Вплив фізіологічно активних речовин ауксинової природи на ризогенну активність стеблових живців Lonicera edulis Turcz. i Cornus mas L.

The investigation results concerning the effect of agrobiological methods on regenerative ability of type-diversified Lonicera edulis Turcz. and Cornus mas L. cuttings are given in the paper. It is found that rhizogenic activity of cuttings depends on the effect of auxins, their metametric ability,...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2000
Автори:	Balabak, O.O., Varlashchenko, L.H.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1336
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860144863637405696
author	Balabak, O.O. Varlashchenko, L.H.
author_facet	Balabak, O.O. Varlashchenko, L.H.
author_sort	Balabak, O.O.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-18T20:44:43Z
description	The investigation results concerning the effect of agrobiological methods on regenerative ability of type-diversified Lonicera edulis Turcz. and Cornus mas L. cuttings are given in the paper. It is found that rhizogenic activity of cuttings depends on the effect of auxins, their metametric ability, terms of cutting and rooting conditions.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3336552
first_indexed	2025-07-17T12:51:21Z
format	Article
fulltext	Вплив ф ізіологічно активних речовин ауксинової природи на ризогенну активність живців design in the 19th century. They are the parks of the temperate area. The main buildings in a form of a palace, manor and residence show all forms present in Silesia. In spite of some elements their style types are clearly readable and representative. The given work shows the method of analysis of the park historical value. Having this information we can decide which period brings the highest value and what ele ments we have to preserve. Submitted 20.03.2000 СКЛАД ДЕЯКИХ ЛАНДШАФТНИХ ПАРКІВ СИЛЕЗІЇ, ЗАСНОВАНИХ У XIX сторіччі К.М. Ростанськи Відділ архітектурного і міського дизайну, Факультет архітектури, Технічний університет СилезіІ, Польща, Глівіце Показано склад ландшафтних парків, заснованих у XIX ст. у Силезії (південний регіон Польщі). Досліджено три найпопулярніші типи парків, що представляють різ ні форми, проте є резидентними, маноріальними або палацовими садами. Обговорюється коротка хронологія парків з позицій їх елементного складу та змін, які ви никли на початку XX ст. СОСТАВ НЕКОТОРЫХ ЛАНДШАФТНЫХ ПАРКОВ СИЛЕЗИИ, ОСНОВАННЫХ В XIX веке К.М. Ростански Отдел архитектурного и городского дизайна, Факультет архитектуры, Технический университет Силезии, Польша, Гливице Показан состав ландшафтных парков, основанных в XIX в. в Силезии (южный регион Польши). Исследованы три наиболее популярных типа парков, представляю щих различные формы, однако являющихся резидент ными, манориальными или дворцовыми садами. Об суждается краткая хронология парков с позиций их элементного состава и изменений, возникших к нача лу XX в. УДК 631.811.98: 634.1:631,535 ВПЛИВ ФІЗІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН АУКСИНОВОЇ ПРИРОДИ НА РИЗОГЕННУ АКТИВНІСТЬ СТЕБЛОВИХ ЖИВЦІВ LONICERA EDULIS TURCZ. I C0RNUS MAS L. 0.А, БАЛАБАК Л.Г. ВАРЛАЩЕНК0! 1 Дендрологічний парк “Софіївка” НАН України Україна, 20300 Умань, вул. Київська, 12а 2 Уманська сільськогосподарська академія Україна, 20300 Умань, п/в Софіївка, 5 Наведено результати вивчення впливу фізіологічно активних речовин ауксинової природи на регенераційну здатність стеблових живців Lonicera edulis Turcz. і Cornus mas L. Встановлено, що ризогенна активність у живців залежить від впливу фізіологічно активних речовин ауксинової природи, їх метамерності, строків жи вцювання і умов укорінювання. Особливий інтерес для впровадження у ви робництво викликають такі садові культури, як жимолость їстівна (Lonicera edulis Turcz.) та дерен звичайний (Cornus mas L.). Ці рос лини являють собою джерела вітамінів, пло- © О.А. БАЛАБАК, Л.Г. ВАРЛАЩЕНКО, 2000 ди мають в собі цінні лікувальні біологічно активні властивості, чим заслуговують на широке розповсюдження [3, 4, 7]. Прискоренню вирощування саджанців жи молості та дерену значною мірою сприяє ко реневласне розмноження стебловими жив цями, що основано на репродуктивній ре ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 1 63 О.А. Б алабак , А.Г. Варлащ енко ТАБЛИЦЯ 1. Вплив ростових речовин ауксинової природи на регенераційну здатн ість зелених живців жим олості їст івно ї сорту Богдана (середні дані за 1998—1999 pp.; живцювання 1—5. VI) Концентрація ростової речовини, мг/л Показник 5,0 10,0 15,0 20,0 А Б А Б А Б А Б А Б Укорінюваність живців, % 50,8 45,5 69,7 61,3 90,3 85,2 71,3 70,6 41,8 32,4 97,6 94,5 96,9 93,7 51,2 37,6 20,3 19,6 Кількість всіх коренів в се 71,7 37,9 145,4 113,7 341,7 276,5 179,3 154,1 109,5 101,.7 редньому на 1 живець, шт. 379,4 283,7 351,6 261,7 98,4 75,6 41,4 32,6 Сумарна довжина всіх ко 121 91,3 284,3 228,1 656,4 513,5 295,4 256,8 138,4 115,9 ренів в середньому на 1 живець, см 715,6 654,3 693,5 564,5 193,5 141,7 54,0 47,2 Довжина приросту надзем 0 0 7,6 3,2 12,4 6,3 4,8 2,1 0 0 ної частини в середньому на 1 живець, см 14,7 8,2 10,4 6,1 0 0 0 0 П р и м і т к а . 1. Над рискою — Р-індолілмасляна кислота, під рискою — Pomonit R-10. 2. Тут і у табл. 2 і 3: А — живці з апікальної частини пагона, Б — з базальної. генерації. Укоріненню живців передує змі нювання направленості загального метабо лізму, визваного реакціями пошкодження, обробкою ауксиновими регуляторами росту і висаджуванням у специфічні умови зовніш нього середовища, які в комплексі сприя ють адвентивному ризогенезу [1, 2, 5, 6]. Але в процесі розмноження цих плодових культур стебловими живцями виявляється значна кількість неясних положень з коре ляції між регенераційною здатністю та ендо генними і екзогенними факторами. Крім цього, живцювання цих культур має свої технологічні особливості, які залежать, перш за все, від агротехніки вирощування мате ринських рослин, правильного добору жив ців на пагоні, дотримання оптимальних строків живцювання, використання регуля торів росту, створення оптимальних умов укорінювання тощо. Виробничу ефективність технології коре невласного розмноження садових рослин значною мірою визначає розробка заходів направленої дії на них фізіологічно активни ми речовинами ауксинової природи. При зе леному живцюванні екзогенний вплив рос тових речовин забезпечує живцям певні фі зичні, хімічні та біологічні умови, які необхід ні для прискореного утворення адвентивних коренів та росту кореневої системи [2, 6]. Удосконалення існуючих заходів розмно ження перспективних форм і сортів жимоло сті їстівної та дерену звичайного необхідно уточнювати з урахуванням їх біологічних особливостей і Грунтово-кліматичних умов ареалу розповсюдження. Це відкриває ши рокі можливості для впровадження і збіль шення промислових плантацій форм і сортів досліджуваних культур стандартним садів- ним матеріалом. На підставі вищезазначеного було прове дено досліди щодо використання фізіологіч но активних речовин ауксинової природи вітчизняного і зарубіжного виробництва та їх впливу на коренеутворювальну здатність стеблових живців жимолості їстівної та де рену звичайного. У завдання досліджень входило вивчення впливу фізіологічно актив них речовин ауксинової природи, строків живцювання, метамерності живцевого мате ріалу, ступеня його здерев’яніння на укорі- нюваність живців, біометрію надземної час тини, ріст і розвиток кореневої системи. Для з ’ясування стимуляції коренеутворю- вального процесу у живців використовували такі ростові речовини та їх концентрації вод них розчинів, як (3-індолілмасляна кислота (5—60 мг/л) і препарат польського вироб ництва Pomonit R-10 (5—60 мг/л). Обробка живцевого матеріалу фізіологічно активними 64 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 1 Вплив фізіологічно активних речовин ауксинової природи на ризогенну активність живців речовинами здійснювалась перед його ви саджуванням на укорінювання. Контрольні живці не обробляли ростовими речовинами. Об’єктами наших досліджень були зелені та здерев’янілі живці жимолості їстівної (Бо гдана, Голубе Веретено, Ведмедиця, Синя Птиця, Томічка, Павлівська, Фіалка) і дерену (Володимирський, Елегантний, Євгенія, Лу- к ’янівський, Світлячок). Досліди проводились на розсаднику денд ропарку “Софіївка” НАН України та в Уман ській сільськогосподарській академії (кафед ра екології, декоративного садівництва та лісництва). Як культиваційну споруду вико ристовували скляну теплицю з туманоутво- рювальною установкою. Субстратом для укорінювання живців була суміш торфу (pH 6,7) і чистого річкового піску у співвідно шенні 4 : 1 . Температура повітря у середо вищі укорінювання становила 28—30 °С, субстрату — 18—22 °С. Відносна вологість повітря — 80—90 %, інтенсивність оптичного випромінювання — 200—250 Дж / (м2 ■ с). У кожному варіанті досліду використовували живці, заготовлені з апікальної та базальної частин пагона. У кінці вегетаційного періоду визначали кількість укорінених живців, кіль кість і сумарну довжину всіх коренів, вели чину приросту надземної частини живцевої рослини та ін. Спостереження за проход женням коренеутворення у живців проводи ли через кожні 5—10 днів. Враховували по чаток і масове з ’явлення калусу і коренів, ріст і розвиток надземної і підземної частин живцевих рослин. Проведені нами досліди свідчать про те, що залежно від впливу фізіологічно активних речовин, фізіологічної підготовленості і типу ТАБЛИЦЯ 2. Вплив \|3-індолілмасляної кислоти на регенераційну здатність зелених живців дерену звичайного сорту Євгенія (середні дані за 1996—1999 pp.; живцювання 1 -5 .VI) Концентрація ростової речовини, мг/л Показник 20,0 25,0 30,0 35,0 А Б А Б А Б А Б А Б Укорінюваність живців, % 29,4 14,8 71,6 65,4 60,3 40,9 37,6 31,5 30,4 17,3 Кількість всіх коренів в се редньому на 1 живець, шт. 28,3 10,6 109,5 84,3 103,1 76,1 63,7 49,5 99,4 76,3 Сумарна довжина всіх ко ренів в середньому на 1 живець, см 61,3 23,7 204,3 137,4 185,3 114,2 137,1 94,7 107,5 94,3 Довжина приросту надзем ної частини в середньому на 1 живець, см 0 0 14,8 4,5 11,7 2,4 0 0 0 0 ТАБЛИЦЯ 3. Вплив Pom onit R -10 на регенераційну здатн ість зелених живців дерену звичайного сорту Євгенія (середні дані за 1996—1999 pp .; живцювання 1—5 .VI) Концентрація ростової речовини, мг/л Показник 10,0 15,0 20,0 25,0 А Б А Б А Б А Б Укорінюваність живців, % 94,3 84,7 91,2 81,7 92,4 83,7 76,3 60,4 Кількість всіх коренів в середньому на 1 живець, шт. 131,4 107,2 124,7 102,3 129,5 104,5 145,2 126,2 Сумарна довжина всіх коренів в се редньому на 1 живець, см 273,2 196,5 264,3 181,5 286,7 215,3 264,5 158,3 Довжина приросту надземної частини в середньому на 1 живець, см 19,0 7,4 16,0 7,2 18,6 6,4 2,7 1,2 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 1 9 — 7235 65 О.А. Б алабан , Л .Г. Варлащ енко живця, сортового та породного складу спо стерігаються відмінності у процесах регене рації адвентивних коренів. Суттєвим виявився вплив ростових речо вин на укорінювання здерев’янілих живців і розвиток кореневої системи. Обробка зде рев'янілих живців жимолості та дерену на званих вище сортів ростовими речовинами у концентраціях водного розчину Р-індоліл- масляної кислоти 20—25 мр/л та Pomonit R-10 — 15—20 мг/л викликала підвищення ступеня укорінюваності порівняно з контро лем. У цих варіантах досліду живці жимоло сті укорінювались на 12—15 днів, а дерену — 25—ЗО днів раніше порівняно з контролем, а коренеутворення проходило значно швидше протягом усього періоду укорінювання. Так, якщо в контролі на 20—30-й день укоріню вання було 5—10 % укорінених живців, то в дослідному варіанті цей показник у жимоло сті становив 44,7 %, у дерену — 18,25 %, на 35—40-й день укорінювання — 56,7 і 64,4 % відповідно. Кількість коренів, що розвину лись на одному живці, та їх сумарна довжи на перевищували контроль у 1,5—2,0 раза. Збільшення концентрації водних розчинів до ЗО—35 мг/л не сприяло прискоренню по яви коренів, вони починали розвиватись од ночасно з живцями контрольного варіанта. Загальна кількість коренів та їх сумарна довжина на одному живці також не переви щували контрольного варіанта. Подальше збільшення концентрації дослі джуваних ростових речовин до 45—50 мг/л викликало інгібування регенераційних про цесів у здерев’янілих живців досліджуваних сортів жимолості їстівної і дерену. Корені починали з ’являтися на 40—45-й день після висаджування живців на укорінювання, а ре генераційні процеси були пригніченими до кінця досліду. Зелені живці всіх досліджуваних сортів і форм жимолості та дерену майже в усі строки живцювання позитивно реагували і виявились чутливішими, ніж здерев’янілі, до обробки ростовими речовинами (табл. 1—3). Треба зазначити, що оптимальний строк живцювання забезпечує високий відсоток укорінювання, прискорює утворення та ріст коренів, пробудженість бруньок, а також і високу чутливість живців до обробки стиму ляторами росту. Головним показником гото вності пагонів до ризогенезу є їх ступінь зрілості, тобто фізіологічна підготовленість та анатомічна структура. Різнотипні живці жимолості й дерену, заготовлені у фазу ін тенсивного росту пагонів у довжину (чер вень, початок липня), регенерують кореневу систему значно швидше і краще, ніж при травневому і серпневому живцюванні. Попередня обробка живців фізіологічно активними речовинами ауксинової природи в оптимальні строки живцювання позитивно впливає не тільки на регенераційні процеси, але й на подальший розвиток живцевих ро слин. Строки укорінювання при цьому ско рочуються на 10—20 днів, залежно від куль тури та сорту. У таких сортів жимолості, як Ведмедиця, Богдана, а у дерену — Євгенія, Володимирський, Лук’янівський спостерігає ться значний ріст надземної частини під час укорінювання живців. Відносно слабкі кон центрації р-індолілмасляної кислоти та Po monit R-10 (5 мг/л), особливо для дерену, не проявляють стимулювального впливу на коренеутворювальні процеси у живців, а ви сокі (30—60 мг/л) — їх інгібують. Після ви саджування живців на укорінювання, попе редньо оброблених фізіологічно активними речовинами у високих концентраціях, спо стерігається омертвіння та загнивання ба зальної частини, пожовтіння листків, що призводить до масових випадів. У живців, які збереглись, коренева система утворюва лась вище того місця, яке під час обробки ростовою речовиною перебувало у розчині. Початок калюсоутворення та коренеутворен ня у жимолості відмічений на ЗО—40-й, а у дерену — на 50—60-й день після висаджу вання живців у субстрат на укорінювання. Значно зменшувалась кількість утворених коренів та їх сумарна довжина. Найефективніша дія ростових речовин бу ла у варіантах досліду, де використовували концентрації водних розчинів р-індолілмас ляної кислоти в межах від 10 до 20 мг/л та Pomonit R-10 — 5—15 мг/л. Укорінювання живців проходило у стисліші строки, термін від висаджування живців до масового коре неутворення становив 10—15 днів у дослі 66 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 1 Вплив ф ізіологічно активних речовин ауксинової природи на ризогенну активність живців джуваних сортів жимолості, а у дерену — 15—25, тоді як у контролі у жимолості — 20— 25 днів, а у дерену — ЗО—40. Живці жимо лості та дерену майже всіх досліджуваних сортів формували добре розвинену корене ву систему з 2—3 порядками галуження. Ріст та розвиток укорінених живців, які були за готовлені з апікальної частини пагона, був інтенсивнішим протягом вегетаційного пе ріоду, ніж у живців, заготовлених з базаль ної частини пагона. Досліди з укорінювання живців у пізніші строки живцювання (серпень) показали, що використання ростових речовин ауксинової природи не виявило істотного впливу на їх регенераційну здатність незалежно від типу живця, виду та сорту. Вихід живцевих рос лин був незначним — 3—8 %. Анатомічне вивчення базальної частини стебла зелених живців виявило неоднотип- ний характер проходження коренеутворю- вальних процесів у досліджуваних сортів жимолості та дерену. Спільним є те, що в зоні коренеутворення спостерігається ради кальне розростання вторинних провідних тканин (флоеми і ксилеми), приріст яких значно залежить від впливу екзогенних фізі ологічно активних речовин ауксинової при роди. Формування адвентивних коренів у жимолості та дерену проходить за рахунок кореневих ініціалей камбію, мітотична акти вність яких і визначає в цілому процес ад вентивного ризогенезу у зелених живців. Виходячи із одержаних даних бачимо, що зазначені хімічні чинники є фактором, який посилює чи послаблює їх ризогенну актив ність. Цим плодовим культурам притаманна здатність до регенерації адвентивних коре нів, залежно від впливу фізіологічно актив них речовин ауксинової природи, визначе ного типу живця та його фізіологічної підго товленості до ризогенезу. Застосування вивчених технологічних за ходів дозволяє значно підвищити регене раційну здатність зелених живців, скоротити строки вирощування і збільшити вихід стан дартних живцевих рослин. 1. Балабак А.Ф. Технология размножения и выращива ния кизила. — Киев: Изд-во УСХА, 1992. — 45 с. 2. Иванова З.Я. Биологические основы и приемы веге тативного размножения древесных растений стебле выми черенками. — Киев: Наук, думка, 1982. — 267 с. 3. Клименко С.В. Кизил на Украине. — Киев: Наук, дум ка, 1990. — 176 с. 4. Клименко С.В. Перспективные формы кизила {Cor nus mas L.) на севере Украины / / Интродукция и ак климатизация растений. — 1964. — Вып. 2. — С. 71— 74. 5. Тарасенко М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур. — М. : Изд-во МСХА, 1991. — 272 с. 6. Турецкая Р.Х. Физиология корнеобразования у че ренков и стимуляторы роста. — М.: Изд-во АН СССР, 1961. — 260 с. 7. Шайтан I.M., Клименко С.В., Клеєва Р.Ф., Анпілогова В.А. Високовітамінні плодові культури. — К.: Урожай, 1967. — 104 с. Надійшла 21.03.2000 ВЛИЯНИЕ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ АУКСИНОВОЙ ПРИРОДЫ НА РИЗОГЕННУЮ АКТИВНОСТЬ СТЕБЛЕВЫХ ЧЕРЕНКОВ LONICERA EDULIS TURCZ. И CORNUS MAS L. А.А. Балабак 1, Л.Г. Варлащенко 2 1 Дендрологический парк “Софиевка" НАН Украины, Украина, Умань 2 Уманская сельскохозяйственная академия, Украина, Умань Приведены результаты изучения влияния физиологи чески активных веществ ауксиновой природы на реге нерационную способность стеблевых черенков Lonicera edulis Turcz. и Cornus mas L. Установлено, что ризо- генная активность у черенков зависит от влияния фи зиологически активных веществ ауксиновой природы, их метамерности, сроков черенкования и условий уко ренения. EFFECT OF AUXINS ON RHIZOGENIC ACTIVITY OF STEM CUTTINGS OF LONICERA EDULIS TURCZ. AND CORNUS MAS L. O.O. Balabak \ L.H. Varlashchenko 2 1 Dendrological Park “Sofiivka", Ukraine, Uman 2 Uman Agricultural Academy, Ukraine, Uman The investigation results concerning the effect of agrobio logical methods on regenerative ability of type-diversified Lonicera edulis Turcz. and Cornus mas L. cuttings are given in the paper. It is found that rhizogenic activity of cuttings depends on the effect of auxins, their metametric ability, terms of cutting and rooting conditions. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 1 9* 67
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1336
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:51:21Z
publishDate	2000
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/d6/2e2ff0569dc266f0aa6c832022908dd6.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-13362020-01-18T20:44:43Z Effect of auxins on rhizogenic activity of stem cuttings of Lonicera edulis Turcz. and Cornus mas L. Вплив фізіологічно активних речовин ауксинової природи на ризогенну активність стеблових живців Lonicera edulis Turcz. i Cornus mas L. Balabak, O.O. Varlashchenko, L.H. The investigation results concerning the effect of agrobiological methods on regenerative ability of type-diversified Lonicera edulis Turcz. and Cornus mas L. cuttings are given in the paper. It is found that rhizogenic activity of cuttings depends on the effect of auxins, their metametric ability, terms of cutting and rooting conditions. Наведено результати вивчення впливу фізіологічно активних речовин ауксинової природи на регенераційну здатність стеблових живців Lonicera edulis Turcz. і Cornus mas L. Встановлено, що ризогенна активність у живців залежить від впливу фізіологічно активних речовин ауксинової природи, їх метамерності, строків живцювання і умов укорінювання. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1336 10.5281/zenodo.3336552 Plant Introduction; Vol 5 (2000); 63-67 Інтродукція Рослин; Том 5 (2000); 63-67 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377889 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1336/1288 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Balabak, O.O. Varlashchenko, L.H. Вплив фізіологічно активних речовин ауксинової природи на ризогенну активність стеблових живців Lonicera edulis Turcz. i Cornus mas L.
title	Вплив фізіологічно активних речовин ауксинової природи на ризогенну активність стеблових живців Lonicera edulis Turcz. i Cornus mas L.
title_alt	Effect of auxins on rhizogenic activity of stem cuttings of Lonicera edulis Turcz. and Cornus mas L.
title_full	Вплив фізіологічно активних речовин ауксинової природи на ризогенну активність стеблових живців Lonicera edulis Turcz. i Cornus mas L.
title_fullStr	Вплив фізіологічно активних речовин ауксинової природи на ризогенну активність стеблових живців Lonicera edulis Turcz. i Cornus mas L.
title_full_unstemmed	Вплив фізіологічно активних речовин ауксинової природи на ризогенну активність стеблових живців Lonicera edulis Turcz. i Cornus mas L.
title_short	Вплив фізіологічно активних речовин ауксинової природи на ризогенну активність стеблових живців Lonicera edulis Turcz. i Cornus mas L.
title_sort	вплив фізіологічно активних речовин ауксинової природи на ризогенну активність стеблових живців lonicera edulis turcz. i cornus mas l.
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1336
work_keys_str_mv	AT balabakoo effectofauxinsonrhizogenicactivityofstemcuttingsofloniceraedulisturczandcornusmasl AT varlashchenkolh effectofauxinsonrhizogenicactivityofstemcuttingsofloniceraedulisturczandcornusmasl AT balabakoo vplivfízíologíčnoaktivnihrečovinauksinovoíprirodinarizogennuaktivnístʹsteblovihživcívloniceraedulisturczicornusmasl AT varlashchenkolh vplivfízíologíčnoaktivnihrečovinauksinovoíprirodinarizogennuaktivnístʹsteblovihživcívloniceraedulisturczicornusmasl

Вплив фізіологічно активних речовин ауксинової природи на ризогенну активність стеблових живців Lonicera edulis Turcz. i Cornus mas L.

Репозитарії

Схожі ресурси