Павло Антонович Мороз – непересічний вчений, організатор і наставник
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2016
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/145 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860121277870637056 |
|---|---|
| author | Cherevchenko, Т.M. Skripchenko, N.V. Levon, V.F. Vasyuk, E.A. Rakhmetov, D.B. |
| author_facet | Cherevchenko, Т.M. Skripchenko, N.V. Levon, V.F. Vasyuk, E.A. Rakhmetov, D.B. |
| author_sort | Cherevchenko, Т.M. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:13:36Z |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2357185 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:39:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
96 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 2
Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, Н.В. СКРИПЧЕНКО,
В.Ф. ЛЕВОН, Є.А. ВАСЮК, Д.Б. РАХМЕТОВ
Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ПАВЛО АНТОНОВИЧ МОРОЗ —
НЕПЕРЕСІЧНИЙ ВЧЕНИЙ, ОРГАНІЗАТОР І НАСТАВНИК
Павло Антонович Мороз — еколог, плодовод,
доктор біологічних наук, професор. Народився
15 квітня 1938 р. у мальовничому селі Вільхо-
ватка на Полтавщині. У 1961 р. закінчив Ук раїн-
ську сільськогосподарську академію (нині —
Національний університет біоресурсів і при-
родокористування) за спеціальністю «Агроно-
мія». В студентські роки коло його інтересів
не обмежувалось обов’язковими дисципліна-
ми — він завжди цікавився історією, літерату-
рою, філологією... Однак біологія рослинного
світу була його найбільшим захопленням. Уже
в студентські роки Павло Антонович виявив
себе глибоким і талановитим дослідником.
Під керівництвом проф. М.А. Зеленського він
проводив дослідження культури абрикоси, ре-
зультати яких висвітлено в його перших на-
укових публікаціях.
Трудову діяльність Павло Антонович розпо-
чав у 1961 р. у Центральному республікансько-
му ботанічному саду АН УРСР (нині – Націо-
нальний ботанічний сад (НБС) імені М.М. Гриш-
ка НАН України), з яким пов’язане все його
подальше життя. Після закінчення аспіранту-
ри під керівництвом академіка А.М. Гродзин-
ського у 1968 р. він блискуче захистив дисер-
тацію на здобуття наукового ступеня кандида-
та біологічних наук на тему «Аллелопатическая
роль опавших листьев и корневых остатков яб-
лони и персика». А.М. Гродзинський, як на-
ставник молодого вченого, високо цінував не
лише професійну підготовку і наукову обдаро-
ваність аспіранта, а і його інтелігентність, ко-
мунікабельність, шляхетність, відповідальність
та чесність.
За 12 років від початку своєї трудової діяль-
ності в НБС Павло Антонович пройшов шлях
від інженера до старшого наукового співробіт-
ника і був призначений заступником директо-
ра Ботанічного саду з наукової роботи. Обій-
маючи цю посаду, він проводив активну нау-
кову, організаційну і педагогічну роботу. Річ ні
звіти про результати наукової діяльності під-
розділів ботанічного саду, які щороку готував
П.А. Мороз, завжди отримували найвищі оцін-
ки та схвалення на засіданнях Вченої ради НБС
та Відділення загальної біології НАН Ук раїни.
Павло Антонович, будучи надзвичайно та-
лановитою і працелюбною людиною, одно-
часно поєднував посади віце-президента Ук-
раїнського ботанічного товариства, заступника
голови Ради ботанічних садів України, за ступ-
ника головного редактора журналу «Інтродук-
ція рослин», експерта Мінекоресурсів. П.А. Мо-
роза як авторитетного вченого часто запрошу-
вали бути головою державних екзаменаційних
комісій факультетів Національного аграрного
університету; заступником голови екзамена-
ційної комісії з прийому кандидатських іспи-
© Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, Н.В. СКРИПЧЕНКО,
В.Ф. ЛЕВОН, Є.А. ВАСЮК, Д.Б. РАХМЕТОВ, 2016
97ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 2
Павло Антонович Мороз — непересічний вчений, організатор і наставник
тів з біологічних спеціальностей у НБС імені
М.М. Гришка НАН України.
У результаті багаторічної наукової діяльно-
сті П.А.Морозом отримано оригінальні дані
про алелопатичну активність і алелопатичну
толерантність плодових культур. Він устано-
вив, що в генеративних та вегетативних орга-
нах плодових рослин містяться алелопатично
активні речовини (коліни), які надходять у
ґрунт із кореневими виділеннями, дифузата-
ми (органічні речовини, які вилуговуються
дощем з крон дерев), опадом і кореневими за-
лишками. Основним джерелом колінів у са-
дових фітоценозах є коренева система. Коре-
неві ексудати накопичуються в ризосфері та
пригнічують ростові процеси, якщо донором і
акцептором виділень є особини того самого
виду. Він показав, що алелопатична активність
плодових рослин зумовлена переважно фе-
нольними сполуками, хоча до складу колінів
актинідії, крім фенольних речовин, входять
сапоніни тритерпенової природи, а до складу
колінів лимонника — лігнани (схізандрін та
його похідні). Вплив екзогенних фенольних
сполук та інших алелопатично активних речо-
вин характеризується видоспецифічністю, во ни
зазвичай є найшкідливішими для рослин того
виду, який їх продукує. Винятком є кизил —
автотолерантна культура. Наслідки цієї тита-
нічної роботи висвітлено в його докторській
дисертації на тему «Екологічні аспекти алело-
патичної післядії едифікаторів садових фіто-
ценозів», яку він захистив у 1995 р., а також в
його монографії «Аллелопатия в плодовых
садах», відзначеній премією імені Л.П. Сими-
ренка Президії НАН України.
П.А. Мороз також розробив методики збо-
ру рослинних виділень (наприклад, фенольні
речовини кореневих виділень уловлювали по-
ліамідом), визначення їх активності (тест на
ріст первинного кореня проростків плодових
рослин), фракціонування за допомогою сор-
бентів та органічних розчинників, вилучення
колінів із ґрунту. Він установив, що при без-
змінній культурі плодових, коліни старих рос-
лин-попередників негативно впливають на
фі зіолого-біохімічні процеси молодих рослин,
гальмують їх ріст. Так, у сіянцях яблуні під
впливом колінів яблуні підвищується вміст
ендогенних фенольних речовин-антагоністів
індолілоцтової кислоти. Коліни яблуні затри-
мують також поглинання азоту, калію, цинку і
марганцю сіянцями яблуні, знижують кар-
боксилазну активність ключового ферменту
фотосинтезу — D-рибулозо-1,5-ди фос фат кар-
боксилази. Одним із об’єктів дії екзогенних
фенольних речовин яблуні можуть бути клі-
тинні мембрани.
Поглинальна спроможність ґрунту забезпе-
чує акумуляцію колінів у коренезаселеному
шарі, внаслідок цього формується алелопа-
тичний режим і в умовах монокультури вини-
кає ґрунтовтома. Так, у ґрунті під деревами
персика накопичується речовина з групи кон-
денсованих флаванів, яка вивільняється при
розкладанні кореневих залишків. П.А. Мороз
запропонував способи подолання ґрунтовто-
ми в плодових садах, зокрема, шляхом транс-
формації фітоценозів протягом 3-4-річного пе-
ріоду між корчуванням і поновленням плодо-
вих насаджень, та раціонального чергування
культур у садозміні або сівозміні розсадників.
Велику увагу в своїй науковій діяльності
Павло Антонович приділяв інтродукції та ак-
ліматизації нетрадиційних і малопоширених
культур, зокрема актинідії, лимоннику китай-
ського, калини, ожини, маслинки багатоквіт-
кової, жимолості, зізіфусу. Під керівництвом і
за безпосередньою його участю розроблено
теоретичні засади та практичні аспекти інтро-
дукції рослин, методи підвищення їх адаптив-
ної здатності та розмноження з метою масо-
вого впровадження в садові культуроценози.
Визначено кращі попередники для нових і
малопоширених культур: для актинідії — смо-
родина, для калини і кизилу — обліпиха, ли-
монник, для лимоннику — калина, груша, для
хеномелесу — калина, актинідія.
На підставі досліджень П.А. Мороза роз-
ширено уявлення про післядію рослин як про
один із типів їх взаємовідносин у культурфіто-
ценозах. Післядія зумовлена змінами ґрунто-
вого середовища в процесі життєдіяльності
рослин (винос поживних речовин, зміна фі-
98 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 2
Т.М. Черевченко, Н.В. Скрипченко, В.Ф. Левон, Є.А. Васюк, Д.Б. Рахметов
зичних і хімічних властивостей ґрунту, на-
копичення шкідників і збудників хвороб). Зо-
крема алелопатична післядія — це вплив аку-
мульованих ґрунтом органічних продуктів
життєдіяльності попередників на наступні
рослини у фітоценозах.
Результати вивчення алелопатичних явищ
у плодових садах, з’ясування особливостей
взаємодії і післядії плодових рослин дали під-
ставу Павлу Антоновичу висунути концепцію
альтернативного садівництва, в основу якої
покладено сучасні уявлення щодо значення
біорізноманіття у функціонуванні екосистем.
Теоретичною основою альтернативного садів-
ництва є опрацьовані Р. Уїттекером (1980) по-
ложення про еволюцію рослинних угруповань
як про процес збільшення біорізноманіття на
всіх рівнях, закон альтернативної різноманіт-
ності І.Г. Ємельянова (1992) і результати ви-
вчення ролі видільної функції рослин в їх вза-
ємовідносинах (Мороз, 1995).
Хімізація садівництва, як і технічна інтен-
сифікація в цілому, має межі, зумовлені ста-
ном навколишнього середовища та якістю
продукції. На думку П.А. Мороза, цілеспря-
моване функціонування садових фітоценозів
необхідно забезпечувати з урахуванням зако-
номірностей, властивих природним угрупо-
ванням. Головний принцип конструювання
альтернативних садових фітоценозів — опти-
мізація їх структури шляхом створення бага-
токомпонентних змішаних насаджень, тобто
перехід від монокультур до полікультур, у яких
будуть запрограмовані сукцесії, диференціа-
ція рослин за екологічними нішами, викорис-
тання механізмів саморегуляції. Прототипом
таких полікультур деякою мірою є горіхово-
плодові ліси на схилах Ферганського хребта.
Збільшення видової різноманітності садових
фітоценозів можливе за рахунок упроваджен-
ня інтродукованих плодових рослин із родин
Actinidiaceae, Betulaceae, Cornaceae, Caprifolia-
ceae, Elaeagnaceae, Juglandaceae, Moraceae, Schi-
sandraceae, Viburnaceae, малопоширених куль-
тур родини Rosaceae (apонія, глід, ожина, ірга,
горобина, хеномелес), а також тра в’я нис тих
(зокрема ароматичних) рослин, які поліпшу-
ють родючість ґрунту та його санітарний стан,
обмежують поширення шкідників і хвороб.
Завдяки багаторічним дослідженням видів
роду Actinidia Lindl. створено колекцію, яка
нараховує 5 видів та 300 форм і є базою для се-
лекційної роботи та впровадження нових сор-
тів у практику садівництва. За результатами
вивчення особливостей росту і розвитку видів
актинідії, інтродукованих у Лісостепу Украї-
ни, розроблено наукові засади культивування
актинідії як плодової культури. Встановлено,
що регенераційна здатність видів актинідії є
видоспецифічною ознакою і пов’язана з фіто-
гормональним статусом рослин. Проведене ком-
плексне дослідження особливостей статевого
диморфізму рослин трьох видів роду Actinidia,
інтродукованих у НБС, дало змогу виявити іс-
тотні морфолого-анатомічні та біохімічні особ-
ливості чоловічих і жіночих особин, які мож-
на використовувати при опрацюванні методів
діагностики статі сіянців у догенеративний
період розвитку. Застосування методу гібри-
дизації з відбором найцінніших форм серед
гібридних сіянців актинідії дало можливість
отримати 5 стійких високопродуктивних сор-
тів, співавтором яких є Павло Антонович. Ре-
зультати багаторічних досліджень актинідії та
лимоннику китайського висвітлено в моно-
графії «Актинідія (сорти, вирощування, роз-
множення)» та «Культурная флора России:
Ак тинидия. Лимонник».
П.А. Морозом у відділі акліматизації пло-
дових рослин НБС було розпочато роботу зі
створення нової колекції ягідних культур з
підродини брусничних (Vaccinioideae), яка на-
раховує 36 сортів і понад 26 форм лохини, жу-
равлини та брусниці.
Фізіолого-біохімічні дослідження у відділі
акліматизації плодових рослин за ініціативи
П.А. Мороза проведено на якісно новому рів-
ні. Започатковано вивчення ролі вторинних
метаболітів у життєдіяльності плодових рос-
лин, зокрема дослідження еколого-біохіміч-
ної ролі ціаногенних глікозидів у надземних
органах кісточкових культур та юглону в над-
земних органах горіхів у період вегетації. За-
пропоновано використовувати вміст пруна-
99ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 2
Павло Антонович Мороз — непересічний вчений, організатор і наставник
зину як один з біохімічних маркерів адапто-
ваності інтродукованих плодових рослин з
родини Rosaceae, а вміст юглону — як маркер
адаптованості представників роду Juglans.
Дослідження Павла Антоновича вирізня-
лись новизною, оригінальним підходом до
вирішення проблем садівництва. Вони є ваго-
мим внеском у розвиток екофізіології рос-
линних угруповань, розкривають резерви під-
вищення продуктивності культурфітоценозів
шляхом біотичної інтенсифікації. Експери-
ментальні дані та теоретичні узагальнення ви-
кладено у більш ніж 200 наукових працях (зо-
крема у 3 монографіях).
З 2006 р. П.А. Мороз — головний науковий
співробітник відділу акліматизації плодових
рослин. Він продовжував плідно працювати і
координувати наукову діяльність з метою зба-
гачення рослинних ресурсів України, збіль-
шення видової різноманітності садових фіто-
ценозів за рахунок інтродуцентів, підвищення
продуктивності та стійкості плодових наса-
джень, збереження рідкісних і зникаючих рос-
лин ex situ.
Незважаючи на високі пости і звання, Пав-
ло Антонович завжди залишався скромною,
порядною, чуйною та доброзичливою люди-
ною, що виявлялося в його відносинах зі спів-
робітниками. У нього завжди вистачало часу
на виховання молодих вчених — він доброзич-
ливо відносився до своїх учнів, ділився своїми
ідеями, допомагав у вирішенні наукових проб-
лем. Під керівництвом П.А. Мороза було під-
готовлено і захищено 8 кандидатських дисер-
тацій (Г.Г. Баранецький, В.П. Грахов, І.М. Грикун,
І.Р. Кисилевський, І.Ю. Осипова, Н.В. Cкрип-
ченко, Є.А. Васюк, В.В. Красовський). Він був
науковим консультантом 3 докторських дисер-
тацій (Д.Б. Рахметов, Л.Д. Юрчак, П.Є. Булах).
Матеріал про творчий і життєвий шлях Пав-
ла Антоновича Мороза було підготовлено до
75-річчя від дня його народження. Однак одна
з головних рис характеру Павла Антоновича —
скромність не дала змоги надрукувати його.
Він як заступник головного редактора журна-
лу «Інтродукція рослин» категорично був про-
ти цього і пропонував: «Краще друкуйте про
інших». Однак, на превеликий жаль, ця світла,
яскрава особистість пішла від нас у Вічність.
До останніх своїх днів Павло Антонович
цікавився станом справ у Ботанічному саду та
відділі, продовжуючи плідно працювати і коор-
динувати наукову діяльність, пов’язану зі зба-
гаченням рослинних ресурсів України, збіль-
шенням видової різноманітності садових фі то-
ценозів за рахунок інтродуцентів, підвищенням
продуктивності та стійкості плодових наса-
джень, сприяв подальшому розвитку Ботаніч-
ного саду як наукової природоохоронної і про-
світницької установи.
Наука втратила талановитого дослідника в
галузі екології та інтродукції плодових рос-
лин, прекрасного організатора науки.
Пам’ять про Павла Антоновича — відомого
вченого, наставника, чуйну і добру людину
назавжди залишиться в наших серцях.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-145 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:39:54Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/10/25a2513509fd3e9502ad08331a95b710.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1452019-11-11T08:13:36Z Pavlo Antonovych Moroz – conspicuous scientist, organizer and mentor Павло Антонович Мороз – непересічний вчений, організатор і наставник Cherevchenko, Т.M. Skripchenko, N.V. Levon, V.F. Vasyuk, E.A. Rakhmetov, D.B. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2016-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/145 10.5281/zenodo.2357185 Plant Introduction; Vol 70 (2016); 96-99 Інтродукція Рослин; Том 70 (2016); 96-99 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377708 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/145/136 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Cherevchenko, Т.M. Skripchenko, N.V. Levon, V.F. Vasyuk, E.A. Rakhmetov, D.B. Павло Антонович Мороз – непересічний вчений, організатор і наставник |
| title | Павло Антонович Мороз – непересічний вчений, організатор і наставник |
| title_alt | Pavlo Antonovych Moroz – conspicuous scientist, organizer and mentor |
| title_full | Павло Антонович Мороз – непересічний вчений, організатор і наставник |
| title_fullStr | Павло Антонович Мороз – непересічний вчений, організатор і наставник |
| title_full_unstemmed | Павло Антонович Мороз – непересічний вчений, організатор і наставник |
| title_short | Павло Антонович Мороз – непересічний вчений, організатор і наставник |
| title_sort | павло антонович мороз – непересічний вчений, організатор і наставник |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/145 |
| work_keys_str_mv | AT cherevchenkotm pavloantonovychmorozconspicuousscientistorganizerandmentor AT skripchenkonv pavloantonovychmorozconspicuousscientistorganizerandmentor AT levonvf pavloantonovychmorozconspicuousscientistorganizerandmentor AT vasyukea pavloantonovychmorozconspicuousscientistorganizerandmentor AT rakhmetovdb pavloantonovychmorozconspicuousscientistorganizerandmentor AT cherevchenkotm pavloantonovičmorozneperesíčnijvčenijorganízatorínastavnik AT skripchenkonv pavloantonovičmorozneperesíčnijvčenijorganízatorínastavnik AT levonvf pavloantonovičmorozneperesíčnijvčenijorganízatorínastavnik AT vasyukea pavloantonovičmorozneperesíčnijvčenijorganízatorínastavnik AT rakhmetovdb pavloantonovičmorozneperesíčnijvčenijorganízatorínastavnik |