Інтродукція рослин Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України

The results of long-term studies of Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni are presented, viz. plant morphology parameters, propagation, cultivation, constituents. Stevia is characterized by significant food and medicinal properties and is promising introduced species in Ukraine. In M.M. Gryshko National...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автори:	Rakhmetov, D.B., Levchyk, N.Ya., Shpak, L.M., Hrakhov, V.P., Boiko, O.M., Lyubinska, A.V., Rakhmetova, S.O., Zavhorodniy, V.M.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2016
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/147
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860121287947452416
author	Rakhmetov, D.B. Levchyk, N.Ya. Shpak, L.M. Hrakhov, V.P. Boiko, O.M. Lyubinska, A.V. Rakhmetova, S.O. Zavhorodniy, V.M.
author_facet	Rakhmetov, D.B. Levchyk, N.Ya. Shpak, L.M. Hrakhov, V.P. Boiko, O.M. Lyubinska, A.V. Rakhmetova, S.O. Zavhorodniy, V.M.
author_sort	Rakhmetov, D.B.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-11T08:13:26Z
description	The results of long-term studies of Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni are presented, viz. plant morphology parameters, propagation, cultivation, constituents. Stevia is characterized by significant food and medicinal properties and is promising introduced species in Ukraine. In M.M. Gryshko National Botanical Garden the valuable gene pool is accumulated which has numbered more than 20 forms. The nutritional media and environment needs for introduction to the culture in vitro and long-term storage of plant and also their regeneration from leaf explants. The content of antioxidants (flavonoids and ascorbic acid) in stevia raw material has been evaluated. The leaves of Stevia rebaudiana have been accumulated the diterpeneglycosides up to approximately 6–7 % (to dry weight). This is dynamic indicator that depends on Stevia form and cultivation conditions. Maximal accumulation of steviosides was observed in open ground plants in budding-bloo ming phases. Stevia rebaudiana plants regardless of the form and the cultivation conditions (open and protected ground, in vitro) are characterized by low levels of drought tolerance. Plants growing in open ground conditions demonstrate higher drought tolerance compared with plants in vitro. The biggest water-retaining capacity, both in soil and in vitro conditions, is found in form R100, the lowest – in form 3T.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2333352
first_indexed	2025-07-17T12:39:56Z
format	Article
fulltext	3ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1 УДК 582.998:633.88:[581.522.4+581.95]:[712.253:58:069.029](477-25) Д.Б. РАХМЕТОВ 1, Н.Я. ЛЕВЧИК 1, Л.М. ШПАК 1, В.П. ГРАХОВ 1, О.М. БОЙКО 1, А.В. ЛЮБІНСЬКА 1, С.О. РАХМЕТОВА 1, В.М. ЗАВГОРОДНІЙ 2 1 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 2 Національний університет біоресурсів і природокористування України Україна, 03041 м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15 ІНТРОДУКЦІЯ РОСЛИН STEVIA REBAUDIANA (BERT.) BERTONI В НАЦІОНАЛЬНОМУ БОТАНІЧНОМУ САДУ ім. М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ Наведено результати багаторічних досліджень Stevia rebaudianа (Bert.) Bertoni, зокрема особливості морфології рос- лин та розмноження, компонентний склад та прийоми культивування. Рослини характеризуються цінними лікар- ськими і харчовими властивостями та є перспективними інтродуцентами в Україні. В НБС ім. М.М. Гришка НАН України створено генофонд, який нараховує понад 20 форм. Розроблено умови та підібрано поживні середовища для введення в культуру і тривалого зберігання рослин в умовах in vitrо, а також для їх регенерації з листкових експлан- тів. Визначено вміст антиоксидантів (флавоноїдів та аскорбінової кислоти) у фітосировині стевії. Встановлено, що у листках S. rebaudiana накопичується в середньому близько 6-7 % (від абс. сухої маси) дитерпенових глікозидів. Це динамічний показник, який залежить від форми та умов культивування. Максимальне накопичення стевіозидів спо- стерігається у рослин відкритого ґрунту в фазу бутонізації. Рослини S. rebaudiana незалежно від форми та умов культивування (відкритий та захищений ґрунт, in vitro) характеризуються низьким рівнем посухостійкості. Рос- лини, які зростають у ґрунтових умовах, відрізняються вищою посухостійкістю порівняно із рослинами, котрі зрос- тають в умовах in vitro. Найбільшу водоутримувальну здатність, як у ґрунтових умовах, так і в умовах in vitro, встановлено у форми R100, найменшу — у форми 3T. Ключові слова: інтродукція, Stevia rebaudianа (Bert.) Bertoni, стевіозиди, флавоноїди, аскорбінова кислота, три- вале депонування, посухостійкість. © Д.Б. РАХМЕТОВ, Н.Я. ЛЕВЧИК, Л.М. ШПАК, В.П. ГРАХОВ , О.М. БОЙКО, А.В. ЛЮБІНСЬКА, С.О. РАХМЕТОВА, В.М. ЗАВГОРОДНІЙ, 2016 Стевія (Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni) — одна з наймолодших сільськогосподарських культур у сучасному рослинництві. В країнах Південно-Східної Азії та Латинської Америки її почали вирощувати в кінці 50-х років ХХ ст. Пізніше вона була інтродукована в США і країни Південної Європи. Стевію промислово вирощують у Східній Азії (Китай (з 1984 р.), Японія, Республіка Корея), Південно-Схід- ній Азії (Тайвань, Таїланд, Малайзія), Індії та Південній Америці (Бразилія, Колумбія, Пе- ру, Парагвай, Уругвай) [34, 36], а також у Ка- наді, США, Мексиці та Ізраїлі. Найбільшими експортерами очищених екстрактів та препа- ратів стевії (Enliten®, Pure Via™, Reb A, Rebi- ana, Stevia Extractin the Raw™, Stevia cane®, Sweet leaf Sweetener™) є Китай, США, Респуб- ліка Корея та Японія [8, 29]. Стевія є перспективною рослиною для вве- дення в культуру в Україні. Її вирощування обмежене територіально, а валовий збір лист- ків становить декілька десятків тонн. Однак ця культура має великий адаптивний потен- ціал, здатна формувати більшу врожайність листкової маси. Особливе значення має соціальний аспект вирощування стевії. Значне техногенне за- бруднення довкілля у другій половині ХХ ст. призвело до різкого зростання кількості за- хворювань, пов’язаних з порушенням обміну речовин. Діабет, ожиріння, алергічні стани 4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1 Д.Б. Рахметов, Н.Я. Левчик, Л.М. Шпак, В.П. Грахов, О.М. Бойко, А.В. Любінська, С.О. Рахметова, В.М. Завгородній притаманні для всіх вікових груп, але особли- во різко зростає кількість хворих дітей. На думку лікарів-дієтологів, одним із чинників, який спричиняє виникнення таких захворю- вань, є надмірне споживання цукру. У зв’язку з цим у харчовій промисловості почали засто- совувати замінники цукру. Штучні підсоло- джувачі (аспартам, цикламат тощо) переважа- ють цукор за солодкістю у десятки, сотні, ти- сячі разів, але для їх метаболізму в організмі не потрібен інсулін і вони не впливають на рі- вень цукру в крові. На жаль, усі вони чинять багато побічних негативних ефектів [29]. Натуральні підсолоджувачі (фруктоза, кси- літ, сорбіт, маніт та ін.), як і цукор, спожива- ються у досить великих кількостях, але мають в 1,5—2,0 рази меншу, ніж у цукру, енергетич- ну цінність. На особливу увагу заслуговують глікозиди стевії — стевіозиди. Вони не лише замінюють цукор (листки стевії у 15—20 разів, а стевіозиди — у 200—400 разів солодші за цу- кор) [19, 20], а й знижують концентрацію глю- кози в крові та асоціюються з низкою інших позитивних впливів на організм людини. Сте- віозиди засвоюються організмом, але кало- рійність їх незначна. Клінічними дослідженнями встановлено, що вживання стевіозидів навіть у дозах, які у 50 разів перевищують фізіологічні, не призво- дило до жодних патологічних змін в організмі піддослідних тварин [34]. У природній флорі S. rebaudiana трапляєть- ся на напівпосушливих територіях від рівнин до гірських районів Південної та Центральної Америки, на північ до Мексики. Протягом багатьох століть індіанці племені гуарані, які проживали на території сучасних Бразилії та Парагваю, застосовували в їжу деякі види сте- вії, віддаючи перевагу S. rebaudiana, яку нази- вали «ka’ahe'» («солодка трава» або «медова трава»), як підсолоджувачу для трав’яних на- поїв та гірких цілющих лікарських засобів. Листки стевії в поєднанні із тонізуючими рос- линами є неодмінним компонентом тради- ційного парагвайського напою «мате» [34]. Уперше стевію було досліджено в XVI ст. лі- карем та професором ботаніки Petrus Jacobus Stevus (іспанською — Pedro Jaime Esteve), який працював в університеті Валенсії. На його честь рослина отримала латинську назву [30]. Першим повідомив про застосування сте- вії у харчуванні індіанцями гуарані доктор, директор агрономічного коледжу в Асунсь- йоні (столиці Парагваю) Мойзес Бертоні в 1837 р. Зацікавлений розповідями про незви- чайну рослину, солодку на смак, отримавши у подарунок від місцевого священника живий екземпляр стевії, Бертоні почав її досліджу- вати [29]. Стевію було відкрито вдруге у 1887 р. уче- ним-натуралістом, відомим ботаніком іта лій- сько-швейцарського походження Антоніо Бер- тоні під час експедиції в Парагвай [31]. Вия- вилося, що це новий представник роду стевії. А. Бертоні назвав його на честь свого прияте- ля-хіміка, доктора Овідія Ребауді, який до по- магав отримати екстракт. Таким чином, латин- ська назва стевії — Stevia rebaudiana (Bertoni) Bertoni. В 1900 р. Овідій Ребауді першим про- вів хімічний аналіз стевії та відкрив у ній со- лодку сполуку — глікозид. У 1918 р. Бертоні детально описав стевію та дійшов висновку, що «cтевія не лише не токсична, а, навпаки, дуже корисна для здоров’я, як це показали до- сліди доктора Ребауді». У 1908 р. стевію почали культивувати. Того ж року було отримано перший урожай сухих листків — майже 1 т. У 1920 р. рослину почали вирощувати на великих плантаціях у Бразилії та Парагваї. У 1931 р. два французькі хіміки — М. Брі- дель та Р. Лавей виділили зі стевії глікозиди, які надають їй солодкого смаку. Екстракти, які отримали назву «стевіозиди» та «ребаудіо- зиди», виявилися солодшими за сахарозу в 250—300 разів та не спричиняли виражені по- бічні дії і токсичні ефекти у різних груп екс- периментальних тварин [34]. У 1934 р. М.І. Вавилов привіз із парагвай- ської експедиції насіння стевії. В своєму листі уряду вчений повідомив про унікальні лікар- ські та смакові властивості цієї рослини, на- голошуючи на можливості використання сте- вії в харчовій промисловості як цукрозамін- 5ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1 Інтродукція рослин Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України ника. Проте через репресії програму «Стевія» було відкладено на довгі роки [4]. Під час Другої світової війни внаслідок блокади німецькими підводними човнами шляхів постачання із Америки в Англії виник дефіцит цукру. Тому в країні почали пошук природного замінника цукру, який можна було б вирощувати на британських островах. Дослідження доктора Мельвілля показали, що S. re baudiana може бути такою культурою. У 1942 р. із Парагваю було отримано насіння стевії і почались експерименти з її вирощу- вання в кліматично м’яких районах Англії. Проте з невідомих причин проект було за- крито [4, 29]. У 1954 р. уперше в світі в Японії почали ви- рощувати стевію в тепличних умовах. У 1969— 1971 рр. японський учений Тетсуя Суміда зай- мався постачанням насіння стевії в Японію та був відповідальним за її культивування в регіонах Японії. Держава підтримала програ- му інтродукції стевії із Парагваю. Японці на- звали цей процес «зеленою революцією». В 1971 р. китайському вченому Тей Фу Чену, який дослідив стародавні манускрипти ки- тайських імператорів, вдалося методом екс- тракції стевіозиду із рослинної сировини по- збутися небажаного кольору та гіркуватого присмаку листків стевії. У 1970-х роках за- вдяки токсикологічним дослідженням, про- веденим в Японії, США та Кореї, які довели безпечність, немутагенність і користь трива- лого вживання стевії, почали масово застосо- вувати стевію та стевієвмісні продукти у хар- чуванні [4, 29]. У 1980-ті роки у Радянському Союзі ак- тивно почали досліджувати та впроваджувати сте вію. Було ухвалено програму під грифом «секретно» з адаптації стевії до умов помірного клімату, а також поставлено завдання — роз- робити продукти з неї для харчування космо- навтів, спецслужб, підводників та еліти. Екс- перименти з адаптації проводили в усіх рес- публіках, проте розвиток ця програма отри- мала лише в Україні. В 1984 р. декілька рослин стевії було завезено на територію України, а в 1985 р. у Всесоюзному науково-дослідному інституті цукрових буряків (м. Київ) розпоча- то наукову роботу з цією культурою [10]. З 1986 р. стевію вирощують на території України. Тривалий час розробкою технології вирощування стевії та дослідженнями власти- востей стевіозидів займалися в Нікітському ботанічному саду (м. Ялта). В ближньому за- рубіжжі стевію почали вирощувати в 1987 р., коли науковці з Нікітського ботанічного саду передали досвід з агротехніки вирощування і посадковий матеріал стевії в Узбекистан, а в 1991 р. — у Росію [4, 10]. Цікаво, що з 1997 р. Пентагон повністю за- мінив цукор на стевію в раціоні харчування армії США. Японія стала другою батьківщи- ною стевії, оскільки 90 % світового урожаю су- хих листків використовують в їжу японці [29]. У 1990 р. на 9-му Всесвітньому симпозіуму з проблем цукрового діабету і тривалості життя стевію було нагороджено золотим призом, як рослину, яка підвищує рівень біоенергетичних можливостей людини та сприяє ак тив ному дов- голіттю. Стевія має лікуваль но-про фі лак тичну дію при цукровому діабеті, порушеннях робо- ти шлунково-кишкового тракту, ожирінні, ате- росклерозі. Вживання стевіозидів запобігає роз- витку гіпоглікемічних та гіперглікемічних ста- нів, а отже, нормалізує обмін речовин [34]. Сте вія має також інші лікувальні властивості: підвищує імунітет, ви водить з організму ток- сини і радіонукліди, завдяки вітаміну С, β-ка- ротину, мінералам, Zn, Se чинить антиокси- дантну та загальнотонізуючу дію, сповільнює процеси старіння [19, 20, 29]. На думку провідних дієтологів, глікозиди стевії є найбільш корисними перспективни- ми підсолоджувачами: вони мають високий коефіцієнт солодкості, низьку енергетичну цінність, стійкі до нагрівання, легко розчи- няються, дозуються, не чинять негативного впливу на організм [15, 34, 35]. Дитерпенові глікозиди стевії виявляють гіпоглікемічну дію, протизапальні, репара- тивні і бактерицидні властивості, сприяють зниженню артеріального тиску, нормалізують функції імунної системи, захищають організм від шкідливого впливу стресу, запобігають 6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1 Д.Б. Рахметов, Н.Я. Левчик, Л.М. Шпак, В.П. Грахов, О.М. Бойко, А.В. Любінська, С.О. Рахметова, В.М. Завгородній розвитку багатьох захворювань, зокрема ві- діграють важливу роль у лікуванні жіночих захворювань [34]. Антиоксидантні гідрокси- коричні кислоти та флавоноїди зміцнюють судинні стінки, зменшують проникність і ламкість капілярів, посилюють скорочення серцевого м’яза, нормалізують процеси трав- лення, запобігають росту патогенних мікро- організмів у кишечнику. У 2004 р. експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я затвердили стевію як харчо- ву добавку, а у 2006 р. визнали безпечність сте- вії. З огляду на результати досліджень дитер- пенових глікозидів стевії на тваринах і людях, немає підстав вважати стевіозид і ребаудіозид генотоксичними та канцерогенними сполу- ками. У 2007 р. стевію було занесено в Codex alimenteris, що свідчить про відповідність між- народним стандартам безпечності. У 2010 р. Європейським управлінням з безпеки харчо- вих продуктів прийнято рішення про безпеч- ність використання стевіолглікозидів як хар- чової добавки в європейській харчовій про- мисловості [29]. Стевіозид, який кількісно переважає ребау- діозид A в листках стевії, має такі недоліки, як гіркуватий присмак та солодкий післясмак. Тому нині намагаються досягти максималь- ного вмісту ребаудіозиду A у препаратах під- солоджувачів шляхом очищення або викорис- тання генно-інженерної стевії, яка продукує майже чистий ребаудіозид A [29]. U.S. Food and Drug Administration (FDA) у 2008 р. через високу безпечність постійного вживання очищеного ребаудіозиду A як під- солоджувача дозволив широке використання його в харчовій галузі, а в 2015 р. після аналізу даних FDA повідомив, що немає жодних під- став для заборони використовувати очищені препарати стевії в їжу. Останні представлені нині на харчовому ринку як добавки до про- дуктів, які продаються в США [37]. Харчові добавки, виготовлені зі стевії, до- зволені для використання у багатьох країнах. Препарати із листків стевії широко застосову- ють для приготування десертів, морозива, ва- фель, жувальних гумок, соків, напоїв, соусів, рибних паст, дієтичних продуктів. На відміну від штучних підсолоджувачів стевіозид не руйнується під час нагрівання, тому його ви- користовують для приготування кондитер- ських виробів та гарячих напоїв. Традиційно стевію застосовують у вигляді подрібненого трав’яного порошку, настоянок, чаю. Поро- шок листків стевії додають у страви, напої, кондитерські вироби [29]. Стевія — багаторічна трав’яниста рослина, яка належить до порядку Compositales, родини Asteraceae [1]. Коренева система мичкувата. Стевія не- стійка до низьких температур і за темпера- тури нижче за +12 °С майже не розвиваєть- ся, чутлива до морозів, тому в умовах помір- ного клімату України її можна вирощувати в природних умовах як однорічну культуру, ос- кільки у зимовий період її кореневища ви- мерзають. Основні солодкі складові стевії — тетрацик- лічні дитерпенові глікозиди стевіозид і ребау- діозид — виділено у 1931 р., а в 1950-х рр. установлено їх хімічну будову. Вони походять від одного аглікону — стевіолу, речовини, по- з бавленої смаку, дитерпеноїду кауранової гру- пи, близької до гіберелінів (хімічна назва — 13-гідрокси-16-каурен-19-карбонова кислота). Головним джерелом цих сполук, яких відомо понад два десятки, є листки [15, 35]. У листках середній вміст чотирьох основ них компонен- тів, характерний для дикої (wild-type) стевії, становить (на суху масу): стевіо зиду — 9,1 (4— 13) %, ребаудіозиду A — 3,8 (2—4) %, ребауді- озиду C — 0,6 %, дулькозиду — 0,3 %. Стевія також продукує гідроксикоричні кислоти у вигляді кон’югатів з хін ною та шикімовою кислотами [24, 26] і флавонолами, лабданові та норлабданові дитерпеноїди (стеребіни А—М) тощо [15, 18—20, 35]. Крім того, стевія містить білки, мінерали (фосфор, залізо, на- трій, магній, хром, кобальт, селен), таніни, ві- таміни (аскорбінову кислоту, провітамін А, тіамін, рибофлавін), чинить антибактеріаль- ну, антифунгіцидну та антиоксидантну дію [17, 19, 20]. Є дані щодо протиракової актив- ності стевії [34]. 7ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1 Інтродукція рослин Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України Оскільки насіння стевії недостатньо визрі- ває в умовах помірного клімату України, од- ним з основних завдань при інтродукції є ви- рощування її в польових умовах за однорічним циклом. У зв’язку з тим, що товарною части- ною, заради якої її вирощують, є листки, всі агротехнічні прийоми мають бути спрямовані на досягнення оптимальної площі листкової поверхні, при якій листки мали б найкращі можливості для фотосинтезу, а отже, і для біо- синтезу дитерпенових глікозидів. З огляду на те, що стевія — пропасна культу- ра, попередниками її мають бути рослини вузькорядного або суцільного способу сівби — трави, зернові, зернобобові. Оптимальними для вирощування стевії є ґрунти з легким ме- ханічним складом, слабокислі, з високим рів- нем ґрунтових вод [16, 17]. На важких ґрунтах, збагачених органічними речовинами, можуть розвиватися хвороби кореневої системи. Роз- саду висаджують у відкритий ґрунт тоді, коли минає загроза заморозків, а середньодобова температура повітря досягає +10 °С [9]. Оскільки досліджено лише окремі питання технології вирощування у відкритому ґрунті та введення Stevia rebaudiana в культуру in vitro як зарубіжними [27, 31], так і вітчизняними науковцями [10], це не сприяло широкому впровадженню культури у виробництво. Мета роботи — провести комплексні інтро- дукційні, селекційні та біотехнологічні дослі- дження рослин Stevia rebaudiana в Національ- ному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, встановити біолого-морфологічні особ- ливості, біохімічний склад, стійкість високо- продуктивних скоростиглих форм рослин за- лежно від умов вирощування (відкритий ґрунт, захищений ґрунт, в культурі in vitro) за насін- ного та вегетативного розмноження. Значну увагу приділено виявленню основ- них формоспецифічних ознак рослин Stevia rebaudiana. Важливим досягненням селекцій- ної роботи був відбір найпродуктивніших скоростиглих форм, які здатні розмножувати- ся насінням в умовах відкритого ґрунту на півночі України, де раніше культивування Ste- via rebaudiana було абсолютно неможливим. Матеріал та методи Для культивування in vitro рослини стевії з різ- ними генотипами вирощували за температури повітря 24—26 °С, з фотоперіодом 16 год та освітленням 2,0—2,5 клк на модифікованому середовищі Мурасіге—Скуга [32]. Це середо- вище містить 0,5 дози макро- і мікроелементів з додаванням 30 г/л сахарози і 7,45 г/л агару та має слабокислу реакцію (рН 5,6—6,0). Визначали вміст дитерпеноїдних глікози- дів та фенольних сполук in vivo (листки апі- кальної і базальної частини стебла) та in vitro (калуси і листки обкорінених пагонів). Для аналізу вмісту терпенових глікозидів у лист- ках стевії використовували високоефективну рідинну хроматографію на автоматичному 4-канальному рідинному хроматографі Agi- lent 1100 з діодно-матричним детектором та хімічною станцією (Agilent Technologies, Ні- меччина). Зразки отримували з листкових пластин дорослих рослин стевії. Грубо по- дрібнений повітряно-сухий матеріал екстра- гували метанолом у співвідношенні 100 мг на 2 мл відповідно. Хроматографічне розділення екстрак тів, які містили досліджувані речови- ни, проводили в градієнті вода—ацетонітрил на колонці Zorbax ODS 4,6 � 250 мм, 5 мкм. Результати обробляли та представляли за до- помогою програмного забезпечення Agilent Chem Station® і Corel Draw®. Кількісний вміст флаваноїдів визначали за методикою, розробленою співробітниками Санкт-Петербурзької державної хіміко-фар- ма цев тич ної академії. Аналіз рослинної сиро- вини на вміст аскорбінової кислоти проводи- ли за В.П. Крищенком (1983) [5] і Б.П. Плеш- ковим (1985) [7]. Посухостійкість визначали за методикою Л.Г. Добренькової (1989) [2]. Результати та обговорення У Національному ботанічному саду ім. М.М. Гриш- ка НАН України проводяться інтродукційні, селекційні та біотехнологічні дослідження S. re- baudiana. Створено понад 20 форм, які відріз- няються за морфолого-біологічними особ ли- востями, біохімічним складом і продуктивним потенціалом. Із застосуванням селекційних 8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1 Д.Б. Рахметов, Н.Я. Левчик, Л.М. Шпак, В.П. Грахов, О.М. Бойко, А.В. Любінська, С.О. Рахметова, В.М. Завгородній методів створено ранньо-, середньо- та пізньо- стиглі форми рослин, які здатні забезпечити на- сіннєве розмноження в умовах півночі України у відкритому ґрунті. Розроблено методику про- ведення експертизи сортів Stevia rebaudiana на відмінність, однорідність та стабіль ність [6]. За морфологічними ознаками рослини S. re- baudiana суттєво відрізняються. Дослідження створених форм рослин дало змогу охаракте- ризувати та згрупувати їх за різними показни- ками. За висотою виділено три групи рослин: низькі (до 45 см), середні (46—70 см) і високі (понад 71 см). За габітусом рослини можуть бути прямі, напіврозлогі, розлогі. Форма ку ща може бути овальною, кулястою, розлогою, пі- рамідальною, циліндричною, конусоподібною. Виявлено різноманітні за ступенем галужен- ня, облиствленості, а також характером опу- шення рослини. Стебло та листя рослин зеле- ного кольору (від світлого до темного відтінка), також трапляються рослини з антоціановим забарвленням. Листки яйцеподібної, еліп тич- ної, обер нено-ланцетної або ланцетної фор- ми. За дов жиною виділено короткі (до 4,0 см), середні (4,1—6,0 см), довгі (понад 6,1 см) лист- ки, за шириною — вузькі (до 1,5 см), середні (1,6—2,1 см), широкі (понад 2,2 см) листки. Край листкової пластинки зубчастий або ці- лісний (рис.1 та 2). Квітки зібрані в кошики (по 5 квіток у кож- ному), які формують складне суцвіття — щи- ток. Суцвіття також характеризується варіа- бельністю параметрів: за довжиною — корот- ке (до 2,0 см), середнє (2,1—8,0 см), довге (понад 8,1 см), за формою — головчасте, ци- ліндричне, видовжено-циліндричне, за кіль- кістю квіток — малоквіткове (до 6 шт.), серед- ньоквіткове (7—12 шт.), багатоквіткове (понад 13 шт.). Квітки стевії дуже дрібні двостатеві, актиноморфні, п’ятичленні. Віночок зросло- пелюстковий, трубчастий, має форму видов- женого дзвоника, забарвлення від білого, сі ру- вато-білого до зеленувато-білого. Квітка за роз- міром може бути малою (до 2 мм), середньою (3-4 мм) та великою (понад 5 мм). За часом початку цвітіння рослини розпо- ділено на ранні (до 105 діб від початку вегета- ції до цвітіння), середні (105—125 діб) та пізні (понад 125 діб) форми. Насіння дрібне, варіює за довжиною (ко- ротке, середнє, довге). Маса 1000 шт. насіння мала (до 0,29 г), середня (0,30—0,40 г) та вели- ка (понад 0,41 г). Забарвлення різної інтен- сивності від сірого до коричневого. Рослини відрізняються також за характером та інтен- сивністю проходження фізіологічних проце- сів і ступенем накопичення біологічно актив- них речовин, зокрема глікозидів, вміст яких може бути низьким (до 8 %), середнім (8—14 %) та високим (понад 14 %). Оскільки рослинам стевії незалежно від форми притаманне дрібне насіння, це уне- можливлює сівбу насіння безпосередньо у від- критий ґрунт за допомогою технічних засобів. Важливим та ефективним методом є висадка в ґрунт розсади, вирощеної із насіння в захище- ному ґрунті. Сівбу проводять у І-ІІ декаді квіт- ня. Рослини у цих умовах перебувають до фази сходів та появи 1—3 справжніх листків. Виса- джувати рослини у відкритий ґрунт рекомен- дується не раніше ІІІ декади травня, коли ми- нає загроза нічних заморозків та зберігається достатня кількість вологи у ґрунті. Рослини стевії у відкритому ґрунті проходять такі фази розвитку: стеблування, бутонізації, цвітіння, плодоношення, достигання насіння. Рис. 1. Галуження рослин Stevia rebaudiana: 1 — слабке (до 10 пагонів); 2 — помірне (10—18); 3 — сильне (по- над 18 пагонів) Fig. 1. Branching of Stevia rebaudiana plants: 1 — poor (10 stems); 2 —moderate (10—18); 3 — strong (over18 stems) 9ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1 Інтродукція рослин Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України У зв’язку із складністю отримання повно- цінного насіння у великій кількості, а також через майже повну втрату його схожості під час тривалого зберігання, високу вартість про- цесу збору урожаю розмноження стевії in vitro є актуальним та високоефективним. Застосу- вання цього методу значно збільшує коефі- цієнт розмноження порівняно зі звичайним живцюванням, дає змогу отримувати незалеж- но від пори року та погодних умов позбавле- ний від хвороб та грибкової інфекції посадко- вий матеріал зі збереженням його генетичної однорідності та стабільності. Тривають пошу- ки ефективних методів передпосівної обробки насіння. Ми ввели в культуру in vitro 12 форм стевії. Вперше опрацьовано технологію отримання регенерантів з листкових експлантів [8]. Цей метод дав змогу значно прискорити розмно- ження стевії і за короткий період отримати велику кількість рослинного матеріалу. Первинним матеріалом для отримання сте- рильних (чистих від мікроорганізмів) рослин стевії in vitro було насіння. Його обробляли 70 % спиртом з експозицією 30 с, а потім 0,5 % роз- чином тимерозалу (C 9 H 9 HgNaO 2 S) з експози- цією 5 хв. Стерилізоване насіння переносили на поживне середовище і пророщували за тем- ператури 26 °С. Тривалість періоду до появи проростків сте- вії становила від 14 до 20 діб. Живцювання рослин проводили за наявності на рослинах 3—5 міжвузлів. Частину стебла (мікроживець) завдовжки 1,0—1,5 см з двома пазушними бруньками базальною частиною вертикально розміщували в агаризованому поживному се- редовищі на глибину 0,3—0,5 см. Процес по- садки мікроживців можна повторювати бага- торазово, збільшуючи кількість пагонів з од- ного експланту. Для регенерації рослин з листкових екс- плантів листки сформованих рослин зрізали і переносили на модифіковане середовище Му- расіге—Скуга, яке містить 0,5 дози макро- і мікроелементів з додаванням 200 мг/л мезо- інозиту, 30 г/л сахарози, 7,45 г/л агару (рН 5,6— 6,0) і регуляторів росту (нафтилоцтової кис- лоти, 6-бензиламінопурину, індол-3-оц то вої кислоти, тидіазурону, кінетину) у поєднанні з вітамінами (В 1 , В 6 ) та залізом. Початкові етапи регенерації відбувалися за температури +26—28 °С у темноті. Одержа- ні мікропагони субкультивували на середови- щі Мурасіге—Скуга при освітленні люмінес- цент ними лампами (2,0—2,5 клк) з 16-годин- ним фотоперіодом за температури +26 °С і вологості 70 %. Установлено, що найбільш виражений сти- мулювальний вплив на процес регенерації за- безпечує середовище з додаванням 0,2 мг/л тидіазурону у поєднанні з вітамінами В 1 , В 6 та заліза у дозі 52 мг/л. Рис. 2. Листкова пластинка Stevia rebaudiana: форма (1 — яйцеподібна; 2 — еліптична; 3 — обернено-ланцетна; 4 — ланцетна); зубчастість краю (1 — відсутня; 2 — наявна) Fig. 2. Leaf plateo оf Stevia rebaudiana: the shape (1 — ovate; 2 — elliptical; 3 — oblanceolate; 4 — lanceolate); serration of edge (1 — absent; 2 — present) 10 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1 Д.Б. Рахметов, Н.Я. Левчик, Л.М. Шпак, В.П. Грахов, О.М. Бойко, А.В. Любінська, С.О. Рахметова, В.М. Завгородній Початок формування пагонів із експлантів у рослин з різними генотипами спостерігали на 20—50-ту добу. Відзначено фенотипічний ефект індукції регенерантів. Виділено геноти- пи із здатністю до стабільної регенерації паго- нів. Проведено скринінг регенерантів за здат- ністю до вторинної регенерації рослин із листкових експлантів. Відібрано регенеранти, здатні індукувати утворення пагонів на 10-ту добу з частотою 2-3 регенеранти на експлант, тоді як частота первинної регенерації стано- вила 0,25—1,00 регенерант на експлант. Сформовані рослини-регенеранти ділили на сегменти довжиною 1,0—1,5 см з двома па- зушними бруньками і розміщували вертикаль- но на агаризованому середовищі. Після фор- мування кореневої системи рослини перено- сили на спеціально підготовлений стерильний субстрат, де відбувалася адаптація рослин до умов in vivo. Опрацьовано процес мікрокло- нального розмноження та переведення стевії із культури in vitro у відкритий ґрунт (рис. 3). Відомо, що для підтримання колекції необ- хідно пересаджувати рослини кожні 2-3 тиж, що, крім матеріальних витрат, збільшує ризик контамінації середовища та втрати колекцій- ного матеріалу [22, 26]. Ми розробили пожив- ні середовища, які містили інгредієнти, котрі сповільнюють ріст рослин. Визначено умови культивування, які забезпечують тривале збе- рігання рослин стевії в умовах in vitro. Так, ви- користання різних концентрацій мікро- та макроелементів показало, що сповільнити ріст рослин можна, застосовуючи низькі концен- трації елементів, збільшуючи щільність по- живного середовища та зменшуючи інтенсив- ність освітлення [12, 13]. За результатами біохімічних аналізів уста- новлено, що найбільший вміст флавоноїдів (0,91 мг%) накопичується у листках рослин, вирощених в умовах відкритого ґрунту, се- редній вміст (0,60 мг%) — у листках рослин, виро щених в умовах in vitro, найнижчий (0,15 мг%) — у калусних тканинах. За вміс- том аскорбінової кис лоти найбільший по- казник (260,05 мг%) виявлено у листках рос- лин, вирощених в умовах in vitro, середній (258,09 мг%) — у листках рослин, вирощених у відкритому ґрунті, найменший (67,58 мг%) — у калусі. Для калусних тканин S. rebaudiana характерна загальна тенденція до накопи- чення низького рівня як флавоноїдів, так і аскорбінової кислоти (табл. 1). Аналогічні закономірності продукування дитерпенових глікозидів та гідроксикоричних кислот у рослин стевії, вирощених в умовах in vitro (листки колекційних рослин) та in vivo (калуси і вкорінені пагони), добре помітні на типових хроматографічних профілях (рис. 4). Таблиця 1. Вміст флавоноїдів та аскорбінової кислоти (мг%) у калусі та листках Stevia rebaudiana залежно від умов культивування Table 1. The content of flavonoids and ascorbic acid (mg%) in callus and leaves of Stevia rebaudiana depending on cultivation conditions Рослинний матеріал Флавоноїди Аскорбінова кислота Калус 0,15 67,6 Листки, in vitro 0,60 260,1 Листки, відкритий ґрунт 0,91 258,1 Рис. 3. Рослини Stevia re- baudiana: А — in vitro; В — у пер літі; С — у ґрунтосу- міші Fig. 3. Stevia rebaudiana plants: A — in vitro; B — in perlite; C — in soil-mixture 11ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1 Інтродукція рослин Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України Рис. 4. Хроматограми екстрактів Stevia rebaudiana в режимі аналізу дитерпенових глікозидів: I — калус; II — лист- ки обкорінених in vitro пагонів; III — листки апікальної частини рослин in vivo; IV — листки базальної частини рослин in vivo; 1 — ребаудіозид D; 2 — ребаудіозид A; 3 — стевіозид; 4 — ребаудіозид C; 5 — суміш дулькозиду A, ребаудіозиду D тощо; C — похідні гідроксикоричних кислот (кавової та ін.) — цинамати. Співвіднесення піків на основі стандартних речовин (ребаудіозид A, стевіозид), УФ-спектрів [19] Fig. 4. The chromatograms of Stevia rebaudiana extracts in diterpene glycosides analysis mode: I — calluses; II — leaves of in vitro rooted shoots; III — apical leaves of plants in vivo; IV — basal leaves of plants in vivo; 1 — rebaudioside D; 2 — re- baudioside A; 3 — stevioside; 4 — rebaudioside C; 5 — mixture dulkoside A, rebaudioside D etc.; C — hydroxycinnamic acid derivatives (caffeic and others) — cinnamics. Peaks matching is based on standard substances (rebaudioside A, stevio- side), UV spectra [19] 12 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1 Д.Б. Рахметов, Н.Я. Левчик, Л.М. Шпак, В.П. Грахов, О.М. Бойко, А.В. Любінська, С.О. Рахметова, В.М. Завгородній У листках базальної частини колекційних рослин Stevia rebaudiana вміст стевіол-гліко зи- дів становив 3—9 %, зокрема ребаудіозиду A — до 4,5 % на абс. суху масу, або 60 % від суми стевіол-глікозидів. Калусні тканини, утворені на стандартних середовищах, не містять сте віол- глікозидів. У них виявлено велику кількість депсидів гідроксикоричних кислот та ін ші фе- нольні сполуки. Зрозуміло, що в стані калусу без модифікації середовищ у рослин не відбу- вається біогенез терпеноїдів, а вторинний ме- таболізм спрямований на синтез фенілпропа- ноїдів. Під час онтогенезу, ко ли відбувається диференціювання тканин рос лини на вегета- тивні та генеративні органи, фенольний мета- болізм у листках поступово змінюється на тер- пеноїдний з повноцінним синтезом сте віол- глі козидів, вміст яких визначається як геноти- пом, так і умовами вирощування. Установлено, що у листках стевії накопичу- ється в середньому близько 6-7 % (від абс. су- хої маси) глікозидів, але цей показник може варіювати залежно від умов вирощування та форми стевії. Найбільший вміст стевіозидів виявлено у рослин відкритого ґрунту у фазу бутонізації. За результатами досліджень посухостійкос- ті рослин залежно від умов зростання вста- новлено, що ґрунтові рослини S. rebaudiana незалежно від форми під час посухи втрача- ють вологу поступово і в цілому на 20—25 % менше, ніж рослини, які зростають на агари- зованому середовищі (табл. 2). Форми S. rebaudiana 3T та S. rebaudiana St5 втрачають основний об’єм, а форма R100 — увесь об’єм вологи протягом перших 2 год. Рослини, які зростають у ґрунтових умовах, відрізняються вищою водоутримувальною здат- ністю, а отже, і вищою посухостійкістю порів- няно із рослинами, котрі зростають в умовах in vitro. Із досліджених форм найбільшу водо- утримувальну здатність, як у ґрунтових умо- вах, так і в умовах in vitro, встановлено у фор- ми R100, найменшу — у форми 3T. За шкалою оцінки параметрів водного режи- му листків та визначення відносної посухостій- кості рослин (розробленою науковцями Пав- лівської дослідної станції Всесоюзного інститу- ту рослинництва) рослини S. rebaudiana в по- сушливих умовах незалежно від форми та умов зростання втрачають після в’янення ≥50,1 % во- логи, що свідчить про їх низьку посухостійкість, а тому потребують систематичного поливу. Висновки Аналіз літератури свідчить, що рослини Stevia rebaudiana характеризуються цінними лікар- ськими та харчовими властивостями і є пер- спективними інтродуцентами в Україні. В На- ціональному ботанічному саду ім. М.М. Гриш- ка створено цінний генофонд, який нараховує понад 20 форм. Розроблено ефективний біо- Таблиця 2. Водоутримувальна здатність листків рослин Stevia rebaudiana для встановлення відносної посухостійкості Table 2. Water retentivity of Stevia rebaudiana leaves to set there lative drought tolerance Форма та умови культи вування Водоутримувальна здатність, втрата води Експозиція, год 2 4 6 24 Середня за 1 год Оцінка посухо стійкості R100 in vivo 15,5 ± 0,7 24,2 ± 1,4 30,5 ± 2,0 61,0 ± 2,14 2,54 ± 0,09 Низька R100 in vitro 82,8 ± 0,9 84,3 ± 0,9 78,5 ± 1,0 81,6 ± 0,86 3,40 ± 0,04 " 3Т in vivo 25,9 ± 1,9 37,2 ± 2,4 44,3 ± 2,2 69,9 ± 0,81 2,91 ± 0,03 " 3Т in vitro 70,2 ± 1,8 82,5 ± 0,3 84,8 ± 0,3 87,7 ± 0,20 3,65 ± 0,01 " St5 in vivo 16,6 ± 0,4 25,8 ± 0,1 32,3 ± 0,1 62,3 ± 0,1 2,60 ± 0,01 " St5 in vitro 75,5 ± 1,5 86,4 ± 0,4 84,5 ± 0,6 87,3 ± 0,5 3,64 ± 0,02 " 13ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1 Інтродукція рослин Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України технологічний метод введення рослин у куль- туру in vitro. Визначено кількісний та якісний вміст флавоноїдів та аскорбінової кислоти у фітосировині стевії. Для масового розмноження Stevia rebaudia- na доцільно використовувати безгормональне середовище Мурасіге—Скуга. Зменшення кон- центрації мінеральних речовин у поживному середовищі вдвічі не позначається на інтен- сивності росту і розвитку рослин. Для регене- рації рослин з листкових експлантів опти- мальним є середовище Мурасіге—Скуга з до- даванням 0,2 мг/л тидіазурону у поєднанні з вітамінами В 1 , В 6 та заліза у дозі 52 мг/л. Інте- грація всіх умов гальмування росту рослин Stevia дала змогу депонувати рослини в куль- турі in vitro понад 6 міс. Установлено, що у листках Stevia rebaudiana накопичується в середньому близько 6—7 % (від абс. сухої маси) глікозидів. Це динаміч- ний показник, який залежить від форми та умов культивування. Максимальне накопи- чення стевіозидів спостерігається у рослин відкритого ґрунту у фазу бутонізації. Рослини Stevia rebaudiana незалежно від форми та умов культивування (відкритий та захищений ґрунт, in vitro) характеризуються низьким рівнем посухостійкості. Рослини, які зростають у ґрунтових умовах, відрізняються вищою посухостійкістю порівняно із росли- нами, які зростають в умовах in vitro. Найбіль- шу водоутримувальну здатність, як у ґрунто- вих умовах, так і в умовах in vitro, встановлено у форми R100, найменшу — у форми 3T. 1. Гулько Р. Словник лікарських рослин світової меди- цини латинською і шістьма слов’янськими мова- ми. Латинсько-українсько-російсько-болгар сько- сло вацько-польсько-чеський / Р. Гулько. — Львів: Ліга-Прес, 2007. — 443 c. 2. Добренькова Л.Г. Засухоустойчивость сортов зем ля- ники ананасной в условиях северо-запада РСФСР и Краснодарского края / Л.Г. Добренькова // Каталог мировой коллекции ВИР. — 1989. — Вып. 502. — 20 с. 3. Завгородній В.М. Оптимізація елементів технології вирощування стевії в умовах Лісостепу України: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: 06.01.09 / В.М. Завгородній ; Ін-т цукр. бу- ряків УААН. — К., 2006. — 20 с. 4. Інтернет-ресурс: [http://www.medn.ru/statyi/lekarst ven- nyie- rasteniya/steviya-stevia-rebaudiana-bertoni.html 5. Крищенко В.П. Методы оценки качества расти- тельной продукции / В.П. Крищенко. — М.: Ко- лос, 1983. — 192 с. 6. Методика проведення експертизи сортів рослин на відмінність, однорідність та стабільність (ВОС- ТЕСТ). Лікарські та ефіроолійні / За наук. ред. С.О. Ткачик. — К.: Нілан-ЛТД, 2014. — 852 с. 7. Плешков Б.П. Практикум по биохимии растений / Б.П. Плешков. — М.: Колос, 1968. — 184 с. 8. Прямая регенерация растений из листовых экс- плантов Stevia rebaudiana / Л. М. Шпак, А.В. Лю- бинская, Д.Б. Рахметов, Б.А. Левенко // Інтродук- ція рослин, збереження та збагачення біорізно- маніття в ботанічних садах і дендропарках: Мате- ріали Міжнар. наук. конф., присвяченої 75-річчю заснування НБС ім. М.М. Гришка НАН України (15—17 вересня 2010 р.). — К.: Фітосоціоцентр, 2010. — С. 630—632. 9. Роговский С.В. Размножение стевии (Stevia rebau- diana Bertoni) черенками и особенности выращи- вания в условиях Правобережной Лесостепи Ук- раины: Автореф. дис. на соискание науч. степени канд.с.-х. наук 06.01.09 / С.В. Роговский; Ин-т са- харной свеклы УААН. — К., 1992. — 25 с. 10. Стефанюк В.Й. Стевія в Україні. / В.Й. Стефанюк. — 2-е вид., доп. — К.: Труд-ГринПол, 2009. — 128 с. 11. Фитохимический анализ лекарственного расти- тельного сырья: Метод. указания к лабораторным занятиям. — СПб.: Гос. хим.-фарм. акад., 1996. 12. Шпак Л.М. Длительное хранение стевии в культу- ре in vitro / Л.М. Шпак, Д.Б. Рахметов, Б.А. Левен- ко // Дендрологія, квітникарство та садово-пар- кове будівництво: Матеріали Міжнар. наук. конф., присвяченої 200-річчю Нікітського ботанічного саду (5—8 червня 2012 р., Ялта). — Ялта, 2012. 13. Шпак Л.М. Длительное хранение Stevia rebaudiana Bert. в культуре in vitro / Л.М. Шпак, Д.Б. Рахме- тов, Б.А. Левенко // Проблеми експерименталь- ної ботаніки та біотехнології. — К.: Фітосоціо- центр, 2012. — 240 с. 14. A review on natural sweetener plant — Stevia having me dicinal and commercial importance / B. Ahmed, M. Hossain, R. Islam et al. // Agronomski Glasnik. — 2011. — N 1-2. — Р. 75—91. 15. Bondarev N. Peculiarities of diterpenoid steviol glyco- side production in in vitro cultures of Stevia rebaudiana Bertoni / N. Bondarev, O.V. Reshetnyak, A.M. Nosov // Plant Science. — 2001. — Vol. 161. — Р. 155—163. 16. Comparison of Stevia plants grown from seeds, cut- tings and stem-tip cultures for growth and sweet diter- pene glycosides / Y. Tamura, S. Nakamura, H. Fukui, M. Ta bata // Plant Cell Rep. — 1984. — N 3. — Р. 180—182. 14 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1 Д.Б. Рахметов, Н.Я. Левчик, Л.М. Шпак, В.П. Грахов, О.М. Бойко, А.В. Любінська, С.О. Рахметова, В.М. Завгородній 17. Cultivation and utilization of stevia (Stevia rebaudiana Bertoni) / A.G. Lyakhovkin, T.D. Long, D.A. Titov, M.P. Anh. — Hanoi, Agricultural Publishing House, 1993. — Р. 1—44. 18. Dictionary of Natural Products, ver.24.2. CRC Press., Taylor & Francis Group, 2016. — Moda access: http:// dnp.chemnetbase.com). 19. Esmat Abou-Arab A. Evaluation of bioactive com- pounds of Stevia rebaudiana leaves and callus / A. Es- mat Abou-Arab, M. Ferial Abu-Salem // Afr. J. Food Science. — 2010 — Vol. 4(10). — P. 627—634. 20. Esmat Abou-Arab A. Physico-chemical assessment of natural sweeteners steviosides produced from Stevia re- baudiana Bertoni plant / A. Esmat Abou-Arab, A. Az- za Abou-Arab, M. Ferial Abu-Salem // Afr. J. Food Science. —2010. — Vol. 4(5). — P. 269— 281. 21. Fastandisocratic HPLC method for steviolglycosides analysis from Stevia rebaudiana leaves / D. Bergs, B. Burghoff, M. Joehnck et al. // J. Verbr. Lebensm. — 2012. — N 7. — Р. 147—154. 22. Ferreira C.M. Micropropagation of Stevia rebaudiana through leaf explants from adult plants / C.M. Ferreira, W. Handro // Planta Medica. — 1988. — Vol. 54. — P. 157—160. 23. Glycosides from Stevia rebaudiana / G.I. Kovylyaeva, G.A. Bakaleinik, I.Yu. Strobykina et al.// Chemistry of Natural Compounds. — 2007. —Vol. 43. — Р. 81—85. 24. Harmanjit Kaur Chromatographic determination of stevioside in leaf parts of in vitro and in vivo regenerat- ed plants of Stevia rebaudiana / Kaur Harmanjit // In- ter. J. Natural Products Research. — 2011. — N 1 (4). — Р. 44—48. 25. HPLC determination of stevioside in plant material and food samples / L. Bovanova, E. Brandsteterova, S. Boxa et al. // Zeitschrift für Lebensmittel Untersu- chung und Forschung A. Food and Research Techno- logy. — 1998. — Bd. 207.— S. 352—355. 26. Ilenko I. Microclonal propagation of stevia in vitro cul- ture / I. Ilenko //Introduction into culture of Stevia — a source of low caloric substitute of sugar. — K.: ВНИС, 1990. — С. 74—79. 27. In vitro propagation of Stevia rebaudiana Bert in Bangla- desh / M.S. Uddin. M.S. Chowdhary, M.M. Khan et al. // Afr. J. Biotechnol. — 2006. — N 5. — Р. 1238—1240. 28. Karaköse H., Characterization and quantification of hyd- ro xycin namatede rivativesin Stevia rebaudiana leaves by LC-MSn / H. Karaköse, R. Jaiswal, N. Kuh nert // J. Agric. Food Chem. — 2011. — Vol. 59 (18). — P. 10143—10150. 29. Kinghorn A.D. Stevia: The Genus Stevia (Medicinal and Aromatic Plants — Industrial Profiles) / A.D. King- horn. — London and New York:Taylor & Francis, 2002. — 224 p. 30. Lindley J. The Treasury of Botany: a popular dic- tionary of the vegetable kingdom, with which is in- corporated a glossary of botanical terms/ J. Lindley, T. Moore. — Lon don: Longmans, Green, and Co, 1866. — 648 p. 31. Micropropagation of Stevia rebaudiana bertoni through temporary immersion bioreactor system / N. Noordin, I. Rusli, N. Hidayah Sajahan et al. // Research and De velopment Seminar. Bangi (Malaysia); 26—28 Sep 2012. — 2012. — 8 p. 32. Murashige T. A revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue culture / T. Murashige, P.A. Skoog // Physiol. Plant. — 1963. — Vol. 15. — P. 473—479. 33. Sivaram L. In vitro culture stadies of Stevia rebaudia- na / L. Sivaram, U. Mukundan // In vitro Cell. Dev. Biol. — Plant. — 2003. — Vol. 39. — P. 520—523. 34. Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni: A Review / S. Mad- an, S. Ahmad, S.N. Singh et al. // I. Ind. J. Natural Pro ducts and Resources. — 2010. — Vol. 1(3). — Р. 267— 286. 35. Steviol glycoside content in different organs of Ste- via rebaudiana and its dynamics during ontogeny / N. Bon darev, M.A. Sukhanova, O.V. Reshetnyak, A.M. Nosov // Biologia Plantarum. — 2003. — Vol. 47. — Р. 261—264. 36. The practical application of Stevia research and develop- ment data / O. Katayama, T. Sumida, H. Hayashi, H. Mit- suhashi // I S U Company Japan, 1976. — 747 p. 37. URL: http://www.medn.ru/statyi/lekarstvennyie-ras- teniya/steviya-stevia-rebaudiana-bertoni.html 38. U.S. Food and Drug Administration (FDA) website. — Moda access: http://www.fda.gov. REFERENCES 1. Hulko, R. (2007), Slovnyk likarskykh roslyn svitovoi medytsyny latynskoiu i shesty slovianskymy movamy. Latynsko-ukrainsko-rosiisko-bolharsko-slovatsko- polsko-cheskyi [The world medical dictionary of me- dicinal plants in Latin and six Slavic languages. Latin- Ukrainian-Russian-Bulgarian-Slovak-Polish-Czech]. Lviv, Liha-Pres, 443 p. 2. Dobrenkova, L.H. (1989), Zasukhoustoichyvost sor- tov zemlianyky ananasnoi v uslovyiakh severo-zapada RSFSR i Krasnodarskoho kraia [Drought resistance of the pineapple strawberry in the conditions of north- west of RSFSR and Krasnodarsk region]. Lviv.: Kataloh myrovoi kollektsyy VYR, vyp. 502, 20 р. 3. Zavhorodnii, V.M. (2006), Optymizatsiia elementiv tekh nolohii vyroshchuvannia stevii v umovakh Liso- stepu Ukrainy [Partial optimization of the Stevia cul tivation technology in the conditions of Ukrainian Forest-Steppe]: Avtoref. dys... kand. s.-h. nauk: 06.01.09. In-t tsukr. buriakiv UAAN. K., 20 p. 4. http://www.medn.ru/statyi/lekarstvennyie-rasteniya/ steviya-stevia-rebaudiana-bertoni.html 15ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1 Інтродукція рослин Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України 5. Kryshchenko, V.P. (1983), Metody otsenki kachestva rastytelnoi produktsii [The methods of vegetable pro- duction quality assessment]. Moskva, Kolos, 192 р. 6. Metodyka provedennia ekspertyzy sortiv roslyn na vidminnist, odnoridnist ta stabilnist (VOS-TEST). Likarski ta efirooliini, (2014). [Evaluation procedure of different cultivars on diversity, homogeny and sta- bility] Za nauk. red. S.O. Tkachyk. Kyiv, Nilan Ltd, 852 p. 7. Pleshkov, B.P. (1968), Praktykum po byokhymyy rastenyi [Phytochemistry practicum]. Moskva, Kolos, 184 p. 8. Shpak, L.M., Liubynskaia, A.V., Rakhmetov, D.B. and Levenko, B.A. (2010), Priamaia regeneratsiia rastenii iz listovykh eksplantov Stevia rebaudiana [Direct re- generation of plants from leaf explants of Stevia re- baudiana] Introduktsiia roslyn, zberezhennia ta zba- ha chen nia bioriznomanittia v botanichnykh sadakh i dendropar kakh: Materialy Mizhnarodnoi naukovoi kon ferentsii prysviachenoi 75-richchiu zasnuvannia NBS im. M.M. Hryshka NAN Ukrainy, 15—17 veres- nia 2010 r. K.: Fitosotsiotsentr, pp. 630—632. 9. Rohovskyi, S.V. (1992), Razmnozhenie stevii (Stevia rebaudiana Bertoni) cherenkami i osobennosti vy rash- chivaniia v usloviiakh Pravoberezhnoi Lesostepi Uk- rainy [Propagation by cuttings of stevia (Stevia rebau- diana Bertoni) and peculiarities of its cultivation in conditions of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine]. Avtoref. dys…kand. s.-kh. nauk 06.01.09. In-t sakh. svekly UAAN. Кyiv, 25 p. 10. Stefaniuk, V.Y. (2009), Steviia v Ukraini [Stevia in Uk- raine]. 2-e vyd., dop. Кyiv, Trud-HrynPol, 128 p. 11. Fitokhimicheskii analiz lekarstvennogo rastitelnogo sy- ria. Metodicheskie ukazaniia k laboratornym zaniati- iam, (1996), [Photochemical analysis of herbal me- dicinal plants. Methodical guidance to the laboratory practicum]. Sankt-Peterburh, S.-P. hos. khym.-farm. akad. 12. Shpak, L.M., Rakhmetov, D.B. and Levenko, B.A. (2012), Dlitelnoe khranenie stevii v kulture in vitro [Long term storage of stevia in in vitro culture]. Dendrolohiia, kvitnykarstvo ta sadovo-parkove budivnytstvo: Materi- aly Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, prysviache- noi 200-rich chiu Nikitskoho botanichnoho sadu (5— 8 chervnia 2012 r., Yalta). Yalta, p. 177. 13. Shpak, L.M., Rakhmetov, D.B. and Levenko, B.A. (2012), Dlitelnoe khranenye Stevia rebaudiana Bert. v kulture in vitro [Long term storage of Stevia rebau- diana Bert. in in vitro culture]. Problemy ekspery- mentalnoi botaniky ta biotekhnolohii [Problems of experimental botany an biotechnology]. Kyiv: Fito- sotsiotsentr, 240 p. 14. Ahmed, B., Hossain, M., Islam, R. et al. (2011), A re- view on natural sweetener plant — Stevia having me- dicinal and commercial importance. Agronomski Glas- nik, N 1, 2, pp. 75—91. 15. Bondarev, N., Reshetnyak, O.V. and Nosov, A.M. (2001), Peculiarities of diterpenoid steviol glycoside produc- tion in in vitro cultures of Stevia rebaudiana Bertoni. Plant Science, vol. 161, pp. 155—163. 16. Tamura, Y., Nakamura, S., Fukui, H., and Tabata, M. (1984), Comparison of Stevia plants grown from seeds, cuttings and stem-tip cultures for growth and sweet diterpene glycosides. Plant Cell Rep., N 3, рр. 180—182. 17. Lyakhovkin, A.G., Long, T.D., Titov D.A., and Anh, M.P. (1993), Cultivation and utilization of stevia (Ste- via rebaudiana Bertoni), Hanoi, Agricultural Publish- ing House, pp 1—44. 18. Dictionary of Natural Products, ver.24.2. CRC Press., Taylor & Francis Group, 2016 (Moda access: http:// dnp.chemnetbase.com). 19. Esmat Abou-Arab, A. and Ferial Abu-Salem, M. (2010), Evaluation of bioactive compounds of Stevia rebaudi- ana leaves and callus. Afr. J. Food Science, vol. 4(10), pp. 627—634. 20. Esmat Abou-Arab, A., Abou-Arab, A. and Ferial Abu- Salem, M. (2010), Physico-chemical assessment of na- tural sweeteners steviosides produced from Stevia re- baudiana bertoni plant. Afr. J. Food Science, vol. 4(5), pp. 269 — 281. 21. Bergs, D., Burghoff, B., Joehnck, M., Martin, G. and Schembecker, G. (2012), Fastandisocratic HPLC me- thod for steviolglycosides analysis from Stevia rebaudi- ana leaves. J. Verbr. Lebensm., N 7, pр.147—154. 22. Ferreira, C.M. and Handro, W. (1988), Micropropa- gation of Stevia rebaudiana through leaf explants from adult plants. Planta Medica, vol. 54, pp. 157— 160. 23. Kovylyaeva, G.I., Bakaleinik, G.A., Strobykina, I.Yu., Gubskaya, V.I., Sharipova, R.R., Al’fonsov, V.A., Ka- taev, V.E. and Tolstikov, A.G. (2007), Glycosides from Stevia rebaudiana. Chemistry of Natural Compounds, vol. 43, рp. 81—85. 24. Harmanjit, Kaur (2011), Chromatographic determina- tion of stevioside in leaf parts of in vitro and in vivo re- generated plants of Stevia rebaudiana. Int. J. Natural Products Research, N 1 (4), рр. 44—48. 25. Bovanova, L., Brandsteterova, E. and Boxa, S. (1998), HPLC determination of stevioside in plant material and food samples. Zeitschrift für Lebensmittel Unter- suchung und Forschung A. Food and Research Tech- nology. A, vol. 207 (5), pp. 352—355. 26. Ilenko, I. (1990), Microclonal propagation of Stevia in vitro culture. VHIS. Introduction into culture of ste via — a source of low caloric substitute of sugar. Kyiv: VNIS, pp. 74—79. 27. Uddin, M.S., Chowdhary, M.S., Khan, M.M., Uddin, M.B., Ahmed, R. and Betan, M.A. (2006), In vitro pro- pagation of Stevia rebaudiana Bert in Bangladesh. Afr. J. Biotechnology, N 5, рр. 1238—1240. 16 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1 Д.Б. Рахметов, Н.Я. Левчик, Л.М. Шпак, В.П. Грахов, О.М. Бойко, А.В. Любінська, С.О. Рахметова, В.М. Завгородній 28. Karaköse, H., Jaiswal, R. and Kuhnert, N. (2011), Cha racterization and quantification of hydroxycin- namate derivatives in Stevia rebaudiana leaves by LC-MSn. J. Agric. Food Chem., vol. 59 (18), pp. 10143— 10150. 29. Kinghorn, A.D. (2002), Stevia: The Genus Stevia (Me- dicinal and Aromatic Plants — Industrial Profiles), London and New York:Taylor & Francis, 224 p. 30. Lindley, J., and Moore, T. (1866), The Treasury of Botany: a popular dictionary of the vegetable king- dom, with which is incorporated a glossary of bo- tanical terms. London, Longmans, Green, and Co, 648 p. 31. Noordin, N., Rusli, I., Hidayah Sajahan, N., Mohd Nahar, S.M. and Mohd Nahar, S.H. (2012), Micro- propagation of Stevia rebaudiana bertoni through temporary immersion bioreactor system. Research and Development Seminar, Bangi (Malaysia), 26—28 Sep., 2012, 8 p. 32. Murashige, T. and Skoog, P.A. (1963), A revised medi- um for rapid growth and bioassays with tobacco tissue culture. Physiol. Plant., vol. 15, pp. 473—479. 33. Sivaram, L. and Mukundan, U. (2003), In vitro culture stadies of Stevia Rebaudiana. In vitro Cell. Dev. Biol. — Plant, vol. 39, pp. 520—523. 34. Madan, S., Ahmad, S., Singh, S.N., Kohli, K., Kumar, Y., Singh, R., and Carg, M. (2010), Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni. — A Review. Ind. J. Natural Products and Resources, vol. 1(3), pp. 267—286. 35. Bondarev, N.І., Sukhanova, M.A., Reshetnyak, O.V. and Nosov A.M. (2003), Steviol glycoside content in dif ferent organs of Stevia rebaudiana and its dyna- mics during ontogeny. Biologia Plantarum, vol. 47, pp. 261—264. 36. Katayama, O., Sumida, T., Hayashi, H. and Mitsuha- shi, H. (1976), The practical application of stevia re- search and development data I S U Company Japan, pp. 747. 37. URL: http://www.medn.ru/statyi/lekarstvennyie-ras- teniya/steviya-stevia-rebaudiana-bertoni.html 38. U.S. Food and Drug Administration (FDA) website. Moda access: http://www.fda.gov. Рекомендував до друку П.А. Мороз Надійшла до редакції 12.09.2015 р. Д.Б. Рахметов 1, Н.Я. Левчик 1, Л.М. Шпак 1, В.П. Грахов 1, Е.Н. Бойко 1, А.В. Любинская 1, С.А. Рахметова 1, В.М. Завгородний 2 1 Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев 2 Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Украина, г. Киев ИНТРОДУКЦИЯ РАСТЕНИЙ STEVIA REBAUDIANA (BERT.) BERTONI В НАЦИОНАЛЬНОМ БОТАНИЧЕСКОМ САДУ им. Н.Н. ГРИШКО НАН УКРАИНЫ Приведены результаты многолетних исследований Stevia rebaudianа (Bert.) Bertoni, в частности особен- ности морфологии растений и размножения, компо- нентный состав и приемы культивирования. Расте- ния характеризуются ценными лекарственными и пищевыми свойствами и являются перспективными интродуцентами в Украине. В НБС им. Н.Н. Гришко НАН Украины создан генофонд растений, который насчитывает свыше 20 форм. Разработаны условия и подобраны питательные среды для введения в куль- туру и длительного сохранения растений в условиях in vitro, а также для их регенерации из листовых экс- плантов. Определено содержание антиоксидантов (фла воноидов и аскорбиновой кислоты) в фитосырье стевии. Установлено, что в листьях S. rebaudianа на- капливается в среднем около 6-7 % (от абс. сухой массы) дитерпеновых гликозидов. Это динамичный по казатель, который зависит от формы и условий куль- тивирования. Максимальное накопление стевио зи дов наблюдается у растений открытого грунта в фазу буто- низации. Растения S. rebaudianа независимо от фор- мы и условий культивирования (открытый или за- крытый грунт, in vitro) характеризуются низким уров- нем устойчивости к засухе. Растения, произрастающие в почвенных условиях, отличаются более вы сокой за- сухоустойчивостью по сравнению с растениями, про- израстающими в условиях in vitro. Наибольшая водо- удерживающая способность, как в почвенных усло- виях, так и в условиях in vitro, установлена у формы R100, наименьшая — у формы 3T. Ключевые слова: интродукция, Stevia rebaudianа (Bert.) Bertoni, стевиозиды, флавоноиды, аскорбиновая кис- лота, длительное хранение, засухоустойчивость. 17ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1 Інтродукція рослин Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України D.B. Rakhmetov 1, N.Ya. Levchyk 1, L.M. Shpak 1, V.P. Hrakhov 1, O.M. Boiko 1, A.V. Lyubinska 1, S.O. Rakhmetova 1, V.M. Zavhorodniy 2 1 M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv 2 National University of Life and Enviromental Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv INTRODUCTION OF STEVIA REBAUDIANA (BERT.) BERTONI PLANTS IN M.M. GRYSHKO NATIONAL BOTANICAL GARDEN OF THE NAS OF UKRAINE The results of long-term studies of Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni are presented, viz. plant morphology parameters, propagation, cultivation, constituents. Stevia is character- ized by significant food and medicinal properties and is promising introduced species in Ukraine. In M.M. Grysh- ko National Botanical Garden the valuable gene pool is ac cumulated which has numbered more than 20 forms. The nutritional media and environment needs for intro- duction to the culture in vitro and long-term storage of plant and also their regeneration from leaf explants. The content of antioxidants (flavonoids and ascorbic acid) in stevia raw material has been evaluated. The leaves of Ste- via rebaudiana have been accumulated the diterpenegly- co si des up to approximately 6-7 % (to dry weight). This is dyna mic indicator that depends on Stevia form and culti- vation conditions. Maximal accumulation of steviosides was observed in open ground plants in budding-bloo ming phases. Stevia rebaudiana plants regardless of the form and the cultivation conditions (open and protected ground, in vitro) are characterized by low levels of drought tolerance. Plants growing in open ground conditions demonstrate higher drought tolerance compared with plants in vitro. The biggest water-retaining capacity, both in soil and in vitro conditions, is found in form R100, the lowest — in form 3T. Key words: introduction, Stevia rebaudianа (Bert.) Ber- toni, steviosides, flavonoids, ascorbic acid, long-term de- posit, drought tolerance.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-147
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:39:56Z
publishDate	2016
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/30/ebf063fd30213514b18a32360ad4e230.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1472019-11-11T08:13:26Z Introduction of Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni plants in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine Інтродукція рослин Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України Rakhmetov, D.B. Levchyk, N.Ya. Shpak, L.M. Hrakhov, V.P. Boiko, O.M. Lyubinska, A.V. Rakhmetova, S.O. Zavhorodniy, V.M. The results of long-term studies of Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni are presented, viz. plant morphology parameters, propagation, cultivation, constituents. Stevia is characterized by significant food and medicinal properties and is promising introduced species in Ukraine. In M.M. Gryshko National Botanical Garden the valuable gene pool is accumulated which has numbered more than 20 forms. The nutritional media and environment needs for introduction to the culture in vitro and long-term storage of plant and also their regeneration from leaf explants. The content of antioxidants (flavonoids and ascorbic acid) in stevia raw material has been evaluated. The leaves of Stevia rebaudiana have been accumulated the diterpeneglycosides up to approximately 6–7 % (to dry weight). This is dynamic indicator that depends on Stevia form and cultivation conditions. Maximal accumulation of steviosides was observed in open ground plants in budding-bloo ming phases. Stevia rebaudiana plants regardless of the form and the cultivation conditions (open and protected ground, in vitro) are characterized by low levels of drought tolerance. Plants growing in open ground conditions demonstrate higher drought tolerance compared with plants in vitro. The biggest water-retaining capacity, both in soil and in vitro conditions, is found in form R100, the lowest – in form 3T. Наведено результати багаторічних досліджень Stevia rebaudianа (Bert.) Bertoni, зокрема особливості морфології рослин та розмноження, компонентний склад та прийоми культивування. Рослини характеризуються цінними лікарськими і харчовими властивостями та є перспективними інтродуцентами в Україні. В НБС ім. М.М. Гришка НАН України створено генофонд, який нараховує понад 20 форм. Розроблено умови та підібрано поживні середовища для введення в культуру і тривалого зберігання рослин в умовах in vitrо, а також для їх регенерації з листкових експлантів. Визначено вміст антиоксидантів (флавоноїдів та аскорбінової кислоти) у фітосировині стевії. Встановлено, що у листках S. rebaudiana накопичується в середньому близько 6–7 % (від абс. сухої маси) дитерпенових глікозидів. Це динамічний показник, який залежить від форми та умов культивування. Максимальне накопичення стевіозидів спостерігається у рослин відкритого ґрунту в фазу бутонізації. Рослини S. rebaudiana незалежно від форми та умов культивування (відкритий та захищений ґрунт, in vitro) характеризуються низьким рівнем посухостійкості. Рослини, які зростають у ґрунтових умовах, відрізняються вищою посухостійкістю порівняно із рослинами, котрі зростають в умовах in vitro. Найбільшу водоутримувальну здатність, як у ґрунтових умовах, так і в умовах in vitro, встановлено у форми R100, найменшу – у форми 3T. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2016-05-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/147 10.5281/zenodo.2333352 Plant Introduction; Vol 69 (2016); 3-17 Інтродукція Рослин; Том 69 (2016); 3-17 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377712 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/147/138 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Rakhmetov, D.B. Levchyk, N.Ya. Shpak, L.M. Hrakhov, V.P. Boiko, O.M. Lyubinska, A.V. Rakhmetova, S.O. Zavhorodniy, V.M. Інтродукція рослин Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
title	Інтродукція рослин Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
title_alt	Introduction of Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni plants in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
title_full	Інтродукція рослин Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
title_fullStr	Інтродукція рослин Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
title_full_unstemmed	Інтродукція рослин Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
title_short	Інтродукція рослин Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України
title_sort	інтродукція рослин stevia rebaudiana (bert.) bertoni в національному ботанічному саду ім. м.м. гришка нан україни
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/147
work_keys_str_mv	AT rakhmetovdb introductionofsteviarebaudianabertbertoniplantsinmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT levchyknya introductionofsteviarebaudianabertbertoniplantsinmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT shpaklm introductionofsteviarebaudianabertbertoniplantsinmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT hrakhovvp introductionofsteviarebaudianabertbertoniplantsinmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT boikoom introductionofsteviarebaudianabertbertoniplantsinmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT lyubinskaav introductionofsteviarebaudianabertbertoniplantsinmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT rakhmetovaso introductionofsteviarebaudianabertbertoniplantsinmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT zavhorodniyvm introductionofsteviarebaudianabertbertoniplantsinmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT rakhmetovdb íntrodukcíâroslinsteviarebaudianabertbertonivnacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni AT levchyknya íntrodukcíâroslinsteviarebaudianabertbertonivnacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni AT shpaklm íntrodukcíâroslinsteviarebaudianabertbertonivnacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni AT hrakhovvp íntrodukcíâroslinsteviarebaudianabertbertonivnacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni AT boikoom íntrodukcíâroslinsteviarebaudianabertbertonivnacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni AT lyubinskaav íntrodukcíâroslinsteviarebaudianabertbertonivnacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni AT rakhmetovaso íntrodukcíâroslinsteviarebaudianabertbertonivnacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni AT zavhorodniyvm íntrodukcíâroslinsteviarebaudianabertbertonivnacíonalʹnomubotaníčnomusaduímmmgriškananukraíni

Інтродукція рослин Stevia rebaudiana (Bert.) Bertoni в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України

Репозитарії

Схожі ресурси