Buchumschlag

Історія створення та основні проблеми сучасного стану дендропарку “Олександрія” НАН України

In the enclosed article, you will find short historical data regarding the foundation of the park; research analyses of the aged oak-wood, developed ways and methods for optimization of oakery; discussed problems connected with the man caused pollution of park territory.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:1999
1. Verfasser: Mordatenko, L.P.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1486
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860145023547342848
author Mordatenko, L.P.
author_facet Mordatenko, L.P.
author_sort Mordatenko, L.P.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-24T14:38:31Z
description In the enclosed article, you will find short historical data regarding the foundation of the park; research analyses of the aged oak-wood, developed ways and methods for optimization of oakery; discussed problems connected with the man caused pollution of park territory.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3366291
first_indexed 2025-07-17T12:52:58Z
format Article
fulltext Ботанічні сади та дендропарки України УДК 58.006”З Г ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО СТАНУ ДЕНДРОПАРКУ “ОЛЕКСА НДРІЯ ” НАН УКРАЇНИ Л. П. МОРДАТЕНКО Дендрологічний парк “Олександрія' НАН У е р а '- / Україна, 09100 Біла Церква, дендропарк ‘ О ге сан д а я ’ НАН України Наведено короткі історичні матеріал.',, стосуються створення парку. Проаналізовано дослідження, які проводилися у віковій д іброві; намічено шляхи та методи оптим ізацїі дубових насаджень. Висвітлено про­ блеми, пов’язані з техногенним забрудненням території парку. Серед пам’яток садово-паркового мистецт­ ва кінця XVIII — початку XIX с_ державний дендрологічний парк “Олександрія', що роз­ ташований у Білій Церкві, посідає визначне місце. Це один з небагатьох великих парків України, де пейзажні композиції, закладені засновниками парку понад 200 років тому, зберегли неповторну красу і вражають ма­ льовничістю краєвидів. Створення парку “Олександрія” поз’язано з історичним минулим Правобережної Ук­ раїни. В 1737—1750 pp. на Білоцерківщині неодноразово спалахували повстання селян (гайдамаків) проти польської шляхти. Ці по­ встання перетворились у справжню війну українського народу проти польських гноби­ телів. Особливе місце в цій війні займає по­ встання під проводом козака Залізняка та уманського сотника Гонти, що увійшло в іс­ торію під назвою “ Коліївщина” . За участь у придушенні повстання гайдамаків коронний гетьман Франциск-Ксаверій Браницький в 1775 р. одержав у нагороду від польського короля у довічне спадкове володіння маєт­ ності Білоцерківського староства. Площа його земель разом з лісовим угіддям стано­ вила 400 тис. десятин. Білоцерківське ста- Э Л. П. МОРДАТЕНКО, 1999 роство на той час було одним з найбільших і найбагатших у східній Польщі. До нього входило два містечки — Біла Церква і Ста­ вище, а також 134 села і хутори, у яких проживало близько 40 тис. селян. Восени 1781 р. Ф .-К. Браницький одру­ жився з Олександрою Василівною Енгель- гарт, племінницею князя Г.О. Потьомкіна, яка служила камер-фрейліною при дворі Ка­ терини II. Після смерті цариці (1796) подруж­ жя змушене було виїхати на постійне місце проживання до Білої Церкви, де раніше про­ водило лише весняні та літні місяці. Олек­ сандра Василівна отримала у подарунок від чоловіка маєтність на околиці міста, у віковій діброві, і почала налагоджувати тут парк, який назвала своїм ім ’ям — “Олександрія” . Будівництво парку почалось у кінці XVIII ст. (1793 p.). У цей період у Західній Європі поширювався англійський тип паркобуду- вання, тому і “Олександрія” упорядковува­ лась у такому ж стилі. Закладений як припалацовий парк с ім ’ї графа Браницького, парк створювався на основі природної діброви в модному на той час романтичному стилі. Творчий пошук видатних архітекторів-пар- кобудівників Ботані, Вітта, садівника Станга і ти­ танічна робота тисяч кріпаків дозволили ство­ :SSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2 123 Л. П . Мордатенко рити парк, який вже на початку XIX ст. спра­ ведливо вважався одним із кращих у Європі. Автором генерального плану парку був ві­ домий архітектор-паркобудівник Мюффо. Під його керівництвом впроваджувались гру­ пові і рядові насадження на найближчих до резиденції ділянках парку та створені перші декоративні споруди. У кожній з трьох балок були влаштовані каскади глибоких ставків з чистою джерельною водою, створені водо­ спади, фонтани, арочні містки. Куточки пар­ ку прикрасили архітектурні споруди: колона­ да “Луна” , павільйон “Ротонда", “Китайський м істок” , “Руїни” , “ Колона суму” , “Турецький будиночок” та ін. Через глибокий яр у вер­ шині балки був перекинутий ефектний лег­ кий висячий місток, який отримав назву “Чортів м іст” . Браницькі прикрашали парк бронзовими і мармуровими статуями, ваза­ ми, виготовленими відомими російськими і зарубіжними майстрами, влаштовували на його території мальовничі декоративні ком­ позиції з величезних каменів і штучних зе­ мельних підвищень. З Північної Америки і Західної Європи в парк завозились рідкісні екзотичні рослини. “Неповторне сплетіння алей, галявин, во­ дного дзеркала ставків, гармонійне поєд­ нання аборигенної та інтродукованої рос­ линності, вдале розміщення малих архітек­ турних форм створило справжню перлину на лівому березі річки Рось” [5, с. 6]. У 1815 р. Олександра Василівна привез­ ла з Берліна в Білу Церкву 15-річного Авгус­ та Енса, який протягом наступних 54 років працював у “Олександрії” садівником. Він вніс значні зміни у первісне облаштування паркової території. Під керівництвом Енса були сформовані ландшафтні композиції на Великій і Малій галявинах з включенням хвойних і листяних порід, які і на сьогодніш­ ній день вражають красою. Оформлено ве­ лику ландшафтну ділянку, розміщену на пів­ нічний захід від головної резиденції, прове­ дені інші роботи. За багаторічну працю і у зв ’язку з 50-річчям служби А.Енса господарі встановили в одному з куточків парку па­ м ’ятну металеву колону, яка зараз знаходи­ ться на острові Золотий Колос. На створення парку “Олександрія” О.В. Бра- ницька витратила 4 млн крб золотом. Коли її запитували, чому вона не збудує у парку палацу, гідного її імені і достатку, вона від­ повідала, що любить садити рослини, а не будувати. І дійсно, парк і сьогодні вражає величчю і красою краєвидів, багатством флори, завезеної з різних куточків світу. За спогадами Олександра Бердяева, який часто бував у парку до революції, “Олек­ сандрія” — один з кращих парків не тільки Росії, а й Європи. Красою парку захоплювалися також Гав­ рило Державін, Олександр Пушкін, Тарас Шевченко, Адам Міцкевич. Парк відвідували імператор Росії Олександр І та члени імпе­ раторської с ім ’ї, декабристи, члени Півден­ ного товариства, визначні діячі Росії, Поль­ щі, України. Закладений у подарунок моло­ дій і прекрасній Олександрі Браницькій, яка доклала багато зусиль до його створення, і названий на її честь парк як сімейна вотчи­ на с ім ’ї Браницьких проіснував до 1917 р. Останньою володаркою з роду графів Браницьких стала дружина онука, Марія Єв- стафієвна. Під час лютневої буржуазно-де­ мократичної революції 1917 р. вона виїхала за кордон. Роки революції, громадянської війни та післявоєнної розрухи були згубними для парку. Розграбовані і зруйновані палаци та територія парку, пошкоджені малі архітекту­ рні форми, вирубано багато цінних дерев. Оголошення парку заповідником та переда­ ча його у відання сільськогосподарського технікуму, пізніше реорганізованого в сіль­ ськогосподарський інститут, припинило руй­ націю парку, але за браком коштів не про­ водилось відновлення зруйнованого і рете­ льний догляд за рослинністю. Серйозних пошкоджень парку було завда­ но у роки Великої Вітчизняної війни. І лише з 1946 p., коли його було передано у відан­ ня Академії наук УРСР, розпочинається по­ ступове відродження парку. Архітектор Кри­ воручко розробляє проект відродження ма­ лих архітектурних форм, таких як “Руїна” , колонада “Луна” , “ Ротонда” , “Китайський м істок” . Під його керівництвом здійснюють­ ся реставраційні роботи. Збираються по 124 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2 Історія створення та основні проблеми сучасного стану дендропарку “Олександрія” Ж парку залишки колись розкішної колекції скульптур і проводиться їх реставрація. Роз­ шукується і відновлюється алейно-доріжна сітка, освоюються нові ландшафтні ділянки, відновлюються скульптури. За останні 15 років парк поповнився но­ вими ландшафтними композиціями та па­ м ’ятними знаками, такими як Пам'ятний знак на Палієвій горі, “Лава декабристів” , Пам’ятний знак на честь 200-річчя створен­ ня парку, скульптурами Меркурія. Гладіато­ ра, Аполона Бельведерського, Китаєць та Китаянка біля Китайського містка", Патерча- та, “Той, що в скелі сидить* та Всі вони органічно вписались в існуюн ландшафтні композиції, прикрасили і збагатили парк. Сьогодні “Олександрія" не тільки пам’ятка садово-паркового мистецтва а Державний дендрологічний парк, як оголошено поста­ новою Ради Міністрів УРСР від 12 червня 1983 р. № 311, а Указом Президента Украї­ ни “Про території та об ’єкти природно- заповідного фонду загальнодержавного зна­ чення” від 9 грудня 1998 р. № 1341/98 зм і­ нено межі парку — площа збільшилась і ста­ новить тепер 297,0 га. Дендропарк загальнодержавного значен­ ня створено з метою збереження вивчення у спеціально створених умовах різноманіт­ них видів дерев, чагарників, трав’янистих квіткових рослин для найефективн.шого нау­ кового, культурного, рекреаційного та іншо­ го використання. Основним завданням парку є: збережен­ ня, вивчення, відтворення і поповнення ко­ лекцій видів, особливо рідкісних та зникаю­ чих рослин; проведення науково-дослідних робіт та екологічної освітньо-виховної роботи. Для забезпечення необхідного режиму охорони і ефективного використання виді­ ляються зони — експозиційна, наукова, за­ повідна і адміністративно-господарська. Науково-дослідна робота на території парку здійснюється науковими підрозділами (відділи паркознавства, репродуктивної б іо­ логії, квітникарства, збагачення дендрофло­ ри; лабораторії насінництва і первинного ви­ пробування, природної флори, екології ланд­ шафтів та захисту рослин) з метою вивчення природних процесів та забезпечення постій­ ного спостереження за їх змінами, екологіч­ ного прогнозування, розробки наукових ос­ нов охорони, відтворення і використання рослинних ресурсів. Головним завданням є здійснення фундаментальних і прикладних досліджень з метою одержання нових нау­ кових знань, збереження, відновлення та по­ дальшого розвитку дендропарку. З цією ме­ тою дендропарк розробляє основні напрям­ ки досліджень, враховуючи рішення Президії НАН України, а.також рекомендації наукових Рад з проблем; складає, узгоджує і виконує плани науково-дослідних робіт, вирішує пи­ тання їх матеріально-технічного і фінансо­ вого забезпечення; вивчає, аналізує та уза­ гальнює досягнення світової дендрологічної науки і садово-паркового мистецтва, визна­ чає можливості їх використання в умовах дендропарку та інших парків України; бере участь у конкурсах наукових робіт, прово­ дить конференції, наради, симпозіуми, ви­ ставки, в тому числі міжнародні; здійснює інформаційну та видавничу діяльність; спри­ яє підготовці наукових кадрів через навчан­ ня в аспірантурі, докторантурі, стажуванні у провідних наукових установах. Основними напрямками наукових дослі­ джень є: вивчення теоретичних і практичних питань інтродукції та акліматизації рослин; розробка наукових основ охорони рослин­ ного світу; вивчення способів вирощування, розмноження, селекції і впровадження де­ коративних, лікарських, харчових, паркових та інших цінних рослин; розробка методів захисту інтродуктивних рослин від шкідників і хвороб; вивчення генетичних та фізіолого- біохімічних аспектів стійкості до хімічного забруднення навколишнього природного се­ редовища; створення бази даних для ЕОМ про колекційні фонди рослин, рідкісні рос­ лини регіону, ком п ’ютеризація інших дослі­ джень. Аналізуючи науково-дослідну роботу, яку проводять співробітники парку, необхідно відмітити наступне. Більшість старовинних парків України бу­ ли створені на основі природних насаджень. Шляхом продуманих ландшафтних рубок та посадок нових високодекоративних видів останні перетворились згодом у паркові. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2 125 Л. П . Мордатенко Z..Z звичайний є однією з найпоширені- з Україні деревних порід. Угрупування --■их д ер е в — діброви, найбільш високо­ продуктивні і багаті у флористичному відно­ шенні лісові ценози, одна з основних рос­ линних формацій лісів України. Діброви за­ ймають в наш час більше четвертої частини всієї покритої лісом території країни. За да­ ними останнього лісовпорядкування наса­ джень Білоцерківського держлісгоспу куль­ тури з переважанням дуба звичайного за­ ймають 63,9 % покритої лісом площі. Зро­ зуміло, що цю деревну породу нерідко ви­ користовують як головну і для створення паркових композицій. Нам відомі такі парки, як Шарівка, Качанівка, Сокиринський, Кор- суньський та інші, що були створені на ос­ нові дібров. В основу будівництва дендрологічного парку “Олександрія” також були покладені дубові насадження. Крім дуба в парку зрос­ тають його супутники, головним чином клен гостролистий і липа серцелиста. Самосів цих дерев, а також ясена звичайного значно скоротили площу діброви дендропарку в останні роки. В процесі інтродукційної роботи парк по­ повнено численними екзотами з різних час­ тин світу. У формуванні його ландшафтів в даний час беруть участь близько 1600 видів і форм деревних, чагарникових і трав'янис­ тих рослин. Діброва дендропарку “Олександрія” є уні­ кальною пам'яткою природи і садово-пар­ кового мистецтва і має велику флористичну та художньо-естетичну цінність. Займаючи центральну частину парку, вона є тим кар­ касом, на якому базується велика частина ландшафтів. Розташований на околиці промислового міста поблизу р. Рось на території, прорі­ заній глибокими балками, досить великий дубовий масив вікових дерев (більше як 40 га) виконує водоохоронні, водорегулюю- чі, ґрунтозахисні, рекреаційні функції, а та­ кож несе велике ландшафтне навантаження. Тому стає зрозумілим, чому в дендропар­ ку “Олександрія” протягом багатьох років проводяться наукові дослідження по збере­ женню, відновленню, а в окремих випадках і реконструкції діброви парку. Актуальність і необхідність проведення таких досліджень була обумовлена катастрофічною деграда­ цією діброви парку [6]. За останні 20 років в “Олександрії” : 1) вивчено склад трав’янистого покриву, визначено стан вікової діброви, типи Грунтів, їх фізичні, водні та агрохімічні властивості, проведено алелопатичні дослідження, у по­ льових дослідах вивчено питання руйнуван­ ня дернини, застосування додаткового по­ ливу, внесення добрив, посів і приорювання сидератів для покращання стану вікових де­ рев, проведено облік видового складу шкід­ ливої ентомофауни та патогенної мікрофло­ ри, наявної в насадженнях, визначено її вплив на ріст, облиствіння, синтез пігментів та транспірацію листя; 2) досліджена ефективність дії бактері­ альних препаратів та фунгіцидів у боротьбі зі шкідниками-листоїдами і борошнистою росою дуба, дана фітоценотична і лісотак- саційна характеристика насаджень, виділені типи лісу, вивчено питання плодоношення, природного і штучного відновлення дубових насаджень. З викладеного зрозуміло, що досліджен­ ня, проведені в “Олександрії” , носили комп­ лексний і цілеспрямований характер. Над ви­ рішенням зазначених питань працювали такі науковці, як М.М. Грисюк, Б.Є. Балковсь- кий, П.П. Чавченко, Г.Г. Бранецький, В.Б. Пав- ловський, В.М. Гайдамак, П.І. Макаренко, Т.Є. Булгакова, С.І. Галкін та ін. [1, 2]. Незважаючи на велику кількість проведе­ них досліджень, повністю вирішити пробле­ му оптимізації діброви не вдалося. На нашу думку, відмирання дерев головним чином пов’язано з їх значним віком — 200—250 ро­ ків. Безумовно, цей вік для дуба далеко не граничний і дерева теоретично можуть ус­ пішно рости ще протягом багатьох десяти­ річ. Але не можна не зважати на ту обста­ вину, що з роками на насадження парку все збільшуються рекреаційні навантаження, по­ гіршується стан повітря і ґрунтових вод. В таких умовах ослаблені дерева не можуть протистояти шкідникам і хворобам. У зв ’язку з цим питання відновлення і реконструкції 126 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2 Історія створення та основні проблеми сучасного стану дендропарку “Олександрія” діброви дендропарку в наш час набуло ще більшої актуальності і гостроти. Вирішуючи цю проблему, ми свідомо роз­ діляємо дубові насадження парку на два ти ­ пи: діброву паркову (трав’яну), яка існує без підліску вже багато десятиріч, і д іброву л і­ сового типу зі значною присутністю в наса­ дженнях супутників дуба. Ми вважали, що головне наше завдання на даному етапі по­ лягає в якнайдовшому збереженні існуючої структури дубових насаджень. Тому в пар­ ковій діброві заплановано і практично про­ водяться заходи щодо ландшафтної і фіто- ценотичної оптимізації насаджень. До них належать видалення невластивих для д ібро­ ви і невиправдано введених сюди видів буз­ ку, вейгели ранньої, дейції, барбарису тощо; видалення самосіву дерев — клену, робінії, яблуні, груші, черешні, чагарників — жимо­ лості татарської, глоду звичайного, ірги ко­ лосистої, малини та ін.; видалення сухих і надмірно низько опущених гілок старих ду­ бів, окремих пригнічених, хворих дерев дуба і тих, що втратили декоративність; пломбу­ вання дупел, видалення зі стовбурів плодо­ вих тіл трутовиків і т. д. На окремих ділянках, де за останні роки випало декілька дубів (прогалинах), практи­ куються роботи по відновленню дубових на­ саджень. Для цього з плюсових дерев денд­ ропарку (і не тільки дендропарку) з добре розвинутими кронами заготовляли жолуді, вирощували сіянці і дворічними висаджували на смуги підготовленої землі (дискування дернини, оранка і підготовка ґрунту лісовою фрезою). Є дослідні ділянки, закладені з су­ путниками дуба — кленом і липою, а також і такі, де як підгон використано дуб бореаль- ний — породу швидкорослу, і головне, яка не пошкоджується борошнистою росою. За­ кладка дослідних ділянок посівом жолудів дала гірші результати. Дослідження показали, що реконструкція вікової діброви закладанням невеликих д і­ лянок є одним із перспективних методів. Але тут є і проблеми. Головна з них — це та, що такі відновлювальні ділянки негативно впливають на загальне естетичне сприйнят­ тя вікової діброви як рідкісного паркового ландшафту. Тому ми поки що обережно ставимося до створення великої кількості таких ділянок. Може, згодом, після повної деградації трав’янистої діброви, потрібно буде створювати їх масово. Не менш важливою і складною пробле­ мою в парку є реконструкція ділянок діброви лісового типу. В роки, яким передує поміт­ ний урожай жолудів, на більшості таких д і­ лянок відмічено добре природне відновлен­ ня дуба. Але в подальшому в таких наса­ дженнях сіянці в більшості гинуть від нестачі світла. У зв ’язку з цим ми дійшли висновку, що відновлення ділянок діброви лісового типу тільки природним шляхом слід визнати недоцільним. Краще, на наш погляд, відно­ влювати їх штучним методом, переважно посадкою сіянців та саджанців на постійне місце. Адже внаслідок відмирання груп ста­ рих дерев дуба між кронами дерев, що за­ лишаються, утворюються вікна. У них ми практикуємо висаджувати дво- та трирічні саджанці методом густої культури з обов 'яз­ ковим подальшим доглядом: обкошуванням ділянок, прополкою та розпушуванням ґрун­ ту, своєчасним проведенням рубок догляду (прочисткою освітлення, видаленням пригні­ чених і відмираючих екземплярів). Практика показала, що прогалини, на яких висаджую­ ться дубки, повинні бути не менше 0,07— 0,08 га. Там, де таких вікон немає, створю­ ються насадження недібровного типу. Голов­ ні породи тут — липа і ясен з присутністю в молодому віці кленів гостролистого і польо­ вого, явора та граба звичайного. Насаджен­ ня такі існують 20—40 років. Ймовірно, що за таких умов не слід орієнтуватися на ство­ рення суцільних культур дуба на даних тери­ торіях, адже це може призвести до нераціо­ нального використання існуючих тут наса­ джень. У діброві лісового типу проводяться захо­ ди оптимізації для підтримання відповідних умов для лісового ценозу, сприяння приро­ дному відновленню найцінніших супутників дуба — липи, ясена, і навпаки, своєчасному видаленню малоцінних і агресивних видів — клена американського, акації білої та ін. Під полог насаджень вводяться типові для д іб ­ рови чагарники: ліщина, глід та ін. [4]. ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, Ns 2 127 Л. П . Мордатенко Ще одна важлива проблема, над якою працюють наукові спеціалісти, пов’язана з техногенним забрудненням території денд­ ропарку. Територія дендропарку “Олександрія" (ґрун­ ти, води) з кінця 1960-х років піддається ма­ сованому техногенному забрудненню. Пріо­ ритетне місце серед забруднювачів на сьо­ годні належить сполукам хрому і нафтопро­ дуктам, які надходять, відповідно, з відхо­ дами гальванічного цеху авіаремзаводу і з прилеглої території військового аеродрому, та поліхлорбіфенілам, джерело надходження яких точно не встановлено. За даними Біло­ церківської СЕС, середньорічна концентра­ ція нафтопродуктів у верхів’ї ставка “ Потер­ чата” (західний каскад ставків дендропар­ ку) у 1997 р. становила 4,7 мл/л, а Сг®+ — 8,94 мл/л, що перевищує ГДК у 16 і 80 разів відповідно. Окреме місце належить радіоак­ тивному забрудненню місцевості. Є також непрямі дані про наявність на території пар­ ку високоактивних повітряних полютантів. Загальна площа забруднення згідно з мате­ ріалами гідробіологічних обстежень, прове­ дених Правобережною геологічною експе­ дицією у 1990 p., дорівнювала 140 га. Тривале хронічне забруднення території, очевидно, створило сильне навантаження на паркову екосистему. Спеціалісти дендро­ парку під час планових наукових досліджень 1993—1997 pp. і частково 1998 р. встано­ вили, що у її функціонуванні намітились сер­ йозні порушення. Виявлені істотні зміни у щільності і дина­ міці чисельності окремих елементів зооцено­ зу, зокрема комах-дендрофагів. Відомо, що останні є дуже чутливим компонентом еко­ системи і досить точно характеризують її стан. У дендропарку “Олександрія” згідно з ар­ хівними матеріалами і літературними дани­ ми у минулому неодноразово спостеріга­ лись спалахи масового розмноження шкід- ників-листоїдів дубу. Передостанній діючий осередок зеленої дубової листовійки був зафіксований тут у 1979—1983 pp. Між спа­ лахами чисельності окремих видів філофагів завжди існувала досить довга перерва, що дозволяла діброві відновлюватись. У тепері­ шній час характер спалахів суттєво змінився. У 1991—1998 pp. спостерігались градації чисельності зимового п'ядуна, що супрово­ джувалось значними пошкодженнями дубу. Але разом з цим у насадженні зростала чи­ сельність іншого виду — зеленої дубової ли­ стовійки. У 1998 р. дефоліація крон цим шкідником вже перевищувала 50 % і у на­ ступному році слід очікувати збільшення ступеня пошкодженості дерев. Таким чином, спалах масового розмноження філофагів набув затяжного характеру. Це становить надзвичайну небезпеку віковічній діброві “Олександрії” . За останній час у паркових насадженнях збільшилась кількість масових видів комах- дендрофагів. Перехід звичайно фонових ви­ дів у нову якість відбувається з надзвичай­ ною швидкістю. Насамперед це стосується дубової несправжньощитівки і корового ялицевого хермесу, стійке підвищення чи­ сельності яких спостерігається протягом ос­ танніх 3—4 років. Фактично вся діброва за­ раз є великим осередком розмноження ду­ бової несправжньощитівки. Заселені як віко­ вічні, так і молоді дерева. Щільність колоній цього виду настільки значна (до кількасот личинок 2-го віку на 1 см2 кори пагонів), що спричинює всихання пагонів і цілих гілок у кроні. Скачкоподібно збільшилась за період 1995—1998 pp. чисельність популяції коро­ вого ялицевого хермесу. До цього часу він навіть не значився у списку комах, що зу­ стрічаються у дендропарку “Олександрія” . Намітилась тенденція до підйому чисельнос­ ті ще одного небезпечного філофага — ду­ бової широкомінуючої молі. Дослідження показують, що спалахи ма­ сового розмноження двох зазначених вище “нових” видів шкідників, а також модринової чохлоноски, бузкової молі, павутинної брус- линової молі можна віднести до градієнтно­ го типу. Це свідчить про стійкі порушення у їх місцепроживаннях, відсутність або слаб­ кість механізмів природного регулювання їх чисельності. Спостерігається помітна активізація діяль­ ності фітопатогенних грибів, особливо мік- роміцетів. Збільшились частота і інтенсив­ ність епіфітотій. Раніше тільки епіфітотії бо­ рошнистої роси дубу завдавали шкоди пар­ 128 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2 Історія створення та основні проблеми сучасного стану дендропарку “Олександрія” ковим насадженням. Інші види фітопатогенів не мали великого значення у біоценозі пар­ ку. На сьогодні масові ураження грибковими хворобами охоплюють значну кількість м іс­ цевих і інтродукованих видів дерев та кущів. Мова йде про чорну плямистість клену, ас- кохітоз гіркокаштану звичайного, плямис­ тість бобовника та ін. Матеріали лісопатологічних обстежень і інвентаризації хвойних, що зростають у пар­ ку “Олександрія", показують, що у наса­ дженнях спостерігається послаблення (зр і­ дження хвої, сухокронність і суховершин- ність) сосни звичайної у віці від 80 років, швидке всихання (поодиноке і групами) ві­ ковічних екземплярів цього виду, послаб­ лення сосни чорної, починаючи з дерев 40- річного віку, а також сосни Веймутової у віці 110 років. За останні 10—15 ро- в повністю розпалась алея сосни Веймутова у районі Муру, спостерігається прискорене всихання рослин цього виду на Ялиновій алеї, знахо­ диться у стані розпаду Нагірна ялинова алея (протягом останніх років тут випали усі мо­ лоді ялини, висаджені з метою її реконстру­ кції). Значний відпад ялини звичайної моло­ дого віку спостерігався також на Ялиновій алеї. Тією чи іншою мірою втратили біоло­ гічну стійкість змішаний деревостан на при­ бережній галявині і деревостан Нагірної д іб ­ рови. Багато дерев молодого і середнього віку вражені тут дереворуйнівними грибами і мають незадовільний стан. Значно збільшився поточний випад дубу черешчатого. Тільки за період з 1990 по 1999 р. з насаджень вилучено 116 дерев. Спостерігається також погіршення стану ін­ ших порід (ясену звичайного у східній час­ тині парку, вільхи чорної, верби білої та ін.). Таким чином, процеси послаблення, втрати стійкості тією чи іншою мірою охопили всі ділянки паркових насаджень. Яку саме роль у порушенні стійкості і деградації паркової екосистеми відіграє техногенне забруднен­ ня? Очевидно, що тематика цих досліджень має велике значення, адже техногенне за­ бруднення є однією з основних причин ба­ гатьох негативних змін екосиситеми. Не ви­ ключено, що ці зміни є наслідком саме три­ ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2 валого хронічного забруднення. Це припу­ щення має істотну підставу. Так, у районі імпактного забруднення (За­ хідна балка), тобто там, де слід очікувати найбільш виражені порушення, досліджен­ нями виявлено сильний негативний вплив забруднювачів на водну і прибережну рос­ линність, а також на стан насадження. У зоні довготривалого забруднення нафтопродук­ тами кількість дерев із ступенем висихання крони до 75 % у 15 разів перевищує конт­ рольні дані. Відмічається збільшення некроз- них та інших уражень дерев зі збільшенням рівня забруднення. У районі нового парку у місці виходу нафтопродуктів та інших забру­ днювачів практично повністю висохла ділян­ ка тополь. Детальне вивчення стану сосни звичайної у районі Східної галявини виявило численні і різнобічні порушення росту і роз­ витку молодих дерев. До них належать зм і­ ни феноритмів розвитку, ріст бруньок і про­ будження сплячих бруньок, гіпертрофія хвої, різні її деформації, аномальні кількісні зміни смоляних ходів у хвої тощо. Відомо, що такі зміни відбуваються під впливом різних за­ бруднювачів, а також малих хронічних доз радіації, і сосна в цьому плані є хорошим індикатором. Тому основною метою, що стоїть перед науковцями парку, є вивчення особливостей функціонування паркової екосистеми з по­ рушенням стійкості, розробка рекомендацій і методів її охорони та захисту від шкідливих факторів у зв ’язку з техногенним забруд­ ненням [3]. Для цього необхідно: встановити і вивчити чинники, що послабляють паркові насадження, та роль в цьому техногенного забруднення; вивчити процеси їх міграції і акумуляції у ґрунтах, водах, тваринному і рослинному ценозах; виявити і уточнити роз­ міри пошкодження насаджень та їх деграда­ ції; вивчити причинно-наслідкові зв ’язки, що призводять до погіршення стану насаджень; виявити вплив забруднювачів на гідро- і пе- добіонтів (видовий склад, структуру ценозу, динаміку чисельності, стійкість до забруднен­ ня) і випробувати найбільш ефективні і еко­ логічні методи біологічного, хімічного та фі­ зичного очищення забруднених вод і ґрунтів. 129 17 — ЗО 14 Л. П . Мордатенко 1. ГаДдамах В. М., Мордатенко Л. П., Головко Е. А. Дброва дендропарку “Олександрія": стан, проблеми оптимізації і відновлення. — Біла Церква: Ексель- сіор, 1994. — 42 с. 2. Гайдамак В. М., Мордатенко Л. П., Кляшторная Г. В. Фитоценотическая структура городских парковых дубрав в подзоне луговых степей / / Вопросы лесной биоценологии, экологии и охраны природы в степ­ ной зоне. — Куйбышев: Куйбышев, гос. ун-т, 1989. — С. 54—65. 3. Головко Е. А., Мордатенко Л. П., Галкін С. І. та ін. Оцінка стану деревної рослинності дендропарку “Олександрія” НАН України в зв'язку з забрудненням його території нафтопродуктами / / Проблеми експе­ риментальної ботаніки та екології рослин. — К.: Наук, думка, 1997. — Вип. 1. — С. 223—225. 4. Мордатенко Л. П., Галкін С. І. Досвід реконструкції діброви дендропарку “Олександрія” НАН України / / Вісн. Білоцерк. держ. аграр. ун-ту. — 1998. — Вип. 7, ч. 2. — С. 59-62. 5. Мордатенко Л. П., Роговський С. В. “Олександрія”: зберегти для нащадків / / Міськ. госп-во України. — 1997. — № 3. — С. 45—46. 6 . Научные основы сохранения и восстановления дуб­ равы и других парковых ландшафтов дендрозапо­ ведника “Александрия АН УССР (Заключ. отчет 1974—1978 гг.) / Дендрозаповедмик 'Александрия” АН УССР. — № ГР74002802; Инв. № 183-ОЛ. Белая Церковь. 1979. — 307 с. Надійшла 19.10.99 ИСТОРИЯ СОЗДАНИЯ И ОСНОВНЫЕ ПРОБЛЕМЫ СОВРЕМЕННОГО СОСТОЯНИЯ ДЕНДРОПАРКА “АЛЕКСАНДРИЯ” НАН УКРАИНЫ Л. П. Мордатенко Дендрологический парк “Александрия” НАН Украины, Белая Церковь Представлены краткие исторические материалы, ка­ сающиеся создания парка. Проанализированы иссле­ дования, которые проводились в вековой дубраве; на­ мечены пути и методы оптимизации дубовых насажде­ ний, освещены проблемы, связанные с техногенным загрязнением территории парка. THE FOUNDATION HISTORY AND THE MAIN CONDITION PROBLEMS OF DENDROPARK “OLEKSANDRIA” OF NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE L. P. Mordatenko State dendrological park “Oleksandria” , National Academy of Sciences of Ukraine, Bila Tserkva In the enclosed article, you will find short historical data regarding the foundation of the park; research analyses of the aged oak-wood, developed ways and methods for optimization of oakery; discussed problems connected with the man caused pollution of park territory. 130 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1486
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:52:58Z
publishDate 1999
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/03/3e023d6514aed918e808a5a4cc846203.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-14862020-01-24T14:38:31Z The foundation history and the main condition problems of dendropark "Oleksandria" of National Academy of Sciences of Ukraine Історія створення та основні проблеми сучасного стану дендропарку “Олександрія” НАН України Mordatenko, L.P. In the enclosed article, you will find short historical data regarding the foundation of the park; research analyses of the aged oak-wood, developed ways and methods for optimization of oakery; discussed problems connected with the man caused pollution of park territory. Наведено короткі історичні матеріали, що стосуються створення парку. Проаналізовано дослідження, які проводилися у віковій діброві; намічено шляхи та методи оптимізації дубових насаджень. Висвітлено проблеми, пов’язані з техногенним забрудненням території парку. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1486 10.5281/zenodo.3366291 Plant Introduction; Vol 2 (1999); 123-130 Інтродукція Рослин; Том 2 (1999); 123-130 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377896 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1486/1434 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Mordatenko, L.P.
Історія створення та основні проблеми сучасного стану дендропарку “Олександрія” НАН України
title Історія створення та основні проблеми сучасного стану дендропарку “Олександрія” НАН України
title_alt The foundation history and the main condition problems of dendropark "Oleksandria" of National Academy of Sciences of Ukraine
title_full Історія створення та основні проблеми сучасного стану дендропарку “Олександрія” НАН України
title_fullStr Історія створення та основні проблеми сучасного стану дендропарку “Олександрія” НАН України
title_full_unstemmed Історія створення та основні проблеми сучасного стану дендропарку “Олександрія” НАН України
title_short Історія створення та основні проблеми сучасного стану дендропарку “Олександрія” НАН України
title_sort історія створення та основні проблеми сучасного стану дендропарку “олександрія” нан україни
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1486
work_keys_str_mv AT mordatenkolp thefoundationhistoryandthemainconditionproblemsofdendroparkquotoleksandriaquotofnationalacademyofsciencesofukraine
AT mordatenkolp ístoríâstvorennâtaosnovníproblemisučasnogostanudendroparkuoleksandríânanukraíni
AT mordatenkolp foundationhistoryandthemainconditionproblemsofdendroparkquotoleksandriaquotofnationalacademyofsciencesofukraine

Ähnliche Einträge