Систематична та еколого-ценотична структура флори Тернопільського плато

The leading families (10), 10 genera of flora and its 11 florocenotypes have been analyzed. It has been determined that it belongs to nemoral-steppe category of floras with petrophyton as its specific kernel. This flora is autochthonous with some migration elements.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2000
Автори:	Sobko, V.G., Yavorivs'ky, R.L.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1387
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860144915972882432
author	Sobko, V.G. Yavorivs'ky, R.L.
author_facet	Sobko, V.G. Yavorivs'ky, R.L.
author_sort	Sobko, V.G.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-13T16:21:04Z
description	The leading families (10), 10 genera of flora and its 11 florocenotypes have been analyzed. It has been determined that it belongs to nemoral-steppe category of floras with petrophyton as its specific kernel. This flora is autochthonous with some migration elements.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3364640
first_indexed	2025-07-17T12:51:58Z
format	Article
fulltext	УДК 582:581.9(477.84) СИСТЕМАТИЧНА ТА ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНА СТРУКТУРА ФЛОРИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ПЛАТО В.Г. СОБКО \ Р.Л. ЯВОРІВСЬКИЙ 2 1 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, І Тернопільський державний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка Україна, 46027 Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2 Проаналізовано 10 провідних родин, 10 провідних родів флори та 11 її флороценотипів. Встановлено, що вона належить до неморальностепової категорії флор, специфічним ядром яко ї є петрофітон. Флора автохтонна з деякими м іграційними елементами. Тернопільське плато є складовою частиною Волино-Подільської височини і презентує со бою підвищену рівнину, яка обіймає терито рію басейнів річок Стрипи, Серету і Збруча — лівих приток Дністра. Цей район простягаєть ся із заходу на схід від Опілля до Товтрового кряжа і з півночі на південь від Вороняків до Західноподільського Придністров’я й замкне ний у багатокутник приблизно між містами Зборів — Тернопіль— Гримайлів— Хорост- ків — Бучач — Зборів. За деякими авторами, територія плато складається з двох частин: північної, або Тернопільської рівнини, і півден ної, або Придністров’я, точніше, Західнопо дільського Придністров’я [7]. Абсолютні ви соти плато 320—360 м. Вся територія його рівнинно-хвилястого типу з сірими лісовими й опідзоленими чорноземами та відслонення ми силурійських вапняків, сланців і мергелів. Згідно з фізико-географічним районуванням України [8], Тернопільське плато знаходиться в Тернопільському рівнинному фізико-геогра фічному районі Західноподільської області Західноукраїнської провінції лісостепової зони. За “Геоботанічним районуванням Українсь кої РСР” [6] згадана територія вміщує Терно пільський геоботанічний район дубово-гра- © В.Г. СОБКО, Р.Л. ЯВОРІВСЬКИЙ, 2000 бових та дубових лісів і Теребовлянсько-Ко- пичинський геоботанічний район дубово-гра- бових, букових та дубових лісів, які належать до Тернопільського (Західноподільського) геоботанічного округу дубово-грабових та дубових лісів і лучних степів Подільсько-Се- редньопридніпровської підпровінції Східно європейської провінції Європейсько-Сибірсь кої лісостепової геоботанічної області. Б.В. Заверуха [9] проводить флористичне районування України, за яким досліджувана територія в основному включає Західнопо- дільсько-Приопільський та Південно-Західно- подільський підрайони, які віднесено до За хідноподільського району Подільського підок- ругу Розтоцько-Опільсько-Подільського округу Люблінсько-Волино-Подільської підпровінції Центральноєвропейської провінції Європейсь кої області Північнопалеарктичного підцарства Голарктичного царства. Спеціальні планові дослідження флори Тер нопільського плато досі не проводились. Мета наших досліджень — заповнити цю прогали ну. Сучасна флористика вийшла за рамки описової науки і все частіше використовує методи порівняння. Для порівняльного аналі зу флор потрібно, щоб вони були рівновеликі, тобто вони мають бути приблизно однакови ми за площею, проте не тотожними, бо таких ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 31 Б.Г. Собко, Р.Л. Яворівський не існує. Територія флори не мусить бути до сить великою, але має достатньою мірою охоп лювати певну серію екотипів і всю сукупність видів, зокрема ендемів, поширених у дослі джуваному регіоні. Принципу рівновеликих те риторій найкраще відповідає метод конкрет них флор О.І. Толмачова [22, 23]. Його погля ди одержали подальший розвиток у працях російських флористів Б.О. Юрцева [29, ЗО], Л.І. Малишева [13, 14], В.М. Шмідта [27, 28], Р.В. Камеліна [11] та наших вітчизняних дослід ників — В.І. Чопика [25], Ю.Р. Шеляг-Сосонка і Я.П. Дідуха [26], Б.В. Заверухи [9], Р.І. Бурди [4], М.В. Клокова [12], В.В. Новосада [17] та ін. Практично конкретна флора може охоплюва ти басейн невеликої річки [18] чи лише зо нальну частину великої ріки [21] або ж гірське пасмо чи плато [15, 16], що має на цій площі кілька ендемічних видів. Ми розглянемо фло ру Тернопільського плато. Спеціальні і конкретні дослідження флори Тернопільського плато фактично не проводи лись і перші нотатки про її видовий склад можна знайти лише в загальних матеріалах з вивчення біологічного різноманіття Волино- Подільської височини. Такі флористичні до слідження пов’язані з іменами В. Бессера та А. Андржейовського і датовані початком XIX ст. Першим флористичним зведенням слід вва жати двотомну працю В.Г. Бессера [34], при свячену флорі Галиції, до складу якої тоді вхо дила чимала територія сучасної Тернопільсь кої області. Окремі флористичні нотатки про флору Тернопільського плато знаходимо в пізніших працях дослідника [35—40], які відомі як праці із загальних досліджень південно-за- хідної Росії. Автор описав низку нових видів, які трапляються нині у флорі Тернопільського плато, зокрема Allium flavescens, Arabis gerardii, Aster amelloides, Carlina onopordifolia, Cirsium ucrainicum, Gagea erubescens, Hieracium glau- cescens, Myosotis nemorosa, Poa versicolor, Rosa caryophyllacea, R. qorenkensis, R. klukii, Seseli campestre, S. pallasii та ін. Флористичні дослідження правобережної частини України продовжував учень В. Бессе ра А. Андржейовський [1—3, 31—33]. Дослід ник описав чимало нових видів, поширених у флорі Тернопільського плато, серед яких Асо- nitum besseranum, Agrimonia grandis, Camelina microcarpa, Erophila krockeri, Salvia dumetorum, Schivereckia podolica, Ranunculus stevenii, Taraxacum erythrospermum. Важливі дані щодо флори Галиції знаходи мо в працях Ф. Гербіха [47—49]. Значний вне сок у дослідження рослинного світу Правобе режжя України, зокрема дерев і чагарників, зро бив О.С. Рогович [19, 20]. Накопичення фло ристичних знань XIX ст. закінчується працями Б. Блоцького [41—43], проте дослідник продов жує активно працювати і на початку XX ст. [44, 45]. Він описав серію нових видів, хоча части на з них, як виявилося згодом, були формами або гібридами. Незважаючи на незначні недо ліки (без них у ті часи неможливо було обійти ся, зважаючи на дослідження автором дуже важких стосовно систематики груп рослин, яки ми є роди Rosa і Hieracium), ми зупинимось лише на тих, що належать до категорії визна них видів, зокрема Aconitum pseudanthora, A. thyraicum, Rosa lazarenkoi, R. ciesielskii. Г. Запалович — співвітчизник і сподвижник Б. Блоцького — про флору Галиції написав пра цю [52] на основі багатого гербарного матеріа лу м. Краків і власних флористичних досліджень, які проводив на просторах від Полісся до Кар пат. Він не лише описав багато видів і розтлу мачив окремі теоретичні питання стосовно об сягу (диференціації) виду, а й розглянув питан ня про флористичне районування. Дослідник описав багато різновидів і форм на зразок Orchis speciosa var. podolica, О. palustris var. pocutica, які в результаті подальших аналізів не набули видових статусів, проте чимало нових видів, серед яких Aconitum podolicum, Festuca polesica, Dianthus polonicus, D. euponticus, Iris pontica визнані сучасними систематиками і флориста ми, до того ж їх занесено до охоронних списків Червоної книги України. Із закордонних варто згадати праці ботаніків В. Гаєвського [46] та Ю. Мотики [50, 51]. Дослідження вітчизняних ботаніків стосов но видового складу флори Тернопільського плато занотовані у 12-томному виданні “Фло ра УРСР” [24]. Поряд із загальними дослі дженнями плеяди українських систематиків і флористів не можна не згадати класичну пра цю Б.В. Заверухи “Флора Волыно-Подолии и ее генезис” [9], якою практично завершуєть ся огляд досліджуваного регіону. Вивчали 32 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 3-4 Систематична та еколого-ценотична структура флори Тернопільського плато флору цього оригінального плато також бота ніки Тернопільського педагогічного універси тету [10]. Флора Тернопільського плато налічує 1410 видів вищих судинних рослин, які об’єднуються у 534 роди та 118 родин. Порівняно з північни ми рівновеликими територіями вона багатша за флору Латвії (1274) і за видовим складом наближається до флори Білорусі (1460), яка за площею в декілька разів більша і тому фак тично таке зіставляння безпідставне. Порівня но з південнішими флорами вона значно бідніша за флору Молдови (1792), При дніпровської височини (1750), Західного При чорномор’я (1800) і гірської південнобереж- ної флори Криму (2200). Отже, за видовим складом флора Тернопільського плато є про міжною поміж суто північними і південними флорами і наближається до флор Централь ної Європи, куди належить і флора України, за винятком флори Південного берега Криму. Зона значно менша за розмірами і бідніша за видовим складом, ніж флора Волино-Поділля 1893), й розглядається тут як частина від ціло- "0, тобто як складова частина багатої флори Золино-Подільської височини. Ми дотримуємось поглядів О.І. Толмачова [22, 23] та Б.А. Юрцева '29, ЗО], які вважають, що визначення елемен тарної природної флори відповідає дефініції конкретної флори, що зумовлена географіч ним, а не формаційним змістом, тобто фор мувалась за умов дискретного ландшафту. Флору Тернопільського плато формують в основному представники відділу Покритонасін них (Magnoliophyta), а представники інших відділів дуже нечисленні. Наприклад, Lycopodio- chyta та Pinophyta налічують по 3 види, Equi- :etophyta — 7 видів, Polypodiophyta — 21 вид. До провідних 10 родин належать (табл. 1): •^steraceae — 167 (11,84 %), Роасеае — 93 види 5,59 %), Rosaceae — 88 (6,24 %), Brassica- :эае— 79 (5,60 %), Fabaceae— 72 (5,11 %), .amiaceae — 64 (4,54 %), Ranunculaceae — 63 4 ,47% ), Caryophyllaceae — 61 (4 ,33% ), Scrophulariaceae — 56 (3,97 %), Apiaceae — 54 3,83%). Разом провідні родини налічують “ 97 видів, або 56,5 % (для Волино-Поділля — :5,41 %, в Україні — 53,8 %). Порядок розмі щення родин характерний для центральноєв- : опейських і деякою мірою євразійських флор ТАБЛИЦЯ 1. Провідні родини флори Таксон Тернопільське плато Волино-Поділля Кількість I % Кількість % Asteraceae 167 11,84 242 12,8 Роасеае 93 6,59 142 7,5 Rosaceae 88 6,24 111 5,9 Brassicaceae 79 5,60 98 5,2 Fabaceae 72 5,11 86 4,5 Lamiaceae 64 4,54 87 4,6 Ranunculaceae 63 4,47 69 3,6 Caryophyllaceae 61 4,33 74 3,9 Scrophulariaceae 56 3,97 78 4,1 Apiaceae 54 3,83 62 3,3 Р а з о м 797 56,5 1049 55,4 з помірним кліматом. Порівняно з флорою Волино-Поділля простежується певне пору шення субординації родин, проте ця різниця незначна — переважно у 10—20 видів (за ви нятком перших чотирьох родин, однак тут су бординація збережена). Друге місце в досліджуваній флорі посіда ють види родини Роасеае як свідчення інтен сивного остепнення регіону, що знаходиться на південній окраїні Подільської височини. Це підтверджується також поширенням видів ро дини Сурегасеае (53), яка не увійшла в про відну десятку. Центральну позицію в ієрархії родини займають види Rosaceae, Fabaceae, Brassicaceae і Lamiaceae. За кількісними по казниками це засвідчує те, що флора Терно пільського плато тяжіє до флор середземно морського типу і, можливо, є сарматським відлунням давнього Середзем’я в розумінні М. Г. Попова. Всі провідні родини належать до відділу Magnoliophyta. Значна кількість родин флори (51) налічує лише один рід, що є ха рактерним для флор Голарктичного царства. Поліморфних родів 25 (4,68 %), однак до них належить 399 видів (28,3 %). Вони подані так (табл. 2): Сагех— 40 видів (2,84%), Rosa — 33 (2,34 %), Hieracium — 29 (2,06 %), Veronica — 19 (1,35% ), Potentilla, Galium, Euphorbia та Ranunculus — no 18 видів (1 ,28% ), Viola, Centaurea— no 16 (1,13% ), Trifolium, Pota- mogeton — no 15 (1,06 %), Vicia, Chenopodium — no 13 (0,92%), Geranium, Allium, Campanula, Polygonum — no 12 (0,85 %), Poa, Festuca, Cus- cuta, Salix, Atriplex, Rumex, Lathyrus— no 10 видів (0,71 %). Як бачимо, поліморфними родами є або неморальні (європейські), або :5N 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 2-586 33 В.Г. Собко, Р.Л. Яворівський середземноморські й лише кілька степових як свідчення того, що степова флора через надмірну експлуатацію (оранка, випасання) перебуває в пригніченому чи деструктивно му стані. Саме цей стан можна розглянути при еко- лого-ценотичному аналізі флори. В основу цьо го аналізу покладено узагальнене поняття про ценоелемент як вид, що приурочений до рос линного угруповання певного синтаксона в ранзі групи формацій або класів. Такі видові ценоелементи розподіляються на флороцено- типи. На думку Р.В. Камеліна [11], сукупність рослинних формацій визначають едифікато ри, які зазнали загальної адаптивної еволюції під впливом, зрозуміло, умов, що існували упродовж певного періоду на цій території. Скориставшись класифікаційною схемою фло- роценотипів помірних флор, на території Тер нопільського плато (табл. 3) визначаємо 11 флороценотипів: неморальний, або чорноліс- ТАБЛИЦЯ 2. Провідні роди флори Таксон Тернопільське плато Волино-Поділля Кількість % Кількість % Сагех 40 2,84 66 3,48 Rosa 33 2,34 34 1,79 Hieracium 29 2,06 32 1,69 Veronica 19 1,35 22 1,16 Potentilla 18 1,28 20 1,06 Galium 18 1,28 28 1,48 Euphorbia 18 1,28 22 1,16 Ranunculus 18 1,28 18 0,95 Viola 16 1,13 19 1,00 Gentaurea 16 1,13 19 1,00 Р а з о м 225 15,96 280 14,79 ся (Therodrymion nemorale), боровий, або про сто бори (Pitydrymion holarcticum), лучний (Mesopojon holarcticum), степовий (Xeropojon eurosibiricum), чагарниковий (Xerothamion step- posum), петрофільний (Petrophyton), псамофі- льний (Psammophyton), галофільний (Halophy- ton), болотний (Paludophyton), гідрофільний (Hydrophyton) і синантропний (Synantropophy- ton). Перш ніж перейти до розподілу ценоеле- ментів за флороценотипами, зауважимо, що ті види, які беруть участь в утворенні декількох фітоценозів, зачислено в один — певною мірою домінантний. Флороценотип неморальної рослинності Тернопільського плато налічує 386 видів, що становить 27,37 % загального числа видів флори. Неморальний флороценотип склада ється з таких флороценосвит: дібровної, або кварцетальної, грабової, або карпікарної, бу кової, або фагетальної, світлоберезової, або бетулярної, і чорновільшанникової, або альне- тальної. Дібровна свита формується дубом звичайним (Quercus robur L.) і дубом скель ним (Q. petraea (Mattuschka) Liebl.), а в штуч них насадженнях і дубом північним (Q. borealis Michx.). З чагарників у дібровах домінує ліщи на звичайна (Corylus avellana L.). Решта цено- елементів належить до трав’янистих рослин, серед яких трапляються 12 видів папоротей і понад 100 видів магнолієцвітих. З папоротей найчастіше стикаємося з Dryopteris filixmas (L.) Schott і Pteridium aquilinum (L.) Kuhn., а з квіт кових чи покритонасінних — з видами родів Anemone L., Aconitum L , Corydalis Vent., Viola L., Veronica L., Lamium L., Gagea Salisb., Polygo- ТАБЛИЦЯ 3. Еколого-ценотична структура флори Тернопільського плато С Ь л п п п і ю и п ті/ іп Тернопільське плато Волино-Поділля Україна, загалом Кількість % Кількість % Кількість % Therodrymion nemorale 386 27,37 429 22,6 700 15,4 Mesopojon holarcticum 269 19,08 338 17,9 500 11,0 Synantropophyton 169 11,98 372 19,7 900 19,8 Xeropojon eurosibiricum 158 11,20 307 16,3 850 18,6 Paludophyton 94 6,67 99 5,2 285 6,3 Xerothamion stepposum 90 6,38 49 2,6 _ _ Psammophyton 81 5,74 46 2,4 150 3,3 Hydrophyton 69 4,89 112 5,9 300 6,6 Petrophyton 61 4,33 109 5,8 400 8,8 Pitydrymion holarcticum 14 0,99 33 1,7 270 5,7 Halophyton 13 0,92 — — 200 4,4 Р а з о м 1410 100 1893 100 4555 100 34 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 Систематична та еколого-ценотична структура флори Тернопільського плато natum Mill., Epipactis Zinn. У грабовому рід коліссі домінують карликоподібні дерева Саг- pinus betulus L., Ulmus carpinifolia Rupp, ex G. Suckow і U. suberosa Moench. з домішкою дуба звичайного. Внаслідок надмірного випа сання худоби трав’янистий покрив перебуває в дигресивному стані. Березові гаї презенту ють Betuia pendula Roth і В. pubescens Ehrh., зільшину — Alnus glutinosa (L.) Gaerth. і A. inca- na (L.) Moench., букові угруповання — у релік товому стані. Загалом ліси Тернопільського плато зазнали дуже значного антропогенно го навантаження, але і в такому стані помітна їх належність до Європейської флористичної провінції. Заслуговує на увагу те, що редуко ваний і трансформований флороценотип рос линності зберіг у своєму складі такі реліктові види, як Atropa belladonna L., Scopolia carniolica Jacq., Lunaria rediviva L., Allium ursinum L. і на віть вічнозелені реліктові ценоелементи Euony- mus папа Bieb. і Hedera helix L. Найбіднішим у флорі Тернопільського плато є боровий ценоелемент, який налічує 14 видів 0,99 %) і представлений фрагментарно угру пованнями Pinus sylvestris L. і Juniperus com munis L., щоправда, тут непогано почуваються -итучні насадження Pinus banksiana Lamb., э . austriaca Hull., Abies alba Mill., A. concolor Gord.) Hildebr. і Picea pungens Engelm. На явність штучних борових насаджень засвідчує снування оптимальних умов для їх росту і роз- ;итку, а редукція автохтонного борового еле мента— втрату бореального євразійського впливу на місцеву флору. Лучний флороценотип налічує 269 видів, або 19,08 % загального складу флори, і по- :тупається лише лісовому, до якого генетич- -о тяжіє. З лучним флороценотипом досить .поріднений болотний тип рослинності, їх -оді об’єднують в єдине ціле. Протягом XX ст. внаслідок розорювання земель до русла : чок лучний флороценотип зазнав значного сорочення. Інтенсивне випасання лук при вело до посиленого випадання з їх видової ~руктури злаків і заміни на малопродуктивні сокові угруповання. Суходільні лучні злаки -асто оселяються на пологих степових схи- ~ах, формуючи лучно-степові рослинні угру повання. У суто степовому флороценотипі налічуєть ся 158 видів, або 11,20 % загальної чисель ності флори. Степові простори тут розоранї і рослинність збережена лише на схилах, час то стрімких. Справжні степові види, що фор мують південні степи, представлені тут по одинокими екземплярами. З 26 видів роду Stipa L. виявлено лише три: S. capillata L., S. pulcherrima С. Koch і S. pennata L. s. str., які знаходяться на межі зникнення. У чагарниковому флороценотипі відомо 90 видів кущів неморального і степового габітусів (6,38 %), серед яких близько ЗО — види ксе- роморфного роду Rosa L. Наявність у флорі Cornus mas L., Staphylea pinnata L., Cotinus coggigria Scop, і деяких видів шипшини, які ми індивідуально не розглядаємо, засвідчує проникнення у флору середземноморських регіональних елементів. Псамофітний флороценотип налічує 81 вид (5,74 %) і майже вдвічі перевищує такі самі ценоелементи у флорі Поділля. Кількість пса- мофільних видів у флорі плато значно збіль шилась за рахунок піщаних арен у гирлах річок, що не простежується у їхніх верхів’ях. Псамофільні види часто оселяються на сте пових схилах, а іноді й на кальцефільних по родах, наприклад Sedum acre L., Helichrysum arenarium (L.) Moench. Псамофільні трав’янисті види формують і боровий тип рослинності. Петрофільний флороценотип налічує 61 вид (4,33 %) і кількісно значно поступається тако му у структурі флори Поділля, оскільки каль- цефільні відслонення тут або зруйновані, або ці субстрати вкриті чорноземами. Незважаю чи на це, серед петрофітону плато, як і у флорі Поділля, виявлено найбільше ендемічних і субендемічних видів, зокрема Schivereckia podolica Andrz. ex DC., Gypsophilla thyrai- ca A. Krasnova, Allium podolicum (Aschers. et Graebn.) Btocki ex Racib., які, власне, і форму ють явно подільське ядро флори. Дуже бідно в структурі флори Тернопільського плато прогля даються види галофітного флороценотипу, в якому зафіксовано лише 13 видів, тобто менш ніж 1 % загальної кількості видів (0,92 %). І це закономірно, адже на кальцефільних породах за солення майже не відбувається. Зовсім інша картина простежується у бо лотному флороценотипі, в якому виявлено 94 види (6,67 %). Це практично стільки само, SN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 35 В.Г. Собко, Р.Л. Яворівський скільки у флорі Волино-Поділля, а це підтвер джує, що болотні рослини є спільними для обох флор. Ареали цих видів охоплюють значні простори і тому серед них не виявлено ні ен демів, ні реліктів. Реліктові види відсутні і в гідрофітоні, який налічує 69 видів (4,89 %). Такі реліктові види, як Nymphoides peltata (S. G. Gmel.) О. Kuntze, Salvinia natans (L.) All., а тим більше Aldrovanda versi- culosa L. не знайшли тут оптимальних умов для існування. В дуже мінералізованих водах місце вих річок навіть Nymphaea alba L. перебуває в пригніченому стані. Гідрофільні види Тернопіль ського плато чисельно майже вдвічі поступаються загальній кількості таких у флорі Поділля, і це тому, що ми визначили лише водних представ ників і значну кількість прибережних рослин віднесено до болотного флороценотипу. Зупинимось нарешті на аналізі синантроп ного флороценотипу, який, власне,складаєть ся з двох типів рослинності, а саме: сегеталь них рослин, які забур’янюють поля і городи, та рудеральних, що зростають на нерозорю- ваних землях. Синантропний флороценотип не має ознак самостійності й може стикатись чи вступати у зв’язок з рослинами попередніх флороценотипів, за винятком хіба що суто водного типу. У складі синантропного фло роценотипу виявлено аборигенні види, або апофіти, тобто ті види, що з природних це- нозів переходять у культурні, і факультативні, або адвентивні, які проникли з інших флор чи занесені людиною. Ми не розглядатимемо історичного аспекту синантропного флороце нотипу й не розподілятимемо його на архео- фіти і неофіти, адже це окреме питання, що висвітлює вплив людини на флору конкрет ного регіону. Загалом синантропний флоро ценотип налічує 169 видів, або 11,98 % за гальної кількості флори плато, а це засвід чує, що практично 0,1 частину його видово го складу становлять види-смітники. Синтезувавши аналітичні дані, дійдемо вис новку, що домінують у флорі Тернопільського плато лісові та лучні види рослин. За цим по казником вона належить до неморальних флор Центральної та Середньої Європи, а за бота- ніко-географічним районуванням України — до зонального лісостепу прозахідної орієнтації. Зауважимо, що проникненню у флору захід них елементів, зокрема карпатських низько- поясних, перешкоджає р. Дністер, хоча деякі з них, наприклад Helleborus purpurascens Waldst. et Kit., сюди потрапили і непогано по чуваються в південних (придністровських) лісах, навіть у штучно створених. Специфіч ним ядром цієї флори є Petrophyton, давні зв’язки якого проглядаються з кальцефітами Донбасу і Криму. У південній частині плато відчутний вплив степових і середземноморсь ких елементів флори. Гідрофільний флороце нотип і Halophyton збіднені, проте вони і не є властиві флорам Лісостепу, адже їх стихія — це степи. Історично флора виглядає автохтон ною і значно зміненою антропохорією. 1. Андржейовский А. Ботанический очерк местностей, лежащих между Бугом и Днестром от реки Збруч до Черного моря / / Зап. о-ва сел. хоз-ва Юж. России. — 1 8 5 5 ,- № 2, — С. 63-78; № 3. — С. 93-108. 2. Андржейовский А. Исчисления растений Подольской губернии и смежных с нею мест / / Тр. комис. при ун-те Св. Владимира для описания губерний Киев, учеб. округа. — 1861. — 4, вып. 1. — С. 1—51. 3. Андржейовский А. Продолжение исчисления расте ний Подольской губернии и смежных с нею мест / / Унив. изв. — 1862. — № 7. — С. 94-182. 4. Бурда Р.И. Антропогенная трансформация флоры. — Киев, Наук, думка, 1991. — 170 с. 5. Визначник рослин України / За ред. Д. К. Зерова. — К. : Урожай, 1965. — 878 с. 6. Геоботанічне районування Української РСР / Під ред. А. I. Барбарича — К. : Наук, думка, 1977. — 304 с. 7. Геренчук К.И. Геоморфология Подолии / / Учен. зап. Черновиц. ун-та. Сер. геол.-геогр. наук. — 1950. — 8, вып. 2 .— С. 89—111. 8. Геренчук К.И. Область Волынской возвышенности / Физико-географическое районирование Украинской ССР. — Киев : Изд-во Киев, ун-та, 1968. — С. 155—165. 9. Заверуха Б.В. Флора Волыно-Подолии и ее гене зис. — Киев : Наук, думка, 1985. — 192 с. 10. Зелінка С., Яворівський Р., Мшанецька Н. та ін. Рос линний світ Тернопільського плато та його охоро на / / Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Щорічник / За ред. Б. Лановика. — Тернопіль : Еко ном. думка, 1998. — С. 203—207. 11. Камелин Р.В. Флорогенетический анализ естествен ной флоры Горной Средней Азии. — Л. : Наука, 1973.— 354 с. 12. Клоков М.В. Псаммофильные флористические ком плексы на территории УССР (Опыт анализа псаммо- фитона) / Новости систематики высших и низших растений. — Киев : Наук, думка, 1981.— С. 90—151. 13. Малышев Л.И. Флористические спектры Советско го Союза / История флоры и растительности Евра зии. — Л. : Наука, 1972. — С. 17—40. 36 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 3-4 Систематична та еколого-ценотична структура флори Тернопільського плато 14. Малышев Л. И. Флористическое районирование на основе количественных признаков / / Ботан. журн. — 1973. — 58, № 11. — С. 1581—1588. 15. М орозі. І. Рідкісні рослини Товтрового кряжа По ділля та їх охорона / Охорона природи та раціональ не використання природних ресурсів. — Київ : Наук, думка, 1970.— С. 39—41. 16 .Мороз І. І. Рослинні ресурси Товтрового кряжа По ділля / Рослинні ресурси України, їх вивчення та ра ціональне використання. — Київ : Наук, думка, 1973. — С. 23—28. 17. Новосад В. В. Флора Керченско-Таманского регио на. — Киев : Наук, думка, 1992. — 280 с. 18. Приходько С. А. Адаптація флори басейну Казенного Торця до антропогенного впливу: Автореф. дис. ... канд. біол. наук. — К., 1994. — 20 с. 19. Рогович А. С. Материалы, относящиеся к флоре гу берний Киевского военного округа / / Унив. изд. — 1862. — № 8. — С. 149—173. 20. Рогович А. С. Библиографический указатель по ес тественной истории губерний Киевского военного ок руга: Волынской, Подольской, Киевской, Полтавской и Черниговской / / 3 оп. юго-запад, отд-ния Рус. геогр. о-ва. — 1875. — Т. 2, — С. 275-287. 21. Собко В. Г. Флора і рослинність гранітних відслонень Придніпровської височини / / Укр. ботан. журн. — 1971,— 28, № 4. — С. 438-442. 22. Толмачов А. И. Богатство флор как объект сравни тельного изучения / / Вестн. Ленингр. ун-та. Сер. биол. — 1970. — Вып. 2, № 9. — С. 71—83. 12 Толмачов А. И. Методы сравнительной флористики и проблемы флорогенеза. — Новосибирск : Наука, 1980.— 190 с. 14. Флора УРСР: В 12-ти т. — К. : Вид-во АН УРСР, 1938— 1965.— Т. 1—12. 5. Чопик В. І. Високогірна флора Українських Карпат. — К. : Наук, думка, 1976. — 270 с. 26. Шеляг-Сосонко Ю. Р., Дидух Я. П. Ялтинский горно лесной государственный заповедник. — Киев : Наук, думка, 1980. — 184 с. 1" Шмидт В. М. Количественные показатели в сравни тельной флористике// Ботан. журн, — 1974.— 61, № 7. — С. 920-940. Шмидт В. М. Статистические методы в сравнитель- -ой флористике. — Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1980. — 175 с. Юрцев Б. А. Дискуссия на тему “Метод конкретных флор в сравнительной флористике" / / Ботан. журн. — 1974. — 54, № 9. — С. 1399—1407. - ■Эрцев Б. А. Общие и региональные вопросы флоро- •енетики/ / Ботан. журн, — 1976.— 61, № 10,— С. 1468—1478. -idrzejow ski A. Rys botaniczny krain zwiedzonych w :odrozach pomi^dzy Bohem a Dniestrem od Zbrucza az : : -norza Czarnego, odbytych w latach 1814, 1816, 1818, 322. — Wilno, 1823. — T. 1 ,— 126 s. - -^drzejowski A. Rys botaniczny krain zwiedzonych w ::3rozach mi^dzy Bohem a Dnistrem od Zbrucza az do - scia tych rzek w morze, odbytych w latach 1823 і ' 524. — Dziennik Wilenski, 1830. — № 2. — S. 1—93. 33. Andrzejowski A. Enumeratio plantarum in gubernio Podolico et locis adjacentibus crescentium. —Унив. изв., Киев, 1862. — № 7. — С. 94—142. 34. Besser l/V. Primitiae florae Galiciae austriacae utriusque. — Viennae, 1809.—Vol. 1—2. 35. Besser W. Zapisy nauczyciela Lyceum Krzemienieckiego p. Bessera w przedmiotach Historji Naturalnej w Wolyniu, Podolu, Ukrainie і niektorych blizszych okolicach.— Pam. Farm. Wilen., 1820, — 1,Na 1/2. —S. 137—146; 241—247. 36. Besser l/V. Florae Volhymcae et Podolicae affinitates cum Galicica, Pannonica et Taurico-Caucasica. — Flora Allg. Bot. ZTG, 1820. - 1, N 5. — S. 229-232. 37. Besser l/V. Enumeratio plantarum hucusque in Volhynia, Podolia gub. Kioviensi, Bessarabia cis Thyraica et circa Odessam collectarum simul cum odservationibus in Primitias Florae Galicica Austriaceae. — Vilnae, 1822. — 111 p . ;— 2 ed .— Pami^tnik farm. Wilen., 1882,— 5. 297—407. 38. Besser l/V. Apercu de la geographie physique de Volhynie et de la Podolie. — Mem. Soc. natur. Moscou, 1823. — 6. — P. 185—212. 39. Besser l/V. Rzut oka geographie fizyczna, Wotynia і Podola. — Dz. Wilen. Umiejetnosci і sztuki, 1827. — 2. — S. 414—433. 40. Besser l/V. Bemerkungen iiber H-rn Professor Eichwalds natur-historische Skizze von Lithaumn, Wolhynien und Podolien. — Beitr. Flora allg. Bot. ZTG, 1832. — 2, N 15.— S. 1—55. 41. Blocki B. Przyczynek do flory Galicyi. — Ibid., 1881. — 6 — S. 379-385. 42. Blocki B. Ein Beitrag zur Flora Galiciens und der Bukowina. — Ibid., 1883.— 3 3 .— S. 37-40; 116—119; 144—147; 175—176; 220—229; 257—259; 361—364; 397—400. 43. Blocki B. Ein Beitrag zur Flora Galiciens und der Bukowina. — Ibid., 1884. — 34. — S. 51—55; 120-122; 212—216; 249—251; 359—360; 427—428. 44. Blocki B. Versch einer genetischen Erklarung des charakters der Flora von Lemberg. — Magyar Bot., 1908.— 7 .— S. 281—289. 45. Blocki B. Floristisches aus Galizien. — Osterr. Bot. Z., 1912.— 62. — S. 396—399. 46. Gajewski l/V. Elementy flory Polskiego Podola. — Warszawa: Planta Podolica, 1937. — T. 5. — 210 s. 47. Herbich F. Beitrage zur Flora Galiziens. — Verh. zool. bot. Ges. Wien, 1860. — Bd. 10. — S. 607—634. 48. Herbich F. Uber die Verbreitung der in Galizien und der Bukowina wildwachsenden Pflanzen. — Ibid., 1861,— 11. — S. 33-70. 49. Herbich F. Przyczynek do geografii roslin w Galicyi. — Rocz. Tow. nauk. Krakow, 1866. — 33. — S. 70—129. 50. Motyka J. Notatki florystyczne z okolic Lysej Gory koto Zloczowa. — Kosmos A., 1936. — 61. — S. 219—224. 51. Motyka J. О utworzeniu reserwatow na pograniczu Wotynia і Podola. — Ochr. przyr., 1937. — 17. — S. 186. 52. Zapatowicz H. Krytyczny przegl^d roslinnosci Galicyi. Conspectus florae Galiciae criticus. — Krakow, 1906— 1911,— 1 -3 . Н ад ійш ла 21.06.2000 '635-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 3-4 37 В.Г. Собко, Р.Л. Яворівський СИСТЕМАТИЧЕСКАЯ И ЭКОЛОГО-ЦЕНОТИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА ФЛОРЫ ТЕРНОПОЛЬСКОГО ПЛАТО В. Г. Собко', Р.Л. Яворивский2 1 Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев 2 Тернопольский государственный педагогический университет им. Владимира Гнатюка, Украина. Тернополь Проанализированы 10 ведущих семейств, 10 ведущих ро дов флоры и 11 ее флороценотипов. Установлено, что она относится к неморальностепной категории флор, специ фическим ее ядром является петрофитон. Флора авто хтонная с некоторыми миграционными элементами. SYSTEMATIC AND ECO-CENOTICAL STRUCTURE OF FLORA IN TERNOPIL PLATEAU V.G. Sobko', R.L. Yavorivs’ky2 r M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv 2V. Gnatjuk Ternopil State Pedagogical University, Ukraine, Ternopil The leading families (10), 10 genera of flora and its 11 ftorocenotypes have been analyzed. It has been determined that it belongs to nemoral-steppe category of floras with petrophyton as its specific kernel. This flora is autochthonous with some migration elements. Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка Національної академії наук України Тел./ф акс: 2 94 -95 -14 ♦ Виконує роботи з: проектування і ландшафтного дизайну; посадки дерев, кущів, квіткових культур; створення газонів, кам 'янистих гірок, живоплотів, квітників; створення зимових садів і ф ітодизайн інтер'єрів офісних приміщень. ♦ Пропонує послуги із зовнішнього та внут рішнього озеленення, благоустрою терито рій, котеджів, офісів та їх сервісного обслу говування. ♦ Реалізує п осад ковий м атеріал д е ко р а тивних рослин, ґрунтосуміш і. ♦ Надає консультації з питань біології рослин і догляду за ними з виїздом на о б ’єкт замовника та в межах саду. ♦ Здійснює аналіз якості води та ґрунту. 38 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1387
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:51:58Z
publishDate	2000
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/a9/f5527d7832a2f8fe71f5369edc7537a9.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-13872020-01-13T16:21:04Z Systematic and eco-cenotical structure of flora in Ternopil Plateau Систематична та еколого-ценотична структура флори Тернопільського плато Sobko, V.G. Yavorivs'ky, R.L. The leading families (10), 10 genera of flora and its 11 florocenotypes have been analyzed. It has been determined that it belongs to nemoral-steppe category of floras with petrophyton as its specific kernel. This flora is autochthonous with some migration elements. Проаналізовано 10 провідних родин, 10 провідних родів флори та 11 її флороценотипів. Встановлено, що вона належить до неморально-степової категорії флор, специфічним ядром якої є петрофітон. Флора автохтонна з деякими міграційними елементами. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1387 10.5281/zenodo.3364640 Plant Introduction; Vol 7 (2000); 31-38 Інтродукція Рослин; Том 7 (2000); 31-38 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377883 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1387/1338 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Sobko, V.G. Yavorivs'ky, R.L. Систематична та еколого-ценотична структура флори Тернопільського плато
title	Систематична та еколого-ценотична структура флори Тернопільського плато
title_alt	Systematic and eco-cenotical structure of flora in Ternopil Plateau
title_full	Систематична та еколого-ценотична структура флори Тернопільського плато
title_fullStr	Систематична та еколого-ценотична структура флори Тернопільського плато
title_full_unstemmed	Систематична та еколого-ценотична структура флори Тернопільського плато
title_short	Систематична та еколого-ценотична структура флори Тернопільського плато
title_sort	систематична та еколого-ценотична структура флори тернопільського плато
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1387
work_keys_str_mv	AT sobkovg systematicandecocenoticalstructureofflorainternopilplateau AT yavorivskyrl systematicandecocenoticalstructureofflorainternopilplateau AT sobkovg sistematičnataekologocenotičnastrukturafloriternopílʹsʹkogoplato AT yavorivskyrl sistematičnataekologocenotičnastrukturafloriternopílʹsʹkogoplato

Систематична та еколого-ценотична структура флори Тернопільського плато

Репозитарії

Схожі ресурси