Селекція аналітична і синтетична як результат планомірної інтродукції

Results of the long-term work on introduction and selection of southern and new fruit-bearing plants in the National Botanical Gardens of the National Academy of Sciences of Ukraine are discussed in the paper. The author shows the possibilities of using genetic diversity of the primary material for...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	1999
1. Verfasser:	Klimenko, S.V.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1505
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860145042371379200
author	Klimenko, S.V.
author_facet	Klimenko, S.V.
author_sort	Klimenko, S.V.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-25T20:26:43Z
description	Results of the long-term work on introduction and selection of southern and new fruit-bearing plants in the National Botanical Gardens of the National Academy of Sciences of Ukraine are discussed in the paper. The author shows the possibilities of using genetic diversity of the primary material for creation of promising varieties and forms in the Ukrainian Forest-Steppe and presents characteristics of new varieties, transferred to the State Grade Testing of Ukraine.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3367404
first_indexed	2025-07-17T12:53:10Z
format	Article
fulltext	Селекція інтр оду кованих рослин УДК 631.524:631.52 © 1999 СЕЛЕКЦІЯ АНАЛІТИЧНА І СИНТЕТИЧНА ЯК РЕЗУЛЬТАТ ПЛАНОМІРНОЇ ІНТРОДУКЦІЇ С. В. КЛИМЕНКО Національний ботанічний сад ім. М. М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 Висвітлено результати багаторічної роботи з інтродукції та селекц ії п івденних і нових плодових рослин у Національному ботанічному саду НАН України. Показано можливість використання генетичної різноманітнос ті вихідного матеріалу для створення в Лісостепу України перспективних сортів і форм, наведено характе ристику нових сортів, переданих у Держ авне сортовипробування України. В епоху науково-технічного прогресу, що су проводжується погіршенням екологічних умов, особливо актуальними стають інтродукція і культивування рослин з підвищеною стійкіс тю та життєздатністю. Тому перш за все приділяється увага рослинам з великим біо логічним та господарським потенціалом. У Національному ботанічному саду (НБС) НАН України декілька десятків років проводиться робота зі створення генофонду і селекції малопоширених плодових культур, перспек тивність яких оцінюється за біолого-еколо- гічними та економічними критеріями. З цих позицій суть інтродукційних робіт полягає у виділенні зі створеної різноманітності рос лин найцінніших видів і сортів, що відпові дають сучасним вимогам. В Україні інтродуковано близько 400 видів плодових рослин. Із 50 родів лише для двох монотипних родів Cydonia Mill, і Mespilus L. видовий резерв виявився вичерпаним, тоді як для більшості він залишається значним. Багато видів плодових рослин, що культиву ються в Україні, є інтродукованими, і в цьо му велика заслуга ботанічних садів. Роботи НБС НАН України з інтродукції та аклімати зації плодових рослин є продовження дослід жень акад. АН УРСР М.Ф.Кащенка. Колекція рослин, що стала базою для створення но вих для півночі України сортів, налічує понад 150 видів і понад 2000 сортів рослин [5]. Зібраний генофонд різноманітний за ви довим та сортовим складом, нерівноцінний і за господарськими ознаками. Саме з цієї точки зору дуже важливо оцінити і біологічні, і екологічні показники інтродукованих рослин. Різноманіття форм з цінними генетичними та біологічними властивостями має велике значення для практичної селекції [3]. “Коли ми акліматизуємо якийсь живий організм, - вважав М.Ф.Кащенко, - то для наших прак тичних цілей не досить того, щоб він у нас жив і давав потомство. Необхідно ще, щоб він зберіг ті корисні властивості, заради яких ми його акліматизуємо, тоді тільки ме ти акліматизації буде досягнуто” [6, с. 51]. В процесі інтродукції, акліматизації зви чайно ж нагромаджуються дані з біології рос лин, їх реакції на нові умови, здатність до репродукції, що має теоретичне значення, а також визначає долю об’єкта з практичної точки зору. Об’єктами наших досліджень є айва дов гаста (Cydonia oblongo Mill.), дерен справж ній (Cornus mas L.), хеномелес японський (Chaenomeles japonica Lindl.) та ін. З трьома вказаними видами проведено значну селек ційну роботу. 78 ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 Селекція аналітична і синтетична як результат планомірної інтродукції Вибір цих об'єктів невипадковий. На них зосередив увагу М .Ф .Кащенко, включивши їх в число найцінніших об'єктів інтродукції. З дереном і хеномелесом він не встиг провес ти селекційної роботи, а щодо айви довгас тої - одержав кілька поколінь з метою від бору зимостійких форм в умовах Лісостепу України [9]. Айва довгаста і дерен справжній давно ві домі в культурі завдяки високій цінності плодів, що містять необхідні для людини біологічно активні речовини. Хеномелес як плодова рослина використовується зовсім недавно, хоча відомий як високодекоратив- ний вид з давніх часів. Особливу цінність мають пектинові речовини плодів, яких бага то в плодах айви і хеномелесу. Ці речовини здатні поглинати і виводити з організму важкі метали і радіоактивні елементи. Плоди дерену, айви і хеномелесу містять комплекс різних вітамінів, мінеральних речовин і ши роко застосовуються в харчовій промисло вості, а також як лікарські засоби. Всі три культури менше інших плодових рослин по шкоджуються шкідниками і хворобами. Де рен і хеномелес практично не потребують захисту від шкідників і хвороб. Вирощування цих культур у поєднанні з інтегрованою сис темою агротехніки дає можливість звести до мінімуму використання пестицидів і одержа ти екологічно чисту продукцію. Однак культивуються згадані види мало: основні насадження айви зосереджено на півдні України, а промислових насаджень дерену і хеномелесу немає. Пояснюється це недостатнім вивченням біології дерену і хе номелесу в Україні, а айви - у її північних регіонах. Успіх акліматизації може бути зумовлений тотожністю або подібністю ґрунтово-кліма тичних умов в осередку інтродукції (на бать ківщині рослини) та в пункті інтродукції. Ра зом з тим акліматизація зумовлена так зва ною амплітудою адаптації, неоднаковою у різних рослин і навіть представників одного виду [1]. Для акліматизації треба використовувати генетичне різноманіття, в якому у прихова ній формі можуть бути властивості, що за безпечують виживання у змінюваних умовах. Людина, яка хоче досягти успіху в інтродук ції, як зазначає А.М.Гродзінський [4], по винна мати справу не з поодинокими осо бинами, а з популяцією. Для дослідника інтродукція та освоєння нових видів рослин, а плодових зокрема, є завданням з багатьма невідомими. Специ фіка генофонду культурних плодових рослин України полягає в тому, що він формувався і формується під впливом двох основних чин ників: стихійної і цілеспрямованої інтродукції з наступним адаптогенезом та перебудовою вихідних генотипів шляхом послідовної се лекції. Саме цілеспрямована селекція - ос новний фактор, без якого неможлива творча інтродукція. Наші 40-річні дані показали, що при інт родукції досліджених видів на основі насін ної репродукції на фоні дії природного та штучного доборів з покоління в покоління підвищуються адаптація рослин та зимостій кість, йдуть формоутворювальні процеси, розширюється селекційна база. Тільки створення нових сортів на основі аналітичної і синтетичної селекції дає мож ливість максимально використати природні умови регіону для одержання високих уро жаїв цінних плодів і рекомендувати ці сорти для промислового випробування. В цілому репродуктивна здатність дослі джених нами інтродуцентів знаходиться на рівні репродукції місцевих видів і навіть ви ще: вони щорічно плодоносять і утворюють насіння. Таким чином, можна говорити про достатню загальну адаптацію видів (і висо ку - окремих сортів та форм). Зимостійкість селекційних форм висока: рослини дерену переносять зимове зниження температур до -35 °С, айва довгаста і хеномелес не виме рзли в суворі зими 1962—1963, 1969—1970, 1978-1979, 1986-1987, 1996-1997, 1997- 1998 pp. Зимостійкість в складних умовах 1997—1998 pp. у більшості сортів і форм ви явилася задовільною. Пошкоджень дереви ни, генеративних бруньок не виявлено. В 1997 р. навесні під час цвітіння дерену, що тривало 1,5 міс, виявилася пошкодженою час тина (5—10 %) генеративних бруньок, які, не розкриваючись, опали, та восени 1996 p., коли раптові зниження температур до -20 °С ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 79 С. В. Клименко ТАБЛИЦЯ 1. Строки вегетації і врожай дерену в 1 9 8 9 -1 9 9 8 pp. Рік Строк цвітіння Строк достигання Урожай, бали початок кінець початок кінець 1989 20.Ill 28.Ill 27.VII 15.IX 5 1990 10.111 27.Ill 25.VII 20.IX 4 1991 09. IV 18.IV 02.VIII 25. IX 5 1992 01.IV 20.IV 01.VIII ЗО.ІХ 5 1993 09.IV 26. IV 04.VIII 25.IX 5 1994 01.IV 18. IV 05.VIII 25.IX 4,5 1995 20.Ill 15. IV 27.VII 20.IX 5 1996 20. IV 29.IV 31.VII 20.IX 5 1997 08.Ill 17.1V 05.VIII 25.IX 4.0 1998 07.Ill 20.IV 10.VIII 10.Х 5 (в умовах безсніжжя) призвели до пошкод жень кореневої системи сіянців айви та ві чок у окульованих щитком (на висоті 12— 15 см) сіянців дерену. Зима 1986—1987 pp., хоча й була дуже суворою, завдала менше шкоди кореневій системі рослин, більше по страждала надземна система. Погодні умови окремих років характери зуються великими коливаннями температур, особливо під час вимушеного спокою. Це призводить до пошкодження рослин тією чи іншою мірою, але є сприятливе для добору форм і сортів, які пройшли випробування. В табл. 1 показано, як коливалися строки ве гетації дерену (зокрема, цвітіння) впродовж останніх 10 років. Зазначено високу регене раційну здатність дерену і айви як важливу пристосувальну реакцію в умовах інтродукції. Для створення нових сортів нами викори стано різноманіття форм, одержаних в ре зультаті тривалої селекційної роботи, а та кож зібраних у різних регіонах України. З метою збереження генофонду та ство рення нових сортів дерену у 1966—1996 pp. проведено експедиційні дослідження його дикорослих та культурних популяцій. Місцеві сорти дерену вивчались практич но в усіх регіонах України, а його природні популяції - в Криму, Черкаській, Вінницькій, Івано-Франківській, Тернопільській обл. Експедиційні дослідження дали змогу уточ нити межі ареалів, вивчити поліморфізм форм і відібрати найперспективніші. Описано бли зько 350 форм, відібрано і розмножено біль ше 100 з них. Фермова різноманітність де рену в культурі виявилася вельми багатою завдяки тривалій спонтанній селекції. Зібра но генофонд культурних та диких форм де рену, які є цінним вихідним матеріалом для селекції за найрізноманітнішими ознаками. Експедиційні обстеження дерену мають теоретичне значення для вирішення питань про історію інтродукції дерену в північні ра йони України з природних лісів з участю де рену на півдні і сході Придніпровської висо чини та прикладне - для створення і збе реження багатого генофонду формової різ номанітності дерену в природі та культурі. Хоча дерен вважається південною росли ною, інтродукованою в нашу зону, ми до тримуємося думки про можливість утворен ня його місцевої популяції на півночі Украї ни. Цього висновку ми дійшли на основі експедиційних досліджень з обстеження при родних запасів дерену, зокрема на відстані всього 150 км від Києва, що не виключає можливості введення дерену в культуру са ме з цього регіону. Думка про природні і стародавні ліси з участю дерену в цьому ре гіоні висловлена в працях багатьох авторів [7, 12, 13]. Вони вважають, що Cornus mas поряд з іншими неогеновими елементами цих лісів є реліктом пізнього пліоцену. Зібраний у різних регіонах генофонд куль турних форм дерену дав змогу відібрати шляхом аналітичної селекції найперспектив ніші з них для безпосереднього введення в культуру, а також використати для синтетич ної селекції. Селекцію айви довгастої проведено на основі багатого гібридного матеріалу спон танної і спрямованої селекції винятково з матеріалу власних місцевих репродукцій з урахуванням попередньої аналітичної селек ції у кількох поколіннях на зимостійкість. Для селекції хеномелесу було використано гіб ридний матеріал, одержаний від вільного запилення найрізноманітніших форм як влас них репродукцій, так і одержаних з різних регіонів, зокрема з Криму, Прибалтики, Ні меччини, Польщі. Селекція багаторічних рослин - тривалий і копіткий процес. Завдання полягає у ви значенні селекціонером пріоритетного на пряму. Головними параметрами сортів для айви залишаються зимостійкість, якість пло 80 ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 Селекція аналітична і синтетична як результат планомірної інтродукції дів і (що стало надзвичайно актуальним ос танні роки) стійкість до підшкірної плямис тості плодів. У багатьох випадках гени, що відповідають за ознаку величини плодів, не з ’єднані з генами зимостійкості [10], і через це у айви немає генетичних обмежень для виведення зимостійких сортів з великими плодами. Головні параметри для дерену- якість плодів, слабкорослість, зимостійкість генеративних бруньок, для хеномелесу - якість плодів (включаючи вихід плодової м’якоті), відбір форм з тривалим періодом глибокого спокою. Кількість селекційних ознак велика, а ймо вірність поєднання їх максимумів статистич но мала. Потрібна достатня кількість гібрид них сіянців, аби мати можливість відібрати необхідне. Останнє особливо актуально в роботі з селекції нетрадиційних культур, де критерії оцінки добору гібридних сіянців і методи вивчення мінливості в селекції до сліджені менше. Особливо важливими є методи системно го аналізу мінливості, що оцінюють об’єкти комплексом корельованих ознак [14]. Дослі дження комплексів ознак суттєво збільшує “генетичну вагомість” аналізу фенотипної мінливості. Ще Л.Бербанк підкреслював, що “селекція - це та галузь промисловості, де знання законів еволюції і робочих методів природи перестають бути лише теорією, що не являє безпосереднього інтересу, а є справжнім фактором роботи...” [2, с. 227]. Вимоги до сортів змінюються зі зміною соціальних і економічних процесів у суспіль стві і, зокрема, в садівництві. Основні вимо ги до біологічних ознак, особливостей сорту в умовах Лісостепу України залишаються незмінними: зимостійкість, як і в інших зо нах - продуктивність, якість плодів, стійкість до збудників хвороб і шкідників, високі тех нологічні якості. До цих ознак додаються й найсучасніші. Селекцією на біохімічний склад плодів доведено, що склад хімічних речовин в плодах та їх співвідношення є спадкоєм ними сортовими ознаками. Важливою є се лекція на підвищений вміст хімічних речо вин, найцінніших для даного виду (пектинові речовини, каротин - для айви і хеномелесу; аскорбінова кислота, антоціани, флавоно ли - для дерену). ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 При розмноженні сортів реальною є мож ливість шляхом клонового відбору покращи ти вихідну форму. Крім того, беремо до ува ги, що поруч з клоновою селекцією станов лення сорту продовжується і після початку плодоношення. Генетичний фонд досліджених інтродуцен- тів на сьогодні становить: айви довгастої - 1 вид, 10 сортів, 50 форм; дерену справж нього - 12 видів, 15 сортів, 210 форм; хе номелесу японського - 4 види, 70 форм. Селекційну роботу проведено з 1 видом ай ви - Cydonia oblonga Mill., 1 видом дерену - Cornus mas L., 1 видом хеномелесу - Chae- nomeles japonica Lindi. Використано лише невелику частину цьо го біорізноманіття для селекції, перспективи подальшої селекційної роботи необмежені. Селекція айви. Районований сортимент айви на півночі України ще не склався. Ай вові насадження представлені, в основному, різноманітними місцевими сортами і сорта ми нашої селекції. Селекційні завдання для айви у зв’язку з цим у нашій зоні такі: виведення консервних і столових сортів, урожайних і зимостійких, екологічно пристосованих до районів виро щування, з плодами більше середньої вели чини (150—200 г), раннього та середнього строків достигання. Плоди повинні бути правильної округлої чи овальної форми, з рівною поверхнею без ребер і горбистості, однотипові за формою і розміром, з міцною шкіркою і тривалим зберіганням. Умови Лісостепу і Полісся України цілком забезпечують достигання плодів айви дов гастої. Вегетація починається у середині - кінці квітня, цвітіння - у I—III декадах травня. Квітки за 40 років спостережень жодного разу не пошкоджувалися весняними примо розками. В 1999 р. температура повітря на початку травня протягом кількох днів знижу валася до мінус 5—7 °С, айва в цей час була у стані бутонізації і теж не зазнала пошко джень, хоча на окремих деревах на осонні квітки почали зацвітати. ■Початок достигання плодів у ранніх сортів спостерігається через 115—127 днів після цві тіння, у середніх - через 130—136, у пізніх - через 141—152 дні. Для достигання плодів 81 11 - 94490 С. В. Клименко ТАБЛИЦЯ 2. Характеристика сортів айви, переданих у Державне сортовипробування України Сорт Середня маса плоду, г Середня врожайність Строк достигання Біохімічний склад плодів, % Кислот ність, %з дерева, кг товарна, ц/га Сухі ре човини Цукри Вітамін C, мг% Пектини Студентка 265,0 66,7 333,5 15.IX—05.Х 20,6 8,5 110,7 1,1 0,6 Академічна 250,0 50,0 250,0 15.IX—05.Х 20,5 8,9 118,7 0,78 0,4 Дарунок онуку 250,0 45,0 225,0 05.IX—20.ХІ 21,3 9,9 131,4 0,88 0,7 Марія 330,0 55,0 275,0 15. IX—05.Х 18,0 7,8 102,1 0,51 0,4 № 18 Кащенка 260,0 56,0 280,0 05.IX—15.ХІ 19,6 7,8 123,7 0,90 0,5 айви потрібна сума ефективних температур становить 1800—2230 °С. Вегетаційний період у айви в умовах пів ночі України - 190—220 днів. Найпродуктив ніший п е р іо д - від 8—12 до 15—20 років. Однак, за нашими даними, рослини у віці 40—45 років за відповідної агротехніки да ють щорічні урожаї. В результаті селекційної роботи із сіянців вільного запилення, а та кож шляхом цілеспрямованої гібридизації було створено нові сорти айви, перспективні для вирощування в північних районах Украї ни. Це сорти Студентка, Академічна, Дару нок онуку, Марія, № 18 Кащенка, № 8 Ка- щенка, Оранжева (4—8—7), Школьниця, Ки ївська ароматна, № 2—12. Характеристику п’яти сортів, переданих у Державне сорто випробування, наведено у табл. 2. Середня маса плоду у сортів змінюється залежно від урожаю і корегується погодними умовами. Найбільша середня маса плодів у сортів Марія, Студентка, Академічна, № 18 Кащен ка, маса плоду у них відповідно 300—600, 240—307, 230—317, 250—275 г. Для більшо сті форм айви характерне жовте забарвлен ня, у сортів Академічна, Оранжева (15—17— 6) - воно жовто-оранжеве. Інтенсивного ха рактерного забарвлення плоди набувають під час зберігання. Тривалість зберігання плодів наших селекційних форм айви у зви чайних умовах зберігання в складському приміщенні становить 20—80 днів, при тем пературі від 0 до +2 °С вона збільшується до 70—150 днів. Селекція дерену. У гібридизаційний про цес нами було залучено переважно культур ні форми дерену різного походження. За основу характеристики було взято плоди. Оцінювались основні показники і селекційні ознаки: сила росту, зимостійкість, строки достигання, величина, форма, якість плодів, величина кісточки, врожайність. Достигання дерену в наших умовах припадає на сер пень при сумі ефективних температур 1550— 1800 °С через 100—120 днів після цвітіння. В результаті аналітичної та синтетичної селекції виведено перспективні форми де рену з овальними, грушоподібними, куляс тими, пляшкоподібними плодами червоного, вишневого, темно-червоного, жовтого, ро жевого забарвлення. Середня маса плодів у різних форм варіює і також змінюється по роках. Положення форм одна стосовно од ної за середньою масою плодів зберігаєть ся, що свідчить про генетичну константність цього показника і перспективність відбору за ним селекційних форм. У кращих наших селекційних форм на кісточку припадає 8,0—10,0 % маси плоду, у інших форм цей показник дорівнює 11,0—12,0% (табл. 3). Величина плодів, особливо в роки з мен шим урожаєм, знаходиться в зворотній за лежності від величини врожаю, хоча в окре мі роки великий врожай поєднувався з ви сокою середньою масою плодів. Маса плоду прямо залежить від розміру і в різні роки змінюється зі зміною розмірів плодів. До 1990 р. у Державному сортовипробу ванні України сортів дерену не було. Цю прогалину було ліквідовано зусиллями НБС НАН України. Щоправда, в 1987 р. НБС пе редав 2 сорти кизилу у Державне сортовип робування СРСР. Характеристику сортів, переданих у Державне сортовипробування України, наведено в табл. 3. Перспективні також інші сорти, з якими ми продовжуємо роботу: Старокиївський (№ 3), Первенець, Вишгородський (№ 171), 82 ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 Селекція аналітична і синтетична як результат планомірної інтродукції ТАБЛИЦЯ 3. Характеристика сортів дерену, переданих у Державне сортовипробування України Серед ня ма са пло ду, г Маса кісточ Середня врожайність Строк достигання Біохімічний склад плодів, % Сорт ки, % маси з дере товар на, ц/га Сухі ре Цукри Вітамін С, Орга нічні кислоти Антоціани, мг% плоду ва, кг човини мг% у шкірці у м’якоті Євгенія 6,0 10,5 27,0 108,0 10.V1II— 20.VII! 2 1,2 9,7 177,0 1,8 775,0 117,0 Семен Володимирсь- 6,2 10,9 22,5 90,0 20. V III- 05. IX 15. VIII— 21,7 10,8 193,1 1,6 751,3 107,0 кий 7,5 11,0 32,0 128,0 25.VIII 20,3 3,5 150,0 1,8 721,3 121,3 Олена 5,0 9,3 23,7 94,8 05.VIII— 10.VIII 22,3 7,7 137,4 1,6 670,0 90,1 Лук’янівський 6,0 10,2 40,0 160,0 10.VIII— 25.VIII 22,4 8,4 127,8 1,8 707,0 102,0 Елегантний 5,0 10,9 20,0 80,0 25.VII— 10.VIII 21,8 9,1 110,3 1,84 773,0 104,0 Світлячок 7,5 7,5 25,0 100,0 20.VIII— 01 .IX 22,7 9,7 150,0 1,8 710,0 102,0 Радість 5,2 10,4 23,5 94,0 01. VIII— 15.VIII 24,0 7,1 106,0 1,4 802,0 36,0 Миколка 5,0 9,3 35,0 140,0 25.VII— 10.VIII 21,7 8,6 120,0 1,3 840,0 190,0 Видубецький 6,5 10,5 35,0 140,0 10.VIII— 20.VIII 20,1 7,5 157,3 1,5 850,0 98,0 Вавиловець 6,5 10,1 28,0 112,0 05.VIII— 15.VIII 22,7 7,0 101,0 1,4 802,0 36,0 Гренадер 5,0 9,0 25,0 100,0 01.VIII— 10.VIII 21,7 8,0 126,0 1,7 787,0 115,0 ТАБЛИЦЯ 4. Характеристика плодів перспективних форм хеномелесу японського Селекцій на форма Маса, г Біохімічний склад, % Сухі ре човини Сума цукрів Органічні кислоти Дубильні речовини Пектинові речовини Аскорбінова кислота, мг% Каротин, мг% у шкірці у м’якоті 1 -7 72,0 15,5 3,5 3,2 0,52 2,92 346,3 20,0 10,2 28 91,2 15,0 4,2 3,5 0,26 2,39 246,4 0,2 0,1 63 90,9 16,3 3,8 3,3 0,31 2,89 210,2 18,3 12,7 508 87,5 16,3 4,1 2,9 0,62 2,53 228,4 - - 404 98,1 16,5 3,2 3,5 0,20 2,69 360,8 38,6 15,4 510 60,4 17,6 4,2 2,7 0,74 1,67 202,6 20,7 12,4 513 56,8 16,0 4,0 2,9 0,21 2,04 251,3 60,3 21,6 Козерог, Марія Тимофіївна (у створенні двох останніх використовували зразки кримсько го походження). Цікава подальша робота з жовто- та рожевоплодими сортами дерену, які є у нашій колекції. Вони відзначаються оригінальним зовнішнім виглядом і виключ но приємним смаком плодів. Жовте забарвлення плодів у дерену зу стрічається рідко. В природі таких форм практично нема. Ще на початку XX ст. Л.П.Симиренко [11] писав, що в Криму (а дерен був тут дуже розповсюджений в при роді і культурі) жовтий дерен зустрічається рідко. Його було знайдено і введено в куль туру садовласником Кефелі. За час наших експедиційних обстежень, проведених в різних регіонах України, в при роді не знайдено жодної форми жовтого де рену. Одну жовтоплоду його форму знайшли в с. Муровані Курилівці на півдні Вінницької обл.; рожеву форму - у дендрозаповіднику “Асканія Нова” Херсонської обл., а ще одну одержали гібридизацією червоно- та жовто- плодої форм. ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 83 II* С. В. Клименко Селекція хеномелесу. З великої кількос ті гібридного матеріалу, в основному спон танної селекції, відібрано найперспективніші з них. Помологічну і біохімічну характерис тики наведено в табл. 4. Помологічний опис форм зробив науковий співробітник НБС НАН України О.М.Недвига. Біохімічний аналіз пло дів протягом багатьох років було виконано в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України, за що ми щиро вдячні д-ру біол. наук, проф. Б.І.Гуляєву, канд. хім. наук Х.Н.Починку, інженеру В. І. Погольській. Кілька форм хеномелесу підготовлено до передачі у Державне сортовипробування. Біо хімічний склад плодів айви, дерену і хено мелесу свідчить про їх цінність для консерв ної, кондитерської і харчової промисловості. Створені сорти є добрим генетичним дже релом для подальшої селекції: у дерену - на крупноплідність - сорти Світлячок, Євге нія, Лук’янівський, Володимирський; на спу- ровість - Елегантний; раннє достигання - Миколка, Армен, Радість, пізнє - Семен; у айви довгастої - на зимостійкість і крупно плідність - сорти Студентка, Дарунок онуку, Академічна, Марія. У хеномелесу основні питання селекції - крупноплідність, високий вихід плодової м’якоті, безколючковість. Одне з важливих завдань селекції - отри мання підвищеного вмісту хімічних речовин, найцінніших для даного виду. Створення но вих сортів - джерела біологічно активних ре човин - очевидно, стає актуальним завдан ням сучасної селекції. Виробничі випробу вання сорти дерену проходять на сортоділь ницях Київської, Чернігівської, Житомирсь кої, Хмельницької, Черкаської, Рівненської, Миколаївської, Дніпропетровської, Кірово градської, Запорізької, Вінницької, Львівсь кої областей, а також у Білорусії, Киргиз стані та Казахстані. Розроблено технологію насіннєвого і веге тативного розмноження дерену, айви, хено мелесу, а також прийоми культивування з ура хуванням біологічних особливостей цих культур. 1. Базилевская Н. А. Теория и методы интродукции растений. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1964. - 131 с. 2. Бербанк Л. Переделка айвы / / Избр. соч. - М.: Изд- во иностр. лит., 1955. - С. 225—235. 3. Вавилов Н. И. Ботанико-географические основы се лекции / / Теоретические основы селекции расте ний. - М.; Л.: Сельхозгиз, 1935. - Т. 1. - С. 17—73. 4. Гродзинский А. М. Популяционный и ценотический подходы при интродукции и акклиматизации расте ний / / Folia dendrologica, Veda; vydavatelstvo. SAV. - 1986. - N 13. - С. 13—32. 5. Интродукция и селекция южных и новых плодовых растений / И. М. Шайтан и др. - Киев: Наук, думка, 1983. - 216 с. 6. Кащенко Н. Ф. Научные основы и практическое зна чение гибридизации / / Изв. АН СССР. Сер. биол. - 1931. - № 4. - С. 45—54. 7. Клеопов Ю. Д. Анализ широколиственных лесов флоры европейской части СССР. - Киев: Наук, дум ка, 1990. - 352 с. 8. Клименко С. В. Айва обыкновенная. - Киев: Наук, думка, 1993. - 235 с. 9. Клименко С. В. Кизил на Украине. - Киев: Наук, думка, 1990. - 174 с. 10. Масюкова О. В. Научные основы сортоизучения и селекции айвы. - Кишинев: Картя молдовеняска, 1975. - 232 с. 11. Симиренко Л. П. Помология. - Киев: Урожай, 1973. - Т. 3. - С. 345—347. 12. Удра И. Ф. Cornus mas (Согпасеае) на Украине - реликт тропических лесов / / Ботан. журн. - 1984. -- № 1. - С. 33 -42 . 13. Шеляг-Сосонко Ю. Р. Ліси формації дуба звичайно го на території України та їх еволюція. - К.: Наук, думка, 1974. - 240 с. 14. Щеглов Н. И. Изменчивость и методы ее изучения в селекции плодовых культур: Автореф. дис. .... д-ра биол. наук. - Краснодар, 1999. - 41 с. Надійшла 01.06.99 СЕЛЕКЦИЯ АНАЛИТИЧЕСКАЯ И СИНТЕТИЧЕСКАЯ КАК РЕЗУЛЬТАТ ПЛАНОМЕРНОЙ ИНТРОДУКЦИИ С. В. Клименко Национальный ботанический сад им. H. H. Гришко НАН Украины, Киев Освещены результаты многолетней работы по интро дукции и селекции южных и новых плодовых растений в Национальном ботаническом саду НАН Украины. По казана возможность использования генетического раз нообразия исходного материала для создания в Лесо степи Украины перспективных сортов и форм, приве дена характеристика новых сортов, переданных в Госу дарственное сортоиспытание Украины. ANALYTICAL AND SYNTHETIC SELECTION AS A RESULT OF REGULAR INTRODUCTION S. V. Klimeri'xo М. M. Grishko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv Results of the long - term work on introduction and selec tion of southern and new fruit-bearing plants in the Na tional Botanical Gardens of the National Academy of Sci ences of Ukraine are discussedin the paper. The author shows the possibilities of using genetic diversity of the primary material for creation of promising varieties and forms in the Ukrainian forest - steppe and presents cha racteristics of new varieties, tranferred to the State Grade Testing of Ukraine. 84 ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1505
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:53:10Z
publishDate	1999
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/10/ed42c4732f08e7133adee662c3a7e910.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-15052020-01-25T20:26:43Z Analytical and synthetic selection as a result of regular introduction Селекція аналітична і синтетична як результат планомірної інтродукції Klimenko, S.V. Results of the long-term work on introduction and selection of southern and new fruit-bearing plants in the National Botanical Gardens of the National Academy of Sciences of Ukraine are discussed in the paper. The author shows the possibilities of using genetic diversity of the primary material for creation of promising varieties and forms in the Ukrainian Forest-Steppe and presents characteristics of new varieties, transferred to the State Grade Testing of Ukraine. Висвітлено результати багаторічної роботи з інтродукції та селекції південних і нових плодових рослин у Національному ботанічному саду НАН України. Показано можливість використання генетичної різноманітності вихідного матеріалу для створення в Лісостепу України перспективних сортів і форм, наведено характеристику нових сортів, переданих у Державне сортовипробування України. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999-04-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1505 10.5281/zenodo.3367404 Plant Introduction; Vol 1 (1999); 78-84 Інтродукція Рослин; Том 1 (1999); 78-84 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377898 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1505/1452 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Klimenko, S.V. Селекція аналітична і синтетична як результат планомірної інтродукції
title	Селекція аналітична і синтетична як результат планомірної інтродукції
title_alt	Analytical and synthetic selection as a result of regular introduction
title_full	Селекція аналітична і синтетична як результат планомірної інтродукції
title_fullStr	Селекція аналітична і синтетична як результат планомірної інтродукції
title_full_unstemmed	Селекція аналітична і синтетична як результат планомірної інтродукції
title_short	Селекція аналітична і синтетична як результат планомірної інтродукції
title_sort	селекція аналітична і синтетична як результат планомірної інтродукції
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1505
work_keys_str_mv	AT klimenkosv analyticalandsyntheticselectionasaresultofregularintroduction AT klimenkosv selekcíâanalítičnaísintetičnaâkrezulʹtatplanomírnoííntrodukcíí

Селекція аналітична і синтетична як результат планомірної інтродукції

Institution

Ähnliche Einträge