Еколого-географічна структура орхідей Далекого Сходу в зв’язку з їх інтродукцією

Eco-geographic analysis of the Far East orchids has been carried out in order to predict the success of their introduction in conditions of botanical gardens of Kyiv and Kharkiv. The results of introduction of some species of orchids in conditions of primary culture.

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2000
Main Authors: Sobko, V.G., Gaponenko, M.B., Alyokhin, O.O.
Format: Article
Language:English
Published: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000
Online Access:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1388
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Plant Introduction
Download file: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860144917287796736
author Sobko, V.G.
Gaponenko, M.B.
Alyokhin, O.O.
author_facet Sobko, V.G.
Gaponenko, M.B.
Alyokhin, O.O.
author_sort Sobko, V.G.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-13T16:44:31Z
description Eco-geographic analysis of the Far East orchids has been carried out in order to predict the success of their introduction in conditions of botanical gardens of Kyiv and Kharkiv. The results of introduction of some species of orchids in conditions of primary culture.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3364642
first_indexed 2025-07-17T12:51:58Z
format Article
fulltext Теорія, методи і практичні аспекти інтродукції рослин * УДК 582.594.2:581.526.2:631,529( 1 -925.19) ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНА СТРУКТУРА ОРХІДЕЙ ДАЛЕКОГО СХОДУ В ЗВ’ЯЗКУ З ЇХ ІНТРОДУКЦІЄЮ В.Г. СОБКО \ М.Б. ГАПОНЕНКО \ 0.0. АЛЬОХІН 2 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 Ботанічний сад Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Україна, 61022 Харків, вул. Клочківська, 52 Іроведено еколого-географ ічний аналіз орхідей Далекого Сходу з метою прогнозування успіш ності їх інтро­ дукції в умовах ботанічних садів Києва та Харкова. Дано оцінку результатів інтродукції деяких видів орхідей в м овах первинної культури. Дослідивши флору Далекого Сходу, В.М. Во­ рошилов [2] поділив її на 9 флористичних ра­ йонів, а саме: Курильський, Сахалінський, Ко- ■андорський, Камчатський, Приохотський, Приморський та 3 Приамурських (західний, :хідний і південний). Райони значно дрібніші, -їж у книзі “Флора СССР", і для прогнозуван- -я інтродукційного процесу поза їх межами і -а велику відстань малопридатні. За А.Л. Тах- *аджяном [9], північ Далекого Сходу належить до Циркумбореальної, а південь — до Східно- азійської флористичної області Голарктично- 'О царства. Дотримуючись думки, що інтро­ дукція рослин більш-менш можлива в межах цного царства [7, 8], дійдемо висновку, що загалом орхідеї Далекого Сходу можна успі­ шно інтродукувати в ботанічні сади Києва і Хар- ■ эва. Це твердження підкріплене практично. Оскільки флористичне районування ґрун­ тується на ендемічних елементах і на загальній -исельності флори Далекого Сходу, яка налічує ~онад 3300 видів, і виходячи з того, що орхідеї чій мапочисленні (66 видів, або 2,0 % загаль- эго числа) і не відіграють помітної ролі в її : тоценозах і популяціях, схиляємось до дум- 1 що для цілей інтродукції доцільнішим буде ■ооведення географічного аналізу. Останній ми Ї.Г СОБКО, М.Б. ГАПОНЕНКО, 0.0. АЛЬОХІН, 2000 проводимо на зональній (солярній) основі, по­ діляючи думки відомих флористів Р.В. Камелі- на [4] і Б.А. Юрцева [10]. У флорі Далекого Сходу ми визначаємо 8 географічних елементів. 1. Голарктичний. Види з ареалами, що охоп­ люють майже всю територію Голарктичного царства, тобто тієї частини суходолу, що зна­ ходиться на північ від тропіків. Орхідеї зазви­ чай не оселяються в полярних регіонах цар­ ства, проте часто охоплюють усю територію з помірним кліматом. До голарктичного елемен­ та належать такі орхідеї, як Goodyera repens, Calipso bulbosa, Malaxis monophyllos і Corallo- zhiza trifida. Ці види можна успішно інтродуку­ вати в умови Києва за винятком коральковця тричі надрізаного, який є сапрофітною росли­ ною, а такі рослини ще жодного разу нікому не поталанило ввести в культуру. Зауважимо та­ кож, що каліпсо бульбова є умовно голарктич­ ною рослиною, бо за деякими даними в Північній Америці її заміщує Calypso americana R.Br., хоча автори “An illustrated flora of the northen United States and Canada” цього не підтверджують. На американському континенті є близька і споріднена раса, яку часто назива­ ли різновидом Goodyera repens var. ophioides Fernald (1899), а нині — самостійним видом Peramium ophioides (Fernald) Rydl., тобто вони вважають, що для роду Goodyera R.Br. (1813) :'J 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 39 В.Г. Собко, М .Б. Гапоненко, 0 .0 . Альохін пріоритетною назвою має бути Peramium Salisb (1812), а типовим видом роду — Goodyera Р. repens (L.) Salisb. 2. Палеарктичний. Види з ареалами, що охоп­ люють помірні і частково субтропічні області Євразії, або, інакше, флористичні області Старо­ го Світу. Сюди належать 9 видів, 4 з яких з од­ ного лише роду Cypripedium L. Решта родів пред­ ставлені тільки одним видом. Серед них Platan­ thera chlorantha, Gymnadenia conopsea, Listera cordata, Hammarbia paludosa та Epipogium aphyllum. За винятком останнього сапрофітно­ го представника, всі голарктичні види можна успішно інтродукувати в умови Києва і Харкова, створивши їм адекватні екологічні умови. 3. Приморо-японо-китайський. Види з ареа­ лами, що охоплюють східне узбережжя Росії, Кореї і Китаю та частину або всю Японію. Сюди належать 23 види орхідей або третина загаль­ ної їх кількості. Вони є ядром флори Далекого Сходу і представлені кількома видами в роду: Platanthera — 5, Listera — 3, Epipactis — 2, Neot- tia — 2, решта — по 1 виду. Види цього геогра­ фічного елемента за генезисом досить різні. Одні формувалися дуже давно, входили у флору з півдня і нині залишаються з південними зв’яз­ ками. Інші з ’явилися значно пізніше, прийшли сюди з Тургайських лісів. Представниками пер­ ших є Oreorchis patens і Gastrodia ellata, їх інтро­ дукція в умови України потребує специфічних умов. До других належать усі види роду Platan­ thera, Epipactis, Habenaria linearifolia, Cypripe­ dium jatabeanum, Dactylorhiza aristata, які успішно можна інтродукувати в умови Києва і Харкова, що підтверджено практично. Не піддаються інтродукції види роду Neottia і Liparis japonika, але в цьому разі географічний фактор підпо­ рядкований філетичному розвитку рослин. 4. Сибіро-японо-китайський. Досить спорі­ днений з попереднім географічним елемен­ том і різниться від нього лише тим, що пред­ ставники його заходять, а можливо, прийшли зі Східного Сибіру. Сюди належать лише 4 спе­ цифічних види, які становлять невеличку гру­ пу рослин з досить різними генетичними зв’яз­ ками. Spiranthes amoena, наприклад, типовий представник Східноазійської флористичної області, дрібний локалітет якого знаходиться на території України, далеко від основного ареалу [5]. Місцезростання цього виду на те­ риторії України загадкове і свідчить про те, що його легко можна інтродукувати в умови Києва і Харкова. Lysiella oligantha генетично споріднена з північноамериканською расою L. obthusata (Pursh.) Rydb., яку чомусь не визна­ ють за самостійний вид. Якщо прийняти ці дві споріднені раси за один вид, то він набуде атрибутів голарктичного елемента, і, природ­ но, може бути успішно інтродукованим в умо­ ви Києва і Харкова. Platanthera tipuloides і особ­ ливо Neottia camtschatea явно тяжіють до си­ бірської тайги, до палеарктичних видів, і, якби вдалося розгадати “ код” вирощування сапро­ фітних рослин, до яких належить останній вид, його легко можна б було інтродукувати. 5. Сахаліно-японський. Налічує 5 видів, пе­ реважно вузькоендемічних і реліктових. Серед них 2 види роду Platanthera, один з яких Р. extremiorientalis є далекосхідним ендемом, що заміщує тут P. bifolia, другий P. sachalinensis — сахаліно-японським. Вузьким південносаха- лінським ендемом є Liparis sachalinensis, дуже споріднений з японським видом L. auriculata Blume та L. krameri, статус якого потребує уточнення. Цікавим представником цієї групи рослин є реліктовий вид Cremastra variabilis, який знаходиться на північній межі ареалу. 6. Курило-японський. Острівний елемент Да­ лекого Сходу, що налічує 7 видів переважно ендемічних рослин. Основний ареал їх на тери­ торії Японії і лише північні відроги на островах Курильського пасма, найчастіше на острові Ку- нашир. Тому, власне, їх можна називати японсь­ кими ендемами чи, точніше, вузькими ендема­ ми Східноазійської флористичної області. До них належать Liparis kumokiri, Eleorchis japonika, Habenaria yezoensis, Amitostigma kinoshitae та Goodyera maximowicziana. 2 види Dactylostalyx ringens і Myrmechis japonica є реліктовими і представляють ізольовані монотипні роди. Інтродукція їх в умови Києва і Харкова потре­ бує додаткових заходів, пов’язаних із забезпе­ ченням адекватних умов, які можна змоделю- вати на вологих схилах південної експозиції. 7. Камчатсько-курило-сахалінський. До ньо­ го належить лише Plathanthera horisiana і фак­ тично є об’єднувальним елементом флори ор­ хідей Курильських островів і Сахаліну. 8. Берінгійський. Види, що трапляються на Командорських островах і є північними “фор­ 40 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, N9 3-4 Еколого-географічна структура орхідей Далекого Сходу в зв’язку з їх інтродукцією постами” родини орхідних у цьому регіоні. Ге­ нетично споріднені з камчатськими та північно­ американськими видами. Сюди належать З види з роду Platanthera: P. dilatata, P. ditmariana P. convaltariifolia. Введення їх у первинну куль­ туру, як і всіх інших видів роду, є можливим. З метою визначення інтродукційного потен­ ціалу адаптації орхідей Далекого Сходу вважає­ мо за потрібне проведення еколого-ценотич- -ого аналізу, в основу якого покладено сталий зид, тобто вид, постійно приурочений до стійко- '0 рослинного угруповання певного синтаксо- -у, саме той вид, що є необхідним елементом -Єнотичної стратегії рослин та їхніх популяцій відповідних екологічних умовах і констеляці- =х. Орхідеї Далекого Сходу приурочені до З '.пороценотипів рослинності: лісового, лучно- '0 і болотного. Оскільки територія Далекого Зходу характеризується не лише віддаленістю ї д умовного центру, а й презентує периферію зйги, то природно ценотичну характеристику ззпочати з огляду тінистих хвойних лісів, до «ладу яких входять різні види ялини та ялиці, сше сосни. В таких темних і вологих лісах, - ;г го вкритих лишайниками, трапляється изько 10 орхідей переважно з плагіотропни- • кореневищами. Лише Calypso bulbosa на- -китьдо групи бульбоносних орхідей. Оригі- - зльним представником хвойних лісів є Dacty- : ьtalyx ringens, що має цупке повзуче корене- ; *_іе, на якому почергово формуються кілька ^ьб, які живуть упродовж 2—4 років. Цей - z і вид Myrmechis japonica підіймаються ви­ к о в гори і є гірсько-лісовими. У хвойних :ах з моховою підстилкою нерідко трапля­ вся Goodyera maximowicziana і Ephippianthus _ alinensis. Перший з них на островах Куна- - : та Ітуруп може оселятись і в мішаних лісах, ,'ий — у кам’янисто-березових гаях, оточе- бамбуком. У ялиново-ялицевих лісах осе- : -:~эся також 3 види з роду Listera: L. ріпе- - " L. nipponika і L. convallarioides. За дея- • .1 даними [1], L. пірропіса поширена і в лісах ~ чної Америки. Із сапрофітних орхідей тут : шляється лише Neottia papilligera. Теоретич- сзведено і практично перевірено, що всі - :ел чені види, крім останнього, сапрофітно- : хна успішно інтродукувати в умови Киє- Саркова. Е -линово-ялицевих лісах, крім суто облігат- них видів, трапляються такі, що оселяються і в мішаних лісах, але перевагу віддають першим. До цієї групи належать 8 видів орхідей. Серед них значно поширені по всій Євразії Epipogium aphyllum і Listera cordata, 2 види з роду Neot­ tia — N. asiatica і N. camtschatea ( до речі, ос­ тання на Камчатці невідома) та 2 види з роду Goodyera — G. sclechtendaliana, яку знайдено лише на острові Ітуруп, і G. repens, що пошире­ на в лісах майже по всій Євразії. На особливу увагу заслуговують 2 однолисткових горизон- тально-короткокореневищних види Galearis cyclochilla і Lysiella oligantha. В останньої нит­ коподібні корені числом 3—5 часто бувають трохи здутими і нагадують бульби любок на зразок коренів Platanthera camtschatica. Крім перших трьох сапрофітних видів решту можна успішно вирощувати в умовах України. 8 видів орхідей є облігатними рослинами широколистяних лісів. До них належать 4 види роду Platanthera: P. chorisiana, P. camtschatica, P. litmariana і P. freeni та 2 види роду Liparis: L. japonica і L. makinoana. Решта родів презен­ товані лише 1 видом, а саме: Cypripedium jatabeanum, Cephalanthera longibracteata і Gas- trodia ellata. Унікальними екологічними адап- тантами вважають Platanthera camtschatea і Gastrodia ellata. Любка камчатська зростає в березових гаях і чагарниках. Будучи представ­ ником численного голарктичного роду (близь­ ко 100 видів), часто оселяється поблизу гаря­ чих джерел, виявляючи термофільні уподобан­ ня, проте це їй не заважає успішно розвива­ тись у первинній культурі в умовах Харкова. Рід Пузатка ендемічний для флори Східної Азії і налічує лише 5 тропікогенних видів, один з яких оселився в бореальних умовах завдяки мусонним вітрам. Кореневище рослини була- воподібне, збільшується за вегетаційний пе­ ріод приблизно на 1 см, розвивається у напрям­ ку з півночі на південь. Як рослина мікотроф­ на, монокарпічна і термофільна може бути перспективною для вирощування лише в місцевих умовах, якщо буде опрацьований на­ сіннєвий спосіб розмноження. У тінистих листяних лісах і чагарниках Да­ лекого Сходу росте 4 види роду Cypripedium: С. calceolus, С. macranthon, С. ventricosum і С. guttatum та 5 видів роду Platanthera: P. chlo- rantha, P. extremiorientalis, P. ophrydioides, P. sa- '5-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 41 В.Г. Собко, М .Б. Гапоненко, 0 .0 . Альохін chalinensis, P. maximowicziana, більшість яких успішно введено в первинну культуру. У мішаних лісах усіх типів трапляється єди­ ний представник усього роду (монотипний рід) Oreorchis patens, що має тонке ланцюжкопо- дібне плагіотропне кореневище з радіально потовщеними міжвузлями (бульбами), на яких розвиваються резервні бруньки для вегета­ тивного розмноження. Характерною ознакою далекосхідних лісо­ вих орхідей є те, що у хвойних ценозах домі­ нують кореневищні, а у листопадних — бупь- боносні види. Лучний флороценотип — Meso­ pojon holarctscum налічує 9 видів орхідей, представлених, власне, лучними і лучно-лісо­ вими рослинами. До облігатних видів нале­ жать Gymnadenia conopsea, Spiranthes chinen- sis, Poneorchis pauciflora, Habenaria liaearifolia і Platanthera hologlottis, до лісово-лучних — Dactylorhiza cristata, Corallorhiza trifida, Malaxis monophyllos і Cremastra variabilis. Останній вид має генетичні зв’язки з тропікогенними вида­ ми Східноазійської флористичної області і потребує додаткових заходів у разі його інтро­ дукції. Решта видів належить до Циркумборе- альної флористичної області, крім сапрофітів, вони перспективні як первинна культура. Болотний флороценотип — Paludophyton на­ лічує 7 видів переважно бульбоносних орхідей. З з них — Hammarbia paludosa, Spiranthes amoena і Platanthera tipuloides — пов’язані з холодними болотами Циркумбореальної флористичної об­ ласті і 4 види — з теплими південними болота­ ми Східноазійської провінції. Сюди належать Liparis kumokiri, Amitostigma kinoshitae, Eleorchis japonica та Pogonia japonica. Хоча “бородаті” японські види Pogonia japonica і Eleorchis japonica мають дуже декоративний вигляд, інтродукція їх в умови Києва і Харкова мало перспективна, але не безнадійна, що засвідчують досліджен­ ня, проведені в ботанічному саду Харківського національного університету. Орхідеї Далекого Сходу оселяються на ґрун­ тах середнього зволоження і належать до ме­ зофітів, включаючи своєрідну групу ефеме­ роїдів, багаторічних рослин з дуже коротким вегетаційним періодом. Лише болотні види орхідей можна вважати гігрофітами. В умовах культури всі види орхідей, зокрема бульбоко- реневих, потребують вологих ґрунтів і щоден­ ного штучного дощування. Орхідеї тінистих чи темних хвойних і широколистяних лісів краще ростуть і розвиваються у затінку інтро- дукованих дерев або за штучного притінен­ ня. За способом формування бруньок віднов­ лення всі далекосхідні орхідеї належать до геофітів, за способом їх перезимування і пе­ реживання несприятливих умов — до крип­ тофітів, гемікриптофітів і хамефітів [11]. Важливим елементом аналізу флори орхідей Далекого Сходу є визначення життєвих форм рослин, оскільки входження їх в угруповання і співвідношення у різних фітокомплексах дає досліднику ключ до розшифрування не тільки сучасного їх стану, а й генетичних зв’язків з минулими екологічними подіями, що відбува­ лись на досліджуваній території. Сучасні сис­ теми життєвих форм, як правило, побудовані на еволюційній основі, хоча й ґрунтуються на різних принципах. Життєву форму сприймає­ мо як мультифенетичну систему, що охоплює морфологічні, екологічні і біохімічні властивості рослин, які сформувались історично в тісному зв’язку з навколишнім оточенням [3, 6]. В цьо­ му разі із суто практичною ціллю, ми врахову­ вали такі біоморфологічні ознаки: загальний га­ бітус, тривалість життєвого циклу, типи над­ земних пагонів і кореневої системи. Усі далекосхідні орхідеї впродовж життя цвітуть і плодоносять багато разів і тому належать до трав’янистих полікарпіків. Лише Gastrodia ellata є монокарпіком, як свідчення того, що флора орхідей Далекого Сходу давно втратила зв’язок з гемітерними флорами. За типом підземних па­ гонів далекосхідні орхідеї можна розділити на дві майже рівновеликі групи рослин: кореневищні (36) і бульбокореневі (ЗО). Серед кореневищних розрізняємо: 1. Короткокореневищні: Cypripedium calceo- lus, С. macranthon, С. ventricosum, Cephalan- thera longibracteata, Epipactis papillosa. 2. Довгокореневищні (повзучі): Cypripedium jatabeanum, C. guttatum, всі види роду Listera (4), Epipactis thunbergii, Myrmechis japonica, Ephip- pianthus sachalinensis. 3. Радіально-тонкокореневищні: Pogonia ja­ ponica, Lysiella oligantha, Galearis cyclochilla. 4. Кореневищно-галузисті (поверхневопов- зучі): всі види роду Goodyera (3). 5. Гніздово-кореневищні: види роду Neottia (3). 42 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 Еколого-географічна структура орхідей Далекого Сходу в зв’язку з їх інтродукцією 6. Корало-кореневищні: Corallorhiza trifida, Epipogium aphyllum. 7. Кореневищно-вузлові (бульбові): Cremast- ra variabilis, Oreorchis patens, Dacrylostalyx rin- gens, Malaxis monophyllos. Серед бульбокореневих: 1. Веретеноподібно-бульбові: всі види роду Platanthera (13), Spiranthes (2). 2. Округло-бульбові: Habenaria yezoensis, Н. linearifolia, Ponerorchis pauciflora, Amitostigma kinoshitae. 3. Пальчасто-бульбові: Dactylorhiza cristata, Gymnadenia conopsea. 4. Одягнено-бульбоподібні (надземні): Calipso bulbosa, Eleorchis japonica, Hamarbia paludosa, види роду Liparis (6). 5. Булавоподібні: Gastrodia ellata. За типом формування надземних пагонів далекосхідні види орхідей належать до літньо- і зимовозелених рослин. Домінують літньозе- лені орхідеї і лише кілька видів формують ли­ стки, які зимують. Такими рослинами є: Calipso bulbosa, Cremastra variabilis, Oreorchis patens і види роду Goodyera. Гудайєру повзучу мож­ на вважати вічнозеленою рослиною, адже її листки часто зимують два роки. Від інших ор­ хідних листки цієї рослини відрізняються сітча­ стим жилкуванням. Широкий і переривчастий ареал, а також малопомітна варіабельність надземної частини рослини засвідчують ве­ лику давність гудайєри повзучої як виду. У Calipso bulbosa, Cremastra variabilis, Oreorchis patens листки, вірніше, листок повністю фор­ мується восени, перезимовує і функціонує впро­ довж усього літа. Чимало рослин з подібним розвитком нині трапляється у Середземно­ морській флористичній області. Отже, наявність зимовозелених представників орхідей у флорі Далекого Сходу свідчить про її давні зв'язки з 'емітермними флорами Східної Азії. В умовах культури такі види під зиму варто утеплювати прикривати опалим листям). Нарешті слід згадати, що серед орхідей активно відбуваються гібридизаційні процеси, тобто вони є пластичним матеріалом для се­ лекційного процесу. Вахрамеева М.Г., Денисова Л.В., Никитина С.В., Самсо­ нов С.К. Орхидеи нашей страны. — М.: Наука, 1991. — 223 с. 2. Ворошилов В.Н. Определитель растений Советского Дальнего Востока. — М.: Наука, 1982. — 627 с. 3. Голубев В.Н. К методике эколого-биологических ис­ следований редких и исчезающих растений в есте­ ственных растительных сообществах / / Бюл. Никит, ботан. сада, 1982. — Вып. 47. — С. 11—16. 4. Камелин Р. В. Флорогенетический анализ естественной флоры Горной Средней Азии. — Л.: Наука, 1973. — 354 с. 5. Матлай І.А. Новий для флори України вид Spiranthes amoena (Bieb.) Sprieng. / / Укр. ботан. журн. — 1984. — 41, № 3. — С. 81-85. 6. Серебряков И.Г. Экологическая морфология расте­ ний. — М.: Высш. шк., 1962. — 378 с. 7. Собко В.Г., Гапоненко М.Б. Інтродукція рідкісних і зника­ ючих рослин флори України. — К.: Наук, думка, 1996. — 283 с. 8. Собко В.Г., Гапоненко М.Б. Сучасна системна пара­ дигма інтродукції рослин / / Інтродукція рослин. — К.: Наук, думка. — 1999. — № 1. — С. 21—26. 9. Тахтаджян А.Л. Флористические области Земли. — Л.: Наука, 1978. — 247 с. 10.Юрцев Б.А. Основные направления современной на­ уки о растительном покрове / / Ботан. журн. — 1988. — 73, № 10. — С. 1389-1395. 11. Raunkiaer С. The life form of plants and statistical plants geography. — Oxford: Clarendon Press, 1934. — 632 p. Надійшла 22.04.2000 ЭКОЛОГО-ГЕОГРАФИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА ОРХИДЕЙ ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА В СВЯЗИ С ИХ ИНТРОДУКЦИЕЙ В.Г. Собко Н.Б. Гапоненко А.А. Алехин 2 1 Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев 2 Ботанический сад Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина, Украина, Харьков Проведен эколого-географический анализ орхидей Даль­ него Востока с целью составления прогноза успешнос­ ти их интродукции в условиях ботанических садов Киева и Харькова. Дана оценка результатов интродукции неко­ торых видов орхидей в условиях первичной культуры. ECO-GEOGRAPHIC STRUCTURE OF THE FAR EAST ORCHIDS WITH REGARD FOR THEIR INTRODUCTION V.G. Sobko M B. Gaponenko ', O.O. Alyokhin 2 1 M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv 2 V.N. Karazin Botanical Gardens, Kharkiv National University, Ukraine, Kharkiv Eco-geographic analysis of the Far East orchids has been carried out in order to predict the success of their introduction in conditions of botanical gardens of Kyiv and Kharkiv. The results of introduction of some species of orchids in conditions of primary culture. SSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 3-4 43
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1388
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:51:58Z
publishDate 2000
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/a9/96ebfd1c4969a3e39bfe02fe0abbdaa9.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-13882020-01-13T16:44:31Z Eco-geographic structure of the Far East orchids with regard for their introduction Еколого-географічна структура орхідей Далекого Сходу в зв’язку з їх інтродукцією Sobko, V.G. Gaponenko, M.B. Alyokhin, O.O. Eco-geographic analysis of the Far East orchids has been carried out in order to predict the success of their introduction in conditions of botanical gardens of Kyiv and Kharkiv. The results of introduction of some species of orchids in conditions of primary culture. Проведено еколого-географ ічний аналіз орхідей Далекого Сходу з метою прогнозування успішності їх інтродукції в умовах ботанічних садів Києва та Харкова. Дано оцінку результатів інтродукції деяких видів орхідей в умовах первинної культури. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1388 10.5281/zenodo.3364642 Plant Introduction; Vol 7 (2000); 39-43 Інтродукція Рослин; Том 7 (2000); 39-43 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377883 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1388/1339 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Sobko, V.G.
Gaponenko, M.B.
Alyokhin, O.O.
Еколого-географічна структура орхідей Далекого Сходу в зв’язку з їх інтродукцією
title Еколого-географічна структура орхідей Далекого Сходу в зв’язку з їх інтродукцією
title_alt Eco-geographic structure of the Far East orchids with regard for their introduction
title_full Еколого-географічна структура орхідей Далекого Сходу в зв’язку з їх інтродукцією
title_fullStr Еколого-географічна структура орхідей Далекого Сходу в зв’язку з їх інтродукцією
title_full_unstemmed Еколого-географічна структура орхідей Далекого Сходу в зв’язку з їх інтродукцією
title_short Еколого-географічна структура орхідей Далекого Сходу в зв’язку з їх інтродукцією
title_sort еколого-географічна структура орхідей далекого сходу в зв’язку з їх інтродукцією
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1388
work_keys_str_mv AT sobkovg ecogeographicstructureofthefareastorchidswithregardfortheirintroduction
AT gaponenkomb ecogeographicstructureofthefareastorchidswithregardfortheirintroduction
AT alyokhinoo ecogeographicstructureofthefareastorchidswithregardfortheirintroduction
AT sobkovg ekologogeografíčnastrukturaorhídejdalekogoshoduvzvâzkuzíhíntrodukcíêû
AT gaponenkomb ekologogeografíčnastrukturaorhídejdalekogoshoduvzvâzkuzíhíntrodukcíêû
AT alyokhinoo ekologogeografíčnastrukturaorhídejdalekogoshoduvzvâzkuzíhíntrodukcíêû