Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України: основні результати наукової діяльності

The history of creation and development of the National Botanical Gardens, their structure, principles of laying out, plots and collections are reviewed. Principal scientific achievements in the field of plant introduction and landscape architecture, space biology, allelopathy medical botany and bio...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	1999
Автори:	Moroz, P.A., Gaponenko, М.B.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1508
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860145047843897344
author	Moroz, P.A. Gaponenko, М.B.
author_facet	Moroz, P.A. Gaponenko, М.B.
author_sort	Moroz, P.A.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-25T20:53:54Z
description	The history of creation and development of the National Botanical Gardens, their structure, principles of laying out, plots and collections are reviewed. Principal scientific achievements in the field of plant introduction and landscape architecture, space biology, allelopathy medical botany and bioindication are presented.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3367422
first_indexed	2025-07-17T12:53:13Z
format	Article
fulltext	Ботанічні сади та дендропарки України УДК 58.006.001.891 © 1999 НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ім. М. М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ: ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ П. А. МОРОЗ, М. Б. ГАПОНЕНКО Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України Україна, 01014 Київ, вул. Тімірязєвська, 1 Наведені відомості з історії створення та розвитку Національного ботанічного саду ім. М. М. Г оишка НАН України. Розповідається про його структуру, принципи побудови, д ілянки і колекції, а також про наукові д о сягнення в галузі інтродукції рослин, селекції, зеленого будівництва, косм ічно ї біології, алелопатії, м едично ї ботаніки та біоіндикації. Національний ботанічний сад ім. М.М.Гриш ка НАН України (НБС ім. М.М.Гришка НАН України) є головна в Україні науково-дослід на установа в галузі інтродукції та аклімати зації рослин, очолює Раду ботанічних садів і дендропарків України, координує їх діяль ність, готує наукові кадри. В науковій, науково-організаційній та культур но-просвітницькій діяльності НБС ім. М.М.Гриш ка НАН України досяг найвищих показників серед вітчизняних ботанічних садів щодо мобілізації та використання рослинних ре сурсів нашої держави і світу, збереження біорізноманіття рослин, піднесення ботаніч ної та екологічної культури широких верств населення. Вагомі результати діяльності са ду дістали загальнодержавне та міжнародне визнання. Ботанічний сад заснований у вересні 1935 р. як підрозділ Інституту ботаніки АН УРСР. У березні 1944 р. постановою Ради Народних Комісарів УРСР його визначено як окрему науково-дослідну установу під на звою Центральний республіканський бота нічний сад Академії наук УРСР. У 1964 р. після закінчення першої черги будівництва сад був відкритий для відвідувань. У 1967 р. Ботанічний сад отримав статус науково- дослідного інституту. В 1988 р. постановою Комітету по науці і техніці СРСР Централь ний республіканський ботанічний сад відне сений до науково-дослідних інститутів І ка тегорії. В грудні 1991 р. постановою Кабі нету Міністрів України установі присвоєно нову назву - Центральний ботанічний сад ім. М.М.Гришка АН УРСР. Першим директором саду був академік М.М.Гришко (1944-1958 pp.), який очолив будівництво експозиційних і колекційних д і лянок. У 1958-1965 pp. садом керував член- кореспондент НАН України Є.М.Кондратюк, у 1965-1987 pp. - академік АН УРСР А.М.Грод- зінський. З 1987 р. директором саду є член- кореспондент НАН України Т.М.Черевченко - Заслужений діяч науки і техніки України, член Європейського та Американського то вариств орхідологів, провідний в Україні та Європі учений в галузі орхідології, відомий спеціаліст з клітинної біології, автор понад 200 наукових праць. У структурі саду 8 наукових відділів - природної флори (завідуючий д-р біол. наук 94 ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 Національний ботанічний сад ім. М . М . Гришка: основні результати наукової діяльності В.І.Мельник), дендрології та паркознавства (д-р біол. наук професор С.І.Кузнецов), квіт никово-декоративних рослин (канд. біол. наук Г.М.Музичук), тропічних та субтропіч них рослин (канд. біол. наук Л.І.Буюн), аклі матизації плодових рослин (д-р біол. наук П.А.Мороз), нових культур (д-р с.-г. наук професор Ю.А.Утеуш), медичної ботаніки (канд. с.-г. наук А.П.Лебеда), алелопатії (д-р біол. наук професор Е.А.Головко) та лабора торія біоіндикації і хемосистематики (канд. біол. наук О.Б.Блюм). Загальна чисельність працюючих - 280 осіб, у тому числі 10 док торів і 56 кандидатів наук, які забезпечують наукову діяльність установи на сучасному рівні та впровадження результатів дослі джень у виробництво. Постановою Президії НАН України N9 180 від 09.06.99 р. затверджені такі пріоритетні на прями наукових досліджень НБС ім. М.М.Гриш ка НАН України: • інтродукція та селекція рослин; • збереження різноманітності рослин поза природними місцезростаннями; • розробка біологічних основ зеленого буді вництва; • збільшення біорізноманітності культурфі- тоценозів. В 1945-1985 pp. на площі 130,2 га ство рено унікальні за якісним і кількісним скла дом колекції декоративних, лікарських, пло дових, овочевих, пряно-смакових, кормових і технічних рослин з усіх ботаніко-географіч- них регіонів світу (13 тис. видів, форм і сор тів). Ці величезні колекції мають надзвичай но важливе наукове та економічне значен ня. Особливу цінність становлять створений Т.М.Черевченко колекційний фонд тропічних і субтропічних рослин, котрий налічує 3000 зразків (у тому числі одна з кращих в Європі колекція орхідей - понад 600 таксонів); єди на в Україні колекція квітникових рослин від критого ґрунту (близько 4000 видів і сортів), в якій повністю представлені всі групи квіт никових культур. В саду зібрана найкраща у світі колекція форм кизилу справжнього, найбільша у Східній Європі кількість видів дуба, клена, липи, берези, горіха, бузку, ди корослих плодових рослин [21]. Всі колекції є особливо цінними з точки зору збережен ня біорізноманітності рослин, адже на ді лянках саду зростають близько 100 видів вищих рослин, занесених до Червоної книги України. Характерною особливістю саду є те, що значна частина колекцій представлена за ботаніко-географічним принципом на ділян ках “Ліси рівнинної частини України” , “Ук раїнські Карпати” , “Степи України” , “Крим” , “Алтай і Західний Сибір” , “Середня Азія” , “Кавказ” , “Далекий Схід", які відображають не лише рослинний світ окремих регіонів, але частково й типові пейзажі та рельєф. Крім цього, сформовані оригінальні паркові композиції, що є шедеври садово-паркового мистецтва - дендрарій, розарій, сирінгарій, формово-декоративний плодовий сад, ліа- нарій та ін. Серед них особливо виділя ються сирінгарій, де представлено понад 100 видів, сортів і гібридів бузку, та формо во-декоративний плодовий сад, в якому зростають десятки сортів плодових культур у вигляді 40 різноманітних штучних декора тивних форм [22]. Протягом 1950-1998 pp. селекціонери са ду (К.Д.Харченко, І.М.Шайтан, В.Г.Жоголе- ва, Л.М.Яременко, О.О.Котик, М.П.Ященко, В.Ф.Горобець, С.В.Клименко, Ю.А.Утеуш, О.О.Абрамов, Д .Б.Рахметов, А.А.Корабльо- ва) створили 112 сортів декоративних куль тур (жоржини, півонії, айстри, хризантеми, гладіолуси, флокси, півники, бузок, газонні трави), 32 сорти інтродукованих плодових культур (персик, абрикос, алича, кизил, ак тинідія, айва, лимонник) та 1 сорт винограду, 20 сортів нових кормових культур (ріпак, су ріпиця, гірчиця, редька олійна, козлятник, амарант, мальви, свербига східна), 4 сорти овочевих культур (капуста брокколі, топіна мбур, салат, петрушка), 2 сорти пряно- смакових рослин (майоран садовий, лофант анісовий), які широко впроваджуються в зе лене будівництво та сільське господарство України. Співробітники саду беруть активну участь у реалізації “Програми перспективного роз витку заповідної справи в Україні” , затвер дженої постановою Верховної Ради України № 177 від 22.09.94 р. (зокрема, вивчають рідкісні і зникаючі рослини та опрацьовують ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 95 П . А. Мороз, М. Б. Гапоненко пропозиції щодо розширення мережі заказ ників і заповідників), у виконанні Державної науково-технічної програми “Збереження, збагачення та раціональне використання біо логічних ресурсів України” , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.96 p., та Національної програми “Кос- мобіологія” , затвердженої постановою Кабі нету Міністрів України № 412 від 03.06.93 р. Багаторічні дослідження біології росту і розвитку тропічних і субтропічних орхідей, проведені членом-кореспондентом НАН Ук раїни Т.М.Черевченко в 1970-1980 pp., по казали, що епіфітні орхідеї є добрий об’єкт для вирощування та вивчення в умовах не вагомості під час тривалих космічних польо тів. Встановлено, що головна їх біологічна особливість полягає в ослабленій геотропіч ній реакції. Це надзвичайно важливо за від сутності гравітації в космічних умовах. Ко рені епіфітних орхідей у природних фітоце нозах закріплюються в будь-якому напрямку на корі дерев, у розвилках гілок, у дуплах. Суттєве значення має екологічна невибагли вість багатьох видів орхідей, обумовлена потовщеними стеблами та м ’ясистими лист ками, в яких завжди є запаси поживних ре човин і води. Пилок квіток орхідей склеєний вісцином у грудочки - полінії, тому не роз сипається і не викликає алергії у космонав тів. Оптимальна температура вирощування орхідей є комфортна для людини. Підготовлена Т.М.Черевченко вперше у світі мікрооранжерея з орхідеями була ви ведена на орбіту в космічному кораблі “Союз-36” і розташована в орбітальній ста нції “Салют-6” . У космічних експериментах використовували орхідеї Epidendrum radi- cans Pav., Doritis pulcherrima Lindl., Dendro- bium kingianum Biedw., які знаходились на орбітальній станції 60, 110 та 171 добу. До гляд за рослинами в польоті та фенологічні спостереження проводили космонавти Л.По пов і В.Рюмін. З ’ясовано, що в умовах космічного польо ту гальмується лінійний та радіальний ріст осьових органів, зменшуються розміри лис ткової пластинки. Процеси диференціації тканин пагона і коренів проходили без особ ливих порушень, спостерігались лише змен шення розмірів клітин та помітна редукція паренхімних тканин. Зменшення розміру клі тин епідермісу сприяло збільшенню кількості продихів на одиницю поверхні листка. Умо ви тривалого космічного польоту негативно вплинули на біосинтез гіберелінів і меншою мірою - ауксинів [59]. Результати фундаментальних досліджень морфобіологічних особливостей орхідей да ли змогу опрацювати у 1980-1990 pp. мето ди і прийоми їх вегетативного, насінного і мікроклонального розмноження та культиву вання [57, 58]. Спільно з науковцями Інституту фізичної хімії ім. Л.В.Писаржевського НАН України у відділі тропічних і субтропічних рослин у 1984-1995 pp. створено штучні ґрунти (на основі волокнистих матеріалів органічного і мінерального походження), придатні для ви рощування тропічних і субтропічних рослин у наземних оранжереях та в умовах кос мічного польоту. Досліджено вплив забарв лення субстратів на ріст і розвиток рослин, обґрунтовано використання добрив про лонгованої дії для забезпечення рослин по живними речовинами в умовах мікрогравіта- ції [18]. Науковці НБС ім. М.М.Гришка НАН Украї ни зробили суттєвий внесок в опрацювання теоретичних основ і практичних аспектів інт родукції рослин в Україну. Проведено значну роботу з вивчення рослинних ресурсів Ук раїни та збагачення їх шляхом інтродукції рослин природних флор різних ботаніко-гео- графічних районів колишнього СРСР. Опра цьовані методи прогнозування успішності інтродукції та критерії ЇЇ оцінки [28, 50, 55]. Запропоновано нові кількісні методи визна чення інтродукційної здатності рослин. За стосовано два методичні прийоми, в основі яких лежать способи пізнання, що широко використовуються у ботаніці: еколого-гео- графічний та флористичний аналізи [4, 5]. Теорію інтродукції доповнено концепцією біоморфологічного потенціалу як сукупності первинної і синтезованої інформації стосов но фенотипного прояву генофонду і можли вих способів його використання, а також селекційно-генетичними аспектами, зокрема поняттям інтродукційної сепарації [63]. 96 ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 Національний ботанічний сад ім. М . М . Гришка: основні результати наукової діяльності Опрацьовано концепцію створення та збе реження колекцій декоративних рослин, в основу якої покладено принцип комплексно го зберігання генетичної структури культур- популяцій; визначені критерії добору зраз ків, розроблено систему оцінки їх стабільно сті. Вперше у практиці інтродукції запропо новано класифікацію колекційних фондів за часовим та якісно-кількісними параметрами. Важливою для декоративного садівництва є також методика оцінки успішності інтродукції квітниково-декоративних рослин насіннєвого розмноження, що базується на врахуванні ефективності репродукції та здатності куль- турпопуляцій зберігати характерні якісно- кількісні показники [41-44]. Опрацьовано заходи з охорони рідкісних і зникаючих рослин, збереження їх в умовах ex situ (поза природними місцезростання ми), розмноженню і репатріації в природні умови з метою відновлення деструктивних популяцій [37, 51]. Проведено созологічну оцінку раритетно го фітогенофонду рівнинних лісів України, встановлено закономірності зростання рідкі сних та зникаючих видів у лісових фітоцено зах та в екотоні між лісовими і лучними, бо лотними та іншими угрупованнями, а також особливості формування популяцій у лісових культурфітоценозах. Обґрунтовано концеп цію екологічної ролі екотону в збереженні флористичної різноманітності [36, 37]. Проведено ботанічну інвентаризацію ви дового та формового складу деревних рос лин культурної дендрофлори України. Вста новлено, що в Україні культивується 1342 види, 1 підвид, 23 різновиди та 769 форм і сортів дерев, кущів та ліан - усього 2735 таксонів, які належать до 250 родів 85 ро дин. Узагальнено знання про їх стійкість, продуктивність, засоби раціонального госпо дарського використання, вивчені біологічні особливості малопоширених видів деревних рослин, а також набуто досвід оптимізації видового складу культивованої дендрофло ри України шляхом інтродукції та реконст рукції насаджень [14-16]. Вивчено насіння 1280 видів дерев і кущів, інтродукованих в Україні, розроблено біоло гічну та господарську класифікацію насіння деревних рослин, запропоновано оптималь ні засоби їх зберігання [48]. Вивчено внутрішньовидову різноманітність деревних інтродуцентів (голонасінних дерев і кущів із 20 родів 6 родин та покритонасін них - із ЗО родів 11 родин) з метою добору найцінніших форм для культури в Україні. Виявлено 3341 форму дерев і кущів, з них 2280 форм голонасінних та 1061 - покрито насінних. Опрацьовано наукові засади ство рення та спеціалізації ботанічних садів і дендропарків, основні принципи архітектур но-планувального та еколого-ландшафтного влаштування їх територій і найважливіших екс позицій (дендрарій, гірський сад, монокуль турні сади, ділянки природної флори тощо), рекомендовано асортимент рослин [27, 29]. Вивчено сучасний стан насаджень пам’я ток часів Київської Русі в Києві та на об’єктах “Золотого кільця” Росії. Розроблено принципи формування зелених насаджень навколо стародавніх пам’яток, згідно з яки ми виконано проект реконструкції насад жень Києво-Печерського державного істори- ко-культурного заповідника [25, ЗО, 52]. Обстежені всі старовинні парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодер жавного значення Полісся та Лісостепу Ук раїни (52 об’єкти). Вивчено дендрологічний склад, ландшафти, деревно-кущову рослин ність. Старовинні парки розглядаються як поєднання природного середовища і куль турної спадщини [26]. Створено колекційно-селекційний фонд пів денних, нових і малопоширених плодових культур (персик, абрикос, алича, айва, кизил, актинідія, лимонник китайський, хеномелес, жимолость голуба, гумі, ожина садова, ше- фердія), який не має аналогів ні у країнах СНД, ні в далекому зарубіжжі [23, 24, 60-62]. Виведені в саду сорти персика за стійкіс тю до несприятливих умов перевищують віт чизняні та зарубіжні аналоги. Врожай висо коякісних плодів персика, придатних для споживання у свіжому вигляді і для пере робки, становить 150-300 ц/га, маса одного плоду - 100-200 г. Завдяки впровадженню нових сортів межа промислового вирощу вання персика посунута в північному напрям ку на 300 км [62]. ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 \ _ 94490 97 П . А. Мороз, М . Б. Гапоненко -Вперше у світі методом міжвидової гібри дизації виведені великоплідні сорти нової плодової культури актинідії, які відзначають ся високим вмістом вітаміну С та інших біо логічно активних речовин і сприяють підви щенню працездатності людини в умовах за брудненого середовища. Сорти актинідії Київська великоплідна та Київська гібридна за якістю плодів і продуктивністю не посту паються створеній в Новій Зеландії з дико рослої актинідії китайської культурі ківі, а за зимостійкістю значно перевищують її [60, 61]. Вперше в Україні та СНД виведені 12 ве- ликоплідних сортів кизилу, які за продуктив ністю і масою плоду переважають чеські та болгарські сорти [23]. Створено 5 сортів ай ви звичайної, придатні для вирощування у Лісостепу України [24]. Сформульовано концепцію адаптивної інт родукції, суть якої полягає у виявленні та мобілізації окремих елементів генофонду. Встановлено, що при інтродукції кизилу та айви на основі насінної репродукції на тлі природного і штучного доборів з покоління у покоління підвищується зимостійкість рос лин [3]. Доведено, що причиною ґрунтовтоми у плодових садах є алелопатично активні ре човини (передусім фенольні сполуки), які надходять у ґрунт з кореневими виділення ми, дифузатами, опадом та кореневими за лишками плодових порід. Вплив продуктів життєдіяльності попередників на ріст насту пних культур вирізняється видоспецифічніс- тю. На підставі цього запропоновані схеми чергування зерняткових, кісточкових, ягідних та горіхоплідних культур у садозміні [7, 8, 38-40]. Вивчені алелопатичні властивості нових плодових культур та особливості піс лядії рослин з метою інтеграції їх у промис лове садівництво [46]. Запропоновано кон цепцію екологізації садівництва, що базує ться на сучасних уявленнях про значення біорізноманітності у функціонуванні екосис тем і передбачає оптимізацію структури са дових фітоценозів шляхом збільшення їх ви дової різноманітності, створення багатоком понентних змішаних насаджень (тобто пере хід від моно- до полікультур), в яких будуть запрограмовані сукцесії, диференціація рос лин за екологічними нішами, використання механізмів саморегуляції [39]. Результати досліджень з інтродукції рос лин сприяють інтенсифікації сільського гос подарства України завдяки впровадженню у виробництво нових високопродуктивних культур і сортів. Інтродуковані кормові рослини (озима та яра суріпиця, редька олійна, мальва, козля тник східний, щавель кормовий Румекс К-1 тощо) дали змогу подовжити зелений кон веєр на 2 -3 міс за рахунок вегетації та ефе ктивного використання сонячної енергії у ранньовесняний та пізньоосінній періоди. Така особливість відсутня у традиційних кормових культур - кукурудзи, люцерни, сої. Для збільшення виробництва дефіцитного кормового протеїну надзвичайно важливе значення мають нові сорти таких високобіл- кових кормових рослин, як щавель кормо вий сорт Румекс К-1, козлятник східний Кав казький бранець, свербига східна Золотин- ка, сильфій пронизанолистий Канадчанка, мальва мелюка Кормела, мальва пульхелла Сільва, мальва гібридна Унава, амарант кор мовий Стерх та ін. Цінна особливість нових багаторічних кормових культур полягає в тому, що вони придатні для створення висо копродуктивних кормових агрофітоценозів із терміном безперервного використання 10- 15 років. Значення цієї розробки полягає у суттєвому поповненні кормової бази, збіль шенні виробництва збалансованих за про теїном кормів, що забезпечує зростання ви пуску тваринницької продукції [1, 49, 53, 54]. Завдяки інтродукції пряно-смакових рос лин відібрані замінники імпортних прянощів, які можна вирощувати в Україні. Так, майо ран садовий, чабер садовий і гірський, icon звичайний замінюють чорний і червоний пе рець; васильки евгенольні, звичайні та пур пурові у поєднанні з майораном повністю замінюють імпортну гвоздику. Вітекс також замінює чорний перець. 3 -4 г майорану в поєднанні з васильками евгенольними та чабером садовим на літрову банку овочів надає маринованим огіркам, помідорам і патисонам смак та аромат перцю і гвозди ки. Меліса лимонна, котовник лимонний 98 ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 Національний ботанічний сад ія . М . М . Гришка: основні результати наукової діяльності придатні для ароматизації компотів та без алкогольних напоїв [47]. Успішно розвиваються дослідження з ме дичної ботаніки - перспективного наукового напрямку, започаткованого постановою Пре зидії АН УРСР № 570 від 29.12.78 р. “Про розвиток досліджень лікарських рослин та їх застосування у медицині” . Опрацьовані пи тання комплексного використання лікарсь ких рослин, зокрема встановлена імуности- мулювальна дія ехінацеї пурпурової, створе ні чотири оригінальні рецепти безалкоголь них лікувально-профілактичних напоїв, що діють на організм людини як тонізуючі та за- гальнозміцнюючі засоби, поліпшують діяль ність серцево-судинної системи і шлунко- во-кишкового тракту; запропоновано фіто- композицію для виробництва харчового кон центрату радіопротекторної дії. З ’ясовано, що дозоване насичення повітря приміщень леткими біологічно активними речовинами вищих рослин поліпшує настрій, підвищує життєдіяльність і працездатність людей, їх стійкість до стресових факторів і захворю вань. Розроблено композиції летких біоло гічно активних речовин для профілактики свинцевих інтоксикацій та лікування хворих на грип [13, 19, 33]. Проаналізовано поєднування лікарської рос линної сировини у рецептах народної і нау кової медицини (фітокомбінаторика) з вико ристанням апарату дискретної математики і комп’ютерного моделювання для виявлення характерних сполучностей фітокомпонентів і опрацювання методичних принципів кон струювання нових фітопрепаратів із задани ми фармакологічними властивостями [45]. Вивчено формове різноманіття єдиної в Україні природної популяції обліпихи [31], а також шовковиці чорної, шовковиці білої, ромашки без’язичкової; досліджено продук тивність цмину піскового у природних місце зростаннях, встановлено терміни відновлен ня запасів сировини після різного режиму заготівель [20]. З метою збагачення сировинної бази лі карських рослин звіробій стрункий рекомен дований до використання поряд із офіци- нальними видами - звіробоями звичайним та плямистим, а трава звіробоїв шорсткого і гірського - як сировина для виділення гі перицинів та флавоноїдів. На моделях прос тих та оболонкових вірусів встановлено ви соку віруліцидну дію комплексних екстрактів низки видів звіробою флори України та ін дивідуальних речовин, виділених із звіро бою, зокрема діантронів групи гіперицину [34, 35]. Акад. АН УРСР А.М.Гродзінський у 1960- 1987 pp. розробив теоретичні засади науки про хімічну взаємодію рослин - алелопатію [9, 10]. Це одне з найважливіших досягнень сучасної біологічної науки в Україні. А.М.Грод зінський вперше обґрунтував поняття але- лопатичної активності і толерантності рос лин, запропонував схему їх хімічної взаємо дії, описав механізми алелопатії. Створений ним відділ алелопатії був центром алелопа- тичних досліджень в колишньому СРСР, які особливо активно проводилися в 1970- 1980 pp. А.М.Гродзінський та його учні ви вчили фізіолого-біохімічні особливості взає модії рослин у фітоценозах різних типів, з ’я сували причини ґрунтовтоми, дослідили роль мікроорганізмів у алелопатії [6, 11, 12]. При вивченні алелопатичної активності і толерантності 20 сортів м’якої і твердої пшениці, різних видів і різновидностей вияв лено сортову специфічність, яка може бути маркером стійкості сорту, здатності долати негативний вплив монокультури та пригнічу вати бур’яни. Це дало змогу рекомендувати сортозміну та сортосумішки пшениці з ме тою підвищення врожайності при максималь ному насиченні сівозмін цією культурою [17]. Результати фундаментальних алелопатич- них досліджень сприяли розвитку робіт при кладного характеру щодо пошуку рослин з гербіцидними властивостями, опрацювання біологічних методів контролю чисельності бур’янів в агрофітоценозах, удосконалення сівозмін. У лабораторії біоіндикації та хемосисте- матики розроблено методи кількісної біо геохімічної індикації, що дозволяють опера тивно оцінювати рівні забруднення атмос ферного повітря та урбанізованих ландшаф тів важкими металами [64]. Особлива увага при цьому приділялась вивченню забруднен ня небезпечних в еколого-гігієнічному від ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 99 П . А. Мороз, М . Б. Гапоненко ношенні промислових міст, де розташовані металургійні, коксохімічні та інші виробницт ва (зокрема, Дніпродзержинську та Кривому Розі). Проведені дослідження з історичного моніторингу, спрямовані на вивчення часо вих трендів змін вмісту важких металів у по вітряному басейні (у Придніпров’ї, на Дон басі, в Криму). їх результати важливі для ретроспективної екологічної експертизи [2]. Отримані кількісні дані стосовно вмісту свин цю в індикаторних рослинах-накогіичувачах (лишайниках, мохах, корі дерев), зібраних в зоні Чорнобильської АЕС, що дають уявлення про рівні свинцевого забруднення природ них ландшафтів внаслідок аварії на реакторі. Низькі рівні є доказ того, що на досліджува ній території широкомасштабне забруднен ня свинцем внаслідок аварії на Чорнобиль ській АЕС не відбувалося. Методами активного та пасивного моні торингу вперше отримані достовірні дані стосовно рівнів концентрації озону, діоксиду сірки та оксидів азоту в гірських лісах Ук раїнських Карпат в літньо-осінній період, що дає змогу оцінювати вплив цих забруднюва чів повітря на природні екосистеми та їх біорізноманітгя [65]. Досліджено та закартовано випадання важ ких металів (As, Cd, Cr, Cu, Fe, Hg, Ni, Pb, V та Zn) на території Українського Полісся за їх вмістом в біоіндикаторних видах мохів. Результати досліджень ввійшли до Атласу випадання важких металів на території Єв ропи, складеного за участю вчених з 25 країн. Вперше визначено види лишайників, що підлягають охороні, та включено їх до Чер воної книги України [56]. Розробки науковців саду з інтродукції та селекції рослин відзначені 15 іменними пре міями Президії Національної академії наук України (імені М.Г.Холодного, В.Я.Юр’єва та Л.П.Симиренка), а також медалями і приза ми міжнародних виставок. Зокрема, отри мано: Велику золоту медаль виставки “Да- лія-87” (Ерфурт, Німеччина, 1987 p.), 1 сріб ну, 3 бронзових мед&пі виставки “Експо-90” (Осака, Японія, 1990 p.), а також 5 других та 12 третіх призів виставки “Флоріада-92” (Зу- термеєр, Голландія, 1992 p.), друге місце на Міжнародній виставці з садівництва (Interna tionale Garten Ausstellung - IGA) - “Штут гарт-93” (Німеччина). Енциклопедичний довідник “Лікарські рос лини” [32] відзначений у 1991 р. Державною премією України в галузі науки і техніки. Про світове визнання наукових досягнень української алелопатичної школи свідчить встановлення Міжнародним алелопатичним товариством премії ім. А.М.Гродзінського за кращі публікації в цій галузі. Про міжнарод не визнання свідчить також те, що НБС ім. М.М.Гришка НАН України є член Міжна родної асоціації ботанічних садів, штаб- квартира якої знаходиться в Лондоні. Спів робітники саду в листопаді 1997 р. брали участь у проведенні спільного українсько- американського експерименту за програ мою НАСА “Шаттл". НБС ім. М.М.Гришка НАН України - це не лише науково-дослідна установа НАН Украї ни, а й місце масового відпочинку киян і го стей столиці нашої держави; щороку сад відвідують близько 1 млн осіб. У Києві не має іншого культурно-просвітницького за кладу, який би користувався такою популяр ністю. Територія саду прилягає до долини Дніп ра і є унікальний природно-історичний ком плекс: з нею пов’язані події хрещення Ук- раїни-Руси (урочище Видубичі), тут був роз ташований Красний двір київських князів, збереглися стародавні печери, які ведуть до Києво-Печерської лаври; тут малював кар тини Тарас Шевченко. Значення і популярність саду обумовлені великою науковою і економічною цінністю колекцій інтродукованих рослин, надзвичай но вдалим і оригінальним (з точки зору ландшафтної архітектури) розташуванням їх на території, наявністю визнаних у світі фа хівців, високою результативністю науково- дослідних робіт з інтродукції та селекції ро слин, помітним впливом на рівень зеленого будівництва і сільськогосподарського виро бництва в Україні. Національний ботанічний сад ім. М.М.Гриш ка НАН України, безперечно, є національне надбання і за визнанням численних фахівців - один з найкращих ботанічних садів світу. 100 ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 Національний ботанічний сад ім. М . М. Гришка: основні результати наукової діяльності 1. А, А. Абрамов. Сильфия пронзеннолистная в кор мопроизводстве. - Киев: Наук, думка, 1992. - 155 с. 2. Блюм О. Б., Тютюнник Ю. Г. Исторический аспект регионального мониторинга тяжелых металлов в атмосфере, осуществляемый методом биогеохими- ческой лихеноиндикации (на примере Украинской ССР) / / Проблемы экологического мониторинга и моделирования экосистем, - Л.: Гидрометеоиздат, 1989. - Т. 12. - С. 73-87. 3. Борзаківська І. В. Підвищення зимостійкості дерев них рослин при інтродукції їх на Україні. - К.: Наук, думка, 1973. - 199 с. 4. Булах П. Е. Луки природной флоры Средней Азии и их культура в Украине. - Киев: Наук, думка, 1994. - 124 с. 5. Булах П. Є. Прогнозування як обов'язковий етап інт родукційної роботи / / Вісн. Київ, ун-ту. Інтродук ція та збереження рослин, різноманіття. - 1999. - Вип. 1. - С. 34-35. 6. Головко Э. А. Микроорганизмы в аллелопатии выс ших растений. - Киев: Наук, думка, 1984. - 200 с. 7 . Грахов В. П., Мороз П. А. О фенольном факторе (Persica vulgaris Mill.) / / Докл. АН УССР. Сер. Б. - 1990. - № 8. - С. 62-64. 8. Грикун I. М., Мороз П. А., Лагутін I. Г., Троцай В. Ф. Дія екзогенних фенольних сполук на поглинання елементів мінерального живлення сіянцями яблуні / / Доп. НАН України. - 1996. - № 2. - С. 137-140. 9. Гоодзинский А. М. Аллелопатия в жизни растений и их сообществ. - Киев: Наук, думка, 1965. - 200 с. 10. Гродзінський А. М. Основи хімічної взаємодії рос лин. - К.: Наук, думка, 1973. - 205 с. 11. Гродзинский А. М., Богдан Г. П., Головко Э. А. Ал- лелопатическое почвоутомление. - Киев: Наук, дум ка, 1979. - 246 с. 12. Гоодзинский А. М., Головко Э. А., Горобец С. А. и др. Экспериментальная аллелопатия. - Киев: Наук, думка, 1987. - 236 с. 13. Гродзинский А. М., Макарчук Н. М., Лещи некая Я. С. и др. Фитонциды в эргономике. - Киев: Наук, дум ка, 1986. - 188 с. 14. Деревья и кустарники декоративных городских на саждений Полесья и Лесостепи УССР. - Киев: Наук, думка, 1980. - 236 с. 15. Деревья и кустарники, культивируемые в Украин ской ССР. Голосеменные. - Киев: Наук, думка, 1985. - 200 с. 16. Деревья и кустарники, культивируемые в Украин ской ССР, Покрытосеменные. - Киев: Наук, думка, 1986. - 720 с. 17. Деревянко В. А., Мазорчук Л. И. К вопросу специ фичности сорта с точки зрения водообмена и алле лопатии / / Круговорот аллелопатически активных веществ в биогеоценозах. - Киев: Наук, думка, 1992. - С. 36-46, 18. Заименко Н. В. Структурно-функциональные осно вы конструирования заменителей почвы. - Киев, 1998. - 216 с. 19. Иванченко В. А., Гродзинский А. М., Черевченко Т. М. и др. Фитоэргономика. - Киев: Наук, думка, 1989. - 296 с. 20. Исайкина А. П. Цмин песчаный на Украине. - Киев: Наук, думка, 1992. - 92 с. 21. Каталог растений Центрального ботанического сада им. Н. Н. Гришко. - Киев: Наук, думка, 1997. - 437 с. 22. Кваша В. В., Кохно Н. А., Собко В. Г., Майко Т. К. Сад над Славутичем: Путеводитель по Центрально му ботаническому саду имени Н. Н. Гришко. - Киев: Свенас, 1993. - 192 с. 23. Клименко С. В. Кизил на Украине. - Киев: Наук, думка, 1990. - 176 с. 24. Клименко С. В. Айва обыкновенная. - Киев: Наук, думка, 1993. - 286 с. 25. Клименко Ю. А., Кузнецов С. И. Рекомендации по изучению и восстановлению насаждений памятни ков истории и культуры. - Киев: Б. и., 1991. - 19 с. 26. Клименко Ю. О., Кузнецов С. /., Черняк В. М. Ста ровинні парки України загальнодержавного значен ня: Довідник. Ч. 1. Полісся та Лісостеп. - Тернопіль: Мандрівець, 1996. - 106 с. 27. Кохно М. А., Кузнецов С. І., Дорошенко О. К. та ін. Основні принципи добору і оцінки території для бо танічних садів і парків в Українській РСР / / Вісн. АН УРСР. - 1981. - № 8. - С. 77-79. 28. Кохно Н. А., Курдюк А. М. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. - Киев: Наук, думка, 1994. - 186 с. 29. Кузнецов С. И., Клименко Ю. А., Миронова Г. А. и др. Формирование основных типов экспозиций в ботанических садах и дендропарках. - Киев: Наук, думка, 1994. - 200 с. 30. Кузнецов С. И., Успенская Н. Д., Дорошенко А. К , Клименко Ю. А. Об основных принципах формиро вания насаждений при исторических памятниках Киева X—XIII вв / / Интродукция и акклиматизация растений. - 1985. - Вып. 4. - С. 55-58. 31. Лебеда А. Ф., Джуренко Н. И. Облепиха на Украи не. - Киев: Наук, думка, 1990. - 78 с 32. Лікарські рослини / Відп. ред. А. М. Гродзінський. - К.: УРЕ, 1989. - 544 с. 33. Макарчук Н. М., Лещинская Я. С., Акимов Ю. А. и др. Фитонциды в медицине. - Киев: Наук, думка, 1990. - 216 с. 34. Маковецька О. Ю., Бойко I. /., Капінус Є. I., Лебе да А. П. Речовини фотодинамічної дії з рослин роду звіробій Hypericum L. та їх антивірусна активність. 1. Хімічний склад діючих речовин та властивості гі- періцинів / / Фармацевт, журн. - 1997. - № 3. - С. 19-24. 35. Маковацька О. Ю., Бойко і. І., Капінус Є. І., Лебе да А. П. Речовини фотодинамічної дії з рослин роду звіробій Hypericum L. та їх антивірусна активність. 2. Механізм противірусної дії / / Там же. - № 4. - С. 49-52. 36. Мельник В. И. Редкие виды растений в лесных культурфитоценозах Украины и Венгрии / / Ботан. журн. - 1993. - 78, № 10. - С. 72-78. 37. Мельник В. і. Рідкісні та зникаючі види рослин рів нинних лісів України (Географічний та еколого-цено- тичний аналіз, структура популяцій, охорона): Авто- реф. дис. ... д-ра біол. наук. - Ялта, 1997. - 32 с. 38. Мороз ГІ. А. Аллелопатия в плодовых садах. - Киев: Наук, думка, 1990. - 181 с. 39. Мороз П. А. Екологічні аспекти алелогіатичної піс лядії едифікаторів садових фітоценозів: Автореф. дис. ... д-ра біол. наук. - Дніпропетровськ, 1995. - 53 с. 40. Мороз П. А. Экологические функции продуктов жизнедеятельности эдификаторов садовых фитоце нозов / / Вопросы экологии и охраны природы в ле состепной и степной зонах. - Самара: Самар, ун-т, 1996. -- С. 124-141. 41. Музычук Г. М. Методика оценки успешности интро дукции цветочно-декоративных растений, размно жаемых семенами / / Анализ и прогнозирование ре зультатов интродукции декоративных и лекарствен ных растений мировой флоры в ботанические са ды. - Минск, Технология, 1996. - С. 44-45. ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 101 П . А. Мороз, М . Б. Гапоненко 42. Музичук Г. М. Система оцінки стабільності колекцій них зразків квітниково-декоративних рослин насін нєвого розмноження як складова програми збере ження їх генофонду / / Інтродукція і акліматизація рослин. - 1996. - Вип. 25. - С. 65-67. 43. Музичук Г. М. Критерії добору зразків до колек ційного фонду квітниково-декоративних рослин та основні напрямки збереження його складових / / Проблеми експериментальної ботаніки та екології рослин. - K.: Наук, думка, 1997. - С. 42-44. 44. Музичук Г. М., Ященко М. П. Деякі теоретико-при- кладні аспекти збереження різноманіття квітниково- декоративних рослин / / Ботанические сады - цен тры сохранения биологического разнообразия ми ровой флоры. - Ялта, 1995. - С. 152. 45. Осетров В. Д. Альтернативная фитотерапия. - Ки ев: Наук, думка, 1993. - 224 с. 46. Осипова И. Ю., Мороз П. А. Аллелопатическое по следействие новых и традиционных плодовых куль тур / / Вопросы биоиндикации и экологии. - 1997. - Вып. 2. - С. 63-68. 47. Отечественные пряности в консервировании. - Киев: Наук, думка, 1986. - 104 с. 48. Плоды и семена деревьев и кустарников, культиви руемых в Украинской ССР. - Киев: Наук, думка, 1991. - 318 с. 49. Рахметов Д. Б. Семенная продуктивность и посев ные качества однолетних видов рода Malva L. в ре зультате интродукции в Лесостепи Украины / / Про блеми експериментальної ботаніки та екології рос лин. - K.: Наук, думка, 1997. - С. 204-207. 50. Сикура И. И. Переселение растений природной флоры Средней Азии на Украину: итоги интродук ции. - Киев: Наук, думка, 1982. - 208 с. 51. Собко В. Г., Гапоненко М. Б. Інтродукція рідкісних і зникаючих рослин флори України. - К.: Наук, думка, 1996. - 284 с. 52. Успенская Н. Д., Клименко Ю. А., Кузнецов С. И., Давыденко И. А. Формирование зеленых насажде ний при памятниках Древней Руси. - Киев: Наук, думка, 1991. - 112 с. 53. Утеуш Ю. А. Новые перспективные кормовые куль туры. - Киев: Наук, думка, 1991. - 192 с. 54. Утеуш Ю. А., Лобас М. Г. Кормові ресурси флори України. - К.: Наук, думка, 1996. - 220 с. 55. Харкевич С. С. Полезные растения природной фло ры Кавказа и их интродукция на Украине. - Киев: Наук, думка, 1966. - 300 с. 56. Червона книга України: Рослинний світ / Відп. ред. Ю. Р. Шеляг-Сосонко. - К.: УРЕ, 1996. - 606 с. 57. Черевченко Т. М. Тропические и субтропические орхидеи. - Киев: Наук, думка, 1993. - 255 с. 58. Черевченко Т. М., Кушнир Г. П. Орхидеи в культу ре. - Киев: Наук, думка, 1986. - 200 с. 59. Черевченко Т. М., Майко Т. К., Богатырь В. Б. и др. Перспективы использования тропических орхидей для космических полетов / / Космическая биология и биотехнология. - Киев: Наук, думка, 1986. - С. 41-54. 60. Шайтан И. М., Клименко С. В., Анпилогова В. А. Высоковитаминные растения на приусадебном уча стке. - Киев: Урожай, 1991. - 240 с. 61 . Шайтан И. М., Мороз П. А., Клименко С. В. и др. Интродукция и селекция южных и новых плодовых растений. - Киев: Наук, думка, 1983. - 216 с. 62. Шайтан И. М., Чуприна Л. М., Анпилогова В. А. Биологические особенности и выращивание перси ка, абрикоса, алычи. - Киев: Наук, думка, 1989. - 256 с. 63. Ященко Н. П. Биоморфологический потенциал и некоторые селекционно-генетические аспекты ин тродукции / / Анализ и прогнозирование результатов интродукции декоративных и лекарственных расте ний мировой флоры в ботанические сады. - Минск, Технология, 1996. - С. 83. 64. Blum О. В., Tjutjunnik Y. G. Quantitative biogeochemi cal monitoring of air pollution in urban areas by heavy metals: a new approach and new methods / Ed. I. Karnefelt. - 2nd Intern. Symp. IAL 2: Abstr. - Hemme- slov, Bastad, Aweden, 30 Aug. - 4 Sept., 1992. - Lund. 1992. - P. 74. 65. Blum O., Bytnerowicz A., Manning И/., Popovicheva L. Ambient tropospheric ozone in the Ukrainian Car pathian mountains and Kiev region: detection with pas sive samplers and bioindicator plants / / Environ. Pol- lut. - 1997. - 98, N 3. - P. 299-304. Надійшла 26.07.99 НАЦИОНАЛЬНЫЙ БОТАНИЧЕСКИЙ САД им. Н. Н. ГРИШКО НАН УКРАИНЫ: ОСНОВНЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ НАУЧНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ П. А. Мороз, Н. Б. Гапоненко Национальный ботанический сад им. Н. Н. Гришко НАН Украины, Киев Представлены сведения об истории создания и разви тия Национального ботанического сада им. H. Н. Гриш ко НАН Украины. Рассказывается о его структуре, прин ципах построения, участках и коллекциях, а также о научных достижениях в области интродукции растений, селекции, зеленого строительства, космической биологии, алпелопатии, медицинской ботаники и биоиндикации. М. М. GRYSHKO NATIONAL BOTANICAL GARDENS: MAIN RESULTS OF SCIENTIFIC ACTIVITY P. A. Moroz, М. B. Gaponenko M. M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv The history of creation and development of the National Botanical Gardens, their structure, principles of laying out, plots and collections are reviewed. Principal scientific achievements in the field of plant introduction and land- scaplarchitecture, space biology, allelopathy medical bo tany and bioindication are presented. 102 ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, Ns 1
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1508
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:53:13Z
publishDate	1999
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/85/f2f7b17741f3afccf8f97332f75fb785.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-15082020-01-25T20:53:54Z М.М. Gryshko National Botanical Gardens: main results of scientific activity Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України: основні результати наукової діяльності Moroz, P.A. Gaponenko, М.B. The history of creation and development of the National Botanical Gardens, their structure, principles of laying out, plots and collections are reviewed. Principal scientific achievements in the field of plant introduction and landscape architecture, space biology, allelopathy medical botany and bioindication are presented. Наведені відомості з історії створення та розвитку Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Розповідається про його структуру, принципи побудови, ділянки і колекції, а також про наукові досягнення в галузі інтродукції рослин, селекції, зеленого будівництва, космічної біології, алелопатії, медичної ботаніки та біоіндикації. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999-04-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1508 10.5281/zenodo.3367422 Plant Introduction; Vol 1 (1999); 94-102 Інтродукція Рослин; Том 1 (1999); 94-102 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377898 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1508/1455 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Moroz, P.A. Gaponenko, М.B. Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України: основні результати наукової діяльності
title	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України: основні результати наукової діяльності
title_alt	М.М. Gryshko National Botanical Gardens: main results of scientific activity
title_full	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України: основні результати наукової діяльності
title_fullStr	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України: основні результати наукової діяльності
title_full_unstemmed	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України: основні результати наукової діяльності
title_short	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України: основні результати наукової діяльності
title_sort	національний ботанічний сад ім. м.м. гришка нан україни: основні результати наукової діяльності
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1508
work_keys_str_mv	AT morozpa mmgryshkonationalbotanicalgardensmainresultsofscientificactivity AT gaponenkomb mmgryshkonationalbotanicalgardensmainresultsofscientificactivity AT morozpa nacíonalʹnijbotaníčnijsadímmmgriškananukraíniosnovnírezulʹtatinaukovoídíâlʹností AT gaponenkomb nacíonalʹnijbotaníčnijsadímmmgriškananukraíniosnovnírezulʹtatinaukovoídíâlʹností

Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України: основні результати наукової діяльності

Репозитарії

Схожі ресурси