Основні принципи створення композицій із деревних покритонасінних
This paper gives five main principles of making ornamental groups from angiosperm trees and shrubs. Examples of their combination with the types of landscape architecture are described. Principles of woody angiosperm groups classification are generalized.
Збережено в:
| Дата: | 2000 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2000
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1345 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860144872744288256 |
|---|---|
| author | Pylypchuk, V.F. |
| author_facet | Pylypchuk, V.F. |
| author_sort | Pylypchuk, V.F. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-18T20:57:44Z |
| description | This paper gives five main principles of making ornamental groups from angiosperm trees and shrubs. Examples of their combination with the types of landscape architecture are described. Principles of woody angiosperm groups classification are generalized. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3336592 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:51:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
Основні принципи створення композицій із деревних покритонасінних
6. Лихолат Т.В. Регуляторы роста древесных расте
ний. — М.: Лесн. пром-сть, 1983. — 104 с.
7. Меницкий Ю.Л. Дубы Азии. — Л.: Наука, 1984. — 313 с.
8. Чайлахян М.Х., Некрасова Т.В. О преодолении по
лярности у черенков лимона / / Физиология расте
ний. — 1954. — 1, № 1. — С. 65—72.
9. Шумик М.І. Біоекологічні особливості видів роду
Quercus L. в умовах техногенного та урбанізованого
середовища: Автореф. дис. ... канд. біол. наук. — К.,
1995. - 26 с.
10. Яньшин В.П. Роль науки в создании лесов будуще
го / / Тез. докл. Всесоюз. конф. Пушкино : Б. и.,
1981. - Л., 1981. — С. 124.
11. Heslop-Harrison J. Genetics and the development of
higher plants: a summary concepts / / Plant Physio
logy, V. Vic, Ed. F.C. Steward. — New York; London:
Acad. Press, 1972. — P. 341—366.
12. Kramer P., Kozlowski T. Physiology of woody plants. —
New York; San Francisko; London: Acad. Press,
1979. — 811 p.
Надійшла 09.03.2000
ФОРМИРОВАНИЕ ГЕНЕРАТИВНЫХ ОРГАНОВ
QUERCUS ROBUR L. ВСЛЕДСТВИЕ ИНИЦИАЦИИ
РЕПРОДУКТИВНОГО ПРОЦЕССА
И.В. Красноштан
Уманский государственный педагогический
университет им. П. Тычины, Украина, Умань
Исследовано формирование генеративных органов на
побегах ювенильных деревьев Quercus robur L. вслед
ствие применения водных растворов хлорхолинхлорида
разной концентрации в отдельные фенологические фа
зы роста побегов. Установлено, что хлорхолинхлорид
существенно влияет на формирование женских цветков
и мужских соцветий, количество которых наибольшее
при обработке крон опытных деревьев по окончании
роста побегов. Растворы разной концентрации дейст
вующего вещества препарата оказывают неодинаковое
стимулирующее действие при инициировании репро
дуктивного процесса.
FORMATION OF GENERATIVE ORGANS
OF QUERCUS ROBUR L. AS A RESULT
OF STIMULATION OF REPRODUCTIVE PROCESS
I. V. Krasnoshtan
P. Tychina Uman State Pedagogical University,
Ukraine, Uman
The formation of generative organs on the sprouts of juve
nile trees of Quercus robur L. as a result of using the
chlorcholinchloride water solution of different concentra
tion in certain phenological phases of sprout growing has
been researched. It has been determined that the chlor
cholinchloride has a real influence on formation of female
flowers and male floscules. After finishing the sprout gro
wing when crowns of the researched trees were treated
the famale flowers and male floscules quantity was the
highest. Different concentration of this substance deter
mines various stimulative action on the formation of the
female flowers and male floscules.
УДК 634.017:712.4
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ композицій
ІЗ ДЕРЕВНИХ ПОКРИТОНАСІННИХ
В.Ф. ПИЛИПЧУК
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1
Наведено п ять основних принципів створення декоративних груп із покритонасінних дерев та кущів. Подано
приклади поєднання їх з типами садово-паркового ландшафту. Узагальнено принципи класифікації груп із
покритонасінних.
З розвитком садово-паркового будівництва
роль композицій із деревних та кущових рос
лин (у тому числі покритонасінних) зростає,
© В.Ф. ПИЛИПЧУК, 2000
тому спеціалістам, які займаються створен
ням зелених насаджень, необхідно знати ос
новні методи групування декоративних рос
лин. Найлегше досягти цього, дотримуючись
таких основних принципів: екологічного, фі-
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 1
12 — 7235
89
В.Ф. Пилипчук
тоценотичного, систематичного, декоратив
ного [4—6] і вміло використати їх на практиці.
Сприятливі взаємовідносини між росли
нами всередині створених угруповань вини
кають частіше в тих випадках, коли поєд
нання рослин наближається до природного
фітоценозу, який склався внаслідок трива
лого розвитку рослинного світу. Тому ком
позиція не може бути стійкою, якщо не буде
взято до уваги взаємний вплив рослин, що
входять до її складу. Під час наших дослі
джень в парках ми виявили, що є групи за
участю покритонасінних, які не завжди від
повідають основним фітоценотичним прин
ципам добору рослин.
Систематичний принцип формування зе
лених насаджень базується на спорідненості
і тому схожості рослин, які належать до од
ного і того ж роду, мають багато спільного у
формах крони, стовбура, характері гілкуван
ня, фактурі і забарвленні кори. Концентрація
на певній ділянці парку великої кількості ви
дів і форм одного роду рослин збільшує ма
льовничість даного ландшафту, а єдність бу
дови квіток різних сортів створює декора
тивний ефект великої сили і виразності.
Художньо-декоративний принцип вимагає
глибоких знань декоративних властивостей
рослин, сезонної і вікової динаміки розвит
ку. Велика увага надається розмірам рос
лин, декоративним якостям стовбура, крони,
кольору і фактурі листя, характеру і строкам
цвітіння тощо.
У парках завжди присутні декілька типів
садово-паркових ландшафтів, з якими по
винно бути пов’язане застосування зазначе
них принципів. У кожному із типів ландшаф
тів один із принципів є головним, інші —
підпорядковані, але екологічний — завжди
повинен враховуватися незалежно від того,
який принцип є головним. У парках для
створення насаджень лісового типу голов
ним є фітоценотичний принцип. У ландшаф
тах паркового типу насадження також мо
жуть створюватись з урахуванням фітоцено-
тичного принципу, але перевага надається
декоративному.
Для ландшафту регулярного типу основ
ним є декоративний принцип. Його застосо
вують з метою створення садових та альпій
ських типів садово-паркових ландшафтів. У
кожному типі вагоме місце займають групи.
Вони створюють силует парку, наповнюють
його гамою кольорів, збагачують його коло
рит. Різні підходи до визначення структури,
складу, величини та призначення груп до
зволяють досягти єдності та гармонії за
гальної композиції парку.
Покритонасінні мають найбільший декора
тивний ефект, коли вони ростуть в умовах
екологічного оптимуму. На жаль, це поло
ження у практиці садово-паркового будівни
цтва не завжди враховується. Так, з дослі
джених нами 495 груп у 19 парках Києва
8 % не відповідають найголовнішому прин
ципу побудови композицій — екологічному.
Був проведений детальний ландшафтно-ес
тетичний аналіз груп для виявлення най
вдаліших декоративних композицій за скла
дом, величиною, станом, декоративністю та
іншими показниками. Групам, які відзначали
ся високими естетичними якостями, сприй
малися як самостійний елемент композиції і
без додаткових заходів були включені в за
гальну паркову композицію, присвоювався 1
бал (таких налічувалося 30,8% ). Групи із
середніми естетичними якостями (загущені
посадки тощо), які потребують порівняно
незначних заходів для поліпшення їхніх де
коративних якостей, були оцінені 2 балами
(58,7 %). У 3 бали оцінювались групи з ни
зькими естетичними якостями, які потребу
ють корінних заходів для поліпшення їхнього
вигляду (10,5 %).
На підставі результатів аналізу наукових
джерел [1—8] та власних досліджень, про
ведених у парках Києва, нам вдалося уза
гальнити принципи, покладені в основу кла
сифікації груп із деревних покритонасінних:
• за дендрологічним складом: деревні, де
ревно-кущові;
• за величиною: малі (3—5 рослин, ширина
повинна бути не більше 1/2 висоти Н де
рев у період їх повного розквіту); середні
(до 11 рослин, ширина — 1 Н)\ великі (до
25 рослин, ширина — 1,5—2 Н)\
• за типом композиції: чисті (однорідні гру
пи), прості й складні за формою; змішані
(різнорідні групи), прості й складні за
формою;
90 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 1
Основні принципи створення композицій із деревних покритонасінних
• за структурою зеленого пологу: компактні
(щільні), рихлі (ажурні);
• за структурою крони: грубі, середні, тен
дітні (тонкі);
• за кольором крони: темні, світлі;
• за розміщенням у групі: симетричні, аси
метричні;
• за декоративним складом: силуетні і ко
лоритні; гармонійні і контрастні;
• за емоційною дією на психіку: збуджу
вальні, зосереджувальні, заспокійливі;
• за призначенням: самостійні, супутні, при
кріплені до інших масивів;
• за довговічністю: довговічні, середньої дов
говічності, недовговічні.
Така класифікація дає можливість при
створенні ландшафтних груп за участю по
критонасінних враховувати питання, які ви
никають під час проектування, наприклад
про видовий склад, розміри і кількість рос
лин, про відстань між окремими екземпля
рами і т. ін. Вона не виключає можливості
участі покритонасінних у групах, що мають
високі декоративні якості і порівняно стійкі в
міських умовах. Враховуючи ці принципи,
можна створювати групи, котрі відповідати
муть усім вимогам естетичності та декора
тивності.
1. Боговая И.О. Основы композиции групп из деревьев
и кустарников и размещение их в лесопарке / / Фор
мирование лесопарков ландшафтов созданием
групп. — Л.: Лениздат, 1971. — 115 с.
2. Боговая И.О. Ландшафтные композиции. — Л.: ЛТА,
1977. — 38 с.
3. Лунц Л.Б. Городское зеленое строительство. — М.:
Стройиздат, 1974. — 280 с.
4. Рубцов Л.И. Садово-парковый ландшафт. — К.: Изд-
во АН УССР, 1956.— 212 с.
5. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. — М.:
Стройиздат, 1973. — 196 с.
6. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной
архитектуре. — Киев: Наук, думка, 1977. — 272 с.
7. Сюйчев Л.И. Парковое и ландшафтное искусство. —
София: Земиздат, 1962. — 385 с.
8. Таран И.В., Агапова А.М. Пейзажные группы для
рекреационного строительства. — Новосибирск:
Наука, 1981. — 240 с.
Надійшла 04.03.2000
ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ
СОЗДАНИЯ КОМПОЗИЦИЙ
ИЗ ДРЕВЕСНЫХ ПОКРЫТОСЕМЕННЫХ
В.Ф. Пилипчук
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев
Представлено пять основных принципов создания де
коративных групп из покрытосеменных деревьев и кус
тарников. Даны примеры их сочетания с типами садо-
во-паркового ландшафта. Обобщены принципы класси
фикации групп из древесных покрытосеменных.
BASIC PRINCIPLES OF MAKING COMPOSITIONS
FROM ANGIOSPERM TREES
V.F. Pylypchuk
M.M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
This paper gives five main principles of making ornamental
groups from angiosperm trees and shrubs. Examples of
their combination with the types of landscape architecture
are described. Principles of woody angiosperm groups
classification are generalized.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 1
12*
91
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1345 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:51:28Z |
| publishDate | 2000 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/99/5945df52048433eb3416fc6615652699.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-13452020-01-18T20:57:44Z Basic principles of making compositions from angiosperm trees Основні принципи створення композицій із деревних покритонасінних Pylypchuk, V.F. This paper gives five main principles of making ornamental groups from angiosperm trees and shrubs. Examples of their combination with the types of landscape architecture are described. Principles of woody angiosperm groups classification are generalized. Наведено п ять основних принципів створення декоративних груп із покритонасінних дерев та кущів. Подано приклади поєднання їх з типами садово-паркового ландшафту. Узагальнено принципи класифікації груп із покритонасінних. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1345 10.5281/zenodo.3336592 Plant Introduction; Vol 5 (2000); 89-91 Інтродукція Рослин; Том 5 (2000); 89-91 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377889 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1345/1297 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Pylypchuk, V.F. Основні принципи створення композицій із деревних покритонасінних |
| title | Основні принципи створення композицій із деревних покритонасінних |
| title_alt | Basic principles of making compositions from angiosperm trees |
| title_full | Основні принципи створення композицій із деревних покритонасінних |
| title_fullStr | Основні принципи створення композицій із деревних покритонасінних |
| title_full_unstemmed | Основні принципи створення композицій із деревних покритонасінних |
| title_short | Основні принципи створення композицій із деревних покритонасінних |
| title_sort | основні принципи створення композицій із деревних покритонасінних |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1345 |
| work_keys_str_mv | AT pylypchukvf basicprinciplesofmakingcompositionsfromangiospermtrees AT pylypchukvf osnovníprincipistvorennâkompozicíjízderevnihpokritonasínnih |