Орхідеї центрального басейну Сіверського Дінця у природі і первинній культурі
The data on species content, distribution and structure of orchid population in the central basin of Siversky Donets are cited. The results of researches on cultivation and propagation of some orchid species under the condition of M.M. Grishko National Botanical Gardens are considered.
Збережено в:
| Дата: | 2000 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2000
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1321 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860144848220192768 |
|---|---|
| author | Gaponenko, M.B. Minina, Y.V. |
| author_facet | Gaponenko, M.B. Minina, Y.V. |
| author_sort | Gaponenko, M.B. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-18T18:44:41Z |
| description | The data on species content, distribution and structure of orchid population in the central basin of Siversky Donets are cited. The results of researches on cultivation and propagation of some orchid species under the condition of M.M. Grishko National Botanical Gardens are considered. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3334819 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:51:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
М .Б. Гапоненко, Ю.В. М ініна
1. Ванденберг Я.П., Энник Г.С. Взаимоотношение меж
ду видами растений / / Физиолого-биохимические
основы взаимодействия растений в фитоценозах.
Киев: Наук, думка, 1973. — С. 47—57.
2. Мороз П.А. Экологические аспекты аллелопатиче-
ского последействия эдификаторов садовых фито
ценозов / / Автореф. дис. ... д-ра биол. наук. —
Днепропетровск, 1995. — 53 с.
Поступила 03.03.2000
ВЗАЄМОВПЛИВ АКТИНІДІЇ ТА КИЗИЛУ
У ЗМІШ АНИХ ПОСАДКАХ
Т. Б. Венедиктова
Національний ботанічний сад
ім. М.М. Гришка НАН України, Україна, Київ
У вегетаційному досліді вивчали взаємодію сіянців Acti
nidia (arguta х purpurea) і Cornus mas L. у змішаних по
садках. Встановлено, що кизил стимулює ріст сіянців
актинідії. Вплив компонентів змішаних посадок обумов
лений, очевидно, кореневими виділеннями. Шляхом до
бору оптимальних співвідношень компонентів можна
поліпшити їх ріст.
INTERACTION OF ACTINIDIA AND CORNELIAN
CHERRY IN MIXED PLANTING
T.B. Venediktova
M.M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
Interaction between Actinidia (arguta x purpurea) and Cor
nus mas L. seedlings in mixed planting was studied in the
vegetation test. It is determined that Cornus mas L. stimu
lates growth of Actinidia seedlings. The influence of the
mixed planting components depends apparently on root
excretions. We can increase the fruit-trees productivity in
the mixed planting by selection of components optimal ratio.
УДК 635.9:582.59. (477.61)
ОРХІДЕЇ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАСЕЙНУ
СІВЕРСЬКОГО ДІНЦЯ У ПРИРОДІ І ПЕРВИННІЙ КУЛЬТУРІ
М.Б. ГАПОНЕНКО, Ю.В. МІНІНА
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1
Наведено дан і стосовно видового складу, поширення та структури популяцій орхідей центрального басейну
Сіверського Дінця. Розглядаються результати досліджень з культивування і розмноження окремих видів ор
хідей в умовах Національного ботанічного саду ім. М.М. Гоишка НАН України.
За останні десятиліття проблема охорони
біорізноманіття набула особливої гостроти.
Однією з головних причин такого стану є
господарська діяльність людини, що не
впинно розширюється, загрожуючи існуван
ню біорізноманітності в цілому і різноманіт
ності рослин зокрема. Під загрозою зник
нення опиняються як окремі види, так і цілі
роди й родини. Саме до таких у флорі
України належить родина Orchidaceae Juss.,
тому всі орхідні України занесені до Черво-
© М.Б. ГАПОНЕНКО, Ю.В. МІНІНА, 2000
ної книги України [6]. Слід зазначити, що
центрами видового насичення орхідних в
Україні є Карпати і Крим. У Поліссі та лісо
степовій зоні їх менше, здебільшого це па-
леарктичні й голарктичні види. Найменше
орхідей у степовій зоні, тут вони займають
обмежені локалітети, що визначаються, як
правило, екологічними умовами [4].
Наші дослідження були зосереджені на
території центрального басейну Сіверського
Дінця — правої, найбільшої притоки Дону, у
басейні Азовського моря, в межах Лугансь
кої обл.
26 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns І
О рхідеї цент рального басейну С іверського Дінця у природі і первинній культ урі
Назва “Донець” мовою кочових племен —
аланів, які мешкали тут з II по IX ст., означає
“висока вода” . Назва “Сіверський” пов’язана
з Сіверським князівством, одним з удільних
князівств Чернігово-Сіверської землі, з цен
тром у Новгороді-Сіверському, яке виникло
тут у 1096 р. і на території якого бере поча-
! ток річка.
Довжина Сіверського Дінця досягає 1053 км,
площа басейну — 98,9 тис. км2. У середній
течії ширина річки становить 60—110 м, се
редня глибина — 2,2 м, на плесах — до 4 м.
Головні притоки — Оскіл, Красна, Айдар,
Деркул (ліві) та Уда, Мож, Бахмут, Лугань
(праві). Басейн приток лежить, головним
чином, у межах Луганської обл., переважно
у степовій зоні.
У заплаві Сіверського Дінця багато ста
риць, боліт і озер. Береги всіх річок пере
важно крейдяні, колись були вкриті лісами,
а нині — реліктовими анклавами. Геологічно
долина Сіверського Дінця приурочена до
Луганської та Деркул-Калитвенської синклі
налей, що являють собою крайову дислока
цію складчастого фундаменту Донецького
кряжа [1].
Сучасний рослинний світ басейну Сівер
ського Дінця представлений унікальною фло
рою, в складі якої налічується 16 видів орхі
дей [2, 4, 6], котрі були об’єктами наших
досліджень. За поширенням їх можна об'єд
нати у такі ареальні групи, або типи: пале-
арктичні з євразійським типом ареалу —
Cephalanthera longifolia (L.) Frisch., С. rubra
(L.) Rich., Epipactis atrorubens (Hoffm. ex
Bernh.) Schult., E. palustris (L.), Crantz, E.
heleborine (L.) Crantz, Dactylorhiza incarnata
(L.) Soo, D. fuchsii (Druce) Soo, Listera ova-
tcr(L) R.Br., Platanthera bifolia (L.) Rich., Or
chis militaris L. До палеарктичного типу мож
на також віднести Neottia nidus-avis (L.)
Rich., хоча цей вид поширений у Західному
Сибіру.
Європейсько-середземноморським типом
ареалу характеризуються види Orchis согіо-
phora L. та О. palustris Jacq., вони перебу
вають на північній межі свого ареалу. На пів
денно-східній межі ареалу зростають Dac
tylorhiza maculata (L.) Soo з європейсь
ким типом ареалу та D. majalis (Reichenb.)
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 1
P.F. Hunt et Summerhayes — з середземно
морсько-європейським. До голарктичного
типу слід віднести Liparis loeselii (L.) Rich.,
який має диз’юнктивний ареал і зростає на
південно-східній його межі.
Здебільшого орхідеї басейну Сіверського
Дінця — це геміевритопні види, які трапляю
ться у розріджених вологих листяних і зм і
шаних лісах на галявинах, серед чагарників
та на луках. Деякі види, зокрема Orchis
coriophora, О. palustris, Dactylorhiza macu
lata, D. incarnata, Liparis loeselii, що приуро
чені до заболочених лук, торфових боліт,
берегів струмків, можна віднести до геміс-
тенотопних рослин. Широка екологічна амп
літуда, наприклад, видів роду Epipactis до
зволяє їм протистояти дії антропогенного
впливу і зростати на територіях, які зазна
ють рекреаційних навантажень (внаслідок
меліоративних робіт тощо).
Більшість видів орхідей трапляються рідко
і невеликими за чисельністю популяціями,
хоча ареали деяких з них, наприклад Pla
tanthera bifolia, Listera ovata, Neottia nidus-
avis, Orchis coriophora, 0. militaris, охоплю
ють значні території. Нами проведено попу
ляційні дослідження окремих видів, визначе
но їх віковий склад та виділено асоціації, в
яких вони трапляються. Встановлено, що
нормальні повночленні популяції з віковим
спектром (У — 10—20, і т — 25—35, v — ЗО—
40, g — 20—25 %) характерні для Cephalan
thera longifolia, Epipactis palustris, Dacty
lorhiza fuchsii. Низьку чисельність і щільність
мають популяції сапрофітної орхідеї Neottia
nidus-avis; вони представлені в основному
генеративними особинами. Для Listera ovata
характерні популяції, в яких переважають
ювенільні особини, хоча трапляються неве
ликі групи та поодинокі генеративні росли
ни. Загалом для всіх досліджуваних орхідей
центрального басейну Сіверського Дінця
характерні правосторонні вікові спектри і
низька щільність популяцій.
Наші спостереження свідчать, що дослід
жувані види орхідей досить пластичні і здат
ні переносити слабку дію антропогенного
фактора в тому випадку, якщо ця дія не по
в’язана зі зміною екологічних умов існування
видів. Особливу загрозу для орхідних стано-
27
4*
М.Б. Гапоненко, Ю.В. М ініна
вить зміна екологічних умов їх первинних
місцезростань, що спостерігається, наприк
лад, в результаті проведення меліоративних
заходів. Часто меліоровані землі використо
вуються як пасовища або сінокоси, крім то
го, відбувається їх заростання чагарниковою
рослинністю, внаслідок чого змінюється не
лише гідрологічний режим, а й умови освіт
лення. Популяції найдекоративніших видів,
таких як Orchis militaris, О. palustris, Dacty-
lorhiza incarnata, страждають від зривання їх
на букети та переносу на присадибні ділян
ки. У той же час бульбові види орхідей ви
копуються з метою використання бульб як
лікарської сировини.
Види орхідей басейну Сіверського Дінця
добре представлені в межах природно-
заповідних територій цього регіону, зокрема
в Станично-Луганському відділенні Лугансь
кого державного заповідника, у відділенні
Крейдяна Флора Українського степового за
повідника та низці державних заказників і
пам’яток природи республіканського й міс
цевого значення. Збереженню первинних
місцезростань орхідних буде сприяти ство
рення Національного ландшафтного парку,
який об’єднає всі заповідні території басей
ну Сіверського Дінця.
Дослідження свідчать, що першочерговим
завданням є здійснення моніторингу за ста
ном популяцій орхідей, контроль за їх чи
сельністю, оскільки навіть у межах природ-
но-заповідних територій вони не відзнача
ються стабільністю.
Ще одним заходом охорони окремих ви
дів є їх культивування у ботанічних садах, а
в перспективі і репатріація в природні умо
ви. Нами вивчалась можливість вирощуван
ня деяких видів орхідей центрального ба
сейну Сіверського Дінця в умовах Націо
нального ботанічного саду ім. М.М. Гришка
шляхом вегетативного розмноження. Для
кожного виду в культурі створювались умо
ви, наближені до природних. Лучно-болотні
види орхідей розміщували на ділянках, роз
ташованих поруч зі штучною водоймою, яка
підтоплює торф’янисті грядки з вирощува
ними на них рослинами [5]. Всі, без винят
ку, види потребують достатнього зволожен
ня ґрунту, особливо у період вегетації та
одразу після її завершення. Дуже чутливі до
нестачі вологи ювенільні та імматурні осо
бини. На ділянках, де культивуються орхідеї,
необхідно контролювати рівень забур’яне
ності та освітлення. Як добриво доцільно
використовувати тонко розмелений компост
рослинного походження.
Порівняно легко вдавалось здійснити ве
гетативне розмноження Epipactis palustris
шляхом відділення від материнської особини
дочірніх пагонів. Короткокореневищні види
Cephalanthera longifolia, Epipactis atrorubens,
E. atrorubens розмножуються гірше. Практи
чно не вдалося розмножити вегетативним
способом Cephalanthera rubra, бо довге ви
східне кореневище цієї рослини має лише
одну бруньку відновлення. При вегетативно
му розмноженні бульбових орхідей викорис
товували ризореституційний метод В.Г. Соб-
ка [3]. Найкращі показники при такому роз
множенні мали види роду Dactylorhiza, а та
кож Orchis coriophora і О. militaris. Майже не
піддається культивуванню та розмноженню
сапрофітна орхідея Neottia nidus-avis: пере
несена з грудкою землі на ділянку з приро
ди, через кілька років вона випадає.
Наші дослідження показали, що інтродук
ційний напрямок охорони орхідей є дуже
перспективним. Особливо доцільно його за
стосовувати у випадках локального погір
шення екологічних умов, які призводять до
загибелі популяцій. Розмноження орхідей в
умовах культури з метою подальшої репат
ріації в природу вдало доповнює заповідний
режим їх охорони.
1. Бондарчук В.Г. Геологія України. — К.: Вид-во АН
УРСР, 1959. — 832 с.
2. Бурда Р.И. Антропогенная трансформация флоры. —
Киев: Наук, думка, 1991. — 170 с.
3. Собко В.Г. Ризореституционное размножение веге
тативных малолетников семейства орхидных / / Ох
рана и культивирование орхидей. — Таллин: АН
ЭССР, 1980. — С. 90—93.
4. Собко В.Г. Орхідеї України. — К.: Наук, думка,
1989. — 191 с.
5. Собко В.Г., Гапоненко М.Б. Інтродукція рідкісних і
зникаючих рослин флори України. — К.: Наук, думка,
1996. — 283 с.
6. Червона книга України: Рослинний світ. — К.: Укр.
енцикл., 1996. — 606 с.
Надійшла 23.03.2000
28 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 1
Д еякі особливост і насіннєвого розм нож ення клокички перист ої в культ урі
ОРХИДЕИ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАССЕЙНА
СЕВЕРСКОГО ДОНЦА В ПРИРОДЕ
И ПЕРВИЧНОЙ КУЛЬТУРЕ
Н.Б. Гапоненко, Ю.В. Минина
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев
Представлены данные о видовом составе, распростра
нении и структуре популяций орхидей центрального
бассейна Северского Донца. Рассмотрены результаты
исследований по культивированию и размножению не
которых видов орхидей в условиях Национального бо
танического сада им. Н.Н. Гришко НАН Украины.
ORCHIDS OF THE CENTRAL BASIN
OF SIVERSKY DONETS IN NATURE
AND IN INITIAL CULTURE
M.B. Gaponenko, Yu.V. Minina
M.M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
The data on species content, distribution and structure
of orchid population in the central basin of Siversky Do
nets are cited. The results of researches on cultivation
and propagation of some orchid species under the condi
tion of M.M. Grishko National Botanical Gardens are con
sidered.
УДК 582.766.9:581.142
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ НАСІННЄВОГО
РОЗМНОЖЕННЯ КЛОКИЧКИ ПЕРИСТОЇ В КУЛЬТУРІ
Т.О. ДЕРЕВЕНКО, Б.К. ТЕРМЕНА
Ботанічн̂ ж̂ са/ГНернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича
Україна, 58022 Чернівці, вул. Федьковича, 11
Досліджено деякі біологічні особливості насіння палеоген-неогенового релікта Staphylea pinnata L. Занесе
ного до Червоної книги України. Встановлено показники плодоношення особин різних вікових груп (д,, д2,
д3) і запропоновано первинну агротехніку вирощування сіянців даного виду в культурі на території Північної
Буковини.
Збереження біологічного різноманіття є од
ним із пріоритетів сучасного етапу розвитку
людства. В умовах, коли флора усіх природ
но-історичних регіонів України вже зазнала
значного впливу людини, наукове значення
видів, які потребують охорони, набуває осо
бливої ваги. Одним з ефективних методів
збереження зникаючих видів є вирощування
і вивчення їх біоекологічних властивостей у
ботанічних садах.
Клокичка периста (Staphylea pinnata L.) —
раритетний палеоген-неогеновий релікт, за
несений до Червоної книги України [5]. Аре
ал цього виду диз’юнктивний, а окремі ло-
калітети нечисленні [3]. Тому певної акту-
© Т.О. ДЕРЕВЕНКО, Б.К. ТЕРМЕНА, 2000
альності набуває робота з вивчення законо
мірностей розмноження клокички перистої з
подальшою репатріацією її в природні місця
зростання.
Staphylea pinnata — листопадний кущ зав
вишки до 5 м. Цвіте у травні, плоди (коро
бочки) достигають у липні — вересні. Мезо
фіт, ентомофіл, автохор і ендозоохор [1].
У дендрарії Ботанічного саду Чернівецько
го державного університету ім. Ю. Федько
вича (ЧДУ) клокичка периста зростає вже
понад 70 років [2]. Більшість колекційних
екземплярів регулярно цвіте і плодоносить.
Генеративні особини Staphylea pinnata з ко
лекції належать до трьох вікових груп, які
виділені нами згідно із загальноприйняти
ми індексами вікових станів [4]; цей факт
ISSN 1605-6574. Інтродукція оослин. 2000, № 1 29
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1321 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:51:08Z |
| publishDate | 2000 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/0a/c6ef7043abfe53073d67b146f038b70a.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-13212020-01-18T18:44:41Z Orchids of the central basin of Siversky Donets in nature and in initial culture Орхідеї центрального басейну Сіверського Дінця у природі і первинній культурі Gaponenko, M.B. Minina, Y.V. The data on species content, distribution and structure of orchid population in the central basin of Siversky Donets are cited. The results of researches on cultivation and propagation of some orchid species under the condition of M.M. Grishko National Botanical Gardens are considered. Наведено дані стосовно видового складу, поширення та структури популяцій орхідей центрального басейну Сіверського Дінця. Розглядаються результати досліджень з культивування і розмноження окремих видів орхідей в умовах Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1321 10.5281/zenodo.3334819 Plant Introduction; Vol 5 (2000); 26-29 Інтродукція Рослин; Том 5 (2000); 26-29 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377889 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1321/1273 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Gaponenko, M.B. Minina, Y.V. Орхідеї центрального басейну Сіверського Дінця у природі і первинній культурі |
| title | Орхідеї центрального басейну Сіверського Дінця у природі і первинній культурі |
| title_alt | Orchids of the central basin of Siversky Donets in nature and in initial culture |
| title_full | Орхідеї центрального басейну Сіверського Дінця у природі і первинній культурі |
| title_fullStr | Орхідеї центрального басейну Сіверського Дінця у природі і первинній культурі |
| title_full_unstemmed | Орхідеї центрального басейну Сіверського Дінця у природі і первинній культурі |
| title_short | Орхідеї центрального басейну Сіверського Дінця у природі і первинній культурі |
| title_sort | орхідеї центрального басейну сіверського дінця у природі і первинній культурі |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1321 |
| work_keys_str_mv | AT gaponenkomb orchidsofthecentralbasinofsiverskydonetsinnatureandininitialculture AT mininayv orchidsofthecentralbasinofsiverskydonetsinnatureandininitialculture AT gaponenkomb orhídeícentralʹnogobasejnusíversʹkogodíncâuprirodíípervinníjkulʹturí AT mininayv orhídeícentralʹnogobasejnusíversʹkogodíncâuprirodíípervinníjkulʹturí |