Аналіз структури, принципи класифікації і оцінки колекційних фондів культурних рослин

The collection funds of cultivated plant have been systematized as to time and quality-quantity parameters. Three types of collections as to time of their existence were distinguished: transitory (provisional), onoprolonged (change-prolonged), increasoconstant (progressing-permanent). The criteria f...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	1999
Автор:	Muzychuk, G.M.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1424
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860144958359470080
author	Muzychuk, G.M.
author_facet	Muzychuk, G.M.
author_sort	Muzychuk, G.M.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-22T19:08:40Z
description	The collection funds of cultivated plant have been systematized as to time and quality-quantity parameters. Three types of collections as to time of their existence were distinguished: transitory (provisional), onoprolonged (change-prolonged), increasoconstant (progressing-permanent). The criteria for collections differentiation by quality-quantity structure have been determined and it was proposed to establish five base standards: fragmentary, semi-complete, complete, absolute, maximum collections.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3365197
first_indexed	2025-07-17T12:52:20Z
format	Article
fulltext	Збереження біорізноманіття рослин у ботанічних садах і дендропарках УДК 581.9.(089):502.7 АНАЛІЗ СТРУКТУРИ, ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ І ОЦІНКИ КОЛЕКЦІЙНИХ ФОНДІВ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН г.м. МУЗИЧУК Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 Здійснено систематизацію колекційних фондів культурних рослин за часовим та якісно-кількісними пара» ’ рами. Виділено три типи колекцій за тривалістю їх існування у часі: транзиторні (тимчасові), онопролонгуючі (змінно-довготривалі), інкризоконстантні (прогресуюче-постійні). Визначено критерії для диференціації ко лекцій за якісно-кількісним складом і запропоновано встановити за цими показниками п ’ять їх базових рів нів: фрагментарна колекція, напівкомплектна, комплектна, повна, максимальна. Культурні рослини — одна з найнеобхідніших складових у системі засобів забезпечення життєдіяльності людства і водночас важли вий компонент рослинного світу. Вони скла дають надзвичайно цінне загальнопланетне надбання, що формувалось протягом со тень, а часто і тисяч років. При цьому кон центрація уваги на окремих, необхідних для людини, ознаках призвела до створення пе реважною більшістю нестійких систем (форм, культиварів), не здатних до самостійного існування, отже, повністю залежних від нас. Тому рослини цієї групи належать до особ ливо вразливих і вимагають уваги до себе з точки зору їх збереження як частини рос линного біорізноманіття. Оскільки у масово му використанні у кожний конкретний промі жок часу перебувають лише соті долі усього існуючого багатства культурних форм і куль тиварів, то живі колекції рослин у коротко- чи довгостроковому консервованому або у вегетаційному стані є найважливішим і для більшості представників цієї групи єдиним способом їх збереження. Згідно з міжнародними нормами, визна ченими документами ООН, перед людством © Г.М. МУЗИЧУК, 1999 постало завдання бережного відношення до всієї різноманітності рослинного світу, в то му числі і до представників культурної фло ри. Саме це завдання на державному рівні виконують ботанічні сади та інші науково-до слідні установи, чия діяльність пов’язана з мо білізацією, дослідженням і збагаченням гено фонду різних груп культурних рослин — від хлібних злаків і до екзотичних декоративних. Етапи формування та варіанти колек цій культурних рослин за часовим пара метром. Протягом тривалого часу роботи в різних закладах світу створено величезну кількість колекцій, при аналізі яких чітко про стежується їх неоднорідність не лише щодо складу рослин, але й стосовно строків існу вання в часі та повноти репрезентації пред ставлених у них окремої культури та групи культур. Сьогодення відповідно до практич них потреб вимагає володіння значним ге нетичним потенціалом рослин для задово лення різнобічних потреб і швидкого реагу вання на їх зміну. Нині лише у садівництві, за даними Королівського садівничого това риства Великобританії [3], використовується понад ЗО тис. видів рослин, а з урахуванням культиварів ця цифра, як мінімум, подвоїть ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, N° 3—4 З Г.М . Музичук ся. Все це різноманіття, з об’єктивних при чин, розпорошено по численних колекціях різних країн і установ, де більшою або мен шою мірою представлені ті чи інші культури. Перед світовим співтовариством гостро по стала насамперед проблема концентрації і систематизації даних стосовно існуючих фондів та приведення їх до загальнодоступ них форматів. Саме тому на міжнародному рівні приділяється така велика увага питан ню уніфікації систем документування рослин і створенню міжнародної інформаційної бази щодо колекційних зразків у ботанічних за кладах світу. Не менш важливою на сьогоднішньому етапі інтродукційної роботи є проблема сис тематизації і оцінки власне колекцій як не обхідна передумова цілеспрямованого і ра ціонального, завдяки науково обґрунтовано му підходові, подальшого їх вдосконалення. Питання колекційної політики для ботанічних садів набули міжнародного значення і нині обов’язково включаються у перелік обгово рюваних на міжнародних конгресах. Ми ма ємо і великий досвід практичної роботи, і достатній науковий потенціал, аби внести вклад в опрацювання теоретичних і практич них засад цього напрямку інтродукційної ро боти. Завдання, поставлене перед дослідни ками для даної розробки, полягає в пошуку об’єктивних критеріїв, що давали б змогу, з одного боку, систематизувати колекції, а з іншого — відобразити їх повноту за якісно- кількісним складом щодо світового асорти менту культури або групи культур з метою отримання вихідної базової інформації для опрацювання шляхів подальшого вдоскона лення кожної конкретної рослинної колекції. В історичному плані становлення колек ційних фондів інтродуцентів є перманентним процесом з неоднозначним підходом до здійснення мети на різних його етапах. За даними історичного аналізу, нами встанов лено, що початковий етап створення будь- якої колекції характеризується переважан ням стихійного елементу. Суть його полягає в масовому залученні всіх доступних зразків і відбувається, за образним виразом акаде міка А.М. Гродзінського, “широким фрон том” [2, с. 27]. При певній кількісній насиче ності, рівень якої визначається конкретним завданням і фінансово-технічними можливо стями зберігача, відбувається перехід до другого етапу, який можна назвати об’єкт- но-спрямованим. Залучення видів, форм, культиварів до колекційного фонду при цьо му здійснюється відповідно до певних прак тичних потреб. Основна увага зосереджена на цінності кожного з інтродукованих зразків (об’єктів) окремо. Добір їх значною мірою коригується перевагою тих чи інших вимог до культури, актуальних у поточний момент. Оцінка ж стосується лише окремих об’єктів, тобто виду в культурі, або форми чи сорту, але не зачіпає фонду в цілому [1]. Третій етап створення колекційних фондів інтродуцентів вимагає нового підходу до їх оцінки. Він залишає в силі важливість оцінки кожної окремої одиниці інтродукції для ви значення її практичного значення в даний відрізок часу, але водночас і вимагає оцінки колекцій в цілому з метою відображення рі вня їх повноти стосовно існуючого світового асортименту та створення бази вихідних да них щодо якісно-кількісного складу колекції як необхідної передумови для пошуку і реа лізації шляхів раціонального науково обґрун тованого подальшого їх вдосконалення. По суті, цей етап є комплексно-цілеспрямова ним. Саме на порозі такого підходу ми зна ходимось сьогодні. При аналізі існуючих і можливих варіантів колекційної політики за таким параметром, як тривалість існування в часі створених і ство рюваних колекцій, чітко виділяються три їх ти пи, для означення яких ми пропонуємо такі терміни: 1) транзиторна (тимчасова) колекція; 2) онопролонгуюча (змінно-довготривала); 3) інкризоконстантна (прогресуюче-постійна). У колекціях першого типу матеріал (види, форми, сорти, лінії тощо) зберігається пев ний обмежений строк, доки ведеться його первинне інтродукційне вивчення і він має статус новинки чи суперновинки для комер ційних операцій. У міру впровадження, по ширення і морального застаріння зразки вибраковуються і замінюються більш сучас ними в межах однієї й тієї ж культури або відбувається перехід до роботи з іншою культурою чи групою культур. 4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 3—4 Аналіз структури, принципи класифікації і оцінки колекційних фондів рослин Такий тип колекцій, зокрема для декора тивних рослин, донедавна був характерним для багатьох ботанічних садів у межах тери торії СНД. Це пов’язано з тим, що ботанічні сади цього регіону внаслідок історичних умов сформувалися як центри, що викону вали подвійну функцію. Тут не лише здійс нювалися інтродукційне випробування і ви вчення інтродукованих рослин, але й їх безпосереднє впровадження. Самі колекції розглядалися перш за все з точки зору їх практичної цінності для виробничих потреб поточного моменту, а вже потім — як носії генетичної інформації. Її збереженню як за гальнолюдського надбання надавалось дру горядне значення. З розвитком спеціалізо ваних господарств, фірм комерційна функ ція, принаймні ті її аспекти, що пов’язані з масовим виробництвом товарної продукції, в ботанічних садах цього регіону все більше буде відходити на другий план, поступаю- чись місцем розробці в першу чергу питань збереження біорізноманіття, формування і вдосконалення колекцій різних груп рослин: і тих, які є “комерційними” на сьогодні, і тих, що в даний час не становлять великої ко мерційної цінності. В наш час колекції тран- зиторного типу існують і залишатимуться в ряді науково-виробничих і виробничих за кладів, де основним видом діяльності є ко мерційна. У колекціях другого типу — онопролонгу- ючих — кожен із залучених зразків розгля дається як необхідний і унікальний елемент фонду. Вилучення їх відбувається лише як наслідок природного відпаду в даних едафо- кліматичних умовах. Головний недолік таких колекцій — їх незахищеність насамперед щодо видів і культиварів, розмноження яких здійснюється вегетативно (а таких серед культурних рослин більшість), від дії неспри ятливих, особливо екстремальних факторів середовища, здатних за короткий час зни щити працю цілого покоління, а іноді й кіль кох. Такий тип колекцій притаманний сього дні переважній більшості введених рослин і тих, що вводяться в культуру, за винятком основних сільськогосподарських культур. Як найдосконаліший і бажаний для бота нічних садів ми розглядаємо інкризоконс- тантний тип колекційного фонду. Уникнення недоліків колекцій попереднього типу відбу вається за рахунок поєднання консервова ного збереження живих діаспор всіх наявних зразків з їх вирощуванням і дослідженням в тих чи інших умовах середовища. Це відно сно легко здійснюється для рослин, що роз множуються насінням. Для тих же їх пред ставників, чиї особливості можуть проявля тися лише за умови вегетативної репродук ції, така колекція становить тяжку для вирі шення проблему через велику ресурсоємність необхідної для її забезпечення інфраструк тури. Безсумнівно, в недалекому майбутньо му людство віднайде для зберігання живої плазми рослин дешевші і менш енергоємні технології, які стануть доступні багатьом. Виходячи із сьогоднішніх реалій найдоці льнішим способом збереження генофонду культиварів, що розмножуються вегетатив но, є створення регіональної і міжрегіональ ної мережі колекцій онопролонгуючого типу. Така система збереже значущість і в більш віддаленому майбутньому. Адже ніяке, на віть найдосконаліше, консервування не мо же замінити живих рослин і ніяким чином не компенсує втрати дуже цінних даних спо стережень за поведінкою живого організму в його розвитку в природі, у змінних умовах різних років. Консервоване збереження слід розглядати не як альтернативу живим коле кціям, а лише як більш-менш надійний спо сіб захисту від можливої втрати генетичного матеріалу через все частіші і глобальніші негативні наслідки непродуманих рішень лю дини або рішень, що просто не піддаються аналізові у зв’язку з їх широкомасштабністю. Особливості оцінки колекційних фондів та їх систематизація за якісно-кількісними показниками. Для порівняння, оцінки і ха рактеристики колекцій у наш час застосо вуються лише показники, що відображають загальну кількість зразків щодо інших подіб них, користуючись відповідно до цього пев ними цифрами або термінами “велика ко лекція” , “найбільша в державі” , “одна з най крупніших в тій чи іншій частині світу чи кон тиненту” (як приклад, “одна з найбільших в Європі” ) і т. п. Кількісний критерій є, без сумнівно, облігатним для характеристики ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, N9 3—4 5 Г.М . Музичук будь-якої колекції, але недостатній для фор мування цілісного уявлення про неї та дійс но об’єктивної її оцінки. Новизна нашого підходу полягає у використанні такого кри- терія, як “світовий асортимент” , у ролі осно ви і в доповненні кількісних показників та кими, що характеризують якісний склад ко лекційного фонду. Відповідно до цього за пропоновано виділити п ’ять базових рівнів репрезентативності колекційних фондів. 1. Фрагментарна колекція: представлені окремі види та культивари певної культури чи визначеної групи культур, загальна кіль кість зразків не перевищує 50 % існуючого на даний час світового асортименту. 2. Напівкомплектна: містить від 50 до 75 % видового і сортового складу наявного на поточний момент світового асортименту, в колекції представлено більшість існуючих садових груп, а також наявних варіантів за морфобіологічними ознаками. 3. Комплектна: від 75 до 90 % видового і сортового складу світового асортименту за умови, що в колекції наявні всі існуючі садо ві групи культиварів і представники за всіма з відомих у даної культури (чи групи куль тур) варіювальних морфобіологічних ознак (форма вегетативних і генеративних органів, їх забарвлення, габітус, розмірні показники, строки проходження окремих фенофаз, хі мічний склад тощо). 4. Повна колекція: представлений увесь видовий і понад 90 % культиварів існуючого на даний час світового асортименту, при тому, що відсутні в колекції лише зразки, які були створені в останні 2 роки. 5. Максимальна: представляє абсолютно увесь світовий асортимент тієї чи іншої культури. Для культур, з якими ведеться інтенсив на селекційна робота, останній тип колекції можливий більше теоретично, аніж практично. Адже процес селекції безперервно здійснює ться у багатьох країнах на різних континентах, і сучасні можливості залучення зразків далеко не завжди дають змогу мати кожен новоство рюваний культивар відразу після його офіцій ного визнання шляхом реєстрації відповідно до правових норм тієї чи іншої держави. Концепція оптимального колекційного фонду культурних рослин. Сукупність мор фобіологічних ознак, за якими характеризу ють рослину в культурі, визначається конк ретним напрямком її використання і відпо відно до цього господарсько детермінова ним статусом колекції, в якій вона знаходи ться. Розглянемо це на прикладі Monarda didima L., рослини, що має практичне зна чення водночас як декоративна, лікарська і пряно-смакова. У випадку, коли вона роз глядається як квітниково-декоративна рос лина, до уваги беруться насамперед висота і форма куща, розмір, забарвлення, харак тер розміщення листового покриву і квіток, строки, тривалість і інтенсивність цвітіння, репродуктивна здатність. При використанні її як лікарської чи пряно-смакової рослини усе перераховане, за винятком продуктив ності розмноження, існуючи як об’єктивна реальність, разом з тим не є необхідним для визначення її цінності. В цьому разі ін терес становлять лише ті показники, що свідчать про швидкість і величину наростан ня біомаси органів, використовуваних як си ровина, та здатність накопичувати певну кіль кість необхідних хімічних речовин. Сукупність морфобіологічних ознак, що визначають ста тус культурної рослини за напрямком її прак тичного використання, ми пропонуємо озна чити як господарсько детермінований ком плекс морфобіологічних ознак. Відповідно до наведеного вище прикладу цей комплекс неоднаковий для одного й того ж виду рос лин у різних за призначенням колекціях. За існуючих тепер можливостей не лише в умовах суспільства з кризовою економі кою, але й відносно економічно стабільного, не може будь-який ботанічний сад або ін ший заклад мати на утриманні хоча б ті по над 60 тис. видів, сортів, культиварів [3] тільки садових рослин. Це мало, можливо, з причин фінансово-технічних, а в багатьох випадках — і екологічних навіть для цілої си стеми закладів. Тому тісне співробітництво різних країн світу у вирішенні питань збере ження біорізноманіття культурних рослин має надзвичайно важливе значення. Але враховуючи національні інтереси і необхід ність підтримання відповідного іміджу на міжнародному рівні, кожна країна дбає не лише про природну флору своєї території, 6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 3—4 Аналіз структури, принципи класифікації і оцінки колекційних фондів рослин але й про власні генофонди культурних рос лин. При їх створенні актуальним щодо ба гатьох культур є встановлення такої струк тури колекції, яка б максимально відобра жала існуюче у світі біорізноманіття, форму ючись у межах наявних можливостей, тобто свого роду оптимальної колекції. Згідно з нашою концепцією оптимальний колекцій ний фонд — це функціонуюча в культурному чи природно-антропогенному режимі сукуп ність рослин культури, групи чи комплексу культур, що цілеспрямовано сформована на підставі специфічного для кожного напрямку використання господарсько детерміновано го комплексу біологічних ознак і репрезен тує культуру чи групу культур не нижче рівня комплектної колекції. Сучасний стан і перспективи діяльнос ті ботанічних садів у сфері формування та збереження колекцій рослин. Згідно з ідеєю створення ботанічних садів в основу їх діяльності покладено завдання мобілізації, вивчення, збереження і наочної демонстра ції всього багатства рослинного світу. Тобто за призначенням це унікальні антропокрі- альні осередки, де в мініатюрі відображено існуюче різноманіття світової флори і веде ться її дослідження. У сфері наукових дослі джень у наш час ботанічні сади працюють як полігалузеві структури, торкаючись практич но всіх напрямків сучасної ботанічної науки, що само по собі є позитивним. Але у зв’язку з цим набуває все більшого розвитку нега тивна тенденція, що полягає у наданні пріо ритету питанням, пов’язаним з вирішенням лише екологічних, вузько природоохоронних чи найсучасніших загальнобіологічних проб лем, які знаходяться під більшою увагою урядів держав і, відповідно, краще фінансу ються, або ж ряду прикладних (проектних, селекційних) завдань, від яких можна отри мати швидку віддачу. Питання ж створення, розвитку і вдосконалення колекцій рослин у багатьох садах світу витісняються на другий план. За таких умов існує небезпека втрати специфіки діяльності та призначення бота нічних садів і поступового перетворення їх у заповідники регіональної флори або інститу ти біології чи селекції. Якщо колекції та їх дослідження не стоя тимуть у центрі уваги, ботанічні сади будуть такими лише за структурою території, але не за змістом діяльності. Один з перспек тивних варіантів уникнення цього стану — концентрація зусиль науковців не на вирішенні суто прикладних завдань створення, утри мання і практичного використання колекцій, але й значне посилення уваги до теоретич ного осмислення цих процесів і розширення освітньо-пропагандистської роботи з метою формування суспільної думки і донесення суті і важливості проблеми до широкого ко ла громадськості та директивних органів. 1. Былов В.Н. Основы сравнительной сортооценки декоративных растений / / Интродукция и селек ция цветочно-декоративных растений. — М.: Наука, 1978. — С. 7—32. 2. Гродзинский А.М. Популяционный и ценотический подходы к интродукции и акклиматизации расте ний / / Folia dendrol. — 1986. — 13. — S. 13—33. 3. Index of garden plants. — Portland: Timber Press, 1994. — 1234 p. Надійшла 15.03.2000 АНАЛИЗ СТРУКТУРЫ, ПРИНЦИПЫ КЛАССИФИКАЦИИ И ОЦЕНКИ КОЛЛЕКЦИОННЫХ ФОНДОВ КУЛЬТУРНЫХ РАСТЕНИЙ Г.М. Музычук Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Киев Систематизированы коллекционные фонды культурных растений по часовому и качественно-количественному параметрам. Выделены три типа коллекций по продол жительности их существования во времени: транзитор- ные (временные), онопролонгирующие (сменно-продол- жительные), инкризоконстантные (прогрессирующе-по- стоянные). Определены критерии для дифференциации коллекций по качественно-количественному составу и предложено установить по этим показателям пять их базовых уровней: фрагментарная коллекция, полукомп- лектная, комплектная, полная, максимальная. ANALYSIS OF THE STRUCTURE, PRINSIPLES OF CLASSIFICATION AND APPRECIATION OF THE COLLECTION FUNDS OF CULTIVATED PLANTS G.M. Muzychuk M.M. Crishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv The collection funds of cultivated plant have been sys tematized as to time and quality-quantity parameters. Three types of collections as to time of their existence were distinguished: transitory (provisional), onoprolonged (change-prolonged), increasoconstant (progressing-per- manent). The criteria for collections differentiation by quality-quantity structure have been determined and it was proposed to establish five base standards: fragmentary, semi-complete, complete, absolute, maximum collections. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, Ns 3—4 7
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1424
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:52:20Z
publishDate	1999
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/46/193f1103c440d6f0003bd214ac3f5446.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-14242020-01-22T19:08:40Z Analysis of the structure, prinsiples of classification and appreciation of the collection funds of cultivated plants Аналіз структури, принципи класифікації і оцінки колекційних фондів культурних рослин Muzychuk, G.M. The collection funds of cultivated plant have been systematized as to time and quality-quantity parameters. Three types of collections as to time of their existence were distinguished: transitory (provisional), onoprolonged (change-prolonged), increasoconstant (progressing-permanent). The criteria for collections differentiation by quality-quantity structure have been determined and it was proposed to establish five base standards: fragmentary, semi-complete, complete, absolute, maximum collections. Здійснено систематизацію колекційних фондів культурних рослин за часовим та якісно-кількісними параметрами. Виділено три типи колекцій за тривалістю їх існування у часі: транзиторні (тимчасові), онопролонгуючі (змінно-довготривалі), інкризоконстантні (прогресуюче-постійні). Визначено критерії для диференціації колекцій за якісно-кількісним складом і запропоновано встановити за цими показниками п’ять їх базових рівнів: фрагментарна колекція, напівкомплектна, комплектна, повна, максимальна. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1424 10.5281/zenodo.3365197 Plant Introduction; Vol 3 (1999); 3-7 Інтродукція Рослин; Том 3 (1999); 3-7 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377891 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1424/1374 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Muzychuk, G.M. Аналіз структури, принципи класифікації і оцінки колекційних фондів культурних рослин
title	Аналіз структури, принципи класифікації і оцінки колекційних фондів культурних рослин
title_alt	Analysis of the structure, prinsiples of classification and appreciation of the collection funds of cultivated plants
title_full	Аналіз структури, принципи класифікації і оцінки колекційних фондів культурних рослин
title_fullStr	Аналіз структури, принципи класифікації і оцінки колекційних фондів культурних рослин
title_full_unstemmed	Аналіз структури, принципи класифікації і оцінки колекційних фондів культурних рослин
title_short	Аналіз структури, принципи класифікації і оцінки колекційних фондів культурних рослин
title_sort	аналіз структури, принципи класифікації і оцінки колекційних фондів культурних рослин
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1424
work_keys_str_mv	AT muzychukgm analysisofthestructureprinsiplesofclassificationandappreciationofthecollectionfundsofcultivatedplants AT muzychukgm analízstrukturiprincipiklasifíkacíííocínkikolekcíjnihfondívkulʹturnihroslin

Аналіз структури, принципи класифікації і оцінки колекційних фондів культурних рослин

Репозитарії

Схожі ресурси