Daphne altaica Pall. в умовах культури
The rhytms of seasonal growth and development, the degree of winter resistance, the reproductive ability as well as the availability of nature renewal of Daphne altaica Pall. have been studied under the conditions of botanical gardens. A conclusion about possibility of its culture has been drawn.
Збережено в:
| Дата: | 2000 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2000
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1326 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860144852851752960 |
|---|---|
| author | Kondratyuk-Stoyan, V.G. |
| author_facet | Kondratyuk-Stoyan, V.G. |
| author_sort | Kondratyuk-Stoyan, V.G. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-18T19:24:39Z |
| description | The rhytms of seasonal growth and development, the degree of winter resistance, the reproductive ability as well as the availability of nature renewal of Daphne altaica Pall. have been studied under the conditions of botanical gardens. A conclusion about possibility of its culture has been drawn. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3336449 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:51:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
В.Г. Кондрат юк-Ст оян
лесного винограда имеет первостепенное
значение. В качестве охранных мер следует
создать заказник в окрестностях с. Буторы
(урочище Буторы 1), вести поиск других
мест произрастания этого винограда в При
днестровье и в случае нахождения созда
вать там микрозаказники.
1. Якубовский Т.А. Сарматская флора Молдавской
ССР / / Тр. Ботан. ин-та АН СССР. Сер. 1. — 1955. —
Вып. 2. — С. 155—159.
2. Негру А.Г. Миоценовая флора северо-востока Мол
давской ССР. Автореф. дис. ... канд. биол. наук. —
Ленинград, 1969. — 24 с.
3. Янушевич З.В., Пелях М.А. Дикорастущий виноград
Молдавии. — Кишинев, 1971. — 107 с.
4. Пачоский И.К. Дикий херсонский виноград. — Одес
са: Б. и., 1912. — 18 с.
5. Маковецкий Н.И. Дикий виноград Приднестровья / /
Уч. зап. Кишинев, ун-та. — Кишинев, 1952. — Т. 4. —
С. 252—260.
6. Негруль А.М. Вопросы происхождения и селекции
винограда на генетической основе / / Генетика. —
1968. — № 3. — С. 84—98.
Поступила 21.03.2000
ЛІСОВИЙ ВИНОГРАД
НА ЛІВОБЕРЕЖЖІ ДНІСТРА
I. М. Жилкина, B.C. Тищенкова
Державний ботанічний сад Придніс~:з =
Молдова, Тирасполь
Наведено відомості про сучасне г :ового
винограду (Vitis silvestris С.С. Gme і ~з:''-зге>:них
районах Дністра. Наведено деякі мор г : - : - - ’ і 5юло-
го-екологічні особливості виявлени- : : : : -
VITIS SILVESTRIS GMEL.
IN THE DNIESTER LEFT-BANK AREA
I.M. Zhilkina, V.S. Tishchenkova
State Botanical Gardens of
the Dniester area, Moldova, Tyraspol
It is established, that Vitis silvestris G—-з і з з - pre
sent day flora of the Dniester le ft-: = “ - з : :- s Some
species were above 100 years old. -re'—.аіст mor
phological and bio-ecological features ;• r a _r--d spe
cies is presented.
УДК 580,027.2: 631.525
DAPHNE ALTAICA PALL. В УМОВАХ КУЛЬТУРИ
В.Г. КОНДРАТЮК-СТОЯН
Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Україна, 01032 Київ, вул. Комінтерну, 1
Вивчений ритм сезонного росту та розвитку, ступінь зимостійкості, репродуктивна здатнісге га г-аяаність
природного поновлення Daphne altaica Pall, в умовах ботанічного саду. Зроблений висновок пре можливість
їх культури.
Деякі рідкісні і зникаючі рослини, які виро
щуються в ботанічних садах, в природних
умовах не забезпечуються надійними захо
дами охорони, тому їх культивовані зраз
ки можуть вважатися страховим фондом, а
розмножені в культурі рослини можуть ви
користовуватися для їх репатріації в при-
© В.Г. КОНДРАТЮК-СТОЯН, 2000
роду або для посилення прирон-их попу
ляцій на заповідних територіях [6]. Введен
ня в культуру раритетних вид а як мають
важливе практичне значену л карських,
декоративних та ін.), може істотно знизи
ти антропогенний тиск на їх природні попу
ляції. Останнім часом до таких рослин на
лежать Daphne altaica Pall, (вовчі ягоди ал
тайські).
38 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин 2000, № 1
Daphne a lta ica P all, в умовах культури
Майже століття йде дискусія з приводу
систематичної близькості видів Daphne altai
ca Pall., D. caucasica Pall., D. sophia Kalen.,
D. taurica Kotov. Наприкінці XIX і на початку
XX століття з ’являється досить численна лі
тература, присвячена цьому питанню. Деякі
дослідники [1, 5, 13] до D. altaica відносять
середньоросійські популяції D. sophia Kalen.,
а П.С. Каплуновський [8] ще й кримську D.
taurica Kotov, Є.Л. Вольф [4] зазначає, що
D. altaica Pall, і D. caucasica Pall. — два дуже
схожі види. У D. caucasica квітки зовні опу
шені і зав'язь з волосистою маківкою, а у D.
altaica — квітки майже голі і зав’язь теж го
ла. D. sophia він визначає як різновид D. al
taica. Декотрими дослідниками, що ототож
нюють D. sophia з D. altaica, висловлюється
думка про заносний характер цієї рослини
на Середньоросійську височину. М.І. Голен-
кін [5] першим намагався довести тотож
ність D. sophia з алтайським видом і висло
вив припущення, що вона була занесена на
Середньоросійську височину з Алтаю пта
хами, шляхи перельоту яких тут проходять.
В.І. Талієв [17] припускає можливість зане
сення D. sophia з Алтаю як лікарської рос
лини поміщиками Бекарюковими, з саду
яких вона пізніше поширилася. Більшість бо
таніків [2, 3, 7, 9, 10—12, 14, 16] схиляються
до думки, що хоч D. altaica за своїми мор
фологічними ознаками дуже близька до D.
sophia, D. taurica та D. caucasica, проте вона
є цілком самостійною географічною расою,
що давно вже відокремилася від них. Релік
това гіпотеза отримує все більше прихиль
ників і стає панівною серед ботаніків. Знай
дені при палеоботанічних дослідженнях ре
штки насіння виду, близького до D. altaica і
D. sophia, в Тамбовській, Рязанській облас
тях, свідчать про те, що в минулому існував
єдиний ареал батьківської форми цих 2 ви
дів, який простягався від Середньоросійсь-
кої височини до Алтаю [7, 12]. В антропогені
під впливом зледеніння з ’явилися диз’юнкції
в ареалі, що дали початок формуванню бли
зьких видів Daphne. М.І. Котов [10] вважав,
що D. altaica Pall., D. sophia Kalen., D. cau
casica Pall., D. taurica Kotov виникли від яко
гось загального предка сарматської флори.
В даний момент чітко розмежовуються 2 па
ри: східна — з чорними плодами (D. cau
casica і D. altaica) і західна — з червоними
плодами (D. sophia і D. taurica). Палінологіч-
ні дані підтверджують самостійність D. al
taica, D. caucasica і D. sophia [2]. D. tauri
ca вперше описана П.С. Каплуновським [8]
у 1967 р. як D. altaica, пізніше виділена
М.І. Котовим у новий вид, тому в даних до
слідженнях відсутня. Ми поділяємо точку
зору тих дослідників, які вважають D. altaica
окремим таксоном, хоч і дуже близьким до
інших Daphne ряду Alpinae Keissl.
Daphne altaica Pall. — релікт палеоген-
неогенової лісової субтропічної флори тур-
гайського типу, ендемік Алтаю [3]. Пошире
ний на хребтах Саур, Тарбагатай і Джун-
гарський Алатау. Однодомний листопадний
ентомофільний чагарник до 1 м заввишки
з нечисленними гілками, які галузяться у
верхній частині. Зростає біля джерел, по за
плавах невеликих річок і на кам’янистих схи
лах гір, не піднімається високо в гори (на
Алтаї лише до 1250 м). Всюди трапляється
поодинокими екземплярами чи невеликими
групами серед заростей кущів. За екологіч
ними потребами D. altaica — світлолюбна
рослина, мезоксерофіт і мезотроф [9]. У ре
зультаті лісозаготівель ареал її скорочуєть
ся. Крім того, вовчі ягоди алтайські масово
збираються населенням як лікарська сиро
вина та декоративна рослина. Цілющі влас
тивості D. altaica зумовлені наявністю вели
кої кількості біологічно активних речовин:
кумарину, флавоноїдів, катехіну. Зокрема,
на Алтаї використовують їх кору і деревину
при зубному болю. Настій пагонів з плодами
застосовують при лихоманці [15]. Медонос.
У культурі вовчі ягоди алтайські з 1796 р.
[14] вирощуються в колекціях ботанічних
садів міст Москви, Таллінна, Тарту, Томська,
але внаслідок упередженої думки, що це
отруйні рослини, широкого розповсюдження
не набули.
В Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна
Київського національного університету імені
Тараса Шевченка інтродуковані в 1979 р.
рослинами природного поновлення з Алтаю.
У 22-річному віці мають у висоту близько
1 м. Листки починають розпускатись 18.IV ±
± 10 днів, формуються до 15.V ± 5 днів і почи-
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 1 39
В.Г. Кондрат юк-Ст оян
нають опадати 16.Х ± 3 дні. Фаза осіннього
забарвлення листків на аспектність насад
жень не впливає, бо проявляється нерегу
лярно і нечітко. Приріст пагонів завершуєть
ся в третій декаді травня. Цвіте з 09.V ± 5
днів по 26.V ± 3 дні. Інтенсивність цвітіння:
біологічна — 1—2 бали, декоративна — 2—3.
Плодоносить періодично, рясність незначна.
Плоди достигають 18.VII ± 14 днів. Для вов
чих ягід алтайських характерні повторні цві
тіння і приріст. Зимостійкість 1—2 бали. По
новлюються кореневою поростю. Період ве
гетації триває 174 ± 12 днів.
В культурі краще ростуть на дренованих,
родючих, помірно зволожених ґрунтах. Роз
множуються насінням, живцями та корене
вою поростю. Погано переносять пересадку
дорослими рослинами.
Завдяки рясному цвітінню, яке разом з
фазою бутонізації триває близько 1 міс,
придатні для використання у декоративному
садівництві (вільні групи, передній план кур
тин, рокарії). Крім того, можливе їх культи
вування заради одержання лікарської сиро
вини.
Тривалість вегетаційного періоду, його
строки перебігу, особливості сезонних рит
мів розвитку, а також ступінь зимостійкості і
репродуктивна здатність вовчих ягід алтай
ських свідчать про можливість їх вирощу
вання у районі досліджень.
1. Алянская Н.С. Волчеягодник алтайский в Москве 11
Бюл. Гл. ботан. сада. — 1979. — Вып. 112. — С. 22—24.
2. Архангельский Д.Б. Палинология видов рода Daphne
L. Советского Союза / / Ботан. журн. — 1967. — 52 ,
№ 12. — С. 1785—1789.
3. Винтерголлер Б.А. Реликты вокруг нас. — Алма-Ата:
Кайнар, 1984. — 88 с.
4. Вольф Э.Л. Культура и размножение Daphne / / Про
грессивное садоводство и огородничество. — СПб.,
1912. — С. 1272—1273.
5. Голенкин М. Заметка о Daphne sophia 11 Приложение
к протоколу заседаний Импер. Моск. о-ва испытате
лей природы. — М., 1899. — 14 , № 1. — С. 4—10.
6. Горбунов Ю.М. Охорона рідкісних і зникаючих видів
рослин в інтродукційних центрах Росії / / Вісн. Інтро
дукція та збереження рослинного різноманіття. — K.:
Вид-во Київ, ун-ту, 1999. — Вип. 1. — С. 15—16,
7. Дорофеев П.И. О позднеплиоценовой флоре села
Моисеево на юге Тамбовской области / / Ботан,
журн, — 1986.— 7 1 , № 1, — С. 3—15.
8. Каплуновский П.С. О дикорасг._£ < волчеягоднике
Daphne altaica Pall, как новом в.'^е ~ = флоры Кры
ма / / Там же. — 1967, — 52 , № 4 — С 504— 508.
9. Коропачинский И.Ю. Древесг-ье ;а:-£пия Сиби
ри. — Новосибирск: Наука, 1983. — С. 289—291.
10. Котов М.И. Новый вид — волчеягодник крымский
(Daphne taurica Kotov) и его генетические связи / /
Ботан. журн. — 1970. — 5 5 , № 9. — С. 1335-1340.
11. Лучник З.И. Интродукция деревьев и кустарников в
Алтайском крае. — М.: Колос, 1970. — С. 434—435.
12. Мельник В.И. Эколого-ценотические закономерно
сти распространения Daphne sophia в реликтовых
местообитаниях / / Ботан. журн. — 1995. — 80,
№ 3. — С. 46—50.
13. Мешков А.Р. Районы флоры меловых и известняко
вых обнажений Среднерусской возвышенности / /
Там же. — 1951. — 36, № 3. — С. 249—257,
14. Победимова Е.Г. Семейство Волчниковые. — Л.:
Изд-во АН СССР, 1949. — С. 483-500. — (Флора
СССР: В 35 т.; Т. 15).
15. Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения,
их химический состав, использование. Семейства
Paeoniaceae — Thymelaeaceae. — Л.: На,«.а 1986. —
336 с.
16. Смолко С.С. Третинний релікт — b o b - =-оли Софії
(Daphne sophia Kalen.) на Середньсра: Г'сьсй висо
чині та його сучасне поширення .•<: ботан.
журн. — 1967. — 24, № 1. — С, 69-74
17. Талиев В.И. К вопросу о взаимоотьz— Daphne
altaica, Daphne sophia и о Daphne jui:a / / Юоил. сб.
Б.А. Келлера. — Воронеж, 1931. — С. '1—2:
DAPHNE ALTAICA PALL.
В УСЛОВИЯХ КУЛЬТУРЫ
В.Г. Кондратюк-Стоян
Ботанический сад им. акад. А.В. Фок'.'-а
Киевского национального университе-а
имени Тараса Шевченко, Украина, Киев
Изучен ритм сезонного роста и разв.^.'- ;-е~ень.Зи
мостойкости, репродуктивная спосс5кс-= . -наличие
естественного возобновления Daphre а '-аса -а в ус
ловиях ботанического сада. Сдела- : агзмож-
ности их культуры.
DAPHNE ALTAICA PALL.
UNDER CONDITIONS OF CULTURE
V.G. Kondratyuk-Stoyan
O.V. Fomin Botanical Gardens, Tara; S
Kyiv National University, Ukraine. K\ .
The rhythms of seasonal growth ana ;ст.ег.і. the
degree of winter-resistance, the reproc-c :.£ а; ту as well
as the availability of nature renev.a 3a: " a a-.a :a Pall,
have been studied under the co n c *:-s :■ H::a~ ral Gar
dens. A conclusion about the pcs; r t . :• ~ :_ :ure has
been drawn.
40 ISSN 1605-6574. /нтраг.»_ - 2000, Ns 1
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1326 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:51:12Z |
| publishDate | 2000 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/d9/703f79e52aa7c99cc91f0934a7954fd9.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-13262020-01-18T19:24:39Z Daphne altaica Pall. under conditions of culture Daphne altaica Pall. в умовах культури Kondratyuk-Stoyan, V.G. The rhytms of seasonal growth and development, the degree of winter resistance, the reproductive ability as well as the availability of nature renewal of Daphne altaica Pall. have been studied under the conditions of botanical gardens. A conclusion about possibility of its culture has been drawn. Вивчений ритм сезонного росту та розвитку, ступінь зимостійкості, репродуктивна здатність та наявність природного поновлення Daphne altaica Pall, в умовах ботанічного саду. Зроблений висновок пре можливість їх культури. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1326 10.5281/zenodo.3336449 Plant Introduction; Vol 5 (2000); 38-40 Інтродукція Рослин; Том 5 (2000); 38-40 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377889 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1326/1278 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Kondratyuk-Stoyan, V.G. Daphne altaica Pall. в умовах культури |
| title | Daphne altaica Pall. в умовах культури |
| title_alt | Daphne altaica Pall. under conditions of culture |
| title_full | Daphne altaica Pall. в умовах культури |
| title_fullStr | Daphne altaica Pall. в умовах культури |
| title_full_unstemmed | Daphne altaica Pall. в умовах культури |
| title_short | Daphne altaica Pall. в умовах культури |
| title_sort | daphne altaica pall. в умовах культури |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1326 |
| work_keys_str_mv | AT kondratyukstoyanvg daphnealtaicapallunderconditionsofculture AT kondratyukstoyanvg daphnealtaicapallvumovahkulʹturi |