Діагностика формоутворення у деревних рослин в ювенільній стадії онтогенезу

The methods of early diagnosis allowing one to forecast some features of the future forms of woody plants are considered. New forms of common honey locust and common horst chestnut have been revealed as the test result.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:1999
Автор: Balabushka, V.K.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1454
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860144992395198464
author Balabushka, V.K.
author_facet Balabushka, V.K.
author_sort Balabushka, V.K.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-22T21:41:24Z
description The methods of early diagnosis allowing one to forecast some features of the future forms of woody plants are considered. New forms of common honey locust and common horst chestnut have been revealed as the test result.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3365335
first_indexed 2025-07-17T12:52:39Z
format Article
fulltext УДК 575.322.313 ДІАГНОСТИКА ФОРМОУТВОРЕННЯ У ДЕРЕВНИХ РОСЛИН В ЮВЕНІЛЬНІЙ СТАДІЇ ОНТОГЕНЕЗУ В.К. БАЛАБУШКА Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Украіна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 Розглядаються методи ранньої діагностики, які дозволяють прогнозувати властивості майбутніх форм де ­ ревних та чагарникових порід. Виявлено нові форми у гледичії трьохколючкової і гіркокаштана звичайного. Внутрішньовидове формове різноманіття де­ рев та кущів вивчено недостатньо. Відомо, що поява різних форм у деревних рослин значною мірою пов’язана з особливостями зовнішнього середовища, а також залежить від філогенезу виду. Якщо ареал його широ­ кий і в різних частинах мають місце значні відхилення у кліматичних умовах, то у межах виду виникають так звані кліматичні, або географічні, форми і різновидності. У різних ґрунтових умовах формуються едафічні фор­ ми виду [1—3]. Різна реакція рослин на ті чи інші кліма­ тичні, едафічні, біотичні чинники може при­ звести до виникнення морфологічних, фізіо­ логічних та фенологічних форм. Внаслідок природного відбору закріплюються і стриму­ ють подальший розвиток найбільш життє­ здатні форми. У будь-якому посіві в розсаднику, у наса­ дженні чи в лісових культурах можна спо­ стерігати значне формове різноманіття. При цьому в одних випадках наявні різко вира­ жені форми рослин, в інших — форми слабо виражені. Так, у хвойних можна розрізняти форми за величиною і кольором насіння. У сходів © В.К. БАЛАБУШКА, 1999 спостерігається різна кількість сім ’ядолей — від 4 до 11. Морфологічна мінливість хвої також велика. Наявні форми, наприклад, со­ сни, які відрізняються за довжиною хвоїнок, їх щільністю, швидкістю опадання, забарв­ ленням (золотисті, сріблясті, білі). Існує ве­ лика різноманітність форми крони у сосен: конусовидні, парасольковидні, вузькопірамі- дальні, плакучі, сильнозігнуті, звисаючі, ни- зькокучеряві тощо. Можна спостерігати ви­ кривлені, низькорослі форми. У ялин різних видів у ювенільній стадії он­ тогенезу хвоя може дуже видозмінюватись за кольором: від світло-зеленого до зелено­ го, сизо-зеленого, пістряво-білого, золотис- то-жовтого тощо. За часом появи молодих пагонів можуть бути форми з раннім і пізнім розвитком. Останні менше пошкоджуються морозами. Мінливість такої ознаки, як роз­ мір жолудів у дуба, свідчить про те, що від більших жолудів виростають сіянці більших розмірів. За формою листка у дуба можна виділяти декілька форм за ступенем розсіченості листо­ вої пластинки, характером і кількістю лопатей, формою основи листка, кольором і опушен­ ням, розміром листків і довжиною черешка. Найтиповіша форма крони у дуба звичай­ ного буває від шатровидної до пірамідаль­ 146 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 3—4 Діагностика формоутворення у деревних рослин в ювенільній стадії онтогенезу ної. Зустрічаються також сіянці з кільцевид- ною і плакучою кроною. Окрім морфологіч­ них форм, у дуба спостерігаються цікаві фе­ нологічні і екологічні форми. Різноманітність будови листя у різних форм ясеня визначається насамперед кіль­ кістю листочків складного непарно-перисто- го листа. Спостерігаються особини як з ве­ ликою кількістю листочків (9—11), так і ті, в яких лист складається всього з 3 листочків і навіть з одного. Щодо кольору листя, то серед сіянців ясеня можна бачити екземпляри з червону­ ватим та зеленим листям. Чимале різноманіття спостерігається у бу­ дові крони. Найчастіше можна зустріти сіян­ ці з широкою, шатроподібною кроною. У ясеня виявлено також фенологічні форми, що розрізняються за часом розвитку бруньок. Берези різняться також за формою крони, листя, насіння, насінних лусок. У осики можна бачити форми з великими і малими листовими пластинками, різні форми за характером краю листової плас­ тинки, ступенем опушення нижньої поверхні листків і молодих пагонів. Внаслідок спостереження за сіянцями є можливість прогнозувати формоутворення у деревних рослин в ювенільній стадії онтоге­ незу. Із практики відомо, що такі ознаки, як швидкість росту, форма стовбура, товщина гілок тощо здебільшого генетично зумовле­ ні. Ці ознаки слід використовувати для про­ гнозування формоутворення у деревних ро­ слин в ювенільній стадії онтогенезу. Методи ранньої діагностики дозволяють прогнозува­ ти властивості майбутніх форм. З моменту проростання насіння вже можна встановити різницю генетичних особливостей видів і форм, фаз розвитку тощо. У деревних рослин багато ознак і власти­ востей проявляються тільки через декілька років і навіть десятиліть. Так, щоб встанови­ ти наслідування форми за гілками у сосни, Денглеру необхідно було більше 10 років, а Бургеру для оцінки географічних рас цього самого виду — близько 20 років. Тому так важливо передбачити ознаки майбутніх форм ще на ранніх стадіях їх розвитку. Враховуючи спадковий характер ряду ознак у деревних рослин, при прогнозуванні слід застосовувати генетичні методи дослі­ джень. При доборі сіянців за фенотипом не завжди вдається визначити ступінь продук­ тивності їх нащадків. Тепер вже знайдено ряд ознак, за якими можна встановити ко­ реляцію позитивних ознак між материнськи­ ми особинами й їх потомством, а також пе­ редбачити інтенсивність росту, стійкість, фор­ му стовбура, тип гілкоутворення. Рання діагностика швидкості росту спря­ мована на те, щоб відібрані сіянці у подаль­ шому досягали максимальних розмірів за діаметром, шириною крони тощо. Дотепер ще невідомі причини різної ін­ тенсивності росту певних особин деревних рослин. Вважається, що інтенсивність росту окремих рослин зумовлена в першу чергу тривалістю періоду вегетації, який залежить як від внутрішніх особливостей організму, так і від умов навколишнього середовища, особливо від географічної широти, висоти над рівнем моря, температури повітря тощо. Генетична структура материнських дерев може вступати у взаємодію з чинниками довкілля, внаслідок чого утворюється цілий ряд географічних варіацій з різними строка­ ми вегетації. Швидкість росту в молодому віці великою мірою визначається також розміром насін­ ня. Для деяких деревних рослин встановле­ но залежність між ростом сіянців і масою, кольором і формою апофізів шишок. Так, у сіянців ялини зі щільним охвоєнням найвища енергія росту. Цю ознаку можна використо­ вувати для ранньої діагностики форм. За розміром бруньок, темпом і тривалістю росту хвойні можна розділити на такі кате­ горії: а) з малими бруньками, тривалим і порівняно швидким ростом; б) з такими са­ мими бруньками, але повільним ростом; в) з великими бруньками і коротким періодом росту. Користуючись такою класифікацією, можна відбирати швидкорослі рослини ще у ранньому віці. Спостерігається корелятивний взаємозв’я­ зок між швидкістю росту і інтенсивністю по­ глинання фосфору корінням і стовбурцями сіянців у ялини. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 3—4 147 В.К. Балабушка Швидкість росту сходів деревних порід знаходиться у прямій залежності від довжи­ ни гіпокотилів; рослини з сильним антоціа- новим забарвленням гіпокотилів також є найшвидкорослішими. Червоні ростки у більшості випадків були більшими, ніж зелені: останні, як правило, не мають насіннєвої оболонки, яка залиша­ ється у ґрунті. Ці ознаки є стійкими і можуть використовуватися для прогнозування фор­ моутворення на ранній стадії росту. Навіть у разі візуальних спостережень ви­ дно залежність росту сіянців сосни від дов­ жини хвоїнок. Сіянці з довгою хвоєю мають більшу енергію росту, ніж короткохвойні. Важливими ознаками для прогнозування формоутворення в ювенільній фазі онтоге­ незу можуть бути прямоствольність, повно- деревність, добре очищення від сучків, від­ сутність фаутності, діаметр крони, який є мірилом вузькокронності. Такі ознаки, як форма стовбурця і тип утворення гілок значною мірою зумовлені генетичними властивостями, хоча певний вплив має і навколишнє середовище. За морфологічними ознаками молодих рослин є можливість передбачити спадко­ вість швидкості росту і інших властивостей. Відібрані морфологічні форми сіянців по­ винні бути не тільки високопродуктивними, але й стійкими проти несприятливих умов навколишнього середовища, шкідників і хво­ роб. Імунітет же у деревних рослин, як пра­ вило, має спадковий характер. В ювенільній стадії онтогенезу нами про­ тягом кількох років вивчався внутрішньови­ довий поліморфізм багатьох деревних інт­ родуцентів. Так, для гледичії трьохколючкової (Gledit- sia tricanthos L.) у літературі згадуються такі форми: безколючкова — f. inermis (L.) Zbl. елегантна — f. elegantissima Rehd. плакуча — f. pendula (Talom) Rehd. пірамідальна — f. pyramidalis Hort. низька — f. nana (Lond) Henry, колюча — f. ferox Hort. В результаті дослідів нами виявлено такі форми за забарвленням листків верхівкової частини рослин: зелена — viridis f. nova пурпурово-облямована — purpure-marginata f. nova пурпурова — purpurea f. nova темно-пурпурова — atro-purpurea f. nova У гіркокаштана звичайного — Aesculus hyp- pocastanum L. — у літературі згадуються на­ ступні форми: Баумана — f. Baumanni (f. plena hort.) Ширнгофера — f. Schirnhoferi Kosenth. жовто-пістрява — f. luteo-variegata West. Меммінгера — f. Memmingeri (C. Koch) Rehd. різнолиста — f. laciniata Yaeg. вирізна — f. incisa Dipp. зонтична (куляста) — f. unbraculifera Yaeg. пірамідальна — f. pyramidalis Henry. плакуча — f. pendula Puvilland малоросла —f. pumila Dipp. За строками розпускання листя нами ви­ явлено такі форми: рання — praecox f. nova пізня — tardiflora f. nova 1. Балабушка В.К. Отбор и размножение гледичии обыкновенной формы бесколючковой (Gleditsia tria- canthos L. ‘Inermis') / Под ред. С.И. Кузнецова. — К.: Центр міжнар. освіти, 1998. — 23 с. 2. Балабушка В.К. Методичні рекомендації з розмно­ ження деревних та кущових рослин. Ч. 2: Покритона­ сінні (листопадні дерева, кущі, ліани) / За ред. С.І. Кузнецова. — К.: Центр міжнар. освгти, 1998. — 35 с. 3. Кундзиньш А.В., Игаунис Г.А., Гайлис Я.Я. и др. Лес­ ная селекция. — М.: Лесн. пром-сть, 1972. — 200 с. Надійшла 11.03.2000 ДИАГНОСТИКА ФОРМООБРАЗОВАНИЯ У ДРЕВЕСНЫХ РАСТЕНИЙ В ЮВЕНИЛЬНОЙ СТАДИИ ОНТОГЕНЕЗА В.К. Балабушка Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Киев Рассматриваются методы ранней диагностики, которые позволяют прогнозировать особенности будущих форм древесных и кустарниковых пород. Выявлены новые формы у гледичии трехколючковой и каштана конского обыкновенного. DIAGNOSIS OF FORM DEVELOPMENT IN WOODY PLANTS AT JUVENILE STAGE OF ONTOGENY V.K. Balabushka M.M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev The methods of early diagnosis allowing one to forecast some features of the future forms of woody plants are considered. New forms of common honey locust and com­ mon horst chestnut have been revealed as the test result. 148 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 3—4
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1454
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:52:39Z
publishDate 1999
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/6f/b6d42a8d4b17b26444f64cff82d0ce6f.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-14542020-01-22T21:41:24Z Diagnosis of form development in woody plants at juvenile stage of ontogeny Діагностика формоутворення у деревних рослин в ювенільній стадії онтогенезу Balabushka, V.K. The methods of early diagnosis allowing one to forecast some features of the future forms of woody plants are considered. New forms of common honey locust and common horst chestnut have been revealed as the test result. Розглядаються методи ранньої діагностики, які дозволяють прогнозувати властивості майбутніх форм деревних та чагарникових порід. Виявлено нові форми у гледичії трьохколючкової і гіркокаштана звичайного. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1454 10.5281/zenodo.3365335 Plant Introduction; Vol 3 (1999); 146-148 Інтродукція Рослин; Том 3 (1999); 146-148 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377891 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1454/1403 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Balabushka, V.K.
Діагностика формоутворення у деревних рослин в ювенільній стадії онтогенезу
title Діагностика формоутворення у деревних рослин в ювенільній стадії онтогенезу
title_alt Diagnosis of form development in woody plants at juvenile stage of ontogeny
title_full Діагностика формоутворення у деревних рослин в ювенільній стадії онтогенезу
title_fullStr Діагностика формоутворення у деревних рослин в ювенільній стадії онтогенезу
title_full_unstemmed Діагностика формоутворення у деревних рослин в ювенільній стадії онтогенезу
title_short Діагностика формоутворення у деревних рослин в ювенільній стадії онтогенезу
title_sort діагностика формоутворення у деревних рослин в ювенільній стадії онтогенезу
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1454
work_keys_str_mv AT balabushkavk diagnosisofformdevelopmentinwoodyplantsatjuvenilestageofontogeny
AT balabushkavk díagnostikaformoutvorennâuderevnihroslinvûvenílʹníjstadííontogenezu