Рельєф, ландшафти та деревна рослинність дендропарку “Софіївка”

The plans of topography, landscape and woody vegetation in dendrological park Sofiivka are presented. Some measures to change the type of the oak forest section and to alter the park-garden landscape into the garden landscape are described. The woody vegetation is analyzed.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2000
Hauptverfasser:	Klimenko, Y.O., Kosenko, I.S.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1415
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860144947994296320
author	Klimenko, Y.O. Kosenko, I.S.
author_facet	Klimenko, Y.O. Kosenko, I.S.
author_sort	Klimenko, Y.O.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-13T19:59:22Z
description	The plans of topography, landscape and woody vegetation in dendrological park Sofiivka are presented. Some measures to change the type of the oak forest section and to alter the park-garden landscape into the garden landscape are described. The woody vegetation is analyzed.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3364748
first_indexed	2025-07-17T12:52:16Z
format	Article
fulltext	РЕЛЬЄФ, ЛАНДШАФТИ ТА ДЕРЕВНА РОСЛИННІСТЬ ДЕНДРОПАРКУ “СОФІЇВКА” Ю.О. КЛИМЕНКО1, i.e. КОСЕНКО2 1 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 2 Дендрологічний парк “Софіївка” НАН України Україна, 20300 Умань, вул. Київська, 12а Наведено топографічний і ландшафтний плани дендропарку “Софіївка” та план його деревної рослинності. Описано заходи, спрямовані на перевод частини діброви з лісового типу садово-паркового ландшафту в парковий. Зроблено аналіз деревної рослинності. Уманський державний дендрологічний парк “Софіївка” НАН України є шедевром садово- паркового мистецтва кінця XVIII — початку XIX ст. Парк розкинувся на площі понад 170 га на околиці старовинного міста Умань Чер каської обл. Це — зразок поєднання в єдину паркову композицію води, землі, каменів, рос линності, архітектурних споруд і скульптур. Заснований парк у 1796 р. багатим поль ським магнатом Станіславом Щенсним По- тоцьким на честь дружини красуні-гречанки Софії. Як відомо, ідея спорудження парку в романтичному стилі з використанням рим ської та грецької міфології належала самій Софії. Автором архітектурного проекту, а та кож керівником усіх робіт з будівництва “Со- фіївки” був талановитий польський військо вий інженер Людвиг Метцель, який зумів на полотні природи та людської праці втілити образи безсмертних героїв Гомерової “Одіс сеї” та “ Іліади” . Історії “Софіївки” та її сучасному стану при свячено численні публікації, зокрема, найповні ше вони висвітлені в монографії І.С. Косенка, Г.Ю. Храбана, В.В. Мітіна, В.Ф. Гарбуза [2]. Але £ Ю.О. КЛИМЕНКО, i.e. КОСЕНКО, 2000 рельєф парку, його ландшафти та деревна рос линність потребують подальшого вивчення. Нині площа парку складається з основної те риторії, Третього ставу та його берегів і розсад ника. За дендропарком закріплене річище Кам’ янки до її впадіння в Уманку (близько 11 га) (рис. 1). Навколо парку виділено охоронні зони. Рельєф основної території парку складний (пе репад висот 49 м — від 171 до 220 м) (рис. 2). Складність рельєфу обумовлена балками. В одній з них лежить річище Кам’янки, на якій ство рено Верхній та Нижній стави. Від північної час тини Нижнього ставу відходить урочище Звіри нець. На новій території парку розташована Гре кова балка, у якій створено Лебединий став, став Нерестилище та Ювілейний став. Хоча вони су часні, але розташовані на передбачених ще у XIX ст. місцях — проекти цих водойм є на плані 1855 р. і плані часів Уманського землеробсько го училища [4]. Нині розпочато будівництво чет вертого найефектнішого ставу біля головного входу в парк з вул. Садової. Під час аналізу ландшафтів дендропарку було використано класифікацію Л.І. Рубцова [6, 7], який виділив 6 типів садово-паркових ландшафтів: 1) лісові, 2) паркові, 3) регулярн' 4) лучні, 5) садові, 6) альпійські. 1 8 8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3 -- Рельєф, ландшафти та деревна рослинність дендропарку “Софіївка” На території дендропарку представлені всі типи садово-паркових ландшафтів (рис. 3), основним з них є лісовий. Зелені насадження “Софіївки” набули лісового характеру через 50 років після заснування парку. Це засвідчено у статті Ф. Ба- зинера [1] про Софіївку, де також зазначалося, що уманський сад щодо рослин не може похва литися своїм багатством. Ф. Базінер називав окремі види рослин парку: павловнія імператорсь ка, іудине дерево, каштан посівний, катапьпа буз- коволиста, гібіскус сірійський, в'яз плакучий, со сна Веймугова, ялівець козацький, ялина канадсь ка, платан східний, клен гостролистий, липа ши роколиста, гледичія звичайна, ясен манний, ай лант залозистий, сумах оленерогий, сосна зви чайна, тополя біла, верба вавилонська. Він по відомив, що ці дерева погано розміщені та їх більшість росте на закритих ділянках або в глу шині серед густого лісу, де їх важко помітити. З роками, і особливо після 1929 p., коли “Софіївці" було надано статус заповідника, паркові ландшафти поступово перетворили ся у лісові. У звіті за 1960 р. за темою: Вос становление и улучшение парковых компози ций дендропарка “Софиевка” , що виконували упродовж 1955—1960 pp. під керівництвом Л.І. Рубцова, зазначено: “За 160-річний пе ріод існування парку багато його ділянок ут ратили свої композиційні достоїнства, деякі екзоти віджили свій вік, а на їх місці шляхом самосіву з ’явились аборигенні породи. В ре зультаті цього парк почав набувати характе ру лісового масиву. Видовий склад за період Великої Вітчизняної війни 1941—1945 pp. зменшився до 180 видів і форм” [2]. На жаль, основному масиву насаджень до сьогоднішніх часів не повернуто колись задуманий ланд шафт, вони й досі носять лісовий характер. Парковий тип ландшафту сформовано, в основному, в новій частині, де невеликі гай ки чергуються з галявинами, на яких зроста ють поодинокі дерева. Слід зазначити, що у “Софіївці", як і в багатьох інших ландшафт них парках, насадження яких створювали штучно, повинні переважати паркові типи лан дшафту. Як нам відомо, парк збудовано на околиці міста, де росли кілька поодиноких дерев (дуб, липа, верба, груша) [9]. На кар тинах В. Аллана (рис. 4), якими була проілю стрована поема С. Трембецького [8], видно, що саме парковий тип ландшафту був харак терний для “Софіївки” загалом. Лише ближче до меж парку створювали масиви лісового типу, хоча і серед них робили галявини [5]. Урочище Дубинка, яке було колись на межі парку, в наш час, коли площа парку значно збільшилася, опинилося у центрі. З фону воно перетворилося на важливу ландшафтну скла дову. Тому останніми роками розпочато ро- РИС.1. Схема дендропарку "Софіївка” : 1 — зелені насадження; 2 — водойми; 3 — напрямок течій; І — основна територія; І! — Третій став та його береги; III — розсадник; IV — річище Кам’янки до її впадіння в Уманку; А — оранжереї Уман ської сільськогосподарської академії; Б — науково-лабораторний корпус; В — Будинок творчості вчених ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 189 190 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 3-4 РИС. 2. Планування та рельєф дендропарку “Софіївка": А — Верхній став; Б — Нижній став; В — Лебединий став; Г — став Нерестилище; Д — Ювілейний став; Є — урочище Звіринець; Є — Грекова балка; Ж — урочище Дубинка; 3 — галявина Грибок; І — амфітеатр; К — "Англійський парк” ; Л — "Кавказька гірка”; М — Китайська альтанка; H — науково-лабораторний корпус; О — вхід у парк з вул. Садової; П — вхід з боку оранжерей; 1 — будівлі; 2 — огорожа; 3 — пам'ятник; 4 — фонтан; 5 — дорога з твердим покриттям; 6 — ґрунтова дорога; 7 — стежка; 8 — міст; 9 — дамба; 10 — тераси; 11 — каміння; 12 — рілля; 13 — алея (за межами парку); 14 —плодовий сад (за межами парку); 15 —лісовий масив (за межами парку); 16 — горизонталь та її відмітка. Решту позначень див. на рис. 1 боти з розчистки дібровного масиву від су путніх видів, підросту та кущового ярусу (на рис. З ці площі позначені літерою А). Внаслі док цих робіт зімкненість насадження зни жується. Освітлення поверхні, а також штуч не формування газону змінюють трав’янис тий ярус. Окремі ділянки за станом наближа ються до паркового типу садово-паркового ландшафту (рис. 5). Такі ділянки мають есте- тичніший вигляд. Але є небезпека, що досить сильні зміни у сталому фітоценозі призведуть до небажаних наслідків. Через це роботи виконують поетапно та відстежують стан діб рови, в якій проведено розчистку. На части ні площ зберігатимуть фітоценози, які близькі до природних. Це доречно й тому, що для парків романтичного стилю притаманні дещо зарослі окремі ділянки. Експеримент із змі ною ландшафтного вигляду діброви на Ду бинці має важливе теоретичне і практичне значення для паркобудівництва України. Лучні ландшафти є як на дні балок, так і на підвищених місцях (наприклад, на галявині Гри бок). Річище Кам'янки являє собою альпійсь кий тип садово-паркового ландшафту завдя ки природним виходам каміння на поверхню та брилам, які були пересунуто і розташовано за проектом Л. Метцеля (рис. 6, 7). За харак тером рослинного покриву окремі ділянки уз довж Кам’янки близькі або до лісового, або до паркового, або до лучного типів ландшаф ту. Регулярний ландшафт представлений ам фітеатром (рис. 8), алеями (від головного входу до Нижнього ставу, від входу з боку оранже рей до Верхнього ставу та ін.) і рядовими по садками (ряд старих сосен кримських в пів нічній частині парку вздовж Верхнього ставу (рис. 9), захисні смуги). До садового типу ланд шафту належить розарій, створений біля нау ково-лабораторного корпусу. За інвентаризацією 2000 p., в дендропар ку зростає 2143 види, форми та сорти рос лин, з яких понад 1000 — деревні [3]. Багато видів та сортів було завезено упродовж ос танніх 10 років. Усі вони вирощуються на новій території дендропарку, що не порушує Фло рентійську хартію Міжнародного комітету з історичних садів 1981 р. Найстарішим деревом є 300-річний дуб, що росте біля Китайської альтанки. Кількість віко вих дубів вимірюється сотнями. 200-річний ру біж перетнули в’яз гладенький та 5 тополь білих. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 «191 Ю.О. Клименко, І.С. Косенко ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 3-4 Рельєф, ландшафти та деревна рослинність дендропарку "Софіївка” РИС. 3. Ландшафтний план дендропарку “Софіївка” . Типи садово-паркових ландшафтів: 1 — лісовий, 2 — парковий, 3 — лучний, 4 — садовий, 5 — регулярний, 6 — альпійський; А — ділянки, на яких здійснюється прорідження діброви. Решту позначень див. на рис. 2 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 У 1836 р. були висаджені липи серцелисті, 50 з яких живе й досі. 150-річного віку досягли 35 модрин європейських, 2 сосни Веймутова та ясени звичайні. Представники ще 43 видів та форм мають вік понад 100 років. Серед них яли ця біла, ялина європейська, сосни чорна, крим ська і звичайна, болотний кипарис звичайний, ліщина ведмежа та одна її форма, бундук канад ський, софора японська, бук лісовий і дві його форми, гіркокаштан звичайний і дві його фор ми, гіркокаштани м ’ясо-червоний та павіа, липи американська, повстиста та європейська, а також форма останньої, каркаси південний та західний, бархат амурський та ін. Нещодавно загинули (від повені, суворих зим тощо) найстаріша в Україні туя західна, 150- річне тюльпанне дерево, 100-річний бук східний, 4-стовбурна біла тополя, 3 стовбури якої на висоті близько 3 м були зрощені гілками (це дерево росло з 1860 p.). План деревної рослинності основної тери торії дендропарку наведено на рис. 10. Площа цієї території досягає 120 га, з них на насадження припадає 99,61 га (83,01 %), на шляхово-стежкову мережу — 9 га (7,5 %), на будівлі — 0,24 га (0,2 %), на водойми — 10,27 га (8,56 %), на розсадник — 0,28 га (0,23 %), на господарський двір — 0,60 га (0,5 %). Площа насаджень розподіляється так: ділян ки, на яких домінує дуб звичайний, займають 13,38 га (13,43 %), дуб червоний—0,44 га (0,44 %), липа серцелиста — 0,80 га (0,81 %), ясен зви чайний — 15,88 га (15,94 %), граб звичайний — 0,94 га (0,95%), клен гостролистий — 1,76 га (1,77 %), береза повисла — 0,88 га (0,89 %), осика та тополя біла — 0,66 га (0,66 %), верба біла — 0,32 га (0,32 %), горіх ведмежий—4,21 га (4,23 %), горіх чорний — 0,64 га (0,64 %), інші види листя них дерев — 0,32 га (0,32 %), сосна звичайна — 0,78 га (0,78 %), ялина європейська — 3,17 га (3,18 %), модрина європейська —0,54 га (0,54 %), туя західна — 0,22 га (0,22 %), сосна кримська — 0,74 га (0,74 %), кипарисовик горохоплодий — 0,30 га (0,3 %), ялівець віргінський —0,1 га (0,1 %), сосна Веймутова — 0,1 га (0,1 %); деградована діброва з майже однаковими співвідношеннями ясена звичайного, липи серцелистої, клена гос тролистого, граба звичайного, дуба звичайного, Вік встановити не вдалося. 193 25 — 2-586 РИС. 4. Картина В. Аллана (початок XIX ст.), Водоспад “Три сльози” та “Розбита колона” ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 РИС. 6. “Долина Велетнів” (альпійський тип садово-паркового ландшафту) ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 3-4 2 5 * 195 Si4 - і . . . . 5-\, ' ^ . v 1 : РИС. 7. “Критський лабіринт” (альпійський тип садово-паркового ландшафту) : .'-С В “ артерний амфітеатр (регулярний тип садово-паркового ландшафту) 196 /SSA/ 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 3-4 Рельєф, ландшафти та деревна рослинність дендропарку “Софіївка” клена польового та в’язів — 7,98 га (8,01 %); інші ділянки з листяних дерев, серед яких жоден вид не переважає — 7,10 га (7,13 %); насадження хвойних, серед яких не можна виділити доміну ючий вид— 2,80 га (2,81 %); галявини —32,98 га (33,11 %); рядові посадки — 2,37 га (2,38 %); розарій — 0,2 га (0,2 %). Один з найпоширеніших видів — дуб зви чайний. Масиви старих дерев є в урочищі Дубинка, а молодих — на схилах Трекової балки. Під час створення парку висаджували місцеві види — дуб звичайний, ясен звичай ний, липу серцелисту, клен гостролистий, граб звичайний, клен польовий, в’яз гладенький. На окремих ділянках вони утворюють насад ження, в яких жоден вид не домінує (на рис. 10 ці ділянки позначено літерою “є ” ). Ми вва жаємо такі площі деградованою дібровою. “Софіївка” є прикладом того, як штучно ство рені насадження з аборигенних видів з часом уподібнюються природним з притаманною їм ярусністю та складом кущових і трав’янистих видів. Є дослідження [5], які засвідчують, що на плато для дуба не досить добрі умови місцезростан ня, тому він лише III бонітету. На схилах умови більш придатні для граба. Неважко помітити, що діброва краще збереглася на плато і гірше на схилах, хоча не можна виключити, що цей роз поділ зумовлений не тільки екологічними по требами рослин, а й тим, що так було здійсне но посадки. Дані праці [5] про те, що природне відновлення дуба майже не відбувається, під тверджуються і нині, тоді як інші види (на одних ділянках ясен, на інших — граб) утворюють ряс ний самосів і в міру випадання старих дубів ви тісняють цей вид з насадження. Отже, якщо не протидіяти цій тенденції зміни насаджень, пло ща діброви зменшуватиметься, а ясеневників та грабняків — збільшуватиметься за її рахунок, а також за рахунок виділів, в яких нині жоден вид не домінує (є ознаки, що, найвірогідніше, площі таких виділів зазначені два види поділять між собою). З погляду естетичності насаджень було б краще, якби виділи без домінуючого виду транс формувалися у діброву. Тому невідкладно треба вжити комплекс заходів, спрямованих на віднов лення діброви та розширення її площі. Просте підсаджування дубів замість тих рослин, що ви пали, у старих масивах мапоперспективне. Вікно РИС. 9. Ряд з сосни кримської (елемент регулярного планування) у полозі через деякий час закриють крони сусідніх дерев і молоді саджанці загинуть від нестачі світла. Щоб цього уникнути, довкола дерева, яке загинуло, потрібно видалити усі малоцінні рос лини і, тільки якщо внаслідок цього утвориться досить великий просвіт, висаджувати дубки. Досвід засвідчує, що в разі реконструкції деко ративних рослинних композицій повна заміна кур тини, яка розпадається, перспективніша, ніж спроби доповнення на місці загиблих рослин. Значну територію займають ясеневники (су марна площа ділянок, на яких домінує ясен, пе ревищує площу діброви). Вони переважають у східній частині парку та в районі урочища Звіри нець. Для старовинних парків Лісостепу Украї ни характерним є явище заміни дібров на ясе невники, але в даному разі однозначно цього SSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 197 Ю.О. Клименко, І.С. Косенко стверджувати не можна, оскільки насадження мають штучне походження. Лише подальші дос лідження вікової структури зазначених масивів або віднайдення їхніх описів в архівних матеріа лах можуть допомогти з ’ясувати усі питання. Не можна виділити домінуючий вид в Анг лійському парку, створеному у 1890—1891 pp. В.В. Пашкевичем (тут на площі близько 2 га зростає 112 видів та форм деревних рослин), та на Кавказькій гірці (57 видів та форм де ревних рослин). Значно поширені у “Софіївці” насадження ведмежого горіха — всього у парку росте по над 3000 екземплярів цього виду. Більшість з них вирощена з насіння, зібраного з чотирьох дерев, висаджених В.В. Пашкевичем в Анг лійському парку, але є й рослини, що виросли з насіння або саджанців, привезених з різних куточків природного та інтродукційного ареалу ведмежого горіха. За площею, на якій вид домінує, серед хвой них найпоширеніші ялина європейська, сосни звичайна та кримська (насадження останньої були створені у 1860-х роках на Звіринці, але ще наприкінці XIX ст. почали відмирати, хоча певна кількість дерев збереглася досі), мод рина європейська, кипарисовик горохоплодий, туя західна, сосна Веймутова, ялівець віргін- ський. Крім перелічених видів тут росте по над 100 екземплярів ялівців козацького та зви чайного, ялини колючої та канадської. Поде куди з хвойних сформовані насадження, в яких жоден вид не переважає. Загалом представ ники цього класу займають у парку незначні площі порівняно з листяними. З метою збереження та відродження ста- 198 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 Рельеф, ландшафти та деревна рослинність дендропарку “Софіївка” РИС. 10. План деревних насаджень дендропарку “Со фіївка”: I — дуб звичайний, 2 — дуб червоний, 3 — липа серцелиста, 4 — ясен звичайний, 5 — граб звичайний, 6 — клен гостролистий, 7 — береза повисла, 8 — осика та тополя біла, 9 — верба біла, 10 — інші види листяних дерев (а — ведмежий горіх, б — горіх чорний), I I — сосна звичайна, 12— ялина європейська, 13— модрина європейська, 14 — туя західна, 15 — інші види хвойних дерев (в — сосна кримська, г — кипарисовик горохоплодий, д — ялівець віргінський, е — сосна Веймутова), 16— виділ, в якому жоден вид не переважає (є — деградована діброва, в якій в майже рівних кількостях зростають ясен звичайний, липа серцелиста, клен го стролистий, граб звичайний, дуб звичайний, клен польовий, в’я зи), 17 — галявини, 18 — ряд з листяних дерев (ж — липа серце листа, з — гледичія звичайна, и — дуб звичайний, і — липа серце листа та гіркокаштан звичайний), 19 — ряд з хвойних дерев (к — сосна кримська), 20 — окреме листяне дерево (л — дуб біля Ки тайської альтанки, м — два дуби на галявині Грибок), 21 — окре ме хвойне дерево; н — розарій ровинного парку у ньому проводять моніто ринг таксономічного складу, ландшафтів та стану фітоценозів. У новій частині парку ши роко розгорнуто роботи з інтродукції рослин. 1. Базинер Ф. Краткое описание Царицына сада близ г. Умани Киевской губернии / / Журн. М-ва гос. иму- ществ. — 1851. — Ns 4. — 4. 2. — С. 79-84. 2. Звіт «Восстановление и улучшение парковых компо зиций дендропарка “Софиевка"». — 1960. 3. Каталог рослин дендрологічного парку “Софіївка”. — Умань : Уманський дендрологічний парк “Софіївка” НАН України, 2000.— 160 с. 4. Косенко І.С., Храбан Г.Ю., Мітін В.В., Гарбуз В.Ф. Ден дрологічний парк “Софіївка” . — К. : Наук, думка, 1996.— 192 с. 5. Лыпа А.Л. Софиевка: Уманский государственный за поведник (1796—1946).— Киев : Изд-во АН УССР, 1948. — 110 с. 6. Рубцов Л.И. Садово-парковый ландшафт, — Киев : Изд-во АН УССР, 1956. — 212 с. 7. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. — М. : Стройиздат, 1979. — 183 с. 8. Trembecki S. Sophiowka: Роете polonais, traduit en vers francais par le comte de Lagarde. — Vienne : De I’imperimerie d’Antoine Strauss, 1815.— 161 s. 9. Themery T. Guide de Sophiowka, surnomme la mervelle de I'Ukraine... — Odessa, 1846. РЕЛЬЕФ, ЛАНДШАФТЫ И ДРЕВЕСНАЯ РАСТИТЕЛЬНОСТЬ ДЕНДРОПАРКА “СОФИЕВКА" Ю.А. Клименко И.С. Косенко 2 ’ Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев 2Дендрологический парк “Софиевка” НАН Украины, Украина, Умань Приведены топографический и ландшафтный планы денд ропарка “Софиевка" и план его древесной растительности. Описаны мероприятия, направленные на перевод части дубравы из лесного типа садово-паркового ландшафта в парковый. Сделан анализ древесной растительности. RELIEF, LANDSCAPE AND WOODY VEGETATION IN DENDROLOGICAL PARK SOFIIVKA Yu.O. Klimenko, I. S. Kosenko M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv Dendrological Park Sofiivka National Academy of Sciences of Ukraine, Uman The plans of topography, landscape and woody vegetation in dendrological park Sofiivka are presented. Some measures to change the type of the oak forest section and to alter the park-garden landscape into the garden landscape are described. The woody vegetation is analysed. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 3-4 199
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1415
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:52:16Z
publishDate	2000
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/a9/eb7f6c7696cf2ef9a7e45ce5aa1eb8a9.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-14152020-01-13T19:59:22Z Relief, landscape and woody vegetation in dendrological park Sofiivka Рельєф, ландшафти та деревна рослинність дендропарку “Софіївка” Klimenko, Y.O. Kosenko, I.S. The plans of topography, landscape and woody vegetation in dendrological park Sofiivka are presented. Some measures to change the type of the oak forest section and to alter the park-garden landscape into the garden landscape are described. The woody vegetation is analyzed. Наведено топографічний і ландшафтний плани дендропарку “Софіївка” та план його деревної рослинності. Описано заходи, спрямовані на перевід частини діброви з лісового типу садово-паркового ландшафту в парковий. Зроблено аналіз деревної рослинності. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1415 10.5281/zenodo.3364748 Plant Introduction; Vol 7 (2000); 188-199 Інтродукція Рослин; Том 7 (2000); 188-199 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377883 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1415/1366 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Klimenko, Y.O. Kosenko, I.S. Рельєф, ландшафти та деревна рослинність дендропарку “Софіївка”
title	Рельєф, ландшафти та деревна рослинність дендропарку “Софіївка”
title_alt	Relief, landscape and woody vegetation in dendrological park Sofiivka
title_full	Рельєф, ландшафти та деревна рослинність дендропарку “Софіївка”
title_fullStr	Рельєф, ландшафти та деревна рослинність дендропарку “Софіївка”
title_full_unstemmed	Рельєф, ландшафти та деревна рослинність дендропарку “Софіївка”
title_short	Рельєф, ландшафти та деревна рослинність дендропарку “Софіївка”
title_sort	рельєф, ландшафти та деревна рослинність дендропарку “софіївка”
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1415
work_keys_str_mv	AT klimenkoyo relieflandscapeandwoodyvegetationindendrologicalparksofiivka AT kosenkois relieflandscapeandwoodyvegetationindendrologicalparksofiivka AT klimenkoyo relʹêflandšaftitaderevnaroslinnístʹdendroparkusofíívka AT kosenkois relʹêflandšaftitaderevnaroslinnístʹdendroparkusofíívka

Рельєф, ландшафти та деревна рослинність дендропарку “Софіївка”

Institution

Ähnliche Einträge