Інтродукція та перспективи культури айви довгастої у Західному Лісостепу України

The paper is dedicated to analysis of condition and prospects of quince in the Western Forest-Steppe of Ukraine. Data are presented on the introduction history of quince oblong in this region, quantitative and qualitative plantations composition, their characteristic. Rational regioniny for industri...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2000
Main Authors:	Laba, A.V., Klimenko, S.V.
Format:	Article
Language:	English
Published:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000
Online Access:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1393
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Plant Introduction
Download file:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860144922024214528
author	Laba, A.V. Klimenko, S.V.
author_facet	Laba, A.V. Klimenko, S.V.
author_sort	Laba, A.V.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-13T17:00:55Z
description	The paper is dedicated to analysis of condition and prospects of quince in the Western Forest-Steppe of Ukraine. Data are presented on the introduction history of quince oblong in this region, quantitative and qualitative plantations composition, their characteristic. Rational regioniny for industrial and farmers gardens is suggested.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3364666
first_indexed	2025-07-17T12:52:02Z
format	Article
fulltext	УДК 582.734.3:631.524/1-924-85/(477.43) (477.85) ІНТРОДУКЦІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРИ АЙВИ ДОВГАСТОЇ У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ А.В. ЛАБА, С.В. КЛИМЕНКО Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 Проаналізовано стан і перспективи культури айви довгастої в Західному Лісостепу України. Наведено дані стосовно історії інтродукції айви довгастої в цьому регіоні, кількісний та якісний склад насаджень, їх характе ристику. Запропоновано раціональне районування насаджень для промислових і фермерських садів. Останнім часом у світі значно зріс інтерес до айви довгастої. Це пов’язано з високими тех нологічними якостями і багатим хімічним скла дом її плодів, використанням різних форм як підщеп для груші і віддаленої гібридизації. Вона також є цінною лікарською та декора тивною рослиною [2, 5]. Айва звичайна — культура південного похо дження, культивується здебільшого у південних регіонах. Особливо широко вирощують її на Закавказзі і в Середній Азії, тобто в районах природного ареалу [1]. В Україні айва звичай на добре відома у Криму, Києві, на Закарпатті та Буковині. Останнім часом вона районована також в Одеській, Хмельницькій та Вінницькій областях [4, 8]. У невеликій кількості трапляєть ся і в інших районах країни. Інтродукція айви довгастої у Західному Лісостепу України, куди входять зона Придніпров’я та прилеглі до неї райони Одеської, Вінницької, Чернівецької, Іва но-Франківської областей, має досить давню і складну історію. Вважають, що айва у цьому регіоні походить з півдня України, зокрема з Одеської і Херсонської областей та Криму. За даними Чернівецької дослідної станції садівницт ва, сюди її завезли турки ще у XVII—XVIII ст. Цілком вірогідно, оскільки Туреччина безпосе- © ^В- ЛАБА, С.В. КЛИМЕНКО, 2000 редньо межує як з Іраном, так і республіками Кавказу — місцями її природного поширення. В ті часи Туреччина (Османська імперія) зай мала значно більшу територію й охоплювала південь України, Молдову, значні частини Ру мунії, Болгарії, Кубані. Проте з якого саме рай ону айва потрапила в Україну — невідомо. А ось місце первинної інтродукції можна вважа ти встановленим. Це Хотинський р-н Чернівець кої та Кам’янець-Подільський р-н Хмельниць кої обл. Наші дослідження підтверджують тезу про те, що зазначені райони є інтродукційним центром айви довгастої. Як доказ можна наве сти хоча б такі аргументи, як поширення куль тури айви в цьому регіоні та розмаїття її форм. За переписом 1999 р. у Кам’янець-Подільсько му p-ні росте близько 12 000 дерев айви. Де тальним обстеженням цього і сусідніх районів доведено досить велику різницю у кількості де рев і кущів айви. Для порівняння наведемо кількість їх у населених пунктах Кам’янець-По- дільського та подібних за ґрунтово-кліматични- ми умовами Чемеровецького p-ну Хмельниць кої обл. та Борщівського p-ну Тернопільської обл. (табл. 1). Як видно з даних табл. 1, ця різниця істот на. Дещо менша вона між Кам'янець-По- дільським і Новоушицьким, Хотинським і Со- кирянським та іншими районами. У Хотинсь- 66 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 Інтродукція та перспективи культури айви довгастої • ому р-ні близько 19 000, Сокирянському— 2700, Кельменецькому — 3600. У Кам’янець- "Іодільському та Хотинському районах айва звичайною культурою і типовим елементом •ісцевого ландшафту, тоді як у багатьох інших зона росте поодиноко. Чимало є населених пунктів, де її зовсім немає. Іншим істотним аргументом є різноманітність горм, що виражається насамперед у морфо- 'огічній будові дерев загалом та структурних тлементів зокрема. Різні габітус і форма крон, -олір штамбів і скелетних гілок, розмір, форма <олір листків, стійкість до низьких темпера- ~/р та інших чинників зовнішнього середови- _а, строки достигання плодів, проходження -ших фенофаз коливаються у досить широких ежах. Навіть такий консервативний орган '•ви, як квітка (її віночок), виявляє варіа- тльністьза величиною (4,5 — 7,2 см), відтінка- .1 забарвлення, тривалістю цвітіння, динамі- :о розкривання пелюсток у пуп’янках, харак- -:ом їх обпадання. Найбільшою різноманіт тю вирізняються плоди: за масою (від 50 до '10 г), формою (яблукоподібні різних варіацій ; -рушоподібні), строками достигання та інши- морфологічними особливостями. Істотно тяться вони і за внутрішньою будовою, зок- -гма за розміром, формою і положенням на- -нєвої камери, формою і кількістю насінин у • (від 20 до 80), консистенцією м’якоті, тех- : югічними якостями та іншими параметра- Ці та інші факти засвідчують, що айва з ’я- ася тут давно і пройшла тривалий період -ітгац ії до місцевих екологічних умов. Щодо ґрунтово-кліматичних умов, у згаданих районах вони досить складні. Це зумовлено різними чинниками, головним з яких, на нашу думку, є топографічний. Хотинський і Кам’янець- Подільський p-ни розташовані на Подільській височині, висота над р. м. біля Хотина понад 500 м. На цій території також розміщені пасма гористих утворів, так звані Товтри. Крім того, територією цих районів протікають численні річки, багато западин, каньйонів. Айва тут рос те як у долинах, так і на цих гористих утворах різних стрімкості і напрямку, а відтак, в умовах різного освітлення, зволоження, типу ґрунтів, характеру і сили коливань температури та інших чинників середовища. Все це, звичайно, накла ло відбиток на рослинність цього регіону, в тому числі й айву. Тут склався особливий, характер ний для цієї місцевості екотип айви довгастої з численними популяціями та окремими форма ми. Історично склалося так, що на території цих районів, зокрема в Кам’янці-Подільському, про живали не тільки турки, а й інші народи. Тут тривалий час жила досить чисельна діаспора вірменів. А айва у них, як і взагалі у кавказьких народів, у великій шані. Тому завезти її сюди могли й вірмени. На жаль, жодних документаль них підтверджень поки що не знайдено. Мож ливо, подальша робота в архівах Кам’янця-По- дільського проллє світло на це питання. Думка про те, що айва звичайна інтродуко- вана у Західний Лісостеп з Криму та півден них областей, на наш погляд, також має ре альну основу. Хоча конкретних документаль них підтверджень цього також не знайдено, : ИЦЯ 1. Кількість рослин айви довгастої у населених пунктах Хмельницької та Тернопільської областей Район Кам’янець-Подільський Чемеровецький Борщівський Населений пункт Кількість рослин, шт. Населений пункт Кількість рослин, шт. Населений пункт Кількість рослин, шт. І-ШНИН 400 Шидлівці 6 Вільховець 7 50 Летава 7 Худиківці 3 •'баївка 450 Зарічанка 7 Іване-Пусте 13 — Г-ПОК 450 Жердя 9 Пилипче 4 400 Вишнівчик 5 Горошова 5 за Ушиця 60 Закупне 4 Бабинці 3 К-ч 200 Чемерівці 8 Панівці 5 "ь^Твц і 300 Ку гаїв ці 8 Гермаківка 12 •ССЯ П е р ш е 130 Смотрич 6 Борщів 11 • з а ^ е ц ь 64 Андріївка 4 Кривче 5 - -і ЄЦЬ-ГІОДІЛЬСЬКИЙ 200 Мельниця-Подільська 9 - ~ І 40 -'05-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 67 А.В. Лаба, С.В. Клименко але логіка і численні опосередковані факти та ґрунтовні наші дослідження підтверджують її. Ми не можемо зараз встановити, коли це відбулося. Відомо, наприклад, що айва була поширена на Поділлі ще наприкінці XIX ст. А ось стосовно місця її первинної інтродукції, то беремо на себе відповідальність ствер джувати, що це був південний регіон Західно го Лісостепу, зокрема у нинішніх межах — Котовський, Красноокнянський, Балтський, Кодимський райони Одеської та Піщанський, Крижопільський, Ямпільський райони Вінниць кої областей. Для підтвердження такого вис новку із численних фактів та аргументів стисло наведемо три, на наш погляд, найважливіших. 1. Властивий цьому регіону екотип айви, який склався саме у південному регіоні Захід ного Лісостепу. Він має “культурніший” вигляд порівняно з Хотино-Кам’янець-Подільським. Тут немає такого широкого спектра форм і розкиду особливостей за різними параметра ми. Не трапляються повністю вимерзлі дере ва і кущі, практично відсутні здичавілі і дрібноплідні форми. Ареал айви більш вирів няний, тут значно менше дерев айви, частіше трапляються плоди грушоподібної форми. 2. Історико-географічний аспект. Територія південної частини Західного Лісостепу безпо середньо межує з південним регіоном Украї ни та Молдовою. В минулому тут широко ве лася торгівля різними товарами, в тому числі й плодами. Через цю територію пролягали торговельні шляхи з Молдови та півдня Украї ни до Києва, Москви, Санкт-Петербурга та інших північних міст. Тому поява плодів, у тому числі й айви, з півдня і бажання місцевого на селення розвести південні плодові культури у себе є цілком вірогідними. Значно важче до пустити протилежне. Це підтверджують і опи тані старожили. Жоден з них, наскільки вони пам’ятають, не сказав, що привіз айву з північніших районів, скажімо, з того ж таки Хо- тино-Кам’янець-Подільського чи іншого. Вона привезена ними чи їхніми батьками і дідами в основному з півдня Одеської обл. та Молдо ви. Рідше вказували на Крим та інші місця. 3. Ґрунтово-кліматичні умови. Як уже за значалось, південь Західного Лісостепу без посередньо межує з південною степовою зо ною і фактично є її північною частиною. Еко логічні умови Одеської, Херсонської облас тей, а також Молдови і значною мірою Криму практично ідентичні або досить близькі. Тому форми айви, які потрапляли сюди з півдня, відносно легко приживались і розмножува лись. Форми айви з півдня могли і швидше за все потрапляли і в північніші райони, але при житись там могли лише окремі з них, більшість рослин випала через суворіші умови і пере пади температур. Окремі форми могли потрапити сюди із Хо- тино-Кам’янець-Подільського p-ну. Проте це не було типовим явищем. Інтродукція південних культур завжди йшла з півдня на північ. Тому на півдні Західного Лісостепу і склався свій — південний екотип айви. Отже, інтродукція айви звичайної в Західно му Лісостепу України має бінарний характер, тобто була завезена двома шляхами: турками у Хотинський і Кам’янець-Подільський p-ни та населенням півдня України і, можливо, Молдо ви у південний регіон. Інтродукція айви відбувається і нині. Слід чітко розрізняти дві її лінії: 1) місцевим насе ленням; 2) державними установами. Головний напрямок інтродукції, як і рані ше, в основному з півдня на північ. Стосовно першої лінії в останні роки спостерігається стійкий всезростаючий попит на продукти айви і, відповідно, садивний матеріал. Розсадників, які б вирощували її, в зоні не має. Тому у межах регіону садівники-аматори везуть садивний матеріал (в основному живці та відсадки) з півдня, оскільки там зосере джені основні посадки. Крім того, на півдні існує відносно широка спеціалізація і сади здебіль шого мають товарний характер. Тому у при садибних господарствах (промислові сади відсутні) часто росте по 5—10 дерев айви. Пло ди нині збути важко (хоча потреба в них вели чезна), тому частину дерев вирубують, і їх кількість у південній частині зменшується, а в північніших — невпинно зростає. Із-за меж зони айва надходить в основному з Молдови (від аматорів та з розсадників Дубосар і Сорок) та з півдня України. Почали з ’являтися й окремі сорти і форми з Києва. Інтродукція державними установами (бота нічними садами, дослідними станціями) йде тільки з півдня на північ. Така тенденція не 68 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 Інтродукція та перспективи культури айви довгастої АБЛИЦЯ 2. Оцінка зимостійкості і плодоношення сортів айви довгастої на Могилів-Подільській юртодільниці (с. Бронниця) у 1997-2000 pp., бали 1997 1998 1999 2000 Сорт Зимо стійкість Урожай ність Зимо стійкість Урожай ність Зимо стійкість Урожай ність Зимо стійкість Урожай ність Енецька грушоподібна 4 0 3 0 2 1 2 2 зобільна 4 0 3 0 2 1 2 2 заснослободська 5 0 4 0 3 1 2 2 римська ароматна 3,5 1 3 1 2 1 1 1 >лічніца 4 0 3 0 2 1 1 1 ■ :имська ізобільна 4 0 4 0 2 1 2 1 * римська рання 5 0 4 0 2 1 2 1 ■•'ир 4 0 3 1 1 2 1 1 'ускатна 2 2 1 2 0 3 0 3 'ервенець 5 0 3 1 1 2 0 2 -енетна 2 2 1 2 0 2 0 2 Гелена 5 0 3 1 1 2 0 2 >епная красавица 4 0 3 1 1 2 0 2 і £рна Кримська 5 0 4 0 2 1 1 1 Ззьоздна 2 2 1 2 0 2 0 2 . :лнєчна 2 2 1 2 0 2 0 2 р и м і т к а. Зимостійкість визначали за методикою державного сортовипробування [7]. ззсім виправдана. У разі інтродукції має бути дпрацьована повна стратегічна лінія і вста- -эвлена кінцева мета. У зоні Західного Лісостепу склалася пара- :ксальна ситуація. Є численні чудові форми ■зи, ведеться інтродукція, а продуктів пере- :эбки айви немає ніде. Наприклад, тільки з чницька кондитерська фабрика і Могилів- ~здільський плодоконсервний завод потребу- :~ь по 100 т айви. Кам’янець-Подільський "одоконсервний завод може переробити _знайменше 500 т продукції, Новоушицький ;оеробляє лише 1—2 т айви, яка надходить ід населення. Причин такого стану багато, і ;нією з головних є однобічна інтродукція :зтів з півдня без урахування екологічних та _іих особливостей Західного Лісостепу. Південні сорти, які намагаються випробува- впровадити тут, здебільшого не виправдо- ; оть сподівань. Для наочності наведемо стан ■родукованих рослин сортів Нікітського бо- -ічного саду, Кримської (Росія) дослідної ■анції садівництва та інших установ на сорто- =>ницях Західного Лісостепу. На Кам’янець- ~ :дільській сортодільниці випробували 6 сортів: ' -р, Кримська ароматна, Десертна, Отлічніца, -етна, Консервна пізня [9]. З них у Хмель- _ькій обл. районовано 2 сорти — Мир і Кримсь- і ароматна. На сортодільниці с. Звенячин Чер нецької обл. сорти айви не випробовують. Най більшу кількість сортів айви випробовують на Могилів-Подільській сортодільниці. Дані аналі зу їх стану після суворої зими 1996—1997 pp. наведено в табл. 2. Вік дерев — 20 років, схе ма посадки 5 х 4 м. Ступінь підмерзання ви значали навесні під час розпускання бруньок і влітку, коли було добре видно пошкодження різних частин дерева. Облік проводили за 6-бальною шкалою [7]: 0 — пошкоджень немає; 1 — слабке підмерзання, невеликі опіки кори, всихання однорічних приростів, загибель поодиноких напівске- летних гілок; 2 — слабке підмерзання, потемніння деревини, невеликі опіки гілок; невелике пошкодження кори, всихання однорічного приросту; 3 — значне підмерзання, побуріння деревини, опіки се реднього ступеня, пошкодження кори до деревини, загибель напівскелетних і скелетних гілок; 4 — сильне пошкодження, почорніння деревини, сильні опіки кори з глибоким пошкодженням; 5 — дерево вимерзло. Згідно з даними табл. 2, переважна більшість сортів айви сильно підмерзає, та й продук тивність їх надто низька. Найбільший урожай становив 150ц/га. Повторні спостереження у 1998—2000 pp. підтвердили, що після суворої зими 1996—1997 pp. плодоношення практично не було, тобто навіть у відносно теплому При дністров’ї сорти південного походження мають низьку продуктивність. Більшість дерев сильно 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 69 А.В. Лаба, С.В. Клименко підмерзає або випадає у суворі зими. Краще вони ростуть і плодоносять у південних райо нах. На Чернівецькій дослідній станції садівниц тва південні сорти плодоносять регулярніше, хоча за урожайністю, зимо- та морозостійкістю, масою плодів поступаються кращим місцевим формам. Помологічну та біохімічну характеристики і дані про урожайність інтродукованих сортів айви на Чернівецькій дослідній станції наве дено в табл. З, 4 і 5. Дані дещо застаріли, оскільки з 1977 р. з айвою на станції прак тично не працювали через низьку закупівельну ціну на її плоди. Проте дані щодо південних сортів айви є досить цікавими. Отже, південні сорти айви добре ростуть і плодоносять тільки на крайньому півдні За хідного Лісостепу. Вже у Придністров’ї і тим більше на північному заході зони вірогідність їх успішної інтродукції низька. У Чернівецькій обл. з понад 40 випробуваних форм і сортів айви південного походження районовано тільки 4 (менше 10 %). Лише по 2 сорти ра йоновано у Вінницькій та Хмельницькій обла ТАБЛИЦЯ 3. Урожай айви, ц/га стях. Немає сенсу витрачати кошти і час на випробування їх тут. На цій території ростуть численні місцеві форми, які пройшли тривалу адаптацію і регулярно плодоносять. Тільки у Хотинському та Кам’янець-Подільському р-нах росте ЗО 000 дерев. Вибирати є з чого. Можна знайти десятки місцевих форм, які значно переважають південні зразки за зимо- та морозостійкістю й урожайністю і не посту паються за іншими показниками. Серед місце вих форм численні зразки, які можна викорис тати у селекції і безпосередньо впровадити у виробництво. Є форми з великими плодами, з плодами яблуко- і грушоподібної форми, без значних бугрів і ребристості, з добрим сма ком, тривалою лежкістю, стійкістю до підшкірко- вої плямистості та іншими позитивними озна ками. Значна група форм айви поєднує комп лекс ознак. Нами вибрано понад 20 з них. Аналіз ґрунтово-кліматичних умов та наші до слідження стану культури айви у Західному Лісо степу дають підставу однозначно стверджувати: щонайменше 60 % території зони придатні для її промислового вирощування. Тому питання ра Сорт 1968 1969 1974 1975 1976 Усереднено за 5 років На сіянцях айви посадки 1966 р. Турунчукська 37,3 136,5 149.4 42,0 139,8 101,0 Сорокська 34,6 77,3 114,7 20,0 135,2 76,3 Грушоподібна 42,9 49,9 106,7 24,7 143,2 73,5 Берецький 40,6 40,6 114,7 33,0 105,2 66,8 Ісполінська 69,7 58,3 0 88,3 113,9 65,0 Анжерська (контроль) 51,8 48,6 80,0 35,3 106,6 64,4 Урожайна 31,3 67,9 56,7 14,0 175,8 60,9 Яблукоподібна 48,6 58,6 88,0 29,3 73,3 60,0 Кисла 35,9 51,9 126,7 0 71,9 57,3 Оранжева 46,6 38,6 70,0 0 64,6 43,9 Лимонна 28,3 39,3 53,4 0 67,9 37,9 Орендж 25,4 20,0 38,0 0 50,6 26,8 На відсадках айви “А” Анжерська (контроль) 40,3 55,9 94,0 38,7 91,9 64,2 Ізобільна 37,8 28,0 136,0 0 109,2 62,2 Берецький 54,0 36,0 114,7 28,0 73,3 61,2 Ренетна(3-101) 11.3 57,3 145,4 0 76,6 58,1 Азербайджанська 2 10,6 20,3 128,0 49,4 82,5 58,0 Азербайджанська 4 61.7 62,6 44,0 0 67,9 47,2 Отлічніца 0,8 51,9 116,0 0 49,9 43,7 Мускатна 26,9 29,3 78,7 6,6 59,9 40,3 Нікітська рання 29,8 21,3 82,7 0 13,3 29,4 Первенець 15,1 12,0 54,7 0 48,6 26,1 Португальська 19,0 5,3 0 0 43,9 13,6 70 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3- 4 Інтродукція та перспективи культури айви довгастої ціональної інтродукції і пов’язана з цим мож ливість впровадження у виробництво тих чи інших сортів і форм айви набуває великого гос подарського значення. Має спрацювати лінія: інтродукція — селекція — закладання та виро щування садів — переробка плодів — реалізація кінцевого продукту. Однобічна інтродукція лише з півдня на північ, яка спостерігається нині, не обгрунтована, не враховує особливостей Захід ного Лісостепу, не використовує потенціалу місцевих форм та інших центрів інтродукції айви. Ми пропонуємо своє бачення інтродукції цієї культури у Західному Лісостепу і впроваджен ня на її основні у виробництво форм та сортів. ТАБЛИЦЯ 4. Помологічна характеристика плодів айви (1976 р.) Сорт Середня маса плоду, г Усереднено за 2 роки Відходи серцевини та шкірки в разі виготовлення варення, % Усереднено за 2 роки 1968 1969 1968 1969 Ісполінська 236,0 331,9 283,9 24,2 21,8 23,0 Турунчукська 337,0 188,0 262,5 17,9 18,7 13,3 Берецький 268,0 226,5 247,2 19,6 11,0 15,3 Анжерська 250,0 250,9 250,4 22,7 20,9 21,8 Азербайджанська 7 227,0 211,5 219,2 29,0 18,7 23,8 Урожайна 270,0 164,0 217,0 23,1 29,4 26,2 Ізобільна 217,0 203,1 210,0 22,6 28,2 25,4 Грушоподібна 224,0 182,0 203,0 26,6 26,3 26,4 Кисла 220,0 150,6 189,8 26,0 33,2 29,6 Яблукоподібна 172,0 197,2 184,6 28,2 43,3 35,7 Азербайджанська 2 97,0 167,4 132,2 30,1 22,9 26,5 3орокська 199,0 161,0 180,0 25,3 22,6 23,9 '.'ускатна 175,0 162,2 163,6 28,9 21,7 25,3 Лимонна 170,0 148,5 159,2 25,8 18,0 21,9 -1 кітська рання 105,0 98,8 101,9 28,1 22,1 25,1 Эрендж 150,0 96,4 123,2 29,2 23,7 26,4 Азербайджанська 1 95,0 85,5 90,2 37,4 25,4 31,4 "ервенець — 140,7 — — 23,5 — Зтлічніца — 126,6 — — 40,1 ___ -енетна — 122,7 — — 22,5 — ^БЛИЦЯ 5. Хімічний склад плодів айви (1976 р.) Сорт Вміст, % Кислотність, %загальних цукрів інвертного цукру сухих речовин пектину дубильних речовин 1 -анжева 7,40 7,40 12,6 0,133 0,0540 0,18 : . іукоподібна 6,93 6,93 • 13,3 0.333 0,0498 0,50 : этугальська 6,82 6,35 13,7 0,315 0,0498 0,24 мбільна 6,62 6,40 13,2 0,180 0,083 0,35 ■ скатна 6,71 6,03 13,4 0,197 0,0748 0,50 : гжайна 6,70 6,35 12,8 0,156 0,0457 0,23 -:5айджанська 4 6,65 6,65 11,3 0,156 0,0457 0,58 ;ендж 6,58 5,93 12,6 0,468 0,0085 0,37 ■•ела 1 6,49 5,86 13,0 0,214 0,0478 0,23 зокська 6,40 5,68 13,8 0,252 0,0207 0,31 : 5айджанська 7 6,35 5,53 13,5 0,354 0,0416 0,27 : оайджанська 2 6,20 5,35 15,2 0,144 0,0166 0,34 - :~цький 6,08 6,08 14,3 0,281 0,0290 0,53 ^:5айджанська 1 6,08 5,20 15,0 0,185 0,0457 0,34 нська 6,08 5,20 15,2 0,246 0,0374 0,27 : --чукська 6,08 5,58 13,1 0,330 0,0540 0,43 ■•оша 6,08 5,30 15,0 0,266 0,0332 0,43 -оподібна 5,68 5,20 13,2 0,277 0,0249 0,35 ■* -ыса рання 5,68 5,58 13,4 0,275 0,0249 0,35 - «моська 5,58 5,40 14,1 0,282 0,0457 0,30 -. 05-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 71 -О Ч - А.Б. Лаба, С.В. Клименко Нині в Україні три головні інтродукційні центри айви звичайної: 1) південь України (в основному Крим); 2) Західний Лісостеп (в основному Хотино- Кам’янець-Подільський р-н); 3) Київ. Подаємо карту Західного Лісостепу із за значенням зон раціональної, з нашого погля ду, інтродукції та вирощування айви звичай ної (карта-схема). Найтепліша зона 1 нині є місцем інтродукованих у минулому форм айви. Придатна для промислового вирощування культури. Основу сортименту мають складати місцеві форми. Тут висока ймовірність успіш ної інтродукції південних сортів. Кращі з них могли б доповнити місцеві форми у промис лових та аматорських насадженнях. Можлива і бажана інтродукція сортів з Києва як найбільш морозостійких і цінних за біохімічним складом. Слід зазначити, що сорти айви з'явилися у Києві в результаті висівання академіком Ка- щенком насіння з Криму та подальшого відбору і спрямованої селекції [3]. Тому поява тут айви з Національного ботанічного саду ім. М.М. Гриш ка НАН України (НБС НАН України) є реінтро- дукцією з суворіших до кращих ґрунтово-кліма- тичних умов. У зв’язку з цим інтродукція айви з Києва цікава як у практичному, так і в суто тео ретичному плані. Зона 2 — це в основному Придністров’я. Тут розміщений головний інтродукційний центр Західного Лісостепу. Численні місцеві форми айви мають не тільки становити основ ний промисловий сортимент, а й бути базою для селекційних робіт та інтродукції як у За хідному Лісостепу, так і поза його межами. Доповнити сортимент можуть окремі сорти з Києва. Південні сорти впроваджувати недо цільно. Умови зони 3 є суворішіми порівняно з 1 і 2. Тут ростуть лише поодинокі дерева та неве ликі кущі айви. Ми виявили, що айва почала з ’являтися лише в останні 10—20 років. Дере ва старші 20—25-річного віку тут велика рідкість. Це сукупність форм з різних місць, здебільшого Чернівецької, Херсонської, Одесь- 72 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 Інтродукція та перспективи культури айви довгастої Миколаївської областей, Молдови, Криму, з'и’янець-Подільського p-ну. Вважати їх цілком ■ сцевими не можна. Поводяться вони по- : зному. Особливо цінних форм не виявлено. 'ожпиве промислове вирощування. Основу сортименту мають становити сорти -БС НАН України, форми із Хотино-Кам’янець- _одільського p-ну можуть їх доповнювати, ^одо сортів з Києва, то впровадження їх у про- '.•слове та аматорське садівництво не повин- -э створювати великих проблем. Ґрунтово- ■ матичні умови тут значно кращі, ніж у Києві, "оекрасні чорноземи та сірі лісові ґрунти, м ’які •ми, достатня кількість опадів і тепла сприя- •муть безпроблемному вирощуванню айви. І орти з Києва дуже добре приживаються у Тер- нільській, Хмельницькій областях та інших ■ сцях. Лише у Заліщиках в улоговині вони у ■зору зиму 1996—1997 pp. підмерзли на 2,0— 1 5 бала. Місцеві ж форми вимерзли тут по в стю . У зоні 4 промислова культура айви недо- ~ "ьна. Внаслідок впливу гір і пов’язаних з їм різких коливань температур та інших чин- •ків середовища культура айви можлива в оемих місцях в аматорському садівництві. Отже, раціональна науково обґрунтована -зодукція айви довгастої у Західному Лісо- :епу України має велике теоретичне і гос- :дарське значення. Вавилов Н.И. Селекция как наука 11 Генетика и сельс- ■ ое хозяйство. — М.: Знание, 1967. — С. 5—19. 1 ~орин Т.И. Айва. — М.: Госсельхозиздат, 1961. — 182 с. <ащенко Н.Ф. Первые шаги моего аккпиматизацион- -ого питомника в Киеве / / Садоводство. — 1915. — Вып. 13. — С. 11—14. пименко С.В. Айва обыкновенная. — Киев: Наук, дум- ■з, 1993. — 285 с. 'обачев А.Я. К вопросу классификации диких форм и сортов айвы обыкновенной (Cydonia oblonga Mill.) / / Бюл. ВНИИР им. Н.И. Вавилова. — 1977. — Вып. 75. — С. 69— 71. 6. Масюкова О.В. Научные основы сортоизучения и селек ции айвы. —Кишинев: Картя молдовеняска, 1975,—232 с. 7. Методика государственного сортоиспытания сельскохо зяйственных культур. — М.: Сельхозгиз, 1961. — 95 с. 8. Реестр сортів рослин України на 2000 рік. Ч. 2. Плодові, ягідні та ін. культури. Офіційне видання. — Київ, 1999. — 64 с. 9. Хроликова А.Х. Методические указания по культуре айвы в Крыму. — Ялта, 1978. — 17 с. Надійшла 17.08.2000 ИНТРОДУКЦИЯ И ПЕРСПЕКТИВЫ КУЛЬТУРЫ АЙВЫ ПРОДОЛГОВАТОЙ В ЗАПАДНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ А.В. Лаба, С.В. Клименко Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев Проанализированы состояние и перспективы культуры айвы продолговатой в Западной Лесостепи Украины. При ведены данные об истории интродукции айвы продолго ватой в этом регионе, количественный и качественный состав насаждений, их характеристика. Предложено ра циональное районирование насаждений для промышлен ных и фермерских садов. INTRODUCTION OF CYDONIA OBLONGA MILL. INTO THE WESTERN FOREST-STEPPE OF UKRAINE AND ITS PERSPECTIVES A.V. Laba, S.V. Klimenko M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv The paper is dedicated to analysis of condition and prospects of quince in the western Forest-Steppe of Ukraine. Data are presented on the introduction history of quince oblong in this region, quantitative and qualitative plantations composition, their characteristic. Rational regioniny for industrial and farmers gardens is suggested. 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 3-4 : 586 73
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1393
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:52:02Z
publishDate	2000
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/cc/6742ad865eb41dc3d3c844852fe93ccc.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-13932020-01-13T17:00:55Z Introduction of Cydonia oblonga Mill. into the Western Forest-Steppe of Ukraine and its perspectives Інтродукція та перспективи культури айви довгастої у Західному Лісостепу України Laba, A.V. Klimenko, S.V. The paper is dedicated to analysis of condition and prospects of quince in the Western Forest-Steppe of Ukraine. Data are presented on the introduction history of quince oblong in this region, quantitative and qualitative plantations composition, their characteristic. Rational regioniny for industrial and farmers gardens is suggested. Проаналізовано стан і перспективи культури айви довгастої в Західному Лісостепу України. Наведено дані стосовно історії інтродукції айви довгастої в цьому регіоні, кількісний та якісний склад насаджень, їх характеристику. Запропоновано раціональне районування насаджень для промислових і фермерських садів. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1393 10.5281/zenodo.3364666 Plant Introduction; Vol 7 (2000); 66-73 Інтродукція Рослин; Том 7 (2000); 66-73 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377883 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1393/1344 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Laba, A.V. Klimenko, S.V. Інтродукція та перспективи культури айви довгастої у Західному Лісостепу України
title	Інтродукція та перспективи культури айви довгастої у Західному Лісостепу України
title_alt	Introduction of Cydonia oblonga Mill. into the Western Forest-Steppe of Ukraine and its perspectives
title_full	Інтродукція та перспективи культури айви довгастої у Західному Лісостепу України
title_fullStr	Інтродукція та перспективи культури айви довгастої у Західному Лісостепу України
title_full_unstemmed	Інтродукція та перспективи культури айви довгастої у Західному Лісостепу України
title_short	Інтродукція та перспективи культури айви довгастої у Західному Лісостепу України
title_sort	інтродукція та перспективи культури айви довгастої у західному лісостепу україни
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1393
work_keys_str_mv	AT labaav introductionofcydoniaoblongamillintothewesternforeststeppeofukraineanditsperspectives AT klimenkosv introductionofcydoniaoblongamillintothewesternforeststeppeofukraineanditsperspectives AT labaav íntrodukcíâtaperspektivikulʹturiajvidovgastoíuzahídnomulísostepuukraíni AT klimenkosv íntrodukcíâtaperspektivikulʹturiajvidovgastoíuzahídnomulísostepuukraíni

Інтродукція та перспективи культури айви довгастої у Західному Лісостепу України

Institution

Similar Items