.M. Cherevchenko, N.V. Chuvikina M.M. Grushko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv Possible primary sources of tropical and subtropical plants introduction into Ukraine through old gardens-parks of the 18—19th cc. are cited. The species content of plants growing in greenhouses of old parks of Ukrainian and Po lish magnates residences in Eastern Europe (now the ter ritory of Ukraine) has been analysed. 10 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 2
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1285
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:50:48Z
publishDate	2000
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/55/50cd77f32f0e83c8edcb5bcdb84f7a55.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12852020-01-17T20:28:18Z Old parks as primary sources of introduction of tropical and subtropical plants in Ukraine Старовинні парки – першоджерела інтродукції тропічних і субтропічних рослин в Україні Cherevchenko, T.M. Chuvikina, N.V. Possible primary sources of tropical and subtropical plants introduction into Ukraine through old gardens-parks of the 18–19th cc. are cited. The species content of plants growing in greenhouses of old parks of Ukrainian and Polish magnates residences in Eastern Europe (now the territory of Ukraine) has been analysed. Показано можливі першоджерела інтродукції тропічних і субтропічних рослин в Україну через старовинні парки. Проаналізовано видовий склад рослин в оранжереях старовинних парків – маєтках українських і польських магнатів XVIII–XIX ст. у Східній Європі (тепер територія України). M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1285 10.5281/zenodo.3334725 Plant Introduction; Vol 6 (2000); 3-10 Інтродукція Рослин; Том 6 (2000); 3-10 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377885 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1285/1238 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Cherevchenko, T.M. Chuvikina, N.V. Старовинні парки – першоджерела інтродукції тропічних і субтропічних рослин в Україні
title	Старовинні парки – першоджерела інтродукції тропічних і субтропічних рослин в Україні
title_alt	Old parks as primary sources of introduction of tropical and subtropical plants in Ukraine
title_full	Старовинні парки – першоджерела інтродукції тропічних і субтропічних рослин в Україні
title_fullStr	Старовинні парки – першоджерела інтродукції тропічних і субтропічних рослин в Україні
title_full_unstemmed	Старовинні парки – першоджерела інтродукції тропічних і субтропічних рослин в Україні
title_short	Старовинні парки – першоджерела інтродукції тропічних і субтропічних рослин в Україні
title_sort	старовинні парки – першоджерела інтродукції тропічних і субтропічних рослин в україні
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1285
work_keys_str_mv	AT cherevchenkotm oldparksasprimarysourcesofintroductionoftropicalandsubtropicalplantsinukraine AT chuvikinanv oldparksasprimarysourcesofintroductionoftropicalandsubtropicalplantsinukraine AT cherevchenkotm starovinníparkiperšodžerelaíntrodukcíítropíčnihísubtropíčnihroslinvukraíní AT chuvikinanv starovinníparkiperšodžerelaíntrodukcíítropíčnihísubtropíčnihroslinvukraíní

Старовинні парки – першоджерела інтродукції тропічних і субтропічних рослин в Україні

Репозитарії

Схожі ресурси