Парки сім’ї Фальц-Фейнів. Їх внесок у зелене будівництво Північного Причорномор’я
The Falz-Fein estate’s parks have been described. Importance of Dendrological Park Askania-Nova for development of the park architecture and planting of greenery is the South of the Steppe zone of Ukraine, ecological training and education of population is discussed.
Gespeichert in:
| Datum: | 2000 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2000
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1291 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144815575924736 |
|---|---|
| author | Havrilenko, V.S. Havrilenko, N.O. Rubtsov, A.F. |
| author_facet | Havrilenko, V.S. Havrilenko, N.O. Rubtsov, A.F. |
| author_sort | Havrilenko, V.S. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-17T20:47:48Z |
| description | The Falz-Fein estate’s parks have been described. Importance of Dendrological Park Askania-Nova for development of the park architecture and planting of greenery is the South of the Steppe zone of Ukraine, ecological training and education of population is discussed. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3334745 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:50:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПАРКИ СІМЧ ФАЛЫД-ФЕИН1В.
ЇХ ВНЕСОК У ЗЕЛЕНЕ БУДІВНИЦТВО
ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я
B.C. ГАВРИЛЕНКО, Н.О. ГАВРИЛЕНКО, А.Ф. РУБЦОВ
Біосферний заповідник Асканія-Нова ім. Ф.Е. Фальц-Фейна
Україна, 75230 Асканія-Нова, вул. Фрунзе, 13
Описано парки у садибах Фальц-Фейнів. Обговорюється значення дендрологічного парку “Асканія-Нова*
для розвитку паркобудівництва і озеленення півдня степової зони України, екологічної освіти і виховання
населення.
Дворянські садиби XIX ст. важко уявити без
вбрання парків. Пишнота парку, як правило,
була показником достатку господаря, його
освіченості та загального культурного рівня.
Нерідко створення ландшафтних експозицій,
колекцій деревної та квітково-декоративної
рослинності переростало у змагання між
землевласниками.
У лісовій і лісостеповій зонах паркобудів-
ництво в XIX ст. було досить поширеним.
Зовсім інша ситуація складалася у степовій
зоні. Тут природне зростання деревної рос
линності обмежене вузькими смугами уздовж
річок, де вона утворює інтразональні екоси
стеми. Зазвичай, панські садиби оточували
фруктові сади, захистом для яких слугували
вітроупори із властивих для заплав річок по
рід: берести, осокори, ясена тощо. Досить
часто насадження деревних рослин висиха
ли від тривалих суховіїв. Тільки окремі гос
подарі вели справу з використанням досяг
нень науки, залучаючи відомих паркознав-
ців та створюючи колекції. Трубецькі, Ска-
довські, Фальц-Фейни — це ще не повний
перелік відомих землевласників, землі яких
розміщувалися по берегах Дніпра, Молочної
© B.C. ГАВРИЛЕНКО, Н.О. ГАВРИЛЕНКО, А.Ф. РУБЦОВ, 2000
і в суходільних степах і які мали навколо
своїх осель парки. Доля цих насаджень різ
на, але здебільшого вони не встояли за
плином часу.
Прикладом родинного захоплення зеле
ним будівництвом може бути розбудова
парків у маєтках родини Фальц-Фейнів, яка
веде свій початок із середини XIX ст.
У межах землеволодінь родини Фальц-
Фейнів відомо чотири парки, розміщені в
тогочасних Таврійській та Херсонській гу
берніях. Три з них розташовувались на ліво
бережній частині Дніпра. Чудовий присадиб
ний парк в англійському стилі — зі ставками,
фонтанами, штучними гротами — був закла
дений у другій половині XIX ст. разом з ди
вовижним білим палацом у Преображенці
(нині Червоний Чабан Каланчацького р-ну
Херсонської обл.) — зимовій резиденції Со
фії Богданівни Фальц-Фейн (Фальц-Фейн,
1997). Парк мав дві частини: присадибну
на узбережжі Каркінітської затоки, за 2 kw
від палацу. На жаль, не знайшлося деталь
них документальних описів цього парку, але
про його наявність свідчать очевидці, які пі- 1
сля громадянської війни бачили ряди пень
ків на місці алей. Остаточно парк, як і зали
шки палацу, зник після Великої Вітчизняне'
42 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № С
Парки сім’ї Фальц-Фейнів. ї х внесок у зелене будівництво Північного Причорномор’я
ї ч и 1941—1945 pp. Нині значна частина
території затоплена ставками рибного
: і^одарства.
■ оащою була доля парку в порту Хорли
- - шнього Каланчацького p-ну. Класичні
; : :м и алей та залишки столітніх масивів
і з :.їних порід збереглися до теперішнього
* : : , і є основою зелених насаджень Хорлів-
Іо«:ого порту.
-а правому березі Дніпра біля Фальц-
- -/нового (нині Гаврилівка Нововоронцов-
:--ого p-ну) розміщувався парк Олександра
-і'ьц -Ф ей на . Сентиментальність господаря
'-іедалася у структурі парку, який “збігав”
. - з',того схилу до заплави Дніпра. На сьо-
від парку залишилися лише захисний
■_~ейф” із ялівцю віргінського, незначна
-_:~ина насаджень аборигенних листяних
■ : д, що оточували безпосередньо палац.
Е т нше загинуло в полум'ї двох воєн та
-плене водами Каховського водосховища,
-зйбільиие поталанило дендропарку в Ас-
‘ -Новій. Цьому сприяла низка факторів.
-::амперед слід відзначити масштабність
з дів, пов’язаних зі збереженням біоріз-
- -зніття, які проводив тодішній володар
земель Фрідріх Фальц-Фейн. Зооло-
■ -г-й парк, заповідний степ і дендрологіч-
парк були зеленим оазисом, широко
"м и м у світі. Його відвідували та вивча-
■ ї<адеміки Г.М. Висоцький, В.І. Липський,
= ' Сукачов, професори В.Г. Аверін, О. Брау-
—: Й.К. Пачоський, В.К. Залеський, М.М. За-
: _;зський, С. Хайнрот та багато ін.
Іеред неординарних рішень Ф. Фальц-
" - •-а, які в подальшому мали суттєвий
ї -.-ив на економічний розвиток не тільки
- інії-Нової, а й всього регіону, була за-
< : - -а англійським інженером В. Вінінгом
г ~ :_ о ї артезіанської свердловини та розви-
* • "'аркобудівництва на зрошенні. Це дало
t :~у впроваджувати проект великого денд-
: ‘ їзку, який був розроблений одеським
і : ■ ~ектором Дю Френом. Перші посадки
снено у 1887 р. Безпосередньо заклад-
~арку керував відомий український пар-
з.вник і ландшафтний архітектор В.М. Вла-
- : 'авський-Падалка.
Задум створення парку в посушливому
: Т-. не мав аналогів у практиці паркобудів-
ництва. Враховуючи критичні умови для
зростання деревної рослинності, виконано
спеціальну передпосадкову підготовку ґрун
ту шляхом перекопки території, завглибшки
до 1 м (за винятком галявин), підібрано
більш стійкі до посухи види. Саджанці лис
тяних порід висаджувались в основному 2—
3-річні, хвойні — вже значних розмірів, з
грудкою землі. Насіння та посадковий мате
ріал завозилися з Криму, Бессарабії, Захід
ної України, Прибалтики та Західної Європи.
До 1902 р. парк був повністю облаштова-
ний. У 1909—1913 pp. художник-пейзажист
В.Д. Орловський прикрасив галявини хвой
ними рослинами (сосна кримська, с. чорна,
ялівці, ялини тощо). У цей же час ним ство
рено одну з кращих експозицій парку — “Ве
лику степову галявину”. Парк тих часів ви
кликав захоплення не тільки численних за
можних відвідувачів, а й таких вчених, як ві
домий дослідник Центральної Азії П. Козлов
[1]. Нарівні з рекреаційними парк вже на
той час виконував еколого-освітні та наукові
функції. Вже у 1914 р. його відвідали майже
4000 жителів навколишніх сіл та учнів на
вчальних закладів регіону. Слід враховувати,
що тоді край був малонаселеним (густота на
селення становила менше 5 чол. на 1 кмг), а
основним транспортом були коні та воли.
Подальше збереження дендропарку по
в’язане з його входженням з 1919 р. до
складу народного заповідника Чаплі, з
1921 р. — до Українського Державного сте
пового заповідника.
Сьогодні дендрологічний парк "Асканія-
Нова” має статус державного і входить до
природно-заповідного фонду України як
складова частина біосферного заповідника
Асканія-Нова. Загальна площа парку —
210 га, з них у безпосередньому підпоряд
куванні адміністрації заповідника — 196,6 га
(решта території перебуває у землекористу
ванні селищної громади Асканії-Нової). Це
найбільший на півдні України зрошуваний
парк, який є осередком інтродукованої у
степову зону деревної рослинності. Його
генофонд налічує близько 1500 видів і форм
та сортів квітниково-декоративних трав’я
нистих рослин і 748 видів та 190 садових
форм і сортів деревних рослин, які належать
• '605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2 43
B.C. Гавриленко, H.O. Гавриленко, А.Ф. Рубцов
до 162 родів і 56 родин [2]. Голонасінні
представлені 113 таксонами (67 видів, 46
форм та сортів). Покритонасінні налічують
825 таксонів (681 вид та 144 форми і сор
ти). Майже десята частина (72 види) дерев
них рослин парку є рідкісними [3], серед
культивованих — 3 види з тих, які занесені
до Міжнародної Червоної книги (Ginkgo bi-
loba L., Metasequoia glyptostroboides Hu et
Cheng, Taxus baccata L.).
Вплив асканійського парку на формування
зелених насаджень відзначається як в райо
нах Херсонської обл., що безпосередньо
межують з ним, так і в Запорізькій, Дніпро
петровській областях і Криму. Науковими
працівниками парку досліджено еколого-
біологічні особливості більш як 600 видів
деревних та 1200 видів квітниково-декора-
тивних рослин. Рекомендовано для викори
стання в зеленому будівництві півдня степо
вої зони України 430 видів дерев і понад
900 видів та сортів квітникових рослин. Парк
є осередком пропаганди досвіду створення
деревних насаджень, розповсюдження знань
з технологій вирощування рослин на посуш
ливому півдні нашої держави.
У дендрологічному парку “Асканія-Нова”
є широкі можливості для еколого-освіт-
ньої роботи. У ній виділяються два напрями:
1) робота з населенням, що мешкає за ме
жами Асканії-Нової; 2) робота з місцевим
населенням. Відвідувачам крім ординарних
екскурсій пропонують знайомство з конк
ретними експозиціями парку, цільові екскур
сії, фотоподорожі, відеозйомки, консультації
з технології вирощування рослин.
Таким чином, майже за 115 років свого
існування приватний парк Фрідріха Фальц-
Фейна, створений у безводному степу, став
осередком інтродукції рослин з великою
перспективою їх впровадження в зелене бу
дівництво, науковим закладом та крупним
еколого-освітнім центром.
1. Козлов П.К. Аскания-Нова, ее современное положе
ние / / Журн. Мозаика. — 1913. — № 9.
2. Рубцов А.Ф. Современное состояние коллекции дре
весных растений дендрологического парка “Аскания-
Нова” / / Актуальні питання збереження та відновлен
ня степових екосистем. — Асканія-Нова, 1998. —
С. 30-33.
3. Рубцов А.Ф., Гавриленко Н.А. Редкие виды арбо-
рифлоры дендропарка ‘'Аскания-Нова" / / Бюл. Никит,
ботан. сада. — 1999. — Вып. 81. — С. 122—127.
4. Фальц-Фейн В. Аскания-Нова. — Киев : Аграрна нау
ка, 1997. — 347 с.
Надійшла 14.08.2000
ПАРКИ СЕМЬИ ФАЛЬЦ-ФЕЙНОВ.
ИХ ВКЛАД В ЗЕЛЕНОЕ СТРОИТЕЛЬСТВО
СЕВЕРНОГО ПРИЧЕРНОМОРЬЯ
B.C. Гавриленко, Н.А. Гавриленко, А.Ф. Рубцов
Биосферный заповедник Аскания-Нова
им. Ф.Е. Фальц-Фейна, Украина, Аскания-Нова
Описаны парки в поместьях Фальц-Фейнов. Обсужда
ется значение дендрологического парка “Аскания-Ноп
ва” для развития паркостроения и озеленения юга
степной зоны Украины, экологического образования t
воспитания населения.
FALZ-FEIN FAMILY’S PARKS. THEIR
CONTRIBUTION TO THE LANDSCAPE
ARCHITECTURE OF NORTHERN BLACK-SEA AREA
l/.S. Havrilenko, N.O. Havrilenko, A.F. Rubtsov
F.E. Falz-Fein Biospheric Reserve Askania Nova,
Ukraine, Askania-Nova
The Falz-Fein estate’s parks have been described. Impor
tance of Dendrological Park Askania-Nova for develop
ment of the park architecture and planting of greenery is
the South of the Steppe zone of Ukraine, ecological trai
ning and education of population is discussed.
44 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, №
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1291 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:50:51Z |
| publishDate | 2000 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/bd/712537e850e52e55b68c640955259abd.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12912020-01-17T20:47:48Z Falz-Fein family's parks. Their contribution to the landscape architecture of Northern Black Sea area Парки сім’ї Фальц-Фейнів. Їх внесок у зелене будівництво Північного Причорномор’я Havrilenko, V.S. Havrilenko, N.O. Rubtsov, A.F. The Falz-Fein estate’s parks have been described. Importance of Dendrological Park Askania-Nova for development of the park architecture and planting of greenery is the South of the Steppe zone of Ukraine, ecological training and education of population is discussed. Описано парки у садибах Фальц-Фейнів. Обговорюється значення дендрологічного парку “Асканія-Нова” для розвитку паркобудівництва і озеленення півдня степової зони України, екологічної освіти і виховання населення. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1291 10.5281/zenodo.3334745 Plant Introduction; Vol 6 (2000); 42-44 Інтродукція Рослин; Том 6 (2000); 42-44 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377885 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1291/1244 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Havrilenko, V.S. Havrilenko, N.O. Rubtsov, A.F. Парки сім’ї Фальц-Фейнів. Їх внесок у зелене будівництво Північного Причорномор’я |
| title | Парки сім’ї Фальц-Фейнів. Їх внесок у зелене будівництво Північного Причорномор’я |
| title_alt | Falz-Fein family's parks. Their contribution to the landscape architecture of Northern Black Sea area |
| title_full | Парки сім’ї Фальц-Фейнів. Їх внесок у зелене будівництво Північного Причорномор’я |
| title_fullStr | Парки сім’ї Фальц-Фейнів. Їх внесок у зелене будівництво Північного Причорномор’я |
| title_full_unstemmed | Парки сім’ї Фальц-Фейнів. Їх внесок у зелене будівництво Північного Причорномор’я |
| title_short | Парки сім’ї Фальц-Фейнів. Їх внесок у зелене будівництво Північного Причорномор’я |
| title_sort | парки сім’ї фальц-фейнів. їх внесок у зелене будівництво північного причорномор’я |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1291 |
| work_keys_str_mv | AT havrilenkovs falzfeinfamilysparkstheircontributiontothelandscapearchitectureofnorthernblackseaarea AT havrilenkono falzfeinfamilysparkstheircontributiontothelandscapearchitectureofnorthernblackseaarea AT rubtsovaf falzfeinfamilysparkstheircontributiontothelandscapearchitectureofnorthernblackseaarea AT havrilenkovs parkisímífalʹcfejnívíhvnesokuzelenebudívnictvopívníčnogopričornomorâ AT havrilenkono parkisímífalʹcfejnívíhvnesokuzelenebudívnictvopívníčnogopričornomorâ AT rubtsovaf parkisímífalʹcfejnívíhvnesokuzelenebudívnictvopívníčnogopričornomorâ |