Філогенез роду ліщина (Corylus L.)
Based on the literary research the data of paleobotany on the accommodation of species Corylus L. genus from their origin up to ourdays have been generalized. The modern areas of the Corylus L. genus and the phylogenetic relations of its species have been marked and the centres of its model formatio...
Gespeichert in:
| Datum: | 1999 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
1999
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1474 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860145010633080832 |
|---|---|
| author | Kosenko, I.S. |
| author_facet | Kosenko, I.S. |
| author_sort | Kosenko, I.S. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-24T14:11:03Z |
| description | Based on the literary research the data of paleobotany on the accommodation of species Corylus L. genus from their origin up to ourdays have been generalized. The modern areas of the Corylus L. genus and the phylogenetic relations of its species have been marked and the centres of its model formation have been fixed. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3366232 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:52:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 634.5 (477)
ФІЛОГЕНЕЗ РОДУ Л ІЩ ИН А (CORYLUS L.)
і. С. КОСЕНКО
Дендрологічний парк “Софіївка” НАН України
Україна, 20300 Черкаська обл., Умань, вул. Київська, 12а
На підставі літературних досліджень узагальнені палеоботанічні дані стосовно поширення видів роду Согу-
lus L. від часу його зародження й до наших днів. Зазначаються сучасні ареали роду Coryius, філогенетичні
зв ’язки його видів та центри формоутворення.
Рід ліщина (Coryius L.) поширений у Північ
ній півкулі. Сама латинська назва його ві
дома ще з античних часів. Так стародавні
римляни називали дикорослі ліщини [7], а
вперше ця назва зустрічається у творах Вір-
гілія.
Ареал роду Coryius L. охоплює Північну
Америку, приблизно від 50е пн. ш. до 20° пн.
ш., майже всю Європу за винятком північно-
східної частини від 60° пн. ш.. Малу Азію,
Іран, Афганістан, Гімалаї та південно-східну
частину Східної Азії [6] (рисунок).
Таким чином, існують три сучасні локалі-
тети роду Coryius L.: 1) північноамерикансь
кий; 2) європейсько-малоазіатський; 3) схід-
ноазіатський. Останні два з'єднані між со
бою вузькою перемичкою по горах Ірану,
Афганістану та Гімалаїв. Отже, у Старому
Світі ареал роду не розірваний.
За А.М. Криштофовичем [4, 5], рід Cory
ius L. виник у мезозої в кінці крейдяного пе
ріоду, коли, власне, виникли покритонасін
ні (сеноманська епоха) (таблиця). Викопні
рештки ліщини знайдено у відкладеннях на
Сахаліні (сеноманська та цагаянська флори).
У сеноманській флорі рід Coryius L. був ви
явлений разом з Alnus, Ficus, Grewia, Plata-
© і. С. КОСЕНКО, 1999
68
nus, а у кайнозої він відомий у палеогені та
в кінці еоцену — на початку олігоцену у дуй-
ській флорі Сахаліну, а також в кінці оліго
цену — у тургайській флорі.
Л.А. Смольянінова [6] заперечує виник
нення Coryius L. у крейдяному періоді мезо
зойської ери, вважаючи, що цей рід бере
початок у неогеновому періоді кайнозойсь
кої ери. Слід зазначити, що Л.А. Смольяні
нова на підтвердження своєї думки не подає
ніяких палеоботанічних даних.
У палеогеновому періоді кайнозою в еоце
нових відкладах знайдено близько 10 видів
Coryius, з яких 2 - у Західній Канаді та в
штатах Дакота і Монтана (США), дуже схожі
на сучасні північноамериканські види. Ви
копні рештки Coryius з еоцену знайдено та
кож на Алясці біля р. Маккензі, у Західній
Гренландії, в Ісландії та Сибіру. На території
сучасних штатів Вайомінґ, Дакота та Мон
тана у Північній Америці викопні рештки Co
ryius виявлені разом з майже 500 видами
покритонасінних та голонасінних деревних
рослин [4]. У відкладах же олігоцену знай
дено плід, дуже схожий на плід сучасної Co
ryius avellana L. Він описаний як С. avellanoi-
des Engelhardt.
У відкладах верхнього олігоцену (палеоге
новий період) та нижнього міоцену (неогено-
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2
Філогенез роду Ліщина ( Corylus L .)
-сеал роду Corylus L. (За Л.А. Смольяніновою, 1936)
- 'ій період) у Гренландії, на Сахаліні, у Бо-
емії та Швеції знайдена вузьколиста Согу-
-S insignis Неег., яку замінили сучасні північ-
оамериканські види — Corylus rostrata Aiton
С. americana Walter.
У верхніх відкладах неогенового періоду
-айдено Corylus macquarrii Неег., широко-
•стяний вид, який, безсумнівно, є предком
-зшої С. avellana L.
У міоцені С. macquarrii була широко роз-
ізсюджена в Арктичній області. Її виявлено
відкладах у Гренландії (майже до 82° пн.
_ , на Ш піцбергені (майже до 78° пн. ш.),
Сахаліні, Алясці (в гирлі р. Маккензі), у
‘ = нічній Канаді, у штатах Вайомінґ, Небрас-
;США), на о. Сітка, в Ісландії, Шотландії,
- і є ц і ї , Франції (крайня межа поширення
гого виду в міоцені). В Азії, зокрема Японії,
• вид не виявлено. Він, очевидно, запо-
; -кував також сучасну С. colurna L.
неогеновому періоді кайнозойської ери
^ Corylus набув подальшого розвитку й ве
ликого поширення. Викопні рештки Corylus
з міоцену знайдено на Шпіцбергені разом
з Salix, Populus, Quercus, Platanus, Juglans,
Magnolia, Nyssa, Taxodium. Його виявлено
на Алтаї у складі бухтарминської флори ра
зом з Picea abies, Sequoia landsdorfii, Abies
alba, Pinus sp., Juniperus communis, Betula
lenta, Alnus cordifolia, A. serrulata, A. glutino-
sa, A. incana, Carpinus betuloides, Fagus an-
tipovii, F. ferruginea, Quercus sp., Populus sp.,
Salix sp., Fraxinus ornus, Liriodendron tuli-
pifera, Tilia cordata, Acer ambiguum, A. lobe-
lii, A. palmatum, Pterocarya sp., Juglans sp.
тощо.
У неогеновій флорі в пліоцені у долинах
Рейну та Майну серед деревних рослин бу
ли Pinus sp., Larix decidua, Abies alba, Picea
abies, Alnus sp., Betula sp., Carpinus sp., Co
rylus та ще залишалися Ginkgo, Carya, Jug
lans, Aesculus.
На просторах від Арала до Іртиша Corylus
insignus, С. macquarrii росли разом з пред-
- ’• 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2 69
I. С. Косенко
Єдина геохронологічна шкала
Ера, трива
лість,
млн років
Період Епоха
Трива
лість,
млн років
Кайнозой, 70 Антропоген Сучасна
Плейстоцен
Г олоцен
Пізній 1 ,5-2,0
Середній
Ранній
Неоген Пліоцен
Пізній
Середній 10-10,5
Ранній
Міоцен 14
Палеоген Олігоцен 1 1
Еоцен 23
Палеоцен 7
Мезозой, 115 Крейда Сеноман — 36
поява покри
тонасінних
(пізня крейда)
Альб(рання 32
крейда)
Юра 40
Тріас 35
Палеозой, 325 Перм Поява хвойних 40
Карбон 50
Девон 35
Силур 35
Ордовик 85
Кембрій 82
ставниками родів Sequoia, Taxodium, Popu-
Ius, Juglans, Carpinus, Alnus, Fagus, Quercus,
Ficus, Liquidambar, Zizyphus [4].
У неогенових відкладах Азії, зокрема Япо
нії, Corylus macquarrii не виявлено, але на
Алтаї (нижня течія р. Бухтарми) знайдено
рештки С. avellana — пізнішого нащадка Co
rylus macquarrii, які відносять до епохи пліо-
цена.
Дослідженнями неогенової флори Східної
Азії встановлено, що в неогені у межах су
часної Маньчжурської флористичної області,
як і повсюди в Європі та Сибіру, існувала
субтропічна рослинність. Тому можна гада
ти, що рід Corylus у неогені був широко
розповсюджений майже по всій Європі, Си
біру, Східній Азії, в тому числі — Японії, та у
Північній Америці.
На думку Л. А. Смольянінової [6], цілком
можливо, що Corylus avellana є пізньонеоге-
новим видом, який з ’явився тут внаслідок
трансформації в пліоцені міоценового С.
macquarrii.
Листки С. colurna за формою є проміжни
ми між С. macquarrii та С. avellana. Цілком
можливо, що С. macquarrii започаткувала
також і С. colurna, що вже зазначалося.
У неогені існували ще дві інші широколис
ті модифікації С. macquarrii, які розвивалися
у напрямку перетворення як С. avellana, так і
С. colurna.
Очевидно, у неогені повсюди були поши
рені як широколисті, так і вузьколисті форми
Corylus, які започаткували існуючі нині види.
При цьому вже тоді вузьколисті форми були
поширені у Східній Азії та у Північній Амери
ці. Переважав, очевидно, широколистий тип.
Всього відомо близько 20 викопних видів
Corylus. Викопні рештки Corylus знайдено в
пліоценових відкладах Центральної Європи і
у дольодовикових відкладах антропогену у
Північній Німеччині та в Англії.
Можна припустити, що Закавказзя та Чор
номорське узбережжя Малої Азії є центром
формування Corylus avellana, адже Закав
каззя відзначається великою різноманітністю
форм, і Мала Азія є батьківщиною культури
цього виду і звідси походять чисельні сорти
С. avellana.
Вимиранням неогенових видів Corylus у
льодовиковий період пояснюється існування
у Маньчжурській флористичній області ві
карних видів Corylus. Так, С. avellana поши
рена у Європі і Малій Азії, але відсутня у
Сибіру. В Північно-Східному Китаї, Амурській
обл., Кореї та Японії її заміщує С. hetero-
phylla Fisch., дуже схожа за формою листка і
плода.
С. mandshurica Maxim, поширена лише у
Північно-Східному Китаї, Примор’ї, Кореї та
Японії і є неогеновим реліктом, мало при
стосованим до сучасних умов існування.
Л.А. Смольянінова [6], наприклад, вважає її
вимираючим видом.
Разом з тим С. heterophylla є морозостій
ким оліготрофним видом. Вона, очевидно,
належить до тих видів деревних рослин, які
мігрували із Арктики після першого і другого
зледеніння у північних частинах Азії.
У Північно-Східному Китаї є ряд видів Co
rylus, близьких до японських і північноаме
70 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2
Філогенез роду Ліщина ( Corylus L .)
риканських, що свідчить про безпосередній
зв’язок флори Америки і Азії у геологічному
минулому. Так, уже згадувана С. mandshuri-
za дуже близька до північноамериканської
С. rostrata, а С. brevituba К о т . — до С. Cali
f o r n ia (DC.) Rose., С. heterophylla — до
С. americana Marsh.
Враховуючи дані про виникнення й розсе
лення видів роду Corylus L., можна зробити
деякі припущення про можливі філогенетич
ні зв ’язки видів роду Corylus. Вважаємо, що
на сьогодні найповнішою схемою філогене
тичних зв ’язків видів у роді Corylus є схема
Є.Г. Боброва [1]. За нею 19 видів Corylus
оозподілені між 3 підродами: Achanthochla-
-nys, Phyllochlamys, Syphonochlamys. На цій
схемі [1] підроди розміщуються на одній лі-
-ії, уособлюючи цим 3 етапи генезису роду
Corylus. Найдавніші види С. ferox і С. tibe-
■ са, які о б ’єднані у підрід Achantochlamys,
розміщені обабіч азіатських видів, що ство
рює враження їхнього філогенетичного від-
-уження від азіатської групи видів Corylus
див. схему).
На думку Г.К. Коваля [3], підрід Phyllochla-
~iys складено невдало, бо в такому разі спо
ріднені види С. maxima і С. pontica штучно
з дділені від їхнього предка — С. avellana.
С. americana
С. heterophylla
С. avellana
С. Potanini
Очевидно, вважає Г.К. Коваль [3], можна
запропонувати іншу схему філогенетичних
зв ’язків видів Corylus, яка виходить із поло
ження Ч. Дарвіна [2] про походження всьо
го живого з одного кореня. Тому, на думку
Г.К. Коваля [3], С. ferox, С. tibetica є пер
винними в зародженні роду Corylus. їх на
перший погляд навіть важко відрізнити від
видів Castanea sativa Mill. Викопні види —
С. macquarrii вважають предками видів з ли-
сткуватою обгорткою, a Corylus insignis —
предком видів підродів Achanthochlamys і
Syphonochlamys.
Таким чином, на думку Г.К. Коваля [3],
схема Є.Г. Боброва [1] вдало відображає хід
еволюції видів Corylus, групуючи їх за еколо-
го-географічним принципом. З цієї схеми
видно, що види підроду Achanthochlamys є
найбільш древніми з роду Corylus L. За ни
ми слідують види деревовидних ліщин (Sy
phonochlamys). Хоча у схемі не встановлено
вік видів, але, безперечно, ліщини звичайна,
різнолиста та американська, які займають
верхнє становище, є наймолодші з видів,
що розпочинають схему (С. ferox, С. tibe ti
ca). Саме в цьому суть схеми, бо вона пока
зує, що С. fargesii, С. colurna були віхами в
утворенні серії нових видів.
С. californica С. comuta
С. brevituba
I tibetica
С. ferox
С. colchica
С. maxima
С. pontica
С. colurna
С. manshurica C.sieboldiana
I--------- C. Fargesii----------1
C. chinensis
l
l
I
i
C. papyracea
l
I
C. junnanensis
Diphyllon - Monophyllon
I
I
I
-canthochlamys Plyllochlamys Siphonochlamys
Викопні види типів:
С. insignis С. macquarrii
'SN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, Ns 2
С. insignis С. turgaica
71
I. С. Косенко
За схемою, С. colurna займає проміжне
положення між європейськими і америко-
азіатськими видами. Від нього, очевидно,
походить частина видів з листуватою обгор
ткою плодів, які нині існують в Азії та Євро
пі — С. heterophylla, С. americana, та інша
частина видів, поширених в Європі — С. ma
xima, С. pontica, а також, мабуть, С. сої-
china.
Отже, сучасний ареал роду Corylus є реш
тками великого ареалу цього роду в неоге
ні. Нині існує два центри формоутворення
роду Corylus, в яких зосереджено найбіль
ше видів: один — у Малій Азії, де пошире
ні С. avellana L., С. maxima Mill., С. ponti
ca, С. Koch., С. colurna L., другий — у Схід
ній Азії, де поширені С. heterophylla Fisch.,
С. mandshurica Maxim., С. brevituba Kom.,
C. sieboldiana Blume, C. ferox Wall.
1. Бобров E. Г. История и систематика рода Corylus / /
Сое. ботаника. — 1936. — № 1 . — С. 11—39.
2. Дарвин Ч. Животные и растения в домашнем со
стоянии. — М.; Л.: Сельхозгиз, 1941. — 619 с.
3. Коваль Г. К. Разнообразие лещины на Кавказе и о
филогенетических отношениях ее видов / / Тр. по
прикл. ботанике, генетике и селекции. — 1976. — 57,
№ 1. — С. 110-114.
4 . Криштофович А. Н. Курс палеоботаники. — М.; Л.:
Госгеолтехиздат, 1933. — 326 с.
5. Криштофович А. Н. Избранные труды. — М.; Л.: Изд-
во АН СССР, 1959. — Т. 1. — 510 с.
6 . Смольянинова Л. А. Обзор литературы по роду Co
rylus L. / / Тр. по прикл. ботанике, генетике и селек
ции. — 1929. — 21, № 5. — С. 379-449.
7. Rehder A. Manual of cultivated trees and shrubs. —
New York: Macmillan Comp., 1949. — 996 p.
Надійшла 12.01.2000
ФИЛОГЕНЕЗ РОДА ЛЕЩИНА (CORYLUS L.)
И. С. Косенко
Дендрологический парк “Софиевка”
НАН Украины, г. Умань
На основании литературных исследований обобщены
палеоботанические данные о расселении видов рода
Corylus L. со времени его зарождения и до наших
дней. Обозначаются современные ареалы рода Corylus
L., филогенетические связи его видов и центры его
формообразования.
PHYLOGENESIS OF THE GENUS HAZEL (CORYLUS L.)
I. S. Kosenko
Dendrological Park “Sofiivka”,
National Academy of Sciences of Ukraine, Uman
Based on the literary reseach the data of paleobotany on
the accomodation of species Corylus L. genus from their
origin up to ourdays have been generalized.
The modern areas of the Corylus L. genus and the
phylogenetic relations of its species have been marked
and the centres of its model formation have been fixed.
72 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, Ns 2
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1474 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:52:50Z |
| publishDate | 1999 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/ad/520969847df3a8dedc62c54a4c0852ad.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-14742020-01-24T14:11:03Z Phylogenesis of the genus hazel (Corylus L.) Філогенез роду ліщина (Corylus L.) Kosenko, I.S. Based on the literary research the data of paleobotany on the accommodation of species Corylus L. genus from their origin up to ourdays have been generalized. The modern areas of the Corylus L. genus and the phylogenetic relations of its species have been marked and the centres of its model formation have been fixed. На підставі літературних досліджень узагальнені палеоботанічні дані стосовно поширення видів роду Согуlus L. від часу його зародження й до наших днів. Зазначаються сучасні ареали роду Corylus, філогенетичні зв’язки його видів та центри формоутворення. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1474 10.5281/zenodo.3366232 Plant Introduction; Vol 2 (1999); 68-72 Інтродукція Рослин; Том 2 (1999); 68-72 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377896 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1474/1422 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Kosenko, I.S. Філогенез роду ліщина (Corylus L.) |
| title | Філогенез роду ліщина (Corylus L.) |
| title_alt | Phylogenesis of the genus hazel (Corylus L.) |
| title_full | Філогенез роду ліщина (Corylus L.) |
| title_fullStr | Філогенез роду ліщина (Corylus L.) |
| title_full_unstemmed | Філогенез роду ліщина (Corylus L.) |
| title_short | Філогенез роду ліщина (Corylus L.) |
| title_sort | філогенез роду ліщина (corylus l.) |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1474 |
| work_keys_str_mv | AT kosenkois phylogenesisofthegenushazelcorylusl AT kosenkois fílogenezrodulíŝinacorylusl |