До 250 річниці виходу в світ праці Карла Ліннея “Філософія ботаніки”
Gespeichert in:
| Datum: | 2000 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2000
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1422 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144955789410304 |
|---|---|
| author | Sobko, V.G. Gaponenko, М.В. |
| author_facet | Sobko, V.G. Gaponenko, М.В. |
| author_sort | Sobko, V.G. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:01:26Z |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3364770 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:52:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
ДО 250 річниці ВИХОДУ В СВІТ
ПРАЦІ КАРЛА ЛІННЕЯ “ФІЛОСОФІЯ БОТАНІКИ”
В.Г. СОБКО, М.Б. ГАПОНЕНКО
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1
16 вересня 1750 р., долаючи тяжку хворобу,
К. Лінней успішно закінчив свою працю “Philo-
sophia botanica”, присвячену його королівській
величності раднику таємного комітету, славно
звісному і ясновельможному пану барону Андре
асу фон Хьопкіну, члену королівського риксда
гу, кавалеру ордена Серафима.
Біологія як наука про загальні закономірності
органічного життя у XVIII ст. лише формува
лась і не відповідала сучасному її змісту, проте
сам термін вперше запропонував К, Лінней
(§ 52). Одне з основних завдань, які ставив
перед собою дослідник, зводилось до систе
матизації безмежного числа фактів, накопиче
них описовою наукою і практикою.
Науковий подвиг К. Ліннея не обмежується
лише систематизацією біологічних феноменів,
але в цій статті розглянуто в основному філо
софські підвалини систематики рослинного
світу. Рецензія ґрунтується на російському
перекладі праці, який виконали Н.Н. Забінко-
ва і С.В. Сапожникова й опублікували її в
1989 р. накладом 7200 примірників.
У той період розпочинався розпад Радянсь
кого Союзу, відбувалося пасивне бродіння в
наукових колах і ця значна подія залишилася,
на жаль, поза увагою і не була оцінена належ
ним чином. Не лише “Філософія ботаніки” , а
й праці К. Ліннея, опубліковані ним раніше в
оригіналі, радянським читачам були не відомі.
© В.Г. СОБКО. М.Б. ГАПОНЕНКО, 2000
К. Лінней опублікував кілька ґрунтовних
праць, серед яких Sistema naturae, 1735;
Fundamenta botanica, 1736; Sponsalia plantarum,
1746; Flora suecica, 1745 і Fauna suecica, 1746.
Основний задум і композиція монографії
“Філософія ботаніки” , яка складається з 12
розділів (читайте один розділ за один місяць) і
365 параграфів чи канонів (вивчайте один ка
нон щоденно), намітились уже в праці “Основи
ботаніки” . Упродовж 15 років вони розгляда
лись, трансформувались і певною мірою син
тезувались в інших публікаціях.
Нова фундаментальна праця стала не лише
науковим посібником для низки поколінь бо
таніків, а й теоретичною платформою реформ
в описовій ботаніці, які згодом здійснились у
відомій книзі “Види рослин” (Species planta
rum, 1753).
Розглянемо стисло кожен розділ книги зок
рема. Чотири канони записано вже в перед
мові.
1. Все, що трапляється на землі, належить
натураліям.
2. Натуралії належать трьом царствам при
роди: камінню (мінералам), рослинам, твари
нам.
3. Каміння (2) росте. Рослини (2) ростуть і
живуть (133). Тварини (2) ростуть, живуть і від
чувають.
4. Ботаніка є природничою наукою, яка вив
чає рослини (3). Зазирнемо вперед, у канон
133, в якому ширше розглянуто дефініцію бо-
230 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, № 3-4
До 250 річниці виходу в світ праці Карла Аіннея “Філософія ботаніки”
ганіки. Вона тлумачиться так: рослини, хоча й
позбавлені відчуття, їм, подібно до тварин (3),
властиві народження, живлення, вік, рух, пуль
сація (161), хвороби, смерть, анатомія та орга
нізація. Народження (Ortus) — з насіння або з
бруньки, живлення (Nutritio)— тонким пере
гноєм Юольбель з водою і повітрям Гельс, вік
(Astas) — дитинство, юність, зрілість, старість;
дерева: Hedera. Крім двох останніх слів, зна
чення яких у цьому контексті розгадати не
легко, добре простежується схема, яку нині
можна назвати великим життєвим циклом рос
лин. Отже, К. Лінней був, можливо, першим,
хто звернув увагу на індивідуальний розвиток
рослин.
У першому розділі монографії “Бібліотека” ,
який за сучасними уявленнями варто класи
фікувати як бібліографічний список чи путів
ник у літературу і крізь призму якого розгля
нуто обширну галерею попередників і сучас
ників дослідника, яких К. Лінней поділив на
48 груп: від фітологів, збирачів і батьків бо
таніки до спостерігачів, дієтетиків, система
тиків і номенклаторів. Себе він зарахував до
флористів (8), знавців лапландської і швед
ської флор. Варто, звичайно, було б зга
дати йому себе як філософа (18) і система
тика (46).
Наступні 6 розділів праці становлять фунда
мент “Філософії ботаніки” . Це “Класи рослин”
(розд. II); “Шлюби рослин” (розд. VII, VIII, IX);
“Критика ботаніки” (розд. X); “Властивості рос
лин” (розд. XI).
Вони виконані К. Ліннеєм у саду Г. Кпіф-
форта і особистого дослідження ботанічної
науки в Англії і Франції. У цей час К. Лінней
знайомиться з ідеями Бернара Жюсьє, з його
“природною системою” , яка спонукала дослід
ника до глибоких роздумів і нових система
тичних пошуків.
Проблеми “ботанічної філософії” , які цікави
ли К. Ліннея в “Основах ботаніки”, було додат
ково розглянуто в розд. IV “Плодоношення” ,
розд. VI “Ознаки” та розд. XI "Нариси” .
Під час ознайомлення з текстом праці “Філо
софія ботаніки” не можна не помітити, що К. Лін
ней творив її в двох аспектах, про що він по
відомляє у “Зверненні до читача”.
Перший аспект — суто педагогічний: потрібно
ознайомити зацікавлених осіб з основами но
вої систематики, розкрити суть морфології і
пояснити власну термінологію.
Другий аспект — загальнобіологічний: по
шук способів подолання протиріч, які вини
кають у процесі досліджень. К. Лінней помітив
шпарку у власному афоризмі “Видів (speciss;
155) ми налічуємо стільки, скільки різних форм
було створено спочатку” і шукає способи по
долання своїх сумнівів. Гострій критиці піддав
тезу “про стать у рослин, хоча факт існування
статі було зафіксовано ще в IX ст. Ниткою
Аріадни в ботаніці є система (155), без неї
наука — хаос. Цікаво, що у “Системі природи”
дослідник поміщає людину разом з мавпами і
напівмавпами в групу приматів і тим самим
на 120 років раніше, ніж Ч. Дарвін натякає на
походження людини.
“Філософія ботаніки” — оригінальна за своєю
структурою праця. В ній біологічний аналіз
розглянуто у порівнянні з термінами і кано
нами чи тезами попередників: квітки рясок
вперше описані А. Валіснєром, Л. Фукусом
(Fuci) — Р.А. Реомюром, пелюлярій — Б. Жусьє.
В праці перелічено всі роди, відомі на той
час, автори, які першими згадали чи описа
ли ці таксони, детально розглянуто фітоні-
міку й етомологію. Головною думкою в праці
(розділ IX, Varietates) закарбовано поперед
ження дослідника майбутнім ботанікам про
небезпеку забруднення таксону “вид” чис
ленними різновидами, використання яких до
цільне лише в садовій практиці людини, кулі
нарії і медицині.
На думку автора, бездумне використання
різновидів загрожує “катастрофою ботаніці”
(читай у систематиці — B.C.). К. Лінней не
згадує, що першим, хто підняв спис проти
різновидів, був Себастьян Айян, а згодом і
Бернар Жюсьє — великий реформатор сис
тематики рослин, Альберт Галер та ін. У своїх
нарисах (розд. XI, Adumbrationes) дослідник
скрупульозно розглядає історію рослини —
все те, що стосується її морфології, екології
і поширення, а в останньому розділі (Vires) —
всі властивості від запаху і смаку до плодів,
якими можна скористатися.
У короткому викладі неможливо перелічити
всі позитиви праці “Філософія ботаніки” — кни
гу потрібно мати і вивчати як ботанічну мо
литву. Зауважимо, що в ботанічних колах Ук
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 2000, N° 3-4 231
В.І. Собко, М.Б. Гапоненко
раїни були ботаніки, які ігнорували або несві
домо порушували канони К. Ліннея. Тому у
“флорах” і “визначниках” багато родів назва
но двома словами (наприклад, агалик-трава,
вовчі ягоди, котяча м’ята), а ті, що названі на
честь відомих ботаніків (Hottonia, Matthiola,
Lonicera), іменуються українською мовою, хоча
поруч і часто поширені латинські кальки (ане
моне, еремогоне, малопе), які часом не дуже
милозвучні (Gymnocladium, Gymnospermium).
Гадаємо, було б дуже добре, аби керів
ництво УБТ віднайшло можливість перек
ласти “Philosophia botanica” і “Species plan-
tarum” на українську мову і тим самим дало
б змогу широким колам ботаніків ознайо
митися з цими фундаментальними працями
великого вченого. Про те, що Карл Лінней
був ученим світового масштабу, свідчить
його наукове реноме, написане на титульній
сторінці книги: Королівський Архіатр, про
фесор медицини і ботаніки в Упсалі, член
королівських Академій в Монпельє, Берліні,
Тулузі, Упсалі, Стокгольмі і член-кореспон-
дент Паризької Академії наук.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1422 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:52:20Z |
| publishDate | 2000 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/4c/9047407232e765a1e508e4247208b84c.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-14222019-11-11T08:01:26Z On the 250th anniversary of Karl Linney's work “The Philosophy o f Botany” До 250 річниці виходу в світ праці Карла Ліннея “Філософія ботаніки” Sobko, V.G. Gaponenko, М.В. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2000-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1422 10.5281/zenodo.3364770 Plant Introduction; Vol 7 (2000); 230-232 Інтродукція Рослин; Том 7 (2000); 230-232 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377883 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1422/1373 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Sobko, V.G. Gaponenko, М.В. До 250 річниці виходу в світ праці Карла Ліннея “Філософія ботаніки” |
| title | До 250 річниці виходу в світ праці Карла Ліннея “Філософія ботаніки” |
| title_alt | On the 250th anniversary of Karl Linney's work “The Philosophy o f Botany” |
| title_full | До 250 річниці виходу в світ праці Карла Ліннея “Філософія ботаніки” |
| title_fullStr | До 250 річниці виходу в світ праці Карла Ліннея “Філософія ботаніки” |
| title_full_unstemmed | До 250 річниці виходу в світ праці Карла Ліннея “Філософія ботаніки” |
| title_short | До 250 річниці виходу в світ праці Карла Ліннея “Філософія ботаніки” |
| title_sort | до 250 річниці виходу в світ праці карла ліннея “філософія ботаніки” |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1422 |
| work_keys_str_mv | AT sobkovg onthe250thanniversaryofkarllinneysworkthephilosophyofbotany AT gaponenkomv onthe250thanniversaryofkarllinneysworkthephilosophyofbotany AT sobkovg do250ríčnicívihoduvsvítpracíkarlalínneâfílosofíâbotaníki AT gaponenkomv do250ríčnicívihoduvsvítpracíkarlalínneâfílosofíâbotaníki |