Алелопатичний моніторинг заповідника Кам’яні Могили
Allelopathic analysis of rhizospherical ground of the steppe plant groups in the reserve of Kamyani Mohyly has been carried out. The effect of the steppe vegetation on formation of the number of sporulating bacteria and ground micromycetes has been shown. The dynamics of biological activity rhizosph...
Збережено в:
| Дата: | 2000 |
|---|---|
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2000
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1410 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860144941326401536 |
|---|---|
| author | Ellanskaya, N.E. Golovko, E.A. Derevyanko, B.A. Shrol, T.S. Khokhlova, I.G. |
| author_facet | Ellanskaya, N.E. Golovko, E.A. Derevyanko, B.A. Shrol, T.S. Khokhlova, I.G. |
| author_sort | Ellanskaya, N.E. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-13T19:39:46Z |
| description | Allelopathic analysis of rhizospherical ground of the steppe plant groups in the reserve of Kamyani Mohyly has been carried out. The effect of the steppe vegetation on formation of the number of sporulating bacteria and ground micromycetes has been shown. The dynamics of biological activity rhizospherical ground depending on the species of the steppe vegetation has been studied. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3364738 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:52:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 631.427.22.1:633.11
АЛЕЛОПАТИЧНИЙ МОНІТОРИНГ
ЗАПОВІДНИКА КАМ’ЯНІ МОГИЛИ
Н.Е. ЕЛЛАНСЬКА, Е.А. ГОЛОВКО, В.А. ДЕРЕВ’ЯНКО, Т.С. ШРОЛЬ, І.Г. ХОХЛОВА
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1
Проведено алелопатичний аналіз ризосферного ґрунту степових рослинних угруповань заповідника Кам'яні Могили.
Показано вплив степової рослинності на формування чисельності спороутворювальних бактерій і мікро-
міцетів ґрунту. Вивчено динаміку біологічної активності ризосферного ґрунту залежно від виду степової рослинності.
Заповідні куточки на антропогенному тлі ма
ють неоціненне значення як для збереження
біорізноманіття флори і фауни, так і для про
ведення дослідницьких робіт [15]. Вивчення
закономірностей функціонування степових
фітоценозів, що є алелопатично збалансова
ними системами, дає змогу порівнювати вплив
антропогенного навантаження на структуру та
функції рослинності і мікробоценоз ґрунту.
Відділ Українського степового природного за
повідника— Кам'яні Могили (площа 389,2 га) —
розташований у Володарському p-ні Донецької
і Куйбишевському p-ні Запорізької областей —
одне з найцікавіших мальовничих куточків, що
зберігся у степу. Особливої привабливості та
загадковості йому надають своєрідні прадавні
останці кристалічних порід у вигляді невисо
ких гір, які різко контрастують з рівнинними
ландшафтами навколишньої степової місце
вості [13, 15]. Окремі виходи кристалічних
порід, що здіймаються над рівнинною поверх
нею, дістали назву “могил” .
Поміж гранітними пасмами формуються се-
редньопотужні малогумусні чорноземи на ле-
сових породах. За кліматичними умовами Ка
м’яні Могили належать до південно-східної Ук-
: Н.Е- ЕЛЛАНСЬКА, Е.А. ГОЛОВКО, В.А. ДЕРЕВ’ЯНКО,
Т.С ШРОЛЬ, І.Г. ХОХЛОВА, 2000
раїни — одного з найбільш сонячних районів
рівнинної європейської частини, де перева
жають континентальні ознаки.
Рослинність заповідника складається з
дуже різнорідних елементів. У долині, між гра
нітними пасмами, розміщена ділянка типово
різнотравно-типчаково-ковилового степу. Уп
родовж тривалого часу степ випасався худо
бою і був надзвичайно збитий. Випасання
припинено у 1952 р. і з тих пір покрив майже
повністю відновився. Для флори Кам’яних
Могил характерні два вузько ендемічні види —
деревій голий і волошка несправжньоблідо-
лускова, що підкреслює її своєрідність та
оригінальність [15].
У степових заповідниках понад два десяти
ліття проводять планомірні стаціонарні дослі
дження флори і рослинності [2, 8, 13, 15]. Ґрун
товні експериментальні дослідження виконані
А.М. Гродзінським [5, 7] щодо вивчення але-
лопатичної активності степових рослин Украї
ни. Численні дані вітчизняних і закордонних
авторів переконливо довели значення ґрунто
вих мікроорганізмів в окремих виявах алело
патії вищих рослин [10, 17]. Динаміка і склад
кореневих виділень значно впливають на про
цеси формування угруповань ґрунту, стиму
люють інтенсивність розвитку мікроорганізмів
у ризосфері рослин [1, 4, 14].
1 6 8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3 -*
Аяелопатичний моніторинг заповідника Кам’яні Могили
В умовах заповідника Кам’яні Могили автори
відібрали ризосферний ґрунт 13 рослинних асо
ціацій та проаналізували його з погляду хімічної
взаємодії. Вивчення асоціативної діяльності
мікроорганізмів, характеру речовин, що утво
рюються внаслідок цієї діяльності, та їх значен
ня для розвитку рослин дуже важливе.
Проби ґрунту відбирали з глибини 0—20 см
у ризосфері куртин степових рослин, які домі
нували на досліджуваній ділянці [9].
Мікробіологічні аналізи проводили зі свіжо-
відібраними зразками ґрунту методом посіву
ґрунтових суспензій відповідних розбавлянь на
тверді живильні середовища: мікроміцети — на
підкислене до pH 4,5 середовище Чапека; спо-
роутворювальні бактерії — на середовище Мішу-
стіна; азотобактер — на середовище Ешбі [11].
Біологічну активність ґрунту визначали за
методами прямого біотестування за Гродзінсь-
ким [6] та обростанням грудочок ґрунту культу
рою Azotobacter chroococcum [16].
Ґрунтові мікроорганізми є найактивнішою
частиною будь-якого біогеоценозу. Вони не
просто частково розкладають рослинні виділен
ня, що зумовлює зміну їх активності, а й видо
змінюють їх та доповнюють продуктами власної
життєдіяльності, які також істотно впливають
на рослини [3].
До складу мікробних асоціацій входять мікро
міцети, які в біології ґрунту виконують важливу
біохімічну функцію. Як компоненти гетеротроф
ного блока вони беруть активну участь у проце
сах розкладання органічних речовин ґрунту, особ
ливо тих, що важко гідролізуються [12]. Задани
ми авторів (таблиця), залежно від виду рослин
-исельність мікроскопічних грибів коливається від
3,0 до 23,3 тис./г ґрунту. Найбільшу їх кількість
було виявлено у ризосфері підмаренника справ
жнього, кермеку широколистого та буквиці
лікарської. Досить незначний грибний пул спос
терігався у ризосфері деревію голого, волошки
-есправжньоблідолускової та молочаю степово-
' 0. Загалом у ґрунті степу зберігався помірний
вміст мікроскопічних грибних форм.
Біологічно дуже важливою індикаторною гру
пою ґрунтових мікроорганізмів у структурі
икробоценозу є спороутворювальні бактерії.
На відміну від неспорових форм бактерій ба-
-или беруть активну участь у розкладанні важ-
< ̂ доступних сполук [16]. У дослідах авторів спо-
:оутворювальні бактерії мали значну ампліту
ду коливань — від 27 до 414,2 тис./г ґрунту. їх
чисельність була значною у ризосфері підма
ренника справжнього, волошки несправжньо-
шкірястої та буквиці лікарської.
Зважаючи на те, що саме рослинний по
крив великою мірою впливає на кількісний та
якісний склад ґрунтової мікробіоти, можна
припустити, що виявлені відміни у чисельності
мікрофлори у ризосфері підмаренника справ
жнього, кермеку широколистого та буквиці
лікарської зумовлені своєрідними метаболі
чними процесами цих культур.
Біологічну активність ґрунту, яка виявляєть
ся внаслідок розкладання рослинних решток,
кореневих виділень рослин та накопичення
мікроорганізмів, вивчали за методом прямо
го біотестування ґрунту. До низьких концент
рацій фітотоксичних речовин найчутливішим
біотестом є крес-салат [6]. Висока алелопа-
тична активність ґрунту під материнкою звичай
ною (149,0%) та шавлією степовою (140,2%)
зумовлена екологічно збалансованим мікро-
боценозом. Кореневі виділення деревію голого
виявились досить токсичними і пригнічували
Біологічна активність ризосфери
заповідника Кам’яні Могили
степових рослин
Чисельність мікроор
ганізмів, тис./г фунту
Алелопатична
активність ґрунту
Вид рослин
Мікро
міцети
Спорові
бактерії
Приріст
коренів
крес-
салату, %
контролю
Оброс
тання
грудочок
ґрунту
азотобак
тером, %
Буквиця лікарська
Волошка
несправжньо-
18,0 237,3 112,4 96
блідолускова
Волошка
несправжньо-
3,0 66,9 94,5 100
шкіряста
Грудниця воло
8,7 414,2 106,0 96
хата 10,8 27,0 83,0 68
Деревій голий
Залізняк буль
3,0 61,8 63,7 54
бистий
Кермек широ
7,7 209,0 120,1 70
колистий
Материнка зви
19,5 73,2 134,0 98
чайна
Молочай степо
6,7 39,2 149,0 98
вий 3.2 92,6 80,3 66
Оман німецький
Підмаренник
3,3 55,5 133,0 72
справжній 23,3 283,0 117,3 98
Чина румунська 5,1 247,2 131,0 64
Шавлія степова 4,5 67,8 140,2 72
: 5N 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 169
Н.Е. Еллансъка, Е.А. Головко, В.А. Дерев’янко, Т.С. Шроль, 1.Г. Хохлова
ріст коренів тестової культури на 26,3 %. Значно
менший, але також пригнічувальний ефект щодо
біотесту виявив ризосферний ґрунт молочаю
степового та грудниці волохатої.
Крім рослинного тесту було використано куль
туру азотобактера, яка є чутливою до біологіч
но активних речовин. Наявність азотобактера у
ґрунті слугує показником його родючості. Ця
культура чутлива не лише до позитивних чин
ників середовища, а й до фітотоксичних речо
вин різної природи, тому його можна викорис
товувати як біоіндикатор токсичності ґрунту [16].
У наших дослідах фізіологічно активні речовини
деревію голого та грудниці волохатої виявились
досить токсичними і стосовно Azotobacter chro-
ococcum. До рослин, які також пригнічували
розвиток азотобактера, можна додати чину ру
мунську та молочай степовий.
Отже, згідно з результатами наших дослідів,
найбільшу біологічну активність щодо вивче
них параметрів має ризосферний ґрунт угру
повань буквиці лікарської, підмаренника справ
жнього, деревію голого та молочаю степового.
Звідси можна дійти висновку, що кожен тип
фітоценозу, який виділяє у ґрунт різні продукти
(в тому числі і значну кількість фізіологічно ак
тивних речовин), формує навколо себе специ
фічне середовище. Наявність у кореневих виді
леннях специфічних сполук є причиною відмін у
складі ризосферної мікрофлори різних рослин.
1. Берестєцкий О.А., Возняковская Ю.М., ДоросинскийЛ.М.
идр. Биологические основы плодородия почв. — М.: Ко
лос, 1984.— 287 с.
2. Білик Г.І., Ткаченко B.C. Сучасний стан рослинного
покриву Українського державного степового запові
дника Ц Досягнення ботанічної науки на Україні 1970—
1973 pp. — Київ: Наук, думка, 1976. — С. 140—143.
3. Головко Э.А. Микроорганизмы в аллелопатии выс
ших растений. — Киев: Наук, думка, 1984. — 200 с.
4. Головко Э.А. Приоритеты аллелопатии в аспекте ох
раны экологической среды / / Вопросы экологии и
охраны природы в лесостепной и степной зонах. —
Самара: Изд-во Самар, ун-т, 1996. — С. 77—87.
5. Гоодзінський A.M. Основи хімічної взаємодії рослин. —
ІС: Наук, думка, 1973. — 203 с.
6. Гродзинский А.М., Кострома ЕЮ., Шроль Т.С., Хохло
ва И.Г. Прямые методы биотестирования почвы и мета
болитов микроорганизмов / / Аллелопатия и продуктив
ность растений. — Киев: Наук, думка, 1990. — С. 121—124.
7. Гродзинский А.М. Аллелопатия растений и почвоутом
ление / / Избр. тр. — Киев: Наук, думка, 1991. —432 с.
8. Дідух Я.П. Флористична класифікація угруповань “rico-
пової флори” / / Укр. ботан. журн. — 1989. —46, № 6.—
С. 16-21.
9. Звягинцев Д.Г., Кочкина Г.А., Кожевин П.А. Новые под
ходы к изучению сукцессий микроорганизмов в по
чве,— М.: Наука, 1984.— С. 81—103.
10. Звягинцев Д.Г. Почва и микроорганизмы. — М.: Изд-
во Моск. ун-та, 1987. — 255 с.
11. Методы экспериментальной микологии: Справочник. —
Киев: Наук, думка, 1987. — 236 с.
12. Мирчинк Т.Г. Почвенная микология. — М.: Изд-во Моск.
ун-та, 1988. — 206 с.
13. Осичнюк В.В. Деякі особливості заповідного режиму у
відділеннях Українського державного степового запові
дника І І Укр. ботан. журн. — 1979. — 36, № 4. — С. 347—
352.
14. Райс Э. Аллелопатия. — М.: Мир, 1978. — 392 с.
15. Український природний степовий заповідник. Рослин
ний світ / B.C. Ткаченко, Л.П. Дідух, А.П. Генов та ін. —
К.: Фітосоціоцентр, 1998. — 280 с.
16. Шроль Т.С. Роль бактерий в токсичности почв под
озимой пшеницей / / Аллелопатия и продуктивность
растений. — Киев: Наук, думка, 1990.— С. 85—91.
17. Golovko Е.А. Experimental allelopathy: theory of evolution
and methodology / / Allelopathy in sustainable agriculture,
foresty and evnironment. — Hisar: Haryana Agric. Univ.,
India, 1994.— P. 3.
Надійшла 27.09.2000
АЛЛЕЛОПАТИЧЕСКИЙМОНИТОРИНГ
ЗАПОВЕДНИКА КАМЕННЫЕ МОГИЛЫ
Н.Э. Элланская, Э.А. Головко,
В.А. Деревянко, Т.С. Шроль, И.Г. Хохлова
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев
Проведен аллелопатический анализ ризосферной почвы
степных растительных сообществ заповедника Каменные
Могилы. Показано влияние степной растительности на
формирование численности спорообразующих бактерий
и микромицетов почвы. Изучена динамика биологичес
кой активности ризосферной почвы в зависимости от вида
степной растительности.
ALLELOPATHIC MONITORING
OF RESERVE KAMYANI MOHYLY
N.E. EUanskaya, E.A. Golovko,
B.A. Derevyanko, T.S. Shrol, I.G. Khokhlova
M.M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
Allelopathic analysis of rhizospherical ground of the steppe
plant groups in the reserve of Kamyani Mohyly has been
carried out. The effect of the steppe vegetation on formation
of the number of sporulating bacteria and ground micro-
mycetes has been shown. The dynamics of biological activity
rhizospherical ground depending on the species of the steppe
vegetation has been studied.
170 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1410 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:52:13Z |
| publishDate | 2000 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/ea/dfb209fa396446915be44fe83373c9ea.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-14102020-01-13T19:39:46Z Allelopathic monitoring of reserve Kamyani Mohyly Алелопатичний моніторинг заповідника Кам’яні Могили Ellanskaya, N.E. Golovko, E.A. Derevyanko, B.A. Shrol, T.S. Khokhlova, I.G. Allelopathic analysis of rhizospherical ground of the steppe plant groups in the reserve of Kamyani Mohyly has been carried out. The effect of the steppe vegetation on formation of the number of sporulating bacteria and ground micromycetes has been shown. The dynamics of biological activity rhizospherical ground depending on the species of the steppe vegetation has been studied. Проведено алелопатичний аналіз ризосферного ґрунту степових рослинних угруповань заповідника Кам’яні Могили. Показано вплив степової рослинності на формування чисельності спороутворювальних бактерій і мікроміцетів ґрунту. Вивчено динаміку біологічної активності ризосферного ґрунту залежно від виду степової рослинності. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1410 10.5281/zenodo.3364738 Plant Introduction; Vol 7 (2000); 168-170 Інтродукція Рослин; Том 7 (2000); 168-170 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377883 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1410/1361 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Ellanskaya, N.E. Golovko, E.A. Derevyanko, B.A. Shrol, T.S. Khokhlova, I.G. Алелопатичний моніторинг заповідника Кам’яні Могили |
| title | Алелопатичний моніторинг заповідника Кам’яні Могили |
| title_alt | Allelopathic monitoring of reserve Kamyani Mohyly |
| title_full | Алелопатичний моніторинг заповідника Кам’яні Могили |
| title_fullStr | Алелопатичний моніторинг заповідника Кам’яні Могили |
| title_full_unstemmed | Алелопатичний моніторинг заповідника Кам’яні Могили |
| title_short | Алелопатичний моніторинг заповідника Кам’яні Могили |
| title_sort | алелопатичний моніторинг заповідника кам’яні могили |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1410 |
| work_keys_str_mv | AT ellanskayane allelopathicmonitoringofreservekamyanimohyly AT golovkoea allelopathicmonitoringofreservekamyanimohyly AT derevyankoba allelopathicmonitoringofreservekamyanimohyly AT shrolts allelopathicmonitoringofreservekamyanimohyly AT khokhlovaig allelopathicmonitoringofreservekamyanimohyly AT ellanskayane alelopatičnijmonítoringzapovídnikakamânímogili AT golovkoea alelopatičnijmonítoringzapovídnikakamânímogili AT derevyankoba alelopatičnijmonítoringzapovídnikakamânímogili AT shrolts alelopatičnijmonítoringzapovídnikakamânímogili AT khokhlovaig alelopatičnijmonítoringzapovídnikakamânímogili |