Корифеї садівництва України та їх спадщина
The paper shows the role of L.P. Simirenko, V.L. Simirenko, M.F. Kashchenko and M.M. Grishko in the development of scientific horticulture in Ukraine in the 20th century. Pomological collection of seed and stone fruit varieties thanks to activity of the outstanding home scientists. The best of these...
Gespeichert in:
| Datum: | 2000 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2000
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1420 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144953307430912 |
|---|---|
| author | Shaitan, I.M. Kudrenko, I.K. |
| author_facet | Shaitan, I.M. Kudrenko, I.K. |
| author_sort | Shaitan, I.M. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-13T20:09:13Z |
| description | The paper shows the role of L.P. Simirenko, V.L. Simirenko, M.F. Kashchenko and M.M. Grishko in the development of scientific horticulture in Ukraine in the 20th century. Pomological collection of seed and stone fruit varieties thanks to activity of the outstanding home scientists. The best of these plants were used for industrial plantations and became the basis for new hybrids. Academician M.F. Kashchenko made a valuable contribution to introduction and acclimatization of southern fruit cultures: peach apricot and cherry-plum. Academician M.M. Grishko was an active participant and initiator of the National Botanical Gardens creation the garden which is the scientific research institution and the Centre of Botanical-public education in Ukraine. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3364764 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:52:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
Історія науки
УДК 635:634.1/7(091)
КОРИФЕЇ САДІВНИЦТВА УКРАЇНИ
ТА ЇХ СПАДЩИНА
І.М. ШАЙТАН, І.К. КУДРЕНКО
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1
Садівництво України бере поча
ток з давніх часів, однак його
повний науковий та всебічний
практичний розвиток здійснений
лише у XX ст. Велика роль у цьо
му належить корифеям українсь
кого садівництва— Л.П. Сими-
ренку, В.Л. Симиренку, Н.Ф. Ка-
щенку, М.М. Гришку та їхнім по
слідовникам.
Лев Платонович Симиренко
(1855—1920) народився 18 лю
того 1855 р. у с. Мліїв Городи-
щенської волості Черкаського
повіту колишньої Київської гу
бернії (нині Черкаська обл.). У
1879 р. закінчив Новоросійський
університет (Одеса). Саме з
цього часу Л.П. Симиренко по
чав створення свого колекцій
ного саду і помологічного розсадника. Він на
лагодив ділові стосунки з усіма відомими на
той час плодоводами Росії, у тому числі з
І.В. Мічуріним. Л.П. Симиренко діставав сад
жанці й живці різних сортів плодових дерев з
України, Кавказу, Молдови, з держав Прибал
тійського регіону, а також одержував із-за кор
дону — Німеччини, Франції, Бельгії, Голландії,
Італії та ін. Л.П. Симиренко створив колекцій
но-помологічний сад, в якому вивчав близько
© І.М. ШАЙТАН, І.К. КУДРЕНКО, 2000
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4
28 *
3000 сортів плодових, ягідних і
декоративних рослин. Завдяки
працям Л.П. Симиренка плодів
ництво країни збагатилося ве
ликою кількістю прекрасних'
сортів, які вирощують і дотепер.
Згодом на основі колекційно-
помологічного саду було органі
зовано Мліївську дослідну стан
цію садівництва ім. Л.П. Сими
ренка (нині Мліївський науково-
дослідний інститут садівництва
Лісостепу України).
У результаті вивчення колекцій
свого маточного саду та інших
помологічних садів Л.П. Сими
ренко опублікував понад 50 ори
гінальних наукових праць з саді
вництва, у тому числі "Кримське
промислове садівництво” (1912),
в якій детально описано 61 сорт яблуні та 75
сортів груші, а також кісточкові породи “Помо
логія” (1—3 т., 1961—1963). Праці Л.П. Симирен
ка й досі є цінними посібниками для науковців,
агрономів, садівників-аматорів, їх доцільно пе
ревидавати. У галузі сортовивчення і розмножен
ня плодових культур Л.П. Симиренко велику увагу
приділяв кісточковим породам [4].
У помологічній колекції Л.П. Симиренка на
лічувалося 744 сорти кісточкових порід. У
З томі “Помології” описано 55 кращих виділе
них ним сортів. Він наголошував на значенні
219
Л.П. Симиренко
І.М . Шайтан, І.К. Кудренко
вибирання підщеп, підбиранню сортів, при
датних до вирощування в місцевих ґрунтово-
кліматичних умовах, звертав увагу на зрошення
плодових насаджень не тільки на півдні, а й у
центральних областях України.
Науковці Мліївської дослідної станції — по
слідовники Л.П. Симиренка — проводили
ґрунтовні роботи в галузі агротехніки, захис
ту рослин і селекції. Там працювали видатні
вчені М.Н. Грюнер, Н.А. Гросгейм, Т.І. Хво
рост, В.П. Попов та ін.
На основі колекцій сортів, створених Л.П. Си-
миренком і поповнених його співробітниками,
проведено велику селекційну роботу та виведе
но нові цінні сорти яблунь — Слава переможцям,
Пепінка золотиста, Мліївське літнє, груш — Бер
гамот мліївський, Мліївська рання, Корсунська,
Щедра, черешень — Нектарна, Рожева мліївська;
загалом: 67 черешень, 127 слив, 38 абрикосів,
154 персики.
Л.П. Симиренко високо цінував кісточкові по
роди за їх скоростиглість, скороплідність, висо
ку і щорічну врожайність, а також порівняну не
вибагливість у районах їх культури. Він дотри
мувався погляду, що навіть в умовах південно-
західної частини Росії не слід відмовлятися від
культивування такої найніжнішої з порід, як пер
сик, який дуже рано вступає в пору плодоно
шення, високоврожайний, а за смаком його пло
ди “поза конкурсом". Він рекомендував поса
дити в кожному аматорському саду хоча б не
велику колекцію сортів цієї породи [4].
Володимир Львович Симиренко (1891—
1943) — помолог-селекціонер, син Льва Плато
новича. У 1915 р. закінчив сільськогосподарсь
кий факультет Київського політехнічного інсти
туту. Високоосвічений фахівець з великими
організаторськими здібностями. У 1921 р. зас
нував і до 1930 р. очолював Мліївську дослідну
станцію садівництва. При ній організував Цент
ральний плодовий розсадник— перший в Ук
раїні, де вирощували сотні тисяч саджанців для
закладання виробничих садів та вирощування
на присадибних ділянках. З 1932 р .— профе
сор плодівництва інтенсивних культур Умансь
кого і Полтавського сільськогосподарських інсти
тутів. Організував перше сортовипробування
плодових культур на 29 сортодільницях.
У 1930 р. В.Л. Симиренко заснував і був при
значений першим директором Всесоюзного
науково-дослідного інституту плодового і ягід
ного господарства у Китаєво в Києві. Нині це
Інститут садівництва УААН. Крім великої органі
заторської роботи В.Л. Симиренко працював
над науковим сортовиведенням. Описав стан
сортів окремих порід у різних природних зо
нах їх зростання. Рукопис у часи Великої
Вітчизняної війни вберегла донька В.Л. Сими
ренка Тетяна, яка мешкала у Канаді. Нещодав
но Тетяна Симиренко привезла рукопис в Ук
раїну й опублікувала його у 2-х томах [5], за
що вона і видавництво здобули заслужену
вдячність читачів та науковців, які високо оціни
ли цей посібник із садівництва.
Микола Феофанович Кащенко (1855—
1935) народився 7 травня 1855 р. на хут. Ве
селий Александрівського повіту Катерино
славської губернії (нині с. Московка Вільнян-
ського p-ну Запорізької обл.).
М.Ф. Кащенко — за освітою медик, за дос
відом роботи — зоолог, за покликанням — се
лекціонер нових рослин, пристрасний люби
тель садівництва. У 1880 р. він закінчив медич
ний факультет Харківського університету. У
1886 р. після захисту дисертації на здобуття
ученого ступеня доктора медицини був обра
ний професором зоології та порівняльної ана
томії медичного факультету Томського універ
ситету, де працював 24 роки.
Під час роботи у Томському університеті
М.Ф. Кащенко систематично вивчав природні ба
гатства Сибіру, організував Зоологічний музей
АН УРСР, заснував акліматизаційний розсадник
культурних рослин (Київ), вищі жіночі курси.
М.Ф. Кащенко особливої уваги надавав ви
веденню нових сортів плодових рослин, при
стосованих до суворих умов Сибіру. Основним
методом роботи він вважав гібридизацію [1].
Шляхом гібридизації місцевої зимостійкої
яблуні сорту Бугриста із сортами Білий налив і
Грушівкою московською він вивів нові сорти
для Сибіру: Сибірська багрянка, Сибірська,
Сибірське золоте та ін. Сорти яблуні М.Ф. Ка-
щенка використовуються у практичних цілях і в
селекції у разі виведення нових сортів. І нині
сибіряки з великою шаною і подякою згадують
М.Ф. Кащенка і вважають його засновником
сибірського наукового плодівництва.
У 1912 р. М.Ф. Кащенко приїхав до Києва.
У 1919 р. він був обраний дійсним членом Ака
2 2 0 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 3-4
Корифеї садівництва України та їх спадщина
демії наук України, брав участь
в її роботі — першим головою
фізико-математичного відді
лення і директором заснова
них ним зоологічного музею та
акліматизаційного саду. У сис
темі Академії наук М.Ф. Ка
щенко працював 23 роки.
У 1914 р. М.Ф. Кащенко орга
нізував у Києві спеціальний аклі
матизаційний сад площею 5 га,
в якому разом з колективом
ентузіастів здійснював роботу з
інтродукції і акліматизації нових
лікарських, технічних, декора
тивних і південних плодових ку
льтур: персика, абрикоса, кизи
ла, фісташки, фундука, їстівно
го каштана, мигдалю, виногра
ду та ін. Насіння рослин в саду
інтродукували з різних географічних зон США,
Канади, Кавказу, Далекого Сходу, Казахстану
та ін. Особливо значні результати одержали з
акліматизації персика і абрикоса, які вирощува
ли в умовах Києва. Був створений селекційний
фонд. Однак воєнні події 1940-х років перерва
ли селекційну роботу [2].
У 1946 р. акліматсад як філіал увійшов до
складу Центрального ботанічного саду АН
УРСР, на його територію було перенесено
більшість колекцій, що стало основою селек
ційного процесу.
Спадкоємцем цієї справи став Микола Ми
колайович Гришко (1901—1964)— керівник
і творець Центрального ботанічного саду АН
УРСР, генетик, селекціонер. Народився в Пол
таві в родині військовослужбовців. У 1925 р.
закінчив рослинницький факультет Полтав
ського сільськогосподарського інституту, в
1926 р. — педагогічний факультет Київського
сільгоспінституту.
Упродовж 1929—1941 pp. працював доцен
том у вищих навчальних закладах Сум, Черні
гова, Глухова, Києва. У 1944—1947 pp. був про
фесором і завідувачем кафедри генетики і се
лекції Київського університету ім. Т.Г. Шевчен
ка (нині Київський національний університет
імені Тараса Шевченка).
М.М. Гришко приділяв велику увагу вивчен
ню взаємовідносин статі у рослин. Було впер
ше виведено нові сорти одно
часного достигання коноплі, що
давало значний економічний
ефект. У 1936 р. за наукові до
сягнення у галузі статі у рослин
М.М. Гришка нагороджено ор
деном Леніна; без захисту ди
сертації йому присуджено вче
ний ступінь доктора сільськогос
подарських наук і звання про
фесора. У 1939 р. його обрано
директором Інституту ботаніки.
У 1944 р. уряд України прий
няв рішення про створення Цен
трального ботанічного саду АН
УРСР площею понад 200 га.
Відтоді упродовж понад 20 ро
ків М.М. Гришко був його ди
ректором.
Під керівництвом М.М. Гриш
ка складено генеральний план, розпочато і за
вершено будівництво Центрального ботанічно
го саду АН УРСР (нині Національний ботанічний
сад ім. М.М. Гришка НАН України).
Основним завданням ботанічного саду
М. М. Гришко вважав створення колекційних
насаджень з різних географічних зон вітчиз
няної і зарубіжної флори, збагачення рослин
них ресурсів України, впровадження нових
видів і сортів у народне господарство. Для
цього він улаштовував експедиції і наукові
відрядження співробітників за кордон і рес
публіки колишнього СРСР для збирання на
сіння і посадкового матеріалу.
Основні роботи зі створення зелених насад
жень саду було виконано упродовж 1946—
1955 pp. Надень відкриття саду для відвідувачів
у 1964 р. колекційний фонд становив близько 10
тис. видів, форм і сортів рослин із різних країн
світу.
Зібрані колекції подано на ботаніко-геогра-
фічних ділянках: “Ліси рівнинної частини Ук
раїни” , “Степи України” , “Карпати” , “Крим” ,
“Кавказ", “Середня Азія” , “Алтай” , “Західний
Сибір” , “Далекий Схід” . У дендрарії зібрано
великі колекції з республік колишнього СРСР
і зарубіжних країн. Є великі колекції бузку,
троянд, витких рослин та ін., значні колекції
культурних рослин — плодових, технічних, кор
мових, лікарських, квітникових тощо.
М.Ф. Кащенко
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, N9 3-4 221
До колекцій плодових рослин належить 112
видів і форм дикорослих і понад 1500 куль
турних сортів і форм, у тому числі зернятко
вих, кісточкових, ягідних та ін. На ділянці пло
дових рослин створений унікальний фермо
вий сад. Таких формових садів-музеїв два в
усьому світі — у Версалі при сільськогоспо
дарському інституті Франції і в Києві — у На
ціональному ботанічному саду НАН України.
У результаті вивчення колекцій плодово-
ягідних культур, відбирання вихідних форм і
проведення цілеспрямованих схрещувань ви
ведено понад 100 сортів, які передано у держ-
сортовипробування і випробовуються на сор
тодільницях і в інших науково-дослідних уста
новах. Одержано 16 авторських свідоцтв на
нові сорти. Це сорти персиків — Дніпровсь
кий, Пам’ять Шевченка, Славутич, Рум’яний,
Лісостеповий, Подарок Києва, Дружба, Некта
рин київський; сорти винограду — Київський
золотистий; сорти актинідії — Сентябрьська,
Пурпурова садова, Київська гібридна, Київсь
ка крупноплідна, Фігурна; сорт лимоннику —
Садовий-І та ін.
За виведенням нових сортів селекціонери
І.М. Шайтан, Л.М. Чуприна, Р.Ф. Клеєва наго
роджені двома преміями НАН України —
ім. В.Я. Юр’єва і Л.П. Симиренка.
У всіх роботах зі створення ботанічного
саду Микола Миколайович брав найактивні
шу участь. Він говорив: “Сад — живий па
м'ятник, і створюємо його навіки” .
Незважаючи на великі труднощі у повоєн
ний час, зелене будівництво ботанічного саду
було виконано в перші 10 років; в цьому вели
ка заслуга М.М. Гришка і колективу саду.
У 1964 р. було відкрито Центральний бо
танічний сад АН УРСР для відвідування.
І.К . Кудренко
У 1991 р. Центральному ботанічному саду АН
УРСР присвоєно ім’я М.М. Гришка — це увіч
нення пам’яті не тільки Миколи Миколайовича
Гришка, а й усього колективу його помічників,
однодумців, будівників ботанічного саду.
Слід зазначити, що в Україні у науково-дос-
лідних інститутах з садівництва — у Мелітополі,
Млієві, Києві, дослідних станціях, ботанічних са
дах — зібрано великі колекції плодових, квітко
вих, садово-паркових рослин, у створенні яких
брали участь корифеї садівництва і декілька
поколінь науковців. У колекціях зібрано тисячі
сортів, які є золотим фондом і мають велике зна
чення для створення нових сортів. Сортовий ге
нофонд — народне надбання України.
Л.П. Симиренка, В.Л. Симиренка, М.Ф. Кащен-
ка і М.М. Гришка давно нема поряд з нами, але
вони живуть у помологічних колекціях, промис
лових і аматорських садах, нових сортах, виве
дених на основі їх колекцій.
Новому поколінню сучасних і майбутніх саді
вників треба бути гідними продовжувачами пер-
шопрохідців, творчо розвивати їх надбання, щоб
Україна завжди була країною-садом.
1. Гришко М.М. Академік М.Ф. Кащенко — видатний біо-
лог-мічуринець. — К. : Вид-во АН УРСР, 1951. — 20 с.
2. Кащенко М.Ф. На допомогу Київському акліматизацій
ному садові. — К. : Вид-во АН УРСР, 1953. — 86 с.
3. Симиренко Л.П. Иллюстрированное описание маточ
ных коллекций питомника. — Киев : Изд-во Киев. Имп.
ун-та, 1901. —410 с.
4. Симиренко Л.П. Помология. — Киев : УАСХИ, 1963. —
С. 289—314 с.
5. Симиренко Т. В. Володимир Симиренко — часткове сор
тознавство плодових рослин. — В 2 т. — К .: Аграрна на
ука, 1995. — T. 1. Яблуня. — 455 с. — Т. 2. Груша, слива,
вишня та черешня, жерделя, бросквина. — 465 с.
Надійшла 11.09.2000
222 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4
Корифеї садівництва України та їх спадщина
КОРИФЕИ САДОВОДСТВА УКРАИНЫ
И. М. Шайтан, И. К. Кудренко
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев
Благодаря деятельности выдающихся отечественных уче
ных Л.П. Симиренко, В.Л. Симиренко, М.Ф. Кащенко и
М.М. Гришко в развитии научного садоводства Украины
в XX в. созданы помологические коллекции сортов семеч
ковых и косточковых пород. Наилучшие из них использо
ваны непосредственно в промышленных насаждениях,
остальные — стали основой для выведения новых сор
тов. Академиком М.Ф. Кащенко осуществлена интро
дукция южных плодовых культур: персика, абрикоса, алы
чи. При участии и благодаря инициативе академика
М.М. Гришко создан Национальный ботанический сад
НАН Украины — современное научное учреждение и науч-
но-просветительский центр.
CORYPHAEUS OF HORTICULTURE IN UKRAINE
I.M. Shaitan, I.K. Kudrenko
M.M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
The paper shows the role of L.P. Simirenko, V.L. Simirenko,
M.F. Kashchenko and M.M. Grishko in the development of
scientific horticulture in Ukraine in the 20th century. Pomo-
logical collection of seed and stone fruit varieties thanks to
activity of the outstanding home scientists. The best of these
plants were used for industrial plantations and became the
basis for new hybrids. Academician M.F. Kashchenko made
a valuable contribution to introduction and acclimatisation of
southern fruit cultures: peach apricot and cherry-plum. Ac
ademician M.M. Grishko was an active participant and initi
ator of the National Botanical Gardens creation the garden
which is the scientific research institution and the Centre of
Botanical-public education in Ukraine.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 3-4 223
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1420 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:52:19Z |
| publishDate | 2000 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/7a/cd6d996c8150ce9f8b50f60ac81e5c7a.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-14202020-01-13T20:09:13Z Coryphaeus of horticulture in Ukraine Корифеї садівництва України та їх спадщина Shaitan, I.M. Kudrenko, I.K. The paper shows the role of L.P. Simirenko, V.L. Simirenko, M.F. Kashchenko and M.M. Grishko in the development of scientific horticulture in Ukraine in the 20th century. Pomological collection of seed and stone fruit varieties thanks to activity of the outstanding home scientists. The best of these plants were used for industrial plantations and became the basis for new hybrids. Academician M.F. Kashchenko made a valuable contribution to introduction and acclimatization of southern fruit cultures: peach apricot and cherry-plum. Academician M.M. Grishko was an active participant and initiator of the National Botanical Gardens creation the garden which is the scientific research institution and the Centre of Botanical-public education in Ukraine. Садівництво України бере початок з давніх часів, однак його повний науковий та всебічний практичний розвиток здійснений лише у XX ст. Велика роль у цьому належить корифеям українського садівництва – Л.П. Симиренку, В.Л. Симиренку, Н.Ф. Кащенку, М.М. Гришку та їхнім послідовникам. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1420 10.5281/zenodo.3364764 Plant Introduction; Vol 7 (2000); 219-223 Інтродукція Рослин; Том 7 (2000); 219-223 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377883 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1420/1371 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Shaitan, I.M. Kudrenko, I.K. Корифеї садівництва України та їх спадщина |
| title | Корифеї садівництва України та їх спадщина |
| title_alt | Coryphaeus of horticulture in Ukraine |
| title_full | Корифеї садівництва України та їх спадщина |
| title_fullStr | Корифеї садівництва України та їх спадщина |
| title_full_unstemmed | Корифеї садівництва України та їх спадщина |
| title_short | Корифеї садівництва України та їх спадщина |
| title_sort | корифеї садівництва україни та їх спадщина |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1420 |
| work_keys_str_mv | AT shaitanim coryphaeusofhorticultureinukraine AT kudrenkoik coryphaeusofhorticultureinukraine AT shaitanim korifeísadívnictvaukraínitaíhspadŝina AT kudrenkoik korifeísadívnictvaukraínitaíhspadŝina |