Інтенсифікація життєвих процесів у рослин в умовах культури як результат їх адаптації до нових чинників середовища

The concept of "vitality of plants" is seen as a characteristic intensity manifestation process of growth and development, reproduction, resistance to extreme conditions and diseases. The example introduced herbaceous perennials and shrubs proved that a culture is the intensificati...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Bulakh, P.E.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2016
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/133
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860121219885432832
author	Bulakh, P.E.
author_facet	Bulakh, P.E.
author_sort	Bulakh, P.E.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-11T08:13:36Z
description	The concept of "vitality of plants" is seen as a characteristic intensity manifestation process of growth and development, reproduction, resistance to extreme conditions and diseases. The example introduced herbaceous perennials and shrubs proved that a culture is the intensification of basic life process. This is reflected in the increase of the overall size of the plants and their vegetative and generative organs downward trend apical dominance, resulting in the acceleration of foundation and formation of axillary and adventitious buds. There also enhance branching shoots of cultivated plants, a significant reduction in age-specific life stages and individuals. Examples intensification of vital process in terms of culture and generative sphere of plants which are shown to increase seed productivity and vivipariy phenomenon. It is shown that the intensification of various aspects of life organisms always reflected in their energy potential. Whereas energy principles optimal functioning of organisms and understanding of the volatile nature of plant resistance, formulated the important provision: indicators of energy homeostasis, adequately describing his condition, can be used as a criterion for its sustainability (criterion optimal functioning), the best in these conditions the state is responsible at least this indicator. The heating value of the plants specified colorimetric method is considered as integral assessment of the stability and performance of plants at different levels of organization of living matter. Presented and analyzed in this context quantitative data power consumption of plants collected in nature and circumstances of culture.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2353601
first_indexed	2025-07-17T12:39:49Z
format	Article
fulltext	3ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 2 УДК 581.14:581.522.4 П.Є. БУЛАХ Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ЖИТТЄВИХ ПРОЦЕСІВ У РОСЛИН В УМОВАХ КУЛЬТУРИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЇХ АДАПТАЦІЇ ДО НОВИХ ЧИННИКІВ СЕРЕДОВИЩА Поняття «життєвість рослин» розглядається як характеристика інтенсивності вияву процесів їх росту і розвитку, розмноження, стійкості до екстремальних умов та хвороб тощо. На прикладі інтродукованих трав’янистих багато- річників і чагарників доведено, що в умовах культури відбувається інтенсифікація основних життєвих процесів. Це виявляється у збільшенні загальних розмірів рослин, їх вегетативних та генеративних органів, тенденції до зниження апікального домінування. Наслідком цього є прискорення процесів закладання і формування пазушних та додаткових бруньок. Спостерігається також посилення розгалуження пагонів у культивованих рослин, значне скорочення окремих вікових періодів і тривалості життя особин. Наведено приклади інтенсифікації життєвих процесів в умовах куль- тури та в генеративній сфері рослин, які виявляються у збільшенні насіннєвої продуктивності та явищі вівіпарії. Показано, що інтенсифікація різних сторін життєдіяльності організмів завжди відображується в їх енергетичному потенціалі. З огляду на енергетичні принципи оптимального функціонування організмів та уявлення про енергозалеж- ну природу стійкості рослин сформульовано важливе положення: показники енергетичного балансу організму, адек- ватно характеризуючи його стан, можуть бути використані як критерії його стійкості (критерії оптимального функціонування), причому найкращому за даних умов стану відповідає мінімальне значення показника. Теплотворна здатність рослин, визначена калориметричним методом, розглядається як інтегральна оцінка стійкості та про- дуктивності рослин на різних рівнях організації живої матерії. Наведено і проаналізовано в цьому контексті кількісні дані щодо енергоємності рослин, зібраних у природі та умовах культури. Ключові слова: інтродукція рослин, життєвість, стійкість, інтенсифікація життєвих процесів, енергетичний по- тенціал, енергоємність рослин. © П.Є. БУЛАХ, 2016 В інтродукційних дослідженнях для характе- ристики стійкості рослин використовують найрізноманітніші показники їх життєздат- ності (життєвості). Наприклад, В.П. Малєєв [29], оцінюючи результати інтродукційного експерименту, перевагу віддає критеріям жит- тєвості організмів. Підбиваючи підсумки інт- родукції однорічних рослин на Полярну Пів- ніч, Г.Н. Андреєв [2] бере до уваги «рівні жит- тєвості». Показники життєвого стану інтроду- кованих рослин використовують В.Г. Собко і М.Б. Гапоненко [35]. Ми розглядаємо понят- тя «життєвість» як відображення стійкості та енергетичного стану рослин [12]. Поняття «життєвість» у ботанічних дисци- плінах розглядають як характеристику інтен- сивності вияву життєвих процесів (росту, роз- витку, розмноження, стійкості до несприятли- вих умов і хвороб), при цьому застосовують систему матеріально-енергетичних параметрів оцінки стійкості рослин — «потужність», «при- ріст», «ступінь розвитку фотосинтетичної по- верхні», «репродуктивне зусилля» тощо. В ін- тродукції рослин більшість адаптивних мор- фологічних і феноритмічних змін організмів пов’язані з прискоренням та інтенсифікацією життєвих процесів [12, 21]. Адаптивні перебу- дови інтродуцентів відображують основну тен- денцію еволюційних перетворень у рослинному світі — інтенсифікацію всіх енергетичних про- цесів, які відбуваються в рослинах, і, зокрема, процесів, пов’язаних з морфогенезом [38]. За нашими спостереженнями, інтенсифіка- ція життєвих процесів у трав’янистих багато- річ ників різного походження в умовах культури виявляється у збільшенні загального розміру 4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 2 П.Є. Булах рослин, їх вегетативних та генеративних ор- ганів, а також у тенденції до зниження апі- кального домінування, внаслідок чого при- скорюється процес закладання та формування пазушних і додаткових бруньок. Аналогічні про- ц еси спостерігаються у чагарникових інт ро- дуцентів. На прикладі видів родів Lonicera L., Rosa L. і Berberis L. зафіксовано посилення роз- галуження рослин в умовах культури, що по- яснюється ослабленням апікального доміну- вання і підвищенням унаслідок цього ролі па- зушних та додаткових бруньок. Інтенсифікація життєвих процесів виявля- ється також у скороченні тривалості окремих вікових періодів. Для багатьох інтродукованих видів роду Allium L. секції Rhiziridium Donn ха- рактерна поява справжнього листка (одного чи двох) вже на першому році життя, на дру- гому році повністю розвинені вегетативні ор- гани, а у деяких видів (A. schoenoprasum L.) — також генеративні, тобто прискорюється про- ходження початкових етапів онтогенезу. У видів секції Molium Donn в умовах культури ювенільний період скорочується до 2—4 років [5, 16, 17]. Дані про скорочення тривалості ювенільного і віргінільного періодів в умовах культури наводить Н.А. Аврорін [1]. Прикла- дом граничного скорочення вікових періодів у інтродуцентів є явище неотенії [21]. Приско- рення темпів розвитку інтродукованих рос- лин і скорочення тривалості життя особин у культурі відзначає Г.П. Семенова [34]. В умо- вах Києва сезонний цикл розвитку карпат- ських видів роду Aconitum L. відбувається в ко- ротші терміни [40]. Багато прикладів транс- формації трав’янистих багаторічників в одно- річники в умовах культури наводить Б.М. Го- ловкін [21, 22]. Інтенсифікація життєвих процесів в умовах культури спостерігається і в генеративній сфе- рі, що відбивається на насіннєвій продуктив- ності рослин. Наприклад, у видів роду Allium в умовах культури кількість насінин на особину і на коробочку в більшості випадків збільшу- ється порівняно з природними умовами [5], а явище вівіпарії (A. caeruleum) повністю або частково виключає фази зав’язування і дозрі- вання насіння, що зумовлює прискорення темпів онтогенезу. Зменшення насіннєвої про- дуктивності рослин, що в умовах культури ви- являється в рідкісних випадках, зазвичай по- в’язане з різноманітними за формою терато- логічними змінами квітки [4, 5, 26]. Це явище компенсується посиленням вегетативного роз- множення рослин і збільшенням кількості лист- ків на особину. Наведені приклади свідчать про інтенсифі- кацію всіх енергетичних процесів у рослин у зв’язку з інтродукцією. Аналогічна закономір- ність виявляється і в процесі історичного роз- витку рослин. А.П. Хохряков [38] наводить численні приклади інтенсифікації онтогенезу та процесів обміну речовин у рослин у філоге- незі і вважає це явище характерним не лише для рослинного, а й для тваринного світу та біосфери в цілому. Відображенням цієї зако- номірності є зниження рівня ентропії та під- вищення енергетичної потужності організмів [32, 36], вдосконалення ферментних систем і прискорення обміну речовин [3], інтенсифі- кація біогенної міграції в біосфері [18]. Інтен- сифікація життєвих процесів у різних виявах властива широкому спектру явищ біологічної еволюції, окремим випадком (відображенням в інших масштабах часу) є прискорення та ін- тенсифікація багатьох процесів у інтродуко- ваних рослин в онтогенезі в нових умовах іс- нування. Інтенсифікація різних сторін життєдіяль- ності організмів завжди відображується в їх енергетичному потенціалі. В зв’язку з цим до- цільно згадати енергетичні принципи опти- мального функціонування живих організмів. Одним з найбільш апробованих і добре розроб- лених є принцип економії енергії, менш відо- мим, але досить обґрунтованим, — принцип максимуму ентропії. Їх реалізація в інтродук- ційних дослідженнях розглядається в працях, присвячених обґрунтуванню та значенню ін- формаційно-енергетичної теорії інтродукції рос лин [9, 13]. Існує багато прикладів пору- шення цих принципів, коли основні функції організму підпорядковуються іншому, більш потужному чиннику [20, 33]. Однак, визнаючи 5ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 2 Інтенсифікація життєвих процесів у рослин в умовах культури як результат їх адаптації до нових чинників... всі обмеження, характерні для цих енергетич- них принципів і неуніверсальний характер використання, не можна не відзначити їх по- зитивну роль у процесі вивчення природи стійкості живих організмів. Одним з найчутливіших показників стану організмів щодо чинників середовища є енер- гетичний обмін. С.О. Гребінський [24, с. 187] зазначає, що «достовірним показником адап- тації рослин є збереження здатності з най мен- шими витратами енергії синтезувати в неспри- ятливих умовах основні компоненти плазми, тобто насамперед білки і ліпоїди, в кіль костях, які забезпечують нормальну життєдіяльність». Пізніше Н.І. Калабухов [27] сформулював уяв- лення про енергетичний баланс і висловив ідею про те, що основою будь-якої адаптації є еконо- мія енерговитрат. Цю ж думку розвиває і Дж. Рі- гель [32], відзначаючи, що «процвітаючи ми» завжди є організми, які найбільш ефективно ви- користовують джерело зовнішньої енер гії, в та- ких випадках витрату енергії зведено до міні- муму. Інакше кажучи, «процвітаючий» організм працює «економно». Збільшення енергетичної «цінності» видів у несприятливих умовах мож- на розглядати як наслідок надмірного накопи- чення макроергічних зв’язків у рослин. Аналіз сучасних уявлень свідчить про енергозалежну природу стійкості рослин до дії екстремальних чинників середовища. З енергетич ної точки зору в умовах дії несприятливих чинників різної при- роди повинні істотно збільшуватися витрати енергії, зокрема, на репарацію пошкоджених структур [31, 39]. З урахуванням енергетичних принципів оптимального функціонування організмів і су- часних уявлень про енергозалежну природу стійкості можна сформулювати таке положен- ня: показники енергетичного балансу організ- му, які адекватно оцінюють його стан, можуть бути використані як критерії його стійкості (критерії оптимального функціонування), при- чому найкращому за даних умов стану відпо- відає мінімальне значення показника. В інтродукції рослин це положення, яке ґрунтується на екстремальних принципах із закладеною в них ідеєю оптимальності, має важливе значення. В оптимальних умовах спо- стерігається мінімальний рівень енергетичного обміну інтродуцентів, що свідчить про зба- лансований стан метаболізму. Термін «опти- мізація» в інтродукції рослин лише тоді на- буває наукового сенсу, коли використовується як синонім понять «енергетична мінімаліза- ція» і «максималізація ентропії». Використан- ня ідей оптимальності для вирішення проблем переселення рослин дає змогу зрозуміти бага- то фактів і явищ, які не отримали пояснення в рамках існуючих теорій. У зв’язку з цим прин- цип оптимальності в точному розумінні (твер- дження про мінімум або максимум функціо- налу або цільової функції) можна використо- вувати як ефективну наукову концепцію в ін- тродукції рослин [8, 10]. Якщо мінімум енергетичного обміну є «ме- таболічним орієнтиром», який допомагає ор- ганізму обирати оптимальні умови існування [30], то завданням інтродукторів рослин є по- шук відповідності між енергетичним обміном рослин та оточуючим їх середовищем. На цьо- му принципі можуть бути побудовані моделі штучних ценозів у ботанічних садах і дендро- парках [7, 15] та сформульовані окремі поло- ження організації охорони рідкісних і зника- ючих рослин [6, 14]. Енергетичний підхід до вивчення організ- мів має два аспекти: екологічний і фізіологіч- ний. Перший полягає у вивченні закономірно- стей споживання сонячної енергії рослинами і чинників, які їх визначають. Фізіологічний аспект передбачає вивчення механізмів транс- формації енергії в організмі. Інтродукція рос- лин як еколого-географічна проблема при- пускає використання екологічного підходу. В умовах культури, зазвичай далеких від оп- тимальних, енерговитрати зростають, частина з них використовується на підтримку процесів життєдіяльності (Е ж ), а частина — на енергоза- безпечення адаптації до несприятливих умов (Е а ). Принцип енергетичного мінімуму в інди- відуальному розвитку інтродуцентів має вклю- чати мінімізацію Е а , яка разом з Е ж становить сумарні енерговитрати організму: Е ж + Е а → min. 6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 2 П.Є. Булах Можна стверджувати, що в умовах культури перевагу мають ті види, які певне функціональ- не завдання вирішують з найменшими витрата- ми. Для рослин, які перебувають у межах норми реакції на чинники зовнішнього середовища, функціональним завданням (цільовою функ- цією) є структуроутворення, спрямоване на збереження виду. За межами норми реакції ці- льовою функцією стає збереження стійкості структури як цілісної системи [11, 25]. Тому пер- спективною є розробка енергетичної шкали стій- кості інтродукованих рослин. Стійкість рослин безпосередньо пов’язана з їх продуктивністю. Взаємозалежність цих понять виявляється на різних ієрархічних рів- нях. Продуктивність — еволюційно сформо- вана ознака, яка характеризує взаємовідноси- ни організму та умов зовнішнього середови- ща. Це положення, встановлене Ч. Дарвіном, дало підставу для висновку про те, що найго- ловніший результат боротьби за існування — не тільки і не стільки збереження життя окре- мо взятої особини, скільки її успіх у забезпе- ченні себе потомством. Ця гіпотеза знайшла відображення в еволюційному вченні, в яко- му адаптивна цінність особин розглядається за внеском у генофонд наступного покоління. Живий організм в біології — це складна функ- ціональна енергетична система. Її біомаса ви- значається як у вагових, так і в енергетичних одиницях. Однак енергетичний показник ви- користовують порівняно рідко [23, 28]. У літе- ратурі є дані про середній вміст калорій у рос- линному матеріалі (4 ккал на 1 г абсолютно сухої маси). Цей енергетичний еквівалент ши- роко застосовують при розрахунках потоків енергії між компонентами екосистем [37]. Аналіз літературних даних і власні результати багаторічного вимірювання енергоємності тра- в’янистих і деревно-чагарникових рослин у різ них екологічних умовах дають підставу для сум ніву в обґрунтованості використання цьо- го «універсального» єдиного показника. Таким чином, інтегральною мірою оцінки стійкості та продуктивності рослин на різних рівнях організації живої матерії може бути по- казник енергетичного обміну, який адекватно реагує на зміну зовнішніх умов. Достатнє уяв- лення про нього можна отримати шляхом ви- значення теплотворної здатності рослин ка- лориметричним методом (фіксація енергії, яка Таблиця 1. Енергоємність насіння, зібраного в природних умовах і культурі Table 1. Power-consuming of the seed collected in the wild and culture Вид Енергоємність, кал/г абс. сух. речовини Умови культури Природні місцезнахо- дження Allium carolinianum 4671 4598 A. ramosum 4520 4487 A. nutans 4327 4300 A. caesium 4723 4689 A. caeruleum 4797 4720 A. altissimum 4205 4190 A. christophii 4005 3976 Lonicera korolkowii 3796 3789 L. tatarica 3561 3508 Rosa hissarica 3695 3611 R. kokanica 3709 3698 Berberis heteropoda 4450 4393 Таблиця 2. Енергоємність інтродукованих рослин різного життєвого стану Table 2. The power-consuming of introduced plants of different life status Вид Енергоємність, кал/г абс. сух. ре чо ви ни Високі показни- ки життєвості Низькі показни- ки життєвості Allium altissimum 4150 4217 A. christophii 3921 3986 A. caesium 4098 4170 Lonicera tatarica 3515 3590 L. korolkowii 3701 3782 П р и м і т к а: визначали енергоємність надземної час- тини рослин у фазі цвітіння (середня проба). Показни- ки життєвості для видів роду Allium на рівні особини визначали візуально за показником потужності розвит- ку вегетативних та генеративних органів, на попу ля- ційному — за співвідношенням особин різного віко во го стану. Життєвість видів роду Lonicera ви значали за при- ростом пагонів рослин у період їх активного росту. 7ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 2 Інтенсифікація життєвих процесів у рослин в умовах культури як результат їх адаптації до нових чинників... вивільняється при спалюванні (повному окис- нен ні) рослинного матеріалу). Зазначений по- казник досить точно відображує взаємовідно- шення організму та середовища і може харак- теризувати життєвий стан особини в популяції або популяції у фіто ценозі. Наші дослідження енергоємності рослин (1993—1999; 2013—2014) проведено на рівні особин і природних та інтродукційних попу- ляцій. Для аналізів залучено матеріал, зібра- ний у природних умовах (експедиції, делекту- си, обмін насінням і посадковим матеріалам) та умовах культури (експозиційні ділянки від- ділу ландшафтного будівництва, ботаніко-гео- графічна ділянка «Середня Азія і Казахстан»). Результати визначення теплотворної здатності рослин наведено в табл. 1 і 2. Кількісні значення калорійності рослин у більшості випадків корелюють з вмістом у них органічних речовин. Якщо вищим є вміст ор- ганічних сполук, то більшим є значення кало- рійності рослин і навпаки. Цю залежність вста- новлено на прикладі планктонних організмів [19]. За нашими даними, вона має універсаль- ний характер. Можна стверджувати, що існує лінійна залежність між вмістом органічних речовин у рослинах (Х) та їх калорійністю (Y). Вона описується рівнянням: Y = 0,0635Х — — 0,4332, розрахованим за методом наймен- ших квадратів. Це рівняння з урахуванням середньоквадратичного відхилення (σ = ± 0,27) можна використовувати для приблизних роз- рахунків калорійності рослин. Наприклад, для Allium christophii Trautv. вміст загальних орга- нічних речовин у насінні (Х), розрахований за рівнянням (при значенні Y = 4,005 ккал/г) і визначений нами біохімічним методом, має майже однакове значення (близько 70 %). Аналіз отриманих результатів та літературних джерел дає підставу зробити такі висновки: 1) один і той самий вид рослин, незалежно від умов зростання, акумулює певну кількість енергії. Рівень енергоємності є видоспецифіч- ним показником і може знайти застосування в систематиці рослин. Він характеризується пев- ним діапазоном або видовою нормою з верх- ньою і нижньою межами; 2) несприятливі зміни умов існування рос- лин у природних або інтродукційних популя- ціях спричиняють підвищення рівня їх енер- гоємності в межах видової особливості. Екс- тремальні впливи можуть призвести до пере- вищення порогу енергоємності видів, що є причиною їх зникнення зі складу ценозів; 3) показник енергоємності статистично зна- чущо характеризує стійкість рослин на рівні особин та популяцій і може використовувати- ся при підбитті підсумків інтродукції для ха- рактеристики стану організмів у нових умо- вах. Мінімальне значення цього показника за - звичай відповідає еколого-фітоценотич но му оптимуму виду; 4) очевидно, що стійкість штучного фітоце- нозу залежить від здатності його компонентів запасати певну кількість енергії. Зникнення видів з його складу спричинене низьким рів- нем їх енергетичного потенціалу. Ці положення можуть бути використані для розробки прин- ципів моделювання штучних фітоценозів і стра- тегії охорони рідкісних та зникаючих рослин у ботанічних садах і дендропарках; 5) для приблизних розрахунків калорійно- сті рослин можуть бути використані дані про вміст у них органічних речовин. 1. Аврорин Н.А. Переселение растений на Полярный север. Эколого-географический анализ / Н.А. Ав- рорин. — М.;Л.: Изд-во АН СССР, 1956. — 286 с. 2. Андреев Г.Н. Об уровнях жизнеспособности интро- дуцентов // Ботанические исследования в Субар- ктике / Г.Н. Андреев. — Апатиты, 1974. — С. 23—28. 3. Благовещенский А.В. Биохимические основы эво- люционного процесса у растений / А.В. Благове- щенский. — М.: Изд-во АН СССР, 1950. — 271 с. 4. Булах П.Е. Тератогенез интродуцированных видов рода лук / П.Е. Булах // Рекомендации по размно- жению интродуцированных растений на основа- нии изучения их биологии индивидуального раз- вития. — К., 1988. — С. 27—28. 5. Булах П.Е. Луки природной флори Средней Азии и их культура в Украине / П.Е. Булах. — К.: Наук. думка, 1994. — 124 с. 6. Булах П.Е. Энергетическая концепция сохранения генофонда редких и исчезающих видов в ботаничес- ких садах / П.Е. Булах // Охорона генофонду рос- лин в Україні: Тези доп. наук. конф. (Кривий Ріг, травень 1994). — Донецьк, 1994. — С. 111—112. 8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 2 П.Є. Булах 7. Булах П.Е. Искусственные фитоценозы в ботсадах в свете энергетической концепции / П.Е. Булах // Ботанические сады — центры сохранения биоло- гического разнообразия мировой флоры: Тез. докл. сессии Совета ботан. садов Украины. — Ялта, 1995. — С. 23—24. 8. Булах П.Е. Методические аспекты оптимизации интродукционных исследований / П.Е. Булах // Інтродукція рослин. — 1999. — № 2. — С. 15—21. 9. Булах П.Е. Информационно-энергетическая тео- рия интродукции растений / П.Е. Булах // Інтро- дукція рослин. — 1999. — № 3-4. — С. 22—29. 10. Булах П.Е. Принцип оптимальности как важнейшая парадигма интродукции растений / П.Е. Булах // Бюл. Никит. ботан. сада. — 1999. — Вып. 79. — С. 19—23. 11. Булах П.Е. Устойчивость интродуцированных расте- ний с позиции общей теории систем / П.Е. Булах // Інтродукція рослин. — 2000. — № 1. — С. 13—19. 12. Булах П.Е. Понятие «жизненность» в интродукции растений как отражение устойчивости и энергети- ческого состояния организмов / П.Е. Булах // Інтродукція рослин. — 2001. — № 3-4. — С. 13—23. 13. Булах П.Е. Значение информационно-енер ге ти- ческой теории и основные перспективы ее исполь- зования в интродукции растений / П.Е. Булах // Інтродукція рослин. — 2003. — № 1-2. — С. 55—64. 14. Булах П.Е. Сохранение фитогенофонда с позиций информационно-энергетической теории / П.Е. Бу- лах // Охрана редких видов растений: проблемы и перспективы. Материалы Междунар. науч. конф. — Харьков, 2004. — С. 25—27. 15. Булах П.Е. Математическое моделирование как ме- тод интродукционного прогнозирования / П.Е. Бу- лах // Інтродукція рослин. — 2009. — № 4. — С. 3—10. 16. Булах П.Е. Изучение онтогенеза видов рода Allium флоры Средней Азии в культуре / П.Е. Булах, И.И. Сикура // Изучение онтогенеза интродуци- рованных видов природных флор в ботанических садах (Теоретические и методические аспекты, результаты изучения) — К., 1992. — С. 13—25. 17. Булах П.Е. Теория устойчивости в интродукции растений / П.Е. Булах, Н.И. Шумик. — К.: Наук. думка, 2013. — 151 с. 18. Вернадский В.И. Эволюция видов и живое вещест- во / В.И. Вернадский // Природа. — 1928. — № 3. — С. 39—85. 19. Владимирова К.С. Мелководья Кременчугского во дохранилища / К.С. Владимирова, Л.Н. Зимба- левская, Н.В. Пикуш и др. — К.: Наук. думка, 1979. — 284 с. 20. Голицын Г.А. Гармония и алгебра живого / Г.А. Голи- цын, В.М. Петров. — М.: Знание, 1990. — 127 с. 21. Головкин Б.Н. Феноритмические и морфологиче- ские аспекты адаптации травянистых интроду- центов в процессе акклиматизации / Б.Н. Голов- кин // Экология. — 1978. — № 2. — С. 14—19. 22. Головкин Б.Н. Культигенный ареал растений / Б.Н. Го- ловкин. — М.: Наука, 1988. — 184 с. 23. Голубев В.Н. Опыт калориметрического изучения динамики продуктивности надземной части расти- тельности Крымской яйлы / В.Н. Голубев, Л.В. Ма- хаева, С.К. Кожевникова // Ботан. журн. — 1967. — Т. 52, № 9. — С. 1307—1320. 24. Гребинский С.О. Физиолого-биохимические осо- бенности горных растений / С.О. Гребинский // Успехи современной биологии. — 1944. — Т. 18, вып. 2. — С. 165—193. 25. Заименко Н.В. Структурно-функциональные ос но вы конструирования заменителей почвы / Н.В. Заи- менко. — К.: Б. и., 1998. — 216 с. 26. Иващенко Г.А. О тератологии некоторых видов рода лук в западном Тянь-Шане / Г.А. Иващенко, П.Е. Булах // Интродукция и акклиматизация растений. — 1984. — № 2. — С. 11—15. 27. Калабухов Н.И. Сохранение энергетического ба- ланса организма как основа процесса адаптации / Н.И. Калабухов // Журн. общ. биол. — 1946. — Т. 7, № 6. — С. 417—434. 28. Коржинский Я.С. Калориметрические исследова- ния фитомассы биогеоценозов Карпат / Я.С. Кор- жинский // Тез. докл. V делегат. съезда Всесоюз. ботан. о-ва. — К.: Изд-во АН УССР, 1973. — С. 265—266. 29. Малеев В.П. Теоретические основы акклиматизации растений: Приложение к Трудам по прикладной бо- танике, генетике и селекции / В.П. Малеев. — Л.: Сельхозгиз, 1933. — 262 с. 30. Озернюк Н.Д. Принцип энергетического минимума в онтогенезе и устойчивость процессов развития / Н.Д. Озернюк // Журн. общ. биол. — 1988. — Т. 49, № 4. — С. 552—562. 31. Петрушенко В.В. Биоэнергетическое обоснование закономерностей ответных реакций растений при их интродукции в новые условия внешней среды / В.В. Петрушенко, Н.Я. Николаева // Інтродукція рослин на початку XXI ст., досягнення і перспек- тиви: Матер. Міжнар. наук. конф. — К., 2005. — С. 49—51. 32. Ригель Дж. Энергия, жизнь и организм / Дж. Ри- гель . — М.: Мир, 1967. — 198 с. 33. Розен Р. Принцип оптимальности в биологии / Р. Ро- зен. — М.: Мир, 1969. — 216 с. 34. Семёнова Г.П. Интродукция редких растений как один из методов ускоренного изучения их онто ге неза / Г.П. Семёнова // Рекомендации: онто генез выс ших цветковых растений. — К., 1989. — С. 117—122. 35. Собко В.Г. Інтродукція рідкісних і зникаючих рослин флори України / В.Г. Собко, М.Б. Гапоненко. — К.: Наук. думка, 1996. — 283 с. 9ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 2 Інтенсифікація життєвих процесів у рослин в умовах культури як результат їх адаптації до нових чинників... 36. Фокс Р. Энергия и эволюция жизни на Земле / Р. Фокс. — М.: Мир, 1992. — 216 с. 37. Фрей Т.А. Калорийность растительных компонен- тов еловой экосистемы на стационаре Вооромаа (Эстония) / Т.А. Фрей // Тез. докл. V делегат. съез- да Всесоюз. ботан. о-ва. — К.: Изд-во АН УССР, 1973. — С. 283—285. 38. Хохряков А.П. Закономерности эволюции растений / А.П. Хохряков. — Новосибирск: Наука, 1975. — 202 с. 39. Энергетические аспекты устойчивости растений. — Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1986. — 138 с. 40. Юдин С.И. Сезонный ритм развития карпатских аконитов в условиях Киева / С.И. Юдин, П.Е. Бу- лах // Рекомендации: онтогенез высших цветко- вых растений. — К., 1989. — С. 163. REFERENCES 1. Avrorin, N.A. (1956), Pereselenie rastenij na Poljarnyj sever. Jekologo-geograficheskij analiz [The relocation of plants in the Arctic north. Ecological and geograph- ical analysis]. M.,L.: Izd-vo AN SSSR, 286 p. 2. Andreev, G.N. (1974), Ob urovnjah zhiznesposobnosti introducentov [The levels of viability of exotic species]. Botanicheskie issledovanija v Subarktike [Botanical research in Subarctic]. Apatity, pp. 23—28. 3. Blagoveshhenskij, A.V. (1950), Biohimicheskie osnovy jevoljucionnogo processa u rastenij [Biochemical basis of the evolutionary process in plants]. M.: Izd-vo AN SSSR, 271 p. 4. Bulah, P.E. (1988), Teratogenez introducirovannyh vi- dov roda luk [Teratogenesis of introduced species of onion]. Rekomendacii po razmnozheniju introduci- rovannyh rastenij na osnovanii izuchenija ih biologii individual’nogo razvitija [Recommendations for bree- ding of introduced plants by studying their biology of individual development], K., pp. 27—28. 5. Bulah, P.E. (1994), Luki prirodnoj flori Srednej Azii i ih kultura v Ukraine [Onions natural flora of Central Asia and their culture in Ukraine]. K.: Nauk. dumka, 124 p. 6. Bulah, P.E. (1994), Jenergeticheskaja koncepcija so- hranenija genofonda redkih i ischezajushhih vidov v botanicheskih sadah [Energy concept of genetic con- servation of rare and endangered species in the botani- cal gardens]. Ohorona genofondu roslin v Ukrayinі. Tezi dop. nauk. konfer. (Krivij Rіg, traven 1994) [Pub- lic gene pool of plants in Ukraine. Theses. Science. konfer. (Kryvyi Rih, May 1994)], Doneck, pp. 111— 112. 7. Bulah, P.E. (1995), Iskusstvennye fitocenozy v botsadah v svete jenergeticheskoj koncepcii [Artificial plant com- munities in the gardens of the boat in the light of the synergetic concept]. Botanicheskie sady — centry so- hranenija biologicheskogo raznoobrazija mirovoj flory. Tez. dokl. sessii Soveta botan. sadov Ukrainy [Bo tanical gardens — conservation of biological diversity centers of the world flora. Proc. rep. session of the bot. gardens Uk raine]. Jalta, pp. 23—24. 8. Bulah, P.E. (1999), Metodicheskie aspekty optimizacii introdukcionnyh issledovanij [Methodological aspects of optimization studies of the introduction]. Іnt ro- dukcіja roslin [Plant Introduction], N 2, pp. 15—21. 9. Bulah, P.E. (1999), Informacionno-jenergeticheskaja teorija introdukcii rastenij [Information-energy theory of plant introduction]. Іntrodukcіja roslin [Plants In- troduction], N 3-4, pp. 22—29. 10. Bulah, P.E. (1999), Princip optimalnosti kak vazhne- jshaja paradigma introdukcii rastenij [The principle of optimality as a major paradigm plant introduction]. Bjul. Nikit. botan. Sada [Bull. Nikita. Botan. Garden], vyp. 79, pp. 19—23. 11. Bulah, P.E. (2000), Ustojchivost’ introducirovannyh rastenij s pozicii obshhej teorii sistem [The stability of introduced plants from the perspective of general sys- tems theory]. Іntrodukcіja roslin [Plants Introduc- tion], N 1, pp. 13-19. 12. Bulah, P.E. (2001), Ponjatie “zhiznennost” v intro duk- cii rastenij kak otrazhenie ustojchivosti i jenergeti ches- kogo sostojanija organizmov [The concept of “life” in the introduction of plants and as a reflection of the sta- bility of the energy state of the organism]. Іntrodukcіja roslin [Plants Introduction], N 3-4, pp. 13—23. 13. Bulah, P.E. (2003), Znachenie informacionno-ener- geticheskoj teorii i osnovnye perspektivy ejo is pol zo- vanija v introdukcii rastenij [The value of information- energy theory and the main prospects of its use in plant introduction]. Іntrodukcіja roslin [Plants Introducti- on], N 1-2, pp. 55—64. 14. Bulah, P.E. (2004), Sohranenie fitogenofonda s pozi- cij informacionno-jenergeticheskoj teorii [Save web gene pool from the standpoint of information-energy theory]. Ohrana redkih vidov rastenij: problemy i per- spektivy. Materialy Mezhdunar. nauch. Konferencii [Protection of rare species of plants: problems and pros pects. Proceedings of the Intern. scientific. confe- rence].Kharkov, pp. 25—27. 15. Bulah, P.E. (2009), Matematicheskoe modelirova nie kak metod introdukcionnogo prognozirovanija [Mathemati- cal modeling as a method of introduction prediction]. Іntrodukcіja roslin [Plant Introduction], N 4, pp. 3—10. 16. Bulah, P.E. and Sikura, I.I. (1992), Izuchenie onto geneza vidov roda Allium flory Srednej Azii v kulture [Study ontogeny of the species Allium the flora of Central Asia in the culture]. Izuchenie ontogeneza introducirovan- nyh vidov prirodnyh flor v botanicheskih sadah (Teoreti- cheskie i metodicheskie aspekty, rezultaty izuchenija) [The study of ontogeny of introduced species of natural flora in the botanical gardens (Theoretical and metho- dological aspects, results of the stu dy)]. K., pp. 13—25. 10 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 2 П.Є. Булах 17. Bulah, P.E. and Shumik, N.I. (2013), Teorija ustojchi- vosti v introdukcii rastenij [Theory of stability in plant introduction]. K.: Nauk. dumka, 151 p. 18. Vernadskij, V.I. (1928), Jevoljucija vidov i zhivoe vesh- hestvo [Evolution of species and living matter]. Priroda [Nature], N 3, pp. 39—85. 19. Vladimirova, K.S., Zimbalevskaja, L.N., Pikush, N.V. i dr. (1979), Melkovodja Kremenchugskogo vodohranil- ishha [Shoal of Kremenchug reservoir]. K.: Nauk. dumka, 284 p. 20. Golicyn, G.A. and Petrov, V.M. (1990), Garmonija i algeb ra zhivogo [Harmony and algebra of live]. M.: Znanie, 127 p. 21. Golovkin, B.N. (1978), Fenoritmicheskie i morfolog- icheskie aspekty adaptacii travjanistyh introducentov v processe akklimatizacii [Phenology-rhythmical and morphological aspects of the adaptation of herbaceous plant introductions during acclimatization]. Jekologija [Ecology], N 2, pp. 14—19. 22. Golovkin, B.N. (1988), Kultigennyj areal rastenij [Kul- ti genny area of plant]. M.: Nauka, 184 p. 23. Golubev, V.N., Mahaeva, L.V. and Kozhevnikova, S.K. (1967), Opyt kalorimetricheskogo izuchenija dinamiki produktivnosti nadzemnoj chasti rastitelnosti Krym- skoj jajly [Experience calorimetric study the dynamics of productivity of the aerial part of the vegetation of the Crimean plateau]. Botan. zhurn. [Botanical Journal], vol. 52, N 9, pp. 1307—1320. 24. Grebinskij, S.O. (1944), Fiziologo-biohimicheskie os- obennosti gornyh rastenij [Physiological and bioche- mical characteristics of mountain plants]. Uspehi so- vremennoj biologii [The successes of modern biology], vol. 18, vyp. 2, pp. 165—193. 25. Zaimenko, N.V. (1998), Strukturno-funkcionalnye os- novy konstruirovanija zamenitelej pochvy [Structural and functional design principles of soil substitutes]. K.: B. i., 216 p. 26. Ivashhenko, G.A. and Bulah, P.E. (1984), O teratologii ne- kotoryh vidov roda luk v zapadnom Tjan-Shane [About teratology some species of onion in the Western Tien Shan]. Introdukcija i akklimatizacija rastenij [Introduc- tion and acclimatization of plants], N 2, pp. 11—15. 27. Kalabuhov, N.I. (1946), Sohranenie jenergeticheskogo balansa organizma kak osnova processa adaptacii [Sav- ing energy balance of the body as the basis of the adap- tation process]. Zhurn. obshh. biologii [Journal of General Biology], vol. 7, N 6, pp. 417—434. 28. Korzhinskij, Ja.S. (1973), Kalorimetricheskie issledo- vanija fitomassy biogeocenozov Karpat [Calorimetric studies of a biomass biogeocenosis Carpathians]. Tez. dokl. V delegat. sezda Vsesojuz. botan. o-va [Abstracts of V delegate. All-Union Congress of Botany Society]. K.: Izd-vo AN USSR, pp. 265—266. 29. Maleev, V.P. (1933), Teoreticheskie osnovy akklimati- zacii rastenij: Prilozhenie k Trudam po prikladnoj bo ta- nike, genetike i selekcii [Theoretical foundations of ac- climatization of plants: Annex to the Bulletin of applied botany, genetics and breeding]. L.: Selhozgiz, 262 p. 30. Ozernjuk, N.D. (1988), Princip jenergeticheskogo mi- ni muma v ontogeneze i ustojchivost’ processov razvit- ija [The principle of energy minimum in ontogeny and sustainability of development processes]. Zhurn. obshh. biologii [Journal of General Biology], vol. 49, N 4, pp. 552—562. 31. Petrushenko, V.V. and Nikolaeva, N.Ja. (2005), Bioje ner ge- ticheskoe obosnovanie zakonomernostej otvetnyh reakcij rastenij pri ih introdukcii v novye uslovija vnesh nej sre dy [Energy study patterns of responses of plants at their in- troduction to the new environmental conditions]. Іn t ro- dukcіja roslin na pochatku XXI st., dosjagnennja і pers- pektivi: Mater. Mіzhnar. Nauk. konf. [Introduction plants at the beginning of the XXI century., Achievements and prospects: Mater. Intern. Science. Conf.]. K., pp. 49—51. 32. Rigel, Dzh. (1967), Jenergija, zhizn i organizm [Ener- gy, life and organism]. M.: Mir, 198 p. 33. Rozen, R. (1969), Princip optimalnosti v biologii [The principle of optimality in biology]. M.: Mir, 216 p. 34. Semjonova, G.P. (1989), Introdukcija redkih rastenij kak odin iz metodov uskorennogo izuchenija ih onto- geneza [Introduction of rare plants as a method of ac- celerated learning their ontogeny]. Rekomendacii: on- togenez vysshih cvetkovyh rastenij [Recommendations: ontogeny of flowering plants.]. K., pp. 117—122. 35. Sobko, V.G. and Gaponenko, M.B. (1996), Іntrodukcіja rіdkіsnih і znikajuchih roslin flori Ukrayini [Introduc- tion of rare and endangered flora Ukraine flowering plants]. K.: Nauk. dumka, 283 p. 36. Foks, R. (1992), Jenergija i jevoljucija zhizni na Zemle [The energy and the evolution of life on Earth]. M.: Mir, 216 p. 37. Frej, T.A. (1973), Kalorijnost rastitelnyh komponen- tov elovoj jekosistemy na stacionare Vooromaa (Jesto- nija) [Calorie plant components business ecosystem at the hospital Vooromaa (Estonia)]. Tez. dokl. V delegat. sezda Vsesojuz. botan. o-va [Abstracts of V delegate. All-Union Congress of Botany Society]. K.: Izd-vo AN USSR, pp. 283—285. 38. Khohrjakov, A.P. (1975), Zakonomernosti jevoljucii rastenij [Patterns of plant evolution]. Novosibirsk: Nau ka, 202 p. 39. Jenergeticheskie aspekty ustojchivosti rastenij [Energy aspects of plant resistance] (1986). Kazan: Izd-vo Ka- zanskogo un-ta, 138 p. 40. Judin, S.I. and Bulah, P.E. (1989), Sezonnyj ritm razvi- tija karpatskih akonitov v uslovijah Kieva [The seasonal rhythm of the Carpathian aconite under Kiev]. Reko- mendacii: ontogenez vysshih cvetkovyh rastenij [Re- commendations: ontogeny of higher flowering plants], K., p. 163. Рекомендував до друку С.І. Кузнецов Надійшла до редакції 29.12.2015 р. 11ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 2 Інтенсифікація життєвих процесів у рослин в умовах культури як результат їх адаптації до нових чинників... П.Е. Булах Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ИНТЕНСИФИКАЦИЯ ЖИЗНЕННЫХ ПРОЦЕССОВ У РАСТЕНИЙ В УСЛОВИЯХ КУЛЬТУРЫ КАК РЕЗУЛЬТАТ ИХ АДАПТАЦИИ К НОВЫМ ФАКТОРАМ СРЕДЫ Понятие «жизненность растений» рассматривается как характеристика интенсивности проявления про- цессов их роста и развития, размножения, устойчиво- сти к экстремальным условиям и болезням. На приме- ре интродуцированных травянистых многолетников и кустарников доказано, что в условиях культуры проис- ходит интенсификация основных жизненных процес- сов. Это проявляется в увеличении общих размеров растений, их вегетативных и генеративных органов, тенденции к снижению апикального доминирования. Следствием этого является ускорение процессов зало- жения и формирования пазушных и придаточных по- чек. Наблюдается также усиление вет вления побегов у культивируемых растений, значительное сокращение от дельных возрастных периодов и продолжительности жизни особей. Приведены примеры интенсификации жизненных процессов в условиях культуры и в генера- тивной сфере растений, которые проявляются в увели- чении семенной продуктивности и явлении вивипарии. Показано, что интенсификация разных сторон жиз- недеятельности организмов всегда находит отобра- жение в их энергетическом потенциале. Принимая во внимание энергетические принципы оптимального функционирования организмов и представления об энергозависимой природе устойчивости растений, сфор- мулировано важное положение: показатели энер ге ти- ческого баланса организма, адекватно характеризую- щие его состояние, могут использоваться как критерии его устойчивости (критерии оптимального функциони- рования), причем лучшему в данных условиях состоя- нию отвечает минимальное значение этого показате- ля. Теплотворная способность растений, определен- ная калориметрическим методом, рассматривается как интегральная оценка устойчивости и продуктив- ности растений на разных уровнях организации жи- вой материи. Приведены и проанализированы в этом контексте количественные данные об энергоемкости растений, собранных в природе и условиях куль туры. Ключевые слова: интродукция растений, жизненность, устойчивость, интенсификация жизненных процес- сов, энергетический потенциал, энергоемкость рас- тений. P.E. Bulakh M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv INTENSIFICATION OF LIFE PROCESS IN PLANTS UNDER CULTURE AS A RESULT OF THEIR ADAPTATION TO NEW ENVIRONMENTAL FACTORS The concept of «vitality of plants» is seen as a characteris- tic intensity manifestation process of growth and develop- ment, reproduction, resistance to extreme conditions and diseases. The example introduced herbaceous perennials and shrubs proved that a culture is the intensification of basic life process. This is reflected in the increase of the overall size of the plants and their vegetative and generative organs downward trend apical dominance, resulting in the acceleration of foundation and formation of axillary and adventitious buds. There also enhance branching shoots of cultivated plants, a significant reduction in age-specific life stages and individuals. Examples intensification of vi- tal process in terms of culture and generative sphere of plants which are shown to increase seed productivity and vivipariy phenomenon. It is shown that the intensification of various aspects of life organisms always reflected in their energy potential. Whereas energy principles optimal functioning of organ- isms and understanding of the volatile nature of plant re- sistance, formulated the important provision: indicators of energy homeostasis, adequately describing his condition, can be used as a criterion for its sustainability (criterion optimal functioning), the best in these conditions the state is responsible at least this indicator. The heating value of the plants specified colorimetric method is considered as integral assessment of the stability and performance of plants at different levels of organization of living matter. Presented and analyzed in this context quantitative data power consumption of plants collected in nature and cir- cumstances of culture. Key words: introduction of plants, vitality, stability, intensi- fication of life process, energy potential, power-consum- ing of plants.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-133
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:39:49Z
publishDate	2016
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/e1/c0c0eb2dee67026ee03d706bbbcb73e1.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1332019-11-11T08:13:36Z Intensification of life process in plants under culture as a result of their adaptation to new environmental factors Інтенсифікація життєвих процесів у рослин в умовах культури як результат їх адаптації до нових чинників середовища Bulakh, P.E. The concept of "vitality of plants" is seen as a characteristic intensity manifestation process of growth and development, reproduction, resistance to extreme conditions and diseases. The example introduced herbaceous perennials and shrubs proved that a culture is the intensification of basic life process. This is reflected in the increase of the overall size of the plants and their vegetative and generative organs downward trend apical dominance, resulting in the acceleration of foundation and formation of axillary and adventitious buds. There also enhance branching shoots of cultivated plants, a significant reduction in age-specific life stages and individuals. Examples intensification of vital process in terms of culture and generative sphere of plants which are shown to increase seed productivity and vivipariy phenomenon. It is shown that the intensification of various aspects of life organisms always reflected in their energy potential. Whereas energy principles optimal functioning of organisms and understanding of the volatile nature of plant resistance, formulated the important provision: indicators of energy homeostasis, adequately describing his condition, can be used as a criterion for its sustainability (criterion optimal functioning), the best in these conditions the state is responsible at least this indicator. The heating value of the plants specified colorimetric method is considered as integral assessment of the stability and performance of plants at different levels of organization of living matter. Presented and analyzed in this context quantitative data power consumption of plants collected in nature and circumstances of culture. Поняття “життєвість рослин” розглядається як характеристика інтенсивності вияву процесів їх росту і розвитку, розмноження, стійкості до екстремальних умов та хвороб тощо. На прикладі інтродукованих трав’янистих багаторічників і чагарників доведено, що в умовах культури відбувається інтенсифікація основних життєвих процесів. Це виявляється у збільшенні загальних розмірів рослин, їх вегетативних та генеративних органів, тенденції до зниження апікального домінування. Наслідком цього є прискорення процесів закладання і формування пазушних та додаткових бруньок. Спостерігається також посилення розгалуження пагонів у культивованих рослин, значне скорочення окремих вікових періодів і тривалості життя особин. Наведено приклади інтенсифікації життєвих процесів в умовах культури та в генеративній сфері рослин, які виявляються у збільшенні насіннєвої продуктивності та явищі вівіпарії. Показано, що інтенсифікація різних сторін життєдіяльності організмів завжди відображується в їх енергетичному потенціалі. З огляду на енергетичні принципи оптимального функціонування організмів та уявлення про енергозалежну природу стійкості рослин сформульовано важливе положення: показники енергетичного балансу організму, адекватно характеризуючи його стан, можуть бути використані як критерії його стійкості (критерії оптимального функціонування), причому найкращому за даних умов стану відповідає мінімальне значення показника. Теплотворна здатність рослин, визначена калориметричним методом, розглядається як інтегральна оцінка стійкості та продуктивності рослин на різних рівнях організації живої матерії. Наведено і проаналізовано в цьому контексті кількісні дані щодо енергоємності рослин, зібраних у природі та умовах культури. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2016-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/133 10.5281/zenodo.2353601 Plant Introduction; Vol 70 (2016); 3-11 Інтродукція Рослин; Том 70 (2016); 3-11 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377708 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/133/124 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Bulakh, P.E. Інтенсифікація життєвих процесів у рослин в умовах культури як результат їх адаптації до нових чинників середовища
title	Інтенсифікація життєвих процесів у рослин в умовах культури як результат їх адаптації до нових чинників середовища
title_alt	Intensification of life process in plants under culture as a result of their adaptation to new environmental factors
title_full	Інтенсифікація життєвих процесів у рослин в умовах культури як результат їх адаптації до нових чинників середовища
title_fullStr	Інтенсифікація життєвих процесів у рослин в умовах культури як результат їх адаптації до нових чинників середовища
title_full_unstemmed	Інтенсифікація життєвих процесів у рослин в умовах культури як результат їх адаптації до нових чинників середовища
title_short	Інтенсифікація життєвих процесів у рослин в умовах культури як результат їх адаптації до нових чинників середовища
title_sort	інтенсифікація життєвих процесів у рослин в умовах культури як результат їх адаптації до нових чинників середовища
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/133
work_keys_str_mv	AT bulakhpe intensificationoflifeprocessinplantsundercultureasaresultoftheiradaptationtonewenvironmentalfactors AT bulakhpe íntensifíkacíâžittêvihprocesívuroslinvumovahkulʹturiâkrezulʹtatíhadaptacíídonovihčinnikívseredoviŝa

Інтенсифікація життєвих процесів у рослин в умовах культури як результат їх адаптації до нових чинників середовища

Репозитарії

Схожі ресурси