Вплив Galega orientalis Lam. на екологічну рівновагу ґрунту в зв’язку з інтродукцією його в Лісостепу України
Agroecological character Galega orientalis Lam. new long-term leguminous culture in connection with introduction in Forest-Steppe of Ukraine is investigated. Its advantages before traditional cultures is established.
Gespeichert in:
| Datum: | 1999 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
1999
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1469 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860145008556900352 |
|---|---|
| author | Abramov, A.A. |
| author_facet | Abramov, A.A. |
| author_sort | Abramov, A.A. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-24T13:14:03Z |
| description | Agroecological character Galega orientalis Lam. new long-term leguminous culture in connection with introduction in Forest-Steppe of Ukraine is investigated. Its advantages before traditional cultures is established. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3366220 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:52:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 633.375:631.524:631.4(477)
ВПЛИВ GALEGA 0 RIENTALIS LAM.
НА ЕКОЛОГІЧНУ РІВНОВАГУ ҐРУНТУ В ЗВ 'Я ЗК У
З ІНТРО ДУКЦІЄЮ ЙОГО В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
0. 0. АБРАМОВ
Національний ботанічний садім. М. М. Грл_«а НАН Усраіни
Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвсуса. 1
Досліджено агроекологічні особл*=ос^ Ga aga crientalis Lam., нової багаторічної бобової культури, у зв'язку
з інтродукцією в Л ісостепу України. Встановлено його переваги над традиційними культурами.
Останнім часом в Україні проблем / приро
доохоронних систем землекористування, ро
дючості ґрунтів, захисту їх від ерозії набува
ють першочергового значення. У багатьох
господарствах сівозм - / які раніше засто
совувались для боротьс / з бур’янами, хво
робами та шкідниками, з чергуванням по
льових і кормових культур дуже спрости
лись. Виходячи з економ :--. - міркувань та
екологічних умов, вводять системи, в яких
свідомо використовується сприятливий вплив
З—5—річніх сіножатей або пасови_ як попе
редник. Подібні сівозміни взажают&ся д о
цільними там, де рільництво ускладнено та
кими умовами, як клімат, ґрунти, рельєф
місцевості та ін.
Більш тривалий стан спокою грунту під
трав'яним покривом сприятливо впливає на
вміст гумусу, а також на формування та збе
реження його грудкуватої структури.
За таких умов академік В.Ф. Сайко про
понує половину землі пускати в сільськогос
подарський обіг, а другу — засіяти люцер
ною і приходити на це поле з плугом раз на
5 років, щоб пересіяти культуру, підтримую
чи весь час природні умови його розвитку
[9]. На думку автора, застосування біоло
© 0. 0. АБРАМОВ, 1999
гічного землеробства дасть змогу агроеко-
системі працювати на екологічну рівноваг,
землі, що сприяло б збагаченню ґрунту біо
логічним азотом — найціннішим і найбільш
енергонасиченим елементом, який різко під
вищує врожайність.
Американці давно зрозуміли користь від
цього, тому засівають багаторічними бобо
вими у 2—3 рази більші площі, ніж в нашій
країні. Це дозволило їм значно підняти ви
робництво кормового та харчового білка, з
також суттєво підвищити природну родю
чість ґрунту.
За даними наукових установ, при виро
щуванні багаторічних бобових (ЗО років)
кількість гумусу в шарі ґрунту 0—20 см була
на 0,3 % більше, ніж у ґрунті паропросапне'
системи [4].
Вчені Німеччини при вирощуванні T rifo liu "
pratense L., конюшино-злакової травосумі_-
ки та Lolium multiflorum Lam. визначили, щ :
тільки в разі внесення 200 кг/га азоту злак»
дають такий самий збір енергії, 300 кг/га —
такий же збір сирого білка, як і Trifolib-
pratense або конюшино-злакова травосумі_-
ка без азоту [7].
На нашу думку, однією з найперспектив-
ніших культур для біологічного землеробс*-
ва є Galega orientalis Lam.
54 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, Ns
Вплив Galega orientalis Lam. на екологічну рівновагу грунту
У Національному ботанічному саду ім.
М.М. Гришка НАН України (НБС НАН Украї
ни) G. orientalis інтродукував вперше у
1950 p. С.С. Харкевич, який вивчав онтоге
нез цієї рослини [12]. Після 1980 р. нами
було продовжено його цілеспрямоване до
слідження в різних зонах України з метою
відбору найбільш перспективних форм для
створення сорту. Встановлено, що ця куль
тура росте на різних типах ґрунтів, збагачу
ючи їх азотом з повітря та мінеральними со
лями, які засвоюються корінням з підґрунтя.
Ф ізико-хімічні властивості ґрунту під Ga-
ega orientalis з кожним роком покращують
ся за рахунок органічної речовини, яка м іс
титься в рослинних кореневих і стерньових
зештках. їх маса тим більша, чим вищі уро-
чайність і сума опадів та активних темпера
тур за період вегетації. На дослідних ділян
ках НБС НАН України кореневі та стерньові
зештки Galega orientalis в порівнянні до ін-
_иих культур мали найбільшу масу, поступаю-
нись лише Silphium perfoliatum L. (табл. 1).
За вмістом мінеральних речовин 7-річне
■юріння Galega orientalis має вищі показники,
ніж Medicago sativa. За даними Я. К. Дрікіса
[З], після збирання надземної маси Galega
orientalis в ґрунті залишається 20—25 т/га
■ ореневих решток з великою кількістю азоту,
завдяки чому культура є хорошим поперед-
-иком. Так, корені G. orientalis мають 46,1 %
:ухої речовини, в якій міститься 2,14 % азо-
■у; 0,58 — фосфору; 0,93 — калію; 0,25 —
альцію; 6,0 — золи, Medicago sativa — відпо-
■ дно 40,3; 1,91; 0,50; 0,82; 0,64; 4,55 %.
При розкладанні кореневих решток звіль-
-яються цінні поживні речовини. За даними
Естонського інституту землеробства та ме-
орації, G. orientalis у порівнянні з Phleum
:ratense залишав на легкому супіщаному
зунті в 3,8 раза більше кореневих решток і
; 3,6 раза — азоту.
Післядія G. orientalis (6-річного викорис
тання) на дерново-карбонатних ґрунтах на
-ordeum sativum L., Avena sativa L. та Triti
u m vulgare Host, була досить позитивна. У
‘ зрівнянні з урожаєм Hordeum сорту Надя,
держаного в умовах повторного посіву,
зибавка урожаю після Galega orientalis до-
знювала 1,36—1,89 т/га, або 56—78 %. Бу-
■ ' Т
ТАБЛИЦЯ 1. Маса сухих рослинних реш ток
кормових культур, т /га (1995—1997 pp.)
Культура
Кореневі
рештки у
шарі ґрунту
Стер
ньові Разом
0—ЗО см
Galega orientalis Lam.
(2 -й рік) 6,26 1,86 8 ,12
Silphium perfoliatum L.
(2 -й рік) 6,30 1,98 8,28
Medicago sativa L.
(2 -й рік) 5,46 1,84 7,30
Trifolium pratense L. 5,18 1,95 7,13
Zea mays L. (на си
лос) 2,84 1,88 4,72
Onobrychis sativum
Scop. 4,60 1,82 6,42
Hordeum sativum L. 1,60 2,60 4,20
Pisum sativum L. 1,87 0,79 2,66
ло одержано відносно високий урожай зер
на Triticum vulgare та Avena sativa [2].
Це підтверджується нашими дослідами у
колгоспі ім. М.І. Калініна Талалаївського р-ну
Чернігівської обл. у сумісних посівах G. orien
talis з Pisum sativum L. на чорноземі опідзо-
леному, де кореневі та стерньові рештки на
третій рік вегетації становили 12,8 т/га. На
четвертий рік після переорювання G. orien
talis урожайність Beta vulgaris L. сорту Ек-
кендорфський становила 84,7 т/га проти
контролю 56,0 т/га, попередником якого бу
ли Solanum lycopersicum L.
G. orientalis — багаторічна рослина, в за
лежності від інтенсивності її використання
на одному полі росте від 8 до 15 років, доб
ре переносить безсніжні суворі зими з тем
пературою до -2 5 °С, а під сніговим покри
вом витримує до -3 8 ...-4 0 °С. Така зимо
стійкість відмічалась у Челябінській обл., на
Сахаліні, в Естонії, Литві, Білорусі та інших
регіонах [1, 5, 6, 8, 10, 11, 13—15].
Маючи розгалужену кореневу систему, G.
orientalis у чистих посівах та сумішках зі зла
ковими є ефективним засобом у боротьбі з
ерозією ґрунту, втратами азоту від поверх
невого стоку та інфільтрації у глибокі шари
ґрунту. Довгострокове використання робить
його незамінним серед традиційних культур
в ґрунтозахисних сівозмінах.
За типом кореневої системи G. orientalis
належить до стрижнекореневих, коренепа
росткових рослин. Головний корінь у нього
■SN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2 55
О. О. Абрамов
ТАБЛИЦЯ 2. Порівняльна характеристика якісних
показників G. orien ta lis Lam. та M edicago sativa L.
у р ізн і фази розвитку (середнє за 1981—1992 pp.)
Показник orientalis
Medicago
sativa
Кількість стебел, шт./м2 200 202
Облистяність, % 57 46
Фаза бутонізації
Строк збирання першого укосу 15.05 30.05
Висота рослин, см 132,0 53,0
Урожай зеленої маси, т/га 78,5 30.6
Фаза цвітіння
Строк збирання першого укосу 21.05 04.06
Висота рослин, см 152,0 83.8
Урожай зеленої маси, т/га 80,2 31.4
стрижневий, чітко виражений, з багатьма
бічними розгалуженнями, що зак:--уються
тонкими ниткоподібними корінцями з буль
бочками (до 1500 шт. на одній росг.'~ Во
ни з ’являються у перший рік життя.
Зв'язування молекулярного азоту повітря
бобовими здійснюється за допомогою буль
бочкових бактерій, які, за словами академіка
С.Н. Мішустіна, є “фабрикою ' азотних доб
рив, що забезпечують підвищений синтез
білкових сполук. В результаті не тільки над
земна частина рослин, але й коренез; решт
ки їх багаті на азот, що також сприяє підви
щенню родючості ґрунту.
Інтродукція G. orientalis має велике зна
чення для охорони навколишнього середо
вища. Азотфіксація бульбочковими бактері
ями з повітря дає змогу знижувати норму
мінерального азоту, що економічно вигідно,
тому що тонна білка, виробленого бобови
ми рослинами, наполовину дешевша від та
кої ж кількості білка, перетвореного росли
нами з азоту мінеральних добрив. Крім того,
азот, накопичений біологічним шляхом, аб
солютно не шкідливий, тоді як мінеральний
азот ґрунту у вигляді нітратів (сполук азот
ної кислоти), накопичуючись надміру в рос
линах, використовуваних для годівлі тварин,
спричинює в них розлади органів травлення,
знижує продуктивність та якість одержуваної
продукції.
У кінці вегетаційного періоду кожного ро
ку рослини G. orientalis утворюють зимуючі
бруньки та кореневі паростки, за рахунок
яких вони щорічно відновлюються.
Ця культура добре росте на родючих, пух
ких, вологих ґрунтах. Вона вдається не тіль
ки на чорноземах, але й на осушених тор
фовищах, а також на суглинистих, супіщаних,
мінеральних, дерново-підзолистих і дерно
во-карбонатних ґрунтах. На бідних і кислих
ґрунтах на корінні не утворюються бульбоч
ки: травостій зріджується та витісняється
бур’янами. Тому кислі ґрунти необхідно по
передньо вапнувати.
G. orientalis відзначається високою про
дуктивністю. В наших дослідах на чорноземі
лучному в Дослідному сільськогосподарсь
кому підприємстві НАН України (ст. Глеваха)
та в НБС НАН України на дерново-підзолис
тому суглинистому ґрунті протягом 12 років
урожайність надземної маси за два укоси,
починаючи з другого року вегетації, колива
лась у межах 67,3—89,6 т/га. За тих же умов
урожайність зеленої маси Medicago не пе
ревищувала 35,5 т/га. Укісна стиглість Medi
cago наставала на 2 тижні пізніше, ніж у Ga-
lega, облистяність якого була на 18 % ви
щою (табл. 2).
Серед бобових рослин G. orientalis немає
рівних за ранньостиглістю та урожайністю.
Його здатність до подовженої вегетації та
чисельного пагоноутворення дає можливість
одержувати добрий урожай отави, який ста
новить 35—40 % першого укосу.
Спостереження, які ми провадили у НБС
НАН України, показали, що до восьмирічно
го віку урожай надземної маси та насіння
підвищувався, потім від самозагущення та
вилягання поступово почав знижуватись. Під
живлення фосфорно-калійними добривами з
розрахунку 60—90 кг/га діючої речовини, щ і
лювання та проріджування посівів дало зм о
гу підвищити і стабілізувати урожайність.
Надземна маса G. orientalis використовує
ться на зелений корм, трав’яне борошно,
сіно, сінаж і силос. Вона надходить дуже ра
но і добре поїдається багатьма сільськогос
подарськими тваринами. За хімічним скла
дом не поступається традиційним бобовим
рослинам, зокрема Medicago sativa. Протеїн
сухої речовини у фазі бутонізації містить усі
незамінні амінокислоти.
56 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2
Вплив Galega orientalis Lam. на екологічну рівновагу грунту
Проведені дослідження дають можливість
;формулювати такі основні висновки.
1. Багаторічна бобова рослина Galega
orientalis Lam. — є перспективною ранньо-
:тиглою кормовою культурою для Лісостепу
України.
2. Інтродукція та впровадження G. orien
talis у сільськогосподарське виробництво на
оівні сорту дає можливість значно підвищи
ли родючість ґрунту за рахунок рослинних
:еш ток і бульбочкових бактерій.
3. Урожайність надземної маси G. огіеп-
:alis на дерново-підзолистих ґрунтах, почи-
-аючи з другого року вегетації, була вищою
від Medicago на 31—54 %.
Буланенкова Э. П. Новые кормовые растения в Мор
довской АССР / / Новые культуры в народном хозяй
стве и медицине : Тез. докл. — Киев : Наук, думка,
1976. — Ч. 2 .— С. 16—17.
- Вавилов П. П., Райг X. А. Возделывание и использо
вание козлятника восточного. — Л. : Колос, 1982. —
169 с.
Дрикис Я. К. Агротехника, урожайность и химичес
кий состав галеги восточной в чистом виде и в тра
восмесях / / Козлятник восточный — проблемы воз
делывания и использования : Тез. докл. I Всесоюз.
науч.-произв. семинара. — Челябинск : Челяб. НИИ
сел. хоз-ва, 1991. — С. 14—16.
- Зінченко Б. С. Багаторічні трави. — К. : Урожай,
1985.— 62 с.
: Иевлев Н. И., Портнягина Н. В. Козлятник восточ
ный — перспективное кормовое растение / / Тр. Ко
ми фил. АН СССР. — 1984. — № 68. — С. 30-35.
: Леонтьев И. П. Изучение козлятника восточного в
Башкирии / / Козлятник восточный — проблемы воз
делывания и использования : Тез. докл. I Всесоюз.
науч.-произв. семинара. — Челябинск : Челяб. НИИ
сел. хоз-ва, 1991, — С. 58—60.
Нейсберг Й., фон Боберфельд О. Производство ос
новных кормовых культур. — М. : Агропромиздат,
1988.— 219 с.
■ Никулина Н. И., Сунцева Н. П. Продуктивность и
■сормовые достоинства козлятника восточного в ус-
'овиях Кировской области / / Козлятник восточный —
проблемы возделывания и использования : Тез.
докл. I Всесоюз. науч.-произв. семинара. — Челя
бинск : Челяб. НИИ сел. хоз-ва, 1991. — С. 35—36.
Сайко В. Ф. Землеробство на шляху до ринку. - К. :
~реса України, 1997. — 48 с.
<37
10. Свешникова Н. И., Гончарова В. П., Попова А. С.
Перспективность использования козлятника восточ
ного в Северном Казахстане / / Вестн. с.-х. науки
Казахстана. — 1985. — № 3. — С. 50—52.
11. Семенова Н. М. Перспективы внедрения козлятника
восточного в Зауралье / / Козлятник восточный —
проблемы возделывания и использования : Тез.
докл. I Всесоюз. науч.-произв. семинара. — Челя
бинск : Челяб. НИИ сел. хоз-ва, 1991. — С. 26.
12. Харкевич С. С. Полезные растения природной фло
ры Кавказа и их интродукция на Украине. — Киев :
Наук, думка, 1966. — С. 299.
13. Хохловцева Н. Т., Гоголева Г. С. К вопросу о вве
дении в культуру в условиях Карелии галеги вос
точной / / “Козлятник восточный — проблемы возде
лывания и использования” : Тез. докл. I Всесоюз.
науч.-произв. семинара. — Челябинск : Челяб. НИИ
сел. хоз-ва, 1991. — С. 10—11.
14. Хуснидинов М. К. Семенная продуктивность козлят
ника восточного в Иркутской области / / Там же. —
С. 17.
15. Чекалинская И. И., Шапиро Д. К. Биохимическая
характеристика интродуцированных растений / /
Итоги интродукции растений в Белорусской ССР. —
Минск : Наука и техника, 1982. — С. 145.
Надійшла 05.01.2000
ВЛИЯНИЕ GALEGA ORIENTALIS LAM.
НА ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ РАВНОВЕСИЕ ПОЧВЫ
В СВЯЗИ С ИНТРОДУКЦИЕЙ ЕГО
В ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ
А. А. Абрамов
Национальный ботанический сад
им. Н. Н. Гришко НАН Украины, Киев
Исследованы агроэкологические особенности Galega
orientalis'Lam., новой многолетней бобовой культуры, в
связи с интродукцией в Лесостепи Украины. Установ
лены его преимущества перед традиционными культу
рами.
INFLUENCE OF GALEGA ORIENTALIS LAM.
ON ECOLOGICAL BALANCE OF GROUND
IN CONNECTION WITH INTRODUCTION
IN FOREST-STEPPE OF UKRAINE
A. A. Abramov
М. M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv
Agroecological character Galega orientalis Lam. new long
term leguminous culture in connection with introduction in
Forest-Steppe of Ukraine is investigated. Its advantages
before traditional cultures is established.
-: V 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2 57
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1469 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:52:48Z |
| publishDate | 1999 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/59/c83737ed7c8599eb81b6b359e72efe59.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-14692020-01-24T13:14:03Z Influence of Galega orientalis Lam. on ecological balance of ground in connection with introduction in Forest-Steppe of Ukraine Вплив Galega orientalis Lam. на екологічну рівновагу ґрунту в зв’язку з інтродукцією його в Лісостепу України Abramov, A.A. Agroecological character Galega orientalis Lam. new long-term leguminous culture in connection with introduction in Forest-Steppe of Ukraine is investigated. Its advantages before traditional cultures is established. Досліджено агроекологічні особливості Galega orientalis Lam., нової багаторічної бобової культури, у зв’язку з інтродукцією в Лісостепу України. Встановлено його переваги над традиційними культурами. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1469 10.5281/zenodo.3366220 Plant Introduction; Vol 2 (1999); 54-57 Інтродукція Рослин; Том 2 (1999); 54-57 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377896 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1469/1418 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Abramov, A.A. Вплив Galega orientalis Lam. на екологічну рівновагу ґрунту в зв’язку з інтродукцією його в Лісостепу України |
| title | Вплив Galega orientalis Lam. на екологічну рівновагу ґрунту в зв’язку з інтродукцією його в Лісостепу України |
| title_alt | Influence of Galega orientalis Lam. on ecological balance of ground in connection with introduction in Forest-Steppe of Ukraine |
| title_full | Вплив Galega orientalis Lam. на екологічну рівновагу ґрунту в зв’язку з інтродукцією його в Лісостепу України |
| title_fullStr | Вплив Galega orientalis Lam. на екологічну рівновагу ґрунту в зв’язку з інтродукцією його в Лісостепу України |
| title_full_unstemmed | Вплив Galega orientalis Lam. на екологічну рівновагу ґрунту в зв’язку з інтродукцією його в Лісостепу України |
| title_short | Вплив Galega orientalis Lam. на екологічну рівновагу ґрунту в зв’язку з інтродукцією його в Лісостепу України |
| title_sort | вплив galega orientalis lam. на екологічну рівновагу ґрунту в зв’язку з інтродукцією його в лісостепу україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1469 |
| work_keys_str_mv | AT abramovaa influenceofgalegaorientalislamonecologicalbalanceofgroundinconnectionwithintroductioninforeststeppeofukraine AT abramovaa vplivgalegaorientalislamnaekologíčnurívnovagugruntuvzvâzkuzíntrodukcíêûjogovlísostepuukraíni |