Поширення та життєздатність трьох представників роду Picea А. Dietr. у придорожніх насадженнях м. Кривий Ріг
Objective – to analyze the viability of three representatives of the genus Picea A. Dietr. in linear and roadside plantations of Kryvyi Rih to determine the prospects for their further use in landscaping of the cities of Steppe Dnieper Area. Material and methods. We investigated the state of the pla...
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2018
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/15 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860120746271965184 |
|---|---|
| author | Shevchuk, N.Yu. Husejnova, E.R. Korshykov, I.I. |
| author_facet | Shevchuk, N.Yu. Husejnova, E.R. Korshykov, I.I. |
| author_sort | Shevchuk, N.Yu. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:15:25Z |
| description | Objective – to analyze the viability of three representatives of the genus Picea A. Dietr. in linear and roadside plantations of Kryvyi Rih to determine the prospects for their further use in landscaping of the cities of Steppe Dnieper Area.
Material and methods. We investigated the state of the plantations formed by three representatives of the genus Picea in six administrative districts of Kryvyi Rih. Using the route method, we determined location of these plantations, number of individuals in them, age, trunk diameters as well as height of the trees. Approximate age of conifers was determined by the number of whorls and by external characters (color of needles, crown shape, tree height and trunk diameter).
Results. It was established, that, in linear plantations along highways and in plantation groups on the roadside territories of Kryvyi Rih city, the most commonly found are such trees: P. pungens ‘Glauca’ – 4038 trees (58.8%), P. pungens – 1186 trees (17.3%) and P. abies – 1643 trees (23.9%). Most trees of all the three taxa belong to the age group of 30–40 years, and the vital state of different age plants in the vast majority of them can be categorized as «healthy». The significant role in the city greening is played by P. pungens ‘Glauca’ due to its high adaptive ability and decorativeness.
Conclusion. Due to a set of biometric parameters, P. pungens, P. pungens ‘Glauca’ and P. abies are quite resistant to the urbotechnogenic environment of Kryvyi Rih and have good prospects for their further use in the city greening. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2278541 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:38:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
75ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3
УДК 630*266+581.5+582.475.2(477.63)
Н.Ю. ШЕВЧУК 1, 2, Е.Р. ГУСЕЙНОВА 2, І.І. КОРШИКОВ 1, 2
1 Донецький ботанічний сад НАН України
Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака 16а
2 Криворізький ботанічний сад НАН України
Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 50
ПОШИРЕННЯ ТА ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ
ТРЬОХ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ PICEA А. DIETR.
У ПРИДОРОЖНІХ НАСАДЖЕННЯХ м. КРИВИЙ РІГ
Мета — проаналізувати життєздатність трьох представників роду Picea A. Dietr. у лінійних та пришляхових на
садженнях м. Кривий Ріг для визначення перспектив подальшого їх використання в озелененні міст Степового
Придніпров’я.
Матеріал та методи. Досліджено стан насаджень, утворених трьома представниками роду Picea в шести адмі
ністративних районах м. Кривий Ріг. Маршрутним методом вивчали їх місцезростання, кількість особин, вік, діа
метр стовбура та висоту дерев. Орієнтовний вік хвойних визначали за кількістю мутовок та зовнішніми ознаками
(колір хвої, форма крони, висота дерева і діаметр стовбура).
Результати. В лінійних насадженнях біля автомагістралей і в групових на придорожніх територіях м. Кривий Ріг
трапляються три представники роду Picea: P. pungens ‘Glauca’ — 4038 (58,8 %) дерев, P. pungens — 1186 (17,3 %) дерев
та Р. abies — 1643 (23,9 %) дерева. Більшість дерев належать до вікової групи 30—40 років. Життєвий стан різно
вікових рослин — здебільшого «здорові». Важливу роль в озелененні міста відіграє P. pungens ‘Glauca’ завдяки високій
адаптивній здатності та декоративності.
Висновок. За комплексом біометричних показників P. pungens, P. pungens ‘Glauca’ та Р. abies є стійкими до урбо
техногенного середовища м. Кривий Ріг і перспективними для подальшого їх використання в озелененні міста.
Ключові слова: рід Picea A. Dietr., біометричні характеристики, життєвий стан, придорожні насадження, Кривий Ріг.
© Н.Ю. ШЕВЧУК, Е.Р. ГУСЕЙНОВА,
І.І. КОРШИКОВ, 2018
Для великих індустріальних міст, в яких скон
центровано промислове виробництво, харак
терне забруднення повітря, підвищений шум,
локальні небажані зміни мікроклімату та змен
шення сонячної радіації внаслідок істотного за
пилення повітря. В оздоровленні урбанотех
ногенного середовища велику роль відіграють
зелені насадження, оскільки саме вони є надій
ними і простими компенсаторами негативних
явищ, спричинених урбанізацією. Зелені на
садження в санітарнозахисних зонах навколо
промислових підприємств підсилюють тур бу
лентність повітря у приземних прошарках та є
механічними бар’єрами для поширення аеро
полютантів у житлові райони міста. За вегета
ційний період деревні насадження можуть ви
лучити із повітря 150—300 кг/га забруднювачів.
У промислових містах, особливо степової
зони України, деревні рослини швидко старі
ють, знижується їх біологічна стійкість до ура
ження хворобами та пошкодження шкідника
ми. Серед чинників, котрі негативно впливають
на деревні рослини в містах, одне із перших
місць посідає автотранспорт, який не лише
отруює повітря шкідливими для дерев сполука
ми, а й ущільнює та забруднює ґрунт під дерева
ми, завдає їм механічні пошкодження, особливо
при паркуванні на вулицях [13]. Аерополютан
ти, потрапляючи в клітини рослин, порушують
їх баланс, уповільнюють процес фотосинтезу
[4]. Небезпечне для дерев надлишкове нагрома
дження у ґрунті йонів натрію та хлору внаслідок
застосування хлористих солей для прискорення
танення снігу і льоду в зимовий період, поливу
дерев хлорованою водою [11, 12].
У вуличних насадженнях нерідко застосо
вують хвойні, які в умовах міст виконують
76 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3
Н.Ю. Шевчук, Е.Р. Гусейнова, І.І. Коршиков
оздоровчу і декоративну функцію впродовж
року, є продуцентами фітонцидів, які в повіт
рі вступають у взаємодію із забруднюючими
речовинами — сажею, димом і переводять їх в
осад, окиснюють, нейтралізують, а також вби
вають патогенні мікроорганізми. Завдяки біо
логічним особливостям хвойні породи про
дов жують фотосинтезувати навіть у зимовий
період. Вони краще за інші породи уловлюють
шуми, пил, викиди промислових підприємств
і транспорту. Завдяки декоративним якостям
хвойні представляють значну цінність для гру
пових, поодиноких та лінійних посадок уздовж
вулиць.
Форми ялини сріблястої в умовах промис
лового середовища відзначаються більшою
стійкістю порівняно з іншими хвойними [6].
В Україні рекомендують збільшувати асорти
мент деревних рослин у міських насадженнях
культиварами хвойних, котрі належать до роду
Picea А. Dietr. [9]. До найперспективніших від
носять культивари Picea pungens Engelm., які
добре зарекомендували себе в урботехноген
ному середовищі при інтродукції в регіони з
помірним континентальним кліматом [8]. У
степовій зоні України P. pungens — зимо та по
сухостійкий вид. Завдяки високим декоратив
ним якостям у поєднанні з невибагливістю до
ґрунту, димо та газостійкістю цей вид є од
ним із найпопулярніших в озелененні інду
стріальних і курортних міст. Як свідчать наші
дослідження, представники роду Picea досить
поширені в зелених насадженнях міст Право
бережного Степового Придніпров’я, зокрема
Р. abies (L.) Karst. [5], яка проходить інтродук
ційне випробування на південному сході
України [8]. Для подальшого використання
видів роду Picea важливо знати їх життєздат
ність не лише в рекреаційних зонах міст, а і в
лінійних насадженнях біля автошляхів, у гру
пових посадках на придорожніх територіях, де
часто використовують ялини.
Мета — проаналізувати життєздатність трьох
представників роду Picea у лінійних та придо
рожніх насадженнях м. Кривий Ріг для визна
чення перспектив подальшого їх використання
в озелененні міст Степового При дніпров’я.
Матеріал та методи
Із представників видів роду Picea у насаджен
нях м. Кривий Ріг використовують P. pungens,
P. pungens ‘Glauca’ (Regel) Beissn. та Р. abies,
відносна частка яких є найбільшою в лінійних
посадках уздовж автошляхів та в групових на
придорожніх територіях. У 2017 р. були обсте
жені насадження ялин на 15 вулицях у шести
адміністративних районах міста. Визначали їх
місцезростання, кількість особин, вік, діаметр
стовбура та висоту дерев з використанням мір
ної вилки і маятникового висотоміра Макаро
ва (ВМ) [7]. Життєвий стан ялин оцінювали за
5бальною шкалою В.Т. Ярмішко [10], а стан їх
крон — за «Методичними рекомендаціями з
моніторингу лісів України» [1]. Орієнтовний
вік дерев визначали за кількістю мутовок та
зовнішніми ознаками (колір хвої, форма кро
ни, висота дерева і діаметр стовбура).
Статистичну обробку отриманих результа
тів проведено з використанням пакета про
грам МС Excel [3].
Результати та обговорення
Р. abies, P. pungens і P. pungens ‘Glauca’ зроста
ють на вулицях у поодиноких, рядових та алей
них посадках. Поширені вони також на вільних
придорожніх ділянках (на відстані 5—20 м від
доріг), на придомових ділянках, біля адмініст
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
%
Picea pungens Picea pungens ‘Glauca’ Picea abies
Age categories,
years
20—30
31—40
>40
Вікова структура трьох представників роду Picea A. Dietr.
у придорожніх насадженнях м. Кривого Рогу
Age structure of three representatives of the genus Picea A. Dietr.
in the roadside plantations of the city of Kryviy Rih
77ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3
Поширення та життєздатність трьох представників роду Picea А. Dietr. у придорожніх насадженнях м. Кривий Ріг
ративних будівель, у скверах і парках. Нерідко
ці види ростуть на відстані до 5 м від різних за
інтенсивністю руху автошляхів.
В обстежених насадженнях ялин на вулицях,
біля автошляхів і на придорожніх терито ріях
виявлено 6867 рослин, із них 4038 (58,9 %)
особин P. pungens ‘Glauca’, 1186 (17,3 %) — P. pun
gens, 1643 (23,9 %) — Р. abies. Кількість дерев
найбільш представленої P. pungens ‘Glau ca’ в
районах міста варіювала від 247 до 1697 осо
бин (48,9—78,7 % від загальної кількості ялин
в окремому районі), P. pungens — від 63 до
510 особин (13,7—21,0 %), а Р. abies — від 35
до 953 особин (7,6—31,3 %).
У результаті обстежень насаджень було вста
новлено їх вікову структуру в кожному районі.
Вік ялин становив від 27 до 55 років. Аналіз
рослин за віковими групами виявив, що най
численнішою була група дерев віком 31—
40 років (рисунок). Отже, ялини в придорож
ніх насадженнях у м. Кривий Ріг було поса
джено переважно у 1980ті рр., а перші посадки
здійснено ще в 1960ті рр. Починаючи з 1990х ро
ків, ялини практично не використовували в
озелененні вулиць, автомагістралей та придо
рожніх територій. Імовірно, це було зумовле
но відсутністю необхідного посадкового ма
теріалу та економічними проблемами.
Таблиця 1. Кількість дерев трьох представників роду Picea A. Dietr. у вікових групах
та їх біометричні характеристики у придорожніх насадженнях м. Кривий Ріг
Table 1. Number of trees of three representatives of the genus Picea A. Dietr. in age groups
and their biometric characteristics in roadside plantations of Kryvyi Rih
Таксон
Вікові
групи, роки
Кількість
дерев,
екз.
Вік дерев,
роки
Біометричні характеристики
Життєвий
стан дерев,
бал
Висота дерева,
м
Діаметр
стовбура, см
P. pungens
20–30 20
29,7 ± 0,2
2,5
10,0 ± 0,4
18,5
19,3 ± 1,1
26,4
1,6 ± 0,1
37,4
31–40 367
35,1 ± 0,1
6,1
11,7 ± 0,1
17,5
25,6 ± 0,3
19,9
1,50 ± 0,03
42,4
> 40 11
42,8 ± 0,4
2,9
14,9 ± 0,2
5,4
41,0 ± 1,9
15,8
1,1 ± 0,1
27,6
P. pungens
‘Glauca’
20–30 9 30,0
10,9 ± 0,8
21,1
23,8 ± 1,1
13,8
1,9 ± 0,2
31,8
31–40 427
35,7 ± 0,1
5,6
11,9 ± 0,1
17,3
25,6 ± 0,2
17,8
1,60 ± 0,03
42,2
> 40 35
48,1 ± 0,7
8,2
14,6 ± 0,3
10,9
38,7 ± 1,0
16,0
1,20 ± 0,07
33,8
P. abies
20–30 18
29,8 ± 0,2
2,5
10,5 ± 0,4
17,4
18,4 ± 1,3
29,8
1,4 ± 0,2
48,8
31–40 337
35,9 ± 0,1
5,9
12,0 ± 0,1
15,9
23,8 ± 0,3
22,4
1,60 ± 0,04
46,9
> 40 24
43,7 ± 0,4
5,0
13,8 ± 0,3
11,5
33,3 ± 1,2
18,1
1,10 ± 0,07
30,0
П р и м і т к а: у чисельнику — М ± m; у знаменнику — CV, %.
78 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3
Н.Ю. Шевчук, Е.Р. Гусейнова, І.І. Коршиков
Таблиця 2. Вік, кількість дерев та їх біометричні характеристики і життєвий стан
трьох представників роду Picea A. Dietr. у придорожніх насадженнях у різних районах м. Кривий Ріг
Table 2. Age, number of trees and their biometric characteristics and the vital state of three representatives
of the genus Picea A. Dietr. in roadside plantations of different districts of Kryvyi Rih city
Адміністративний
район міста
Кількість
дерев, екз.
Вік дерев,
роки
Біометричні характеристики
Життєвий
стан
дерев, бал
Висота дерева,
м
Діаметр
стовбура, см
Picea pungens Engelm.
Тернівський 197
35,5 ± 0,2
6,3
12,2 ± 0,1
15,4
26,4 ± 0,3
17,5
1,40 ± 0,04
37,7
Покровський 30
33,7 ± 0,3
4,5
11,7 ± 0,1
6,2
26,6 ± 0,4
7,7
1,4 ± 0,1
48,9
Саксаганський 57
36,1 ± 0,5
9,6
12,6 ± 0,2
12,8
26,9 ± 0,8
23,3
1,6 ± 0,1
41,4
Металургійний 58
33,6 ± 0,5
11,4
9,9 ± 0,4
28,4
24,0 ± 1,3
40,7
1,6 ± 0,1
45,3
ЦентральноМіський 16
34,3 ± 0,5
5,4
11,0 ± 0,3
12,2
24,3 ± 1,0
16,0
2,0 ± 0,2
36,5
Довгинцевський 40
35,0 ± 0,2
4,3
10,4 ± 0,2
12,3
23,1 ± 0,8
22,0
1,9 ± 0,1
35,8
Picea pungens ‘Glauca’ (Regel) Beissn.
Тернівський 237
36,0 ± 0,1
6,3
12,1 ± 0,1
18,1
26,6 ± 0,3
18,2
1,60 ± 0,04
42,7
Покровський 30
35,6 ± 0,6
8,5
13,5 ± 0,2
7,6
28,1 ± 0,8
15,3
1,3 ± 0,1
41,0
Саксаганський 71
35,8 ± 0,2
5,2
12,6 ± 0,1
8,5
26,8 ± 0,5
15,2
1,3 ± 0,1
39,9
Порівняльний аналіз біометричних харак
теристик трьох таксонів роду Picea в наса
дженнях м. Кривий Ріг показав, що дерева
одновікових груп мало відрізняються за висо
тою (табл. 1). Рослини трьох таксонів активно
ростуть у висоту до 20 років, при збільшенні їх
віку вдвічі (>40 років) приріст у висоту стано
вив у P. pungens — 49 %, у P. pungens ‘Glauca’ —
34 %, у P. abies — 31 % від висоти у 20річному
віці. В цілому дерева всіх таксонів роду Picea
добре розвинені. Про це свідчать і літератур
ні дані. Так, висота 44річних дерев P. abies у
22 кліматопах (6 українських) Інституту лісу
Білоруської НАН варіювала від 18,6 до 24,4 м,
а діаметр стовбура — від 16,4 до 22,8 см [2].
Рослини P. abies у Маяцькому лісництві (До
нецька обл.) у віці 36 років мали висоту в се
редньому 12,5 м, діаметр стовбура — 28 см, а
45річні дерева P. pungens —18 м та 22 см [8].
Більш активний радіальний приріст рослин
трьох таксонів мож на пояснити тим, що в лі
нійних насадженнях міста вони отримують
більше світла, ніж у лісі.
У репрезентативних вибірках із 397—471 де
рева, які представляли найпоширенішу вікову
групу 31—40 років, було проаналізовано біо
метричні показники та оцінено життєвий стан
дерев трьох таксонів у кожному районі м. Кри
79ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3
Поширення та життєздатність трьох представників роду Picea А. Dietr. у придорожніх насадженнях м. Кривий Ріг
вий Ріг (табл. 2). За винятком Металургійного
району, де функціонує великий металургій
ний комбінат «АрселорМіталл Кривий Ріг»,
дерева всіх таксонів роду Picea не дуже відріз
нялися за середніми величинами віку, висоти
дерев та діаметра стовбура. Значно менша ви
сота рослин трьох таксонів та наявність у де
рев сухих вершин у Металургійному районі
спричинені не гативним впливом викидів за
значеного комбінату. Частка дерев, у яких ви
явлено всихання верхівки стовбура, в різних
районах міста становила у P. pungens — 1—5 %,
у P. pungens ‘Glauca’ — 1,1—4,5 %, у P. abies —
1,4—7,3 %. Щодо діаметра стовбура дерев, то
відмінності в межах таксону між районами не
були суттєвими.
Про добрий життєвий стан рослин свідчить
високий ступінь охвоєнності їх крони. Вира
жений хлороз хвої 2—3го року життя та її нек
роз не є візуально очевидним явищем. Частка
такої хвої може становити 5—25 % від всієї ба
гаторічної хвої дерева.
Декоративність ялин у придорожніх на
садженнях може тимчасово знижуватися у
сухий жаркий період через осідання на хвою
великої кількості пилу. Найбільш пригніче
ними є дерева, котрі зростають біля автомагі
стралей, розташовані поряд з металургійними
комбінатами, особливо з «АрселорМіталл Кри
вий Ріг». Тут на рослини впливають не лише
вихлопні гази автотранспорту, а і більш ток
сичні викиди промислових підприємств.
Металургійний 59
42,1 ± 1,0
18,4
11,6 ± 0,4
28,7
30,3 ± 1,3
34,2
1,8 ± 0,1
44,4
ЦентральноМіський 30
34,6 ± 0,5
7,5
11,7 ± 0,2
11,7
25,3 ± 0,9
20,0
1,8 ± 0,1
32,3
Довгинцевський 44
35,3 ± 0,2
4,0
10,9 ± 0,2
12,3
24,1 ± 0,5
14,9
1,9 ± 0,1
32,4
Picea abies (L.) Karst.
Тернівський 213
35,6 ± 0,2
7,2
12,2 ± 0,1
17,7
24,0 ± 0,4
26,7
1,6 ± 0,1
50,0
Покровський 30
39,8 ± 0,7
10,1
12,3 ± 0,2
9,1
27,0 ± 0,9
18,8
1,3 ± 0,1
36,0
Саксаганський 26
35,2 ± 0,4
6,2
12,0 ± 0,3
12,8
24,4 ± 0,9
18,1
1,5 ± 0,1
44,3
Металургійний 55
36,7 ± 0,3
5,4
10,7 ± 0,2
11,8
23,1 ± 0,7
21,1
1,8 ± 0,1
40,8
ЦентральноМіський 16
38,9 ± 1,5
15,6
13,0 ± 0,5
14,7
26,8 ± 1,8
26,5
1,1 ± 0,1
30,4
Довгинцевський 39
34,5 ± 0,4
6,7
12,2 ± 0,3
12,8
23,3 ± 0,9
23,4
1,4 ± 0,1
38,9
П р и м і т к а: у чисельнику — М ± m; у знаменнику — CV, %.
Продовження табл. 2
Continuation of the table 2
Адміністративний
район міста
Кількість
дерев, шт.
Вік дерев,
роки
Біометричні характеристики
Життєвий
стан
дерев, бал
Висота
дерева, м
Діаметр стовбура,
см
80 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3
Н.Ю. Шевчук, Е.Р. Гусейнова, І.І. Коршиков
Велике декоративне значення три таксо
ни мають в осінньозимовий період, коли
випадає сніг. Засніжені ялини є окрасою міс
та, особливо P. pungens ‘Glauca’. Декоратив
ність P. abies у цьому плані менш виражена.
До того ж цей вид має дещо пригнічений ви
гляд у період літньої тривалої спеки. Крім
того, P. abies відзначається меншою загаль
ною охво єнністю крони порівняно з P. pun
gens та її формою.
Висновки
На підставі отриманих даних можна стверджу
вати, що дерева P. pungens, P. pungens ‘Glauca’ і
P. abies характеризуються нормальним розвит
ком, високою стійкістю і декоративністю в на
садженнях уздовж автомагістралей та на при
дорожніх територіях м. Кривий Ріг.
Усі три представники роду Picea є перспек
тивними для використання в озелененні на
селених пунктів Правобережного Степового
Придніпров’я. Для цього насамперед потріб
но відновити лісорозсадники, в яких можна
розмножувати ялини з насіння місцевої ре
продукції, особливо найбільш життєздатних
та декоративних дерев P. pungens ‘Glauca’.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Букша І.Ф. Методичні рекомендації з моніторин
гу лісів України / І.Ф. Букша. — Харків: Видво
УкрНДІЛГА, 2009. — 48 с.
2. Верас С.Н. Оценка состояния, роста и продуктивнос
ти 44летних климатопов ели европейской в подзоне
грабоводубовотемнохвойных лесов / С.Н. Ве рас //
Лесн. хозво. — 2014. — № 1. — С. 121—126.
3. Зайцев Г.Н. Математика в экспериментальной бо
танике / Г.Н. Зайцев. — М.: Наука, 1990. — 296 с.
4. Коршиков И.И. Адаптация растений к условиям
техногенно загрязненной среды / И.И. Корши
ков. — К.: Наук. думка, 1996. — 240 с.
5. Коршиков І.І. Життєздатність Picea abies L. у наса
дженнях м. Кривого Рогу (степова зона України) /
І.І. Коршиков, Е.Р. Гусейнова // Інтродукція рос
лин. — 2017. — № 2. — С. 60—68.
6. Мамаев С.А. Виды хвойных на Урале и их исполь
зование в озеленении / С.А. Мамаев. — Сверд
ловск: УНЦ АН СССР, 1983. — 110 с.
7. Методы изучения лесных сообществ / [Е.Н. Ан
дреева, И.Ю. Баккал, В.В. Горшков и др.]. — СПб.:
НИИ химии СПбГУ, 2002. — 240 с.
8. Поляков А.К. Интродукция древесных растений в
условиях техногенной среды / А.К. Поляков; под
общ. ред. чл.кор. НАН Украины А.З. Глухова. —
Донецк: Ноулидж, 2009. — 268 с.
9. Хвойные в коллекционных насаждениях Полесья и
Лесостепи Украины и перспективы их использова
ния / С.И. Кузнецов, И.С. Маринич, О.П. Похиль
ченко, С.И. Слюсар // Наук. вісн. Націо наль ного
університету біоресурсів і природокористування
Ук раїни: Серія «Лісівництво та декоративне садів
ницт во». — 2010. — Вип. 152, ч. 1. — С. 98—104.
10. Ярмишко В.Т. Диагностика повреждений и оценка
жизненного состояния деревьев и древостоев в
условиях промышленного атмосферного загряз
нения / В.Т. Ярмишко // Методы изучения лесных
сообществ. — CПб.: НИИ химии СПбГУ, 2002. —
С. 154—165.
11. Bassuk N. Environmental stress in street trees / N. Bas
suk, T. Whitlow // Arboricult. J. — 1988. — Vol. 12,
N 2. — P. 195—201.
12. Brod H.G. Vergleichende Betrachtungen uber die Wir
kungen verschiedener Auftausalze (NaCl, CaCl
2
und
MgCl
2
) auf Geholze / H.G. Brod // Z. Vegetation
stechn. Landschafts und Sportstattenbau. — 1988. —
Bd. 11, H. 3. — S. 129—133.
13. Buhler H.R. Baume in der Stadt / H.R. Buhler //
Schweiz. Z. Forstw. — 1978. — Bd. 129, H. 8. — S. 645—647.
Рекомендував Ю.О. Клименко
Надійшла 03.04.2018
REFERENCES
1. Buksha, I.F. (2009), Metodychni rekomendacii z
mo nitoryngu lisiv Ukrainy [Methodical recommenda
tions on monitoring of forests of Ukraine]. Kharkiv:
Vydvo UkrNDILGA, 48 p.
2. Veras, S.N. (2014), Ocenka sostojanija, rosta i produk
tivnosti 44letnih klimatopov eli evropejskoj v pod
zvone grabovodubovotemnohvojnyh lesov [Evalua
tion of state, growth and productivity of 44yearold
Norway spruce climatypes in the subzone of horn
beamoakconifer forests]. Lesnoe hozjajstvo [Forest
ry], N 1, pp. 124—126.
3. Zajcev, G.N. (1990), Matematika v jeksperimentalnoj
botanike [Mathematics in experimental botany]. Mos
cow: Nauka, 296 p.
4. Korshykov, I.I. (1996), Adaptacija rastenij k uslovijam
tehnogenno zagrjaznennoj sredj [Plant adaptation to
conditions of technogenic polluted environment].
Kyiv: Naukova dumka, 240 p.
5. Korshykov, I.I. and Husejnova, E.R. (2017), Zhyttjez
datnist Picea abies L. u nasadzhennjah m. Kryvogo
Rogu (stepova zona Ukrainy) [Vitality of Picea abies L.
in plantations of Kryvyi Rih (steppe zone of Ukraine)].
Introdukcija roslyn [Plant Introduction], vyp. 2 (74),
pp. 60—68.
81ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3
Поширення та життєздатність трьох представників роду Picea А. Dietr. у придорожніх насадженнях м. Кривий Ріг
6. Mamaev, S.A. (1983), Vidy hvojnyh na Urale i ih ispol
zovanie v ozelenenii [Types of coniferous in the Urals
and their use in gardening]. Sverdlovsk: UNC AN
SSSR, 110 р.
7. Andreeva, E.N., Bakkal, I.Ju., Gorshkov, V.V., Ljangu
zova, I.V., Maznaja, E.A., Neshataev, V. Ju., Neshatae
va, V. Ju., Stavrova, N.I., Jarmishko, V.T., and Jar
mish ko, M.A. (2002), Metody izuchenija lesnyh soob
shhestv [Methods of studying Forest Communities].
St. Petersburg, 240 p.
8. Poljakov, A.K. (2009), Introdukcija drevesnyh rastenij
v uslovijah tehnogennoj sredy [Introduction of woody
plants in the conditions of anthropogenic environ
ment]. Doneck: Noulidzh, 268 р.
9. Kuznecov, S.I., Marinich, І.S., Pohilchenko, O.P. and
Sljusar, S.I. (2010), Hvojnye v kollekcionnyh nasa
zhdenijah Polesja lesostepi Ukrainy i perspektivy ih is
polzovanija [Conifers in the Collections of Polesye of
the ForestSteppe of Ukraine and the Prospects for
Their Use]. Naukovij vіsnik Nacіonalnogo unі ver si tetu
bіo resursіv і prirodokoristuvannja Uk rayi ni. Se rіja: Lі
sіv nictvo ta dekorativne sa dіv nictvo [Scientific herald
of the National University of Bioresources and Natural
Resources of Ukraine. Series: Arboriculture and Orna
mental Horticulture], vyp. 152, part 1, pp. 98—104.
10. Jarmishko, V.T. (2002), Diagnostika povrezhdenij i
ocenka zhiznennogo sostojanija derevev i drevostoev v
uslovijah promyshlennogo atmosfernogo zagrjazneni
ja [Diagnosis of the damage and the vital state of the
trees in industrial air pollution]. Metody izuchenija
lesnyh soobshhestv. St. Petersburg: NIIHimii SPbGU,
pp. 154—165.
11. Bassuk, N. and Whitlow, Т. (1988), Environmental stress
in street trees. Arboricult. J., vol. 12, N 2, pp. 195—201.
12. Brod, H.G. (1988), Vergleichende Betrachtungen uber
die Wirkungen verschiedener Auftausalze (NaCl, CaCl
2
und MgCl
2
) auf Geholze. Z. Vegetationstechn. Land
schafts und Sportstattenbau, Bd. 11, H. 3, рр. 129—
133.
13. Buhler, H.R. (1978), Baume in der Stadt. Schweiz Z.
Forstw, Bd. 129, H. 8, рр. 645—647.
Recommended by Yu.O. Klymenko
Received 03.04.2018
Н.Ю. Шевчук 1 ,2, Э.Р. Гусейнова 2, И.И. Коршиков 1 ,2
1 Донецкий ботанический сад НАН Украины,
Украина, г. Кривой Рог
2 Криворожский ботанический сад НАН Украины,
Украина, г. Кривой Рог
РАСПРОСТРАНЕНИЕ И ЖИЗНЕСПОСОБНОСТЬ
ТРЕХ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ РОДА PICEA А. DIETR.
В ПРИДОРОЖНЫХ НАСАЖДЕНИЯХ г. КРИВОЙ РОГ
Цель — проанализировать жизнеспособность трех
представителей рода Picea A. Dietr. в линейных и при
дорожных насаждениях г. Кривой Рог для определе
ния перспектив дальнейшего их использования в озе
ленении городов Степного Приднепровья.
Материал и методы. Исследовано состояние на
саж дений, образованных тремя представителями ро да
Picea в шести административных районах г. Кри вой
Рог. Маршрутным методом изучали их местообита
ние, количество особей, возраст, диаметр с твола и
высоту деревьев. Примерный возраст хвойных опре
деляли по количеству мутовок и внешним признакам
(цвет хвои, форма кроны, высота дерева и диаметр
ствола).
Результаты. В линейных насаждениях возле авто
магистралей и в групповых на придорожных террито
риях г. Кривого Рога встречаются три представителя
рода Picea: P. pungens ‘Glauca’ — 4038 (58,8 %) деревьев,
P. pungens — 1186 (17,3 %) деревьев и Р. abies — 1643
(23,9 %) дерева. Большинство деревьев относятся к
возрастной группе 30—40 лет. Жизненное состояние
разновозрастных растений — преимущественно «здо
ровые». Важную роль в озеленении города играет P. pun
gens ‘Glauca’ благодаря высокой адаптивной способ
ности и декоративности.
Вывод. По комплексу биометрических показате
лей P. pungens, P. pungens ‘Glauca’ и Р. abies устойчивы
к урботехногенной среде г. Кривой Рог и перспектив
ны для дальнейшего их использования в озеленении
города.
Ключевые слова: род Picea A. Dietr., биометрические
характеристики, жизненное состояние, придорожные
насаждения, Кривой Рог.
82 ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2018, № 3
Н.Ю. Шевчук, Е.Р. Гусейнова, І.І. Коршиков
N.Yu. Shevchuk 1, 2, E.R. Husejnova 2, I.I. Korshykov 1, 2
1 Donetsk Botanical Garden,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kryvyi Rih
2 Kryvyi Rih Botanical Garden,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kryvyi Rih
DISTRIBUTION AND VIABILITY OF THREE
REPRESENTATIVES OF GENUS PICEA A. DIETR.
IN ROADSIDE PLANTATIONS OF KRYVYI RIH CITY
Objective — to analyze the viability of three representatives
of the genus Picea A. Dietr. in linear and roadside planta
tions of Kryvyi Rih to determine the prospects for their
further use in landscaping of the cities of Steppe Dnieper
Area.
Material and methods. We investigated the state of the
plantations formed by three representatives of the genus
Picea in six administrative districts of Kryvyi Rih. Using
the route method, we determined location of these planta
tions, number of individuals in them, age, trunk diameters
as well as height of the trees. Approximate age of conifers
was determined by the number of whorls and by external
characters (color of needles, crown shape, tree height and
trunk diameter).
Results. It was established, that, in linear plantations
along highways and in plantation groups on the roadside
territories of Kryvyi Rih city, the most commonly found
are such trees: P. pungens ‘Glauca’ — 4038 trees (58.8%),
P. pungens — 1186 trees (17.3%) and P. abies — 1643 trees
(23.9%). Most trees of all the three taxa belong to the age
group of 30—40 years, and the vital state of different age
plants in the vast majority of them can be categorized as
«healthy». The significant role in the city greening is played
by P. pungens ‘Glauca’ due to its high adaptive ability and
decorativeness.
Conclusion. Due to a set of biometric parameters, P. pun
gens, P. pungens ‘Glauca’ and P. abies are quite resistant
to the urbotechnogenic environment of Kryvyi Rih and have
good prospects for their further use in the city greening.
Key words: genus Picea A. Dietr., biometric characteris
tics, vital state, roadside plantations, Kryvyi Rih.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-15 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:38:52Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/db/2ba9597fb361fdf300bcf6c7676a3cdb.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-152019-11-11T08:15:25Z Distribution and viability of three representatives of genus Picea A. Dietr. in roadside plantations of Kryvyi Rih city Поширення та життєздатність трьох представників роду Picea А. Dietr. у придорожніх насадженнях м. Кривий Ріг Shevchuk, N.Yu. Husejnova, E.R. Korshykov, I.I. Objective – to analyze the viability of three representatives of the genus Picea A. Dietr. in linear and roadside plantations of Kryvyi Rih to determine the prospects for their further use in landscaping of the cities of Steppe Dnieper Area. Material and methods. We investigated the state of the plantations formed by three representatives of the genus Picea in six administrative districts of Kryvyi Rih. Using the route method, we determined location of these plantations, number of individuals in them, age, trunk diameters as well as height of the trees. Approximate age of conifers was determined by the number of whorls and by external characters (color of needles, crown shape, tree height and trunk diameter). Results. It was established, that, in linear plantations along highways and in plantation groups on the roadside territories of Kryvyi Rih city, the most commonly found are such trees: P. pungens ‘Glauca’ – 4038 trees (58.8%), P. pungens – 1186 trees (17.3%) and P. abies – 1643 trees (23.9%). Most trees of all the three taxa belong to the age group of 30–40 years, and the vital state of different age plants in the vast majority of them can be categorized as «healthy». The significant role in the city greening is played by P. pungens ‘Glauca’ due to its high adaptive ability and decorativeness. Conclusion. Due to a set of biometric parameters, P. pungens, P. pungens ‘Glauca’ and P. abies are quite resistant to the urbotechnogenic environment of Kryvyi Rih and have good prospects for their further use in the city greening. Мета – проаналізувати життєздатність трьох представників роду Picea A. Dietr. у лінійних та пришляхових насадженнях м. Кривий Ріг для визначення перспектив подальшого їх використання в озелененні міст Степового Придніпров’я. Матеріал та методи. Досліджено стан насаджень, утворених трьома представниками роду Picea в шести адміністративних районах м. Кривий Ріг. Маршрутним методом вивчали їх місцезростання, кількість особин, вік, діаметр стовбура та висоту дерев. Орієнтовний вік хвойних визначали за кількістю мутовок та зовнішніми ознаками (колір хвої, форма крони, висота дерева і діаметр стовбура). Результати. В лінійних насадженнях біля автомагістралей і в групових на придорожніх територіях м. Кривий Ріг трапляються три представники роду Picea: P. pungens ‘Glauca’ – 4038 (58,8 %) дерев, P. pungens – 1186 (17,3 %) дерев та Р. abies – 1643 (23,9 %) дерева. Більшість дерев належать до вікової групи 30–40років. Життєвий стан різновікових рослин – здебільшого “здорові”. Важливу роль в озелененні міста відіграє P. pungens ‘Glauca’ завдяки високій адаптивній здатності та декоративності. Висновок. За комплексом біометричних показників P. pungens, P. pungens ‘Glauca’ та Р. abies є стійкими до урбо-техногенного середовища м. Кривий Ріг і перспективними для подальшого їх використання в озелененні міста. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2018-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/15 10.5281/zenodo.2278541 Plant Introduction; Vol 79 (2018); 75-82 Інтродукція Рослин; Том 79 (2018); 75-82 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377680 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/15/10 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Shevchuk, N.Yu. Husejnova, E.R. Korshykov, I.I. Поширення та життєздатність трьох представників роду Picea А. Dietr. у придорожніх насадженнях м. Кривий Ріг |
| title | Поширення та життєздатність трьох представників роду Picea А. Dietr. у придорожніх насадженнях м. Кривий Ріг |
| title_alt | Distribution and viability of three representatives of genus Picea A. Dietr. in roadside plantations of Kryvyi Rih city |
| title_full | Поширення та життєздатність трьох представників роду Picea А. Dietr. у придорожніх насадженнях м. Кривий Ріг |
| title_fullStr | Поширення та життєздатність трьох представників роду Picea А. Dietr. у придорожніх насадженнях м. Кривий Ріг |
| title_full_unstemmed | Поширення та життєздатність трьох представників роду Picea А. Dietr. у придорожніх насадженнях м. Кривий Ріг |
| title_short | Поширення та життєздатність трьох представників роду Picea А. Dietr. у придорожніх насадженнях м. Кривий Ріг |
| title_sort | поширення та життєздатність трьох представників роду picea а. dietr. у придорожніх насадженнях м. кривий ріг |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/15 |
| work_keys_str_mv | AT shevchuknyu distributionandviabilityofthreerepresentativesofgenuspiceaadietrinroadsideplantationsofkryvyirihcity AT husejnovaer distributionandviabilityofthreerepresentativesofgenuspiceaadietrinroadsideplantationsofkryvyirihcity AT korshykovii distributionandviabilityofthreerepresentativesofgenuspiceaadietrinroadsideplantationsofkryvyirihcity AT shevchuknyu poširennâtažittêzdatnístʹtrʹohpredstavnikívrodupiceaadietrupridorožníhnasadžennâhmkrivijríg AT husejnovaer poširennâtažittêzdatnístʹtrʹohpredstavnikívrodupiceaadietrupridorožníhnasadžennâhmkrivijríg AT korshykovii poširennâtažittêzdatnístʹtrʹohpredstavnikívrodupiceaadietrupridorožníhnasadžennâhmkrivijríg |