Князі Чарторийські в Україні: Сторінки історії (до XVII ст.)
Pages of the family history of the Princes Chartoryiskys closely connected with the history of Ukraine are considered. Special attention is paid to the fact, that the Chartoryiskys had been the Orthodoxal family for a long time, but for some reason or other they adopted Catholicism. The Princes Char...
Gespeichert in:
| Datum: | 2000 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2000
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1293 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144816722018304 |
|---|---|
| author | Kryvosheya, I.I. |
| author_facet | Kryvosheya, I.I. |
| author_sort | Kryvosheya, I.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-17T20:57:51Z |
| description | Pages of the family history of the Princes Chartoryiskys closely connected with the history of Ukraine are considered. Special attention is paid to the fact, that the Chartoryiskys had been the Orthodoxal family for a long time, but for some reason or other they adopted Catholicism. The Princes Chartoryiskys played an important part in the history of Ukrainian lands up to the 17th century. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3334751 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:50:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
<НЯЗІ ЧАРТОРИЙСЬКІ В УКРАЇНІ:
ТОРІНКИ ІСТОРІЇ (до XVII ст.)
-ИВОШЕЯ
;ий державний педагогічний університет ім. П. Тичини
-а. 20300 Умань, вул. Садова, 2
_- чуто сторінки істор ії родини князів Чарторийських, які тісно пов’язані з Україною. На особливу увагу
говує той факт, що Чарторийські тривалий час були православним родом, але за різних причин прий-
• атолицтво. Чарторийські відігравали важливу роль в істор ії українських земель до XVII ст.
:-ання свого історичного минулого —
. _5 С тривалий та перманентний, бо істо-
=< наголошує І. Франко, ніколи не стане
-т може стати повною, скінченою, такою,
: >отру можна сказати: будинок готовий,
ц і є ї цеглини в нім не хибує. Історія за-
~ься будинком, який кожне покоління
ово перебудовує до власних потреб,
--«дів [4].
можна також не погодитися з думкою
:чи Голубця, яку він висловив у книзі
~:та книга українського лицарства” , що
-<и нашій “панщизняній” психіці сталося
ідо один з найпозитивніших відломів
~ ::го українського громадянства — його
:за аристократія залишилася поза об-
-ашого зацікавлення, а пройдений нею
« наче провалився, залишаючи “чорну
• в нашому історичному самопізнан-
• :воєму творі [6 ] Мелетій Смотрицький
■ аналізу трагічного становища право-
церкви на українських землях вели-
------у звертає на українську шляхту, яка
- ила від народу та зрадила його ін-
“Де тепер неоціненний той камі-
- Г|̂ ОШЕЯ, 2000
нець, той карбункул, що сяяв, наче світиль
ник, який я між іншими перлами, наче сонце
поміж зорями, в короні голови моєї носи
ла, — дім князів Острозьких, котрий блис
ком світлості старожитної віри своєї над
усіма іншими світив? Де й інші дорогі й од
наково неоціненні тієї корони камінці — зна
чні руських князів роди, неоціненні сапфіри і
безцінні діаманти — князі Слуцькі, Заславсь-
кі, Збаразькі, Вишневецькі, Сангушки, Чар
торийські, Пронські, Ружинські, Соломере-
цькі, Головчинські, Крошинські, Масальські,
Горські, Соколинські, Лукомські, Пузини й
інших без ліку” [6 ].
Дійсно, велика частка шляхетських родів,
які всі вважають польськими, раніше (XIV—
XV ст.) були православними, але “из мир
ских выгод, а отчасти и по принуждению
изменившие своей народности и родной
православной вере” [3].
До таких знаних родів, без сумніву, слід
віднести і князів Чарторийських (герб “По
гон Літовська” ).
Князі Чарторийські (Чарторижські) відомі з
XIV ст. ще у Великому князівстві Литовсько
му [2]. Достеменне походження роду неві
доме, більшість дослідників виводять їх від
сина Ольгерда Гедиміновича — Костянтина,
f -z-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2 51
І.І. Кривошея
князя Чернігівського, Чарторийського (? —
до 1393) — “удел его Чернигов и Черто-
рыеск” [7, 11].
Відома дослідниця української шляхти
Н.М. Яковенко наводить такі дані про чи
сельність представників князівського роду
Чарторийських (чоловічої статі) на Волині і
Центральній Україні (кінець XIV — середина
XVII ст.): І покоління (кінець XIV — початок
XV ст.) — 1; II покоління (перша половина —
середина XV ст.) — 2; III покоління (середи
на — друга половина XV ст.) — 5; IV поколін
ня (перша половина — середина XVI ст.) —
2; V покоління (середина — друга половина
XVI ст.) — 4; VI покоління (перша полови
на — середина XVII ст.) — 5 [9].
У 1528 р. Чарторийським на Волині нале
жали великі володіння, вони могли виста
вити 33 вершники. Через 100 років — у
1629 р. — їх володіння збільшилися більш
ніж у 4 рази [9].
За ревізіями волинських замків 1545—
1552 pp., князі Чарторийські серед дев’яти
інших князівських родин зафіксовані як “го
ловні княжата” . Ця категорія мала низку
“особистих почесних привілеїв, зокрема:
а) право на персональні листи — повідом
лення від імені великого князя про початок
військових дій; б) право на персональні лис
ти — повідомлення про скликання сеймів;
в) право, за спеціальним привілеєм, вико
ристовувати для печаток на своїх листах
не зелений, як решта шляхти, а червоний,
тобто королівський віск” [9].
На Люблінському сеймі (1569) князь Олек
сандр Чарторийський, на той час воєвода
волинський (1566—1571), нагадав польсь
кому королю про акт Владислава III, в яко
му король називав Чарторийських “братією” ,
а тому зажадав, щоб за ним та його на
щадками було визначене місце у сенаті [9].
Саме під час Люблінського сейму князі
отримали від польського короля підтверд
ження свого князівського титулу, датоване
26.05.1569 [10].
У 1601 р. мінський воєвода Ян Пац, одру
жений з княгинею Софією Вишневецькою,
купив у князя Юрія Чарторийського Чорто-
рийськ, уступивши йому в обмін Муравицю,
жінчину власність [9]. Саме на Юрії Михай
ловичі (помер близько 1606 р.) припиняєть
ся лінія Чарторийських на Чорторийську [11].
До кінця XVI ст. рід був православним,
незважаючи на посилене проникнення на
українські землі католицизму та окремих те
чій протестантизму. Пам’ятниками право
слав’я в цей складний час стали збудовані
за кошт роду і на їх землях православні мо
настирі: Клеваньський, Чарторийський Трон
цький, Зимненський Успенський, а також
один з найвизначніших — Пересопницький
(права на монастирі надані польським коро
лем Олександром князям Чарторийським з
1504 р.) [2]. Саме з цим монастирем і ро
диною Чарторийських пов’язана поява відо
мої пам'ятки української мови — Пересоп-
ницького Євангелія (1556—1561), яке було
перекладено з болгарської мови Михайлом
Васильовичем, сином сяноцького протопо
па, на кошти княгині Ганни Заславськоі
(в шлюбі за Іваном Федоровичем князем
Чарторийським), — “для ліпшого вирозум-^
ління люду християнського посполитого"
У 1596 р. Олена Іванівна, княгиня Чарторий-
ська (в шлюбі за Остафієм князем Горно
стаєм) організувала при Пересопницькому;
монастирі школу [5].
Князь Юрій Іванович Чарторийський (Кпе-
ваньська лінія) у 1603 р. заявив у Любліні'
польському королю Сигізмунду щодо свогаї
бажання прийняти унію та новий календар.
Чарторийський досить активно підтримуваї
римо-католиків. Ще у 1590 р. на його кошті
було збудовано католицький костел у Кпе-
вані. За його сприяння у Вінниці була від
крита ієзуїтська колегія, яка стала осеред
ком латинської віри на Поділлі [9]. 1618 р.
його син Олександр під іменем Андріана
вступив ченцем в орден бернардинів і від
писав всі свої маєтки брату Миколаю (каи>-
телян волинський у 1633—1655 pp.), яки»
був послідовником ієзуїтів. У 1629 р. й о г а
належало 124 поселення, з них 117 управ
лялися особисто, без посесора (60 — філь
варків, 57 — держань залежної шляхти) [9].
У 1629—1640 pp. князям Чарторийський
поряд з володіннями на Волині належали
володіння на Київщині. Загалом це складаг
2,6 % усіх магнатських володінь князів [9].>
другій половині XVII ст. княгиня Ізабела Чаг
52 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, №
К нязі Чарторийські в Україні: сторінки історії (до X V II ст.)
. •.'•ська (уроджена Корецька) мала воло-
-я на Уманщині. У Талалаївці її маєток
t z -айбільшим [ 1].
-а 1645 p., коли майже всі Чарторийські
тваньська лінія) були вже католиками,
Михайло (1621—1692) був обраний
_алком шляхетського сеймика на Волині
‘ 3 його ініціативи до переліку прохань
* --ського шляхетства було включено ви-
~ про запровадження заходів щодо захи-
~рав православного населення та пра-
: ' ззної церкви [2 ].
-.те це були останні прояви піклування
: 'эавослав’я, бо вже плекалося поколін-
-язівських нащадків, які виховувалися на
:~.іцьких канонах і ставали все більше
:-:экими не тільки політично, а й духов-
: д князів Чарторийських у другій поло-
XVI—XVII ст. поринув у польсько-като-
ий період свого історичного буття.
- - * -'3 Юго-Западной России, изданный Временной
«: ■••осией для разбора древних актов, высочайше
-зеэжденной при Киевском военном, Подольском и
; -=>нском генерал-губернаторе. — Киев, 1890. —
- Т . 2 .— С. 561—563.
5 -+~->ровский П.Г. Западнорусские дворянские фа-
■ .■ отпавшие от православия в конце XVI и в
і IS. — Киев, 1912.— Вып. 1 ,— С. 103, 105, 109.
- ;янди А.П. (ВолынецА.) Польша и Польский во-
СПб., 1901, — С. 177.
--:?ла В. Історіософські ідеї Івана Франка / / Київсь-
і І-аровина. — 2000. — № 2, — С. 22.
ська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. -
і -'.•5ідь, 1995. — Т. 1: До середини XVII століт-
- 3 9 5 с.
:~эицький М. Тринос/ / Українська література
— К., 1987. — С. 84.
_ -Л.гьдо ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе
ї^ '. -о го княжества Литовского. — Киев, 1987. —
I €3-64.
- пачко Н.М. Україна аристократична (генеалогічні
*-і=е^и) на переломі: друга половина XV— перша
половина XVII ст. Історія України у прозових творах і
документах. — К., 1994. — 304 с.
9. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до се
редини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). —
К. : Наук, думка, 1993. — 301 с.
10. Dunin-Borkowski hr., J. Almanach Bl^kitny: Genealogia
zyj^cych rodow polskich. — Lwow; Warszawa, 1903. —
S. 6 -7 .
11. Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od konca czer-
nastego wieku. — 1895. — S. 18, 29—30.
12. Zielinska Teresa. Poczet polskich rodow arystokra-
tycznych: tablice genealogiczne. — Warszawa, 1997. —
S. 6.
Надійшла 08.08.2000
КНЯЗЬЯ ЧАРТОРЫЙСКИЕ В УКРАИНЕ:
СТРАНИЦЫ ИСТОРИИ (до XVII ст.)
И. И. Кривошея
Уманский государственный педагогический универси
тет им. П. Тычины, Украина, Умань
Рассмотрены страницы истории семьи князей Чар-
торыйских, которые тесно связаны с Украиной. Особое
внимание обращается на тот факт, что Чарторыйские
длительное время были православным родом, но в
силу разных причин приняли католичество. Князья Чар
торыйские играли важную роль в истории украинских
земель до XVII ст.
THE PRINCES CHARTORYISKYS IN UKRAINE:
GLIMPSES OF THE HISTORY
(before the 17th century)
1.1. Kryvosheya
P. Tychyna State Pedagogical University of Uman,
Uman, Ukraine
Pages of the family history of the Princes Chartoryiskys
closely connected with the history of Ukraine are consi
dered. Special attention is paid to the fact, that the Char
toryiskys had been the Orthodoxal family for a long time,
but for some reason or other they adopted Catholicism.
The Princes Chartoryiskys played an important part in the
history of Ukrainian lands up to the 17th century.
: jo-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2 53
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1293 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:50:53Z |
| publishDate | 2000 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/c0/9f8ab88e05c32715c3648bfe8104d3c0.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-12932020-01-17T20:57:51Z The princes Chartoryiskys in Ukraine: glimpses of the history (before the 17th century) Князі Чарторийські в Україні: Сторінки історії (до XVII ст.) Kryvosheya, I.I. Pages of the family history of the Princes Chartoryiskys closely connected with the history of Ukraine are considered. Special attention is paid to the fact, that the Chartoryiskys had been the Orthodoxal family for a long time, but for some reason or other they adopted Catholicism. The Princes Chartoryiskys played an important part in the history of Ukrainian lands up to the 17th century. Розглянуто сторінки історії родини князів Чарторийських, які тісно пов’язані з Україною. На особливу увагу заслуговує той факт, що Чарторийські тривалий час були православним родом, але за різних причин прийняли католицтво. Чарторийські відігравали важливу роль в історії українських земель до XVII ст. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1293 10.5281/zenodo.3334751 Plant Introduction; Vol 6 (2000); 51-53 Інтродукція Рослин; Том 6 (2000); 51-53 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377885 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1293/1246 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Kryvosheya, I.I. Князі Чарторийські в Україні: Сторінки історії (до XVII ст.) |
| title | Князі Чарторийські в Україні: Сторінки історії (до XVII ст.) |
| title_alt | The princes Chartoryiskys in Ukraine: glimpses of the history (before the 17th century) |
| title_full | Князі Чарторийські в Україні: Сторінки історії (до XVII ст.) |
| title_fullStr | Князі Чарторийські в Україні: Сторінки історії (до XVII ст.) |
| title_full_unstemmed | Князі Чарторийські в Україні: Сторінки історії (до XVII ст.) |
| title_short | Князі Чарторийські в Україні: Сторінки історії (до XVII ст.) |
| title_sort | князі чарторийські в україні: сторінки історії (до xvii ст.) |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1293 |
| work_keys_str_mv | AT kryvosheyaii theprinceschartoryiskysinukraineglimpsesofthehistorybeforethe17thcentury AT kryvosheyaii knâzíčartorijsʹkívukraínístorínkiístoríídoxviist AT kryvosheyaii princeschartoryiskysinukraineglimpsesofthehistorybeforethe17thcentury |