Деревна та чагарникова рослинність наддніпрянських схилів у межах Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України
The results of the current state of the woody and shrub vegetation of slopes of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine are given. Іt is established that the species composition rather monotonous, basically, this deciduous species: Robinia pseudoacacia L., Acer platanoides L., F...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2016
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/148 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860121292418580480 |
|---|---|
| author | Gorelov, O.M. Chornomaz, N.M. |
| author_facet | Gorelov, O.M. Chornomaz, N.M. |
| author_sort | Gorelov, O.M. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:13:26Z |
| description | The results of the current state of the woody and shrub vegetation of slopes of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine are given. Іt is established that the species composition rather monotonous, basically, this deciduous species: Robinia pseudoacacia L., Acer platanoides L., Fraxinus excelsior L., Acer negundo L., Ulmus glabra Hubs. etc. The spatial structure is quite diverse, corresponding diversity environmental conditions. The characteristic of forestry, orographic, environmental and soil conditions studied slopes, which can be the basis for making recommendations regarding the selection of species composition and recommendations for their improvement. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2333496 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:39:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
18 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1
УДК 574.42
О.М. ГОРЄЛОВ, Н.М. ЧОРНОМАЗ
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ДЕРЕВНА ТА ЧАГАРНИКОВА РОСЛИННІСТЬ
НАДДНІПРЯНСЬКИХ СХИЛІВ У МЕЖАХ НАЦІОНАЛЬНОГО
БОТАНІЧНОГО САДУ ім. М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ
Наведено результати досліджень сучасного стану деревної та чагарникової рослинності наддніпрянських схилів у
межах Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Встановлено, що видовий склад деревостанів
досить одноманітний — здебільшого це листяні рослини:Robinia pseudoacacia L., Acer platanoides L., Fraxinus excelsior
L., Acer negundo L., Ulmus glabrа Hubs. та ін. Просторова структура досить різноманітна, що зумовлено неоднорід-
ністю екологічних умов. Наведено характеристику лісівничих, орографічних та ґрунтових умов досліджених схилів,
що може бути підставою для рекомендацій щодо підбору видового складу та оптимізації їх просторової структури.
Ключові слова: деревна та чагарникова рослинність, схил, ерозія, деградованість.
© О.М. ГОРЄЛОВ, Н.М. ЧОРНОМАЗ , 2016
Раціональне використання схилових терито-
рій є одним з пріоритетних завдань охорони
природного середовища та містобудування.
Сучасні будівельні технології дають змогу
освоювати такі території, але часто це роблять
без урахування їх екологічних, фітомеліора-
тивних, естетичних та історичних функцій [1,
7]. Яскравим прикладом цього є схили на пра-
вому березі Дніпра у межах м. Києва. Стан на-
саджень на схилах через посилення антропо-
генного тиску не завжди є задовільним. Це
призводить до розвитку ерозійних процесів,
заміни корінних деревостанів похідними із
спрощеною видовою та просторовою струк-
турою, погіршення фітосанітарного стану, що
в цілому негативно впливає на корисні функ-
ції цих насаджень.
Усе зазначене стосується і наддніпрянських
схилів у межах Національного ботанічного
саду ім. М.М. Гришка НАН України (НБС),
які, крім згаданих функцій, відіграють важ-
ливу роль як буферна зона. Ця місцевість ха-
рактеризується досить різноманітним рельє-
фом і різним ступенем ерозії. Суттєво впли-
вають на водний режим та формування мік-
рорельєфу такі антропогенні чинники, як
штучний дренаж і терасування окремих діля-
нок. Крім того, безпосередня близькість до
Наддніпрянського шосе з інтенсивним рухом
автотранспорту, потужних підприємств буді-
вельної індустрії та ТЕЦ спричиняє високий
рівень техногенного забруднення оксидами
сірки та азоту, сірководнем, формальдегідом
та іншими токсичними речовинами. Це зумо-
вило порівняно невисоке видове та ценотичне
різноманіття рослинного покриву, який на
значних площах характеризується різним сту-
пенем деградованості та втратою середовище-
стабілізувальних, фітомеліоративних, захисних
і естетичних властивостей.
Мета — дослідити насадження наддніпрян-
ських схилів у межах Національного ботаніч-
ного саду ім. М.М. Гришка НАН України для
відновлення та посилення їх функцій.
Матеріал та методи
Обстеження схилів проведено навесні та вліт-
ку 2015 р. Визначено пробні площі, які репре-
зентували ландшафтні, орографічні та лісо-
рослинні умови, різноманітність деревної і
чагарникової рослинності схилів. Опис проб
проводили згідно з рекомендаціями Б.М. Мір-
кіна та Б.Є. Якубенка, а також чинних норма-
тивних документів [4, 5, 10]. Характеристики
19ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1
Деревна та чагарникова рослинність наддніпрянських схилів у межах Національного ботанічного саду...
та градацiю схилiв за крутістю описували за
М.М. Заславським [6, 9]. Видовий склад рос-
лин і тип лісорослинних умов визначали за
довідниками [2, 3].
Результати та обговорення
Досліджувана територія характеризується склад-
ним рельєфом, найпомітніше — у його східній
частині. Схили мають переважно східну орієн-
тацію, загальна їх протяжність у межах НБС
становить близько 2 км, перепад висот між
нижніми та верхніми частинами — від 50 до 70 м.
Крутизна схилів — від 20° до 75° (круті, обри-
висті та стрімкі схили). На окремих ділянках
відзначено інтенсивне утворення ярів.
Рекогносцирувальні обстеження, проведе-
ні навесні та влітку 2015 р., показали, що знач-
на частина схилів зазнає впливу водної ерозії,
як наслідок, на значних площах (особливо на
схилах південно-східної експозиції) спостері-
гаються зсуви та обвали, вихід материнської
породи (лесоподібних суглинків) на поверх-
ню і порушення або повна відсутність ґрунто-
вого покриву. Під час інтенсивного танення
снігу та значних опадів, особливо на круто-
схилах, створюється реальна небезпека зсувів,
що відбулося навесні 2013 р. (рис. 1).
Для опису деревної та чагарникової рос-
линності, особливостей рельєфу і лісорослин-
них умов закладено 4 пробні площі на різних
висотах та схилах різної експозиції.
Пробна площа № 1 (рис. 2) розташована у
середній частині наддніпрянських схилів пів-
ден но-східної експозиції. Протяжність — 50—
70 м, крутизна — 45—60° (обривистий, стрім-
кий схил). Чітко виражені та кі елементи мікро-
рельєфу, як улоговини, яри, обриви. Ґрунтовий
покрив на більшості території відсутній, що
свідчить про високу інтенсивність ерозійних
процесів. Ґрунти (у місцях, де вони не змиті)
сірі лісові, малопотужні (5—10 см). На більшій
частині проби спостерігається вихід на поверх-
ню материнської породи — лесу або лесоподіб-
них суглинків легкого та середнього механіч-
ного складу. Ґрунтові води відведені штучною
дренажною системою. Підстилка не суцільна,
малопотужна (до 3 см).
Рис. 1. Аварійний зсув ґрунту під ділянкою «Красний
двір» (квітень 2013 р.)
Fig. 1. Emergency landslide under section “Krasny Dvyr”
(April 2013)
Рис. 2. Загальний вигляд пробної площі № 1
Fig. 2. General view of plot N 1
Деревостани досить щільні, проективне по-
криття — 0,7—0,9. У верхній та середній час-
тині схилу у першому ярусі переважають наса-
дження з акації білої (Robinia pseudoacacia L.),
клена звичайного (Acer platanoides L.), ясена
20 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1
О.М. Горєлов, Н.М. Чорномаз
Таблиця 1. Таксаційна характеристика
деревостану пробної площі № 1
Table 1. Taxation characteristics of woody stand of plot N 1
Вид
Діаметр
стовбура, см
Висота, м
І ярус
Robinia pseudoacacia 24—32 18—20
Acer platanoides 22—34 18—22
Fraxinus excelsior 22—28 16—18
Tilia cordata 20—24 15—18
ІІ ярус
Acer negundo 12—18 10—12
Просторова структура насадження — склад-
на та багатоярусна, що відповідає неоднорід-
ності екологічних умов. Зімкненість крон —
висока (0,8-0,9).
Перший ярус деревостану представлений
дубом звичайним (Quercus robur L.) та кленом
звичайним. У другому ярусі зростає в’яз шор-
сткий (Ulmus glabrа Hubs.), у зволожених міс-
цях — вільха чорна (Alnus glutinosa (L.) Gaerth.)
та акація біла. Таксаційну характеристику на-
садження наведено у табл. 2.
Підліскок представлений бузиною чорною,
підростом клена звичайного, на освітлених
місцях — клена американського. Відзначено
задовільне природне поновлення клена зви-
чайного (середня щільність — 0,4—1,0 особи-
на/м2), поодиноко — клена польового (Acer
campestre L.) та ясена звичайного.
Рис. 3. Загальний вигляд пробної площі № 2
Fig. 3. General view of plot N 2
Таблиця 2. Таксаційна характеристика
деревостану пробної площі № 2
Тable 2. Taxation characteristics of woody stand of plot N 2
Вид
Діаметр стов-
бура, см
Висота, м
І ярус
Quercus robur 48—56 22—24
Acer platanoides 36—40 20—22
ІІ ярус
Ulmus glabrа 22—26 16—18
Alnus glutinosa 16—22 15—17
Robinia pseudoacacia 20—24 15—17
звичайного (Fraxinus excelsior L.), липи серце-
листої (Tilia cordata Mill.). Другий ярус вира-
жений у місцях з меншою зімкнутістю крон та
представлений переважно кленом американ-
ським (Acer negundo L.). Таксаційну характе-
ристику видів дерев наведено у табл. 1.
Підлісок середньої щільності (проективне
покриття — 0,5—0,6), представлений бузиною
чорною (Sambucus nigra L.), поодиноко — лі-
щиною звичайною (Corylus avellana L.). Спо-
стерігається задовільне природне поновлення
клена звичайного — 0,2—0,4 особини/м2, зав-
вишки 0,8—1,3 м, меншою мірою — ясена
звичайного. Відзначено засмічення території
побутовим сміттям та витоптування стежок. У
цілому санітарний стан насадження можна
оцінити як незадовільний — більше ніж поло-
вина дерев суховершинні та вражені омелою.
Пробну площу № 2 (рис. 3) закладено у ниж-
ній частині схилу південно-східної експози-
ції, яка безпосередньо межує з Наддніпрян-
ським шосе. Крутизна схилів — 55—75°. Схил
обривистий, стрімкий, перепад висот — 35—
40 м. Сильно виражені водна ерозія (в окремих
місцях відзначено виклинювання ґрунтових вод
у весняний період) та вихід материнської по-
роди (лесоподібних суглинків і глини) на по-
верхню. Навесні під час різкого танення сні гу
спостерігаються зсуви та обвали. У місцях, які
не піддаються змиву, ґрунти сірі лісові, мало-
потужні, лісова підстилка товщиною до 3 см.
21ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1
Деревна та чагарникова рослинність наддніпрянських схилів у межах Національного ботанічного саду...
Санітарний стан характеризується сильною
захаращеністю, наявністю суховершинних
дерев, місцями — густими заростями з дівочо-
го винограду п’ятилисточкового (Parthenocis-
sus quinquefolia (L.) Planch ), і тому оцінений
нами як незадовільний. Також відзначено
сильну засміченість побутовим сміттям.
Пробна площа № 3 (рис. 4) розташована у
верхній частині південно-східних схилів кру-
тизною 40—70° з перепадом висот 40—45 м.
Мікрорельєф складний — від урвищ до майже
горизонтальних терас. Ґрунти переважно гли-
нисті, але трапляються також лесові та піщані
прошарки. Товщина лісової підстилки — 3-4 см.
Насадження характеризуються різноманіт-
ним видовим складом та просторовою струк-
турою. Зімкненість крон — середня (0,5-0,6). У
верхній частині схилу у першому ярусі зроста-
ють сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) та клен
звичайний, у другому ярусі — в’яз шорсткий,
ясен звичайний, на освітлених місцях — топо-
ля чорна (Populus nigra L.). Таксаційну характе-
ристику насадження наведено у табл. 3.
Підлісок представлений глодом колючим
(Crataegus oxyacantha L.), ялівцем козацьким
(Juniperus sabina L.) та скумпією звичайною
(Cotinus coggygria Scop).
Трав’янистий покрив відсутній. Відзначено
природне поновлення клена гостролистого та
в’яза шорсткого щільністю до 0,3 особини/м2.
Санітарний стан незадовільний: спостерігаєть-
ся сильна захаращеність, наявність вітролом-
них та уражених гниллю дерев, забруднення
побутовим сміттям.
Пробну площу № 4 (рис. 5) закладено у се-
редній частині північно-східного схилу. Цей
схил є пологішим (крутизна — 20—25°) порів-
няно зі схилами південно-східної орієнтації.
Мікрорельєф характеризується наявністю ви-
раженої прируслової тераси. Ґрунти сірі лісо-
ві, потужністю 10—15 см, дреновані, глинисті
з прошарками лесу. Ерозія — незначна.
Деревостан (табл. 4) характеризується
складною просторовою структурою. Перший
ярус представлено дубом звичайним, ясеном
звичайним, кленом звичайним та грабом зви-
чайним (Carpinus betulus L.). У другому ярусі
Рис. 4. Загальний вигляд пробної площі № 3
Fig. 4. General view of plot N 3
Рис. 5. Загальний вигляд пробної площі № 4
Fig. 5. General view of plot N 4
трапляються клен американський (на освітле-
них місцях), в’яз шорсткий, підріст клена зви-
чайного та ясена звичайного. У підліску — бу-
зина чорна, бруслина європейська (Euonymus
europaeus L.), ліщина звичайна (Corilus avellana
L.), глід колючий, клен польовий, молоді де-
рева клена звичайного та ясена звичайного.
Проективне покриття деревостану — 0,5—0,6.
Трав’янистий покрив представлений зірочником
лісовим (Stellaria holostea L.) та кропивою дво-
домною (Urtica dioica L.) у розріджених місцях.
22 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1
О.М. Горєлов, Н.М. Чорномаз
Лісова підстилка потужніша, ніж на описаних
вище пробних площах (товщина до 5 см).
Санітарний стан у цілому задовільний, але
необхідне видалення сухостійних та дерев, які
впали, розчистка сміття.
Дані, отримані при обстеженні силових те-
риторій, свідчать про те, що деревна рослин-
ність представлена досить обмеженою кількіс-
тю видів, переважно листяними видами. З них
найпоширенішими у верхніх частинах схилу є
клен звичайний, акація біла, дуб звичайний,
ясен звичайний, липа серцелиста, граб звичай-
ний, в’яз шорсткий, тобто мезо- та ксерофітні
види, характерні для свіжих суборів та судібров
Таблиця 4. Таксаційна характеристика
деревостану пробної площі № 4
Table 4. Taxation characteristics of woody stand of plot N 4
Вид
Діаметр
стовбура, см
Висота , м
І ярус
Quercus robur 32—36 18—22
Acer platanoides 22—28 18—20
Fraxinus excelsior 20—24 17—19
ІІ ярус
Acer negundo 10—16 13—15
Acer platanoides 8—10 10—14
Ulmus glabra 14—20 12—15
Fraxinus excelsior 5—10 8—14
Carpinus betulus 12—16 8—12
(В
2
, С
2
). У нижній частині схилів, де зволоження
збільшується внаслідок вищого залягання ґрун-
т ових вод та близькості Дніпра, у насадженнях
зростають більш вологолюбні рослини, які є
едифікаторами вологих та сирих лісорослин-
них умов B
3-4
, C
3
(вільха чорна, тополя чорна,
поодиноко — тополя біла (Populus alba L.) та
верба біла (Salix alba L.), які у місцях вклиню-
вання ґрунтових вод утворюють нечисленні
групи). Домінуючим видом силових деревоста-
нів є клен звичайний. Досить висока частка
припадає на дуб звичайний та ясен звичайний.
Клен американський трапляється на різних
висотах схилів, але приурочений до насаджень
із середньою зімкненістю крон або відкритих
добре освітлених ділянок. Хвойні рослини
представлені лише двома видами — сосною
зви чай ною та ялівцем козацьким, які трап-
ляються у штучних протиерозійних насаджен-
нях у середній і верхній частині схилів.
Просторова структура дендроценозів до-
сить різноманітна. Зазвичай це двоярусні на-
садження з високим проективним покриттям
та розрідженим підліском з бузини чорної, лі-
щини звичайної, скумпії звичайної, глоду ко-
лючого, ялівцю козацького та порослі клена
американського. Природне поновлення спо-
стерігається у деревостанах середньої зімкну-
тості або на відкритих ділянках.
Санітарний стан насаджень здебільшого є не-
задовільним (виявлено значне ураження дерев
омелою білою та грибковими захворюваннями,
велику частку сухостою та захаращеність).
Крутизна схилів зазвичай є дуже високою,
що створює небезпеку обвалів та зсувів. Для її
усунення необхідно вжити комплекс інженер-
них заходів (терасування, виположування ярів,
дренування). З огляду на реальний стан фі-
нансування навряд чи можна розраховувати
на їх масштабне проведення. Аналіз літерату-
ри та власні спостереження свідчать, що де-
ревна рослинність навіть на стрімких схилах є
дієвим засобом їх закріплення [7, 8]. Ефек-
тивність протиерозійних функцій напряму за-
лежить від структури та стану насаджень. На
нашу думку, насамперед потрібно проводити
лісівничі заходи з відновлення та поліпшення
Таблиця 3. Таксаційна характеристика
деревостану пробної площі № 3
Table 3. Taxation characteristics of woody stand of plot N 3
Вид
Діаметр
стовбура, см
Висота, м
І ярус
Pinus sylvestris 26—32 15—20
Acer platanoides 18—24 16—18
ІІ ярус
Ulmus glabra 16—20 12—15
Fraxinus excelsior 14—20 13—15
Acer platanoides 12—16 10—12
Populus nigra 10—20 12—15
23ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1
Деревна та чагарникова рослинність наддніпрянських схилів у межах Національного ботанічного саду...
санітарного стану насаджень (рубки догляду
та санітарні рубки), які забезпечать форму-
вання бажаного складу насаджень, їх просто-
рової структури, створення сприятливих умов
для росту і розвитку лісового поновлення та
ґрунтового покриву, що має важливе значен-
ня для захисту ґрунтів від змиву та розмиву.
При підборі видів деревних рослин для ви-
рощування на схилах слід дотримуватися та-
ких вимог:
1) обирати рослини з потужною глибокою
кореневою системою, яка сприяє дренажу, пе-
реведенню поверхневого стоку в глибинний та
скріпленню ґрунту;
2) при закрiпленнi крутих схилiв використо-
вувати рослини, якi розмножуються вегетатив-
но — кореневими паростками та вiд вод ками,
котрi скріплюють ґрунт своїми коренями i за-
хищають його вiд змиву i розмиву (наприклад,
тополю сіріючу (Populus canescens Ait. Smith.)
та осику (Populus tremula L.);
3) пiдбирати рослини стiйкi, які ростуть на
еродованих землях і відновлюють їх родю-
чість, збагачуючи ґрунт азотом та кальцієм
(наприклад, вільха чорна та види лип (Tilia));
4) обирати рослини, які утворюють розпу-
шену м’яку підстилку з великою вологоєм-
нiс тю i водопропускною здатністю.
Такі насадження будуть бiологiчно стiй ки-
ми, здатними ефективно виконувати фітоме-
ліо ративні, санітарні, захисні та естетичні функ-
ції, створити умови для збільшення видового
різноманіття біоти буферної зони НБС.
На нашу думку, підбору рослин має переду-
вати детальне вивчення локальних екологіч-
них (мікрокліматичних, едафічних, орографіч-
них) умов, що дасть змогу оптимально враху-
вати локальні лісорослинні особливості при
створенні насаджень.
Для збагачення видового складу та оптимі-
зації силових насаджень увагу слід приділити
плодовим i лiкарським видам та рослинам-ме до-
носам: груші звичайній (Pyrus communis L.),
яблуні лісовій (Malus sylvestris Mill.), айві зви-
чайній (Cydonia oblonga Mill.), смородині чор-
ній (Ribes nígrum L.), обліписі крушиноподіб-
ній (Hippophaë rhamnoides L.), видам шипши-
ни (ssp. Rosa L.), горобині звичайній (Sorbus
aucuparia L.), аронії чорноплідній (Aronia me-
lanocarpa), ірзі звичайній (Amelanchier Med.),
кизильнику горизонтальному (Cotone aster ho-
risontalis Decaisne) тощо.
Висновки
Проведені дослідження засвідчили, що еко-
логічні умови схилів (орієнтація, крутизна,
ґрунтовий покрив, ступінь еродованості, осо-
бливості мікрорельефу) є різноманітними.
Структура деревостанів дуже різноманітна
та не завжди оптимально відповідає орографіч-
ним, едафічним та лісорослинним умовам. За-
звичай вони представлені насадженнями од но-
типної просторової структури з різною зім к-
неністю крон. Природне відновлення спосте-
рігається лише на окремих ділянках і по требує
вжиття відповідних заходів.
Видовий склад похідних деревостанів є об-
меженим і представлений переважно листяни-
ми аборигенними видами. Збагачення асорти-
менту за рахунок інших видів поліпшить стій-
кість та корисність схилових насаджень.
Фітосанітарний стан обстежених територій
здебільшого є незадовільним. Велика кількість
сухостійних, уражених хворобами та шкідни-
ками, ослаблених і відмираючих дерев, захара-
щеність потребують вжиття термінових заходів
для поліпшення санітарного стану насаджень.
Дієвим способом посилення захисних і
протиерозійних функцій схилових насаджень
є зба гачення їх видового складу та оптиміза-
ція просторової структури, проведення робіт
зі сприяння поновленню.
1. Гладун Г.Б. Захисні лісові насадження, проекту-
вання, вирощування, впорядкування / Г.Б. Гла-
дун, М.Є. Трофименко, М.А. Лохматов / За ред.
Г.Б. Гладуна. — Харків: Нове слово, 2003. — 390 с.
2. Кохно М.А. Дендрофлора України. Дикорослі й
культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. Час-
тина 1: Довідник / М.А. Кохно, Л.І. Пархоменко,
А.У. Зарубенко та ін. / За ред. М.А. Кохна. — К.:
Фітосоціоцентр, 2002. — 448 с.
3. Краснов В.П. Атлас рослин-індикаторів і типів лісо-
рослинних умов України: Монографія / В.П. Крас-
нов, О.О. Орлов, М.М. Ведмідь. — Новоград-
Волинський: НОВОград, 2009. — 488 с.
24 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1
О.М. Горєлов, Н.М. Чорномаз
4. Миркин Б.М. Современная наука о растительнос-
ти / Б.М. Миркин, Л.Г. Наумова, А.И. Соломещ. —
М.: Логос, 2001. — 254 с.
5. Нормативно-справочные материалы для таксации
лесов Украины и Молдавии / Под ред. А.З. Шви-
денко. — К.: Урожай, 1987. — 559 с.
6. Пилипенко О.І. Системи захисту ґрунтів від ерозій /
О.І. Пилипенко, В.Ю. Юхновський, М.М. Вед-
мідь. — К.: Златояр, 2004. — 435 с.
7. Штофель М.О. Лісова меліорація. Основи агролісо-
меліоративного районування та принципи до бору
деревних та кущових порід для лісомеліоративних
насаджень / М.О. Штофель. — К.: НАУ, 2004. — 40 с.
8. Юхновський В.Ю. Лісоаграрні ландшафти рівнин-
ної України. Оптимізація, нормативи, екологічні
аспекти / В.Ю. Юхновський. — К. : Ін-т аграрної
економіки, 2003. — 273 с.
9. Юхновський В.Ю. Теоретичні і технологічні основи
оптимізації системи захисних лісових насаджень:
Наук.-метод. рекомендації / В.Ю. Юхновський,
О.І. Пилипенко, С.М. Дударець та ін. — К.: НАУ,
2008. — 31 с.
10. Якубенко Б.Є. Польовий практикум з ботаніки /
Б.Є. Якубенко. — 4-те вид. перероб. та доп. — К.:
Фітосоціоцентр, 2014. — 400 с.
REFERENCES
1. Gladun, G.B., Trofimenko, M.E. and Lohmatov, M.A
(2003), Zahisni lisovi nasadzhennya, proektuvannya,
viroschuvannya, vporyadkuvannya [The protective fo-
rest planting, planning, growing, organizations]. Za
red. G. B. Gladuna, Harkiv, Nove slovo, 390 p.
2. Kohno, M.A., Parhomenko, L.I., Zarubenko, A.U. ta in.
(2002), Dendroflora Ukraini. Dikorosli i kultivovani
dereva i kuschi. Pokritonasinni. Chastina 1. Dovidnik
[The dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees
and bushes. Angiospermae. Part 1. Reference book]. Za
red. M.A. Kohno, Kyiv, Fitosotsiotsentr, 448 p.
3. Krasnov, V.P., Orlov, O.O. and Vedmid, M.M. (2009), At-
las roslin–indikatoriv i tipiv lisoroslinih umov Ukraini:
Monografiya, Novograd-Volinskiy [Atlas of plants-in-
dicators and types of woody terms of Ukraine : Mono-
graph]. NOVOgrad, 488 p.
4. Mirkin, B.M., Naumova, L.G. and Solomesch, A.I. (2001),
Sovremennaya nauka o rastitelnosti [Modern science
about a vegetation]. M., Logos, 254 p.
5. Normativno-spravochnyie materialyi dlya taksatsii lesov
Ukrainyi i Moldavii [Normatively-certificate materials
for fixing the price of the forests of Ukraine and Molda-
via]. Pod red. A.Z. Shvidenka, (1987), Kyiv, Urozhay,
559 p.
6. Pilipenko, O.I., Yuhnovskiy, V.Y. and Vedmid, M.M.
(2004), Sistemi zahistu Gruntiv vid eroziy [The systems
of defence of soils are from erosions]. Kyiv, Zlatoyar,
435 p.
7. Shtofel, M.O. (2004), Lisova melIoratsiya. Osnovi ag-
rolisomeliorativnogo rayonuvannya ta printsipi doboru
derevnih ta kuschovih porId dlya lisomelIorativnih na-
sadzhen [Forest land-reclamation. Bases of the agro-
forestal districting and principles of selection of arbo-
real and shrub breeds are for planting of woodymelio-
ratins planting]. Kyiv, 40 p.
8. Yuhnovskiy, V.Yu. (2003), Lisoagrarni landshafti riv-
ninnoi Ukraini. Optimizatsiya, normativi, ekologich ni
aspekti [The forest and agricultural landscapes of flat
Ukraine. Optimization, norms, ecological aspects].
Ky iv, Institut agrarnoi ekonomiki, 273 p.
9. Yuhnovskiy, V.Y., Pilipenko, O.I., Dudarets, S.M. ta in.
(2008), Teoretichni i tehnologichni osnovi optimiza-
t sii sistemi zahisnih lisovih nasadzhen, Naukovo-me-
to dich ni rekomendatsiyi [Theoretical and technologi-
cal bases of optimization of the system of the protective
forest planting. Scientifically methodical recommen-
dations]. Kyiv, NAU, 31 p.
10. Yakubenko, B.E. (2014), Poloviy praktikum z botaniki
[The field practical work is from a botany]. 4-te vidan-
nya pereroblene ta dopovnene, Kyiv, Fitosotsiotsentr,
400 p.
Рекомендував до друку С.І. Кузнецов
Надійшла до редакції 30.11.2015 р.
А.М. Горелов, Н.М. Чорномаз
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
ДРЕВЕСНАЯ И КУСТАРНИКОВАЯ
РАСТИТЕЛЬНОСТЬ ДНЕПРОВСКИХ
СКЛОНОВ В ПРЕДЕЛАХ НАЦИОНАЛЬНОГО
БОТАНИЧЕСКОГО САДА им. Н.Н. ГРИШКО
НАН УКРАИНЫ
Приведены результаты исследований современного
состояния древесной и кустарниковой растительно-
сти днепровских склонов в пределах Национального
ботанического сада им. Н.Н. Гришко НАН Украины.
Установлено, что видовой состав насаждений доста-
точно однообразный — в основном это листопадные
растения: Robinia pseudoacacia L., Acer platanoides L.,
Fraxinus excelsior L., Acer negundo L., Ulmus glabrа Hubs.
и др. Пространственная структура достаточно разно-
образна, что обусловлено неоднородностью экологи-
ческих условий. Приведена характеристика лесовед-
ческих, орографических и почвенных условий ис-
следованных склонов, что может быть обоснованием
для рекомендаций по подбору видового состава и
оптимизации их пространственной структуры.
Ключевые слова: древесная и кустарниковая расти-
тельность, склоны, эрозия, деградированность.
25ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2016, № 1
Деревна та чагарникова рослинність наддніпрянських схилів у межах Національного ботанічного саду...
O.M. Gorelov, N.M. Chornomaz
M.M. Gryshko National Botanical Garden,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
TREES AND SHRUBS VEGETATION
OF DNIEPER SLOPES OF M.M. GRYSHKO
NATIONAL BOTANICAL GARDEN
OF THE NAS OF UKRAINE
The results of the current state of the woody and shrub
vegetation of slopes of M.M. Gryshko National Botanical
Garden of the NAS of Ukraine are given. Іt is established
that the species composition rather monotonous, basi-
cally, this deciduous species: Robinia pseudoacacia L.,
Acer platanoides L., Fraxinus excelsior L., Acer negundo L.,
Ulmus glabra Hubs. etc. The spatial structure is quite di-
verse, corresponding diversity environmental conditions.
The characteristic of forestry, orographic, environmental
and soil conditions studied slopes, which can be the basis
for making recommendations regarding the selection of
species composition and recommendations for their im-
provement.
Key words: tree and shrub vegetation, slope, erosion, de-
gradation.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-148 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:39:56Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/d4/7e50860f146802eacd8a54b15492c9d4.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1482019-11-11T08:13:26Z Trees and shrubs vegetation of Dnieper slopes of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine Деревна та чагарникова рослинність наддніпрянських схилів у межах Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України Gorelov, O.M. Chornomaz, N.M. The results of the current state of the woody and shrub vegetation of slopes of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine are given. Іt is established that the species composition rather monotonous, basically, this deciduous species: Robinia pseudoacacia L., Acer platanoides L., Fraxinus excelsior L., Acer negundo L., Ulmus glabra Hubs. etc. The spatial structure is quite diverse, corresponding diversity environmental conditions. The characteristic of forestry, orographic, environmental and soil conditions studied slopes, which can be the basis for making recommendations regarding the selection of species composition and recommendations for their improvement. Наведено результати досліджень сучасного стану деревної та чагарникової рослинності наддніпрянських схилів у межах Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Встановлено, що видовий склад деревостанів досить одноманітний – здебільшого це листяні рослини: Robinia pseudoacacia L., Acer platanoides L., Fraxinus excelsior L., Acer negundo L., Ulmus glabrа Hubs. та ін. Просторова структура досить різноманітна, що зумовлено неоднорідністю екологічних умов. Наведено характеристику лісівничих, орографічних та ґрунтових умов досліджених схилів, що може бути підставою для рекомендацій щодо підбору видового складу та оптимізації їх просторової структури. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2016-05-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/148 10.5281/zenodo.2333496 Plant Introduction; Vol 69 (2016); 18-25 Інтродукція Рослин; Том 69 (2016); 18-25 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377712 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/148/139 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Gorelov, O.M. Chornomaz, N.M. Деревна та чагарникова рослинність наддніпрянських схилів у межах Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title | Деревна та чагарникова рослинність наддніпрянських схилів у межах Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_alt | Trees and shrubs vegetation of Dnieper slopes of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| title_full | Деревна та чагарникова рослинність наддніпрянських схилів у межах Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_fullStr | Деревна та чагарникова рослинність наддніпрянських схилів у межах Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_full_unstemmed | Деревна та чагарникова рослинність наддніпрянських схилів у межах Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_short | Деревна та чагарникова рослинність наддніпрянських схилів у межах Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_sort | деревна та чагарникова рослинність наддніпрянських схилів у межах національного ботанічного саду ім. м.м. гришка нан україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/148 |
| work_keys_str_mv | AT gorelovom treesandshrubsvegetationofdnieperslopesofmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT chornomaznm treesandshrubsvegetationofdnieperslopesofmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT gorelovom derevnatačagarnikovaroslinnístʹnaddníprânsʹkihshilívumežahnacíonalʹnogobotaníčnogosaduímmmgriškananukraíni AT chornomaznm derevnatačagarnikovaroslinnístʹnaddníprânsʹkihshilívumežahnacíonalʹnogobotaníčnogosaduímmmgriškananukraíni |