До 100-річчя з дня народження Миколи Миколайовича Гришка

The paper is devoted to the 100th anniversary of birth of M.M. Gryshko Member of the Academy of Sciences of the Ukr. SSR. The main stages of his life, scientific, organizational and public activities in the fields of genetics, selection and botany are elucidated. As a result of his work the National...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2000
Автори:	Cherevchenko, T.M., Chuvikina, N.V.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1421
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860144955150827520
author	Cherevchenko, T.M. Chuvikina, N.V.
author_facet	Cherevchenko, T.M. Chuvikina, N.V.
author_sort	Cherevchenko, T.M.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-13T20:11:15Z
description	The paper is devoted to the 100th anniversary of birth of M.M. Gryshko Member of the Academy of Sciences of the Ukr. SSR. The main stages of his life, scientific, organizational and public activities in the fields of genetics, selection and botany are elucidated. As a result of his work the National Botanical Garden were created and since 1991 it was called after this scientist’s name.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3364766
first_indexed	2025-07-17T12:52:19Z
format	Article
fulltext	Ювілейні дати УДК 016:5 ДО 100-річчя З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА ГРИШКА Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, Н.В. ЧУВІКІНА Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 6 січня 2001 р. виповниться 100 років з дня народження ве ликого вченого, будівничого і першого повоєнного директора Національного ботанічного саду НАН України Миколи Микола йовича Гришка—людини, яка на родилася в святий вечір і зро била святе діло на Землі — ство рила чудо-сад над Дніпром у тяжкі повоєнні роки. Як яскрава комета на небосхилі промайну ло життя цього незвичайного дослідника і людини. Він був пе реповнений глобальною ідеєю пізнання рослин, що культиву ються, і за життєву мить встиг зробити надзвичайно багато, залишив нам величезну науко ву спадщину. Він не тільки вче- ний-теоретик і практик (рідкісне поєднання для дослідника), а й чудовий організатор науки і головне — Людина з великої літери. Відданий громадянин своєї Батьківщини Микола Мико лайович зумів даним йому талантом захопити великий колектив від робітника до члена Ака демії наук палкою ідеєю створення унікально го за змістом і мальовничого за формою бота нічного саду Академії наук України на круто схилах Славутича. ©T.M. ЧЕРЕВЧЕНКО, Н.В. ЧУВІКІНА, 2000 Ідею створення ботанічного саду учені обговорювали задов го до початку його будівництва. Один із фундаторів Академії наук України Микола Феофанович Ка щенко за власні кошти і власно руч заснував розсадники й ак ліматизаційні сади біля По літехнічного інституту та на Лу- к’янівці, але вони не стали справ жніми ботанічними садами, хоча й дали багатющий генофонд пів денних теплолюбних фруктових дерев для Центральної Украї ни [1]. Президент Академії наук Ук раїни у 1922—1928 pp. В.І. Лип- ський ще в 1919 р. планував створити великий академічний ботанічний сад у Києві в Голо- сієво. Однак у тяжкі 1920-ті роки цей план не здійснився. А через 10 років, у 1929 p., в Інсти туті ботаніки АН УРСР під керівництвом акаде міка О.В. Фоміна було розроблено попередній план будівництва ботанічного саду як відділу Інституту в районі Звіринця [9]. Проте лише в серпні 1935 р. рішенням Київської міської Ради робочих, селянських і червоноармійських депу татів визначено межі ділянки для будівництва ботанічного саду АН УРСР на Звіринці площею 117 га. Раднарком виділив кошти на проведен ня першочергової роботи щодо освоєння цієї М.М. Гришко 224 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 До 100-річчя з дня народження Миколи Миколайовича Гришка ділянки в сумі 800 тис. крб. Адже на ній мешка ло 2105 осіб у 212 житлових будинках і знахо дилось 5 установ, які займали 8 будинків. У 1938 р. міська Рада затвердила генераль ний проект будівництва саду. До 1941 р. на те риторії ботанічного саду проводилася робота з вирощування посадкового матеріалу і розміщу валась експериментальна база Інституту бота ніки на площі 45 га. Тут були відділи хімічної і загальної фізіології рослин, очолювані відповід но В.І. Любименком і М.Г. Холодним, та відділ генетики і селекції, який очолював А.О. Сапегін. Однак 2/3 відведеної території так і залишали ся під приватними садибами. Під час окупації фашисти майже повністю знищили насаджен ня і будівлі, що належали саду. Після звільнен ня Києва, вже в березні 1944 р. уряд УРСР прий няв постанову “Про відновлення будівництва і наукової роботи Центрального республікансь кого ботанічного саду АН УРСР в м. Києві". Ця постанова зобов’язувала Президію АН УРСР скласти генеральний план будівництва ботані чного саду і подати на розгляд Раді Народних Комісарів. Такий план було складено в Інсти туті ботаніки АН УРСР за участю Миколи Ми колайовича Гришка і він же його доповідав на вченій раді інституту. Потім цей план обгово рювався ще в декількох установах та організа ціях. Усі зауваження було враховано комісією, яку очолив чл.-кор. АН України Дмитро Костян тинович Зеров. Висновки комісії подано до Пре зидії АН УРСР і з липня 1944 р. ботанічний сад затверджено самостійною науковою установою в системі АН УРСР. Всі добре розуміли, що будувати таку склад ну наукову установу в тяжкий повоєнний час у зруйнованому фашистами місті дуже непрос то. Для цього була потрібна незвичайна люди на — керівник цієї установи. Вибір упав на ака деміка АН УРСР Миколу Миколайовича Гришка і був вірним. Він узяв на себе цей гігантський труд. Адже на відведеній під сад території так і залишалися заселені житлові приватні будинки та установи з частково зруйнованими будівля ми. Потрібно було їх відселяти, а це було над звичайно важко на тлі руїн Києва. Водночас потрібно було добувати тисячі видів рослин, плекати сотні тисяч сіянців і саджанців для май бутніх ботаніко-географічних ділянок. Перед Миколою Миколайовичем постало титанічне ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3 -4 завдання — вдосконалити і розвинути перший проект будівництва саду, здійснити задум свій і попередників — створити казковий вимріяний сад над Дніпром. То хто ж він такий — Микола Миколайович Гришко? Це талановитий, великий учений, обдарований організатор, тонкий художник і поет-лірик, трохи дипломат, щирий і співчут ливий, а головне— фанатично, до безтями закоханий у рослини, людей, життя. Народився М.М. Гришко 6 січня 1901 р. у ро дині військовослужбовця в Полтаві. Жила роди на Гришків на околиці міста, мали невеличкий садок та город. Микола змалечку любив пра цювати біля рослин. Тому і спеціальність була ним давно обрана — він вступає до Полтавсь кого сільськогосподарського інституту [3, 6]. У 1925 р. 24-річним юнаком М.М. Гришко з відзнакою закінчує цей інститут і його, як од ного з найздібніших випускників, направляють для продовження навчання на педагогічний фа культет Київського сільськогосподарського інституту. Здобувши і педагогічну освіту, в по дальшому Микола Миколайович досить уміло поєднує наукову і педагогічну діяльність. Спо чатку в Майнівському сільськогосподарському технікумі на Чернігівщині, який посів особливе місце у формуванні особистості М.М. Гришка як науковця високого рангу. Працюючи в тех нікумі, він першим описав культурну флору Лісостепу України, зокрема зернові та ово чеві культури. Він заснував дослідне поле при технікумі і проводив досліди над 12 сортами озимої пшениці, 17 сортами картоплі, 16 сор тами вівса. Особливу увагу приділяв вирощу ванню олійної культури кользи, тобто ярого рапсу [6]. В цей час Микола Миколайович ак тивно займався гібридизацією, залучаючи до селекційного процесу місцеві сорти і таким чином отримував досить цікаві гібриди, які впроваджував на поля. Тут він знайшов і своє особисте щастя — познайомився з Мотроною Степанівною Лесенко, яка стала його дружи ною і з нею він прожив усе щасливе родинне життя. На знак любові та пошани до дружини Микола Миколайович додав її прізвище до свого і так підписав низку наукових праць, у тому числі й підручник із загальної генетики 1933 р. — “Гришко-Лесенко" [4]. Згодом тех нікум з Майнівки перевели до Сум, реоргані 225 29 — 2-586 Т.М. Черевненко, Н.В. Чувікіна зували в інститут, де Микола Миколайович продовжує плідно працювати у Сумському педагогічному та Чернігівському сільськогос подарському інститутах. З 1931 р. Микола Миколайович очолює відділ генетики і селекції Всесоюзного науко во-дослідного інституту коноплярства у Глу- хові. Молодий учений рвучко береться за роз в’язання кардинальної проблеми конопляр ства. Адже культивовані в Україні, і не тільки в Україні, а й в інших республіках Радянського Союзу сорти на той час були чітко роздільно статевими, тобто дводомними рослинами з яскраво вираженим статевим деморфізмом. Рослини чоловічої статі (плоскінь) дозрівали майже на місяць раніше, ніж жіночої (матір- ка), що надзвичайно ускладнювало механізо ваний збір, а рентабельність цієї культури в разі ручного збирання була дуже низькою. На підставі глибоких генетичних досліджень Ми кола Миколайович дав біологічну характерис тику різним статевим типам конопель, з ’ясу вав генетичну природу статі та особливості її виявлення, розробив методику створення од ночасно достигаючих і однодомних конопель. Він вивчив взаємозв’язок основних морфоло гічних і господарсько цінних ознак конопель, які були опубліковані в 1935 р. у монографії “Генетика і селекція конопель” , тобто йому на лежить пріоритет у вирішенні проблеми статі конопель. Питання отримання сортів однодомних ко нопель з високими вмістом та врожаєм во локна настільки захопили молодого дослідни ка, що він для прискорення селекційного про цесу висівав їх на Закавказзі й отримував дві генерації упродовж року. Виведений Миколою Миколайовичем сорт конопель ОСО-72 за виходом волокна на 35—40 % перевищував культивовані тоді сорти, давав змогу механі зувати їх збирання. За ці роботи у 1936 р. його було нагороджено орденом Леніна і без захи сту дисертації присвоєно науковий ступінь доктора сільськогосподарських наук, а у 1937 р. — наукове звання професора. У 1938 р. у Москві вийшла друком ґрунтовна монографія “Конопля” [7], де Микола Миколайо вич був автором розділу “Селекция конопли” і разом з П.Ф. Панченко та А.С. Хренниковою — редактором. Під впливом праць Миколи Мико лайовича та за його методикою учні М.М. Гриш ка, зокрема А.С. Аренштейн, Г.І. Сенченко, а також селекціонери Німеччини, Франції, Угор щини, Польщі вивели чимало цінних сортів од нодомних конопель. У 1939 р. М.М. Гришка було обрано дійсним членом Академії наук України і призначено ди ректором Інституту ботаніки АН УРСР. У цей час він продовжує дослідження статі конопель, читає курс генетики в Київському університеті. Проте його плідну працю перервала Велика Вітчизняна війна. У роки війни він очолював Інститут ботаніки АН УРСР в евакуації й одно часно обіймав посаду заступника директора Чишмінської сільськогосподарської дослідної станції в Башкирії. І тут він з властивими йому захопленням та енергією проводив велику ро боту щодо організації продовольчих ресурсів та заготівлі сировини лікарських рослин для фронту, за що був удостоєний медалі “За доб- госну працю у Великій Вітчизняній війні 1941— 1945 pp.” У цей тяжкий і голодний час Микола Миколайович знайшов можливість виділити кілька гектарів землі для родин співробітників Академії наук. Кожна родина змогла забезпе чувати себе на зиму картоплею, горохом та ін., що було великою підтримкою. Тоді в Уфі жар тували: “Гришко годує всю Академію” [3]. Микола Миколгйович перший з академіків АН УРСР прибув до щойно звільненого Києва, щоб створити умови для повернення Академії наук України з евакуації і розгортання її по дальшої роботи. Особливу увагу він приділяв розвитку сільськогосподарської науки на Ук раїні, що, безсумнівно, пов’язано з приско ренням розвитку народного господарства в сплюндрованій фашистами Україні. У 1945 р. в складі Академії наук було створено Відділ сільськогосподарських наук, який очолив М.М. Гришко. Він був одним з тих учених, які активно боролися з теорією Т.Д. Лисенка і ніколи не відмовлявся від своїх переконань, за що зазнав переслідувань сталінського ре жиму; у 1948 р. його звільнили від виконання обов’язків голови Відділу сільськогосподарсь ких наук і фактично позбавили можливості зай матися генетикою. У липні 1944 р., коли ботанічний сад став самостійною установою в системі Академії наук України, його директором був призначе 226 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 До 100-річчя з дня народження Миколи Миколайовича Гришка ний академік М.М. Гришко. Він з властивою йому пристрастю науковця взявся за опрацю вання наукових основ створення ботанічного саду АН УРСР, питань теорії та практики інтро дукції й акліматизації рослин, зокрема інтро дукції, сортовивчення та селекції квіткових рос лин; акліматизації південних плодових культур, введення в культуру нових цінних для народ ного господарства рослин. Микола Микола йович писав, що ботанічний сад АН УРСР має бути Центральним республіканським заповід ником видових, а з багатьох видів — і сорто вих скарбів, і що шляхом обміну з ботанічни ми садами та іншими науковими установами всього світу та завдяки спеціальним експеди ціям рослинні скарби мають невпинно зрос тати. Він наголошував, що систематична реп родукція та ретельне вивчення рослинних фондів дадуть змогу успішно вирішувати тео ретичні і прикладні питання інтродукції й се лекції нових для України лісових, плодових, декоративних, технічних, кормових, харчових рослин, впроваджувати нові рослини у різні галузі народного господарства, збагачувати рослинні ресурси республіки. М.М. Гришко зазначав, що сад має стати зразком садово- паркового мистецтва, в якому б розкривали ся багатства й різноманітність рослинного світу на декоративній основі. Микола Миколайович підкреслював, що науковці повинні уважно ана лізувати розміщення різних видів рослин під час створення експозицій у зв'язку з тим, що вони різні за походженням, широтою природ ного ареалу, біологією, онтогенезом та дов говічністю. Адже науково-демонстраційні ас пекти та декоративність потрібно з самого початку забезпечити на десятки, а іноді й на сотні років [2]. Безсумнівно, що у Миколи Ми колайовича перед очима поставали ландшаф ти Тростянця, Олександрії, Софіївки — ше деврів садово-паркового мистецтва України. Завдяки його світогляду, прозірливості, напо легливості ці шедеври увійшли до системи АН УРСР, збереглися і стали не просто пар ками, а й великими науковими центрами. Микола Миколайович — автор наукової ча стини генерального плану будівництва бота нічного саду, а дійсний член Академії архі тектури СРСР О.В. Власов — автор архітек турно-планувальної частини. М.М. Гришко вважав за доцільне покласти в основу будівництва саду ботаніко-геогра- фічний, а не систематичний принцип, який пропонували деякі вчені. Він стверджував, що це дасть змогу повніше показати не тільки флору, а й окремі типи рослинності, харак терні для різних регіонів колишнього СРСР. І закипіла робота щодо нагромадження колекцій рослин з найрізноманітніших куточків колишнього Радянського Союзу та з-за кор дону. Микола Миколайович особисто заво зив колекції: лише з Німеччини — понад 800 сортів троянд, близько 80 сортів бузку та багато тропічних рослин, які тепер ростуть в унікальних колекціях саду. Під впливом наукових праць М.І. Вавилова, І.В. Мічуріна, М.Ф. Каш.енка ідея збагачення культурної флори України посідає провідне місце в роботі М.М. Гришка. Головною метою діяльності ботанічного саду він вважав збага чення нашої країни новими цінними рослина ми з інших регіонів, випробуванням їх на екс периментальних ділянках саду або виведенням нових сортів на основі багатих колекцій саду. У створенні рослинних колекцій М.М. Гришко вбачав не просто перенесення їх з інших країн, а писав, що акліматизація — це вічний у рос линних організмах процес зміни їх спадкової природи і пристосування до нових умов життя, один із ступенів вічного процесу еволюції рос линного світу [5]. Передусім він приділив вели ку увагу створенню в Ботанічному саду ділянок різних природних зон України (“Крим” , “Карпа ти” , “Степи” , “Ліси” ). Флористичні багатства і своєрідність рослинного світу відображено на ек спозиційних ділянках “Кавказ”, “Середня Азія”, “Алтай” , “Далекий Схід” . На них ростуть харак терні ландшафтоутворювальні зиди (едифіка тори й домінанти), види, корисні для народ ного господарства, а також цікаві з біологіч ного погляду ендеми, релікти. І все це ство рювала невелика група ентузіастів на чолі з фанатично відданою справі людиною. Без тракторів і машин, без добрив і водогону — з грабарками, заступами, відрами на глинищах, урвищах і руїнах вони закладали один з най красивіших ботанічних садів. І все це робило ся з піднесенням, великим натхненням, вірою, що в майбутньому ці невеличкі саджанці, сіянці нелегкою працею добуті і такою ж працею по ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 29 * 227 Т.М. Черевченко, Н.В. Чувікіна саджені, зашумлять дібровою для прийдешніх поколінь. Те, що зробив М.М. Гришко в ней мовірно складний для країни час (високий на уковий рівень усіх робіт, експедиції, вирішення житлових питань і питань щодо переселення приватного сектора, води, землі, підготовки кадрів та безлічі іншого, навіть організація са модіяльного колективу)— це подвиг: науко вий, будівничий, самопожертва. Він узяв на плечі тягар і ніс його з честю доки вистачало сил, до краплини віддав своє життя цій справі. Сад був найулюбленішим “дітищем” Миколи Миколайовича, хоча будь-якій справі він відда вав себе до кінця. За своє життя він підготу вав ЗО докторів і кандидатів наук. Минули роки. Зазеленів сад, дерева розки нули свої віти, розквітли і заплодоносили, роз рослися ліси, забуяли квіти, інтродуковані і вже власної селекції. Разом із садом ріс і колек тив. І ось навесні 1964 р. сад гостинно відкрив свої багатства для широкого кола відвідувачів. Лише кілька місяців не дожив до цієї знамен ної події Микола Миколайович Гришко — го ловний фундатор саду. На жаль, ті, хто ство рює такі сади і парки дуже рідко бачать плоди своєї праці, вони працюють на майбутнє. В цьому і полягає заслуга Миколи Миколайо вича — він працював на майбутнє, відмов лявся від легкого і зовні ефектного способу існування. Далеко сягнули сходи посіяних М.М. Гриш- ком зерен: у 1967 р. ботанічний сад набув ста тусу науково-дослідного інституту, було ство рено нові наукові відділи, підрозділи, які ви рішують різні проблеми ботаніки, фізіології та екології рослин, дендрології, квітникарства, алелопатії та ін. Однак мета як у засновника, так і в його послідовників була одна — поста вити рослинний світ на службу людині, збе регти і примножити його багатства. Ми справедливо пишаємося нині окреми ми ландшафтами, в які продовжують вклада ти розум і душі фахівці. На особливу увагу зас луговують ботаніко-географічні ділянки. Адже це був надзвичайно цікавий задум і його вда лося здійснити Миколі Миколайовичу та його колегам. З цього приводу друг Миколи Мико лайовича Максим Рильський писав: "Як у краплі води відбиваються Всесвіту тони, Так збираються тут краєвиди всієї Землі І від дива застиг монастир Пресвятого Іони І спинилися з подиву в льоті дзвінкім журавлі” [8]. А у відповідь на цей вірш Микола Миколайо вич, поет не тільки рослинного світу, написав: “Спасибі, друже мій Максиме, До тебе серце моє лине, лине За слово щире, невгасиме, За слово добре і правдиве, Бо працю творчу, наче диво, В своїх ти віршах описав!” [3]. Завдяки великим фізичним і моральним зу силлям сконцентровано рослини — домінан ти та едифікатори з різних куточків колиш нього Радянського Союзу на крутосхилах бота нічного саду. За багато років склалися до сить своєрідні штучні фітоценози. Нинішнє по коління працює з ними, аналізує процеси їх становлення. Сьогодні перед працівниками саду постає завдання втілювати в життя ідеї засновника. Чимало задумів Миколи Мико лайовича та його соратників ще не здійсне но. Втішно, що започаткований ним селек ційний напрям у науково-дослідній роботі на був особливого розмаху. На основі зібраних багатих колекцій природних видів і добору сортів народної селекції з усіх куточків Землі, створено чудові сорти жоржин, півоній, хри зантем, флоксів, персиків, абрикосів, кизи лу, актинідії та багатьох кормових, пряно- смакових та овочевих культур. За час наукової діяльності ботанічного саду виведено 138 сортів, які в 2000 р. занесено до Державного реєстру сортів України. Серед них квітниково-декоративних — 63, кормових та овочевих — 38, плодових — 32, пряносма- кових — 5. Національний ботанічний сад ім. Миколи Миколайовича Гришка НАН України очолює раду ботанічних садів і дендропарків України, до якої належать 22 ботанічні сади та 7 денд ропарків України. Цю раду започаткував в Ук раїні Микола Миколайович, функціонує вона і сьогодні. Нині дещо іншими є окремі наукові напря ми саду, інші рослини стали центром уваги, особливо рідкісні та зникаючі, проводяться ґрунтовні алелопатичні дослідження, набува ють значення лікарські рослини. Свого часу наші рослини побували в космосі, тривають спільні дослідження рослин з Космічним агент ством України і досі. Ботанічний сад має 228 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, Ns 3-4 До 100-річчя з дня народження Миколи Миколайовича Гришка міжнародний сертифікат на право здійснен ня космічної діяльності, працює над створен ням технології вирощування рослин у Космосі. Незмінною залишається ідея засновника саду — служити науці, людям, народному гос подарству, охороні природи. Безсумнівно, сад виконує цю функцію, але це живий організм, який завжди у вічному русі, забудові. Про блема збереження і збагачення біорізноманіття потребує постійного поповнення колекцій. Ми пишаємося тим, що з листопада 1991 р. сад носить ім’я свого засновника, будівничого, тонкого художника і лірика, поета рослинного світу. У Полтаві, де він народився і вчився, та у Глухові, де він плідно працював, є вулиці, що носять його ім’я. Прекрасно і влучно сказав про нього Максим Рильський: “Все кудись він поспішає, Завжди мчиться, завжди лине Неспокійний наче птах. Він до птаха і подібний, Гостроносий, бистроокий, Ніби крила в нього руки, Мов політ у нього кроки, Мов політ —думок розмах” [8]. Сад — це живий пам’ятник Миколі Мико лайовичу. Він вічно житиме у своєму дітищі — Національному ботанічному саду, що носить його ім’я. Це його заслуга, що уряд так висо ко оцінив роботу саду і надав йому статус національного. Вічна йому пам’ять. 1. Гришко М.М. Академік М.Ф. Кащенко — видатний біо- лог-мічурінець. — К.: Вид-во АН УРСР, 1951 . — 19 с. 2. Гоишко М.М., Соколовський О.І. Ботанічний сад і його колекції. — К.: Вид-во АН УРСР, 1950. — 116 с. 3. Гоишко-Богменко Б.К., Пилипчук О.Я. Микола Мико лайович Гришко. — К. : Наук, думка, 1995. — 120 с. 4. Гришко-Лесенко М.М. Курс загальної генетики. — Харків—Київ : Держ. с.-г. вид-во, 1933. — 273 с. 5. Гришко Н.Н. Теоретические основы акклиматизации растений / / Тр. ботан. ин-та им. В.Л. Комарова АН СССР. — 1957. — Сер. VI, вып. 5. — С. 33—36. 6. Микола Миколайович Гришко. Біобібліографія вчених Української РСР. — К. : Наук, думка, 1977. — 54 с. 7. Конопля / Под ред. П.Ф. Панченко, А.С. Хренникова, Н.Н. Гришко. — М. : Сельхозгиз, 1938. —492 с. 8. Рильський М. Зібрання творів у двадцятих томах. — К. : Наук, думка, 1988. — 3. — С. 264—266. 9. Черевченко Т.М., Кваша В.В., Чувікіна Н.В. Академіч ний ботанічний сад. Витоки І І Вісн. Нац. академії наук України. — 2000. — № 2. — С. 29—34. Надійшла 14.10.2000 К 100-летию СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ НИКОЛАЯ НИКОЛАЕВИЧА ГРИШКО Т. М. Черевченко, Н.В. Чу вики на Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, Киев Статья посвящена 100-летию со дня рождения академика АН УССР Н.Н. Гришко. Освещены основные этапы его жиз ни, научной, организаторской и общественной деятельно сти в области генетики, селекции и ботаники, результа тивной работы по созданию Национального ботаническо го сада НАН Украины, который с 1991 г. носит его имя. ON THE 100th ANNIVERSARY OF MYKOLA MYKOLAYOVICH GRYSHKO’S BIRTH T.M. Cherevchenko, N.V. Chuvikina M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv The paper is devoted to the 100th anniversary of birth of M.M. Gryshko Member of the Academy of Sciences of the Ukr. SSR. The main stages of his life, scientific, organizational and public activities in the fields of genetics, selection and botany are elucidated. As a result of his work the National Botanical Garden were created and since 1991 it was called after this scientist’s name. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4 229
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1421
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:52:19Z
publishDate	2000
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/a0/27df4c4823bf2709d8ec08aad6b1d1a0.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-14212020-01-13T20:11:15Z On the 100th anniversary of Mykola Mykolayovich Gryshko's birth До 100-річчя з дня народження Миколи Миколайовича Гришка Cherevchenko, T.M. Chuvikina, N.V. The paper is devoted to the 100th anniversary of birth of M.M. Gryshko Member of the Academy of Sciences of the Ukr. SSR. The main stages of his life, scientific, organizational and public activities in the fields of genetics, selection and botany are elucidated. As a result of his work the National Botanical Garden were created and since 1991 it was called after this scientist’s name. 6 січня 2001 р. виповниться 100 років з дня народження великого вченого, будівничого і першого повоєнного директора Національного ботанічного саду НАН України Миколи Миколайовича Гришка – людини, яка народилася в святий вечір і зробила святе діло на Землі – створила чудо-сад над Дніпром у тяжкі повоєнні роки. Як яскрава комета на небосхилі промайнуло життя цього незвичайного дослідника і людини. Він був переповнений глобальною ідеєю пізнання рослин, що культивуються, і за життєву мить встиг зробити надзвичайно багато, залишив нам величезну наукову спадщину. Він не тільки вчений-теоретик і практик (рідкісне поєднання для дослідника), а й чудовий організатор науки і головне – Людина з великої літери. Відданий громадянин своєї Батьківщини Микола Миколайович зумів даним йому талантом захопити великий колектив від робітника до члена Академії наук палкою ідеєю створення унікального за змістом і мальовничого за формою ботанічного саду Академії наук України на крутосхилах Славутича. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1421 10.5281/zenodo.3364766 Plant Introduction; Vol 7 (2000); 224-229 Інтродукція Рослин; Том 7 (2000); 224-229 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377883 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1421/1372 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Cherevchenko, T.M. Chuvikina, N.V. До 100-річчя з дня народження Миколи Миколайовича Гришка
title	До 100-річчя з дня народження Миколи Миколайовича Гришка
title_alt	On the 100th anniversary of Mykola Mykolayovich Gryshko's birth
title_full	До 100-річчя з дня народження Миколи Миколайовича Гришка
title_fullStr	До 100-річчя з дня народження Миколи Миколайовича Гришка
title_full_unstemmed	До 100-річчя з дня народження Миколи Миколайовича Гришка
title_short	До 100-річчя з дня народження Миколи Миколайовича Гришка
title_sort	до 100-річчя з дня народження миколи миколайовича гришка
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1421
work_keys_str_mv	AT cherevchenkotm onthe100thanniversaryofmykolamykolayovichgryshkosbirth AT chuvikinanv onthe100thanniversaryofmykolamykolayovichgryshkosbirth AT cherevchenkotm do100ríččâzdnânarodžennâmikolimikolajovičagriška AT chuvikinanv do100ríččâzdnânarodžennâmikolimikolajovičagriška

До 100-річчя з дня народження Миколи Миколайовича Гришка

Репозитарії

Схожі ресурси