Структура і динаміка ценопопуляцій Galanthus nivalis L. (Amaryllidaceae) на північній межі ареалу у Волинському Поліссі
Nineteen new cenopopulations of Galanthus nivalis L. were found which are situated beyond general part of the area, and this helped to set the modern northern boundary of the species spreading in the Volynian Polissia. The age and spatial structure of populations with various degree of man's im...
Gespeichert in:
| Datum: | 1999 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
1999
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1426 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860144960106397696 |
|---|---|
| author | Baransky, A.R. |
| author_facet | Baransky, A.R. |
| author_sort | Baransky, A.R. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-22T19:13:49Z |
| description | Nineteen new cenopopulations of Galanthus nivalis L. were found which are situated beyond general part of the area, and this helped to set the modern northern boundary of the species spreading in the Volynian Polissia. The age and spatial structure of populations with various degree of man's impact is described. According to the study of cenopopulations dynamics and herbarium and literary data it is proved that the species has been spread in the recent 100 years from the southern regions of the general part of the area to the floodlands forest of the Volynian Polissia. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3365201 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:52:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 581.524.(477.82)
СТРУКТУРА І ДИНАМІКА ЦЕНОПОПУЛЯЦІЙ
GALANTHUS NIVALIS L. (AMARYLLIDACEAE) НА ПІВНІЧНІЙ
МЕЖІ АРЕАЛУ У ВОЛИНСЬКОМУ ПОЛІССІ
О.Р. БАРАНСЬКИЙ
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1
Виявлено 19 ценопопуляцій Galanthus nivalis L., що знаходяться за межами основної частини ареалу, завдя
ки чому встановлено сучасну північну межу поширення підсніжника у Волинському Поліссі. Описується віко
ва і просторова структура популяцій із різним ступенем антропогенного впливу. На підставі вивчення дина
міки ценопопуляцій, а також гербарних і літературних даних доводиться, що вид поширився за останні 100
років із південних районів основної частини ареалу на північ у заплавні ліси Волинського Полісся.
Galanthus nivalis L. — центральноєвропей
ський вид, основна частина ареалу якого
охоплює переважно гірські райони Центра
льної та Південної Європи: Апенніни, Балка
ни, Альпи, Карпати. Виділяють також три ве
ликих рівнинних масиви ареалу (у західному
регіоні Центральної Франції, у Південній
Польщі і в Україні) та ряд віддалених екскла-
вів уздовж р. Вісла аж до Балтійського моря
[13, 17]. Східна частина ареалу охоплює рі
внинну територію Лісостепу України та дося
гає Чернігівської обл. [1, 7].
У літературі перші відомості про зростан
ня G. nivalis на Волині припадають на поча
ток XIX ст. [15]. Проте Е. Ейхвальд не вказу
вав вид для Полісся, а лише для Лісостепу.
А. Рогович [11] наводив вид на околицях
Житомира, в гербарії Волинського краєзнав
чого музею зберігаються збори Й. Панека
[18] на околицях Рівного (1927); всі ці місце
знаходження приурочені до північної межі Во
линського Лісостепу. У другій половині XIX —
на початку XX ст. флору Волинського Поліс
ся, зокрема околиць м. Володимир-Волинсь-
кий, вивчали А. Рогович [11], І.Ф. Шмаль-
© О.Р. БАРАНСЬКИЙ, 1999
гаузен [14], Й. Пачоський [9]. У своїх фло
ристичних працях вони не зазначали вид
для Полісся. Особливо наочними були до
слідження Й. Пачоського [8], який на північ
них околицях м. Володимир-Волинський, сіл
Овадно, Турівка виявив ряд рідкісних видів
ефемероїдів, але не віднайшов G. nivalis. На
сьогодні нами знайдені там потужні популя
ції цього виду. Виникає питання: чому Пачо
ський та інші дослідники у своїх флористич
них списках не приводили G. nivalis для Во
линського Полісся?
Сучасні хорологічні відомості. Сучасне
поширення виду на території України де
тально аналізується у статті Т.Л. Андрієнко
зі співавт. [2], проте для Волинського По
лісся дані дуже неповні. Наводимо список
місцезнаходжень, відомих за літературними
та гербарними даними: Волинська обл., Кі
верцівський р-н: Цуманський держпісгосп,
Звірівське лісництво (л-во), грабовий ліс
[7]; Рівненська обл., Костопільський держ-
лісгосп, Моквинське л-во, околиця с. Мок-
вин, грабовий ліс [7]; Мащанське л-во, віль
ховий ліс [2]; Моквинське л-во, околиця
с. Моквин, вирубка площею 10 га, околиця
м. Костопіль [2].
12 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 3—4
Структура і динаміка ценопопуляцій Galanthus nivalis L. (Amaryllidaceae) у Поліссі
Поширення Galanthus nivalis L. на північній межі ареалу у Волинському Поліссі:
І — ценопопуляції виду, виявлені автором; 2 — відомі за літературними даними; 3 — зниклі ценопопуляції
У 1993—1996 pp. нами були проведені екс
педиційні дослідження, в результаті яких ви
явлено 19 нових ценопопуляцій Galanthus ni
valis L. (рисунок). Оскільки вони знаходяться
поза природоохоронними територіями, а ок
ремі з них зазнають значного антропогенно
го впливу, вважаємо за доцільне навести
пронумерований список цих місцезнаходжень.
Волинська обл., Володимир-Волинський
р-н: 1) околиця смт Устилуг, лівий берег
р. Луга, популяція зазнає значного антропо
генного впливу; 2) Микулицьке л-во, 17-й
квадрат, урочище Свійчів; 3) Стенжарицьке
л-во, урочище Вовчий брід (популяція зник
ла); 4) Оваднівське л-во, 2 км на північ від с.
Жовтневе (площа популяції значно скороти
лась); Любомльський р-н: 5) Мосирське л-
во, 19-й, 21-й кв.; Турійський р-н, Ковельсь
кий держлісгосп: 6) Осівське л-во, 40-й кв.,
популяція зазнає значного антропогенного
впливу; 7) Осівське л-во, 25-й і 26-й кв.,
урочище Свинаринський ліс; Ратнівський р-н:
8) Замшанське л-во, 6-й кв.; Локачинський
р-н: 9) Володимир-Волинський держлісгосп,
Губинське л-во, 33-й, 34-й кв., З км на пів
денний схід від с. Кисилин, урочище Руд
ник; Ківерцівський р-н, Цуманський держліс
госп: 10) Партизанське л-во, 37-й кв.; 11)
Силенське л-во, 19-й, 22-й кв.; 12) Цуман-
ське л-во, 55-й кв., північна околиця лісово
го озера між селами Цумань і Берестяни;
13) Берестянське л-во, 16, 17, 22, 32-й кв.,
2 км на захід від с. Берестяни; Маневицький
р-н: 14) Колківський держлісгосп, Мощани-
цьке л-во, 10-й і 11-й кв.; 15) Холоневицьке
л-во, 36-й кв; 16) Тельчівське л-во, 23, 24,
28, 30-й кв., урочище Зарічанська дача; Рів
ненська обл.: 17) Рівненський держлісгосп,
Сморжинське л-во, 42-й, 43-й кв., урочище
Дача підбашня; Березнівський держлісгосп:
18) Кузьмичівське л-во, східна околиця смт
Степань, в окремих місцях ценопопуляції
зникли; 19) Малинське л-во, 60-й кв., заказ
ник “Каліжери” .
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 3—4 13
О.Р. Баранський
Ці знахідки дали змогу встановити сучас
ну північну межу ареалу виду на Волинсько
му Поліссі. Вона проходить по центральній
частині Волинської та Рівненської областей,
через населені пункти Мосир—Турійськ—Го
лови—Колки—Степань—Сарни і далі на схід
до Овруча — Житомира. У фізико-географіч
ному плані ця межа збігається з простяган
ням Волинського моренного пасма [10], а
також із північною межею поширення колись
суцільних масивів дубово-грабових і дубово-
соснових лісів [4].
Еколого-ценотична характеристика це-
нопопуляцій. Наведемо еколого-ценотичну
характеристику окремих, найцікавіших, до
сліджених ценопопуляцій.
Ценопопуляція № 1 — приурочена до ву
зької лісової смуги вздовж правого схилу
першої надзаплавної тераси р. Луга. Схили
тераси круті, з експозицією від 30 до 65°, в
окремих місцях розмиті весняними потока
ми. Висота схилу від рівня води ЗО м, ґрунти
представлені потужним шаром чорнозему,
товщина якого на рівні верхнього краю схи
лу досягає 25 см. Деревостан утворений
типовими представниками прирічкових лісів:
Populus tremula L., Populus nigra L., з доміш
кою Acer pseudoplatanus L., Quercus robur L.,
Tilia cordata Mill. Вік дерев від 20 до 40 ро
ків, висота 15—30 м, зімкненість крон 0,7. У
підліску окремі кущі Corylus avellana L. Ран
ньовесняну синузію поряд з Galanthus nivalis
L. утворює Gagea lutea (L.) Ker.-Gawl. (прое
ктивне покриття 0,6). Унікальність даної це-
нопопуляції полягає в тому, що, зосередив
шись на малій ділянці лісу площею 270 м2,
вона майже повністю ізольована орними
землями й населеними забудовами від при
родних ценозів. Унаслідок інтенсивного зни
щення рослин місцевими жителями (збір
букетів, викопування цибулин для пересад
ки) ценопопуляція знаходиться у критичному
стані. Підраховано, що сім ценопопуляційних
локусів на площі 180 м2 включають в себе
148 особин. У віковому спектрі переважають
генеративні й субсенильні особини. Це свід
чить про подальшу регресію ценопопуляції
аж до повної елімінації.
Ценопопуляція № 2 — займає площу 1,2 га,
приурочена до зниженої ділянки широколис
тяного лісу в заплаві р. Турія. Завдяки від
даленості від населених пунктів вона не за
знала антропогенного тиску, а тому є ета
лонною для вивчення. Склад деревостану:
0,6 — Alnus glutinosa (L.) Gaertn., 0,3 — Fra-
xinus excelsior L. з домішкою Betula pendula
Roth, Carpinus betulus L., Quercus robur L.
Вік дерев близько ЗО років, висота 20—25 м,
зімкненість крон 0,7. Добре сформований
підлісок з переважанням Corylus avellana L.,
Sorbus aucuparia L. Віковий спектр базового
типу, двовершинний із лівостороннім мак
симумом, який випадає на особини ювеніль
ного вікового стану. Просторова структура
ценопопуляції — моноцентричного типу, ха
рактеризується суцільним поширенням і по
вним домінуванням G. nivalis у центрі, на
площі 0,7 га (проективне покриття 0,8),
середня щільність — 150 особин на 1 м2.
Ближче до периферії ценопопуляція роз
бивається на окремі локуси площею 50—
150 м2 (проективне покриття 0,6—0,4), се
редня щільність — 80 особин на 1 м2 і у
крайніх периферійних точках на локуси та
куртини, між якими спорадично трапляються
окремі особини.
Ценопопуляція № 6 — унікальна в еколо-
го-ценотичному відношенні, приурочена до
нетипового для G. nivalis фітоценозу — ста
рого соснового лісу з незначною домішкою
молодих дерев дуба. Склад деревостану:
0,9 — Pinus sylvestris L., 0,1 — Quercus robur
L. Зазначене угруповання межує з широ
колистяним лісом, але Galanthus nivalis туди
не заходить, можливо, через значне пере-
зволоження і конкуренцію інших видів. Пло
ща ценопопуляції 0,5 га. Просторова струк
тура поліцентричного типу, представлена
окремими, відносно автономними локусами
площею по 20—40 м2. У локусах і між ними
куртини трапляються рідко, значно частіше
зростають окремі поодинокі особини. Це
свідчить про те, що ценопопуляція підтри
мується в основному за рахунок насіннєвого
розмноження. Віковий спектр із регресив
ними ознаками: правостороннього типу з
незначною часткою проростків і ювенільних
особин, з максимумом на вегетативних осо
бинах. Це пояснюється, з одного боку, знач
ним антропогенним тиском, а з іншого —
14 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 3—4
Структура і динаміка ценопопуляцій Galanthus nivalis L. (Amaryllidaceae) у Поліссі
складними умовами для проростання насін
ня: проростку доводиться долати потужний
шар хвої (5—7 см). Окрім названих вище
слід відзначити найпівнічнішу для України
популяцію G. nivalis (№ 8) у Ратнівському
р-ні, 6-й кв. Замшанського лісництва.
Загальні особливості вікової та прос
торової структури ценопопуляцій. Онто
генез G. nivalis досліджувався авторами [2,
З, 6, 19]. Нами вивчалась вікова, просторова
структура ценопопуляцій виду за загально
прийнятими методиками [5, 12].
При аналізі вікової структури гомеоста
тичних і регресуючих ценопопуляцій G. niva
lis ми виділили ряд вікових спектрів онтоге
нетичних станів. їх порівняльна характерис
тика дала змогу виділити базовий спектр у
цілому для виду G. nivalis і характерний
спектр для регресуючої популяції. Наводимо
основні характеристики цих спектрів.
Для потужної гомеостатичної популяції ха
рактерним є базовий повночленний спектр
із лівостороннім абсолютним максимумом,
який стосується особин ювенільного віково
го стану. Другий максимум, значно менший
за перший, випадає на особини генератив
ного стану. Така двовершинність базового
спектра для нормальних ценопопуляцій по
яснюється особливостями проходження он
тогенезу, а також накладанням (інтерферен
цією) коливань вікових хвиль. Нечисленність
проростків у порівнянні з кількістю ювеніль
них особин у лівій частині базового спектра
має відносний характер, оскільки в момент
досліджень, які проводяться на початку вес
ни, більшість проростків уже встигають пе
рейти в ювенільний стан.
За умов нормального насіннєвого попов
нення абсолютний максимум випадає на
особини ювенільного стану, середня частка
яких сягає 60 %. У процесі подальшого роз
витку певної генерації частина ювенільних
особин закономірно відмирає, і вторинний
мінімум випадає на вегетативні особини.
Через відсутність в онтогенезі G. nivalis оче
видно вираженого післягенеративного пе
ріоду відбувається накладання (інтерферен
ція) вікових хвиль у правій частині базового
спектра з утворенням вторинного максиму
му. Для ряду гомеостатичних ценопопуляцій
він може випадати, при цьому кількість ве
гетативних особин більша за кількість гене
ративних. Спектр у такому випадку стає од
новершинним. Причинами утворення віково
го спектра такого типу можуть бути: поліва-
ріантність онтогенезу [5, 12], а також мала
частка випадання особин при переході у ве
гетативний стан.
Для порушених або регресуючих ценопо
пуляцій характерним є неповночленний віко
вий спектр із різко правостороннім абсо
лютним максимумом. Причому проростки і
ювенільні особини можуть узагалі випадати.
Якщо правосторонній максимум припадає
на вегетативні особини, це свідчить, що да
на ценопопуляція фізично знищується лю
дьми через виривання генеративних особин.
У разі, коли максимум випадає на генера
тивні особини, ценопопуляція регресує при
родним шляхом через зміни екологічних
умов, які також можуть відбуватись при не
гативному антропогенному впливові: вируб
ках лісу, меліоративному осушенні.
Для потужних молодих ценопопуляцій ха
рактерна просторова структура переважно
моноцентричного типу, з яскраво вираженим
центром домінування, де густота особин на
одиницю площі максимальна (понад 100 осо
бин на 1 м2). Така ценопопуляція представ
лена основним (центральним) локусом і не
великими периферійними куртинами. Внаслі
док вегетативного і насіннєвого розмножен
ня подібні куртини є генетичними центрами
периферійного розширення ценопопуляції.
Для регресуючих, а також для більш дав
ніх за віком ценопопуляцій характерна про
сторова структура поліцентричного типу аж
до диз’юнктивного.
Динаміка ценопопуляцій на північній ме
жі ареалу. Для вивчення можливої динаміки
ценопопуляцій Galanthus nivalis у сприятли
вих для виду екотопах проводився експери
мент штучного моделювання процесів інвазії
нових ценопопуляцій у подібні екотопи, за
хищені від антропогенного тиску. Для цього
у Микулинському, Губинському та Сильнен-
ському лісництвах в екотопах із потужними
ценопопуляціями брали насіння, а також
куртини, і переносили в аналогічні ценози.
Результати обліку протягом 4 років показали
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 3—4 15
О.Р. Баронський
високий ступінь виживання особин у штуч
них інвазійних ценопопуяяціях — на 80 %
при пересадці куртин і на 40 % від висіван
ня насіння. Як результат досліду утворилось
чотири нові інтродукційні популяції, які по
ступово переходять у гомеостатичний стан.
Особливістю поширення виду на північній
межі ареалу є ряд периферійних форпостів
за основною межею суцільного поширення.
У Волинському Поліссі популяції G. nivalis
трапляються виключно по заплавних лісах
уздовж річок Турія, Стохід, Стир, Буг. Анало
гічно в Західній Європі, на північній межі
ареалу виду, Г. Хегі [16] відзначає такі фор
пости у заплавних лісах Дунаю, Вісли, Рейну.
Відсутність у літературі минулого століття
вказівок на зростання Galanthus nivalis на
території Волинського Полісся, а також ви
вчення особливостей динаміки ценопопуля-
цій дають підстави стверджувати, що за
останні 100 років вид поширився на терито
рію Волинського Полісся, яка лежить за пів
нічною межею основного ареалу, в екотопи
зі сприятливими для нього еколого-ценотич-
ними умовами. Такими місцями є приуроче
ні до родючих ґрунтів заплавні широколис
тяні ліси: грабові, дубово-грабові, з доміш
кою ясена, вільхи, осики, рідше сосни.
На нашу думку, можливі два шляхи появи
виду у Волинському Поліссі. Природна міг
рація з основної південної частини ареалу
на північ по долинах рік, які на Поліссі ма
ють переважно меридіональне поширення,
та перехід виду з культури у природні це-
нози. Така динаміка ценопопуляцій виду на
північній межі ареалу підтверджується до
слідженнями європейських ботаніків. Так,
аналізуючи сучасне поширення виду в Се
редній та Центральній Німеччині, Г. Хегі [16]
вважає, що встановити первісний ареал під-
сніжника дуже важко, оскільки він широко
культивується в садах, і в багатьох місцях
його спостерігають як “втікача” з культури у
природні ценози, де він повністю отримав
права “громадянства". Особливо наочним є
приклад несподіваної появи ценопопуляцій
G. nivalis у прирейнських лісах. До аналогіч
ної думки приходить Д. Вебб [20], аналізую
чи сучасне поширення підсніжника у Північ
ній Франції.
Незважаючи на часткове розширення
ареалу підсніжника, його природні місце
зростання дуже вразливі для антропогенно
го впливу: вирубка лісів, масовий весняний
збір квітів призводять до інсуляризації попу
ляцій в околицях населених пунктів. Так, на
території Волинського Полісся за останні 10
років вже зникло дві ценопопуляції, ще чо
тири — у критичному стані. Враховуючи не
обхідність збереження існуючих ценопопу
ляцій [13], особливо в околицях населених
пунктів, нами подані матеріали на створення
заказників у 17-му кв. Микулицького лісниц
тва, Володимир-Волинського держлісгоспу
та 37-му кв. Партизанського лісництва, Цу-
манського держлісгоспу.
Гербарні збори з нових місцезростань Ga
lanthus nivalis передані в гербарій НБС НАН
України.
1. Андрієнко Т.Л., Мельник В.І., Діденко С.Я. Рідкісні
синузії лісових ефемероїдів Київщини / / Укр. ботан.
журн. — 1997. — 54, № 5. — С. 457—461.
2. Андриенко Т.Л., Мельник В.И., Якушина Л.А. Рас
пространение и структура популяций Galanthus niva
lis (Amaryllidaceae) на Украине / / Ботан. журн. —
1992. — 77, № 3. — С. 101—107.
3. Артюшенко З.Т. Амариллисовые (Amaryllidaceae St.
Hilair) в СССР. Морфология, систематика и исполь
зование. — Л.: Наука, 1970. —180 с.
4. Атлас Волынской области. — М.: Гл. упр. геодезии и
картографии, 1990. — 42 с.
5. Заугольнова Л.Б., Жукова А.А., Комарова А.С., Сми
рнова О.В. Ценопопуляции растений: Очерки по
пуляционной биологии. — М.: Наука, 1988. — 182 с.
6 . Кричфалуший В.В., Будников Г.Б. Биоморфологиче-
ская и экологическая характеристика Galanthus niva
lis L. в Закарпатье / / Растит, ресурсы. — 1992. —
Вып. 1. — С. 13-27.
7. Мельник В.И. Современное состояние Galanthus
nivalis L. на северо-восточной границе ареала / /
Бюл. Гл. ботан. сада. — 1987. — Вып. 143. — С. 37—
39.
8 . Пачоский И.К. О фауне и флоре окрестностей
г. Владимира-Волынска. — Киев, 1888. — 82 с.
9. Пачоский И.К. Флора Полесья и прилежащих мест
ностей / / Тр. Спб. о-ва естествоиспытателей. —
1897. — 27. -С . 1—103.
10. Природа Волинської області / За ред. К.І. Герен-
чука. — Львів: Вища шк. 1975. — 147 с.
11 .Рогович А.С. Обозрение семенных и высших спо
ровых растений, входящих в состав губерний Киев
ского учебного округа: Волынской, Подольской, Ки
евской, Черниговской и Полтавской. — Киев,
1869. — 309 с.
12. Смирнова О.В., Заугольнова Л.Б., Ермакова И.М. и
др. Ценопопуляции растений: Основные понятия и
структура. — М.: Наука, 1976. — 217 с.
13. Червона книга України. Рослинний світ. — К.: Укр.
енцикл., 1996. — 608 с.
16 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, Ns 3—4
Структура і динаміка ценопопуляцій Galanthus nivalis L. (Amaryllidaceae) у Поліссі
14. Шмальгаузен И.ф. Флора юго-западной России. —
Киев: Изд-во Киев, ун-та, 1891. — 783 с.
15. Eichvald Е. Naturhistoriche Shizze von Lithauen, Volhynien
und Podolien in geognostichmineralogisscher, botani-
cher und zoologicher Hinchict. — Vilnae, 1830. — 256 p.
16. Hegi G. Illustrierte Flora von Mitteleuropa. — Berlin;
Hamburg: Verl. Paul Parey, 1975. — Bd 5, T. 2. —
1584 S.
17. Meusel H., Jager E., Weinert E. Verleichende Choro-
logie der zentraleuropaischen Flora. Kartenteil. — Jena:
Ved. Gustav Fischer Verl., 1964. — 258 S.
18. Panek J. Roslinnosc stepova і nascalna lessowego
Wolynia. Przyczynek do flory Wolynia / / Rocz. Wolyn-
ski. — 1939. — N 7. — S. 26—66.
19. Stern F.C. Snowdrops and Snowflakes. A study of the
genera Galanthus and Leucojum. — London, 1956. —
129 p.
20. Webb D.A. The European species of Galanthus L. / /
Flora Europaea. Notulae Systematicae. — 1980. —
N 5. — P. 77—78.
Надійшла 23.03.2000
СТРУКТУРА И ДИНАМИКА
ЦЕНОПОПУЛЯЦИЙ GALANTHUS NIVALIS L.
(AMARYLLIDACEAE) НА СЕВЕРНОЙ ГРАНИЦЕ
АРЕАЛА В ВОЛЫНСКОМ ПОЛЕСЬЕ
А.Р. Баранский
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Киев
Обнаружено 19 ценопопуляций вида Galanthus nivalis L.,
которые находятся за пределами основной части ареа
ла, благодаря чему установлена современная северная
граница распространения подснежника в Волынском
Полесье. Описывается возрастная и пространственная
структура популяций с разной степенью антропогенно
го влияния. На основании изучения динамики ценопо
пуляций, а также гербарных и литературных данных
доказывается, что вид распространился за последние
100 лет из южных районов основной части ареала на
север в пойменные леса Западного Полесья.
STRUCTURE AND DYNAMICS OF CENOPOPULATIONS
OF GALANTHUS NIVALIS L. (AMARYLLIDACEAE)
ON THE NOTHERN BOUNDARY OF THE AREA
IN THE VOLYNIAN POLISSIA
A.R. Baransky
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv
Nineteen new cenopopulations of Galanthus nivalis L. were
found which are situated beyond general part of the area,
and this helped to set the modern northern boundary of
the species spreading in the Volynian Polissia. The age
and spatial structure of populations with various degree of
man's impact is described. According to the study of ce
nopopulations dynamics and herbarium and literary data it
is proved that the species has been spread in the recent
100 years from the southern regions of the general part of
the area to the floodlands forest of the Volynian Polissia.
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 3—4 17
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1426 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:52:22Z |
| publishDate | 1999 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/cd/92bc70823cfd56f5123c337e174707cd.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-14262020-01-22T19:13:49Z Structure and dynamics of cenopopulations of Galanthus nivalis L. (Amaryllidaceae) on the northern boundary of the area in the Volynian Polissia Структура і динаміка ценопопуляцій Galanthus nivalis L. (Amaryllidaceae) на північній межі ареалу у Волинському Поліссі Baransky, A.R. Nineteen new cenopopulations of Galanthus nivalis L. were found which are situated beyond general part of the area, and this helped to set the modern northern boundary of the species spreading in the Volynian Polissia. The age and spatial structure of populations with various degree of man's impact is described. According to the study of cenopopulations dynamics and herbarium and literary data it is proved that the species has been spread in the recent 100 years from the southern regions of the general part of the area to the floodlands forest of the Volynian Polissia. Виявлено 19 ценопопуляцій Galanthus nivalis L., що знаходяться за межами основної частини ареалу, завдяки чому встановлено сучасну північну межу поширення підсніжника у Волинському Поліссі. Описується вікова і просторова структура популяцій із різним ступенем антропогенного впливу. На підставі вивчення динаміки ценопопуляцій, а також гербарних і літературних даних доводиться, що вид поширився за останні 100 років із південних районів основної частини ареалу на північ у заплавні ліси Волинського Полісся. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1426 10.5281/zenodo.3365201 Plant Introduction; Vol 3 (1999); 12-17 Інтродукція Рослин; Том 3 (1999); 12-17 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377891 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1426/1376 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Baransky, A.R. Структура і динаміка ценопопуляцій Galanthus nivalis L. (Amaryllidaceae) на північній межі ареалу у Волинському Поліссі |
| title | Структура і динаміка ценопопуляцій Galanthus nivalis L. (Amaryllidaceae) на північній межі ареалу у Волинському Поліссі |
| title_alt | Structure and dynamics of cenopopulations of Galanthus nivalis L. (Amaryllidaceae) on the northern boundary of the area in the Volynian Polissia |
| title_full | Структура і динаміка ценопопуляцій Galanthus nivalis L. (Amaryllidaceae) на північній межі ареалу у Волинському Поліссі |
| title_fullStr | Структура і динаміка ценопопуляцій Galanthus nivalis L. (Amaryllidaceae) на північній межі ареалу у Волинському Поліссі |
| title_full_unstemmed | Структура і динаміка ценопопуляцій Galanthus nivalis L. (Amaryllidaceae) на північній межі ареалу у Волинському Поліссі |
| title_short | Структура і динаміка ценопопуляцій Galanthus nivalis L. (Amaryllidaceae) на північній межі ареалу у Волинському Поліссі |
| title_sort | структура і динаміка ценопопуляцій galanthus nivalis l. (amaryllidaceae) на північній межі ареалу у волинському поліссі |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1426 |
| work_keys_str_mv | AT baranskyar structureanddynamicsofcenopopulationsofgalanthusnivalislamaryllidaceaeonthenorthernboundaryoftheareainthevolynianpolissia AT baranskyar strukturaídinamíkacenopopulâcíjgalanthusnivalislamaryllidaceaenapívníčníjmežíarealuuvolinsʹkomupolíssí |