Особливості фізіолого-біохімічних процесів у листках Populus bolleana Lauche, Ulmus pinnato-ramosa Dieck. та Elaeagnus angustifolia L. в умовах промислового забруднення середовища

The complex research of physiological-biochemical processes of the woody plants of Ulmus pinnato-ramosa Dieck, Elaeagnus angustifolia L. and Populus boleana Lauche in the polluted environment of the ferrous metallurgy plants have been carried out with results presented. A stable state of the pigment...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	1999
Hauptverfasser:	Levon, F.M., Julavska, G.P.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1449
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860144986750713856
author	Levon, F.M. Julavska, G.P.
author_facet	Levon, F.M. Julavska, G.P.
author_sort	Levon, F.M.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-22T21:17:21Z
description	The complex research of physiological-biochemical processes of the woody plants of Ulmus pinnato-ramosa Dieck, Elaeagnus angustifolia L. and Populus boleana Lauche in the polluted environment of the ferrous metallurgy plants have been carried out with results presented. A stable state of the pigmentary systems has been marked for U. pinnato-ramnosa high content of green pigment, their fraction bound with proteinaceous-lipoid complex that positively correlates with the degree of water ordering, in particular. In the leaves of E. angustifolia quantity of pigments and their fraction bound with protein almost did not change. The water structurization increased at the expense of the less ardered and the most ordered water. In the leaves of P. boleana the content of pigments and chlorophyll fraction closely bound to protein had no definite tendency, depending on the environment. The prospects of U. pinnato-ramosa and E. angustifolia use for gardening in conditions of high pollution of the environment is made sure. High individual adaptability of the above plans to conditions of man-caused transformed environment been certified.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3365320
first_indexed	2025-07-17T12:52:36Z
format	Article
fulltext	УДК 581.1:632.15 ОСОБЛИВОСТІ Ф ІЗ І0 Л 0 Г 0 -Б І0 Х ІМ ІЧ Н И Х ПРОЦЕСІВ У ЛИСТКАХ POPULUS BOLLEANA LAUCHE, ULMUS PINNATO-RAMOSA DIECK. ТА ELAEAGNUS ANGUSTIFOLIA L. В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ СЕРЕДОВИЩА Ф.М.ЛЕВОН, Г.П. ЖУЛАВСЬКА Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 Наведено результати комплексного дослідження фізіолого-біохімічних процесів деревних рослин Populus bolleana Lauche, Uimus pinnato-ramosa Dieck. та Elaeagnus angustifoiia L за умов забруднення середовища підприємствами чорної металургії. Для U. pinnato-ramosa відмічено стабільний стан пігментної системи — підвищений вміст зелених пігментів, особливо зв'язаної їх фракції з білково-ліпоїдним комплексом, що по зитивно корелює з і ступенем упорядкованості води. В листках Е. angustifoiia кількість пігментів і тісно зв'язана їх фракція з білком майже не змінювались. Структурованість води підвищувалась за рахунок менш і найбільш упорядкованої води. В листках P. bolleana вміст пігментів і міцно зв ’язаної з білком фракції хлоро філу не мав певної тенденції в залежності від умов середовища. Засвідчується висока, пов'язана з видови ми особливостями зазначених рослин індивідуальна пристосовуваність до умов техногенно трансформова ного середовища. У системі заходів з біологічного захисту на вколишнього середовища від промислового забруднення виняткового значення набува ють наукові розробки, орієнтовані на якнай ефективніше використання у цій справі де ревних рослин — однієї з визначальних складових у створенні сприятливих умов для життєдіяльності людини [10]. У цьому зв'яз ку одним із найближчих завдань постає опрацювання низки питань, пов’язаних із поліпшенням стану і якості існуючих озеле нювальних і захисних насаджень у містах і районах розміщення промисловості. Пізнання природи основних фізіологічних процесів деревних рослин в умовах промис лового середовища є необхідною перед умовою для досягнення поставлених цілей. Наведені міркування й визначали проведен- © Ф.М. ЛЕВОН,[Т.П. ЖУЛАВСЬКА~\| 1999 ня цих досліджень, що виконувались у рам ках наукової тематики державного плану вання. Дослідження проводили в часи повнопо- тужної роботи промисловості у Запоріжжі в деревних насадженнях, які підлягали впливу викидів заводів “Запоріжсталь” , “Дніпро- спецсталь" і коксохімічного, що охоплювали повний металургійний цикл, насамперед аг ломераційне, коксохімічне, доменне, марте нівське, електросталеплавильне, прокатне та інші виробництва. Додамо, що підприєм ства чорної металургії належали тоді до ос новних і найбільш масивних джерел забруд нення зовнішнього середовища. На долю металургійної промисловості приходилось близько 15 % загального забруднення [1], проте локальне забруднення сягало досить високих показників (розмірів), і це особливо відчувалось у районах розміщення цієї групи 118 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 3—4 Особливості фізіолого-біохімічних процесів у листках Populus bolleana Lauche підприємств. Могутні металургійні заводи щодоби викидали сотні тонн пилу і газів, у тому числі сірчаний ангідрид, діоксид вуг лецю, феноли, оксиди азоту, сірководень, бензол, аміак, піридин, миш’як, манган і інші сполуки, забруднюючи атмосферне повітря в радіусі 6—12 км [7]. На час досліджень екологічна обстановка на прилеглих до заводу “Запоріжсталь” те риторіях оцінювалась як вкрай напружена. Додатково проведено комплексне дослід ження забрудненості повітря. Найбільша за брудненість діоксидом вуглецю, що пере вищувала граничнодопустиму концентрацію (ГДК) у 6—10 разів, була виявлена на тери торії заводу і на віддалі 1—3 км від нього. Діоксид азоту в концентрації 0,12—0,16 мг/м3 зафіксовано на віддалі 1—3 км від джерела викиду, на відстані 7 км концентрація N02 була на рівні граничнодопустимої. Найбіль ша запиленість повітря була на території заводу (в 10 разів вища ГДК) і на відстані 1—2 км від нього (в 6 разів вища ГДК). Ґрунтові умови зростання рослин на при леглих до промислового підприємства тери торіях досить складні. Ґрунти сильно транс формовані, як правило, забруднені різнома нітними продуктами коксохімічного вироб ництва і підприємств чорної металургії — оксидами заліза, мангану, сірки, фенолами, шлаками, вугільними частками, сажею тощо. За даними В.П. Тарабріна зі співавт. [17], у складі пилових викидів підприємств чорної металургії 37 % доводиться на залізо, 2,7 — на мідь, 0,8 — на манган і т. д. Наявність у повітрі і ґрунті токсичних спо лук позначається на результатах процесів фотосинтезу, дихання, активності пігментних і ферментативних систем, на спрямованості окисно-відновних процесів, що знаходить об’єктивне вираження у продуктивності рос лин. Цим пояснюється великий інтерес до вивчення фотосинтетичної функції рослин як такої, що найчутливіше реагує на забруд нення довкілля зниженням інтенсивності ро сту, урожаю, стійкості, життєздатності тощо [6, 14—16]. Об’єктами наших досліджень були тополя Болле (Populus bolleana Lauche), в’яз перис- тогіллястий (Ulmus pinnato-ramosa Dieck.) та маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia L.), що зростали в умовах посиленого впли ву на середовище пилегазових викидів на званих виробництв. За контроль правили такі самі види деревних рослин, віддалені від промислової зони на 15 км з підвітряно го боку. Дослідження проводили протягом 2 років на основі комплексного підходу до вивчення фотосинтетичного апарату одно часно за кількома показниками. Для харак теристики фізіолого-біохімічних особливос тей обміну речовин зазначених видів дерев них рослин у середовищі підприємств чор ної металургії ми визначали вміст води та її фракцій у листках, стан пігментного комп лексу листків, інтенсивність фотосинтезу. Зразки для біохімічного аналізу відбирали після закінчення росту основної маси лист ків, у період найактивнішої життєдіяльності і перед осіннім листопадом (з кінця травня до початку жовтня). У дослідженнях використо вували листки одного віку — 5 шт. з одноріч ного пагона, закінчуючи останнім, повністю сформованим листком. Зразки листків бра ли з південно-східної частини крони на ви соті 1,5—2,0 м від поверхні ґрунту. Для біо хімічного аналізу брали середню пробу з 200—500 листків і фіксували сухою парою в термостаті при температурі 110 °С протягом 20 хв. Інтенсивність фотосинтезу визначали за методом Ф.З. Бородуліної [3]. Форму во ди в листках установлювали рефрактомет ричним методом за зміною концентрації са харози на рефрактометрі № 9. Пігменти в листках визначали за методом Т.М. Годнєва [4], міцно зв’язану фракцію хлорофілу з бі- лок-ліпоїдним комплексом — за його ж ме тодом у модифікації Й.Л. Аерова і Д.А. Ли- холат [2], оптичну густину спиртової витяж ки хлорофілу — на спектрофотометрі СФ-4а при довжині хвилі 660, 690 і 440 нм, вміст пігментів розраховували за формулою Макі- ні і Веттштейна. Площу листової поверхні визначали ваговим методом. Розглянемо результати дослідження особ ливостей фізіолого-біохімічних процесів зга даних видів деревних рослин у залежності від умов їх місцезростання і часу вегетації. Стосовно водного режиму і стійкості рос лин проти токсичних газів поки що існують ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 3—4 119 Ф.М. Левон, Т.П. Жулавська суперечливі думки. Ряд авторів вважає, що деякі посухостійкі види дерев і кущів є вод ночас стійким и і проти газів . B.C. Ніколаєв- ський [12] стверджує, що для стійких проти діоксиду сірки деревних рослин характерна підвищена обводненість листя. Ю.З. Кулагін [8] відзначає зниження загального вмісту води, вмісту зв ’язаної води, падіння водоут- римувальної здатності, тобто помітне змен шення посухостійкості у зв’язку із загазова ністю атмосфери. В оцінках стійкості рослин дослідники на дають великого значення фракційному скла ду води в рослинних клітинах. Відношення кількісних показників води, що важко вилу чається (зв’язана вода), до кількості, що легко вилучається (вільна вода), є однією з ознак, які характеризують інтенсивність фі зіологічних процесів. При змінах у навколи шньому середовищі в рослинному організмі відповідним чином міняються фізіологічні і біохімічні процеси, а також активно пере розподіляються форми води у протоплазмі, що сприяє збереженню рівноваги водообмі ну тканин. Якщо відношення зв’язана/вільна вода більше, то й активність фізіолого-біохі- мічних процесів вища [5, 9, 11, 13]. Згідно з нашими дослідженнями інтенсив ніше зменшується вміст рухомої води у всіх видів рослин у контролі порівняно із завод ськими умовами (табл. 1). Вміст цієї фракції води у листках в’яза і маслинки був біль шим, ніж у тополі. Кількість зв’язаної води в листках рослин на заводі була меншою, ніж у контролі. Отже, інтенсивність фізіологічних процесів у листках деревних рослин у конт ролі була вищою, ніж на заводі (відношення зв’язана/вільна вода у контролі вище). Для характеристики ступеня структурова ності води користувались розчином сахаро зи з різною водовіднімною силою. Було ви значено три стани води — найменш упоряд- ТАБЛИЦЯ 1. Вміст води різних фракцій (%) і співвідношення між ними у листі деревних рослин залежно від часу вегетації в контрольних і заводських умовах Вид Дата Завод Контроль Вільна вода Зв'язана вода Зв’язана/ вільна вода Вільна вода Зв'язана вода Зв'язана/ вільна вода Перший рік спостережень Populus bolleana 27 ,V 10,9 54,4 5,0 8,0 47,5 5,9 22.VII 20 ,8 44,4 2,1 12,4 46,1 3,7 28.VIII 30,6 31,6 1,0 14,2 46,2 3,2 03.X 21,9 39,3 1,8 8,3 40,8 4,9 Ulmus pinnato-ramosa 27.V 29,6 43,6 1,5 19,3 47,4 2,4 22.VII 22,3 47,7 2,1 14,6 43,0 2,9 28.VIII 29,7 37,6 1,3 10,0 45,2 4,5 03.X 19,3 36,3 1,9 13,1 38,6 3,0 Elaeagnus angustifolia 27.V 31,1 40,5 1,3 14,0 59,0 4,2 22.VII 21,3 50,6 2,4 16,5 50,8 2.9 28.VIII 28,4 39,8 1,4 17,2 42,6 2 ,6 03.X 33,0 31,6 0,9 15,5 43,8 2 ,8 Другий рік спостережень Populus bolleana 03.VI 25,4 45,4 1,8 20 ,0 39,5 2 ,0 12.VII 26,5 39,5 1,5 42,0 17,6 0,4 19.VIII 17,4 45,0 2,6 18,0 41,2 2,3 08.X 8,7 46,3 5,3 7,7 44,1 5,7 Ulmus pinnato-ramosa 03.VI 27,3 43,1 1,6 24,5 47,3 1,9 12.VII 29,5 39,5 1,3 27,3 36,1 1,3 19.VIII 23,1 44,3 1,9 18,1 39,8 2 ,2 08.X 15,9 38,8 2,4 10,1 46,3 4,6 Elaeagnus angustifolia 03. VI 27,2 41,6 1,5 25,7 47,7 1,8 12. VII 38,4 36,1 0,9 33,7 37,8 1,1 19.VIII 30,9 40,4 1,3 25,0 41,7 1,8 08.X 16,9 45,4 2,4 14,8 50,6 3,4 120 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 3—4 Б РИС. 1. Сума хлорофілів а та b (в мг/г сирої речовини) в листках Populus bolleana Lauche (/), Ulmus pinnato-ramosa Dieck. (//) і Eiaeagnus angustifolia L. (Ill) залежно від часу вегетації в контрольних та заводських умовах: А — перший, Б — другий рік спостережень; 1 — завод, 2 — контроль кована, упорядкована і найбільш упорядко вана. Вміст усіх цих фракцій під впливом забруднення середовища в умовах заводу був підвищеним у листках досліджуваних деревних рослин. Таким чином, можна відзначити, що зміна стану води, міцності зв ’язку і легкості її ви лучення водовіднімними силами пов’язана з рівнем метаболізму, кількістю гідрофільних і осмотично активних сполук. Дані біохімічного аналізу по визначенню загального азоту, загального фосфору, ка лію і моноцукрів, отримані при дослідженні їх динаміки в листі протягом вегетації, де якою мірою підтверджують характеристику стану води. Вміст азоту, фосфору і калію у в’яза і маслинки був вищим у листках рос лин в умовах заводу, моноцукрів було біль ше в листках контрольних рослин. У листках тополі вміст фосфору і калію був вищим у досліді, а азоту і моноцукрів — у контролі. Отже, вивчення динаміки стану води в ли сті показало, що структурні зміни протопла зми в рослині пов’язані з адаптацією до умов промислового середовища і утриму ванням такого стану води, який необхідний для нормального функціонування рослин у цих умовах. З динамікою стану води і обводненістю тканин листків тісно пов’язана фотосинте тична діяльність їхньої пігментної системи. Вважається, що хлорофіл а є основним піг ментом, який бере участь у фотосинтезі, він же є попередником хлорофілу Ь. За результатами досліду, вміст пігментів у листках досліджуваних деревних рослин змінювався в залежності від часу вегетації і умов середовища. У листках в’яза в умовах заводу вміст хлорофілів а і b в обидва роки досліджень був вищим, ніж у контролі (рис. 1). У листках маслинки в перший рік спостере жень їх було більше, на другий рік — менше. Листки тополі в обидва роки досліджень і протягом вегетації не мали певної тенденції щодо вмісту зелених пігментів у заводських умовах і у контролі. Відомо, що молекула хлорофілу b має дві карбонільні групи, отже утворює міцніші ди- мери, ніж молекула хлорофілу а, тому прий нято вважати хлорофіл Ь відповідальним за стійкість рослин. Слід відзначити, що, за нашими даними, у серпні і вересні листки в’яза і маслинки заводських рослин з видимими пошкоджен нями при майже однаковому вмісті хлорофі лу а порівняно з контролем і листками не пошкоджених на заводі мали підвищену кількість хлорофілу Ь, а у тополі — навпаки: хлорофілу b було більше в цей час у конт рольних рослин. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 3—4 121 / / РИС. 2. Вміст фракцій хлорофілів а та b (в мг/г сирої речовини), міцно зв’язаних з білково-ліпоїдним комплексом хлоропластів, у листі Populus bolleana Lauche (/), Ulmus pinnato-ramosa Dieck. (//) і Elaeagnus angustifolia L. (Ill) зале жно від часу вегетації в контрольних та заводських умовах: -4 — перший, Б — другий рік спостережень; хлорофіли: 1 — завод, 2 — контроль, 3 — завод, 4 — контроль Стосовно двох станів хлорофілу — розчи неного в ліпоїдах і зв ’язаного з білково- ліпоїдним комплексом — можна зазначити, що їх співвідношення в листі залежить від виду рослини і віку хлорофілу. За нашими дослідженнями, у в ’яза вміст міцно зв’язаної фракції хлорофілу а і b був більшим в умо вах заводу, в листках з видимими пошко дженнями дещо менший, ніж у непошкодже- них (рис. 2). Хлорофілу b цієї фракції також було більше у листках заводських рослин, особливо помітно зростання його кількості у серпні і вересні. Для маслинки маємо таку саму тенденцію у вмісті міцно зв ’язаної фракції хлорофілу, але в кількісному вира женні різниця з листками контрольних рос лин незначна або відсутня. У тополі міцно 122 зв’язаної фракції хлорофілів а і Ь було на заводі більше у перший рік спостережень, у контролі — на другий рік. Як бачимо, для досліджуваних рослин за лежність вмісту міцно зв’язаної фракції не однакова, що пов’язано в першу чергу з ви довими особливостями рослин і їхнього ме таболізму. Таким чином, життєдіяльність рослин в умовах загазованості повітря викидами про мислових підприємств чорної металургії тіс но пов’язана із функціонуванням пігментної системи, яка бере участь у метаболічних процесах і характеризується великою реак ційною здатністю. Це відображається на стані рослин, що зростають у несприятливих умовах середовища. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 3—4 Особливості фізіолого-біохімічних процесів у листках Populus bolleana Lauche Інтенсивність фотосинтезу оцінювали за методом половинок Сакса по накопиченню сухої речовини (на одиницю поверхні за пев ний проміжок часу). Метод, удосконалений Ф.З. Бородуліною [3], дає можливість роз рахувати інтенсивність фотосинтезу і дихан ня по збільшенню чи зменшенню вмісту вуг лецю в міліграмах на 1 квадратний деци метр за годину. У табл. 2 наведено дані, що характеризу ють інтенсивність асиміляції вуглецю в лист ках деревних порід у контролі і в умовах за воду. Видно, що інтенсивність фотосинтезу для в'яза і маслинки в умовах заводу вища, ніж у контролі, а для тополі — навпаки. Слід відзначити: хоча інтенсивність фотосинтезу була вищою у в’яза і маслинки на заводі, але продуктивність їх вища в контролі. Для тополі й інтенсивність, і продуктивність у контролі були вищими, ніж на заводі. Одним із компонентів адаптивних ознак листків рослин в умовах промислового се редовища слід вважати явище зміни поверх невої щільності листка. Визначення товщини листової пластинки в умовах заводу і в конт ролі показало, що цей параметр у листка на заводі менший, ніж у контролі. Таким чином, листям властива така адаптивна ознака, як щільність листка. Отже, ця оптимальна щіль ність листка в даних умовах фотосинтетич ної радіації забезпечує максимальну продук тивність фотосинтезу. Результати комплексного фізіолого-біохі- мічного дослідження згаданих вище дерев них порід Ulmus pi nato-ramosa Dieck., Elaeag- ТАБЛИЦЯ 2. Інтенсивність фотосинтезу різних видів деревних рослин (по накопиченню сухої речовини) у заводських умовах і в контролі Вид Об’єкт Інтенсивність асиміляції, мг С/(дм2 ■ год) 1-й рік спосте режень 2-й рік спосте режень Середнє за рік Populus bolle Завод 10,1 44,8 27,4 ana Lauche Контроль 12,2 46,6 29,4 Ulmus pinnato- Завод 22 ,0 17,1 19,5 ramosa Dieck. Контроль 8,6 11,8 10,2 Elaeagnus an Завод 12,4 39,9 26,1 gustifolia L. Контроль 14,7 28,8 21,7 nus angustifolia L. і Populus bolleana Lauche засвідчують високу, пов’язану з їхніми видо вими особливостями індивідуальну присто совуваність до умов техногенно трансфор мованого середовища. Досліджувані види рослин вирізняються властивими для кожного з них адаптаційни ми ознаками і здатністю протистояти поси леному впливу техногенного навантаження на середовище, перебудовуючи хід метабо лічних процесів, і можуть бути рекомендова ними для використання в озелененні в умовах підвищеної забрудненості середовища. 1. Андоньев С.М., Ф и л и п ь є в О.В. Пылегазовые вы бросы черной металлургии. — М.: Металлургия, 1973. — 200 с. 2. Аеров Й.Л., Лихолат Д.А. Одночасне визначення вмісту пігментів хлоропластів та міцності зв’язку їх з білково-ліпоїдним комплексом в листках рослин / / Докл. АН УРСР. — 1966. — № 12. — С. 1569-1602. 3. Бородулина Ф.З. Определение интенсивности фо тосинтеза / / Практикум по физиологии растений / Под ред. С.С. Баславской и О.М. Трубецковой. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1964. — С. 125—133. 4. Годнев Т.Н. Хлорофилл, его строение и образова ние в растении. — Минск: Наука и техника, 1963. — 118 с. 5. Гусев Н.А. О некоторых параметрах и методах ис следования водного режима растений и их продук тивность. — М.: Наука, 1968. — С. 22—37. 6 . Илькун Г.М. Загрязнители атмосферы и растения. — Киев: Наук, думка, 1978. — 248 с. 7. Калюжный Д.Н., Булгаков В.В., Костовецкий Я.И. Гигиена внешней среды в районе размещения про мышленных предприятий (черной металлургии и горнодобывающей промышленности). — Киев: Здо ров'я, 1973. — 248 с. 8 . Кулагин Ю.З. Древесные растения и промышленная среда. — М.: Наука, 1974. — 128 с. 9. Кушниренко МД. Физиологические особенности возрастной изменчивости кроны плодового дере ва. — Кишинев: Штиинца, 1962. — 88 с. 10. Левон Ф.М. Живые фильтры воздуха / / Под знаме нем ленинизма. — 1981. — № 11. — С. 59—61. 11. Максимов Н.А. Избранные работы по засухоустой чивости и зимостойкости растений: Т. 1. Водный режим и засухоустойчивость растений. — М.: Изд- во АН СССР, 1952. — 575 с. 12. Николаевский B.C. Биологические основы газоус- тойчивости растений. — Новосибирск: Наука, 1979. — 280 с. 13. Петинов Н.С. Физиология орошаемой пшеницы. — М.: Изд-во АН СССР, 1959. — 554 с. 14. Сергейчук С.А. Древесные растения и оптимизация промышленной среды. — Минск: Наука и техника, 1984. — 168 с. 15. Ситникова А.С. Об изучении физиологических по казателей древесных и кустарниковых пород в свя зи с газо-дымоустойчивостью / / Растительность и промышленные загрязнения. — Свердловск: Б.и., 1966.— С. 39-44. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 3—4 123 Ф.М. Левон, Г.П. Жулавська 16. Тарабрин В.П. Устойчивость древесных растений в условиях промышленного загрязнения окружающей среды: Автореф. дис. ... д-ра биол. наук. — Киев, 1974. - 54 с. 17. Тарабрин В.П., Чернышева Л.В., Макогонов B.C., Хонахбеев В. И. Содержание микроэлементов в вы бросах промышленных предприятий и накопление их в листьях растений / / Зеленое строительство в степной зоне УССР. — Киев: Наук, думка, 1970. — С. 170-185. Надійшла 27.03.2000 ОСОБЕННОСТИ ФИЗИОЛОГО-БИОХИМИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ В ЛИСТЬЯХ POPULUS BOLLEANA LAUCHE, ULMUS PINNATA-RAMOSA DIECK. И ELAEAGNUS ANGUSTIFOLIA L. В УСЛОВИЯХ ПРОМЫШЛЕННОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ СРЕДЫ Ф.М. Левон, Г.П. Жулавская Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Киев Представлены результаты комплексного исследования физиолого-биохимических процессов древесных рас тений Ulmus pinnato-ramosa Dieck., Elaeagnus angustifo- lia L. и Populus bolleana Lauche при условии загрязне ния среды предприятиями черной металлургии. Для U. pinnato-ramosa отмечено стабильное состояние пиг ментной системы — повышенное содержание зеленых пигментов, в особенности связанной их фракции с бел- ково-липоидным комплексом, что положительно корре лирует со степенью упорядоченности воды. В листьях Е. angustifolia количество пигментов и прочно связан ная их фракция с белком почти не изменялись. Струк турированность воды повышалась за счет менее упо рядоченной и наиболее упорядоченной воды. В листьях P. bolleana содержание пигментов и прочно связан ной с белком фракции хлорофилла не имело опреде ленной тенденции в зависимости от условий среды. Засвидетельствована высокая, связанная с видовь- ми особенностями указанных растений индивидуальг~= приспособляемость к условиям техногенно трансфос- мированной среды. FEATURES OF PHYSIOLOGICAL-BIOCHEMICAL PROCESSES IN THE LEAVES OF POPULUS BOLLEANA LAUCHE, ULMUS PINNATO-RAMOSA DIECK. AND ELAEAGNUS ANGUSTIFOLIA L. IN GONDITIONS OF INDUSTRIAL POLLUTION OF THE ENVIRONMENT F.M. Levon, [g~P. Julavska M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine The complex research of physiological-biochemical pro:- esses of the woody plants of Ulmus pinnato-ramosa Die:*. Elaeagnus angustifolia L. and Populus boleana Lauche г the polluted environment of the ferrous metallurgy ріагпг have been carried out with results presented. A stat r state of the pigmentary systems has been marked tor U.pinnato-ramnosa high content of green pigment, the' fraction bound with proteinaceous-lipoid complex that positively correlates with the degree of water ordering r particular. In the leaves of E.angustifolia quantity of pig ments and their fraction bound with protein almost did not change. The water structurization increased at the e>- pense of the less ardered and the most ordered water. •' the leaves of P.boleana the content of pigments ал; chlorophyll fraction closely bound to protein had no de~- nite tendency, depending on the environment. The pros pects of U.pinnato-ramosa and E.angustifolia use for gar dening in conditions of high pollution of the environment s made sure. High individual adaptability of the above pla-s to conditions of man-caused transformed environment been certified. 124 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 3■
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1449
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:52:36Z
publishDate	1999
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/e2/48d7114f1a4853756fb3402a6aa431e2.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-14492020-01-22T21:17:21Z Features of physiological-biochemical processes in the leaves of Populus bolleana Lauche, Ulmus pinnato-ramosa Dieck. and Elaeagnus angustifolia L. in conditions of industrial pollution of the environment Особливості фізіолого-біохімічних процесів у листках Populus bolleana Lauche, Ulmus pinnato-ramosa Dieck. та Elaeagnus angustifolia L. в умовах промислового забруднення середовища Levon, F.M. Julavska, G.P. The complex research of physiological-biochemical processes of the woody plants of Ulmus pinnato-ramosa Dieck, Elaeagnus angustifolia L. and Populus boleana Lauche in the polluted environment of the ferrous metallurgy plants have been carried out with results presented. A stable state of the pigmentary systems has been marked for U. pinnato-ramnosa high content of green pigment, their fraction bound with proteinaceous-lipoid complex that positively correlates with the degree of water ordering, in particular. In the leaves of E. angustifolia quantity of pigments and their fraction bound with protein almost did not change. The water structurization increased at the expense of the less ardered and the most ordered water. In the leaves of P. boleana the content of pigments and chlorophyll fraction closely bound to protein had no definite tendency, depending on the environment. The prospects of U. pinnato-ramosa and E. angustifolia use for gardening in conditions of high pollution of the environment is made sure. High individual adaptability of the above plans to conditions of man-caused transformed environment been certified. Наведено результати комплексного дослідження фізіолого-біохімічних процесів деревних рослин Populus bolleana Lauche, Ulmus pinnato-ramosa Dieck. та Elaeagnus angustifolia L за умов забруднення середовища підприємствами чорної металургії. Для U. pinnato-ramosa відмічено стабільний стан пігментної системи — підвищений вміст зелених пігментів, особливо зв'язаної їх фракції з білково-ліпоїдним комплексом, що позитивно корелює зі ступенем упорядкованості води. В листках Е. angustifolia кількість пігментів і тісно зв’язана їх фракція з білком майже не змінювались. Структурованість води підвищувалась за рахунок менш і найбільш упорядкованої води. В листках P. bolleana вміст пігментів і міцно зв’язаної з білком фракції хлорофілу не мав певної тенденції в залежності від умов середовища. Засвідчується висока, пов'язана з видовими особливостями зазначених рослин індивідуальна пристосовуваність до умов техногенно трансформованого середовища. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1449 10.5281/zenodo.3365320 Plant Introduction; Vol 3 (1999); 118-124 Інтродукція Рослин; Том 3 (1999); 118-124 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377891 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1449/1398 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Levon, F.M. Julavska, G.P. Особливості фізіолого-біохімічних процесів у листках Populus bolleana Lauche, Ulmus pinnato-ramosa Dieck. та Elaeagnus angustifolia L. в умовах промислового забруднення середовища
title	Особливості фізіолого-біохімічних процесів у листках Populus bolleana Lauche, Ulmus pinnato-ramosa Dieck. та Elaeagnus angustifolia L. в умовах промислового забруднення середовища
title_alt	Features of physiological-biochemical processes in the leaves of Populus bolleana Lauche, Ulmus pinnato-ramosa Dieck. and Elaeagnus angustifolia L. in conditions of industrial pollution of the environment
title_full	Особливості фізіолого-біохімічних процесів у листках Populus bolleana Lauche, Ulmus pinnato-ramosa Dieck. та Elaeagnus angustifolia L. в умовах промислового забруднення середовища
title_fullStr	Особливості фізіолого-біохімічних процесів у листках Populus bolleana Lauche, Ulmus pinnato-ramosa Dieck. та Elaeagnus angustifolia L. в умовах промислового забруднення середовища
title_full_unstemmed	Особливості фізіолого-біохімічних процесів у листках Populus bolleana Lauche, Ulmus pinnato-ramosa Dieck. та Elaeagnus angustifolia L. в умовах промислового забруднення середовища
title_short	Особливості фізіолого-біохімічних процесів у листках Populus bolleana Lauche, Ulmus pinnato-ramosa Dieck. та Elaeagnus angustifolia L. в умовах промислового забруднення середовища
title_sort	особливості фізіолого-біохімічних процесів у листках populus bolleana lauche, ulmus pinnato-ramosa dieck. та elaeagnus angustifolia l. в умовах промислового забруднення середовища
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1449
work_keys_str_mv	AT levonfm featuresofphysiologicalbiochemicalprocessesintheleavesofpopulusbolleanalaucheulmuspinnatoramosadieckandelaeagnusangustifolialinconditionsofindustrialpollutionoftheenvironment AT julavskagp featuresofphysiologicalbiochemicalprocessesintheleavesofpopulusbolleanalaucheulmuspinnatoramosadieckandelaeagnusangustifolialinconditionsofindustrialpollutionoftheenvironment AT levonfm osoblivostífízíologobíohímíčnihprocesívulistkahpopulusbolleanalaucheulmuspinnatoramosadiecktaelaeagnusangustifolialvumovahpromislovogozabrudnennâseredoviŝa AT julavskagp osoblivostífízíologobíohímíčnihprocesívulistkahpopulusbolleanalaucheulmuspinnatoramosadiecktaelaeagnusangustifolialvumovahpromislovogozabrudnennâseredoviŝa

Особливості фізіолого-біохімічних процесів у листках Populus bolleana Lauche, Ulmus pinnato-ramosa Dieck. та Elaeagnus angustifolia L. в умовах промислового забруднення середовища

Institution

Ähnliche Einträge