Фізіолого-біохімічні властивості інтродукованих видів роду Echinacea Moench

Principal points in the history of introducing several Echinacea Moench species in Ukraine have been considered. Biological, botanical, biochemical peculiarities of representatives of the above-mentioned genus have been described. Data concerning their biological activity prove, that this genus is p...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2000
Автори:	Golovko, E.A., Shcherbakova, T.O.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1403
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860144933521850368
author	Golovko, E.A. Shcherbakova, T.O.
author_facet	Golovko, E.A. Shcherbakova, T.O.
author_sort	Golovko, E.A.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-13T18:04:06Z
description	Principal points in the history of introducing several Echinacea Moench species in Ukraine have been considered. Biological, botanical, biochemical peculiarities of representatives of the above-mentioned genus have been described. Data concerning their biological activity prove, that this genus is promising for a more comprehensive study in various directions.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3364706
first_indexed	2025-07-17T12:52:08Z
format	Article
fulltext	Фізіолого-біохімічні, генетичні та структурні особливості інтр оду кованих рослин УДК 581.524 ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ІНТРОДУКОВАНИХ ВИДІВ РОДУ ECHINACEA MOENCH Е.А. ГОЛОВКО, Т.0. ЩЕРБАКОВА Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 Розглянуто головн і м ом енти іс то р ії ін тродукц ії в Україн і деяких видів р о д у Echinacea M oench. Описано біологічні, ботанічні, б іох ім ічн і особ ливост і представників цього роду, наведено д а н і про їх б іологічну активність. Біолого-ботанічна характеристика та інтродукція видів роду Echinacea Moench Нині серед науковців багатьох спеціальностей дуже популярними є рослини роду Ехінацея. Різноманітна лікувальна дія, добрі декоративні, медоносні, кормові якості ехінацеї роблять цю рослину надзвичайно цікавою для ботаніків, хі міків, фізіологів, агрономів, фармакологів, фар мацевтів та лікарів [28]. Рід Ехінацея (Echinacea Moench) належить до родини Айстрових (Asteraceae). Назва роду походить від грецького слова echinos (їжак), що відбиває колючість супліддя [37, 53]. Вперше рід Echinacea Moench описав у 1794 р. німець кий дослідник Конрад Менх [42]. Цей рід на лічує 9 видів, які в природі трапляються вик лючно в США і Канаді. Найпоширенішими се ред них є ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea (L.) Moench), e. бліда (E. pallida (Nutt) Nutt), e. вузьколиста (E. angustifolia ДС). Саме цим видам і приділено найбільшу увагу вчени ми різних країн. Е. темно-червона (Е. atrorubens Nutt), е. парадоксальна (Е. paradoxa (Norton) Briton), Е. sanguinea Nutt, e. стимулююча (E. simulate MC.Gredor) менш поширені і відо мості про них у літературі трапляються рідко. Е. tennessensis (Beadle) Small становить лише 5 © Е.А. ГОЛОВКО, T.O. ЩЕРБАКОВА, 2000 популяцій у Центральному Тенесі і разом з е. згладженою (Е. laevigata (Blake)) вміщені в Реєстр рідкісних видів США [53]. У культурі види роду Echinacea Moench відомі з 1692 р. [37]. Історія їх вивчення та інтродукції в основному пов’язана з лікуваль ними властивостями цих рослин. В одній з перших наукових праць про американські ме дичні рослини (1787) Дж. Шоопф згадав, ци туючи Дж. Кпайтона, що Е. purpurea викорис товували для лікування виразок. Повідомлен ня Дж. Клайтона, записані Дж. Шоопфом, були опубліковані в другому виданні Flora Virginicus (1762) Л.Т. Гроновіусом [52]. У 1852 р. цей вид був описаний Дж. Кінгом і Г.С. Невтоном у пер шому виданні Eclectic Dispensatory. Дж.Кінг інтродукував Е. angustifolia в 1887 р. з метою використання в медицині. А І. Ллойд у 1921 р. детально проаналізував історію інтродукції ехінацеї в Treatise on Echinacea [53]. Проте більшість наукових праць, присвя чених роду Echinacea Moench, у німецькій лі тературі. Велику роботу щодо узагальнення матеріалів із застосування ехінацеї та впровад ження її на великих площах здійснив Г. Ма- даус. Фірма Madaus й досі є основним ви робником препаратів з цих рослин в Європі. Нині інтродуковану ехінацею в Європі виро щують широко [48]. Найбільше використову ють е. purpurea, зокрема такі її високопродук ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 125 Е.А. Головко, Т.О. Щербакова тивні сорти як Schlei Bheim, Hybrida, Verbes- serte, Magnus, Rubinstern, Leuchtstern [53]. Рослини роду Echinacea Moench багаторічні, кореневищні, зимо- і посухостійкі геофіти. Вони мають прямостоячі або слабковиткі короткоопу- шені стебла заввишки 60—100 см. Листки ши рокоовальні, ланцетні, великі. Суцвіття — ко шики діаметром 10—15 см. Язичкові квітки — однорядні червоні, малинові або білі завдовжки З—5 см, трубчасті квітки — пурпурового кольо ру. Плід— сім’янка [6, 11, 34, 43]. З усіх відомих нині видів роду Echinacea Moench в Україні інтродукованотри: Е. purpurea, Е. pallida і Е. angustifolia [38]. Достовірна інтродукція в Україні виду Е. pur purea здійснена в 1945 р. У 1946—1954 pp. на укові співробітники зональної дослідної станції лікарських рослин вивчали інтродукцію Е. pur purea в Полтавській обл. У процесі вивчення дійшли висновку про високу пластичність і адаптивність цього виду в Україні, розробили прийоми його культивування, розгорнули селек ційну роботу, розпочали вивчення лікарських властивостей Е. purpurea. Другий етап інтродукції Echinacea purpurea розпочався в 1970-х роках у ботанічному саду Київського державного університету ім. Т.Г. Шев ченка [23—25]. Його співробітники вирощували її найкращі форми на виробничих плантаціях і пропагували Е. purpurea як цінну лікарську, ме доносну, кормову і декоративну рослину [14, 22— 25, 43]. Третій період вивчення Echinacea purpurea по в’язаний з діяльністю низки науково-дослідних і навчальних закладів. Однак найґрунтовніші ком плексні роботи проводили і проводять співробі тники дослідної станції лікарських рослин УААН, насамперед А.А. Порада [33, 38]. Найбільші сор тові колекції зібрано в Полтавському сільсько господарському інституті і Державному Нікітсько- му ботанічному саду [38]. Завдяки селекційній роботі з Е. purpurea в Україні створено ви соковрожайні лікарсько-кормові сорти: Вітавер- на [11], Поліська красуня [36], Принцеса [38]. Початком інтродукції Echinacea pallida і Е. an gustifolia в Україні слід вважати 1978 р. З цього часу її культивують у Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського державного універси тету ім. Т.Г. Шевченка. Ці види культивує також Полтавський сільськогосподарський інститут спільно з фірмою “Ф ітоком” і Державним Нікітським ботанічним садом, а також Ботаніч ним садом ім. акад. О.В. Фоміна Київського дер жавного університету ім. Т.Г. Шевченка [38]. Завершальний період інтродукції в Україні цих трьох видів ехінацеї збігся з колекційним вивченням у нашій країні й інших її видів: Echinacea atrorubens, Е. tennessensis, Е. рага- doxa [23, 38]. Біохімічні особливості представників роду Echinacea Moench Біохімічні властивості видів роду Echinacea Moench вивчені досить детально. Першою публікацією про хімічний склад ехінацеї вва жають повідомлення, зроблене в 1897 р. Дж. Ллойдом [39]. Відомості щодо біохімії ехінацеї майже за столітній період вивчення найповніше представлені в книгах Р. Бауера, Г. Вагнера [47] і С. Фостера [52], а також у довідниках і оглядах Е.К. Хоббса [39, 54]. В Україні огляд хімічних особливостей рос лин роду Echinacea Moench вперше було зроб лено в 1993 р. [21]. Однак у ньому компонен тний склад ехінацеї описано дуже стисло і не повно. Єдиними вітчизняними публікаціями, в яких узагальнено матеріали щодо біохімічних ха рактеристик ехінацеї, є огляд В.М. Самородо- ва, С.В. Поспелова, Г.Ф. Мойсеевої, А.В. Середи [39], а також огляд біологічно активних речо вин роду Echinacea Moench А.В. Середи і Г.Ф. Мойсеевої [41]. У цих працях подано відо мості про екстрактивні, гідрофільні, ліпофільні речовини, макро- і мікроелементи рослин роду Echinacea Moench [39] і наведено дані найно віших досліджень, опублікованих після 1993 p., щодо хімічного складу ехінацеї [41]. Гідрофільні речовини. Гідрофільні речовини ехінацеї представлені цукрами, полісахаридами [39, 41], похідними кофейної кислоти, білками, фенолкарбоновими кислотами та їхніми похідни ми, різними фенольними сполуками, алкалоїда ми, сапонінами, вітаміном С [37]. Серед полісахаридів у коренях Echina cea purpurea та Е. angustifolia знайдено інулін, інші фруктани, вміст яких у коренях приблиз но в 10 разів вищий, ніж у надземній частині рослин [39]. З Е. purpurea, а також з Е. pallida й Е. angustifolia було виділено прості цукри 126 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 Фізіолого-біохімічні властивості інтродукованих видів (арабінозу, галактозу, глюкозу, ксилозу, мано- зу, рамнозу, пентозани, фруктозу), олігосахари- ди (сахарозу) і полісахариди (крохмаль, целю лозу, геміцелюлозу, пектин) [1, 27, 52, 53]. Вста новлено, що в Е. purpurea й Е. angustifolia вміст фруктози в коренях у травні був мінімальним і зростав упродовж літа до осені [39]. У 1971 p. І. Бонадео виділив з видів роду Echinacea Moench “псевдокристалічну" речо вину, названу “ехінацин В” , яка, напевно, є сумішшю полісахаридів з переважанням біо логічно активного кислого мукополісахариду [51, 58]. Крім того, полісахаридну природу мають і неідентифіковані водорозчинні речо вини, названі “факторами А і В” [41]. З клітинної культури Echinacea purpurea гру пою Г. Вагнера виділено інші полісахариди: ней тральний фукогалактоксилоглюкан (М. 25 000) і кислий арабіногалактан (М. 75 000) [41]. Крім цих речовин у надземній частині Echi nacea purpurea виявлено високий вміст крох малю, а сумарний вміст клітковини, пектинів, геміцелюлози та інших нерозчинних вуглеводів становить 38 % у перерахунку на суху речо вину [1, 39]. У коренях і надземній частині рослин ехі нацеї виявлено похідні кофейної кислоти, представлені її кон ’югатами з цукрами, з хінною і винною кислотами [39, 41]. Найбіль ша їх кількість характерна для Echinacea pal lida — 11, Е. purpurea — 7, Е. angustifolia — 6, в той час як в Е. simulata, Е. paradoxa, Е. ten- nessensis і Е. atrorubens знайдено по одному похідному [39]. У 1950 р. з коренів Echinacea angustifolia виділено глікозид ехінакозид, структуру якого в 1982 р. встановили Г. Беккер і В. Шійх [50]. Його загальний вміст у коренях становив при близно 1 %; у коренях Е. purpurea ехінакозид не виявлено [50]. Проте згідно з останніми публікаціями ехінакозид міститься в Е. pallida, Е. simulata, Е. paradoxa і Е. atrorubens [39]. Крім ехінакозиду в різних органах Е. angus tifolia і Е. pallida трапляються аналогічні гліко зиди: 6-О-кофеїлехінакозид, вербаскозид, дес- оамнозилвербаскозид [41]. В Echinacea angustifolia і Е. pallida виявлено •сон’югати кофейної кислоти з хінною: хлоро генова кислота, 6,7,8-ізохлорогенова кисло та, цинарин [46]. Депсиди кофейної і винної кислот знайдено в purpurea і Е. pallida. Голов ним з них є цикорієва кислота (2,3-О-дико- феїлвинна) [49]. Із флавоноїдів ехінацея містить глікозиди апігеніну, лютеоніну, кемпферолу, кверцетину, ізорамнетину, кверцетагелену, вміст яких у листках в Echinacea purpurea і Е. angustifolia в перерахунку на кверцетин становить відповід но 0,48 і 0,38 %, причому рутин входить до складу трав усіх трьох видів ехінацеї, а з суцвіть виділено антоціани: ціанідин-З-О-Р-О-глюкопі- ранозид і ціанідин-3-0-6-0-малоніл-(3-0-глюко- піранозид, а в коренях та надземній частині — дубильні речовини пірокатехінової групи [37]. У рослинах ехінацеї трапляються сапоніни, органічні кислоти (до 3,3 %), аскорбінова кис лота, алкалоїди бетаїн-гідрохлорид, бетаїн- гліцин, піролізидинові алкалоїди тусилягін і ізо- тусилягін, алкалоїд міохінацин, виділений з над земної частини Echinacea purpurea [37, 39, 58]. У свіжій траві Echinacea purpurea міститься вітамін С (0,214 %), а в коренях — лектини [32, 34, 35]. Ліпофільні речовини. До ліпофільних спо лук ехінацеї належать ефірна олія, поліїнові ре човини, алкіламіди ненасичених жирних кислот, фітостерини, смоли [37]. Вміст ефірних олій у коренях, траві і квітках Echinacea angustifolia досягає 0,1 %, у коренях Е. purpurea — до 0,2 %, у траві і квітках — до 0,6 %. Найбільша кількість ефірних олій (від 0,2 до 2 %) міститься в коре нях Е. pallida, в той час як у її траві і квітках їх вміст не перевищує 0,1 і 0,3 % відповідно [39]. У складі ефірних олій Echinacea purpurea ви явлено 31 речовину. Основними компонента ми є каріофілен (1,825 %) і фарнезен (8,78 %). Крім них трапляються а-пінен (1,88 %), (3-пінен (1,79%), мірцен (1,17% ), лімонен (0,32%), цимол (0,12%), а також туєн, гумулен, каріо- філенепоксид [39, 50, 58]. В ефірній олії коренів Echinacea angustifolia ідентифіковано 21 речовину. Основним її ком понентом є ізобутират гераніолу. Згодом виді лили 1,8-г-пентадекадієн (5—10 %), 2-ундека- нон (0,06 %), геранілацетат (0,67%), гераніл- пропіонат (0,54 %), гумулен, ехінолон [39, 58]. Ефірна олія коренів Echinacea pallida містить: пентадека-8-г-ен-2-он, пентадека-82,11 t -дієн- 2-он, пентадека-8г,13г-дієн-11-ін-2-он, тетра- дека-8-Z-eH-l 1,13-ди-2-он [41]. SSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 127 В ефірній олії надземної частини Echina cea purpurea, Е. pallida, Е. angustifolia виявле но: борнеол, борнілацетат, пентадека-8-ен-2- он, гермокрен D, каріофілен, каріофіленоксид. У плодах згаданих 3 видів ехінацеї ідентифіко вано: а-пінен, (3-пінен, (3-фарнезен, мірцен, лимонен, карвоментен, каріофілен, гермок- ренд, епісгіобунол, 1 -S-Z-пентадекадієн [41]. Для роду Echinacea характерна наявність ал- кіламідів ненасичених кислот, які представлені в основному ізобутиламідами, меншою мірою 2-метил-бутиламідами С „— С16 поліненасиче- них кислот [41]. У ранніх працях повідомлялось про наявність в ехінацеї ізобутиламіду додека- 2Е, 6Z, 8Е, 10Е-тетраєнової кислоти (ехінацеїн або неогеркулін) [55, 56, 59], однак у пізніших дослідженнях ця сполука не була виявлена в жодній з проб різних органів 3 видів ехінацеї. Головними амідами коренів Е. purpurea і Е. angus tifolia є ізобутиламіди додека-2Е, 4Е, 8Z, 10Е- тетраєнової і додека-2Е, 4Е, 8Z, IOZ-тетраєно- вої кислот. Вміст алкіламідів у коренях Е. pallida досить незначний [41]. У ліпофільній фракції ехінацеї знайдено фіто- стероли: В-ситостерин, В-ситостерин-З-О-В- D-глюкозид і стигмастерин [48]. У коренях ехі нацеї виявлено олеїнову, лінолеву, церотино ву, пальмітинову і міристинову кислоти [48]. З трави Echinacea angustifolia виділено вищий спирт и-триакантанол, з коренів — етиловий ефір бегенової кислоти [48]. У траві Е. purpurea знайдено 13-гідроксі-октадека-9г, 11Е, 15Z- триєнову кислоту, ванілін, метиловий ефір 4- гідроксикоричної кислоти, похідні лабдану. У коренях Е. purpurea трапляються смоли, з кис лотним числом 37—69, числом омилення — 210, ефірним числом 173—111 [39]. Макро- і мікроелементи. У свіжих коре нях ехінацеї було ідентифіковано такі макро- і мікроелементи: кальцій (77 мг/100 г сиро вини), калій (314), алюміній (129), магній (117), хлор (76) і залізо (48 мг/100 г) [54]. У коре нях Echinacea purpurea знайдено карбонати, сульфати, хлориди, фосфати, силікати, а та кож катіони кальцію, калію, магнію і заліза. У коренях і надземній частині рослин роду Echinacea Moench, вирощених в Україні, вияв лено такі біологічно важливі мікроелементи, як молібден, селен, срібло, кобальт, нікель, цинк, барій, берилій, ванадій, манган [14, 18, 39]. '.О. Щербакова Біологічна активність екстрактів з ехіна цеї. Антивірусні, бактерицидні, фунгіцидні та інсектицидні властивості рослин роду Echinacea Moench. Екстракти ехінацеї мають антивірусну дію. В літературі часто стикаємось з посиланнями на дію екстрактів різних органів ехінацеї проти вірусу грипу, герпесу, віспи, поліомієліту. Причому противірусна дія пре паратів з неї зберігається навіть у разі нагріван ня до 50—60 °С упродовж 2 год [40, 45]. Дію чою речовиною тут слід вважати ехінакозид і цикорієву кислоту. Ехінакозид і цикорієва кис лота активні стосовно вірусу VSV (vesicular stomatitis virus) на клітинах мишей L-929 і інгі бують ріст культури клітин [39]. Однак цикорієва і кофейна кислоти не вия вили антивірусної дії в разі обробки клітин L-929 до зараження їх вірусом VSV, що, на певно, свідчить про наявність в Echinacea pur purea ще якогось антивірусного фактора, крім цих речовин [41]. Згідно з результатами досліджень, екстрак ти з надземної частини Echinacea purpurea ма ють бактеріостатичну активність стосовно Staphylococcus aureus у розчинах від 31,66 до 0,13 мг/мл і стосовно Escherichia соіі у розчи нах від 31,66 до 0,01 мг/мл [57]. Ехінакозид виявляє бактерицидну дію щодо Staphylococ cus aureus і Streptococcus. При цьому части на моля ехінакозиду (6,3 мг) за силою дії до рівнює одній одиниці пеніциліну [39]. Крім того, рослини роду Echinacea Moench характеризуються фунгіцидними властивостя ми. Відзначено фунгіцидну активність екстрак ту Е. purpurea на Fusarium oxysporum [16]. Вичавлений сік, а також арабіногалактани до сить сильно впливають на Candida olbicans. Алкіламіди ненасичених кислот відомі свої ми інсектицидними властивостями і є синер- гістами піретроїдів [39, 41]. Імуномодулююча та антиоксидантна ак тивність екстрактів з ехінацеї. У багатьох літе ратурних джерелах підкреслено імуномодулю- вальні властивості екстрактів видів роду Echinacea Moench і препаратів, створених на їх основі. Доведено, що водорозчинні фракції полі цукридів Echinacea purpurea виявляють імуно- модулювальну дію, яка полягає в підвищенні вмісту Т-лімфоцитів, кількості імуноглобуліну А. а також зниженні кількості імуноглобуліну М. 1 2 8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № З-4 Фізіолого-біохімічні властивості інтродукованих видів циркулюючих імунних комплексів [3, 4]. Екс периментально вивчено імунодулювальні вла стивості фітокомплексів, виділених з ехінацеї, які здатні до потенціювання як гуморальної імунної відповіді (ГІВ), так і розвитку гіперчут- ливості сповільненого типу (ГСТ) [19]. Саме тому і було створено ефективні імуно- модулятори на основі екстрактів і соку ехіна цеї. Найпоширенішими з них є Есберитокс N, Ехінацин, Ехінофіт, Екстросепт, Респлант, Ехіна- козид [9, 29]. Ефективними імунологічними компонента ми Есберитоксу N є глікопротеїн і полісахари ди, дія яких полягає в підвищенні неспецифіч ного імунітету, активування макрофагів, сти мулювання Т-клітин, підвищення продукуван ня інтерлейкіну-2, стимулювання лімфоцитів, активніше продукування антитіл типу ІдМ, інду кування інтерферону [29]. Ехінацин — це вичавлений сік з надземних рослинних частин квітучої Echinacea purpurea. В цей препарат входять три групи діючих ре човин: алкіламіди, полісахариди (арабіногалак- тани) і глюкопротеїни. Алкіламіди викликають на язику місцево- анастезуючу дію (“tinghing sensation”), вияв ляють фагоцитостимулювальну дію, мають ан- тиінфламаторну активність. На думку Г. Вагне- оа і А. Прокша (1985), полісахариди з М 35 000 450 000 також стимулюють фагоцитоз. Імуно- модулювапьну активність було виявлено і в ара- біногалактанів з молекулярною масою 75 000. У дослідженнях in vitro було встановлено індук цію інтерферону в макрофагах [44]. В Україні науково-дослідним інститутом фітотерапії Ужгородського державного універ- :итету було розроблено новий фітопрепарат Ехінофіт, основою є спиртовий настій Echina- :еа angustifolia, інших рослин і низка вітамінів. Проведені in vitro дослідження підтвердили, що Ехінофіт знижує діяльність Т-супресорної си- :теми і збільшує відношення Т-хелперів до '-супресорів [9]. Розроблено також низку препаратів імуно- одулювального характеру, які застосовують ветеринарії [26]. Доведено, що добавка з Echinacea purpurea є профілактичним засобом д безпліддя, підвищує приріст маси молод- : <у великої рогатої худоби, яйценосність ку- гй, стійкість організму до інфекційних захво ; V 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 рювань [43]. Препарати з ехінацеї мають го- надопротекторні властивості [43]. Науково-виробнича фірма “Гіпократ” та Інсти тут розведення і генетики тварин налагодили виробництво фітосорбенту ФСЕ — іммобілізова ного препарату Echinacea purpurea, який вико ристовують як активний імуностимулятор, м’я кий біостимулятор, для профілактики захворю вань шлунково-кишкового тракту тварин [5]. Настій з Echinacea purpurea має виражені ан тиоксидантні властивості, що виявляються у при гніченні процесів ПОЛ (пероксидного окиснен- ня ліпідів), стимулюванні активності основних антиоксидантних ферментів — супероксидисму- тази та каталази [10]. Саме позитивний вплив настою Е. purpurea на хворих на діабет зумов лений їх антиоксидантними властивостями [20]. Використання екстрактів ехінацеї при хворобах, спричинених радіаційним опро міненням, онкологічних і стоматологічних захворюваннях. В Echinacea purpurea було виявлено радіопротекторні властивості [12, 31]. Доведено, що екстракти Е. purpurea по зитивно впливають на еритропоез та ста більність мембран еритроцитів в умовах оп ромінення. Вони захищають селезінку від вільнорадикального ушкодження. Це може бути одним з механізмів імуномодулюваль- ної дії Е. purpurea в разі опромінення [8]. Встановлено, що ефірна олія з коренів Echi nacea angustifolia має протипухлинну активність. Вона і виділений з неї 1,8-пентадекадієн інгібу вали на різних пухлинних клітинах лаборатор них тварин лейкемію Р-388 і карциносаркому Уокера [39, 40]. Аналіз отриманих даних під тверджує ефективність фармакотерапевтичної дії препаратів з ехінацеї у лікуванні онкозахво- рювань у комплексі з поліхіміотерапією [7]. Екстракти з ехінацеї застосовують і в сто матологічній практиці. Відомі зубні пасти з ехінацеєю Дентафорс, Парадонтакс (Німеччи на). Створено препарат Ероткан з екстрактом кореня Echinacea purpurea, що має комплек сну протизапальну, гемостатичну і регенера торну, імуностимулювальну дію [13]. Наведені літературні дані щодо інтродукції, біохімічного складу та біологічної активності де яких видів роду Echinacea Moench вказує на те, що цей рід є перспективним для повнішого до слідження в різних наукових напрямках. 129 2-586 1. Архипенко Ф.М., Плахотнюк В.Я., Павлюк О. В. та ін. Нетрадиційні кормові культури в ветеринарній меди цині 11 Інтродукція харчових і кормових рослин. Ма тер. наук. конф. — К., 1994. — С. 19—24. 2. Бабаева ЕЮ. Краткий обзор рода Эхинацея / / Чет верта міжнар. конф. з мед. ботаніки: Тез. докл. — К., 1997,— С. 178—179. 3. Бабиніна Л.Я., Войтенко Г.М., Бенца Т.М. Імуномоду- лююча активність настойки ехінацеї пурпурової, що застосовують для лікування хворих на ревматоїдний артрит //Фармацевт, журн. — 1994. — № 4. — С. 104— 107. 4. Бакуридзе А.Д., Курцикидзе М.М. Иммуномодулято ры растительного происхождения / / Хим.-фарм. журн. — 1993. — 27, № 8. — С. 43—47. 5. Бегма Л. Фітосорбент ФСБ — ефективний препарат для лікування молодняку / / Пропозиція. — 2000. — № 7. — С. 12. 6. Бендик В. Гостя з прерій / / Рідна природа. — 1991. — № 3. — С. 34. 7. Войтенко Г.М.. Варченко В.Г., Ліпкан Г.М., Олійничен- ко ПІ. Вплив препаратів із коренів та квіток ехінацеї пурпурової на перебіг запальної реакції в експери ментальних умовах// Фармацевт, журн. — 1996,— № 2 ,— С. 115—121. 8. Гайшенець А.В., Письмак І.Г. Використання ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench) для за хисту організму від дії іонізуючого опромінення / / Изучение и использование эхинацеи. Материалы меж- дунар. науч. конф. (Полтава, 21—24 сент. 1998 г.). — Полтава, 1998.— С. 110. 9. Ганич Т.М., Ганич О.М., Семирот М.І. та ін. Ехінофіт — препарат імуномодулюючої дії / / Четверта міжнар. конф. з мед. ботаніки: Тез. докл. — К., 1997. —С. 498— 500. 10. Геруш І.В., Мещишен І.Ф. Вплив спиртової настойки ехінацеї пурпурової на стан оксидантної та антиокси дантної систем / / Вісн. фармації. — 1991. — № 19. — С. 127. 11. Головин В.П., Каира A.M., Решетнева В.П. и др. Воп росы интродукции, биологии, селекции и комп лексного использования эхинацеи в Крыму и на юге Украины / / Изучение и использование эхинацеи: Ма териалы междунар. науч. конф. (Полтава, 21—24 сент. 1998 г.). — Полтава, 1998. —С. 11. 12. Дубинська Г.М. Перспективи використання водно спиртового екстракту ехінацеї пурпурової як засобу профілактики та лікування порушень гомеостазу у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС / / Изучение и использование эхинацеи. Материалы междунар. науч. конф. (Полтава, 21—24 сент. 1998 г . ) .— Полтава, 1998,— С. 118—121. 13. Дубинская Г.М., Почерняева В.Ф., Бобырев В.Н. и др. Эроткан — средство на основе эхинацеи пурпурной для лечения стоматологических заболеваний / / Изу чение и использование эхинацеи: Материалы между нар. науч. конф. (Полтава, 21—24 сент. 1998 г.). — Пол тава, 1998. — С. 122—125. 14. Дудченко Л.Г., Меньшова В.А., Кривенко В.В. та ін. Фитохимическое исследование и фармакологичес '.О. Щербакова кие свойства видов рода Эхинацея //Третя Укр. конф. з мед. ботаніки: Тез. доп. — К., 1992. — С. 52—53. 15. Зузук Б.М., Рыбак О.В., Дячок А.И. Биологически ак тивные вещества эхинацеи пурпурной и проблема стандартизации ее сырья и препаратов / / Изучения и использование эхинацеи: Материалы междунар. науч. конф. (Полтава, 21—24 сент. 1998 г.). — Полта ва, 1998.— С. 89. 16. Клешнина Л. Г. Изучение фунгицидного действия эхи нацеи пурпурной (Echinacea purpurea (L.) Moench) на Fusarium oxysporum / / Изучение и использование эхи нацеи: Материалы междунар. науч. конф. (Полтава, 21—24 сент., 1998 г.). — Полтава, 1998.—С. 20. 17. Ковальчук Т.М. Создание лекарственных препаратов на основе эхинацеи пурпурной / / Четверта міжнар. конф. з мед. ботаніки: Тез. доп. — К., 1997. — С. 397— 398. 18. Купенко Н.П., Остапко И.Н. Интродукция Echinacea purpurea (L.) Moench в Донбассе 11 Четверта міжнар. конф. з мед. ботаніки: Тез. доп. — К., 1997. —С. 213— 214. 19. Лебеда А.Ф., Лященко К.П., Бравер-Чернобульска Б.С. Иммуномоделирующая активность спиртовых экстрак тов эхинацеи пурпурной / / Третя Укр. конф. з мед. ботаніки: Тез. доп. — К., 1992. — С. 3. 20. Лысенюк В.П., Войтенко Г.Н., Наумова М.И., Присту- пюкА.М. Применение настойки эхинацеи пурпурной в комплексном лечении больных сахарным диабе том / / Изучение и использование эхинацеи: Мате риалы междунар. науч. конф. (Полтава, 21—24 сент. 1998 г.). — Полтава, 1998. — С. 136—138. 21 .МамчурВ.1., Зузук Б.М., Василишин А.А. Хімічний склад і фармакологічні властивості рослин роду Echinacea (Asteraceae) / / Фармацевт, журн. — 1993. — № 2, — С. 38—41. 22. Меньшова В.А. Возможности введения в культуру на Украине видов рода Echinacea Moench 11 Вторая pecn. конф. по мед. ботанике: Тез. докл. — К., 1998. — С. 135. 23. Меньшова В.А. Морфологическая характеристика се мянок некоторых видов Эхинацеи / / Изучение и ис пользование эхинацеи: Материалы междунар. науч. конф. (Полтава, 21—22 сент. 1998 г.). — Полтава, 1998. — С. 29. 24. Меньшова В.А. Использование эхинацеи пурпурной для обогащения медоносных ресурсов Украины / / Пчеловодство: К. : Урожай, 1998. — Вып. 18.—С. 29— 31. 25. Меньшова В.А., Смик Г.К. Медоносное значение Echinacea purpurea (L.) Moench интродуцированной на У краину// Растительные ресурсы. — 1987,— Вып. 4 , - С. 612-616. 26. Мироненко Е.И. Использование эхинацеи пурпурной в животноводстве / / Изучение и использование эхи нацеи. Материалы междунар. науч. конф. (Полтава 21—22 сент. 1998 г . ) .— Полтава, 1998,— С. 138— 140. 27. Моисеева Г.Ф., Беликов В.Г. Иммуностимулирующие полисахариды высших растений / / Фармация. — 1992. — № 3. — С. 79-84. 130 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 3-* Фізіолого-біохімічні властивості інтродукованих видів '■ Моисеева Г.Ф., Гурина Н.С. Эхинацея пурпурная — :-:Эфективный иммуностимулятор / / Хим.-фармацевт, журн. — 1999. — 33, № 6. — С. 40-41. -зсєр-Хияци Б. Растительная иммуномодуляция / / Phar- -'edicum. — 1994. — № 4. — С. 18—19. Эолова И.В., Захарченко Н.С., Отрыжко Т.Н. и др. • ультуры клеток и тканей Echinacea purpurea — ис- ■г^ники иммуномодупирующих полисахаридов и ал- «иламидов / / Четверта міжнар. конф. з мед. ботані- < •• Тез. доп. — К., 1997. — С. 345. ~зранич А.А., Почерняева В.Ф., Дубинская Г.М. Изу- ■5НИЄ влияния предполагаемых радиопротекторов на : :стояние редокс-системы витамина Е в тканях об менных крыс / / Радиационная биология. — 1993. — Зып. 2, № 5. — С. 653—657. 1 Погоріла Н.Ф., Меньшова В.О. Лектини— біологічно =«.тивні речовини ехінацеї пурпурової 11 Фармацевт. *урн. — 1997. — № 4. — С. 80—83. ' Порада А.А. Перспективы применения культуры эхинацеи пурпурной на Украине / / Третя Укр. конф. з мед. ботаніки: Тез. доп. — К., 1992.— Ч. 2 .— С. 142. - Порада А.А. Эхинацея пурпурная в условиях Лесосте пи Украины: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. — К., ‘ 993. — С. 23. : Поспелов С. В. Лектины эхинацеи пурпурной — поиск, свойства и оценка активности / / Изучение и исполь зование эхинацеи: Материалы междунар. науч. конф. Полтава, 21—24 сент. 1998 г.). — Полтава, 1998.— С. 90-92. : Потопальский А.И., Юркевич /І.Н., Заика Л.А. и др. Эхинацея сорта Полесская красавица и перспективы ее изучения и использования / / Изучение и исполь зование эхинацеи: Материалы междунар. науч. конф. (Полтава, 21—24 сент., 1998 г.).— Полтава, 1998. — С. 30-31. Рибак О.В. Рослини родів Echinacea Moench і Rud- beckia L., їх хімічний склад і біологічні властивості 11 Ліки. — 2000. — № 1—2. — С. 42—44. : Самородов В.Н., Поспелов С.В. Эхинацея в Украине: полувековой опыт интродукции и возделывания.— Полтава, 1999. — С. 5—10. 5 Самородов В.Н., Поспелов С.В., Моисеева Г.Ф., Се реда А.В. Фитохимический состав представителей рода Эхинацея (Echinacea Moench) и его фармако логические свойства / / Хим.-фармацевт, журн. — 1996. — № 4. — С. 32—37. - ' Селезненко Л.В., Осетров В.Д. Виды рода Эхина цея как иммуностимуляторы / / Вторая республ. конф. по мед. ботанике: Тез. докл. — К., 1988.— С. 399—400. - Середа А.В., Моисеева Г.Ф. Биологически активные вещества и стандартизация лекарственных растений рода Echinacea / / Фармаком. — 1998. — № 3. — С. 13—23. -2 Сикура И.И., СикураА.И. Эхинацея, история изучения, сохранение биологического разнообразия Ex Situ / / Изу чение и использование эхинацеи: Материалы междунар. науч. конф. (Полтава, 21—24 сент. 1998 г.). — Полтава, 1998,—С. 25. 43. Смик Г.Х., Меньшова В.О. Ехінацея пурпурова — ба гата родичка соняшнику. — Луцьк, 1989. — С. 3. 44. Штулфаут И. Укрепление иммунной защиты /Phar- medicum. — 1994. — С. 16—17. 45. Яковлева Н.Ю., Войтенко Г.М., Ласиця О.І. Фарма кологічні властивості препаратів ехінацеї в експери менті та кл ін іц і// Ліки, — 1996,— № 2 .— С. 118— 123. 46. Bauer R., Wagner Н. Echinacea species as potential immunostimulatory drugs / / Econom. and Medicin. Plant Research. — 1991. — 5. — P. 253. 47. Bauer R., Wagner H. Echinacea Handbuch fur Arzte. Apotheker und andere Naturwissen, Schaftler, Stuttgart. — 1990. — S. 182. 48. Bauer R., Wagner H. Echinacea Der Sonnehut Stand der Forschung/ / Z. Phytotherapie. — 1988. — 9. — S. 151— 159. 49. Becker H., Shich W. Chichoree-Saure und deren Derivate aus Echinacea-Arten //Z . Naturforforsch. — 1985. —40, N 7—8. — S. 585-587. 50. Becker H., Shich W., Wylde R. Structur von Echinacosid / / Z. Naturforforsch. — 1982. — 37. — S. 351—353. 51. Bonadeo /., Bottazzi G., Lavazza M. Echinacina B: Polysacharido attivo dell'Echinacea / / Rlv. Ital. Essenze- Profumi—Aromi—Saponi—Cosmetici—Aerosoli. — 1971. — 53. — P. 281—295. 52. Foster S. Echinacea Nature’s Immune Enhancer. Rochester. Vermont. — 1991.— 150 p. 53. Foster S. Echinacea. The Purple Coneflowers //American Botanical Council.— Botanical Series-301. — 1996.— 7 p. 54. Hobbs E.K. The Echinacea Handbook. Portland. Oregon. — 1 9 89 .- P. 118. 55. Jacobson M. Occurrence of a Pungent Insecticidal Principle in American Coneflower Roots / / Science. — 1954. — 120, N 3129. — P. 1028—1029. 56.Jacobson M. The structure of Echinacein, the insec ticidal component of American Coneflower Roots / / The journal of org. chem. — 1967. — 32, N 5. — P. 1646—1647. 57. Jukkotiene V., Maeiulyte L., Pavilonis A. et al. Investi gation of antimicrobal properties of plant origin prepa rations from Echinacea purpurea (L.) Moench and Desmo- dium canadense DC. / / Изучение и использование эхи нацеи. Материалы междунар. науч. конф. (Полтава, 21—24сент., 1998 г.). — Полтава, 1998.— С. 146—148. 58. Sicha J., Hubik J., Dusek J. Obsahove latky rody Echinacea potencialni antivirotika A immunostimulancia I I Cesk. farmacie. — 1989. — 38, N 9. — P. 424—427. 59. Voaden J., Jacobson M. Tumor inhibitors. 3. Identification and synthesis of an oncolytic hydrocarbon from American Coneflowers Roots I I J. Med. Chem. — 1972. — 15, N 6. — P. 619-623. 60. Wagner H., Proksch A., Riess-Mouer et al. Immuno- stimulierend wirkende polysacharide (heteroglikane) aus hoheren pflanzer / / Arzneim. Forsch. — 1985.— 35, N 7, — S. 1069—1075. Надійшла 24.10.2000 SS/V 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 131 Е.А. Головко, Т.О. Щербакова ФИЗИОЛОГО-БИОХИМИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА ИНТРОДУЦИРОВАННЫХ ВИДОВ РОДА ECHINACEA MOENCH E.A. Головко, T.A. Щербакова Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев Рассмотрены главные моменты истории интродукции в Украине некоторых видов рода Echinacea Moench. Опи саны биологические, ботанические, биохимические осо бенности представителей этого рода, приведены данные об их биологической активности. PHYSIOLOGICAL-AND-BIOCHEMICAL PROPERTIES OF INTRODUCED SPECIES OF ECHINACEA MOENCH GENUS E.A. Golovko, T.O. Shcherbakova M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv Principal points in the history of introducing several Echinacea Moench species in Ukraine have been considered. Biological, botanical, biochemical peculiarities of representatives of the above-mentioned genus have been described. Data concerning their biological activity prove, that this genus is promising for a more comprehensive study in various directions. 132 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1403
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:52:08Z
publishDate	2000
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/1c/0d23cbe21d66b5a751598f22dfa1581c.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-14032020-01-13T18:04:06Z Physiological-and-biochemical properties of introduced species of Echinacea Moench genus Фізіолого-біохімічні властивості інтродукованих видів роду Echinacea Moench Golovko, E.A. Shcherbakova, T.O. Principal points in the history of introducing several Echinacea Moench species in Ukraine have been considered. Biological, botanical, biochemical peculiarities of representatives of the above-mentioned genus have been described. Data concerning their biological activity prove, that this genus is promising for a more comprehensive study in various directions. Розглянуто головні моменти історії інтродукції в Україні деяких видів роду Echinacea Moench. Описано біологічні, ботанічні, біохімічні особливості представників цього роду, наведено дані про їх біологічну активність. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1403 10.5281/zenodo.3364706 Plant Introduction; Vol 7 (2000); 125-132 Інтродукція Рослин; Том 7 (2000); 125-132 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377883 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1403/1354 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Golovko, E.A. Shcherbakova, T.O. Фізіолого-біохімічні властивості інтродукованих видів роду Echinacea Moench
title	Фізіолого-біохімічні властивості інтродукованих видів роду Echinacea Moench
title_alt	Physiological-and-biochemical properties of introduced species of Echinacea Moench genus
title_full	Фізіолого-біохімічні властивості інтродукованих видів роду Echinacea Moench
title_fullStr	Фізіолого-біохімічні властивості інтродукованих видів роду Echinacea Moench
title_full_unstemmed	Фізіолого-біохімічні властивості інтродукованих видів роду Echinacea Moench
title_short	Фізіолого-біохімічні властивості інтродукованих видів роду Echinacea Moench
title_sort	фізіолого-біохімічні властивості інтродукованих видів роду echinacea moench
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1403
work_keys_str_mv	AT golovkoea physiologicalandbiochemicalpropertiesofintroducedspeciesofechinaceamoenchgenus AT shcherbakovato physiologicalandbiochemicalpropertiesofintroducedspeciesofechinaceamoenchgenus AT golovkoea fízíologobíohímíčnívlastivostííntrodukovanihvidívroduechinaceamoench AT shcherbakovato fízíologobíohímíčnívlastivostííntrodukovanihvidívroduechinaceamoench

Фізіолого-біохімічні властивості інтродукованих видів роду Echinacea Moench

Репозитарії

Схожі ресурси