Історичний розвиток, сучасний стан та проблема відродження старовинних парків Правобережного Лісостепу України
The short description of the ancient parks of the Vinnitsa, Zhitomir (forest-steppe part), Kyiv, Cherkasy regions is given. Three levels of degradation (landscape, taxonomic, phytocenotic) are shown and propositions on their restoration are offered.
Gespeichert in:
| Datum: | 1999 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
1999
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1506 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860145041611161600 |
|---|---|
| author | Klimenko, Y.A. |
| author_facet | Klimenko, Y.A. |
| author_sort | Klimenko, Y.A. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-01-25T20:31:06Z |
| description | The short description of the ancient parks of the Vinnitsa, Zhitomir (forest-steppe part), Kyiv, Cherkasy regions is given. Three levels of degradation (landscape, taxonomic, phytocenotic) are shown and propositions on their restoration are offered. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3367408 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:53:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
Паркознавство
та зелене будівництво
УДК 634.017
© 1999
ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК, СУЧАСНИЙ СТАН
ТА ПРОБЛЕМА ВІДРОДЖЕННЯ СТАРОВИННИХ ПАРКІВ
ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Ю. 0. КЛИМЕНКО
Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України
Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1
Подано короткий опис старовинних парків Вінницької, Житомирської (лісостепова частина), Ки ївсько ї та
Черкаської областей. Показано три ступеня (ландшафтний, таксономічний та фітоценотичний) їх деградац ії і
внесено пропозиц ії щ одо їх відновлення.
Духовне відродження народу України немо
жливе без збереження культурно-історичної
спадщини. Важливою складовою частиною
останньої є старовинні парки. За період,
який охоплює другу половину XVII - початок
XX ст., в Україні було побудовано багато
парків. Один з їх дослідників О.Л.Липа [4]
згадує, що їх існувало понад 250, підкрес
люючи, що це не повний список. Усі вони
мали велику історичну та культурну цінність.
У наш час із 88 парків-пам’яток садово-пар-
кового мистецтва загальнодержавного зна
чення 68 (тобто близько 80 %) є старовин
ними. Значною є частка старовинних парків
і серед 411 парків-пам’яток садово-парково
го мистецтва місцевого значення. Внаслідок
безгосподарного використання деякі парки
або втратили значення, або істотно змен
шилась їхня площа [6, 7]. Майже усі вони
знаходяться на різних ступенях деградації,
яка відбувалась протягом багатьох десятиріч.
У сприятливих природно-кліматичних умо
вах Правобережного Лісостепу України (Дні
стровсько-Дніпровська лісостепова провін
ція) знаходиться 19 старовинних парків за
гальнодержавного значення, у тому числі у
Вінницькій обл. - 8, Житомирській - 4, Київ
ській - 1, Черкаській - 4, у Києві - 2.
ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1
Для того щоб зрозуміти, як відбувався
процес руйнації та, відповідно, як відновлю
вати старовинні парки, розглянемо коротко
процес їх історичного розвитку, формування
ландшафтів. У 1994 р. ми обстежили старо
винні парки-пам’ятки садово-паркового мис
тецтва загальнодержавного значення Пра
вобережного Лісостепу. їх загальну характе
ристику наведено в таблиці.
Більшість старовинних парків створюва
лись при панських маєтках (винятком є ли
ше декілька старовинних міських парків).
Звичайно ансамбль з палацу і парку форму
вався кілька десятиріч, часом зазнаючи різ
них перебудов. Розквіт більшості старовин
них парків припадає на дореволюційний пе
ріод. Перша світова війна, революційні події
завдали відчутної шкоди палацово-парковим
ансамблям. У багатьох з них палаци були
зруйновані, насадження пошкоджені. Нові
влади далеко не завжди приділяли паркам
стільки уваги, як раніше. Часто установи, які
вели догляд, не мали необхідних можли
востей, а виконавці - знань. Це зумовило
початок процесу деградації. Внесок у дегра
дацію парків зробила війна 1941-1945 pp.
Не можна сказати, що в наступні роки ні
чого не робилося для охорони і відновлен-
85
12 — 94490
Ю. О. Клименко
Характеристика старовинних парків - пам’яток садово-паркового мистецтва
загальнодержавного значення Правобережного Лісостепу України
Назва парку; місцезнаходження;
підпорядкованість
Період заснування;
господарі; сучасна
площа
Ландшафтоутворювальні види
та найважливіші екзоти
Архітектурні
і водні споруди
Вінницька обл.
Антопільський; с. Антопіль, То-
машпільський р-н; психонев
рологічна лікарня
Верхівський; с. Верхівка, Трос-
тянецький р-н; сільськогоспо
дарський технікум
Немерчанський; с. Немерче,
Муровано-Куриловецький р-н;
дослідне господарство “По
ділля"
Немирівський; м. Немирів; са
наторій “Авангард”
Ободівський; с. Ободівка,
Тростянецький р-н; школа-ін-
тернат
Печерський; с. Печера, Туль
чинський р-н; обласна лікарня
відновлювального лікування
Центральний парк культури і
відпочинку ім. М. Горького;
м. Вінниця; трест зеленого
господарства
Чернятинський; с. Чернятин,
Жмеринський р-н; сільськогос
подарський технікум
Верхівнянський; с. Верхівня, Ру-
жинський р-н; філія Житомир
ського агротехнічного коледжу
Івницький; с. Івниця, Андру-
шівський р-н; лісництво
Новочорторийський; с. Нова
Чортория, Любарський р-н; аг
рарний технікум
Трощанський; с. Троща, Чуд-
нівський р-н; колективне сіль
ськогосподарське підприємст
во “ Іскра”
Кагарлицький; смт Кагар/мк;
комбінат комунальних під
приємств
Кінець XVIII ст.; Чет-
вертинські; 27 га
Кінець XIX ст.;
Сабанські; 25 га
1886 p.; К.Бущинсь-
кий, М.Лонжинський,
І.Орловський; 20 га
1787 p.; Потоцькі,
Щербатова; 85 га
Кінець XVIII ст.; Са
банські; 17 га
1682 p.; Дука,
Свейковські,
Потоцькі; 19 га
Перша половина
XIX ст.; Курлович;
30 га
Кінець XVIII ст.; Віто-
славські, Львови;
31 га
Ясен, дуб,
той, липа
в’яз, клен гостролис- Палац, ставки
Ясен, дуб, бук червонолистої
форми, сосни чорна, Веймутова,
яловець віргінський, ялина євро
пейська
Ясен, дуб, гіркокаштан звичай
ний, ялина європейська, софора
японська
Ясен, дуб, клен гостролистий,
липа, сосни звичайна, чорна,
Веймутова, псевдотсуга, гінкго,
ялина європейська, платан
Дуб, ясен, софора японська,
горіх чорний, сосни звичайна,
Веймутова, ялина європейська,
модрина
200-річні липи, ясен, клен
гостролистий, дуби звичайний,
червоний, граб, модрина
Дуби звичайний, червоний, каш-
танолистий, ялини європейська,
колюча, сосна Веймутова, пла
тан західний, гіркокаштан зви
чайний, бархат амурський
Ясен, дуб, тополя біла, ялина
європейська, гіркокаштан
звичайний, бук лісовий
1780-1790 pp.;
Ганські, Ржевуцькі;
34 га
Житомирська обл.
Ясен, клен гостролистий, липа,
ялина європейська, гіркокаштан
звичайний
XVIII ст.; Чернецькі,
Шодуа, Терещенко;
14 га
1815-1818 pp.;
Чарторийські,
Яловецькі,
Оржевські; 19 га
1810-1820 pp.;
Ніроди; 34 га
Ясен, ялина європейська, сосни
звичайна, Веймутова, граб, клен
гостролистий, липа, вільха чор
на, гіркокаштан звичайний
Ясен, дуб, клен гостролистий,
липа, вільха чорна, ялина євро
пейська, сосни звичайна, Вей
мутова, чорна, модрина, гірко-
аштан звичайний
Ясен, граб, клен гостролистий,
ялина європейська
Київська обл.
Початок XVIII ст.; Ясен, клен гостролистий, гірко-
Тарновський, Тро- каштан звичайний, робінія зви-
щинські, Чорткови, чайна, сосна звичайна, ялина
Толстой; 29 га європейська
Палац, в’їзна брама,
стайні, ставок
Ставки
Палац, ставки
Палац, ставок
В’їзна брама, мавзо
лей, на межі р. Півден
ний Буг, в руслі якої
багато порогів
Фонтан, скульптури
XX ст.
Палац, ставки
Палац, флігелі, кос
тьол, міст
Господарська будівля,
руїни воріт і башт,
ставок
Палац, церква-мавзо-
лей, в’їзна брама, гос
подарські будівлі, по
руч з парком - па
ровий млин, в парку
навколо гірки ров з
водою, на межі парку
р. Случ
Обеліск на острові, на
межі парку ставок на
р. Тетерів
Альтанка, ставок
86 ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, N2 1
Історичний розвиток та проблема відродження парків Правобережного Лісостепу України
Закінчення таблиці
Назва парку; місцезнаходження;
підпорядкованість
Період заснування;
господарі; сучасна
площа
Ландшафтоутворювальні види
та найважливіші екзоти
Архітектурні
і водні споруди
Володимирська гірка; держав
не комунальне підприємство
експлуатації зелених насад
жень Печерського р-ну
м. Києва
Маріїнський; державне кому
нальне підприємство експлуа
тації зелених насаджень Пе
черського p-ну м. Києва
Кам'янський; м. Кам'янка;
міськкомунгосп
Козачанський; с. Козацьке,
Звенигородський р-н; ПТУ
Корсунь-Шевченківський;
м. Корсунь-Шевченківський;
історико-культурний заповід
ник
Тальнівський; м. Тальне;
Уманський держлісгосп
1830-1840 pp.;
11 га
1874 p.; 9 га
Початок XIX ст.;
Давидови; 4 га
м. Київ
Ясен, ільмові, клен гостролис
тий, гіркокаштан звичайний,
робінія звичайна, ялина колю
ча, явір
Ясен, клен гостролистий, іль
мові, тополі, гіркокаштан зви
чайний, робінія звичайна, бун-
дук канадський, гледичія
Черкаська обл.
Ясен, клен польовий, ільмові,
робінія звичайна
1793 p.; Голіци-
ни, Врангелі,
Куракін; 51 га
1783 p.;
Понятовський,
Лопухіни; 97 га
1850 р.; Шува
лов; 406 га
Дуб, ясен, липа, клен гостро
листий, сосна звичайна, ялина
європейська
Ясен, граб, клен гостролистий,
дуб, ільмові, сосни звичайна,
Веймутова, липа, гіркокаштан
звичайний, гінкго, ялина колюча
Дуб, ясен, липа, вільха, клени
гостролистий, польовий, сосна
Веймутова
Михайлівський Золотовер
хий монастир, трапезна, го
тельні корпуси, пам’ятник
князю Володимиру, альтан
ки, Український дім
Фонтан, пам’ятники XX ст. -
Ватутіну, героям-арсеналь-
цям
Грот, “зелений будиночок” ,
млин, пам’ятники XX ст. -
декабристам, Пушкіну, Чай-
ковському, на межі парку
р, Тясмін
Будинок управителя, дворо
вий будинок, ставки
Палац, в’їзна брама, флігелі,
інші господарські споруди,
парк розташований на ост
ровах і березі р. Рось, в якій
багато порогів
Палац, ставки на р. Таль
янка
ня парків, але не завжди цього було до
статньо. В наш час у зв’язку з природним
старінням насаджень їхня деградація ще по
силилась.
Якщо розглядати палацово-паркові анса
мблі в цілому, то відміни їх сучасного стану
від періоду розквіту обумовлені кількома
причинами. По-перше, в багатьох з них були
знищені архітектурні споруди (палаци, в’їзні
брами, альтанки, теплиці, господарські буді
влі тощо), скульптури, а також ставки, фон
тани та інші водні споруди. По-друге, площі
значної кількості парків сильно зменшились
внаслідок відчуження їх земель під інше ви
користання. По-третє, практично в усіх пар
ках було споруджено нові будівлі або роз
ташовано стадіони, встановлено атракціони,
кіоски та інші споруди. Все це призвело до
втрати або зміни в плануванні доріжок в
парках, які зазнали згаданого вище впливу,
що неминуче відбилось на рослинних ком
ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1
позиціях. Крім цього, останні змінюються за
природними законами, а також залежно від
догляду за ними. За неналежного догляду в
деградації паркових насаджень можна виді
лити три ступеня: ландшафтний, таксономіч
ний, фітоценотичний.
Досить на деякий час припинити догляд
за парком, як самосів призведе до зарос
тання галявин, перекриє вісти, через які з
оглядових майданчиків відкривалися близькі
та далекі перспективи. Сформовані в парку
різні типи садово-паркового ландшафту (ре
гулярний, парковий, садовий, лучний) почи
нають зникати, перетворюючись на лісовий
тип садово-паркового ландшафту. На жаль,
іноді проведені в наші дні безсистемні по
садки в старовинних парках також сприяли
ландшафтній деградації.
Під таксономічною деградацією ми розу
міємо зменшення кількості таксонів порівня
но з тією, що колись була в парку. На жаль,
87
12’
Ю. О. Клименко
списки видів, які вирощувалися, збереглися
далеко не для кожного парку. Однак загаль
на тенденція така. В першу чергу в парках
зникали квітково-декоративні рослини - од-
норічники, дворічники, а потім і багаторічни
ки. Щодо деревно-кущових насаджень, то
відпад починається з кущів, які потерпають
від недостатнього догляду, затінення само
сівом деревних видів або які досягли грани
чного віку.
З деревних рослин найменш стійкими, як
показує досвід, виявляються високодекора-
тивні форми. Творці парків звичайно висад
жували багато хвойних. До нашого часу в ста
ровинних парках збереглися лише окремі ек
земпляри декількох видів. У XIX ст. при фор
муванні парків широко використовували яли
ну європейську, сосни Веймутову та чорну,
модрину, ялівці. Старі екземпляри цих видів
і зараз прикрашають багато парків. Але не
можна не помітити, що частина дерев вси
хає, і їх кількість постійно зменшується. Мо
лоді посадки, які у майбутньому замінили б
старі насадження, в обстежених парках від
сутні. Тобто є реальна перспектива випадін
ня цих видів. Щоб цього не відбулося, необ
хідно провести посадки найближчим часом.
Але і в цьому випадку, ще до того, як вони
досягнуть розмірів, при яких будуть відігра
вати свою роль в композиції парку, старе
насадження може припинити існування.
Ще більш загрозливе становище з такими
видами, як гінкго дволопатеве, псевдотсуга
Мензіса, різними видами ялиць і деякими
іншими, старі екземпляри котрих зустрічаю
ться поодиноко і лише в окремих парках. Те
саме можна зазначити і про багато видів
листяних рослин. Так, у кількох парках є мо
гутні дерева пурпурної форми бука лісового,
в Немирівському парку росте платан захід
ний (D = 120 см, Н = 24 м), зрідка в деяких
парках зустрічаються великі екземпляри со
фори японської та інших рідкісних видів.
Найчастіше посадки молодих рослин цих
видів відсутні. Разом з тим у багатьох пар
ках в останні десятиріччя здійснювалися по
садки різних інтродуцзнтів. Далеко не зав
жди вони відповідали стильовим особливос
тям парків, рослинним композиціям, серед
яких ці посадки опинилися.
Багато старовинних парків створювалося
на базі природної рослинності. Масиви, гаї,
окремі дерева, котрі росли на площі, відве
деній під парк, перетворювалися на паркові
насадження, навколо яких здійснювалися по
дальші роботи. Уривчасті архівні відомості
свідчать, що в Правобережному Лісостепу Ук
раїни парки найчастіше створювалися на базі
дібров, а якщо посадки здійснювалися на
вільних площах, одним з головних видів, що
висаджувався, був дуб звичайний. Таким чи
ном, або природні фітоценози трансформу
валися в паркові, або створювалися паркові,
які з часом ставали близькими до природних.
В якому ж стані вони дійшли до наших
днів? У значній кількості парків (особливо у
Вінницькій обл.) деревним видом, що пере
важає, є ясен звичайний. Однак якщо про
аналізувати розташування вікових дерев,
можна зазначити, що вони не утворюють
суцільних масивів, а стоять невеликими гру
пами або окремо. Простір між ними займа
ють рослини віком близько 50 або 80 років,
а також молодші. Все це свідчить, що в ро
ки лихоліть у парках вирубувався найцінні
ший деревний вид - дуб звичайний, а прос
тір, який він займав, захоплював самосів
ясеня. Такий тип деградації відбувається в
парках, створених на базі ясеневих дібров.
У деяких парках спостерігається домінуван
ня інших супутників дуба - клена гостролис
того, ільмових, липи серцелистої; у парках,
створених на базі грабових дібров, у наш
час домінує вид другого ярусу - граб зви
чайний. Зрозуміло, що це відбивається на
чагарниковому і трав'янистому ярусах.
Зміну співвідношення між кількістю рос
лин різних видів у всіх ярусах, а також видо
вого складу порівняно з непорушеними ко
рінними насадженнями ми називаємо фіто-
ценотичною деградацією паркових наса
джень. Наступний її етап - проникнення у
паркові насадження інтродуцентів, що нату
ралізувалися: робінії звичайної та клена
ясенолистого. Ділянки, на яких вони пере
важають, в окремих парках вже займають
досить значні площі.
Загальні поради щодо відновлення плану
вання та насаджень старовинних парків ви
кладені в окремих працях [1-3, 5, 6, 8].
88 ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1
Історичний розвиток та проблема відродження парків Правобережного Аісостеп-у України
Відновлення старовинних парків повинно
охоплювати весь комплекс проблем, почи
наючи з планів подальшого використання
парку, відновлення архітектурних споруд,
планування, яке колись існувало, закінчуючи
реконструкцією насаджень. Остання повинна
починатись із санітарних і ландшафтних ру
бок. Потім на ділянках, котрі в минулому яв
ляли лісовий тип садово-паркового ланд
шафту, сформованого з аборигенних видів,
слід вести роботи з відновлення корінного
насадження. Паралельно на решті території
парк повинен поповнюватись відсутніми так
сонами. їх посадки слід проводити на міс
цях, де вони колись росли, а якщо з якихось
причин це неможливо, - на нових місцях,
визначених ретельно розробленим планом
реконструкції насаджень.
Проблема відродження насаджень старо
винних парків не тільки біологічна і ландшаф-
тно-архітектурна, але й організаційна. Біль
шість цих парків належить різним відомст
вам, які часто до паркового будівництва не
мають жодного відношення. Найперспектив-
нішим є використання старовинних парків як
туристичних об'єктів. Тому відродження ба
гатьох шедеврів садово-паркового мистецт
ва можливе лише за умови розвитку в
Україні справжньої індустрії туризму.
1. Агальцова В. А. Сохранение мемориальных лесопар
ков. - М.: Лесн. пром-сть, 1980. - 250 с.
2. Бондарь Ю. А., Салатич А. К., Садовенко Я. Л. и др.
Восстановление старинных ландшафтных парков. -
Киев: Б. и., 1974. - 84 с.
3. Ильинская Н. А. Восстановление исторических объек
тов ландшафтной архитектуры. - Л.: Стройиздат,
1984. - 151 с.
4. Липа О. Л. Визначні сади і парки України та їх охо
рона. - К.: Вид-во Київ, ун-ту, 1960. - 176 с.
5. Лихачев Д. С. Заметки о реставрации мемориальных
садов и парков / / Восстановление памятников куль
туры. - М.: Искусство, 1981. - С. 95-120.
6. Нельговский Ю. Ю. Опыт проектирования восста
новления исторических парков Украинской ССР. -
М., 1983. - 45 с. - (Обзор, информ.; Вып. 6).
7. Одноралов В. С., Давидок В. П., Божко О. Б. та ін.
Природно-заповідний фонд Української РСР (Реєстр-
довідник заповідних об’єктів). - К.: Урожай, 1986. -
224 с.
8. Рубцов Л. И. Проектирование садов и парков. - М.:
Стройиздат, 1979. - 183 с.
Надійшла 17.06.99
ИСТОРИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ,
СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ПРОБЛЕМА
ВОЗРОЖДЕНИЯ СТАРИННЫХ ПАРКОВ
ПРАВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ
Ю. А. Клименко
Национальный ботанический сад
им. Н. Н. Гришко НАН Украины, Киев
Дано краткое описание старинных парков Винницкой,
Житомирской (лесостепная часть), Киевской и Черкас
ской областей. Показано три уровня (ландшафтный,
таксономический и фитоценотический) их деградации
и внесены предложения относительно их возрождения.
hiSTORICAL DEVELOPMENT, PRESENT STATE
AND PROBLEM OF RECONSTRUCTION
OF THE ANCIENT PARKS OF THE RIGHT-BANK
FOREST-STEPPE AREA OF UKRAINE
Yu. A. Klimenko
М. M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv
The short description of the ancient parks of the Vinnitsa,
Zhitomir (forest-steppe part), Kyiv, Cherkasy regions is
given. Three levels of degradation (landscape, taxonomic,
phytocenotic) are shown and propositions on their resto
ration are offered.
ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, N° 1 89
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1506 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:53:11Z |
| publishDate | 1999 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/46/325d3c878efb23c6615be193a715a546.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-15062020-01-25T20:31:06Z Historical development, present state and problem of reconstruction of the ancient parks of the Right-Bank Forest-Steppe area of Ukraine Історичний розвиток, сучасний стан та проблема відродження старовинних парків Правобережного Лісостепу України Klimenko, Y.A. The short description of the ancient parks of the Vinnitsa, Zhitomir (forest-steppe part), Kyiv, Cherkasy regions is given. Three levels of degradation (landscape, taxonomic, phytocenotic) are shown and propositions on their restoration are offered. Подано короткий опис старовинних парків Вінницької, Житомирської (лісостепова частина), Київської та Черкаської областей. Показано три ступеня (ландшафтний, таксономічний та фітоценотичний) їх деградації і внесено пропозиції щодо їх відновлення. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999-04-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1506 10.5281/zenodo.3367408 Plant Introduction; Vol 1 (1999); 85-89 Інтродукція Рослин; Том 1 (1999); 85-89 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377898 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1506/1453 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Klimenko, Y.A. Історичний розвиток, сучасний стан та проблема відродження старовинних парків Правобережного Лісостепу України |
| title | Історичний розвиток, сучасний стан та проблема відродження старовинних парків Правобережного Лісостепу України |
| title_alt | Historical development, present state and problem of reconstruction of the ancient parks of the Right-Bank Forest-Steppe area of Ukraine |
| title_full | Історичний розвиток, сучасний стан та проблема відродження старовинних парків Правобережного Лісостепу України |
| title_fullStr | Історичний розвиток, сучасний стан та проблема відродження старовинних парків Правобережного Лісостепу України |
| title_full_unstemmed | Історичний розвиток, сучасний стан та проблема відродження старовинних парків Правобережного Лісостепу України |
| title_short | Історичний розвиток, сучасний стан та проблема відродження старовинних парків Правобережного Лісостепу України |
| title_sort | історичний розвиток, сучасний стан та проблема відродження старовинних парків правобережного лісостепу україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1506 |
| work_keys_str_mv | AT klimenkoya historicaldevelopmentpresentstateandproblemofreconstructionoftheancientparksoftherightbankforeststeppeareaofukraine AT klimenkoya ístoričnijrozvitoksučasnijstantaproblemavídrodžennâstarovinnihparkívpravoberežnogolísostepuukraíni |