Функціональний зв’язок фітогормонального статусу видів актинідії з регенераційною здатністю і статтю рослин
Endogenous content of phytohormones has been investigated in one-year shoots of different actinidia species, which were introduced in Ukraine. Relationship between phytohormon status of plants and their ability to rooting was established. One of the main factors, which takes influence on plant regen...
Gespeichert in:
| Datum: | 1999 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
1999
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1481 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860145017758154752 |
|---|---|
| author | Skripchenko, N.V. Musatenko, L.I. Moroz, P.A. Vasjuk, V.A. |
| author_facet | Skripchenko, N.V. Musatenko, L.I. Moroz, P.A. Vasjuk, V.A. |
| author_sort | Skripchenko, N.V. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-24T14:27:35Z |
| description | Endogenous content of phytohormones has been investigated in one-year shoots of different actinidia species, which were introduced in Ukraine. Relationship between phytohormon status of plants and their ability to rooting was established. One of the main factors, which takes influence on plant regeneration ability for reproduction by green stem cuttings is a relation between endogenous auxins, cytokinins and abscisic-acid in actinidia shoots. Actinidia female plants have greater ratio of phytohormonal balance than male ones. This testifies to functional relation between sex and a ratio of endogenous content of stimulants and ingibitors in the plants. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3366272 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:52:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 631.524:631.52:634.1
ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ З В ’ЯЗОК
ФІТОГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСУ ВИДІВ АКТИНІД І Ї
З РЕГЕНЕРАЦІЙНОЮ ЗДАТНІСТЮ І СТАТТЮ РОСЛИН
Н. В. СКРИПЧЕНКО1, Л. і. МУСАТЕНКО2, П. А. МОРОЗ’ , В. А. ВАСЮК1
1 Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України
Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1
2 Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН Україна
Україна, 01601 Київ 1, вул. Терещенківсьха. 2
Досліджено ендогенний вм іст фітогормомю в однорічних пагонах актинід ії р ізних видів, інтродукованих у л і
состеповій зон і України. Встановлена кореляційна залежність м іж фітогормональним статусом рослин і здат
ністю їх до обкорінення. Співвідношення ендогенних ауксинів, цитокінінів і абсцизової кислоти у пагонах ак
тинідії є одним з головних чинників, щ о впливають на регенераційну здатність рослин при розмноженні зе
леними живцями. У рослин актинід ії ж іночої статі коеф іцієнт гормонального балансу вищий, ніж у чоловічої
Це свідчить про наявність зв 'язку м > ста “ до і співвідношенням ендогенного вмісту стимуляторів та інгібіто
рів у рослинах.
Протягом останніх десятиріч у На_онально-
му ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН
України ведеться плідна робота з птродукції
і селекції актинідії. На с ь о г о д н і тут інтроду-
ковано 5 видів актинідії: китайська, пурпуро
ва, гостра, полігама, коломікта (Actinidia chi-
nensis Planch, A. purpurea Rehd, A. arguta
(Siebold et Zucc.) Planch, ex Miq., A. poligama
(Siebold et Zucc.) Miq., A. kolomikta (Maxim.)
Maxim.), виведено низку сортів і перспекти
вних форм [13]. Рід Actinidia Lindl. належить
до родини Actinidiaceae Hutch., який об ’єд
нує 36 видів. Сучасний природний ареал
його зосереджений у субтропічних, тропіч
них і частково помірних широтах Східної Азії
[1]. Актинідія — це релікт флори палеогено
вого і неогенового періодів. В ті часи, за
свідченням палеоботаніки [2], представники
цього роду були поширені на території су
часної Європи. Палеокарпологічними дослі
дженнями ідентифіковано залишки рослин
© Н. В. СКРИПЧЕНКО, Л. і. МУСАТЕНКО, П. А МОРОЗ,
В. А. ВАСЮК, 1999
96
представників роду Actinidia в найнижчих бу-
ровугільних горизонтах на півдні Білорусі, міо
ценовій флорі Карпат та Причорномор’я. То>
сучасна Східна Азія є лише сховищем для
представників роду Actinidia; інтродукція їх є
Україну — не просто перенесення в нові умо
ви, а повернення на прадавню батьківщину.
Незважаючи на досягнуті успіхи в селес-
ції, актинідія до цього часу залишається ма-
лопоширеною культурою в аматорських і
фермерських садах. Одна з головних причл-
такого становища — нестача посадкового
матеріалу. Актинідія добре розмножуєтьс-
живцюванням і в умовах культури спос'!
розмноження за допомогою зелених живце
є основним [5]. Ефективність адвентивне:
ризогенезу актинідії залежить від багать:*
чинників: водного і температурного режиме
складу субстрату, генотипу рослини, фіз-:-
логічного стану вихідного рослинного ма~е-
ріалу та ін.
Регуляція процесів росту і розвитку рс>:-
лин здійснюється завдяки балансу ф ітогс:-
ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № -
Функціональний зв’язок фітогормонального статусу видів актинідії
монів [14]. Здатність до відновлення рос
линного організму з окремих його частин
■акож пов'язується з функцією гормонів [8].
Встановлено залежність обкорінення живців
актинідії від вмісту цитокінінів та їх концент-
зації на початковій фазі розвитку [15, 16].
Являють інтерес експериментальні дані сто
совно участі фітогормонів стимулювальної
дії та інгібіторів в диференціації статі рос
лин, а також стосовно кореляції між ендо
генним рівнем ростових речовин і статтю
эослин [12, 17, 18].
Метою даної роботи було визначення оп-
'имальних термінів зеленого живцювання
лри розмноженні рослин видів роду Actini-
сіа і встановлення залежності між регенера
ційною здатністю пагонів та їх гормональ-
-им балансом. Дослідження проводились на
4 видах актинідій: A. chinensis, A. arguta,
A. polygama, A. kolomikta. Види A. polygama і
A. chinensis були відібрані для дослідження,
: скільки вони мають контрастну регенера
ційну здатність при розмноженні їх методом
селеного живцювання. A. chinensis власти
вий найменший ступінь обкорінення в умо-
іах холодних парників (10—20 % ), а А. ро-
gama — стабільно високий (до 93 %). Для
встановлення зв ’язку між статтю рослини та
фітогормональним статусом брали пагони
arguta і A. kolomikta чоловічої (ч.) і жіночої
<.) статі. A. polygama — це рослини жіночої
статі, які в перші 3 роки генеративного роз-
ситку вели себе як полігамні, забезпечуючи
-эрмальне плодоношення.
Для живцювання використовували серед-
о частину однорічних вегетативних і веге
тативно-генеративних пагонів актинідії. Жи-
:ді нарізали на шматочки довжиною 10—
5 см з 2—3 бруньками. Живцювання прово
дили за методикою розмноження деревних
<ущових рослин [3] в період з травня по
ерпень, який згідно з літературними дани-
.1 є сприятливим для обкорінення живців,
становлено, що найефективнішим термі-
см відбору зразків для живцювання була
сетя декада червня (21.06), коли всі дослі-
_-:ені види показали високу здатність до
вкорінення (рис. 1), і саджанці мали добре
сзвинену надземну частину. Цей строк і
з обраний для вивчення фітогормонально-
: Ч 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2
РИС. 1. Залежність обкорінення (О, %) живців актинідії
від термінів живцювання:
І — 25.05, I I - 11.06, I I I - 21.06, IV — 04.07, V - 12.07, VI —
28.07, VII— 10.08; 1 — Actinidia kolomikta (ж.), 2 - А . arguta (ж.),
З — A. polygama, 4 - А . kolomikta (ч.), 5 — A. arguta (ч.), Є —
A. chinensis
го статусу рослин. Високий ступінь обкорі
нення живців актинідії спостерігався також у
першій декаді серпня, але при цьому над
земна частина живців не розвивалась, а
одержані саджанці мали значно слабшу ко
реневу систему.
Одночасно із закладанням живців у суб
страт на обкорінення відбирали зразки для
визначення фітогормонального статусу, які
фіксували рідким азотом. Екстракцію, очи
щення і розділення фітогормонів проводили
відповідно до методичних рекомендацій, роз
роблених в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холод
ного НАН України [6 ]. Вільні і кон ’юговані
97
3014
Н . В. Скрипненко, Л. І. Мусатенко, П . А. Мороз, В. А. Васюк
РИС. 2. Залежність обкорінення (О, %) живців актинідії
від коефіцієнту гормонального балансу Вр. Умовні по
значення див. у підпису до рис. 1
форми індолілоцтової (ІОК) та абсцизової
кислоти (АБК) і загальний вміст цитокінінів
(ЦТК) визначали на високоефективному р і
динному хроматографі “ Phillips Pye Unicam
Ltd” (СІНА), колонки “Spherisorb 5 nm ODS” і
“Ultrasphere ODS pd 5 4,6 mm v 25 cm Beck
man” (США). Повторність дослідів була три
кратна, отримані результати обробляли ста
тистично методом дисперсійного аналізу.
На думку більшості дослідників, одним з
основних чинників, що регулює процеси роз
витку і обкорінення живців, є вміст ауксинів
у пагонах материнських рослин. Рівень аук
синів у початковій стадії ризогенезу визна
чає кінцевий результат цього процесу [7].
Одержані нами дані свідчать, що значний
рівень ауксинів властивий усім зразкам ак
тинідії, відібраним у зазначений термін, що
підтверджує оптимальність вибраного періо
ду живцювання. Найвищий вміст кон’югова-
них форм ІОК виявлено в A. kolomikta (ж.) —
14 652,0 н г /г маси сирої речовини, найниж
чий — A. arguta (ч.) — 1485,0. A. chinensis
характеризується вищим вмістом ІОК порів
няно з A. arguta (ч.) — 2079,0 н г /г маси си
рої речовини, хоч вона показала найменшу
здатність до обкорінення — від 10 до ЗО %.
Такий характер накопичення ІОК свідчить,
що наявність ауксинів є основним, але не
єдиним чинником, який впливає на обкорі
нення живців актинідії. У пагонах усіх видів
актинідії, що вивчалися, вільні форми ІОК були
виявлені в дуже низьких слідових кількостях,
які, очевидно, можуть бути визначені при
збільшенні наважки. Можливо, це пояснює
ться тим, що для аналізу відбирали проби із
середньої частини пагонів, тоді як відомо,
що центр синтезу ауксинів зосереджений в
апікальних меристемах рослин. Результати
аналізу показали, що рослини жіночої статі
містять кон’югованих форм ІОК в кілька ра
зів більше, ніж чоловічої (у A. arguta в 9, у
A. kolomikta — в 6 разів). За багаторічними
дослідженнями рослини жіночої статі мають
і більший ступінь обкорінення, ніж чолові
чі, — відповідно 90,0 і 66,0 % та 86,7 і
76,6 % для цих видів актинідії, що і можна
пояснити різним вмістом ендогенної ІОК в
період розмноження. Таким чином, одержані
дані свідчать про те, що краще обкорінюю-
ться живці рослин з високим вмістом аукси
нів, значно гірше — з низьким.
Успіх диференціації коренів у калюсних
тканинах залежить не лише від наявності
ауксинів. Цитокініни також стимулюють поділ
клітин в інтактних рослинах, взаємодіючи з
ауксинами. В дослідах з іншими культурами
показано, що рослини жіночої і чоловічої
статі відрізняються за вмістом ЦТК. Біоло
гічна активність останніх була вищою в ор
ганах жіночих рослин. Встановлено також,
що збільшення вмісту ЦТК зумовлює феміні
зацію рослин [10, 12].
Наші дослідження показали, що вміст ЦТК
у пагонах рослин актинідії найвищий у
A. arguta (ж.) — 140,0 н г/г маси сирої речо
вини, а найнижчий — у рослин чоловічої
статі A. kolomikta (38,0 нг/г). Рівень ЦТК у
пагонах рослин жіночої статі A. arguta ви
щий, ніж у рослин чоловічої статі: 140,0 і
126,0 н г/г маси сирої речовини.
У той час як фітогормони — ауксини і ци
токініни — є стимуляторами ризогенезу, їх
антагоніст — АБК — гальмує фізіологічні
процеси росту і розвитку тканин [4]. Для
всіх видів актинідії характерний невисокий
вміст вільних форм АБК і майже відсутні
кон’юговані форми. Не виключено, що такий
розподіл фітогормонів є видовою особливіс
тю або ж обумовлений реакцією рослинного
організму на стрес, викликаний живцюван
ням. Високий вміст АБК як вільної, так і
кон’югованої форми спостерігається в паго
98 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2
Функціональний зв’язок фітогормонального статусу видів актинідії
нах A. chinensis — відповідно 40,2 і 7,8 н г/г
маси сирої речовини. Найнижчий вміст віль
ної форми АБК властивий для виду А. роїу-
gama — 8,2 нг/г, кон ’юговані форми АБК ви
явлено в слідових кількостях. Ці показники
корелюють з найвищим ступенем обкорі
нення живців у A. polygama (93,3 %) і най
нижчим у A. chinensis (10 %).
Таким чином, наші результати підтвер
джують дані про те, що вміст ендогенної
АБК впливає на регенераційну здатність ро
слин, виступаючи інгібітором процесу обко-
рінення живців актинідії [5]. Але в пагонах
жіночої статі рівень АБК вищий порівняно з
пагонами чоловічої, що свідчить про залеж
ність регенераційної здатності живців від
зсього комплексу стимуляторів і інгібіторів
дього процесу [8, 9], а не від окремого рос-
'ового гормону. Виходячи з цього, визнача
л и коефіцієнт гормонального балансу Вр [9]
з дослідних зразках як відношення вмісту
ЮК+ЦТК)/АБК (таблиця, рис. 2). Так, у А.
зоїудата коефіцієнт гормонального балансу
дорівнює 461,0 при обкоріненні 93,3 %, тоді
-к у A. chinensis він становить лише 45,0
при обкоріненні 10 %. У решти зразків від
повідні показники підтверджують загальну
"енденцію — більшому коефіцієнту фітогор-
юнального балансу відповідає вищий сту-
■ нь обкорінення живців (див. рис. 2). У ви-
азності статі рослин важливу роль відіграє
взаємозв’язок як між органами, що синте
зують різні гормони, так і між самими фіто-
эрмонами — стимуляторами і інгібіторами.
їм іс т і співвіднош ення ф ітогормонів
пагонах актинід ії
^ П X Ш 2 го го s L1 5 “0 о
- г1 >■ ф
АБК, нг/г
маси сирої
речовини
са і
а 1—
-г0 * 0 -
~ 5 о
У х о Ві
ль
на
Ко
н’
ю
-
го
ва
на
ЦТ
К,
н
г
си
си
рс
но
ви
ни +
S
arguta (ж.) 11,3 31,8 * 140,0 360
- arguta (ч.) 1,5 10,2 * 126,0 158
- kolomikta (ж.) 14,7 78,3 4,8 40,0 177
- kolomikta (ч.) 2,6 15,9 4,8 38,0 128
polygama 3,7 8,2 * 80,0 461
- chinensis 2,1 40,2 7,8 66,7 45
: ечовини були виявлені в низьких кількостях (1—3 нг/г
- С И сирої речовини).
У рослин жіночої статі коефіцієнт гормональ
ного балансу вищий, ніж у рослин чоловічої.
Результати експерименту свідчать, що
живцям жіночої статі завжди властивий зна
чно вищий показник обкорінення. Крім того,
співвідношення регуляторів росту є специ
фічним для різних видів актинідії і статі рос
лин. Оптимальний період живцювання акти
нідії — друга половина червня — перша де
када липня. Живці, заготовлені у цей період,
добре розвиваються і, що найважливіше,
саджанці встигають закінчити ріст до кінця
вегетаційного періоду.
Отримані дані дають можливість стверд
жувати, що регенераційна здатність рослин
залежить від вмісту і взаємодії усіх компо
нентів гормонального комплексу пагонів ак
тинідії в період їх живцювання. Це дозволяє
розглядати гормональний баланс як критерій
ефективності обкорінення живців актинідії.
1. Головач А. Г. Лианы, их биология и использова
ние. — Л.: Наука, 1973. — 260 с.
2. Дорофеев П. И. Развитие третичной флоры СССР
по данным палеокарпологических исследований: Ав-
тореф. дис. ... д-ра биол. наук. — Л., 1964. — 43 с.
3. Ермаков Б. С. Размножение древесных и кустарни
ковых растений зелеными черенками. — Кишинев:
Штиинца, 1981. — 222 с.
4. Кефели В. И., Коф Э. М., Власов П. В., Кислин Е. И.
Природный ингибитор роста — абсцизовая кисло
та. — М.: Наука, 1989. — 184 с.
5. Колбасина Э. И. Новые нетрадиционные культуры
сада — источники лечебно-диетических продуктов
питания / / Нетрадиционные садовые культуры. —
Мичуринск: Всерос. НИИ садоводства, 1994. —
С. 6—49.
6. Методические рекомендации по определению фи
тогормонов. — Киев: Ин-т ботаники АН УССР,
1988. — 78 с.
7. Муромцев Г. С., Чкаников Д. И., Кулаева О. Н., Гам-
бург К. 3. Основы химической регуляции роста и
продуктивности растений.— М.: Агропромиздат,
19 8 7 .-3 8 3 с.
8. Регуляторы роста и развития растений. — Киев:
Наук, думка, 1989. — 186 с.
9. Савинский С. В., Григорюк И. А., Ткачев В. И. Гор
мональный статус листьев озимой пшеницы при
воздействии полистимулина в условиях засухи / /
Докл. АН Украины. — 1992. — 2. — С. 134—137.
10. Хрянин В. Н., Чайлахян М. X. Влияние длины дня на
сексуализацию конопли и шпината / / Докл. АН
Арм ССР. — 1977. - 55, N 3. — С. 186—191.
11. Чайлахян М. X., Аксенова Н. П., Константинова Т. Н.
и др. Генетическая и гормональная регуляция рос
та, цветения и проявления пола у растений. — М.:
ВИНИТИ, 1990. — 160 с. — (Итоги науки и техники.
Сер. Физиология растений; Т. 7).
12. Чайлахян М. X., Хрянин В. Н. Пол растений и его
гормональная регуляция. — М.: Наука, 1982. — 176 с.
5.V 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, Ns 2 99
Н. В. Скрипченко, Л. І. Мусатенко, П. А. Мороз, В. А. Васюк
13. Шайтан И. М., Мороз П. А., Клименко С. В. Интро
дукция и селекция южных и новых плодовых расте
ний. — К.: Наук, думка, 1983. — 214 с.
14. Уоринг Ф., Филлипс И. Рост растений и дифферен-
цировка. — М.: Мир, 1984. — 512 с.
15. Centeno М. L., Rodriguez A., Albuerne М. A. et al.
Uptake, distribution and metabolism of 6-benzylade-
nine and cytokinine content during callus initiation from
Actinidia deliciosa tissues / / J. Plant Physiol. —
1998. — 152, N 5. — P. 480-486.
16. Fernandez B., Centeno M. L , Feito I. et al. Simultane
ous analysis of cytokinins, auxins and abscisic-acid by
combined immunoaffinity chromatography, high-per
formance liquid-chromatography and immunoassay / /
Phytochem. Anal. — 1995. — 6 , N 1. — P. 49—54.
17. Marchetti S., Zampa C., Chiesa F. Sex modification in
Actinidia deliciosa var deliciosa / / Euphytica. —
1992. — 64, N 3. — P. 205—213.
18. Ombrello Т. М., Garrison S. A. Endogenous gibberel-
lins and cytokinins in spear tips of asparagus officinalis
in relation to sex expression / / J. Amer. Soc. Hort.
Sci. — 1987. — 112, N 3. — P. 539-544.
Надійшла 19.01.2000
ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ СВЯЗЬ
ФИТОГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСА ВИДОВ
АКТИНИДИИ С РЕГЕНЕРАЦИОННОЙ
СПОСОБНОСТЬЮ И ПОЛОМ РАСТЕНИЙ
Н. В. Скрипченко \ Л. И. Мусатенко2,
П. А. Мороз \ В. А. Васюк ’
1 Национальный ботанический сад
им. H. Н. Гришко НАН Украины. Киев
2 Институт ботаники
им. Н. Г. Холодного НАН Украины. Киег
Исследовано эндогенное содержание ф.-тогормонов в
однолетних побегах актинидии разных б^дов интроду-
цированных в лесостепной зоне Украг’~=> Установлена
корреляционная зависимость между фитогормона." =-
ным статусом растений и их способностью к укоре
нению. Соотношение эндогенных ауксинов, цитокин.--
нов и абсцизовой кислоты в побегах актинидии являе*-
ся одним из основных факторов, влияющих на регене
рационную способность растений при размножена»
зелеными черенками. У растений актинидии женсксг:
пола коэффициент гормонального баланса более вы
сокий, чем у мужского. Это свидетельствует о налич.ч»
связи между полом и соотношением эндогенного сс-
держания стимуляторов и ингибиторов в растениях.
FUNCTIONAL RELATION OF ACTINIDIA
SPECIES PHYTOHORMONAL STATUS WITH
REGENERATION ABILITY AND SEX OF PLANTS
N. V. Skripchenko \ L. I. Musatenko 2,
P. A. Moroz V. A. Vasjuk'
М. M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv
M. G. Holodniy Institute of Botany,
National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv
Endogenous content of phytohormones has been invest-
gated in one-year shoots of different actinidia species
which were introducted in Ukraine. Relationship betwee*
phytohormon status of plants and their ability to rootsn;
was established. One of the main factors, which takes
influence on plant regeneration ability for reproduction
green stem cuttings is a relation between endogenc<-e
auxins, cytokinins and abscisic-acid in actinidia shoes
Actinidia female plants have greater ratio of phytohcr-
monal balance than male ones. This testifies to functiona
relation between sex and a ratio of endogenous content ?
stimulants and ingibitors in the plants.
100 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, ‘t -
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1481 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:52:54Z |
| publishDate | 1999 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/6f/41bcc06e5fb28b9eb6ef2addffc37b6f.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-14812020-01-24T14:27:35Z Functional relation of Actinidia species phytohormonal status with regeneration ability and sex of plants Функціональний зв’язок фітогормонального статусу видів актинідії з регенераційною здатністю і статтю рослин Skripchenko, N.V. Musatenko, L.I. Moroz, P.A. Vasjuk, V.A. Endogenous content of phytohormones has been investigated in one-year shoots of different actinidia species, which were introduced in Ukraine. Relationship between phytohormon status of plants and their ability to rooting was established. One of the main factors, which takes influence on plant regeneration ability for reproduction by green stem cuttings is a relation between endogenous auxins, cytokinins and abscisic-acid in actinidia shoots. Actinidia female plants have greater ratio of phytohormonal balance than male ones. This testifies to functional relation between sex and a ratio of endogenous content of stimulants and ingibitors in the plants. Досліджено ендогенний вміст фітогормонів в однорічних пагонах актинідії різних видів, інтродукованих у лісостеповій зоні України. Встановлена кореляційна залежність між фітогормональним статусом рослин і здатністю їх до обкорінення. Співвідношення ендогенних ауксинів, цитокінінів і абсцизової кислоти у пагонах актинідії є одним з головних чинників, що впливають на регенераційну здатність рослин при розмноженні зеленими живцями. У рослин актинідії жіночої статі коефіцієнт гормонального балансу вищий, ніж у чоловічої. Це свідчить про наявність зв’язку між статтю і співвідношенням ендогенного вмісту стимуляторів та інгібіторів у рослинах. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1481 10.5281/zenodo.3366272 Plant Introduction; Vol 2 (1999); 96-100 Інтродукція Рослин; Том 2 (1999); 96-100 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377896 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1481/1429 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Skripchenko, N.V. Musatenko, L.I. Moroz, P.A. Vasjuk, V.A. Функціональний зв’язок фітогормонального статусу видів актинідії з регенераційною здатністю і статтю рослин |
| title | Функціональний зв’язок фітогормонального статусу видів актинідії з регенераційною здатністю і статтю рослин |
| title_alt | Functional relation of Actinidia species phytohormonal status with regeneration ability and sex of plants |
| title_full | Функціональний зв’язок фітогормонального статусу видів актинідії з регенераційною здатністю і статтю рослин |
| title_fullStr | Функціональний зв’язок фітогормонального статусу видів актинідії з регенераційною здатністю і статтю рослин |
| title_full_unstemmed | Функціональний зв’язок фітогормонального статусу видів актинідії з регенераційною здатністю і статтю рослин |
| title_short | Функціональний зв’язок фітогормонального статусу видів актинідії з регенераційною здатністю і статтю рослин |
| title_sort | функціональний зв’язок фітогормонального статусу видів актинідії з регенераційною здатністю і статтю рослин |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1481 |
| work_keys_str_mv | AT skripchenkonv functionalrelationofactinidiaspeciesphytohormonalstatuswithregenerationabilityandsexofplants AT musatenkoli functionalrelationofactinidiaspeciesphytohormonalstatuswithregenerationabilityandsexofplants AT morozpa functionalrelationofactinidiaspeciesphytohormonalstatuswithregenerationabilityandsexofplants AT vasjukva functionalrelationofactinidiaspeciesphytohormonalstatuswithregenerationabilityandsexofplants AT skripchenkonv funkcíonalʹnijzvâzokfítogormonalʹnogostatusuvidívaktinídíízregeneracíjnoûzdatnístûístattûroslin AT musatenkoli funkcíonalʹnijzvâzokfítogormonalʹnogostatusuvidívaktinídíízregeneracíjnoûzdatnístûístattûroslin AT morozpa funkcíonalʹnijzvâzokfítogormonalʹnogostatusuvidívaktinídíízregeneracíjnoûzdatnístûístattûroslin AT vasjukva funkcíonalʹnijzvâzokfítogormonalʹnogostatusuvidívaktinídíízregeneracíjnoûzdatnístûístattûroslin |