Дендропарк “Тростянець”: минуле, сучасне, перспективи
Historical information and the data about the botanical collections of the famous dendrological park Trostyanets of the Ukrainian National Academy of Sciences have been accounted. The basic trends of scientific research and prospects of development of the dendrological park have been elucidated.
Gespeichert in:
| Datum: | 2000 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2000
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1418 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144951879270400 |
|---|---|
| author | Ilyenko, O.O. |
| author_facet | Ilyenko, O.O. |
| author_sort | Ilyenko, O.O. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-13T20:07:18Z |
| description | Historical information and the data about the botanical collections of the famous dendrological park Trostyanets of the Ukrainian National Academy of Sciences have been accounted. The basic trends of scientific research and prospects of development of the dendrological park have been elucidated. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3364760 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:52:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
Ботанічні сади
та дендропарки України
УДК 58.006 (091)
ДЕНДРОПАРК “ТРОСТЯНЕЦЬ”:
МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ПЕРСПЕКТИВИ
0.0. ільєнко
Дендрологічний парк “Тростянець” НАН України
Україна, 16742 п/в Тростянець Ічнянського p-ну Чернігівської обл.
Наведено історичні відомості щодо створення дендрологічного парку "Тростянець” і дані про його сучасний
стан та перспективи розвитку.
“Любезный прохожий! Сад, в котором ты гуля
ешь, насажден мною. Он служил мне утешени
ем в моей жизни. Если ты заметишь беспоря
док, ведущий к уничтожению его, то скажи об
этом хозяину сада. Ты сделаешь доброе
дело.” — Цей заповіт нанесено на надмогиль
ний камінь Івана Михайловича Скоропадсько
го —засновника відомого шедевра садово-пар
кового мистецтва — дендрологічного парку
“Тростянець” , який він створював упродовж
майже піввіку і де заповів себе поховати, підго
тувавши відповідне місце ще за життя. Створе
ний у Лісостепу, дендрологічний парк “Тростя
нець” , без сумніву, є зразком ландшафтного
паркобудівництва, що за своєю красою прак
тично не має собі рівних серед парків Серед
ньої Європи [1] і, по суті, став унікальною ко
лекцією паркових картин та надзвичайних за
виразністю пейзажів.
Дендропарк розташований у південно-схід
ній частині Чернігівської обл.; його коорди
нати: 50" 48' пн. ш. і 32° 41' сх. д.; площа
парку — 204 га. Кліматичні умови в цілому
сприятливі для розвитку деревної рослинності
і характеризуються такими головними показ
никами: середньорічна температура повітря
+7,2 °С; абсолютний мінімум — 32 °С; макси
мальна температура сягає +35,5 °С; серед-
С О О. ІЛЬЄНКО, 2000
ньорічна кількість опадів — 625 мм. Ґрунти —
глибокі чорноземи. Рівень ґрунтових вод ста
новить 5—10 м, іноді вони виходять на по
верхню у вигляді численних джерел [3].
Місцевість, де створений дендропарк, на
початку XIX ст. була типовою для Лівобереж
ного Лісостепу — відкрита рівнина, що роз
сікалась глибокими заболоченими балками. На
частині цієї території був розташований 200-
річний дубовий гай, решту використовували
як сільськогосподарські угіддя [4].
Початок будівництва парку припадає на
1834 p., коли шляхом поглиблення балок і на
сипання гребель було створено систему
ставків. Головним є Великий став, що виник
на Тростянецькій балці, завдовжки 1,3 км і
завширшки біля греблі майже 100 м. Він роз
діляє парк посередині з півночі на південь і є
його композиційною віссю. З різних сторін коло
цього ставу створено два менших за розміра
ми — Лебединий та Куциха. В цілому водна по
верхня становить 10 га і є одним із важливих
елементів паркового ландшафту.
На той же час по берегах ставків влаштову
вали і перші посадки деревних рослин на площі
близько 20 га; крупномірних саджанців ялини та
тополі каролінської. Згодом почали висаджува
ти саджанці берези, липи, клена, дуба, які вико
пували в сусідніх лісонасадженнях. Ці рослини
практично повністю загинули, крім тих, які були
210 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4
Дендропарк “Тростянець”: минуле, сучасне, перспективи
висаджені безпосередньо біля води. Такі резуль
тати перших посадок спонукали І.М. Скоропадсь
кого до створення власного розсадника на те
риторії парку. У балці Богівщина в значній
кількості почали вирощувати посадковий мате
ріал як місцевих видів, так і завезених з інших
районів. За наявності достатньої кількості посад
кового матеріалу посадки почали здійснювати ве
ликими суцільними ділянками, які межували із
сінокісними галявинами, і отримали досить по
зитивні результати. Наприкінці першої половини
XIX ст. в насадження почали вводити екзотичні
види, саджанці яких доставляли із Риги, Петер
бурга, Парижа, Києва, Нікітського ботанічного
саду, акліматизаційного саду Каразіна та ін. Зви
чайно, не всі екзотичні рослини приживались в
нових умовах, але це дало поштовх для удоско
налення акліматизаційної роботи і застосування
нових засобів у формі щеплення екзотів на місцеві
види, наприклад, південних дубів на місцевому
дубі, кедра сибірського на сосні звичайній тощо.
1 це дало позитивні наслідки: паркові насаджен
ня почали швидко збагачуватись новими оригі
нальними формами з незвичайними декоратив
ними властивостями.
Одночасно з розвитком паркових ландшаф
тів виникла реальна необхідність створення
захисних насаджень. Це здійснювалося шля
хом заліснення степових ділянок розміром від
0,5 до 15 га за межами паркової території.
Насадження розміщували полосами чи ком
пактними гаями навкруги парку на відстані до
2 км від нього, створюючи захисну зону, роз
ширену з боку переважного напрямку вітрів.
Зазвичай, у більшості цих насаджень перева
жав якийсь один вид, наприклад, сосна, бере
за, ялина, дуб, але були і змішані насадження,
де до місцевих видів додавались екзоти, за
пас саджанців яких створювався у розсаднику.
Таким чином, площу захисних насаджень було
доведено до 155 га, з яких 100 га займали
хвойні види. Зауважимо, що роботи зі ство
рення таких гаїв мали не парковий, а більше
лісокультурний характер: рослини масово ви
саджували дрібним посадковим матеріалом за
допомогою спрощеного способу — під лопа
ту — і вони добре приживались.
З 1858 р. почався новий етап у будівництві
Тростянецького парку — перетворення рівнин
ної місцевості на рельєфний ландшафт. Спо
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4
чатку роботи здійснювали на 5 га, а згодом
площу було розширено до ЗО га по обох бо
ках від Великого ставу. Керував роботами го
ловний садівник К.Д. Шлінглоф. З метою ство
рення гірського рельєфу на відведених ділян
ках частково вирубували існуючі насадження,
а в місцях, де створювали високі гірки, — вони
ставали каркасом і повністю засипались зем
лею. У результаті робіт, що проводили близь
ко ЗО років, створено гористий рельєф, де
висота окремих гірок сягала 35 м. Гірки об
саджували деревами, як правило, соснами та
кущовими видами. Деревні види спочатку доб
ре розвивались на насипному ґрунті, але зго
дом розміщені на верхівках гірок рослини по
чали помітно відставати у рості і розвитку, що
деякою мірою зменшило вираженість гірського
ландшафту.
У 1886 р. було проведено першу інвентари
зацію насаджень парку і складено топографі
чний план. За її підсумками, площа парку ста
новила 170 га, видовий склад налічував 623 ви
ди та форми, з них 161 — хвойних, 462 —
листяних, у тому числі дуба — 50 видів і форм,
клена — 60, ясена — 37, ільмових — 34, липи —
27, берези — 16, тополі — 18, горобини — 17,
ялини та ялиці — 51, сосни — 22, туї — 32, ялів
цю — 25 видів та форм. Узагалі на цей період
ландшафт парку був практично сформований:
захисні насадження займали площу 180 га,
формування рельєфу безпосередньо на тери
торії парку закінчено, прокладено доріжки, вста
новлено кам'яні та дерев’яні лави та альтанки,
скульптури, побудовано малі архітектурні фор
ми, греблі та мости. \
На жаль, з кінця XIX ст. в історії дендропарку
починається період певного занепаду, спричи
неного смертю І.М. Скоропадського в 1887 р. і
відомими суспільно-політичними подіями по
чатку і середини XX ст. Факт такого занепаду
достовірно засвідчила інвентаризація насад
жень парку 1948 p., коли було виявлено тільки
391 вид і форму, у тім числі 79 хвойних і 312 ли
стяних. Істотне значення в такому зменшенні
видового і формового складу насаджень мав
фактор відсутності протягом тривалого часу
компетентного і зацікавленого господаря. Так,
з 1918 р. і упродовж майже двох десятиліть
парк був у віданні створеного у Тростянці тва
ринницького радгоспу. У 1938 р. головна час-
211
27*
0 .0 . Ільєнко
тина парку була виділена в самостійну госпо
дарську одиницю і підпорядкована безпосе
редньо Наркомзему УРСР, а в 1940 р. він став
державним заповідником і був підпорядкова
ний Головному управлінню по заповідниках.
Цього ж року заповіднику було додано ЗО га
орної землі для створення розсадника і колек
ційної ділянки.
З передачею дендропарку у 1951 р. до Ака
демії наук УРСР в його історії почався якісно
новий період розвитку. Він стає науково-дос
лідною установою, де вивчаються питання інтро
дукції та акліматизації рослин, реконструкції та
відновлення паркових ландшафтів, вегетатив
ного та генеративного розмноження інтроду
кованих рослин, і проводиться вагома культур
но-просвітницька робота. Практично відразу
після передачі в Тростянці на площі 11,4 га ство
рюється арборетум, де зібрано майже тисячну
колекцію деревних видів, різновидів і форм.
Активно розвивається виробничий розсадник,
де вирощуються сотні тисяч саджанців різно
манітних видів і форм як для потреб власне
дендропарку, так і для потреб зеленого будів
ництва. З часом дендропарк став головним
виробником декоративних саджанців для
північних регіонів України, а також для Росії та
Білорусі. Дендропарк використовується і як
насіннєва база для постачання зацікавленим
структурам насіння екзотичних видів.
Підсумовуючи акліматизаційну діяльність
творців дендропарку, можна навести прикла
ди надзвичайно вдалого використання інтро
дукованих рослин. Особливе місце щодо цьо
го посідають хвойні види, якими засаджено
найбільш рельєфні місця парку, їх вдало ви
користано під час оформлення галявин,
ставків, окремих паркових масивів. Завдяки
хвойним видам незвичайний художній коло
рит створюється в парку протягом літнього
періоду і взимку. Низькорослий ялівець ко
зацький, яким покрито крутосхили, гірки та їх
підніжжя, береги ставків, створює неперевер-
шений художній ландшафт, який, окрім цього,
ще й ефективно виконує ґрунтозахисну функ
цію, не допускаючи змивів та ерозії ґрунтової
поверхні. Високорослі види роду туя, ялиця,
ялина, сосна та інші з їх надзвичайно декора
тивними голубими, сріблястими, золотисти
ми, плакучими, пірамідальними та розлогими
формами використані для створення мальов
ничих пейзажів у вигляді окремих груп або
одиночних екземплярів на відкритих місцях.
Примітно, що велику кількість хвойних видів
було інтродуковано на території Лівобережжя
вперше і багато з них розташовані на північній
межі свого розповсюдження, у тім числі Abies
alba Mill., A. balsamea (L.) Mill., A. bracteata Hook,
et Am., A. cephalonica Loud., A. concolor Lindl. et
Gord., A. fraseri (Pursh.) Poir., A. nobilis Lindl.,
A. sibirica Ledeb., Cephalotaxus drupacea Sieb. et
Zucc., Chamaecyparis thyoides B. S. P., Larix
dahurica Turcz., L. decidua Mill., L. griffithii Hook.,
Picea alcockiana Carr., P. alba Link., P. rubra Link.,
Pinus aristata Engelm., P. contorta Dougl.,
P. densiflora Sieb. et Zucc., P. jeffreyi Bait.,
P. koraiensis Sieb. et Zucc., P. parviflora Sieb. et
Zucc., P. sibirica Du Tour., P. strobus L., Pseudo-
tsuga menziesii (Mirb.) Franco, Thuja occidentals L.,
T. plicata D. Don., Thujopsis dolabrata Sieb. etZucc.,
Tsuga canadensis (L.) Carr.
Звичайно, частина теплолюбних хвойних
видів, які було завезено із південних районів і
вперше інтродуковано на широті Тростянця у
відкритому ґрунті, з часом випали, не витри
мавши місцевого суворого зимового періоду.
Проте такий досвід не пропав безслідно, а був
використаний для теорії і практики інтродукції.
Вагомий науковий інтерес мають також інтро-
дуковані в дендропарку “Тростянець” листяні
види та форми рослин. І хоча первинний склад
з плином часу внаслідок різних причин дещо
зменшився, проте добре прижилися і розви
ваються такі малопоширені види, якАсегдіппаїа
Maxim., A. circinatum Pursh., A. glabrum Torr.,
A. grandidentatum Nutt., A. laetum C.A. Mey.,
A. saccharinum L., A. spicatum Lam., A. trautvetteri
Medw., Aesculus carnea Hayne, Alnus glutinosa
f. incisa Willd., Amorpha canescens Nutt., Aralia
mandshurica Rupr. et Maxim., Betula lutea Michx.,
B. nigra L., B. papyrifera Marsh., Buxus semper-
virens L., Carya cordiformis (Wangh.) K. Koch.,
Celtis occidentalis L., C. sinensis Pers., Gleditsia
ferox Desf., Juglans cinerea L., J. nigra L., Kerria
japonica (L.) DC., Laburnum anagyroides Medic.,
Phellodendron amurensis Rupr., Platanus occi
dentalis L., Quercus bicolor Willd., Q. imbricaria
Michx., Q. macrocarpa Michx., Q. roburf. fastigiata
(Lam.) DC., Q. robur f. variegata West., Sophora
japonica L., Tilia americana L., T. cordata Mill.,
2 1 2 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 3-4
Дендропарк “Тростянецъ”: минуле, сучасне, перспективи
Т. euchlora С. Koch., Т. mandshurica Rupr. et
Maxim., T. platyphyllos Scop., T. vulgaris Hayne.,
Ulmus americana L., Xanthoceras sorbifolium Bge.
На теперішній час контроль за кількісним та
якісним станом видового складу насаджень є
актуальним. Як свідчать матеріали систематич
них інвентаризацій, помітна тенденція до його
зміни, що особливо виражена у змішаних гру
пах, до складу яких входять інтродуковані та
місцеві види, існує і нині. Інтенсивна динаміка
зміни видового складу характерна також для
насаджень, які досягають або вже досягли кри
тичного віку: в них відбувається прогресуюче
зменшення кількості інтродуцентів і збільшен
ня кількості місцевих видів, таких як береза,
клен, ясен, липа та ін. Варте уваги, що самосів
зазначених видів розповсюджується настільки
активно, що може створювати реальну загро
зу існуванню менш адаптованим до місцевих
умов інтродукованим видам.
Також важливою проблемою сьогодення ден
дропарку “Тростянець" є відновлення та ре
конструкція ландшафтів. З плином часу в насад
женнях з ’явилось багато екземплярів дерев, які
вже пережили свій оптимальний декоративний
вік, досягли критичної вікової межі і практично
втратили своє декоративне значення. На жаль,
кількість таких дерев неухильно збільшується і
загальна тенденція стає загрозливою. Така си
туація вимагає нестандартного підходу до ве
дення паркового господарства і розробки но
вих методів збереження, відновлення і реконст
рукції ландшафтів. Із застосуванням розробле
ної нами методики, що взагалі виправдала себе,
було скорочено період створення нового ланд
шафту, нівелювався радикальний вплив на ста
рий ландшафт, а нові композиції протягом дея
кого часу ставали його органічними частинами,
які поступово перетворювались у самостійні скла
дові ландшафту. Важливо, що у разі застосуван
ня цієї методики необхідно враховувати алело-
патичний фактор ґрунтовтоми та існуючий у при
роді сукцесійний ряд.
Наявність значного видового складу інтроду-
кованих рослин та їх формового різноманіття в
паркових ландшафтах є вагомим науковим над
банням і перспективним для використання як
бази під час проведення науково-дослідних робіт
за такими напрямами, як інтродукція та акліма
тизація рослин, паркознавство і паркобудівницт-
во, насіннєзнавство і репродуктивні особливості
інтродуцентів, їхні екологічні та декоративні вла
стивості. Насадження дендропарку та його ланд
шафти перспективні також для використання з
метою підготовки фахівців відповідних спеціаль
ностей і для проведення ефективної екологічної
та культурно-просвітницької діяльності.
1. Лыпа А.Л. Софиевка. — Киев : Изд-во АН УССР, 1948. — 110 с.
2. Лыпа А.Л., Степунин Г.А. Дендропарк “Тростянец” . —
Киев : Изд-во с.-х. лит-ры УССР, 1951. — 69 с.
3. Перепадя И. Тростянец. — Киев : Наук, думка, 1981.—78 с.
Надійшла 20.08.2000
ДЕНДРОПАРК “ТРОСТЯНЕЦ” :
ПРОШЛОЕ, СОВРЕМЕННОЕ, ПЕРСПЕКТИВЫ
А.А. Ильенко
Дендрологический парк “Тростянец" НАН Украины,
Украина, Тростянец
Приведены исторические сведения о создании Тростя-
нецкого дендрологического парка и данные о его совре
менном состоянии и перспективах развития.
DENDROLOGICAL PARK “TROSTYANETS” :
THE PAST, PRESENCE AND PROSPECTS
O.O. Ilyenko
Dendrological park Trostyanets,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Trostyanets
Historical information and the data about the botanical
collections of the famous dendrological park Trostyanets of
the Ukrainian National Academy of Sciences have been
accounted. The basic trends of scientific research and
prospects of development of the dendrological park have
been elucidated.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 3-4 213
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1418 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:52:18Z |
| publishDate | 2000 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/b1/bca572018adcbe8a163082f29e3949b1.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-14182020-01-13T20:07:18Z Dendrological park "Trostyanets": the past, presence and prospects Дендропарк “Тростянець”: минуле, сучасне, перспективи Ilyenko, O.O. Historical information and the data about the botanical collections of the famous dendrological park Trostyanets of the Ukrainian National Academy of Sciences have been accounted. The basic trends of scientific research and prospects of development of the dendrological park have been elucidated. Наведено історичні відомості щодо створення дендрологічного парку “Тростянець” і дані про його сучасний стан та перспективи розвитку. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1418 10.5281/zenodo.3364760 Plant Introduction; Vol 7 (2000); 210-213 Інтродукція Рослин; Том 7 (2000); 210-213 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377883 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1418/1369 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Ilyenko, O.O. Дендропарк “Тростянець”: минуле, сучасне, перспективи |
| title | Дендропарк “Тростянець”: минуле, сучасне, перспективи |
| title_alt | Dendrological park "Trostyanets": the past, presence and prospects |
| title_full | Дендропарк “Тростянець”: минуле, сучасне, перспективи |
| title_fullStr | Дендропарк “Тростянець”: минуле, сучасне, перспективи |
| title_full_unstemmed | Дендропарк “Тростянець”: минуле, сучасне, перспективи |
| title_short | Дендропарк “Тростянець”: минуле, сучасне, перспективи |
| title_sort | дендропарк “тростянець”: минуле, сучасне, перспективи |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1418 |
| work_keys_str_mv | AT ilyenkooo dendrologicalparkquottrostyanetsquotthepastpresenceandprospects AT ilyenkooo dendroparktrostânecʹminulesučasneperspektivi |