Історія та сучасний стан деяких магнатських резиденцій XVIII–XIX ст. в Лісостепу України
The paper presents information on the history and present condition of plantations and the plans of ancient parks-memorials of the garden and park-making art of state importance in Pechera, Rai, Antoniny and Novoselitsa, which were the property of Potocki family in the pre-Soviet time.
Gespeichert in:
| Datum: | 2000 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2000
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1288 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144811789516800 |
|---|---|
| author | Klimenko, Y.A. |
| author_facet | Klimenko, Y.A. |
| author_sort | Klimenko, Y.A. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-17T20:38:37Z |
| description | The paper presents information on the history and present condition of plantations and the plans of ancient parks-memorials of the garden and park-making art of state importance in Pechera, Rai, Antoniny and Novoselitsa, which were the property of Potocki family in the pre-Soviet time. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3334735 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:50:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 712.253
ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН
ДЕЯКИХ МАГНАТСЬКИХ РЕЗИДЕНЦІЙ XVIII—XIX ст.
В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Ю.О. КЛИМЕНКО
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1
Наведено історичну довідку, відомості про сучасний стан насаджень та плани Печерського, Раївського, Ан-
тонінського та Новоселицького (Старокостянтинівського p -ну) парків — пам'яток садово-паркового мистецт
ва загальнодержавного значення, які до встановлення радянської влади належали родині Потоцьких.
Припускається [4], що перші декоративні
сади на території України виникли у XVII ст.
Розквіт паркобудівництва припадає на XVIII,
XIX, та початок XX ст., коли було створено
більшість парків, переважно при садибах ве
ликих землевласників. Кількість таких пала
цово-паркових ансамблів досягала сотень.
Не все збереглося до сьогодення. Нині в
Лісостепу України до природно-заповідного
фонду занесено п ’ять дендропарків загаль
нодержавного значення, побудованих на ба
зі старовинних парків, і 50 старовинних пар
ків — пам’яток садово-паркового мистецтва
загальнодержавного значення. Деяким з цих
об'єктів присвячені численні публікації, що
до інших — відомості дуже скупі. Найповні
ша інформація про старовинні парки наве
дена у працях [1, 2, 4]. Зрозуміло, що у ко
роткій статті неможливо описати усі магнат
ські резиденції, які розташовані у Лісостепу
України і яким надано статус пам’яток садо
во-паркового мистецтва загальнодержавно
го значення. Тому ми зупинимося лише на
тих, які до встановлення радянської влади
належали родині Потоцьких. Таких парків —
чотири: Печерський парк у Вінницькій обл.,
© Ю.О. КЛИМЕНКО, 2000
Раївський — у Тернопільській, Антонінський і
Новоселицький (Старокостянтинівського р-ну)
Хмельницької обл. історичні відомості про
ці парки наведено за даними польських лі
тературних джерел [9—11] та вітчизняних
праць [3, 5, 6 ].
Перша вірогідно відома садиба у Пече
рах була збудована молдавським володарем
Георгієм Дукою у 1682 p., але згодом вона
зруйнувалася і від неї не залишилося й слі
ду. Господарями Печер були і Заславські, і
Вишнівецькі, врешті їх придбав Станіслав
Щ енсний Потоцький (1751—1805). Як при
дане село дісталося його доньці Октавії
(1783—1842) від шлюбу з Юзефіною Ама-
лією. Октавія близько 1800 р. вийшла заміж
за Яна Свейковського. На початку XIX ст.
Я. Свейковський збудував на місці колишньої
скромної садиби великий палац у класично
му стилі, який мав бути копією тульчинсько
го, але вдвічі меншим. Вважають, що саме
Я. Свейковський розширив площу садиби за
рахунок долини Бугу та його лівого берега.
Тоді ж склалося планування парку. Від входу
до палацу йшла чотирирядна липова алея
(мабуть, її посадили ще попередні господа
рі, бо нині липам понад 250 років). Плану
вання парку на плато регулярне. Схили до
22 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, N° 2
Історія та сучасний стан деяких магнатських резиденцій X V III—X IX cm.
Бугу вкриті природним лісом; ця ділянка ма
на ландшафтне планування. На схилах є
природні виходи каміння на поверхню. Буг
перегороджують численні пороги (рис. 1). У
■ зобережній частині парку взагалі плану
вання ландшафтне. Ближче до Бугу, ймовір-
-з . зростав листяний ліс, а вище по схилу —
сосновий. Нині Печерським парком назива-
оть тільки правобережну частину, яка зай-
'-’зє площу 19 га. Лівобережна частина — це
Іскілецький парк площею 26 га (рис. 2 , а).
~:<ілецький парк підпорядкований Немирів-
:=-:ому кардіологічному санаторію. Тверджен-
-= [4], що площа парку становить 120 га,
~/нтуються на спробі включити сюди луки
та схили, що здіймаються над Бугом.
Близько 1840 р. у Свейковських Печеру
Ь ‘<упили онук Станіслава Щенсного Пото-
_=<ого — Костянтин (1816—1857) та його
^ :/ж ина Юзефіна (1821—1849). Батько Кос-
"-тгина — Ярослав — був сином Станіслава
—5 -юного від шлюбу з Юзефіною Амалією.
Наступними господарями Печер стали
син Костянтина Потоцького Костянтин
Юзеф Потоцький (1846—1909) та його дру
жина Яніна Софія Потоцька (1851—1928).
У 1874—1875 pp. палац був ґрунтовно по
новлений, але ні зовнішній вигляд, ні внут
рішній устрій не зазнали змін. Наприкінці
XIX ст. було намагання переробити регуляр
не планування парку на ландшафтне. Між
старими алейними насадженнями створили
вільні дендрогрупи. У 1904 р. біля західного
муру було збудовано (рис. 3) капличку-
мавзолей (архітектор Владислав Городець-
кий). Імовірно, у цей час була розібрана ін
ша капличка, яка стояла навпроти палацу,
та будиночок доглядача. Натомість збудува
ли нову браму з двома павільйонами для
охорони.
О.Л. Липа [4] писав, що паралельно го
ловній алеї йшли дві бічні, теж липові, але
вже дворядні. Головна і бічні алеї під пря
мим кутом перетиналися іншими алеями, а
- І ' ~ороги на річці Південний Буг у Печерському парку
і і * -.15-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2 23
Ю.О. Клименко
від бічних кутів палацу в напрямку до Бугу
під кутом йшли ще алеї.
Деякі з каменів на схилах, мабуть, навми
сне перемістили так, щоб зробити гроти.
Останнім до 1917 р. господарем Печер
був син Костянтина Юзефа та Яніни Софії
Ф ранціш ек Салеза Потоцький (1877—
1949). У 1912—1915 pp. він реконструював
палац. Роботами з реконструкції керував Ян
Геуріх-молодший (Heurich). Одна з галерей
(колишня стайня) була перероблена на жит
лове приміщення.
Внутрішній двір з боку в’їзду посиланий
піском. Його огороджували вази з каменю,
встановлені на високих постаментах. Влітку
в них росли квіти, які постійно замінюва
ли. Серед двору було влаштовано басейн з
фонтаном, оточений низькою кам’яною ого
рожею, також з вазами для квітів. Уздовж
палацу, галереї і флігеля, а також огорожі
фонтана простягалися рабатки з квітами.
Перед портиком стояла старовинна гармата.
Біля портика з боку саду була кам’яна те
раса, оточена балюстрадою, з виходом між
двома лежачими мармуровими левами на
розташовану нижче терасу, посилану піс
ком, з численними клумбами у вигляді ки
лимів. З трьох боків двір оточувала балюст
рада з встановленими на цоколях вазонами,
як у парадного входу. З обох кутів тераса
мала вигляд округлих оглядових башт. З бо
ків були хвіртки, які вели до верхнього саду,
а посередині — кам’яні східці до третьої те
раси, прикрашеної в передній частині вели
кою клумбою, а по краях — на межі з посад
ками дерев — рабатками з декоративних
рослин. Між деревами відкривався краєвид
на Буг та протилежний берег.
Стежка на схилі переходила в східці з ан
тичними скульптурами з білого мармуру по
боках, доходила до кам’яного мосту (три
арки цього мосту видно на фотографії
1914 р., яку наводить R. Aftanazy [11]). По
середині схилу Потоцькі влаштували ще од
ну терасу з нетесаного граніту, з якої від
кривався чудовий краєвид. На Бузі, нижче
порогу, був паром.
На початку революції 1917 р. першим зго
рів лівий флігель. Потім палац розібрали по
цеглині. Колекції картин, творів мистецтва,
ПР 1— 1 1 .^ □
І 5 f 7 = --------8
10 © 11 12
ТГ 13 14 л.'лм.м.'д : 15 16
17 О 18 Спорт.
Сп. 19
21 aw б " II__II 22
З'р>л °q v о о
о'УоУок» о о
23 і------ \ 24
Ф I25 0 26 27 28
29
РИС. 2. План Печерського та Сокілецького парків:
а — схема розташування Печерського та Сокілецького парків:
Б — церква-усипальня, В — головний вхід, Г — вхід до церкви-
Тут і на рис. 4, 6, 7: 1 — будівлі; 2 — кам’яні мури; З — під-
міст; 11 — водойма; 12 — річка або струмок (стрілкою вказано
природних виходів його на поверхню; 18— входи до парків;
хвойних дерев: а — у межах парку, б — за його межами; 22 —
тина кущів; 25 — окреме листяне дерево; 26 — окреме хвойне
ін ш і цінні речі не загинули, їх встигли вивез
ти до Кракова.
Згодом на місці палацу збудували корпус лі
карні (саме їй підпорядковано нині парк). Пла
нування парку в цілому збереглося. У 1953 р.
с. Печера
0 500 м~f ■ ■ ■ ■ і ......... ‘
с. Сокілець
24 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2
Історія та сучасний стан деяких магнатських резиденцій X V I I I —X IX cm.
~ — ечерський парк, С — Сокілецький парк, М — млин (1894—1898); б — план Печерського парку: А — лікарня (на місці палацу),
- _з-'ьні, брама, Д — руїни брами, Е — центральна алея старих лип, Є — руїни сучасної споруди.
~-~ ї ;тінка; 4 — огорожи; 5 — пам’ятник, 6 — фонтан; 7 — дорога з твердим покриттям; 8 — ґрунтова дорога; 9 — стежка; 10 —
- і - ' - ч о к течії); 13 — упорядкований або не упорядкований схил; 14 — урвище; 15 — насип; 16 — рілля, город; 17— каміння, місця
-- - глортивний майданчик; 20 — масив або група листяних дерев: а — у межах парку, б — за його межами; 21 — масив або група
або луки: а — у межах парку, б — за його межами; 23 — плодовий сад: а — у межах парку, б — за його межами; 24 — кур-
2 7 — ряд з листяних дерев; 28 — ряд з хвойних дерев; 29 — церква Різдва Богородиці (1764) і дзвіниця (1865)
- і садження обстежив О.Л. Липа [4]. За його
л і - . ‘ми, тоді там зростало 65 видів дерев і
• _ в (до війни 1941—1945 pp. їх налічува-
понад 100). Найбільших розмірів до-
: = липи в алеї (до 5,5 м в обхваті). Се
ред дендрологічних раритетів парку він на
зивав ялину східну (найбільше серед відо
мих в Україні дерев цього виду) та вербу
вавилонську. З хвойних екзотів зростали де
рева сосни Веймутова та с. чорної, псев-
. < TS05-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2 25
Ю , 0 . Клименко
дотсуги, модрини, з листяних — гіркокашта
на звичайного, дуба червоного, липи широ
колистої, горіха чорного, клена цукристого,
з кущів — барбарис звичайний пурпурово-
листої форми, оцтове дерево, сніжноягідник
білий, бузина чорна розсіченолистої форми,
бузок звичайний, міхурник деревовидний,
калина звичайна, гордовина, жимолость та
тарська та ж. каприфоль, таволга зубчаста і
т. верболиста.
За даними Л.І. Рубцова [7], наприкінці
1950-х років у парку зростали липи з діаме
тром стовбура до 2 м, ясен звичайний (діа
метр стовбура 1,5 м), дуб звичайний (діа
метр 1,25 м), ільм (діаметр понад 1 м), а та
кож найбільший в Україні клен польовий
(заввишки 20 м з діаметром стовбура 0 ,8 м).
На той час залишилося небагато екзотичних
26
рослин, зокрема 2 псевдотсуги, 7
модрин, сосна чорна та гіркокаш
тани.
Сучасний план парку наведено на
рис. 2, б. Нині в ньому налічується
59 видів дерев та кущів, з них 7 —
хвойні (модрина європейська, ялина
звичайна, я. колюча голубої форми,
сосна чорна, с. Веймутова, с. зви
чайна, туя західна); ялина східна і
псевдотсуги вже випали. Зникла та
кож верба вавилонська, деякі великі
дерева, немає бузини розсіченоли
стої форми та ще кількох видів.
Однак збереглися старі липи в
алеях і насадженнях (стовбур най
більшої 5,8 м в обхваті), модрини
(діаметр стовбура до 50 см), сосни
чорні (діаметр до 68 см), сосни
Веймутова (діаметр 44 см) та сосни
звичайні (діаметр до 82 см), ясени
звичайні (діаметр до 106 см), дуби
звичайні (до 120 см), ільм (144 см),
гіркокаштани звичайні (до 86 см).
Серед інтродуцентів є гіркокаштан
м ’ясочервоний, катальпа чудова,
ліщина деревоподібна, бук лісовий,
ясен звичайний плакучої однолистої
форми, горіх чорний, бархат амур-
ський, дуб червоний та ін.
Найпоширенішим видом у парку
є ясен звичайний. Зокрема, при
родний ясеневий масив вкриває схил до
Південного Бугу.
Село Рай спочатку належало Синявським.
Останнім представником цього роду був
Адам Микола (близько 1666—1726). Після
його смерті село перейшло у власність його
доньки Марії Софії (1711—1771), яка у пер
шому шлюбі була за Станіславом Денгофом,
у другому — за князем Августом Олексан
дром Чарторийським (1697—1782). Згодом
як придане Ізабели Єлизавети Чарторий-
ської (1736—1816), яка вийшла заміж за
князя Станіслава Любомирського (1720—
1783), перейшло у цей рід, однак ненадов
го. Як придане доньки Станіслава Любо-
мирського Олександри (1760—1836) село у
1816 р. перейшло до її чоловіка Станіслава
П отоцького (1755—1821). Далі володіння
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2
Історія та сучасний стан деяких магнатських резиденцій X V III—X IX cm.
:~адковували син Станіслава Олександр
"776—1845), онук Станіслав (пом. 1888),
~:звнук Якуб (1863—1934). Якуб Потоцький,
. ванній представник роду, усі свої володін-
-= разом з Раєм заповів використати на
:~аго суспільства, зокрема на боротьбу з
хворобами, як рак і туберкульоз. З
г35 по 1939 р. Рай належав фонду імені
-« /ба Потоцького.
Нині територія довкола палацу (3,8 га)
" впорядкована Зборівській єпархії українсь-
• : "реко-католицької церкви, а 20 га — Бе
ге ганському державному лісомисливському
_::подарству (саме ці 20 га є парком —
“ Э'.' яткою садово-паркового мистецтва за-
“^'ьнодержавного значення).
Це за часів Синявських (XVII ст.) тут було
:~оруджено мисливський будинок. Господа-
: приїздили сюди з розташованого непо-
г_ал і к Бережанського замку на нетривалий
-аз. Однак у 1709 р. будинок було зруйнова-
-ід час набігу Адама Шмігельського. Зго-
споруду відбудували. Була вона квадрат-
-з за формою, з чотирма баштами на кутах,
-априкінці XVIII ст. Ізабела Єлизавета Лю-
.мрська реставрувала будинок. Його ви-
::~а сягнула рівня башт, які повністю зник-
■ • Під час цієї перебудови довкола вируба-
** ліс і почали закладати парк (за даними
: [6 ] парк почали створювати дещо ра-
- _е — у 1760 p.).
забела Єлизавета Любомирська залюбки
жі'лз у Раю, але після її смерті будинок був
занедбаний, оскільки у нових господарів бу-
більші та кращі садиби і вони рідко при-
з-іили у Рай.
Згодом Олександр Потоцький, викорис-
частину старих стін, за проектом Яна
: а:ького Венжика, у 1830 р. збудував у
- з•: новий двоповерховий маленький палац
-к літню резиденцію. Довжина та ширина
—-:~о палацу повністю збігалися з фунда-
»е-~ами попередньої споруди. У другій по-
* : ї .ч XIX с т . над зовнішнім оформленням
■з--зцу працював професор Леонард Мар
с і - 3 цього часу до 1939 р. палац істотних
не зазнавав.
_одо парку, то у 1879 р. було вирубано
ае:еза в його північній частині, які почали
■ -_.ти від старості. На цьому місці створили
плодовий сад. До 1888 р. в парку існувала
ділянка у вигляді стрижених так званих фран
цузьких садів. Однак упродовж десятиліть її
не доглядали і вона повністю втратила пер
вісний вигляд.
У 1882 р. неподалік від палацу за проек
том Юліана Октавіана Захаревича споруди
ли будинок для гостей та родини управите
ля маєтком.
У 1892 р. парк, який займав 16,8 га, ре
конструював відомий паркобудівник Валері
ан Кронненберг. Оновлений парк мав площу
11,2 га.
Дуже прикрашали парк ставки. Навколо
палацу були стрижені газони з клумбами і
квітковими рабатками. Перед головним фа
садом розташовувався круглий газон з ма
рмуровою колоною, встановленою посере
дині. Колону увінчувала скульптура орла з
розпростертими крилами. Інша скульптурна
група зображувала дітей, які граються, і
стояла перед терасою з південно-східного
боку палацу. З боків прогулянкових доріжок
росли низько- і високоштамбові троянди і
формовані туї, а трохи далі від палацу —
ялини, модрини, липи, гіркокаштани, плата
ни, ясени, дуби, буки тощо.
У теплицях до 1914 р. вирощували дерева
апельсинів, лимонів і камелій, частину з яких
привіз ще Олександр Потоцький. Ці росли
ни, висаджені у дерев'яні діжки, на літо ви
носили у двір і ставили навколо будинку.
Парк межував із селом і старим буковим
лісом.
Від Бережан у Рай вела стара липова
алея, якою любили прогулюватись мешканці
міста. Алея закінчувалася брамою неоготич-
ного стилю.
Напередодні першої світової війни у па
лаці були архів, гарна бібліотека, в якій збе
рігалися рукописи XIII ст., зібрання цінних
картин, старовинні меблі різних епох. Під
час війни палац вцілів, але його обстановка і
колекції були роз’єднані, частково знищені,
бібліотека перенесена в інше місце.
Після війни Якуб Потоцький жив переваж
но під Варшавою і тому пишність садиби в
Раю не відродилася. До 1939 р. від греблі,
яка перегороджувала струмок і утворювала
ставок залишилося лише декілька валунів.
S5 • '-05-6574. Інтродукція рослин. 2000, N9 2 27
Ю.О. Клименко
Восени 1939 р. рештки меблів і картини з
палацу пропали.
Палац і парк дуже постраждали під час
Великої Вітчизняної війни 1941—1945 pp. У
1952 р. палац було відбудовано, а з 1970 р.
розпочалися роботи з відновлення та ре
конструкції старого парку. На плані місцево
сті тих часів, який зберігається в Головному
управлінні національних природних парків і
заповідної справи Міністерства екології та
природних ресурсів України можна побачити
три ставки (один з острівцем). Середній
ставок живиться джерелом, з нижнього вода
витікає струмочком, який зливається з біль
шим струмком, що перетинає парк. Згодом
на більшому струмку влаштували ще два
ставки (один з острівцем). Так склалося су
часне планування (рис. 4).
РИС. 4. План Раївського парку:
А — палац; Б — склеп; В — кухня; Г — стайня; Д — господарська споруда; Е — дуб Богдана Хмельницького; Є — старий дуб; Ж — дуб
“Богатир” ; 3 — стадіон; И — територія контори лісництва; І — плантація аронії чорноплідної
28 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, N9 2
Історія та сучасний стан деяких магнатських резиденцій X V III—X IX ст.
У парку зростає 114 видів і форм дерев-
-их рослин, з яких 32 — хвойні [8 ]. Зберег-
'ася значна кількість багатовікових дерев.
Серед них 850-річний дуб Богдана Хмель-
-,іцького, заввишки 25 м, діаметром кро-
-.1 32 м і діаметром стовбура 214 см (на
•аль, дерево вже майже всохло), 450-річний
зис. 5) дуб “Богатир” (діаметр стовбура
'50 см), інші дуби (серед них є дерево з
^аметром стовбура 184 см), а також мод-
з.чи європейські, сосни Веймутова та
: чорні, буки лісові типової та пурпурово-
.•стої форми, гіркокаштани звичайні, клени
~:стролисті, явори, ясени звичайні. Зберег
лася стара гіркокаштанова алея та стара
:-дова посадка з ясенів, яворів і буків.
Здало скомпоновані молоді насадження
■ззку різноманітного видового та формово-
": складу. Уздовж багатьох доріжок виса-
а-ені дерева туї західної колоноподібної
~срми. Великі площі парку займають галя-
ї.ч и і луки, на тлі яких гарно виглядають
. нові посадки та окремі дерева.
Холодки (так раніше називали смт Антоні-
- і належали родинам Острожських, За-
: _звських, Любомирських, Сангушків. Після
: езті Януша Олександра Сангушка (1755)
X з лодки перейшли в спадок мачусі (третя
"...чина його батька, Павла Сангушка) Бар-
'зз.- уродженої Дунан (1718—1791). Вона
_зі~а село в довгострокову оренду, яку
:-:зззм замінила на закладну угоду з чолові
че v своєї сестри Антоніни Ігнатієм Мальчев-
: = Саме він побудував садибу, яка хоча
і зззнала декількох перебудов, але проісну-
зз ’ н до 1919 р., і створив парк. На честь
--^зніни Мальчевської село і було перейме-
-сване. Після смерті Барбари Сангушко та
за- --ення строку дії угоди з Мальчевським
Зт • з Антоніни перейшло до сина Барбари
~ззла Сангушків Ієроніма Януша (пом.
* : 2 потім до їхнього онука Євстафія
'ІЗ —1844), далі до онуки Євстафія (донь-
о : з мана Сибіряка та Наталії, уродженої
- : - з_=>кої) Марії Сангушко (1830—1903). У
о. Марія вийшла заміж за Альфре-
Потоцького (1817—1889). Останнім до
' - ~ з володарем Антонін був їхній син
« Ізер Потоцький (1862—1922).
-Іззтафій Сангушко розширив і прикрасив
. _з 1803 р. побудував оранжерею, де-
РИС. 5. 450-річний дуб “Богатир" (діаметр стовбура
160 см) у Раївському парку
кілька споруд і перебудував палац. У сере
дині XIX ст. в саду налічувалося близько
3500 видів рослин.
За Юзефа Потоцького за проектом фран
цузького архітектора Франсуа Арвефа в
1897 р. було перебудовано будівлі садиби, у
1900 р. споруджено нову огорожу (проект
Арвефа) з двома в’їзними брамами. На ру
бежі століть було осушено нижню частину
парку (до тих пір вона була вологою) і від
крито для прогулянок на каретах. У західній
частині влаштували птахоферму, а в дібро
ві — звіринець, в якому утримували ланей,
козуль, зайців.
Ймовірно, автором антонінського саду був
паркобудівник Кайзер.
S : '* :-'z-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2 29
Ю.О. Клименко
РИС. 6. План Антонінського парку:
А — флігель; Б — манеж; В — західна брама з огорожею; Г — приміщення для охорони; Д — східна брама з огорожею; Е — південна
брама; Є — альтанка; Ж — місце колишнього палацу; 3 — стадіон; И — пам'ятник воїнам, які загинули під час Великої Вітчизняної
війни 1941—1945 pp.; / — територія дитячого табору; К — ставки рибгоспу
Близько 1900 р. парк мав площу 22,4 га.
У ньому зростало багато вікових лип, кленів,
білих тополь, квітували клумби. Парк мав
розгалужену доріжно-стежкову мережу, легкі
містки з ’єднували береги каналів і ставків.
Екзотичні рослини наповнювали оранжереї.
Особливо цікавою була колекція орхідей. По
ставках і каналах плавали білі лебеді, на га
лявинах паслися верблюди, у загородці жи
ли страуси. Серед насаджень на честь манд
рівки Юзефа Потоцького в Судан було вста
новлено пам’ятник із левами, а на честь
1 0 0 -ї річниці парку — обеліск.
У 1905—1908 pp. палац перебудували у
стилі пізнього бароко (архітектор Ферди
нанд Феллнер).
ЗО ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2
Історія та сучасний стан деяких магнатських резиденцій X V III—X IX cm.
с. Новоселиця
М
- • ' О - ■> 0 100 м
-■’ Z 7. План Новоселицького парку (Старокостянтинівський р-н):
- - ' і - _ац, Б — флігель (з сучасними прибудовами); В — стара сосна звичайна; Г — стара модрина європейська; Д — стара липова
• 5 — ряд старих гіркокаштанів; Є — ділянка за межами парку зі старими інтродукованими деревами; Ж — стадіони; 3 — ма-
- —:-тракторний парк; И — автодром; / — ферма
: • 7605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2 31
Ю.О. Клименко
В Антонінах було зібрано багато цінних
творів мистецтва (картин, скульптур, меблів,
килимів, кришталю, порцеляни тощо), біб
ліотеку на 20 тис. томів, архіви і рукописи.
Палац був спалений у 1919 р.
Нині площа парку становить 14,4 га (рис. 6 ).
Він підпорядкований селищній раді. Зберег
лися флігель палацу, манеж, огорожа з трьо
ма брамами — західною, східною і півден
ною, приміщення для охорони біля західної
брами. Неподалік південної брами є альтан
ка. На місці палацу розташований стадіон, а
південна брама веде до дитячого табору,
який збудовано на території парку. Русло
річки Ікопоть спрямлене, завширшки 5—8 м.
Флігель і манеж розміщені на плато, яке
переходить у схил до річки Ікопоть з пере
падом висот близько 15 м.
У парку ростуть дерева і кущі 39 видів.
Переважають насадження середнього віку та
молоді, оскільки в роки революції та воєн
багато цінних рослин загинуло (зокрема, од
не з найстаріших в Україні тюльпанних де
рев). Збереглися старі дерева бука лісово
го, гіркокаштана звичайного, ясена звичай
ного, явора, клена гостролистого, липи сер
целистої, граба звичайного, вільхи чорної.
Більша частина території вкрита наса
дженнями, в яких переважає ясен звичай
ний. Біля струмка та невеличких водойм є
насадження тополі чорної та вільхи чорної.
Паркові доріжки обсаджені туєю захід
ною, ялиною європейською, гіркокаштаном
звичайним, липою серцелистою, горобиною
звичайною. Є посадки верби білої плакучої
форми (над річкою) та берези повислої.
Власниками Новоселиці спочатку були
Острожські, у XVII ст. її орендували Гижиць-
кі, а у XVIII ст. вони стали тут господарями.
Гижицькі володіли Новоселицею до 1912 р.,
потім Юзеф Гижицький продав її Юзефу
Потоцькому (1862—1922).
Людвиг Гижицький (1785—1834) у 1820 р.
побудував у Новоселиці палац у стилі неого-
тики. Палац критим переходом сполучався з
флігелем. Наприкінці XIX ст. до палацу до
будували ґанок.
Юзеф Потоцький планував віддати село
своєму молодшому сину Юзефу Альфреду
(1895—1968). Родина Потоцьких жила в Ан
тонінах, а палац в Новоселиці обезлюднів,
хоча за ним і за парком ретельно догля
дали. Парк, який тоді вважався одним з
найкращих на Волині, мав площу 168 га.
До входу в палац підводила широка алея.
Перед палацом зеленів газон, росли вікові
модрина і сосна. З тильного боку палацу
був відкритий простір, облямований стари
ми деревами, звідки відкривалася панорама
ставка. Від палацу до ставка поміж грабів
вилися вузькі тінисті стежки. Широка алея
підводила до річки. Ялинова алея закінчува
лася оранжереєю з цитрусовими, камелія
ми та іншими рослинами. Росли в ній дуже
стара пальма і троянда ‘Marechal Niel’ , стов
бур якої на рівні землі був завтовшки з пе
редпліччя людини, а крона сягала даху. За
оранжереєю розміщувалися город і ягідник,
які простягалися до села.
Нині площа парку становить 44,4 га (рис. 7),
він підпорядкований сільському професійно-
технічному училищу № 41.
Палац і частина флігеля збереглися, але
до флігеля зробили прибудови, які дуже
спотворили його вигляд.
Палац розташований на найвищому місці.
Перепад висот у парку досить значний. Від
головного фасаду палацу раніше відкрива
лися три далекі перспективи (нині на одній з
них стадіони).
Паркові масиви перетинають сучасні ґрун
тові дороги (на плані не показано). Оскільки
раніше парк займав більшу площу, за його
сучасними межами є ділянки зі старими де
ревами інтродукованих видів.
У парку ростуть дерева і кущі 23 видів. На
партері перед головним фасадом, як і рані
ше, зростають модрина європейська (діа
метр стовбура 104 см, висота 16 м) і сосна
звичайна (діаметр стовбура 110 см, висо
та 17 м) віком понад 200 років. У південній
частині парку збереглися куртини старих
дерев ялини європейської та сосни звичай
ної. До парку підводить алея зі старих лип
серцелистих, є ряд старих гіркокаштанів
звичайних, а також старі дерева яворів, в’я
зів шорстких та ін.
Більшу частину території парку нині зай
мають насадження граба звичайного серед
нього віку, є ділянка ясена. До палацу при-
32 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2
Історія та сучасний стан деяких магнатських резиденцій X V III—X IX ст.
-■ає плодовий сад, де ростуть дерева яб-
■ -ь, груш, слив, горіхів грецьких, є декілька
:~=рих кущів кизилу.
' <ли,менко Ю.О., Кузнецов С.І., Черняк В.М. Старо
винні парки України загальнодержавного значення.
Довідник. Ч. І. Полісся та Лісостеп. — Тернопіль :
'.'андрівець, 1996. — 106 с.
- • :саревский И.А. Искусство паркового пейзажа.—
Стройиздат, 1977. — 247 с.
ї ' отош ея 1.1. Потоцькі герба Пілява: Тульчинська
- пія. — К. : Наук, світ, 2000. — 16 с.
- ~.-ла О.Л. Визначні сади і парки України та їх охо-
гсна. — К. : Вид-во Київ, ун-ту, 1960. — 176 с.
ї '■'злаков Д .В. По Брацлавщине (от Винницы до
“ ульчина). — М. : Искусство, 1982. — 174 с.
z ~гмятники градостроительства и архитектуры Укра-
•-ской ССР: В 4-х т. — Киев : Будивэльнык, 1986. —
_ ~ 4. — 376 с.
--.■бцов Л.И. Достопримечательные парки Винниц-
сой области// Бюл. Гл. ботан. сада, — 1959.—
Зып. 33. — С. 38-43.
і ~,прина П.Я., Пархоменко Л.И., Клименко Ю.А.
* .льтурная декоративная дендрофлора Прикарпатья
* Закарпатья / / Интродукция и акклиматизация рас-
*ений. — 1992. — Вып. 17. — С. 33^15.
г -^аnazy R. Materialy do dziejow rezydencji.— War
szawa, 1988. — 5, A. — 769 s., 5, B. — 379 s.
- - 'lanazy R. Materialy do dziejow rezydencji. — War-
=awa, 1990. — 7, A. — 696 s., 7, B. — 431 s.
‘ -^anazy R. Materialy do dziejow rezydencji. — War-
;rawa, 1991. — 10, A. — 318 s., 10, B. — 718 s.
Надійшла 23.08.2000
ИСТОРИЯ И СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ
НЕКОТОРЫХ МАГНАТСКИХ РЕЗИДЕНЦИЙ
XVII—XIX вв. В ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ
Ю.А. Клименко
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев
Приведена историческая справка, сведения о совре
менном состоянии насаждений и планы Печерского,
Раевского, Антонинского и Новоселицкого (Староконс-
тантиновского р-на) парков — памятников садово-пар-
кового искусства общегосударственного значения, ко
торые до установления советской власти принадлежа
ли роду Потоцких.
THE HISTORY AND PRESENT CONDITION
OF SOME MAGNATE’S RESIDENCES OF THE 1 8 -1 9th
CENTURIES SITUATED IN THE FOREST-STEPPE
OF UKRAINE
Yu.A. Klimenko
M.M. Grischko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
The paper presents information on the history and present
condition of plantations and the plans of ancient parks-
memorials of the garden and park-making art of state
importance in Pechera, Rai, Antoniny and Novoselitsa,
which were the property of Potocki family in the pre-
Soviet time.
- - » : .5-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2 33
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1288 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:50:50Z |
| publishDate | 2000 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/7b/f718768338f439437b2a0089c3f2417b.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12882020-01-17T20:38:37Z The history and present condition of some magnate's residences of the 18–19th centuries situated in the Forest-Steppe of Ukraine Історія та сучасний стан деяких магнатських резиденцій XVIII–XIX ст. в Лісостепу України Klimenko, Y.A. The paper presents information on the history and present condition of plantations and the plans of ancient parks-memorials of the garden and park-making art of state importance in Pechera, Rai, Antoniny and Novoselitsa, which were the property of Potocki family in the pre-Soviet time. Наведено історичну довідку, відомості про сучасний стан насаджень та плани Печерського, Раївського, Антонінського та Новоселицького (Старокостянтинівського p-ну) парків – пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, які до встановлення радянської влади належали родині Потоцьких. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1288 10.5281/zenodo.3334735 Plant Introduction; Vol 6 (2000); 22-33 Інтродукція Рослин; Том 6 (2000); 22-33 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377885 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1288/1241 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Klimenko, Y.A. Історія та сучасний стан деяких магнатських резиденцій XVIII–XIX ст. в Лісостепу України |
| title | Історія та сучасний стан деяких магнатських резиденцій XVIII–XIX ст. в Лісостепу України |
| title_alt | The history and present condition of some magnate's residences of the 18–19th centuries situated in the Forest-Steppe of Ukraine |
| title_full | Історія та сучасний стан деяких магнатських резиденцій XVIII–XIX ст. в Лісостепу України |
| title_fullStr | Історія та сучасний стан деяких магнатських резиденцій XVIII–XIX ст. в Лісостепу України |
| title_full_unstemmed | Історія та сучасний стан деяких магнатських резиденцій XVIII–XIX ст. в Лісостепу України |
| title_short | Історія та сучасний стан деяких магнатських резиденцій XVIII–XIX ст. в Лісостепу України |
| title_sort | історія та сучасний стан деяких магнатських резиденцій xviii–xix ст. в лісостепу україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1288 |
| work_keys_str_mv | AT klimenkoya thehistoryandpresentconditionofsomemagnatesresidencesofthe1819thcenturiessituatedintheforeststeppeofukraine AT klimenkoya ístoríâtasučasnijstandeâkihmagnatsʹkihrezidencíjxviiixixstvlísostepuukraíni AT klimenkoya historyandpresentconditionofsomemagnatesresidencesofthe1819thcenturiessituatedintheforeststeppeofukraine |