Використання видів і форм Carpinus L. у зеленому будівництві
Ornamental properties of species and forms of Carpinus L and their use in landscape architecture are described as based on the data from literature and the author’s observations. Practical recommendations on planting hornbeam trees in the form of avenues, solitaires, spinneys, hedgerows and other to...
Gespeichert in:
| Datum: | 2000 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2000
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1301 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144826944585728 |
|---|---|
| author | Ishchuk, L.P. |
| author_facet | Ishchuk, L.P. |
| author_sort | Ishchuk, L.P. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-17T21:19:07Z |
| description | Ornamental properties of species and forms of Carpinus L and their use in landscape architecture are described as based on the data from literature and the author’s observations. Practical recommendations on planting hornbeam trees in the form of avenues, solitaires, spinneys, hedgerows and other topiary constructions are presented in the paper. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3334776 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:50:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 582.632+625.712.5
ВИКОРИСТАННЯ ВИДІВ І ФОРМ CARPINUS L.
У ЗЕЛЕНОМУ БУДІВНИЦТВІ
Л.П. ІЩУК
Дендрологічний парк “Софіївка” НАН України
Україна, 20300 Умань, вул. Київська, 12а
На підставі літературних даних і власних спостережень описано декоративні властивості видів і форм Саг-
pinus L. та їх застосування в зеленому будівництві. Дано практичні рекомендації щодо створення з наса
джень граба алей, солітерів, боскетів, живоплотів та інших топіарних споруд.
Граб звичайний (Carpinus betulus L.) — де
рево першої чи другої величини, заввишки
від 5 до 25—30 м і діаметром стовбура до
0,3—0,4 м. Для нього характерна густа ци
ліндрична, закруглена на вершині крона.
Довгасто-ребристий стовбур дерева вкри
тий гладенькою або малотріщинуватою сі
рою корою, яка складається з тонких гілок,
спрямованих вгору, із звисаючими кінцями.
Листки розміщуються на гілках дворядно.
Молоді пагони зеленкувато-бурі або бурі, з
сочевичками, голі, блискучі.
Тривалість життя граба звичайного 100—
150 років, хоча деякі екземпляри доживають
до 300 років. До 4 —5 років росте граб пові
льно, потім ріст трохи прискорюється, з ЗО—
40 років знову уповільнюється, а у 80—90 —
практично повністю припиняється. Краще
зростає на родючих зволожених вапнякових
пористих ґрунтах, деякі види, зокрема Car
pinus orientalis Mill., добре ростуть і на сухих
вапнякових ґрунтах. Граб — засухо- і зимо
стійкий. Окремі види дуже різняться за сту
пенем тіньовитривалості. Асфальтове по
криття та ущільнення ґрунту на ріст і розви
ток граба впливають негативно [4], але граб
© Л. П. ІЩУК, 2000
стійкий в умовах міста, оскільки він добре
переносить затінення будівлями та забруд
нення повітря [17]. Незважаючи на висок
декоративні якості граба, його, крім Поділля
і Прикарпаття, досить рідко розводять у са
дах і парках України. В умовах міста граб
зрідка трапляється у парках Львова, Кам’ян-
ця-Подільського, Житомира, Києва, Умані
Вінниці [2]. За недостатнього поливу або су
хим і спекотним літом листя починає жовк
нути уже в серпні, а листопад розпочина
ється у вересні. У літературі трапляються
твердження, що через кривизну стовбура
граб не варто використовувати для вуличних
і алейних насаджень [10 ].
Декоративні властивості граба вивчала
деякі автори [8 , 9, 12, 19, 21, 26]. Завдяки
мозаїчно розміщеним красивим темно-зеле-
ним листкам, що забарвлюються восени у
яскраво-жовті та багряні тони, густій кроні і
великим світло-зеленим супліддям, що доб
ре виділяються на темному фоні листків влі
тку, граб дуже декоративний. Це краща лис
тяна порода для створення щільних живо
плотів, фігурних композицій, бо добре ви
тримує стрижку.
У зеленому будівництві різні види грабів,
особливо Carpinus betulus L., використову-
88 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2
Використання видів і форм Carpinus L. у зеленому будівництві
:~ься з давніх-давен. Завдяки здатності ви-
:,імувати стрижку граб, як і самшит, віді
звав важливу роль у давньофранцузьких
т'улярних садах XVII ст. [15]. Граб викори-
:_овували також у паркобудуванні для утво-
. -гиня другого ярусу й підліску в складних
:адженнях на периферії садів і парків [ 1 2 ,
I I 21]. Багато дерев граба висаджено в
: 'езахисні лісосмуги на приазовських та
тэедкавказьких чорноземах [24]. Ці посад-
•• змінюють степовий ландшафт. У вуличних
“ .садках Махачкали (Росія) граб має висоту
м і крону діаметром 3,5 м. У паркових на-
і^ е н н я х граб росте краще. В Єсентуках
- :сія) висота його сягає 12 м [4]. Л.І. Руб-
.:з [21 ] відносить граб до групи дубових
: зюномічних типів. Особливо декоративні
::ом и граба — з пірамідальною, колонопо-
. ^ною, кулястою, горизонтальною, плаку-
- :о формами крони. Навесні декоративну
. -ність має С. betulus f. purpurea К. Koch,
•:ю д і пагони та листки якого мають черво-
- гате забарвлення. Декоративними є також
aetulus f. incisa Ait. та С. btrulus f. querci-
a Desf. — граби відповідно з розсіченою
-- дуболистою формами листків.
і побудові паркових ландшафтів виділя-
:*= два типи: регулярний та пейзажний. До
тзшого належать боскети, солітери, алеї,
- -юподібні живоплоти та фігурна стрижка,
другого — деревні масиви лісового ха-
. :*стеру, деревні групи, куртини й також
: 'ітери [13, 20—22]. Граб придатний для
-- користання в обох типах, особливо ці-
; композиції можна отримати їх поєд-
- І .-Н Я М .
'оупи дерев граба доцільно висаджувати
сухих плато поблизу дібров, в яких обо
д о в о має бути граб як основний едифі-
. ~ор. У групи можна висаджувати всі види
I-i'oinus. Поряд з грабом доцільно висаджу-
‘ ■ дуб, липу, бук, клен, в’яз та ін. Завдяки
„ і - ності до утворення поросту для граба
іактерне гніздове розміщення стовбурів у
■іі. У прагненні до світла периферійні
вбури відхиляються в його бік, і вся гру-
- /творює велике шатро. У дендропарку
:оіївка” НАН України можна побачити
-адцятигніздове дерево С. betulus і три-
ідове С. orientalis. У разі посадки дерев у
групи саджанцями їх садять більше запла
нованої кількості. У міру росту вибраковують
гірші екземпляри, залишаючи потрібну кіль
кість особин.
Один із способів групової посадки де
рев — куртина. Як правило, в куртині виса
джують понад 10 дерев одного віку. Чудова
куртина Carpinus caucasica A. Grossh. з 14
екземплярів представлена у Трековій балці
дендропарку “Софіївка” НАН України.
У солітерах найчастіше висаджують рід
кісні форми граба з оригінальною формою
крони чи забарвленням листків. У дендро
парку “Софіївка” НАН України в солітерах
представлені Carpinus betulus, C. betulus var.
globosa, C. orientalis, C. cordata Bl. Окреме
дерево повинно бути стійким проти вітру і
мати розлогу симетричну крону. Щоб виро
стити таке дерево, на місці майбутнього со
літера потрібно посадити кілька дерев. Про
ріджуванням і поступовим відбором до до
рослого віку потрібно залишити одне дере
во, зберігаючи просвіти між деревами і не
допускаючи зімкнення крон.
Грабові алеї трапляються дуже рідко.
Алейні посадки використовують для ство
рення приємного і зручного руху, поділу са
дового об’єкта на окремі частини, посилен
ня повітряної та лінійної перспективи. Де
коративність алеї зумовлює її довжина і ши
рина та чергування світла й тепла. Раніше в
алеях дерева висаджували густо, тому вони
швидко витягувались вгору, і алея змика
лась кронами, утворюючи суцільне шатро.
Це — тінисті алеї. Вони придатні для районів
з жарким літом. За умов збільшеної воло
гості клімату дерева висаджують рідко, що
забезпечує краще провітрювання й сані
тарний стан дороги, добрий ріст дерев, по
ліпшення видимості прилеглих пейзажів.
B.C. Наконечний [16] досліджував дворядну
грабову алею обабіч шосейної дороги Туль
чин—Шпиків на Вінниччині, яка висаджена
близько 200 років тому за схемою 4 x 4 , де
рева заввишки 16—18 м з діаметром стов
бура на висоті 1,5 м над ґрунтом 1—1,2 м.
Частина дерев випала з алеї, багато з них
уражені гниллю, дуплисті, проте алея й досі
має привабливий вигляд. Ще одна грабова
алея з Carpinus betulus висаджена уздовж
'■ 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2 89
Л.П . Іщук
Могилівського шосе, за 45 км від Бобруйсь
ка (Білорусь), граб росте разом з ялиною,
утворюючи подекуди суцільне зелене шатро.
Е.Л. Вольф [6 ] описує створення альтанко-
вих доріжок з граба, для чого робили каркас
над доріжкою, до якого прикріплювали гілки
дерев граба. Влітку над доріжкою утворюва
лося суцільне зелене шатро. Обрізання у
таких алеях, як і в живоплотах проводять
двічі на рік. Отже, в алеях доцільно викорис
товувати всі види граба.
Боскети — основа композиції в регуляр
ному ландшафті. Чіткість зовнішніх обрисів
боскетів створює прекрасну панораму для
відкритих далеких перспектив. Боскети з
граба — це щільні деревні насадження, як
правило, прямокутної або округлої форми.
За допомогою боскетів відділяють одну час
тину парку від іншої, збільшують ефект лі
нійної та повітряної перспективи, утворюють
щільний однорідний фон для архітектурних
споруд. У середині боскетів влаштовують
кабінети, ніші, альтанки, місця відпочинку
та ін. Чудові боскети з Carpinus betulus
представлені у Національному ботанічному
саду ім. М.М. Гришка НАН України. Виса
джують дерева в боскет густо й обов’язко
во регулярно: одно-, дво- або багаторяд-
но. Для формування боскетів використову
ють сітчасті каркаси, які зовні вкриті вит
кими рослинами. Усі види Carpinus добре
стрижуться, довго зберігають надану їм
форму, а тому придатні для використання в
боскетах.
Особливо широко граб використовують
для створення бордюрів, живоплотів та
стрижених стін. Історія створення живопло
тів губиться в глибині віків. З розвитком осі
лості та інтенсифікацією сільського госпо
дарства почали закладати живоплоти, які
довговічніші, ніж мертві огорожі, набагато
дешевші й красивіші. Особливого розквіту
топіарні споруди набули за часів середньо
вічної Франції. Тоді багаті землевласники
садили живоплоти — ремізи, в яких оселя
лись птахи, що були об’єктом мисливства
[11 ]. З метою снігозатримки висаджували
грабові живоплоти обабіч залізниць [1, 25].
Використовували їх і у військових цілях для
маскування.
90
У першій половині XIX ст. шпалерний тиг
живоплоту вперше у Галичині розроб.-г
Шенк [11, 27]. Він запропонував щойм: ]
висаджені дерева зрізати. Наступного рог.
вони датимуть поріст, з якого слід залишу»
не більше 2 відростків і переплести їх м і
собою. Дю-Брейль для більшої міцності ; ;
місцях сплітання рекомендував зрізати кос*
(так зване природне аблактування). На од.<-
погонний метр має бути 14 таких зближень
З.С. Курдіані [14] довів, що дотичні бо
у граба зростають дуже швидко. Автор та
кож вважав, що для живоплотів деревні по
роди мають бути тіньовитривалими, лег*:
переносити стрижку, давати бічні пагоі-л
легко витримувати навал снігу й не лама
тись, бути морозостійкими, давати багаті:
кореневих відростків, щоб живопліт був гус-
тим. Крім того, культура живоплоту, на дум
ку З.С. Курдіані, не повинна засмічував
суміжні землі й шкодити суміжним куль~>-
рам. Усім цим вимогам відповідають осно=-
типи посадки живоплотів — бордюри (висо
та 0,5—1 м), живоплоти (1—3 м) і “жиз~
стіни (3—5 м). Влаштування та догляд з і
живоплотами описували багато авторів [2
5, 7, 11, 14, 18]. Живоплоти бувають одно-
дво- і трирядні. Граб у живоплоті висадхг.-
ють як 1—3-, так і 5—7-річними саджанця
ми. Для посадки граба в живопліт копают;
загальний рів. Рослини завжди розміша
ють у шаховому порядку на відстані 0,25—
0,40 м, між рядами 0,35—0,5 м. У “живю'
грабових стінах з формованою стрижко»:
рекомендована відстань між деревами в ря
ду 0,8—1,5 м, без стрижки — 2—3 м. Рів за
сипають шарами перегною і ґрунту і добре
поливають.
Живоплоти з чіткою формою завжди му
сять мати широку основу. Стрижку таког:
живоплоту починають з основи. Леза но
жиць слід нахиляти до куща, щоб живопліт j
верхній частині сходив на конус. У перш/.;
рік під час посадки живоплоту навесні в»:
рослину обрізають до 0,15 м над ґрунто*
Це стимулює утворення могутніх прикорене
вих пагонів і виключає оголення основи. Н;
другий рік для підтримки інтенсивного рос1'»
й створення міцного скелета потрібно про
вести повторне сильне обрізання, яке зг
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, te і І
Використання видів і форм Carpinus L. у зеленому будівництві
езпечує продовження формування щільно-
: живоплоту. У разі недостатньої щільності
: эслин сильне обрізання можна повторити й
- і третій рік. Однак на третій рік, як прави-
роблять косметичне обрізання двічі за
ггетаційний період: у листопаді — після
■адання листків або в березні — до початку
:коруху і в липні — після закінчення ліній-
о го росту.
Деякі автори [16, 23] описують грабову
' ну в Стрийському парку Львова, яку ство-
тно в 1880 р. Середня висота стіни близь-
: 3,5 м, ширина — 1,25—1,5 м. Середній
зметр стовбура на висоті 0,5 м дорівнює
D5 м, а максимальний — 0,105 м. На од-
:му погонному метрі росте 2—3 екземпля-
граба. Висока загорожа даліарію в
;~ р и й сько м у парку, що також створена із
'оиженого граба, нагадує стіни середньо-
-чого замку. “Жива” грабова стіна дещо
енших розмірів створена в 1985 р. у денд-
: парку “Софіївка" НАН України. Середня
•сота стіни — 3,0 м, ширина — 1,5 м. Се-
тдній діаметр на висоті 0,5 м становить
33—0,04 м. На одному погонному метрі
:сте 3—4 дерева. Довжина стіни —120 м.
•дові грабові живоплоти можна побачити
:л вході в Голосіївський парк та у парку
'ави у Києві. Для створення бордюрів, жи-
: плотів і живих стін придатні всі види Саг-
ius.
“раб придатний також для фігурної стриж-
— створення воріт, арок, альтанок, скуль-
“ур тощо. Для фігурної стрижки застосову-
~ь каркас. Неподалік Адлера (Росія) у гра-
і східного, який росте на відкритих місцях,
:она набуває форми прапора. Розгортаєть-
цей “прапор” в напрямку переважного
оського вітру [24].
Деякі автори [28] стверджують, що Саг-
■ j s orientalis в зеленому будівництві май-
т не використовують.
Этже, в основному в усіх формах зелено-
будівництва використовують аборигенний
■л Carpinus betulus L. Інші види застосову-
'з дуже рідко, хоча вони теж придатні для
.ого. У наших садах і парках видів і форм
іба небагато, ростуть вони поодиноко, а
- влаштування топіарних споруд потрібна
ика кількість посадкового матеріалу.
1. Арнольд Ф.К. Курс лесоводства. — СПб. : Издание
А.Ф. Маркса, 1900. — 376 с.
2. Барбарич А.И., Хорхота А.Я. Озеленение населен
ных мест. — Киев: Изд-во Акад. архитектуры УССР,
1952. — 742 с.
3. Брикелл К. Обрезка растений. — М.: Мир, 1987. —
198 с.
4. Вехов Н.К. Справочник по декоративным деревьям
и кустарникам европейской части СССР. — М. :
Изд-во М-ва коммун, хоз-ва РСФСР, 1953. — 530 с.
5. Вехов Н.К. Живые изгороди и бордюры. — М. : Изд-
во М-ва коммун, хоз-ва РСФСР, 1957. — 126 с.
6. Вольф Э.Л. Декоративные кустарники и деревья
садов и парков. — СПб, 1915. — 463 с.
7. Георгиевский С.Д. Живые изгороди. — М. : ОГИЗ —
Сельхозгиз, 1947. — 62 с.
8. Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культи
вируемые и перспективные для интродукции покры
тосеменные: В 6 т. / Под ред. С.Я. Соколова. — М.;
Л. : Изд-во АН СССР, 1951. — Т. 2. — С. 353—366.
9. Деревья и кустарники декоративных городских на
саждений Полесья и Лесостепи УССР / Под общ.
ред. Н.А. Кохно. — Киев : Наук, думка, 1980. — 236 с.
10. Дробов В.П. Семейство Betulaceae / / Флора Узбе
кистана: В 6 т. / Под ред. Е.П. Коровина. — Таш
кент : Изд-во АН УзССР, 1953. — Т. 2. — С. 67—71.
11. Керн Э.Э. Живые изгороди и защитные полосы. —
Л.; М. : Сельхозгиз, 1931. — 204 с.
12. Колесников А.И. Декоративная дендрология. — М. :
Лесн. пром-сть, 1974. — 104 с.
13. Косаревский И.А. Композиция городского парка. —
Киев : Будивэльнык, 1971. — 152 с.
14. Курдиани 3. С. Живые изгороди. — М. : Сельхозгиз,
1931. — 73 с.
15. Лоначевський О.О., Гринь Ф.О., Триба I. Corylaceae
Meissn / / Флора УРСР: У 12 т. — К. : Вид-во АН
УРСР, 1952. — Т. 4. — С. 95—97.
16. Наконечный B.C. Лесоводственные свойства и зна
чение граба в Правобережной и Западной лесосте
пи УССР: Автореф. дис. ... канд. с-х. наук. — Киев,
1962. — 254 с.
17. Одынец А.П. Дендрология для садовника. — М. :
Высш. шк., 1982. — 159 с.
18. Романча Л.В. Озеленение села. — Киев : Урожай,
1989. — 184 с.
19. Рубцов Л.І. Рослини у ландшафтній архітектурі. —
К. : Вид-во Акад. архітектури УРСР, 1949. — 135 с.
20. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. — М. :
Стройиздат, 1973. — 193 с.
21. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной
архитектуре. — Киев : Наук, думка, 1977. — 272 с.
22. Рубцов Л.И., Лаптев А.А. Справочник по зеленому
строительству. — М., 1968. — 280 с.
23. Сады, парки и заповедники Украинской ССР /
И. Д. Родичкин, И.О. Родичкина, И.Л. Гринчак и
др. — Киев : Будивэльнык, 1985. — 167 с.
24. Сімкін Б.Ю. Дерева лісів і парків. — К. : Рад. шк.,
1989.- 136 с.
25. Скоробагатий О.Ф. Деревні лісові породи як куль
турні рослини на Україні / / Тр. с.-г. ботаніки. —
Харків, 1927. — 1, вип. 4. — С. 51—54.
26. Соколов С.Я. Основные декоративные признаки дре
весных и кустарниковых пород. — Л., 1938. — 43 с.
27. Шредер Р.И. Живые изгороди и лесные опушки. —
СПб : Издание Девриена, 1892. — 164 с.
28. Щепотьев Ф.Л. Дендрология. — Л. : Гослесбумиз-
дат, 1949. — 347 с.
Надійшла 14.08.2000
'• 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 2 91
Л.П. Іщук
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ВИДОВ И ФОРМ CARPINUS L.
В ЗЕЛЕНОМ СТРОИТЕЛЬСТВЕ
Л.П. И щук
Дендрологический парк “Софиевка”
НАН Украины, Украина, Умань
На основании литературных данных и собственных
наблюдений описаны декоративные свойства видов
и форм Carpinus L. и их применение в зеленом
строительстве. Даны практические рекомендации по
созданию из насаждений граба аллей, солитеров,
боскетов, живых изгородей и других топиарных со
оружений.
THE USE OF SPECIES AND FORMS OF CARPINUS L
IN LANDSCAPE ARCHITECTURE
L.P. Ishchuk
Dendrological Park Sofiivka
National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Uman
Ornamental properties of species and forms of Carpinus L
and their use in landscape architecture are described as
based on the data from literature and the author’s obser
vations. Practical recommendations on planting hornbea-
trees in the form of avenues, solitaires, spinneys, hedge
rows and other topiary constructions are presented in re
paper.
92 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ac
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1301 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:50:57Z |
| publishDate | 2000 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/b0/afb4463de0efb0c0931a41d3cffe33b0.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-13012020-01-17T21:19:07Z The use of species and forms of Carpinus L in landscape architecture Використання видів і форм Carpinus L. у зеленому будівництві Ishchuk, L.P. Ornamental properties of species and forms of Carpinus L and their use in landscape architecture are described as based on the data from literature and the author’s observations. Practical recommendations on planting hornbeam trees in the form of avenues, solitaires, spinneys, hedgerows and other topiary constructions are presented in the paper. На підставі літературних даних і власних спостережень описано декоративні властивості видів і форм Саrpinus L. та їх застосування в зеленому будівництві. Дано практичні рекомендації щодо створення з насаджень граба алей, солітерів, боскетів, живоплотів та інших топіарних споруд. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1301 10.5281/zenodo.3334776 Plant Introduction; Vol 6 (2000); 88-92 Інтродукція Рослин; Том 6 (2000); 88-92 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377885 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1301/1254 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Ishchuk, L.P. Використання видів і форм Carpinus L. у зеленому будівництві |
| title | Використання видів і форм Carpinus L. у зеленому будівництві |
| title_alt | The use of species and forms of Carpinus L in landscape architecture |
| title_full | Використання видів і форм Carpinus L. у зеленому будівництві |
| title_fullStr | Використання видів і форм Carpinus L. у зеленому будівництві |
| title_full_unstemmed | Використання видів і форм Carpinus L. у зеленому будівництві |
| title_short | Використання видів і форм Carpinus L. у зеленому будівництві |
| title_sort | використання видів і форм carpinus l. у зеленому будівництві |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1301 |
| work_keys_str_mv | AT ishchuklp theuseofspeciesandformsofcarpinuslinlandscapearchitecture AT ishchuklp vikoristannâvidívíformcarpinusluzelenomubudívnictví AT ishchuklp useofspeciesandformsofcarpinuslinlandscapearchitecture |