Підсумки і перспективи інтродукції рослин в Криворізькому ботанічному саду НАН України

The creation Krivoy Rog Botanical Gardens is caused by the environment pollution and a necessity to use plants for remediation of the contaminated lands. It is shown, that the collection fund of plants consisting from 923 taxons of trees and bushes, 541 flower decorative plants of the open ground, 2...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:1999
Автори: Mazur, A.Y., Fedorovsky, V.D.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1487
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860145025320484864
author Mazur, A.Y.
Fedorovsky, V.D.
author_facet Mazur, A.Y.
Fedorovsky, V.D.
author_sort Mazur, A.Y.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-01-24T14:39:14Z
description The creation Krivoy Rog Botanical Gardens is caused by the environment pollution and a necessity to use plants for remediation of the contaminated lands. It is shown, that the collection fund of plants consisting from 923 taxons of trees and bushes, 541 flower decorative plants of the open ground, 267 taxons of the closed ground, 677 taxons of natural flora make the basis of the Gardens. The characteristic of the collection fund is given. The estimation of the prospects of botanical geographical areas for introduction of new species and their use for the environment optimization is given.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3366294
first_indexed 2025-07-17T12:52:59Z
format Article
fulltext УДК 631.529 ПІДСУМКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ІНТРО ДУКЦІЇ РОСЛИН В КРИ В О РІЗЬ КО М У БОТАНІЧНОМУ САДУ НАН УКРАЇНИ А. Ю. МАЗУР, В. Д. ФЕДОРОВСЬКИ/ Криворізький ботанічний сад НАН У г :з - , - Украіна, 50026 Кривий Ріг, вул. М а р ^ і' і : І Висвітлюються умови створення бота - чного саду, колекційного фонду і перспективи подальшої інтродук­ ц ії рослин. Створення Криворізького бота----- саду викликано тяжким екологічним : - ансвищем у Кривбасі і необхідністю оптиг.*за_‘ техно­ генних ландшафтів за допомсгсю оослин. Основу саду складає колекційний с с - л рос­ лин з 923 таксонів дерев та чаггз~.-< з. 541 таксону квітниково-декоративних рослин від­ критого ґрунту, 767 таксонів закри~ого ґрун­ ту, 677 таксонів природної флори, наведена характеристика колекційного фонду ~ерс- пективність ботаніко-географічних областей для інтродукції нових видів і використав-я останніх для оптимізації навколишнього се­ редовища. Інтенсивна розробка залізорудг-их родо­ вищ видозмінила природні ландшафти. Криз- басу на техногенні — відвали, кар ’єр-’ _ла- косховища, проммайданчики, що призвело до загрозливих екологічних умов. Загальна площа порушених земель досягла 36 тис. га. У процесі видобутку, переробки і збагачен-я рудної сировини, зберігання відходів в ат­ мосферу і водоймища надходить протягом року 1,2 млн т різних шкідливих промисло­ вих викидів — пилу, оксиду вуглецю, сірко­ водню, фенолу і т. д. Це означає, що на кож­ ного із 100 тис. жителів Кривого Рогу за та- Э А. Ю. МАЗУР, В. Д . ФЕДОРОВСЬКИЙ, 1999 кий період припадає 1,5 т пилу і різних хі­ мічних сполук. Тому назрілою необхідністю було створення в цьому місті ботанічного саду. Криворізький ботанічний сад НАН України повинен стати науковою установою, яка б розробляла теорію оптимізації техногенного середовища на підставі збагачення регіонів новими видами шляхом інтродукції і акліма­ тизації рослин світової флори та розробки наукових основ взаємодії індустрії і живої природи. Ініціатором створення ботанічного саду в Кривому Розі став директор Донецького бо­ танічного саду НАН України (ДБС НАН Ук­ раїни) член-кореспондент НАН України про­ фесор Є.М. Кондратюк. Його ініціатива була підтримана Криворізьким виконкомом Ради народних депутатів. У грудні 1972 р. Президія АН УРСР вине­ сла рішення “ Про створення опорного пунк­ ту Донецького ботанічного саду АН УРСР" в Криворізькому промисловому регіоні. 1 сер­ пня 1974 р. був організований Криворізький опорний пункт, який в квітні 1975 р. розта­ шувався в Тернівському районі Кривого Ро­ гу. В 1976 р. опорний пункт був перетворе­ ний у відділ оптимізації техногенних ланд­ шафтів, у 1981 р. Розпорядженням Президії ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, N9 2 131 Л. Ю. Мазур, В. Д. Федоровсъкий АН УРСР — у відділення ДБС АН УРСР, а в 1992 — у самостійний Криворізький ботаніч- -ий сад АН України (Постанова Президії АН України № 144 від 20 травня 1992 p.). Надзвичайно різноманітні дослідження проводяться у Криворізькому ботанічному саду НАН України за такими основними на­ прямками: • розробка теоретичних і практичних питань охорони генофонду рослин природної флори: • інтродукція та акліматизація видів рослин інорайонної та місцевої флори з метою збе­ реження біорізноманіття і підбору перспек­ тивних видів рослин для оптимізації середо­ вища і народного господарства; • розробка наукових підстав відновлення біологічної продуктивності земель, поруше­ них залізорудною промисловістю Кривбасу; • теоретичні і практичні розробки в галузі фітодизайну для різних типів інтер’єрів. Будівництво ботанічного саду розпочалось у 1980 p., коли була виділена земельна д і­ лянка площею 52,4 га. Раніше територія са­ ду входила до сільгоспугідь радгоспу ім. Т.Г. Шевченка і використовувалась під посів зернових культур. Координати розташуван­ ня території ботанічного са д у— 48° пн. ш. і 33° 40 ' сх. д. Клімат району розташування ботанічного саду помірно континентальний з амплітудою абсолютних температур 70 °С (-30 ... +38 °С). За агрокліматичним районуванням Д ніп­ ропетровської обл. [1], Криворізький р-н належить до південного посушливого дуже теплого району з гідротермічним коефіцієн­ том (ГТК) не менше 0,8. Середньорічна тем­ пература повітря становить 8,6 °С, серед­ ньорічна кількість опадів — 408—430 мм, безморозний період — 165 днів, період з температурою 5 °С — 215, 10 °С — 175, 15 °С — 155 днів. Сума температур більше 10 °С становить 3100 °С. Сума опадів за да­ ний період 250 мм. Середньорічна відносна вологість повітря 60 %; частими є суховії, особливо в червні, вітряно буває 250 днів на рік. Холодний період характеризується р із­ кою зміною температур, нестійким сніжним покривом (50 %), висота якого досягає в січні-лютому всього 2,5 см (іноді до 11 см). Ґрунти — звичайні чорноземи; у верхній час­ тині са д у— малогумусні, слабозмиті, легко- суглинкові, в нижній — середньозмиті, тяж- косуглинкові. Таким чином, природно-кліматичні умови району розташування ботанічного саду ха­ рактеризуються загальними для степової зони показниками, які обмежують зростання рослин: нестачею вологи в повітрі і в ґрунті, високими температурами теплого періоду року, різким коливанням температур і не­ стійким сніжним покривом в холодний пе­ ріод року. Розташовуючись у санітарно-за- хисній зоні Північного гірничо-збагачуваль­ ного комбінату, територія ботанічного саду потрапляє під вплив забруднення промис­ ловими викидами: пилом, оксидом вуглецю, сірководнем, оксидами.азоту та сірки, фено­ лами в концентраціях, які перевищують ГДК. В таких складних для інтродукції рослин умовах важко було визначити головні дже­ рела інтродукційного матеріалу. Спочатку на території саду в 1980—1983 pp. створювали захисні і масивні насадження з поширених деревних порід — Betula pendula Roth, Quereus robur L., Fraxinus lanceolata Borkh., Ulmus pumila L., Acer platanoides L., Acer pseudoplatanus L., Sorbus aucuparia L.t Ar- meniaca vulgaris Lam., Syringa vulgaris L., Juglans regia L., а також Pinus pallasiana D. Don і Pinus sylvestris L. Саджанці цих по­ рід отримували з розсадників Дніпропетров­ ської обл. В цей же період були завезені рослини ще 60 родів, вирощені в розсадни­ ках ДБС АН УРСР і Центрального республі­ канського ботанічного саду ім. М.М. Гришка АН УРСР (ЦРБС АН УРСР) (Київ), у біосфер- ному заповіднику Асканія-Нова та в дендро­ парку “Тростянець” і в закладеному в 1981 р. власному інтродукційному розсаднику. В 1984— 1989 pp. продовжувалося попов­ нення вже існуючих родів і залучення нових за рахунок масового вирощування сіянців у інтродукційному розсаднику, де висівалось щонайменше 500 зразків насіння деревних порід. Велика кількість зразків насіння над­ ходила з ДБС АН УРСР, ЦРБС АН УРСР, Бо­ танічного саду ім. акад. О. В. Фоміна (Київ), дендропарків “Тростянець” , “Олександрія” , “Софіївка", заповідника Асканія-Нова, а та­ кож з Державного ботанічного саду (М оск­ 132 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2 Підсумки і перспективи інтродукції рослин в Криворізькому ботанічному саду ва), республік Середньої Азії і меншою мі­ рою — з Сибіру та Далекого Сходу. Майже всі види і форми хвойних порід були залучені до інтродукційного випробу­ вання саджанцями з ДБС АН УРСР — Larix sukachewii D jll., Picea abies (L.) Karst., Me­ tasequoia gliptostroboides Hu et Cheng. 3 ЦРБС AH УРСР надійшли Thuja occidentalis L. f. globosa, Juniperus sabina L. f. Tamaris- cifolia, Taxus baccata L. f. aureo-variegata. З Республіканського дослідно-виробничого господарства квітково-декоративних рослин (Київ) були отримані Picea abies f. nidifor- mis., Piceaglauca (Moench) Voss f. conica., Taxus baccata f. furea, Juniperus sabina f. variegata. Особливо велика кількість нових для Кривбасу видів і форм хвойних була за­ везена з дендропарку Г е р м а н сько го лісни­ цтва, що в Тернопільській обл., — Abies con- color (Gord.) Hildebr., Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco, Chamaecyparis lawsoniana (Murr.) Pari., Ch. pisifera Sieb et Zucc. f. filif- era nana, Ch. pisifera f. squarrosa, Larix de­ cidua Mill., Pinus strobus L., Thuja plicata D. Don.; з ДБС HAH України були привезені саджанці ялиці Abies nordmanniana (Stev.) Spach, Abies numidica De Lannoy, Abies pinsapo Boiss., а також Sequoiadendron gi- ganteum (Lindl.) Buchholz, із Степового від­ ділення ДБС НАН України — Cupressus агі- sonica Greene. За цей же період (1984— 1989) колекція поповнилась видами дерев­ них рослин ще 65 родів. В останні роки (1990—1999) кількість но­ вих видів і форм зменшується, що пов’язане як з достатнім використанням кількості видів в інтродукційних центрах, так і з фінансови­ ми труднощами, що виникли. Таким чином, головне ядро родового і видового складу колекції було створене в 1980—1989 pp. Переважний вік більшості рослин колекції становить 12—20 років та більше. Останнім часом велика увага приділяється інтродукції декоративних форм хвойних і листяних по­ рід. За даними інвентаризації 1998 p., ко ­ лекція деревних рослин складається з 923 таксонів, у тому числі видів (без гібрид­ них) — 670, підвидів і форм — 94, сортів — 131, гібридів — 28. Голонасінні представлені ЗО видами, 32 формами, 2 гібридами; по­ критонасінні — 640 видами, 62 підвидами і формами, 131 сортом, 26 гібридами. Роз­ поділ таксонів за родами поданий у таблиці. Найбільшу кількість родів і видів складає родина Rosaceae — ЗО родів, 235 видів, 19 форм, 9 сортів, 10 гібридів, тобто 273 так­ сони, або майже ЗО % загальної кількості таксонів. Далі йдуть родини Fabaceae — 9 родів, де тільки ЗО видів і 5 форм, Caprifo- Ііасеае — 7 родів, 56 видів, 5 форм. По 4 ро­ ди мають родини Caesalpinaceae, Rutaceae, Rhamnaceae, Oleaceae, Ulmaceae. Трьома ро­ дами представлені 8 родин, д во м а— 14 і одним — 20. Більше 90 родів (або 69 % загальної кіль­ кості покритонасінних) в колекції мають ли­ ше по 1—3 види, 23 — по 4—9, 12 — по IQ - 20, 5 — по 21—30 і лише один рід Cra­ taegus — 50 видів і 2 форми. До багатих ви­ дами і формами родів належать Ribes і Grossularia — 42 види, 6 форм і 58 сортів, Lonicera і Spiraea — по 31 виду, Cotoneaster і Berberis— 29 видів, Sorbus — 21, Syringa — 16 видів і 40 сортів, Acer і B e tu la— по 17 видів. Ці роди досліджуються як родові ком­ плекси з порівняльним визначенням особ­ ливостей їх еколого-біологічних властивос­ тей і стійкості до нових умов зростання. Значний інтерес становить колекція видів і внутрішньовидових форм роду Ribes, тому що вони являють собою друге покоління ви­ дів, зібраних у природних популяціях Сибіру і Далекого Сходу. На їх зразках простежені закономірності реакції видів, екотипів та форм на нові умови степового клімату, а серед гібридних міжвидових виділено 5 форм, перспективних для селекції. За життєвими формами в колекції хвой­ них переважають деревні — 69 %, серед ли­ стяних — чагарникові (59 %), що відображає загальний стан для всіх колекцій ботанічних установ. Більшість видів колекції походять з двох флористичних областей — Циркумбореаль- ної та Східноазіатської (26 %), а також з Ат­ лантично-Північноамериканської — 16, Іра- но-Туранської— 18 %. Менше видів з обла­ сті Скелястих гір (7 %) і по 3,5 % — із Се- редньосередземноморської і Мадреанської областей. Ці області можна вважати най- ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2 133 А. Ю. Мазур, В. Д. Федоровський Таксоном ічний склад дендрологічної колекц ії Родина РІД Види Фор ми Ginkgo- Ginkgo L. 1 асеае Тахасеае 1 3 Taxodia- Metasequoia Miki 1 сеае Sequoiadendron Buchholz 1 Ріпасеае Abies Mill. Larix Mill 4 2 0 Pisea A. Dietr. 4 3 Pseudotsuga 1 Carr. Pinus L. 5 Cupressa- Juniperus L. 4 5 сеае Platycladus Spach Thuja L. 2 16 Calocedrus Kurz. 1 Chamaecyparis 2 2 Spach Magnolia- Magnolia L. 3 0 сеае Liriodendron L. 1 Schisan- Schisandra 1 draceae Michx. Aristolochi- Aristolochia L 1 aceae Menisper- Menispermum L. 2 maceae Ranuncu- Clematis L. 3 0 laceae Berberida- Berberis L. 29 2 ceae Mahonia Nutt. Paeonia- Paeonia L. 1 ceae Eucommia- Eucommia Oliv. 1 ceae Platona- Platanus L. 1 ceae Buxaceae Buxus L. 1 Fagaceae Fagus L. 1 1 Quercus L. 9 1 Betulaceae Alnus Mill. Betula L. 1 17 Corylaceae Caprinus L. 1 Corylus L. 3 1 Juglanda- Juglans L. 6 ceae Pterocarya Kunth 1 Actinidia- Actinidia Lindl. 2 ceae Tamarica- Miricaria Desk. 1 ceae Tamarix L. 2 Salicaceae Populus L 7 0 Salix L. 1 1 1 Tiliaceae Tilia L. 5 Malvaceae Hibiscus L 1 Ulmaceae Celtis L. Ulmus L. 5 2 Moraceae Morus L. Broussonetia L.’ Her. ex Vent Cudrania Tree Maclura Nutt. 2 1 1 1 2 Гібри­ ди Сор­ ти Продовження таблиці Родина Рід Види Фор­ ми Гібри­ ди Сор­ ти Euphorbia- Securinega 1 ceae Comm, ex Juss. Grossu- Grossularia Mill. 12 lariaceae Ribes L. 29 6 1 Rosaceae Cerasus L. Amelanchier Medik. 6 8 0 0 Amygdalus L. 4 1 Armeniaca Scop. 2 Aronia Med. 1 1 Cerasus L. 6 0 0 Chaenomeles 3 1 1 Lindl. Cotoneaster 27 2 Medik. Crataegus L. 50 2 Cydonia Mill. 1 0 0 Exochorda Lindl. 3 Mespilus L. 1 Padellus Vass. 1 Padus Mill. 8 Pentaphylloides 1 0 1 Duham. Persica Mill. 2 0 0 Physocarpus 8 (Cambess.) Maxim. Photinia Lindl. 1 Princepia Royle 1 Prunus L. 7 1 0 Pyracantha M. 1 Roem. Rosa L. 20 1 1 Rhodotypus 1 Sieb. et Zucc. Rubus L. 4 Sorbaria (Ser. ex 2 DC.) A. Br. Sorbus L. 20 1 Spiraea L. 25 6 4 Stephanandra Sieb. et Zucc Fabaceae Laburnum Medik. Maackia Rupr. et Maxim. Hali-modendron Fisch. ex DC. Chamaecytisus Link. Cytisus L. Genista L. 1 1 1 2 1 2 Amorpha L. 10 4 Caragana Lam. 9 1 Colutea L. 2 Robinia L. 1 Wisteria Nutt. 1 Sophora L. 2 Caesal- Cercis L. 2 piniaceae Gleditsia L. Gymnocladus Lam. 3 1 58 1 134 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2 Підсумки і перспективи інтродукції рослин в Криворізькому ботанічному саду V Закінчення таблиці Родина Рід Види Фор­ ми Sapinda- Koelreuteria Laxrn. 1 сеае Xanthoceras 1 Bunge Staphylea- Staphylea L. 3 сеае Hippocas- Aesclus L. 3 tanaceae Aceraceae Acer L. 17 4 Rutaceae Evodia Forst. 2 Phellodendron 2 Rupr. Ptelea L. 1 Ruta L. 1 Simarouba- Ailanthus Desf. 1 ceae Anacardia- Cotinus Mill. 2 ceae Rhus L. 3 1 Celas- Euonymus L. 8 traceae Celastrus L. 3 Rhamna- Frangula Mill. 2 ceae Hovenia Thunb. 1 Rhamnus L. 11 Ziziphus Mill. 1 Elaeagna- Elaeagnus L. 4 ceae Schepherdia Nutt. 1 Hippophae L. 1 Vitaceae Ampelopsis Michx. 1 Parthenocissus 2 1 Planch. Vitis L. 3 Hydran- Deutzia Thunb. 2 1 geaceae Hidrangea L. 2 Philadelphus L. 10 10 Cornaceae Cornus L. 1 Swida Opiz 11 1 Araliaceae Acanthopanax 1 (Decneet Planch.) Miq. Aralia L. 1 Caprifolia- Koelkwitzia 1 ceae Graebn. Lonicera L. 30 1 Weigela Thunb. 5 Viburnum L. 4 2 Sambucus L. 9 2 Diervilla Adans. 2 Symphoricarpus L. 5 Asclepiada- Periploca L. 1 ceae Oleaceae Forsythia Vahl. 5 2 Fraxinus L. 8 3 Syringa L. 16 0 Ligustrum L. 2 Solanaceae Lycium L. 1 Solanum L. 1 Buddlea- Buddlea L. 1 ceae Scrophu- Poulownia Sieb. 1 lariaceae et Zucc. Bignonia- Campsis Lour. 1 ceae Catalpa Scop. 3 1 Verbena- Callicarpa L. 1 ceae Vitex L. 1 1 Agavaceae Jucca L. 1 Гібри­ ди Сор- 40 більш перспективними для поповнення Кри­ воріжжя новими видами деревних рослин. Значна кількість видів поширена у багатьох областях і провінціях, що свідчить про їх широку екологічну пластичність. Одним з головних завдань створення ко ­ лекції деревних рослин у ботанічному саду є збагачення видового складу зелених наса­ джень Криворіжжя з метою поліпшення тех­ ногенного середовища. Тому для створення перспективи щодо впровадження в озеле­ нення нових видів інтродуцентів в 1994— 1995 pp. обстежувався видовий склад пар­ ків, садів і скверів Кривого Рогу. Встанов­ лено, що в більшості старих парків і садів не збереглися раніше висаджені декоративні види чагарників. Основу зелених насаджень складають дерево робінія псевдоакація, а також аборигенні породи заплав степових річок і байраків — тополі біла та чорна, клен гостролистий і явір, дуб звичайний. Загаль­ ний склад у більшості парків не перевищує 20 видів і лише в чотирьох парках він до­ сягає 40—60 видів. Серед цих порід інтро- дуковані ботанічним садом церцис канадсь­ кий, магнолія Суланжа, керія японська, ки­ зильники, горобина та ін. Таким чином, ко­ лекція деревних рослин ботанічного саду має значні перспективи для впровадження нових інтродуцентів у зелені насадження Криворіжжя. Більшість видів колекції вже вступили в пору плодоношення і викорис­ товуються для насіннєвого розмноження в розсаднику з метою озеленення міста та ін­ дивідуальних садиб і рекультивації відвалів. Разом зі створенням колекції деревних рослин, з яких складається дендрарій, були закладені ділянки для інтродукційної оцінки видів і сортів квітково-декоративних рослин відкритого ґрунту та оранжереї для тропіч­ них і субтропічних рослин. За даними інвен­ таризації 1998 p., колекція квітково-декора­ тивних рослин відкритого ґрунту складаєть­ ся із 190 видів, 317 сортів, 34 форм, які на­ лежать до 36 родин та 119 родів. Серед них однорічних — 83 види, 9 сортів, 29 форм; багаторічних (півники, жоржини, хризанте­ ми, кани, півонії, гладіолуси) — 8 видів, 216 сортів; багаторічні малопоширені: дворічни­ ки — З види, кореневі — 91 вид, 13 сортів, ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин. 1999, № 2 135 А. Ю. М азур, В. Д. Федоровський 5 форм, цибулинні— 3 види, злаки — 2 ви­ ди. Колекція троянд нараховує 79 сортів: чайно-гібридні — 33, флорибунда — 22, грандифлора — 5, ремонтантні — 3, поліан- тові — 2, мініатюрні — 6, виткі — 8. Станом на 01.01.1999 р. колекція тропіч­ них та субтропічних рослин налічувала 767 таксонів, що належать до 270 родів та 90 родин. Основу колекції складають 42 родини декоративно-листяних рослин та 281 таксон з 11 родин сукулентних рослин. Численність природної флори в колекцій­ ному фонді сягає 677 таксонів, у тому числі лікарських — 150, рідкісних та зникаючих — 171, ґрунтопокривних — 60. Таким чином, за даними інвентаризації 1998 p., колекційний фонд Криворізького ботанічного саду НАН України становить 2908 таксонів. В результаті багаторічних спостережень визначено, що 530 видів, форм і сортів деревних рослин (65 %) мож­ на вважати перспективними в умовах Кри­ воріжжя. Близько 100 видів та форм дерев­ них рослин вже впроваджується в озеле­ нення. Серед видів і сортів квітково-де- коративних рослин відкритого ґрунту для озеленення відібрано 37 сортів хризантеми і жоржини, а також багаторічні декоративні рослини Achillea, Dendranthema, Physostegia, Leucanthemum, Allium. Впроваджено в озе­ ленення Dimorphotheca pluvalis (L.) Moench, Godetia grandiflora Lindl., Euphorbia marginata Pursh, Phlox drummondii Hook. На підставі вивчення умов зростання тро­ пічних і субтропічних рослин та сезонного ритму розвитку виділені види з повним і не­ повним циклом розвитку. Встановлено, що з 322 квітуючих видів лише 101 вид дає схоже насіння і 3 % — самосів. Визначено асорти­ мент із 150 перспективних видів для чоти­ рьох типів інтер’єрів. Колекційний фонд рослин Криворізького ботанічного саду НАН України ще не досяг граничних меж і має потенційний об ’єм для поповнення з визнаних перспективними гео­ графічних районів земної кулі. Тому в перс­ пективі будуть продовжені роботи з інтроду- *:_ії рослин із збагаченням видового, фор­ мового і сортового складу зелених наса­ джень, фітодизайну інтер’єрів, рекультивації порушених земель для поліпшення екологіч­ ного стану і збереження природного р ізно­ маніття. Для цього приділяється особлива увага дослідженням екологічних умов зрос­ тання інтродуцентів, їх стійкості до неспри­ ятливих умов клімату і забруднення середо­ вища, прогнозуванню успішності інтродукції видів для створення довговічних насаджень. 1 .Агроклиматический справочник по Днепропетров­ ской области / Под ред. А. С. Трегубовой. — Л.: Гид- рометеоиздат, 1958. — 87 с. Надійшла 17.12.99 ИТОГИ И ПЕРСПЕКТИВЫ ИНТРОДУКЦИИ РАСТЕНИЙ В КРИВОРОЖСКОМ БОТАНИЧЕСКОМ САДУ НАН УКРАИНЫ А. Ю. Мазур, В. Д. Федоровский Криворожский ботанический сад НАН Украины Создание Криворожского ботанического сада вызвано тяжелой экологической обстановкой в Кривбассе и не­ обходимостью оптимизации техногенных ландшафтов с помощью растений. Основу сада составляет коллек­ ционный фонд растений, состоящий из 923 таксонов деревьев и кустарников, 541 таксона цветочно-декора­ тивных растений открытого грунта, 767 таксонов за­ крытого грунта, 677 таксонов природной флоры. Дана характеристика коллекционного фонда, перспективнос­ ти ботанико-географических областей для интродукции новых видов и использования последних для оптими­ зации окружающей среды. RESULTS AND PROSPECTS OF PLANTS INTRODUCTION IN KRIVOY ROG BOTANICAL GARDENS OF NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE A. Yu. Mazur, V. D. Fedorovsky Krivoy Rog Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine The creation Krivoy Rog Botanical Gardens is caused by the environment pollution and a necessity to use plants for remediation of the contaminated lands. It is shown, that the collection fund of plants consisting from 923 taxons of trees and bushes, 541 flower decorative plants of the open ground, 267 taxons of the closed ground, 677 ta­ xons of natural flora make the basis of the Gardens. The characteristic of the collection fund is given. The estima­ tion of the prospects of botanical geographical areas for introduction of new species and their use for the environ­ ment optimisation is given.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1487
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:52:59Z
publishDate 1999
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/c3/6c913e2fd1786273de98b391e8ea6ac3.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-14872020-01-24T14:39:14Z Results and prospects of plants introduction in Krivoy Rog Botanical Gardens of National Academy of Sciences of Ukraine Підсумки і перспективи інтродукції рослин в Криворізькому ботанічному саду НАН України Mazur, A.Y. Fedorovsky, V.D. The creation Krivoy Rog Botanical Gardens is caused by the environment pollution and a necessity to use plants for remediation of the contaminated lands. It is shown, that the collection fund of plants consisting from 923 taxons of trees and bushes, 541 flower decorative plants of the open ground, 267 taxons of the closed ground, 677 taxons of natural flora make the basis of the Gardens. The characteristic of the collection fund is given. The estimation of the prospects of botanical geographical areas for introduction of new species and their use for the environment optimization is given. Висвітлюються умови створення ботанічного саду, колекційного фонду і перспективи подальшої інтродукції рослин. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1487 10.5281/zenodo.3366294 Plant Introduction; Vol 2 (1999); 131-136 Інтродукція Рослин; Том 2 (1999); 131-136 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377896 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1487/1435 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Mazur, A.Y.
Fedorovsky, V.D.
Підсумки і перспективи інтродукції рослин в Криворізькому ботанічному саду НАН України
title Підсумки і перспективи інтродукції рослин в Криворізькому ботанічному саду НАН України
title_alt Results and prospects of plants introduction in Krivoy Rog Botanical Gardens of National Academy of Sciences of Ukraine
title_full Підсумки і перспективи інтродукції рослин в Криворізькому ботанічному саду НАН України
title_fullStr Підсумки і перспективи інтродукції рослин в Криворізькому ботанічному саду НАН України
title_full_unstemmed Підсумки і перспективи інтродукції рослин в Криворізькому ботанічному саду НАН України
title_short Підсумки і перспективи інтродукції рослин в Криворізькому ботанічному саду НАН України
title_sort підсумки і перспективи інтродукції рослин в криворізькому ботанічному саду нан україни
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1487
work_keys_str_mv AT mazuray resultsandprospectsofplantsintroductioninkrivoyrogbotanicalgardensofnationalacademyofsciencesofukraine
AT fedorovskyvd resultsandprospectsofplantsintroductioninkrivoyrogbotanicalgardensofnationalacademyofsciencesofukraine
AT mazuray pídsumkiíperspektiviíntrodukcííroslinvkrivorízʹkomubotaníčnomusadunanukraíni
AT fedorovskyvd pídsumkiíperspektiviíntrodukcííroslinvkrivorízʹkomubotaníčnomusadunanukraíni