Ботанічний сад Державної агроекологічної академії України – центр збереження біорізноманіття рослин в Українському Поліссі

The history of creation and development of the Botanical Gardens of the State Academy of Agriculture and Ecology of Ukraine (Zhytomyr). The basic trends of the scientific research and prospects of development of the botanical garden have been elucidated.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2000
Автор: Kharchyshyn, V.T.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1419
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860144953019072512
author Kharchyshyn, V.T.
author_facet Kharchyshyn, V.T.
author_sort Kharchyshyn, V.T.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-11-11T08:01:26Z
description The history of creation and development of the Botanical Gardens of the State Academy of Agriculture and Ecology of Ukraine (Zhytomyr). The basic trends of the scientific research and prospects of development of the botanical garden have been elucidated.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3364762
first_indexed 2025-07-17T12:52:18Z
format Article
fulltext БОТАНІЧНИЙ САД ДЕРЖАВНОЇ АГРОЕКОЛОГІЧНОЇ АКАДЕМІЇ УКРАЇНИ - ЦЕНТР ЗБЕРЕЖЕННЯ БІ0РІЗН0МАНІТТЯ РОСЛИН В УКРАЇНСЬКОМУ ПОЛІССІ В.Т. ХАРЧИШИН Ботанічний сад Державної агроекологічної академії України Україна, 10014 Житомир, вул. Корольова, 39 Наведено відомості з історії створення та розвитку ботанічного саду Державної агроекологічної академії Укра їни (Житомир). Висвітлено основні напрями наукових досліджень та перспективи подальшого розвитку ботанічного саду. Ботанічний сад у Житомирі засновано в 1933 р. як навчальну та науково-дослідну базу Жито­ мирського сільськогосподарського інституту (нині Державна агроекологічна академія Ук­ раїни). Це єдина наукова установа такого профілю в зоні Українського Полісся. Площа саду 34,5 га. Він розташований на берегах невеличкої річки Путятинки (притоки Тетере­ ва) у східній частині Житомира і є окрасою однієї з головних вулиць міста — вулиці Коро­ льова. Тут зібрано і вирощують багато цінних дерев, кущів і трав’яних рослин. Серед них — плодові, ягідні, овочеві, технічні, лікарські, де­ коративні та інші представники рослинного світу. Нині колекція деревних рослин налічує 550 видів, форм і сортів, а трав’яних — понад 1000 видів. Засновником і першим директором саду був доцент кафедри ботаніки і фізіології рос­ лин О.Я. Барановський. Олексій Леонтійович, як ерудований ботанік, чудово уявляв стан і потреби сільського господарства Українсько­ го Полісся. До складу новоствореного бота­ нічного саду входили відділи: систематики рослин, продовольчих та кормових культур, лікарських та ефіроолійних, нових культур, насіннєва лабораторія. Відразу ж після ство- Є В.Т. ХАРЧИШИН, 2000 рення ботанічного саду в ньому почали про­ водити важливі агрономічні, а згодом ботанічні дослідження, результати яких актуальні й досі. Перед садом було поставлено такі завдання: • виконання навчально-допоміжних робіт під час вивчення студентами курсів ботаніки, фізіології рослин, основних розділів рослин­ ництва та селекції; • вивчення рослинних ресурсів регіону; • наукові дослідження у сфері ботаніки, фізіо­ логії та агробіології; • пропаганда фітобіологічних знань серед учнів і населення Житомира та Поліського регіону. У 1935 р. в ботанічному саду організовано наукові дослідження з фотоперіодизму, особ­ ливостей розвитку судзи, хмелю, тютюну, проса та інших сільськогосподарських куль­ тур, а також їх водного режиму. В цьому ж році було створено алею амурського та япон­ ського бархатів. Вони були вперше вирощені на Житомирщині з насіння, одержаного бо­ танічним садом від Далекосхідного філіалу Академії наук СРСР. Амурський бархат — кра­ сива декоративна і медоносна рослина, яка дає чудову деревину для виробництва меблів. Колекція стала родоначальником насаджень цього виду в лісах Житомирщини на площі близько 1 тис. га. 214 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 Ботанічний сад державної агроекологічної академії України Великих збитків ботанічному саду було зав­ дано в період Великої Вітчизняної війни. З 1941 по 1944 р. сад не функціонував. Загинула ко­ лекція багаторічних декоративних трав’яних рослин, насіннєві фонди та гербарій. Більшість дерев і кущів дендрарію було знищено. Після звільнення Житомира від окупантів збереглося лише 126 видів дерев і кущів. З них голонасінних — 11, покритонасінних — 115, у тому числі дерев — 73 і кущів — 53 види. У 1944 р. в саду було проведено інвентариза­ цію колекції і розпочато поступове її віднов­ лення. Налагоджувались наукові зв'язки та обмін насінням з ботанічними садами СРСР. До каталогу, опублікованого у 1949 p., внесе­ но 131 вид насіння, яке пропонували на обмін. Подальша наукова діяльність саду (1944— 1963 pp.) розвивалася у напрямах інтродукції винограду, персиків та абрикосів, вивчення і впровадження у виробництво саджанців на кар­ ликових підщепах. У саду закладено єдиний в Українському Поліссі маточник карликових підщеп усіх типів, визначають нові і перспек­ тивні підщепи для зерняткових і кісточкових порід (айва японська, різні види глоду, миг­ даль степовий, терен, алича, тернослива тощо). Сад добирає асортимент дерев і ча­ гарників для озеленення Житомира та садиб колективних господарств (у зоні Українського Полісся). Нарешті, провадяться дослідження гніздових насаджень дерев, які використову­ ють у практиці полезахисного лісорозведення на Поліссі і в Лісостепу. Виробництву було рекомендовано деревні та кущові види, при­ датні для створення полезахисних смуг і про­ тиерозійних насаджень. Найвагоміший внесок у відродження бота­ нічного саду та проведення наукових дослід­ жень у повоєнний період зробив його орга­ нізатор і керівник, завідувач кафедри фізіо­ логії рослин, декан агрономічного факультету О.Л. Барановський. З 1933 по 1972 p., за ви­ нятком воєнних років, він проводив велику наукову й організаторську роботу зі станов­ лення саду. Дослідження вченого були спря­ мовані на розробку нових методів інтродукції та акліматизації рослин. Однією з найцікавіших науково-дослідних робіт О.Л. Барановського, і в результаті екс­ позицій ботанічного саду, стала ампелогра- фічна ділянка винограду площею близько 1 га, де було зосереджено понад 50 сортів цієї культури. У саду ґрунтовно вивчено умови вирощу­ вання, фенологію, закономірності росту і роз­ витку, підібрано і рекомендовано для розве­ дення на Поліссі України такі сорти виногра­ ду: Перлина, Перлина Саба, Маленгр ранній, Золотистий ранній, Білий ранній, Мадпен Ан- жевін, Шасла біла, Шасла рожева, Португізер, Лідія рожева, Рислінг рейнський, Мускат угорський, Кристина та ін. Розроблено мето­ ди напівукривної культури та інші специфічні методи вирощування винограду на Поліссі. Наукова робота на дослідній ампелографічній ділянці була пов’язана з численними допо­ міжними насадженнями винограду в райо­ нах Житомирської та інших областей регіону. О.Л. Барановський провадив дослідницькі ро­ боти з інтродукції персика, абрикоса. Він зак­ лав маточник карликових підщеп, вивів вели­ ку групу форм “Українських фундуків", багато інших декоративних рослин. Для демонстру­ вання полярності рослин виростив вербу ламку морфологічно верхнім полюсом вниз. Насадження тополі, центральну березову алею та лісові смуги з дуба заклав у 1947— 1949 pp. викладач лісівництва М Д . Ігнатов. Ці насадження й нині прикрашають сад і весь східний р-н Житомира. До створення ділянки плодового саду площею 16 га значних зусиль доклав у 1955 р. доц. М.А. Борушко, який працю­ вав на кафедрі рослинництва з 1947 по 1972 р. Було зібрано близько ЗО місцевих сортів пло­ дових і ягідних культур. Він також проводив дослідження з питань вирощування виногра­ ду та багатьох сортів суниці. Екологію білої гірчиці, інших рослин вивчав доц. В.Г. Лапа, еко­ логію червоної конюшини та її компоненти — проф. В.П. Живан. Проф. Є.М. Кондратюк дос­ ліджував еколого-біологічні властивості бур’я­ нів, провадив детальне вивчення видів сосно­ вих. Доц. В.В. Собчук брав участь у створенні колекції винограду, розробив окремі прийо­ ми його агротехніки. Він тривалий час прово­ див дослідницьку роботу з вирощування ви­ хідного матеріалу для селекції гороху. Доц. В.В. Собчук отримав мутанти цієї культури. У важливий період відродження й інтенсивного розвитку ботанічного саду наукові досліджен­ ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 215 ня проводили викладачі та співробітники Жито­ мирського сільськогосподарського інституту З.А. Барановська, А.А. Зіновчук, П.М. Марчук, Л.П. Грибенникова, А.І. Солов’яненко, Ф.Г. Пе- редерій, Г.М. Семеній та ін. Тридцятиріччя ботанічного саду гідно відзна­ чено урядом країни. Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 7 серпня 1963 р. цьому на­ уковому закладу надано статус заповідного об’єкта республіканського значення. З 1969 по 1982 р. директором ботанічного саду був Олександр Павлович Штейн. Він докладав значних зусиль для розбудови теп­ личного господарства, збагачення колекції деревних рослин, зібрав велику й оригіналь­ ну колекцію кактусових. У науковій діяльності 1960-х років особливо відзначився завідувач лабораторії фізіології рослин ботанічного саду проф. П.І. Гупало. У 1964—1968 pp. він проводив дослідження з теми: “Вікові зміни рослин і їх значення в рос­ линництві” . Результати наукових досліджень вченого, його монографії викликали інтерес не лише у вітчизняних колег, а й за кордоном. Поряд з теоретичними питаннями індивідуаль­ ного розвитку рослин він також розробляв прийоми керування віковими змінами плодо- во-ягідних культур, багаторічних трав, техніч­ них культур, картоплі та ін. На базі саду науковці досліджували теорію і практику акліматизації плодових, декоратив­ них, кормових та інших груп рослин з метою збагачення рослинних ресурсів Українського Полісся. В цьому напрямі особливо цінною була копітка і наполеглива праця проф. В.Г. Куяна, який створив плодовий сад інтенсивного типу, що вже упродовж трьох десятиліть є важли­ вою науковою і навчальною базою вузу. Важ­ ливим напрямом наукової діяльності профе- сорсько-викладацького складу вузу стала охо­ рона ландшафтних комплексів Українського Полісся, збереження цінних видів рослинного світу, зокрема лілії лісової, меч-трави болот­ ної, водяного горіха, плюща звичайного, гори­ цвіту весняного, рододендрона жовтого та ін. Вивчаються екологічні особливості насіннєво­ го та вегетативного розмноження екзотів — видів з різних природних флор. При цьому основну увагу співробітники ботанічного саду зосеред­ жують на стійкості рослин до низьких темпера­ тури і вологості. На основі досліджень виявлено екологічну амплітуду катальпи бігнонієподібної, бундука дводомного, софори японської, айлан­ та найвищого та лапини крилоплодої. В цей пе­ ріод продовжуються роботи з формування ден­ драрію. Доцент Ф.С. Комаров брав участь у роз­ робці та плануванні території саду, проводив роботу з акліматизації сосни кедрової сибірсь­ кої, платана кленолистого, каштана посівного, ліщини та інших деревних порід. У 1982 р. директором ботанічного саду було призначено В.Т. Харчишина. Свою діяльність у саду В.Т. Харчишин розпочав з реконструкції. План реконструкції ботсаду було розроблено за участю вчених Центрального ботанічного саду ім. М.М. Гришка АН УРСР й особисто акад. A.M. Гродзінського. Площу дендрарію Жито­ мирського ботанічного саду за планом перед­ бачалось збільшити з 4,5 до 18 га. Цей період сміливо можна визнати часом другого народ­ ження саду. Згідно з планом реконструкції, упродовж 1983—1993 pp. під керівництвом автора цих рядків у ботанічному саду споруджено оригі­ нальний дерев’яний триповерховий будинок наукової лабораторії, який прикрасив не лише сад, а й вулицю Корольова. З фасадного боку саду вздовж вулиці Корольова встановлено нову металеву огорожу на гранітному фунда­ менті та влаштовано декоративну арку цент­ рального входу, партерна частина якого вихо­ дить до мальовничого ставка. На новій площі дендрарію виконано значний обсяг меліоратив­ них робіт. На території саду у ці роки було влаштовано три ставки, розширено і поглиблено русло річки Путятинки, збудовано греблю через неї. На нову територію завезено тисячі кубометрів ґрунту, розчищено і сплановано територію колишнього міського звалища. Тепер тут ростуть і милують око нові цінні види дерев та кущів, буяють квіти. Тоді ж було значно зміцнено матеріально- технічну базу ботанічного саду. Побудовано водогінну мережу, два складських приміщен­ ня для інвентарю, споруджено альтанку, літні будиночки для охорони та працівників саду, лінії електропередач, влаштовано телефон­ ний зв’язок, зовнішнє електроосвітлення алей, встановлено малі архітектурні форми, паркові лавки тощо. На території саду з ’явилася ме­ 216 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3- 4 Ботанічний сад державної агроекологічної академії України режа нових алей. У зв’язку з відчуженням ча­ стини території саду в північному секторі для спорудження висотних житлових будинків но­ вого мікрорайону рішенням Житомирського міськвиконкому замість цих територій ботса- ду виділено 15 га площ у районі проїзду Про­ фесора Арциховського (Затишшя), де було засновано філіал ботанічного саду. Тут про­ ведено меліоративні роботи, побудовано міст через магістральний канал, під’їзну дорогу, огороджено більшу частину території. На основній території саду, в Дендрарії, роз­ роблено композиційні плани посадки нових видів, закладено нові газони, створено експо­ зиції ірисів, бузків, рододендронів. Дерева роз­ міщено біогрупами. Створено такі групи з бе­ рези карельської, сосни кедрової сибірської, бука лісового, самшиту вічнозеленого, айви японської, модрини європейської, айланта най­ вищого, кизильника блискучого, курильського чаю кущового, гортензії великолистої, золото­ го дощу, форзиції плакучої, ялівця козачого. Всього закладено за 10 років близько 40 но­ вих груп. Колекція деревних рослин збільши­ лася на 200 таксонів і нині становить 550 видів, форм і сортів та понад тисячу трав’яних видів. У ботанічному саду проводяться фундамен­ тальні дослідження біологічно активних речовин за програмою Держкомітету України з науки і технологій — “Високоефективні процеси вироб­ ництва продовольства” під керівництвом доцен­ та Г.Є. Іванова. Результативність цих дослід­ жень засвідчує той факт, що авторський колек­ тив у складі Г.Є. Іванова, P.M. Мерцедіна та А.О. Іллякова у 1991 р. отримав авторське сві­ доцтво про винахід “Стимулятора росту картоп­ лі” . У 1992 р. доценти Г.Є. Іванов, Г.В. Павлюк та ст. викл. А.О. Ілляков отримали авторське свідоцтво про винахід “Спосіб підготовки до посадки бульб картоплі” . Всього протягом 1986— 1992 pp. доцент Г.Є. Іванов отримав 5 авторсь­ ких свідоцтв про винаходи, зроблені завдяки дослідам, поставленим на дослідних ділянках ботанічного саду. Канд. с.-г. наукТ.М. Оліксіє- вич створила колекцію винограду, що налічує 56 сортів, і проводить їх сортовипробування в умовах Полісся України. В.Т. Харчишин вивчив ритми сезонного роз­ витку, ступінь зимостійкості та здатність до збереження життєвої форми і відтворення 603 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 таксонів. Проведено аналіз культивованої ден­ дрофлори Житомирського Полісся, обґрунто­ вано шляхи збагачення видового складу та ра­ ціонального його використання. На підставі одержаних результатів відбираються перспек­ тивні для вирощування на Поліссі види і фор­ ми, які можуть істотно доповнити районова­ ний асортимент культурних рослин. Матеріали наукових досліджень, проведених у Житомирському ботанічному саду, стали ос­ новою для написання чотирьох докторських та понад 20 кандидатських дисертацій. Нині нау­ ковий пошук у ботанічному саду в основному ведеться в напрямі інтродукції та акліматизації в умовах Полісся нових корисних видів, форм і сортів рослин. З цією метою визначають відповідність екологічних вимог чужоземних рослин та місцевих природних умов. З 1996 р. директором ботанічного саду пра­ цює Р. В. Журавський. Результати досліджень науковців саду вик­ ладено у періодичних виданнях, довідниках, монографіях, навчальних посібниках. Серед них — “Ботанічна географія з основами еко­ логії рослин” , “Каталог-справочник древесных растений Ботанического сада Житомирского сельскохозяйственного института” , “Охрана растительного мира Житомирщины” , "Культур­ ная дендрофлора Житомирского Полесья” , “Охрана ценных и редких видов дендроформ Житомирского Полесья” . Ботанічний сад Житомира підтримує зв’яз­ ки з усіма ботанічними садами України та ба­ гатьма аналогічними установами закордонних країн. Тут проходять предметну практику сту­ денти агроекологічного, екологічного, зооінже- нерного факультетів, факультету ветеринар­ ної медицини Державної агроекологічної ака­ демії України. Часто в саду буває учнівська і студентська молодь, гості Житомира та об­ ласті, які мають змогу ознайомитися тут з ба­ гатьма представниками рослинного світу всіх континентів. Нині ботанічний сад є важливою науково-дослідною установою Державної аг­ роекологічної академії України. Його колек­ тив здійснює велику наукову, навчальну, при­ родоохоронну і просвітницьку роботу, потрібну нинішнім і прийдешнім поколінням. Надійшла 03.10.2000 217 28 — 2-586 В.Т. Харчишин БОТАНИЧЕСКИЙ САД ГОСУДАРСТВЕННОЙ АГРОЭКОЛОГИЧЕСКОЙ АКАДЕМИИ УКРАИНЫ — ЦЕНТР СОХРАНЕНИЯ БИОРАЗНООБРАЗИЯ РАСТЕ­ НИЙ В УКРАИНСКОМ ПОЛЕСЬЕ В.Т. Харчишин Ботанический сад Государственной агроэкологической академии Украины, Украина, Житомир Приведены сведения об истории создания и развития ботанического сада Государственной агроэкологической академии Украины (Житомир). Освещены основные на­ правления научных исследований и перспективы даль­ нейшего развития ботанического сада. BOTANICAL GARDENS OF THE STATE ACADEMY OF AGRICULTURE AND ECOLOGY OF UKRAINE - THE SAVING CENTER OF BIOLOGICAL DIVERSITY OF PLANTS IN UKRAINIAN POLISSIA V.T. Kharchyshyn Botanical Garden of the state Academy of Agriculture and Ecology of Ukraine, Ukraine, Zhytomyr The history of creation and development of the Botanical Gardens of the State Academy of Agriculture and Ecology of Ukraine (Zhytomyr). The basic trends of the scientific research and prospects of development of the botanical garden have been elucidated. 218 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3 - 4
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1419
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:52:18Z
publishDate 2000
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/11/543b3aed1f710c2c678b8a5b98d8bb11.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-14192019-11-11T08:01:26Z Botanical gardens of the State Academy of Agriculture and Ecology of Ukraine – the saving center of biological diversity of plants in Ukrainian Polissia Ботанічний сад Державної агроекологічної академії України – центр збереження біорізноманіття рослин в Українському Поліссі Kharchyshyn, V.T. The history of creation and development of the Botanical Gardens of the State Academy of Agriculture and Ecology of Ukraine (Zhytomyr). The basic trends of the scientific research and prospects of development of the botanical garden have been elucidated. Наведено відомості з історії створення та розвитку ботанічного саду Державної агроекологічної академії України (Житомир). Висвітлено основні напрями наукових досліджень та перспективи подальшого розвитку ботанічного саду. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1419 10.5281/zenodo.3364762 Plant Introduction; Vol 7 (2000); 214-218 Інтродукція Рослин; Том 7 (2000); 214-218 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377883 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1419/1370 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Kharchyshyn, V.T.
Ботанічний сад Державної агроекологічної академії України – центр збереження біорізноманіття рослин в Українському Поліссі
title Ботанічний сад Державної агроекологічної академії України – центр збереження біорізноманіття рослин в Українському Поліссі
title_alt Botanical gardens of the State Academy of Agriculture and Ecology of Ukraine – the saving center of biological diversity of plants in Ukrainian Polissia
title_full Ботанічний сад Державної агроекологічної академії України – центр збереження біорізноманіття рослин в Українському Поліссі
title_fullStr Ботанічний сад Державної агроекологічної академії України – центр збереження біорізноманіття рослин в Українському Поліссі
title_full_unstemmed Ботанічний сад Державної агроекологічної академії України – центр збереження біорізноманіття рослин в Українському Поліссі
title_short Ботанічний сад Державної агроекологічної академії України – центр збереження біорізноманіття рослин в Українському Поліссі
title_sort ботанічний сад державної агроекологічної академії україни – центр збереження біорізноманіття рослин в українському поліссі
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1419
work_keys_str_mv AT kharchyshynvt botanicalgardensofthestateacademyofagricultureandecologyofukrainethesavingcenterofbiologicaldiversityofplantsinukrainianpolissia
AT kharchyshynvt botaníčnijsadderžavnoíagroekologíčnoíakademííukraínicentrzberežennâbíoríznomaníttâroslinvukraínsʹkomupolíssí