Флора середнього басейну Росі як джерело для інтродукції гідрофільних видів рослин

The aquatic and riverside flora of the Ros river has been studied. The systematic and geographical structure of the flora it was analyzed in order to make prediction of the progress of hydrophilic plants introduction in the artificially transformed pools of the dendrological park “Alexandria”. Speci...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2000
Hauptverfasser:	Sobko, V.G., Babenko, L.A.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1392
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860144922335641600
author	Sobko, V.G. Babenko, L.A.
author_facet	Sobko, V.G. Babenko, L.A.
author_sort	Sobko, V.G.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-13T16:58:16Z
description	The aquatic and riverside flora of the Ros river has been studied. The systematic and geographical structure of the flora it was analyzed in order to make prediction of the progress of hydrophilic plants introduction in the artificially transformed pools of the dendrological park “Alexandria”. Special attention is given to the hydrophilic species as those valuable for the national economy and science, as well as to the species to be preserved and those entered in the Red Book of Ukraine and the European Red List.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3364660
first_indexed	2025-07-17T12:52:01Z
format	Article
fulltext	УДК 581.9:631.524 ФЛОРА СЕРЕДНЬОГО БАСЕЙНУ РОСІ ЯК ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ІНТРОДУКЦІЇ ГІДРОФІЛЬНИХ ВИДІВ РОСЛИН В.Г. СОВКО \ Л.О. БАБЕНКО 2 ' Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 2 Дендрологічний парк “Олександрія” НАН України Україна, 19013 Біла Церква, дендропарк “Олександрія" НАН України Досліджено водяну та прибережно-водяну флору Росі. Проведено аналізи систематичної та географічної струк тури флори з метою прогнозування успіш ності інтродукції гідрофільних видів рослин у штучно трансформовані водойми дендрологічного парку “Олександрія". Увага надається цінним у господарському та науковому зна ченнях гідрофільним видам рослин, а також видам, які належать охороні, і занесеним до Червоної книги України і Європейського червоного списку. Вперше флору басейну Росі охарактеризовано у працях В.Г. Бессера [19], О.С. Роговина [12], Р.Е. Траутфеттера [14] та І.Ф. Шмапьгаузена [18]. З 1870 по 1890 р. флору Київського на вчального округа досліджував В. Монтрезор. На особливу увагу, з погляду прикладної ботані ки, заслуговує його праця “Обозрение кра сивейших растений губерний Киевского учеб ного округа” (1881), в якій наведено 104 види рослин, виявлених у басейні Росі, серед них — Salvinia natans All. У другому виданні цієї праці В. Монтрезора [11] поруч з рослинами боліт і водойм, якими є Potamogeton natans L. і P. crispus L., Ceratophylum demersum L. і Butomus umbellatus L., перелічена низка видів заплав них лук Росі: Heleocharis palustris R. Bw., Carex vulpina L. і С. acuta L., Poa pratensis L., Alope- curus pratensis L., Veratrum album L. і Thalictrum angustifolium L. — сукупно 88 видів. У XX ст. Ф.Ф. Кірков [8], вивчаючи коливан ня, стан і склад води в околицях Богуслава, Синяви, Степанців і Межиріччя, наводить 15 видів водних покритонасінних рослин. У тому числі Urticularia intermedia Наупе та Elodea canadensis R. Rich. © В.Г. СОБКО, Л.О. БАБЕНКО, 2000 Рослинність боліт і заплавних лук басейну Росі майже одночасно досліджували Д.К. Зе- ров [6] і М.К. Гродзінський [4]. З метою гео ботанічного районування рослинність басейну Росі досліджували Е.М. Лавренко і П.С. Погреб няк [9]. Територію басейну Росі останні автори розподіляють на підрайони: один степовий — Білоцерківський і чотири лісостепові грудово- дібровні — Білоцерківсько-Канівсько-Знаменсь- кий, Козятинський, Козятинсько-Ставищансь- кий, Заславсько-Бердичівський. У 1929 р. вийшла у світ праця М.К. Гродзін- ського “Матеріали до флори Білоцерківщини” [3], в якій подано список 13О видів покритонасінних рослин, 18 з них зібрано на болотах і луках. Останньою за рахунком і часом, проте не за змістом, є праця О.М. Моляко [10]. На зап лавних луках і в болотно-водних фітоценозах автором виявлено 232 види вищих судинних рослин. Дослідження проводяться нами з 1994 р. У середній частині басейну Росі виявлено 150 видів вищих судинних рослин, які нале жать до 73 родів 38 родин 4 класів і 3 відділів, як видно з та б л .1. До загальної кількості (195) видів флори водойм України, дослідженої Д.В. Дубиною 58 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 Флора середнього басейну Росі як джерело для інтродукції [5], долучаємо такі види: Caltha cornuta , Alnus glutinosa, Salix alba, S. cinerea, S. fragilis, S. triandna, S. viminalis, Juncus compressus, Juncus effusus, Orchis palustris, Dactylorhiza incarnata та Batrachium fluitans (Карпати). За нашими даними, флора водойм України на лічує (195+13) 208 видів. У водній і прибе режній флорі Росі домінують магнолієподібні (Magnoliophyta) — 147 видів рослин, або 95,5 % загальної кількості, папоротеподібних (Polypodiophyta) — лише один вид: Salvinia natans, а хвощів — два: Eguisetum fluviatile і Е. palustre. Плауноподібні у флорі Росі відсутні; у флорі водойм України представлені лише одним видом — Isoetes lacustris. Магнолієподібні представлені 2 класами: дводольними (або власне магнолієцвітими) і однодольними (або власне лілієцвітими). Перші налічують 65, другі — 82 види, тобто у відно- иенні 1,0:1,3 (в суходільних флорах Євразії це зідношення частіше буває в межах 4,5:1,0). Пе- зевага однодольних рослин над дводольними властива взагалі усій флорі водойм України і є :пецифічним природним феноменом, мабуть, зсіх водних флор Євразії. Провідними родинами флори Росі є такі: Су- :егасеае — 18, Potamogetonaceae — 16. Роа- еае — 11, Ranunculaceae — 10, Brassicaceae — luncaceae — 6, Alismataceae — 5, Polygona- eae— 5, Lemnaceae — 5 і Callitrichaceae— - види. Характерною особливістю водної фло- • Росі на родинному рівні є те, що облігатно- одні родини, за винятком Potamogetonaceae, оедставлені лише 5 або 2 видами, тобто ма- .численні і збіднені. До таких родин належать жраїнські назви рослин наведено у “Спектрі хороло- 'чних груп...” (с. 62). Nymphaceae, Lemnaceae, Callitridaceae, Halora- gaceae, Trapaceae і Hydrocharitaceae. До поліморфних родів належить лише рід Potamogeton, представлений 16 видами. Коло оліготипних родів значно ширше — до них на лежать 6 родів, а саме: Lemna, Calitriche, Ceratophyllum, Trapa, Nymphaea, Myriophyllum. З погляду еволюції серед них є такі, що збе регли набір досить давніх і примітивних оз нак (рід Nymphaea), і такі, що високо спеціа лізувались на поїданні дрібних комах (рід Urticularia). До останніх належить і Valisneria, але уже в ранзі монотипного роду. Із моно типних родів варто відзначити папороть із роду Savlinia, представлену реліктовим видом S. natans — єдиною водною папороттю, що збереглася у наших водоймах. Серед суходільних флор на рівні елемен тарних або парціальних водна флора є най- біднішою і дуже ізольованою, проте вона, в свою чергу, характеризується набором спе цифічних видів і родів. Висока ізольованість її пояснюється екологічною самобутністю системи, пов’язаної з функціонуванням видів у постійно рухомому водному середовищі. За визначенням Ю.Р. Шеляга-Сосонка і Я.П. Дідуха [16] та дослідженнями Я.П. Ді- духа і Т.В. Фацайло (1999), гідрофільна флора Київського плато, куди прилягає досліджува ний район Росі, включає в себе лише одну цено- флору Nymphophytum, або Hydrophyton, май же з постійним складом справжніх водних видів рослин, а саме: Lemna minor, L. trisulca, L. gibba, Spirodella polyrhiza, Wolffia arrhiza, Salvinia natans, Trapa natans, Elodea canadensis, Nymphaea alba, N. Candida, Nuphar lutea, Stratiotes aloides, Potamogeton lucens. - =ЛИЦЯ 1. Систематична структура водноТ і прибережної флори Росі Гідрофлора України Гідрофлора Росі Таксон Вид, шт. Рід, шт. Родина, шт. Вид. шт. Відсоток загальної кількості, % Рід, шт. Відсоток загальної кількості, % Родина, шт. Відсоток загальної кількості, % ■etopsida 1 1 1 ___ ___ ___ _ _ _ _ setophyta 2 1 1 2 1,33 1 1,37 1 2,63 ■podiophyta 3 3 2 1 0,67 1 1,37 1 2,63 ; jnoliophyta 202 81 39 147 98 71 97,26 36 94,74 ; тому числі ignoliopsida 83 36 20 65 43,33 32 43.83 21 55,27 - iC'Dsida 119 45 19 82 54,67 39 53,42 15 39,47 м з о м 208 86 46 150 100 73 100 38 100 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 59 Б.Г. Собко, Л.О. Бабенко Прибережно-водні види рослин Росі (Hydro- phyton) належать до трьох ценофлор, а саме: Phragmiphytum, Caricophytum і Agrostiophytum, які тісно пов’язані між собою і формуються під без посереднім впливом поверхневих і ґрунтових вод. Власне прибережно-водний комплекс фор мують види ценофлори Phragmiphytum, до якої належать Phragmitis australis, Typha latifolia, Т. angustifolia, Salix alba, S. fragilis, S. cinerea, Carex acutiformis, C. pseudocyperus, Iris pseudoacorus, Oenanthe aguatica та ін. Представники Cario- phytum і Agrostiophytum, хоча і поселяються при берегах Росі, все-таки більше тяжіють до тра в’янистих боліт і вологих та мокрих лук. Цено- флора Cariophytum Росі включає у себе кілька видів осок, Eleocharis palustris, Eguisetum ра- lustris, Caltha palustris, Hottonia palustris, Me- nyanthes trifoliata, тоді як у складі ценофлори Agrostiophytum переважають злаки з домішкою таких видів, як Rununculus palustris, R. lingua, R. rionii, Mentha verticilala, Iris sibirica, Juncus bufonius та J. gerardii. Хоча водна рослинність менше залежна від клімату і рельєфу, ніж суходільна, географічну структуру флори її розглядаємо у двох аспек тах, один з яких стосується справжніх водних рослин, другий — прибережно-водних видів. У разі класифікації прибережно-водної флори дотримуємось схем, застосованих і викорис таних під час дослідження суходільних флор Євразії [2,9 та ін.]. Дані про загальне поши рення запозичені із видань “Флора СССР” , “Флора УРСР” , “Флора европейской части СССР” , “Хорологія флори України”. До плюрирегіонального елементу віднесені види глобального поширення. Це, по суті своїй географічній, — космополітні рослини. До них належать прибережно-водні Phragmites austra lis, Mentha aquatica, Picreus flavescens, Limno- sella aguatica та деякі водні види: Elodea cana densis, Cerathophyllum demersum, Lemna minor, Spirodella arriza, Potamogeton pectinatus, P. per- foliatus. Таких видів виявлено 10. Голарктичний елемент охоплює види рослин, що поширені в Євразії і Північній Америці, тоб то в межах Голарктичного флористичного цар ства. Таких видів налічується 59, або 28 % за гального числа. До таких видів належать Eleo charis palustris, Carex pseudocyperus, Glyceria flui- tans, Sparganium simplex, Menyanthes trifoliata. До палеарктичного елементу віднесено види з ареалами, що охоплюють, крім тропіків, всю Євразію, або ж помірну і субтропічну зони Го ларктичного царства в Старому світі. Нерідко такі види називають євразійськими. У флорі Росі виявлено 60 таких видів, або 40 % їх за гальної кількості. Отже, у прибережно-водній і водній флорі басейну Росі домінують голарктичні і палеар- ктичні види, тобто вона (флора) має широкі генетичні зв ’язки як свідчення того, що види її успішно можна вводити в культуру в межах усього Голарктичного царства. До палеарктич ного елементу належать: Alisma plantago — aquatica, Sagittaria sagittifolia, Sium latifolium, Oenanthe aquatica, Juncus effusus, Scirpus lacustris, Butomus umbellatus, Iris pseudacorus, Rorippa brachicarpa, Cardamine impatiens. Види європейського елементу поширені майже по всій Європі, за винятком південних районів, які прилягають до Середземного моря. Таких видів лише 7: Myosotis lithuanica, Rumex hydro- lapathum, Mentha verticillata, Rorippa austriaca, Ranunculus polyphyllus, Nymphaea alba, Trapa rossica. До середземноморського елементу залучені види, що мають причетність до Середземного моря, до сучасної Середземноморської фло ристичної провінції, включаючи і Давнє Серед- зем’я, якщо ареал виду заходить у нього. Та ких видів 7 або 4 % їх загального числа. їх, мабуть, доречніше називати євро-середземно- морськими, адже суто середземноморські гео графічні їх зв’язки малопомітні, тобто їх геоло гічна історія пов'язана не лише з розвитком і формуваннями флори Середземного моря. Лише 2 види — Zizania aquatica і Prota- mogeton rutilus — належать до євро-північно- американського географічного елементу, як свідчення того, що еволюція водної флори носить глобальний характер. Про це свідчить і те, що флора Росі, як і флора України в ціло му, не має у своєму складі ендеміків, за ви нятком хіба що Trapa rossica і Т. boristhenica як молодих рас у морфологічній мозаїці агре гатного виду Т. natans s. I. 60 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 3-4 Флора середнього басейну Росі як джерело для інтродукції ТАБЛИЦЯ 2. Градієнт океанічності — континентальності географічних елементів у флорі Росі відповідно до зонального положення Вид Г радієнт Зональна група ' II „І IV V VI VII Космополітні Індиферентні 10 — — — Океанічні — — — — — — — Континентально-океанічні — — — — — — Циркумполярні Індиферентні і 5 7 5 6 1 1 3 Океанічні 6 3 3 — 4 1 5 Континентально-океанічні 1 — — 2 — — — Євразійські Індиферентні 5 2 — 2 — 1 4 Океанічні 1 8 1 — — 8 — Континентально-океанічні — 9 3 1 — 3 1 Євросибірські Індиферентні 2 5 — 2 — — — Океанічні 2 3 — — — — — Континентально-океанічні — 4 — — — — — Європейські Індиферентні — — — — — — — Океанічні — — 2 — — — 3 Континентально-океанічні — — — — — — 3 Євро-північноамери- Індиферентні — 1 — — — — — •анські Океанічні — — 1 — — — — Континентально-океанічні — — — — — — — Значно ширше коло реліктових видів, що відомі навіть серед папоротеподібних. Яскра вим прикладом папеоген-неогенового реліктиз- му є Salvinia natans. До палеоген-неогенових селікгів із квіткових рослин належить Nymphoides :eltata, Aldorovanda vesiculosa, Cladium mariscus. Згідно з географічним аналізом прибереж- -ю-водної і водної флори Росі, представники мають високу екологічну амплітуду, і, до- оимуючись доктрини кліматичних аналогів, в умови дендропарку “Олександрія” можна ус- ' шно інтродукувати всі річкові і прибережні : эслини Голарктичного царства, зокрема цінні в господарському відношенні види Північної -мерики і Південно-Східної Азії. Під час класифікації ареалів водної флори - осі взяли за основу ботаніко-географічне :зйонування земної кулі, розроблене Мой- элем зі співавт. [22], та схему Д.В. Дубини і I P. Шеляга-Сосонка [5], опрацьовану для :лори водойм України і побудовану за гра- ієнтом океанічності — континентальності. За -■•м градієнтом розрізняємо три типи ареалів: :панічно-континентальний (індиферентний), :*:еанічно-субконтинентальний і континенталь- : -океанічний. Відповідно до зонального по- :хення ареалів виділяємо 7 груп: І — плюризо- ї-іьну (види з ареалами в арктичній, боре- альній, температній, меридіональній і тропічній зонах); II — бореосубмеридіональну (види з ареалами в бореальній, температній і субме- ридіональній зонах); III — бореотемператну (види з ареалами в бореальній і температній зонах);.IV— бореомеридіональну (види з аре алами в бореальній, температній, субмери- діональній і меридіональній зонах); V — тем- ператно-тропічну (види з ареалами в темпе ратній, субмеридіонапьній і тропічній зонах); VI — температно-меридіональну (види з аре алами в температній, субмеридіональній і ме ридіональній зонах); VII — температно-субме- ридіонапьну (види з ареалами в температній і субмеридіональній зонах). Кількісний (чисель ний) аналіз водних видів Росі подано в табл. 2. Залежно від характеру розміщення ареалів в океанічних, континентальних та перехідних областях, за даними Мойзеля (Meusel, 1943), Єгера [20, 21] та Д.В. Дубини і Ю.Р. Шеляга- Сосонка [5], виділяємо шість форм ареалів: І — евриокеанічно-субокеанічну і субокеаніч- ну; II — евриокеанічну; III — субокеанічну; IV — евриконтинентальну і субконтинентальну; V — евриконтинентальну та VI — індиферентну (до океанічності і континентальності). Нижче на водимо перелік видів і хорологічних груп ба сейну Росі. : '• 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 61 В.Г. Собко, Л.О. Бабенко СПЕКТР ХОРОЛОГІЧНИХ ГРУП ВИД ІВ ВИЩ ИХ ВОДНИХ І ПРИБЕРЕЖ НО-ВОДНИХ РОСЛИН РОСІ І. Плюризональна група 1. К о с м о п о л і т н і в и д и Індиферентні Ceratophyllum demersum L. — кушир підводний Elodea canadensis Michx. — елодея канадська Lemna minor L. — ряска мала Limosella aquatica L. — мулянка водна Mentha aquatica L. — м’ята водна Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. — очерет південний, або звичайний Potamogeton pectinatus L. — рдесник гребінчастий P. perfoliatus L. — рдесник пронизанолистий Pycreus flavescens L, — ситовник жовтуватий Spirodella polyrrhyra (L.) Schleid — спіродела багатоко- ренева 2. Ц и р к у м п о л я р н і в и д и Індиферентні Batrachium trichophyllum (Chaix) Bosch — водяний жовтець волосистий Callitriche hermaphroditica L. — виринниця двостатева С. stagnalis Scop. — в. ставкова С. verna L. — в. весняна Caltha palustris L. — калюжниця болотна С. cornuta Schott. Num. et Kotschy— к. рогата Eleocharis palustris (L.) Roem et Schult. — ситняг болотний Equisetum palustre L. — хвощ болотний Hippuris vulgaris L. — водяна сосонка звичайна Juncus bufonius L. — ситник жаб’ячий Myriophyllum spicatum L. — водопериця колосиста M. verticillatum L. — в. кільчата Rorippa palustris (L.) Bess. — водяний хрін болотний Thypha latifolia L. — рогіз широколистий Urticularia intermedia Hayne — пухирчатка середня Евриокеанічні Carex pseudocyperus L. — осока несправжньосмикавцева Eleocharis acicularis (L.) Roem et Schult. — ситняг болотний Lemna trisulca L. — ряска триборозенчаста Potamogeton crispus L. — рдесник кучерявий P. nodosus Poir. — p. вузлуватий P. pusillum L. — p. маленький Евриконтинентальні Eleocharis uniglumis (Link.) Schult. — ситняг однолусковий 3. Є в р а з і й с ь к і в и д и Індиферентні Agrostis stolonifera L. — мітлиця повзуча Alisma plantago-quatica L. — частуха подорожникова Oenanthe aquatica (L.) Poir — омег водяний Sagittaria sagittifolia L. — стрілолист звичайний Sium latifolium L. — вех широколистий Евриокеанічні Elatine elsinastrium L. — руслиця мокрична 4. Є в р о с и б і р с ь к і в и д и Індиферентні Callitriche cophocarpa Sendtner — виринниця короткоплода Elatine gyrosperma Dueben — руслиця звивистонасінна Евриокеанічні Potamogeton lucens L. — рдесник блискучий Scirpus lacustris L. — куга озерна II. БОРЕАЛЬНОСУБМЕРИДЮ НАЛЬНА ГРУПА 2. Ц и р к у м п о л я р н і в и д и Індиферентні Bidens tripartita L. — череда трироздільна B. cernua L. — ч. поникла Equisetum fluviatile L. — хвощ річковий Phalaroides arundinacea (L.) Rausch, — очеретянка звичайна Potamogeton natans L. — рдесник плаваючий Stachys palustris L. — чистець болотний Veronica beccabunga L. — вероніка струмкова Евриокеанічні Catabrosa aquatica (L.) Beauv. — катаброза водяна Glyceria maxima (Hartm.) Holmb. — лепешняк великий Sparganium minimum Wallr. — їжача голівка мала 3. Є в р а з і й с ь к і в и д и Індиферентні Cicuta virosa L. — цикута отруйна Rumex aquaticus L. — щавель водяний Евриокеанічні Beckmannia eruciformis (L.) Host. — бекманія звичайна Cardamine dentata Schult. — жеруха зубчаста Carex bohemica Schreb. — осока богемська C. riparia Curt, — осока побережна Ceratophyllum submersum L. — кушир підводний Myosotis palustris (L.) L. — незабудка болотна Naumburgia thyrsiflora (L.) Reichenb. — кузляк китицецвітий Zizania latifolia (Griseb.) Stapf — цицанія широколиста Евриконтинентальні Alnus glutinosa (L.) Gaerth.— вільха клейка або чорна Batrachium circinatum (Sibth.) Spach — водяний жовтець фенхелеподібний Salix alba L. — верба біла 5. sinerea L. — в. попеляста S. fiagilis L. — в. ламка S. triandra L. — в. тритичинкова S. viminalis L. — в. прутоподібна Juncus compressus — ситник стиснутий J. effusus — ситник розлогий 4. Є в р о с и б і р с ь к і в и д и Індиферентні Carex ellata All. — осока висока Nuphar lutea (L.) Smith. — глечики жовті Sparganium erectum L. — їжача голівка пряма Stratiotes aloides L. — водяний різак алоеподібний Ranunculus lingua L. — жовтець язиколистий 62 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 Флора середнього басейну Росі як джерело для інтродукції Евриконтинентальні Carex acuta L. — осока гостра Rorippa amfibia (L.) Bess — водяний хрін зеленоводний Евриокеанічно-субокеанічні і субокеанічні Hottonia palustris L. — плавушник болотний Евриокеанічні Glyceria fluitans (L.) R. Br. — лепешняк плаваючий Juncus conglomeratis L. — ситник скупчений Евриконтинентально-субконтинентальні 1 субконтинентальні Batrachium aquatile (L.) Dumort. — водяний жовтець водний Potamogeton acutifolius Link. — рдесник гостролистий 5. Є в р о - п і в н і ч н о а м е р и к а н с ь к і в и д и Евриокеанічні Zizania aquatica L. — цицанія водяна III. БОРЕОТЕМПЄРАТНА ГРУПА 2. Ц и р к у м п о л я р н і в и д и Індиферентні Eleocharis quingueflora (F. X. Hartm.) О. Schwarz — си~няг п’ятиквітковий Potamogeton friesii Rupr. — рдесник Фріса P. gramineus L. — p. злаколистий P. praelongus L. — p. довгий Urticularia minor L. — пухирник малий Евриокеанічні Calla palustris L. — образки болотні Pramogeton compressus L. — рдесник стиснутий P. obtusifolius Mort. et Koch — p. туполистий Евриокеанічні Nymphaea C a n d id a C. Presl. — латаття сніжно-біле 6. Є в р о п е й с ь к і в и д и Евриокеанічно-субокеанічні і субокеанічні Myosotis lithuanica (Schmalb.) Dobrocz— незабудка литовська 7. Є в р о - п і в н і ч н о а м е р и к а н с ь к і в и д и Евриокеанічні 3otamogeton rutilus Wolfg. — рдесник червонуватий IV. БОРЕОМЕРИДІОНАЛЬНА ГРУПА 2 Ц и р к у м п о л я р н і в и д и -<диферентні Menyanthes trifoliata L. — бобівник трилистий 3olygonum amphibium L. — гірчак земноводний 3 hydropiper L. — гірчак перцеподібний, водяний перець 3otamogeton berchtoldii Dieb. — рдесник Берхтольда Sparganium emersum Rehn. — їжача голівка зринувша Jrticularia vulgaris L. — пухирник звичайний Евриконтинентальні Bolboschoenus maritimus (L.) Palla — бульбокомиш морський Juncus gerardii Loiss. — ситник Жерара 3. Є в р а з і й с ь к і в и д и Індиферентні Butomus umbrellatus L. — сусак зонтичний Hydrocharis morsus-ranae L. — жабурник звичайний Евриконтинентально-субконтинентальні і субконтинентальні Scirpus tabernaemontani С. С. Gmel. — комиш Таберне- монтана 4. Є в р о с и б і р с ь к і в и д и Індиферентні Iris pseudoacorus L. — півник болотний Iris sibirica L. — п. сибірський V. ТЕМПЕРАТНО-ТРОПІЧНА ГРУПА 2. Ц и р к у м п о л я р н і в и д и Індиферентні Najas marina L. — різуха морська Евриокеанічні Aldrovanda vesiculosa L. — альдрованда пухирчаста Lemna gibba L. — ряска горбата Vallisneria spiralis L. — валіснерія спіральна Wolfia arrhiza (L.) Horkel ex Wimm. — вольфія безкоренева VI. ТЕМПЕРАТНО-МЕРИДІОНАЛЬНА ГРУПА 2. Ц и р к у м п о л я р н і в и д и Індиферентні Eleocharis ovata (Roth) Roem. et Schult. — ситняг яйцеподібний Евриокеанічні Cyperus fuscus L. — смикавець бурий 3. Є в р а з і й с ь к і в и д и Індиферентні Najan major L. — різуха велика Евриокеанічні Alisma lanceolatum With. — частуха ланцетолиста Carex acutiformis Ehrh. — осока гостроподібна Caulima minor (All.) Cass, et Gorm. — каулінія мала Glyceria plicata (Fries) Fries — лепешняк складчастий Juncus inflexus L. — ситник пониклий Polygonum lapathifolium L. — гірчак вузлуватий Salvima natans (L.) All. — сальвінія плаваюча Spargamum neglectum Beeby — їжача голівка непомітна Евриконтинентальні Batrachium rionii (Lager) Num. — водяний жовтець Ріона Sium sisaroideum DC. — вех сизароподібний Typha laxmanni Lepech. — рогіз Лаксманів SSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, N° 3-4 63 . '^ E V E P A T H O -СУБМЕРИД Ю НАЛЬНА г р у п а 2. Ц и р к у м п о л я р н і в и д и -аф ерентні Acorus calamus L. — лепеха звичайна Aiisma gramineum Lej. — частуха злакоподібна Cardamine parviflora L. — жеруха дрібноцвіта Евриокеанічні Cladium mariscus (L.) P. Br. — меч-трава болотна Leersia orysoides (L.) Sw. — леєрсія рисоподібна, дикий рис Menta longifolia (L.) L. — м’ята довголиста Typha angustifolia L. — рогіз вузьколистий Zannickelia palustris L. — цанікелія болотна 3. Є в р а з і й с ь к і в и д и Індиферентні Cardamine impatiens L. — жеруха недоторкана Nimphoides peltata (S. G. Gmel.) Kuntze — плавун щито- листий Potamogeton trichoides Cham. — рдесник волосоподібний Scirpus sylvaticus L. — комиш лісовий Евриконтинентальні Rorippa brachicarpa (С. A. Mey) Hayek — водяний хрін ко- роткоплодий 6. Є в р о п е й с ь к і в и д и Евриокеанічні Nymphaea alba L. — латаття біле Rumex hydrolapatum Huds. — щавель прибережний Trapa rossica V. Vassil. — водяний горіх російський Евриконтинентально-субконтинентальні ісубконтинентальні Mentha verticillata L. — м’ята кільчаста Rorippa austriaca (Crantz) Bess. — водяний хрін австрій ський Евриконтинентальні Ranunculus polyphillus Waldst. et Kit ex Willd. — жовтець багатолистий Аналіз хорологічного спектра дав змогу ви значити зональну, регіональну та океанічно- континентальну приуроченість видів флори центрального басейну Росі. Встановлено, що основне ядро її становлять види плюризональ- ної (42) і бореосубмеридіональної (44) груп. Те, що водним рослинам властивий космопо- літний характер поширення, відомо давно. К. Лінней у своїй праці “Філософія ботаніки” стверджував, що “водні рослини Індії часто подібні до рослин Європи, наприклад Drosera, Aldrovanda, Nymphaea, Sagittaria” (1989). У .О. Бабенко водній флорі Росі взагалі відсутні види субме- ридіонально-меридіональної групи, яких у флорі України, за дослідженнями Д.В. Дубини (1984), відомо понад 20 географічних рас. Стосовно ре гіонального поширення, то в ньому переважа ють циркумполярні (62) та євразійські види, з погляду екології в ракурсі градієнта океа- нічності — континентальності домінують індифе рентні таксони, яких виявлено 72 види. Така широка географічна й екологічна амплітуда вод них і прибережно-водних видів флори централь ного басейну Росі засвідчує, що вона сформу валася за рахунок успішного культивування у водоймах дослідженого району. Наявність більш ніж половини видів, що ха рактеризуються океанічними (та індиферент ними деякою мірою) зв ’язками у флорі Росі, пояснюють приуроченістю її до помітного впливу океанів, який здійснюється внаслідок формування прісноводних басейнів. Аналіз рідкісних видів, занесених до Червоної книги України (Salvinia natans, Aldrovanda vesiculosa), підтверджує такий висновок. З господарського погляду водна і прибе режно-водна флора Росі багата на цінні види рослин, насамперед на декоративні і лікарські. З вузькоінтродукційних міркувань ми зали шаємо поза увагою кормові види рослин, на які багата ця флора. Із загальної кількості видів високодекора- тивними вважають Nymphaea alba, N. Candida, Nymphoides peltata, Trapa borysthenica, T. ros sica, Nuphar lutea, Iris pseudoacorus, I. sibirica, Sagittaria sagittifolia, Potamogeton lucens, Stra- tiotes aloides, прибережні види Salix. З лікарсь ких рослин на особливу увагу заслуговують Menyanthes trifoliata, Hydrocharis morsus-ranae, Caltha palustris, Oenanthe aquatica, Lemna minor, Acorus calamus, Mentha aquatica, Rumex hydro- lapathum і деякі види з декоративних. У флорі Росі є також види, крім ендеміків і реліктів, дуже цінні для науки. До них належать Aldro vanda vesiculosa L., Wolffia arriza (L.), Herkel ex Wimm. Отже, ми назвали низку цінних видів з ме тою успішного впровадження її у первинну культуру штучно трансформованих басейнів дендропарку “Олександрія” . Наступним етапом має бути розгляд онтогенетичних властивос тей цих видів в умовах культури і в природі. 64 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, N° 3-4 Флора середнього басейну Росі як джерело для інтродукції Бондарчук В.Г. Геологія України. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959, — 832 с. 2 Бурда Р.И., КондратюкЕ.Н. идр. Конспект флоры юго- востока Украины: Сосудистые растения. — Киев: Наук, думка, 1985. — 272 с. 3 Гродзінський М.К. Матеріали до флори Білоцерків- щини / / Зап. Білоцерків. політехнікуму. — 1921. — 1, вип. 1. — С. 38—56. - Гродзінський М.К. Природна рослинність Білоцерків- щини. Білоцерківщина. Рослинність Білоцерківщини. — Біла Церква, 1928. — 1, вип. IV. — С. 1—28. • Дубина Д.В., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Географічна струк тура флори водойм України / / Укр. ботан. журн. — 1984, — 41, № 6. — С. 1—7. ЗеровД.К. Болота УРСР. Рослинність і сператигра- фія. — К.: Вид-во АН УРСР, 1938. — 178 с. Камелин Р.В. Флорогенетический анализ естествен ной флоры горной Средней Азии.— Л.: Наука, 1973.— 355 с. ; Кирков Ф.Ф. Материалы по вопросу о колебаниях со става речной воды. — Киев, 1907. : Лавренко Е.М., Погребняк П.С. Матеріали до деталь ної геоботанічної районізації України / / Вісн. прикл. ботан. — 1930. — № 5. — С. 3—24. Моляко О.М. Коротка історія дослідження флори і рос линності басейну р. Рось / / Наук. зап. — 1961. — 1, 16, — С. 73-79. Чонтрезор В.В. Список растений, собранных в Киев ском учебном округе в последний 25-летний период времени, т. е. со времени издания “Образования се ленных и высших споровых растений’’ проф. Рогови- ча в 1869 г. / / Зап. Киев, о-ва естествоиспытателей. — 1898. — 15, вып. 2, — С. 675-707. °огович А.С. Обозрение семенных и высших споровых оастений, входящих в состав флоры губерний Киевс- ого учебного округа: Волынской, Подольской, Киевс- ■ эй, Черниговской и Полтавской. — Киев: Изд-во Киев, ун-та. — 1869. — 308 с. ~олмачев А.И. К методике сравнительно-флористичес- ■ их исследований. Понятие о флоре в сравнительной ~лористике/ / Ботан. журн. — 1931. — 16, № 1,—С. 111— ■22. ~раутфеттер Р.Е. История исследования флоры гу берний Киевского учебного округа и литература, к ней вносящаяся. — S.-Peterb., 1855. — 238 с. - опик В.Й. Високогірна флора Українських Карпат. — ■ Наук, думка, 1976. — 267 с. -Іеляг-Сосонко Ю.Р., Дидух Я.П. О состоянии и пер- гпективах исследования флоры Украины / / Ботан. «урн, — 1975. — 60, № 8. — С. 1134—1141. -^еляг-Сосонко Ю.Р., Дидух Я.П. Ялтинский горно- гсной государственный заповедник (Ботан.-географ. :черк). — Киев: Наук, думка, 1980.— 182 с. _імальгаузен И.Ф. Флора юго-западной России, т. е. ■берний: Киевской, Волынской, Подольской, Пол ьской, Черниговской и смежных местностей.— ' .<ев: Изд-во Киев, ун-та. — 1886. — 783 с. 19. Besser. Appereu de la geographie physique de volhynie et de Podolie (Kremienez, 1828). 20. Jager E. Veranderungen Des Aatenbestandes von Floren unter dem Einflus das Menschen 11 Biol. Rdsch. — 1 9 7 7 ,- 15, N 5 . - 287-300. 21. Jager E. Geobotany Areal— und Feorenkunde (Floris- tische Geobotanik) / / Progr. Bot. — 1979,— 4 1 ,— S. 310—323. 22. Meusel H., Jager E., Weinert E. Vergleichende Chorologie der Zeutraleuropaischen Flora. — Jena. Eischer, 1965. — 583 s. Надійшла 14.09.2000 ФЛОРА СРЕДНЕГО БАССЕЙНА РОСИ КАК ИСТОЧНИК ДЛЯ ИНТРОДУКЦИИ ГИДРОФИЛЬНЫХ ВИДОВ РАСТЕНИЙ В.Г. Собко Л.А. Бабенко 2 1 Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев 2Дендрологический парк “Александрия" НАН Украины, Украина, Белая Церковь Исследована водная и прибрежно-водная флора Роси. Проведены анализы систематической и географической структуры флоры с целью прогнозирования успешности интродукции гидрофильных видов растений в искусственно трансформированные бассейны дендрологического пар ка “Александрия". Обращается внимание на ценные в хо зяйственном и научном значениях гидрофильные виды растений, а также на виды, подлежащие охране и зане сенные в Красную книгу Украины и Европейский красный список. FLORA OF THE ROS RIVER MIDDLE BASIN AS A SOURCE OF INTRODUCTION OF PLANT HYDROPHILIC SPECIES KG. Sobko LA. Babenko 2 'M.M. Grishko National Botanical Gardens National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv 2 The Dendrological Park of the National Academy of Sciences of Ukraine "Alexandria” , Ukraine, Belaya Tserkov The aquatic and riverside flora of the Ros river has been studied. The systematic and geographical structure of the flora it was analyzed in order to make prediction of the progress of hydrophilic plants introduction in the artificially transformed pools of the dendrological park “Alexandria”. Special attention is given to the hydrophilic species as those valuable for the nationaleconomy and science, as well as to the species to be preserved and those entered in the Red Book of Ukraine and the European Red List. ' 505-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 :-5 86 65
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1392
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:52:01Z
publishDate	2000
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/17/b68221a01bbacedd31b05a994c90ad17.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-13922020-01-13T16:58:16Z Flora of the Ros river middle basin as a source of introduction of plant hydrophilic species Флора середнього басейну Росі як джерело для інтродукції гідрофільних видів рослин Sobko, V.G. Babenko, L.A. The aquatic and riverside flora of the Ros river has been studied. The systematic and geographical structure of the flora it was analyzed in order to make prediction of the progress of hydrophilic plants introduction in the artificially transformed pools of the dendrological park “Alexandria”. Special attention is given to the hydrophilic species as those valuable for the national economy and science, as well as to the species to be preserved and those entered in the Red Book of Ukraine and the European Red List. Досліджено водяну та прибережно-водяну флору Росі. Проведено аналізи систематичної та географічної структури флори з метою прогнозування успішності інтродукції гідрофільних видів рослин у штучно трансформовані водойми дендрологічного парку “Олександрія”. Увага надається цінним у господарському та науковому значеннях гідрофільним видам рослин, а також видам, які належать охороні, і занесеним до Червоної книги України і Європейського червоного списку. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1392 10.5281/zenodo.3364660 Plant Introduction; Vol 7 (2000); 58-65 Інтродукція Рослин; Том 7 (2000); 58-65 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377883 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1392/1343 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Sobko, V.G. Babenko, L.A. Флора середнього басейну Росі як джерело для інтродукції гідрофільних видів рослин
title	Флора середнього басейну Росі як джерело для інтродукції гідрофільних видів рослин
title_alt	Flora of the Ros river middle basin as a source of introduction of plant hydrophilic species
title_full	Флора середнього басейну Росі як джерело для інтродукції гідрофільних видів рослин
title_fullStr	Флора середнього басейну Росі як джерело для інтродукції гідрофільних видів рослин
title_full_unstemmed	Флора середнього басейну Росі як джерело для інтродукції гідрофільних видів рослин
title_short	Флора середнього басейну Росі як джерело для інтродукції гідрофільних видів рослин
title_sort	флора середнього басейну росі як джерело для інтродукції гідрофільних видів рослин
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1392
work_keys_str_mv	AT sobkovg floraoftherosrivermiddlebasinasasourceofintroductionofplanthydrophilicspecies AT babenkola floraoftherosrivermiddlebasinasasourceofintroductionofplanthydrophilicspecies AT sobkovg floraserednʹogobasejnurosíâkdžerelodlâíntrodukcíígídrofílʹnihvidívroslin AT babenkola floraserednʹogobasejnurosíâkdžerelodlâíntrodukcíígídrofílʹnihvidívroslin

Флора середнього басейну Росі як джерело для інтродукції гідрофільних видів рослин

Institution

Ähnliche Einträge