Уманський дендрологічний парк “Софіївка” НАН України – історичний пам’ятник садово-паркового мистецтва та наукова установа

Historical information and the data about the botanical collections of the famous dendrological park “Sofiivka” of the Ukrainian National Academy of Sciences have been accounted. The basic trends of the scientific researches and prospects of development of the dendrological park have been elacidoted...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	1999
1. Verfasser:	Kosenko, I.S.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1509
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860145047701291008
author	Kosenko, I.S.
author_facet	Kosenko, I.S.
author_sort	Kosenko, I.S.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2020-01-25T21:01:48Z
description	Historical information and the data about the botanical collections of the famous dendrological park “Sofiivka” of the Ukrainian National Academy of Sciences have been accounted. The basic trends of the scientific researches and prospects of development of the dendrological park have been elacidoted.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.3367424
first_indexed	2025-07-17T12:53:14Z
format	Article
fulltext	УДК 58.006(091)(477) © 1999 УМАНСЬКИЙ ДЕНДРОЛОГІЧНИЙ ПАРК “СОФІЇВКА” НАН УКРАЇНИ - ІСТОРИЧНИЙ ПАМ’ЯТНИК САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА ТА НАУКОВА УСТАНОВА І. С. КОСЕНКО Дендрологічний парк “Софіївка” НАН України Україна, Черкаська обл., 20300-319 Умань, вул. Київська, 12а Наведено історичні відомості та д ан і стосовно колекц ії широковідомого дендрологічного парку “Соф іївка” НАН України. Висвітлено основні напрямки наукових досліджень і перспективи подальшого розвитку д ен д ропарку. Дендрологічний парк “Софіївка” НАН Украї ни (м. Умань Черкаської обл.) широко відо мий далеко за межами України як одне з найвидатніших творінь світового садово- паркового мистецтва кінця XVII - першої по ловини XIX ст. Він стоїть в одному ряду з шедеврами паркобудівництва Європи, до яких належать: сад Бальбі у Флоренції (Іта лія), парк Сан-Сусі у Потсдамі (Німеччина) і палацовий парку Версалі (Франція) [1]. Йо го географічні координати: 48°46' північної широти і 30° 14' східної довготи за Грінвічем. Висота над рівнем моря в різних місцях парку коливається від 170 до 216 м. Площа парку 158 га. Дендропарк розташований на гранітному базоліті мезогматичного характеру. Граніт залягає на глибині 20-40 м і більше, але в балках і руслах річок місцями виходить на поверхню, утворюючи мальовничі скелі. Го ловною ґрунтоутворювальною породою є лес і сучасні алювіально-делювіальні відкла дення днищ балок та долин, а в окремих місцях граніт. Територія парку займає доли ну р. Кам’янка, яка пересікає парк в півден но-західному напрямку, а також долину і міжбалочне плато Трекової балки і балки Звіринець, що межують з долиною Кам’янки з правого боку. В період будівництва парку русло р. Кам’янка перекрили греблею і було створено каскад з трьох ставків загальною площею близько ЗО га, який став новим елементом рельєфу і сильно вплинув на мік роклімат і процеси новоутворень. Клімат району помірний, м ’який. Середня річна температура, за довгостроковими спо стереженнями, становить 10,1 °С. Сума тем ператур за період з температурою вище 10 °С - 2500-2800 °С. Середня температу ра самого теплого місяця, липня, дорівнює 19,7 °С, максимальна - 38 °С. Середня тем пература найбільш холодного місяця, січня, становить -4 ,4 °С, а мінімальна зареєстро вана температура була -37 °С. Річна кіль кість опадів коливається від 339 до 949 мм і в середньому дорівнює 512 мм. Ґрунт про мерзає взимку до 75-80 см, в окремі зи ми - до 120 см. Сніговий покрив утворюєть ся з середини грудня, тримається близько 120 днів, товщина його в середньому дося гає 15-18 см. Взимку часто бувають відлиги, коли температура підвищується до 9-12 °С, тому сніговий покрив нестійкий. Ґрунт пов ністю розмерзається, як правило, в третій ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 103 I. С. Косенко декаді березня. Рано восени, у вересні, і пізньої весни, в травні, на ґрунті трапляють ся приморозки. Ґрунти на території парку різні і представ лені реградованими чорноземами, темно-сі- рими лісовими опідзоленими ґрунтами, тем но-сірими слабозмитими лесовими ґрунта ми, лучно-болотистими ґрунтами і ґрунтами початкової стадії ґрунтоутворення. Географічні, кліматичні та орографічні умови парку, який знаходиться з ботанічної точки зору в зоні правобережної частини західного Лісостепу Середньодніпровського району флори СНД, створюють умови для успішного росту численних видів рослин лі сового, лучного, степового, прибережного, болотяного та водного місцезростання. Аналіз ботанічного складу рослин парку і особливостей ґрунту показав, що парк був закладений на місці колишнього природного лісу, який місцеві мешканці вирубали задов го до початку його будівництва. В західній частині парку росте дуб, вік якого понад 300 років, в підліску наявні типові дібровні тра в'янисті рослини. В безпосередній близько сті від Умані є природні ліси, представлені типовими для цієї частини Лісостепу грабо вими дібровами. За більш як 200-літню історію існування “Софіївки” чітко прослідковуються п'ять окре мих періодів її будівництва, розвитку, утри мання і угвердження як наукової установи України [2-8]. Перший період: 1796-1832 pp. Парк був власністю Потоцьких. З початку будівництва названий “Софіївка” на честь дружини гра фа Станіслава Щенсного Потоцького красуні гречанки Софії. Автором монографічного і архітектурного проекту парку був польський офіцер артилерії Людвік Християн Метцель. За його безпосереднього керівництва побу довано Верхній і Нижній ставки, всі шлюзи, фонтани, джерела і водоспади, острів Анти- Цирцеї, підземну р. Стікс, мости, гроти, Єлисейські поля, обеліск “Розбита колона” , дорожньо-алейну систему, встановлено ста туї. Там, де нині стоїть павільйон Флори, був побудований Сільський павільйон (1820 p.), а на майданчику Бельведер стояла кругла дерев’яна альтанка. Другий період: 1832-1859 pp. У 1832 р. парк, як і всю власність Потоцьких, було кон фісковано і передано Київській державній палаті, а з 1836 р. підпорядковано управлін ню військових поселень. В літературі з ’явля ється назва парку “Царицин сад” , хоч офі ційних документів про його перейменування немає. Протягом цього часу парк зазнає значних змін порівняно з тим, що зробив в ньому Л.Метцель з самого початку. В 1833 р. нарізається вул. Садова, яка зв’язує парк з містом, у 1838 р. розширюється і викла дається бруківкою Головна алея, одночасно вода виводиться з центру парку до Головно го входу. В 1844 р. тут будуються дві башти в готичному стилі, у 1841 р. встановлюється альтанка “Грибок” та Китайська альтанка. У 1842-1845 pp. за проектом архітектора Рап- понета будується павільйон Флори на місці раніше знесеного сільського павільйону. У 1843-1845 pp. на острові Анти-Цирцеї буду ється Рожевий павільйон. Протягом цього часу з парку видаляються бюст Т. Костюшка та скульптура Ю.Понятовського. Після відві дання парку в 1847 р. царем Миколою І, протягом 1850-1852 pp. перебудовують за проектом А.І.Штакеншнейдера вхідні башти, павільйони Флори і Рожевий. На терасі Муз завалюють грот Аполлона і встановлюють обеліск “Орел” . Третій період: 1859-1929 pp. ЗО березня 1859 р. царським указом парк передається Головному училищу садівництва, яке пере водиться з Одеси до Умані. Продовжує на зиватись Царициним садом, хоча за указом царя сад має офіційну назву “Уманський сад Головного училища садівництва” . В.В.Паш кевич заклав так званий Англійський парк. Проводяться рубки догляду та санітарні руб ки. Парк занепадає. Четвертий період: 1929-1955 pp. Поста новою Раднаркому УСР за № 26/630 від 18.05.29 р. “Софіївка” (яка з 1923 р. дістала назву “Сад III Інтернаціоналу” ) оголошується заповідником. Оранжерея, парники і, відпо відно, частина території парку залишається в підпорядкуванні Уманського сільськогос подарського інституту (нині Уманська сільсь когосподарська академія). Парку надається самостійний статус і він аж до 1955 р. пе- 104 ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 Уманський дендрологічний парк “Софіївка” — історичний пам’ятник садово-паркового мистецтва репідпорядковується кілька разів різним ві домствам, таким, як Наркомпрос, Нарком- зем, Управлінню по заповідниках, Управлін ню у справах архітектури, які були створені при Раді народних комісарів УРСР. У 1945 р. встановлено повну назву парку “Уманський державний заповідник “Софіївка” . У 1946 р. Рада Міністрів УРСР прийняла спеціальну постанову “Про відновлення і благоустрій Уманського державного заповідника “Со фіївка” . На ремонт і реставрацію парку виді ляється 1 млн крб. У 1948 р. затверджується генеральний план відновлення і розвитку за повідника “Софіївка” . У 1949 р. створюється декоративний розсадник на площі 20 га. Ак тивно проводяться ремонт і реставрація ма лих архітектурних форм, дорожньо-алейної системи, скульптур парку, інвентаризація деревних і чагарникових порід, з'являються наукові праці, присвячені парку, його денд рофлорі, скульптурі, малим архітектурним формам тощо. В цей же період втрачено оригінали мармурових скульптур Аполона Бельведерського, Венери купальниці, Мер курія, з яких залишилися копії в органічному склі, а статуя Амура, як і бюст С.Трембець- кого, безслідно зникла, хоча пізніше знайде но мармурові крильця від статуї Амура, які нині знаходяться в музеї. П’ятий період: з 1955 р. по даний час. 26 вересня 1955 р. дендрозаповідник “Со фіївка” згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР за № 1184 переводиться в систему Академії наук УРСР і підпорядковується Цент ральному республіканському ботанічному са ду АН УРСР. З 21 січня 1991 р. “Софіївці” надається статус самостійної наукової установи Націо нальної академії наук України. За цей період проводяться значні роботи з реставрації об’єктів парку і їх відновлення, розширення території. Так, у 1958 р. рішенням Черкаської обласної Ради “Софіївці” відведено 6,19 га землі за рахунок Уманського міськкомунгос- пу та 9,5 га за рахунок Уманського сільсь когосподарського інституту. Протягом цього періоду багато зроблено для подальшого вивчення історії створення “Софіївки” , ста новлення її як наукової установи, яка покли кана на науково обґрунтованій основі про водити роботи, спрямовані на збереження парку, відновлення його історичної достовір ності. В парку поновлено і навіть збільшено штат працівників порівняно з 1836 p., коли тут проводились найбільші за обсягом ро боти. У 1972 р. до “Софіївки” приєднується територія площею 5,1 га, яка раніше нале жала військовій частині. В цей час у парку всі дерев’яні східці замінюються на гранітні, при цьому порушується цілісність партерно го амфітеатру як паркової композиції, оскіль ки замість серпантинових доріжок його по центру пересікають гранітні східці від фон тана “Семиструйка” до оранжерей сільсько господарського інституту. Проводиться капі тальний ремонт Рожевого павільйону з замі ною гранітного фундаменту. На Головному вході замість дерев’яної огорожі на цегель них стовпчиках будується ажурна металева огорожа з гранітними колонами. На Головній алеї за проектом Є. Лопушинської в 1974 р. створюється джерело “Срібні струмки” . У ці ж роки асфальтується бруківка парку від Го ловних воріт до воріт Уманського сільсько господарського інституту. При цьому лікві дується кругла клумба, яка була перед паві льйоном Флори. Від мосту на острів Анти- Цирцеї до дамби по вул. Інтернаціональній прокладається благоустроєна алея з водо- випусками, гранітними сходами. Однак найбільш значні реставраційні, ре монтні та відновлювальні роботи в “Софіївці” проведені після стихійного лиха 1980 p., ко ли за чотири місяці було реставровано по над 50 об’єктів. За період з 1980 по 1993 р. за проектом Є. Лопушинської благоустроєно Мертве озеро, побудовано альтанку “Гри бок” . Починаючи з 1980 p., освоюється те риторія колишньої військової частини пло щею 5,1 га, де організується адміністратив но-господарча зона парку. Тут практично заново відбудовується 25 гаражів для авто мобілів, тракторів і старовинних карет, які закупляються в Польщі. Капітально ремонту ється пункт технічного обслуговування техні ки, добудовується невеликий лабораторний корпус з кімнатами для приїжджих. На тери торії колишніх складів боєприпасів, де під час війни німцями був влаштований госпі таль для радянських військовополонених, ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 14 _ 94490 105 I. С. Косенко побудовано бібліотеку з читальним залом, їдальню для робітників і службовців з кімна тою відпочинку, зал засідань на 90 місць, складські приміщення, газифіковану котель ню, водонапірну башту, куди подається вода зі свердловини, пробуреної в західній час тині парку. Побудовано пилораму, столяр ний цех, приміщення для утримання коней, овець, птиці. З території парку за період з 1980 по 1996 р. відселено 25 сімей і поліп шено житлові умови 8 сімей. Нині на тери торії парку і розсадника загальною площею 158 га не проживає жодна сім ’я, що ство рює ідеальні умови для дотримання заповід ного режиму парку, який з 1993 р. охороня ється підрозділом міліції з 7 осіб. На території розсадника побудовано ко тельню, яку 1996 р. газифіковано, теплицю площею 0,4 га, підвал для збереження са джанців площею 180 м2 з надбудованим півтораповерховим приміщенням, де розта шовані всі служби і побутові кімнати цього підрозділу. Окрім того побудовано тумано- утворювальну установку для вкорінення жив ців, контейнерний майданчик, водонапірну башту з власною свердловиною та водона- сосну станцію на березі Красноставського ставка, звідки подається вода для поливу. За проведену в ці роки роботу адмініст рація “Софіївки” в 1995 р. нагороджена ме даллю, дипломом та пам’ятною табличкою міжнародної неурядової організації Європа- Ностра, яка зі 160 заявок на конкурс за краще збереження, відновлення і реставра цію пам’яток історії, культури, архітектурних споруд і природних ландшафтів відзначила ЗО, з них 6 - медалями, дипломами та па м’ятними табличками. На виконання розпорядження Президента України за № 26/93-рп від 10 березня 1993 р. та постанови Кабінету Міністрів за № 45С від 16 червня 1993 р. “Про заходи щодо під готовки та відзначення 200-річчя заснування дендрологічного парку “Софіївка” Академії наук” Київським інститутом “Укрінжпроект” розробляється проект Генерального плану благоустрою, відновлення і розширення пар ку. Будується нова міська водонасосна стан ція замість знесеної біля Головних воріт. Проводиться повна реконструкція зони Го ловного входу з вул. Садової разом з мос том через р. Кам'янка та блоком обслугову вання туристів, що створюється на базі ко лишнього ресторану “Дружба” , який рішен ням сесії міської ради народних депутатів в 1995 р. передається на баланс “Софіївки” . По тальвегу Трекової балки у відповідності з оригіналом карти “Софіївки” за 1855 р. від будовуються три ставки. Тут влаштовується дорожньо-алейна система, що зв’язує Го ловний вхід з зоною обслуговування турис тів, яка будується протягом 1995-1996 pp. по вул. Київській і включає в себе два одно типних будинки з касами, квітковим магази ном, кімнатою для екскурсоводів і міліції, кафе. З архітектурної точки зору вони від творюють елементи, характерні для гроту Фетіди. В цій зоні будується стоянка для ав тобусів та автомашин загальною кількістю понад 100 од., побудовано підземний туа лет, каналізаційну станцію, фонтан зі зво ротним водопостачанням. Маршрут туристів від Вхідної зони з вул. Київської до Головного входу пролягає прак тично по новій частині парку, яка побудо вана за ці роки відповідно до вимог Фло рентійської хартії з метою збереження істо ричної частини парку. Тут створено ідеальні умови для поглибленої наукової роботи з інтродукованими деревними та чагарнико вими рослинами, чого не можна було роби ти в його історичній експозиційній зоні. Тут же будується науково-лабораторний корпус площею 5000 м2, в якому в майбутньому можна розмістити український інститут ден дрології, що забезпечить науковий підхід до збереження унікальної «Софіївки» та інших парків держави для майбутніх поколінь. На виконання вищезгаданої постанови уряду проводиться реставрація мосту в Тем- пейській долині, композиції “Чортів міст” , підземної річки Стікс та Амстердамського шлюзу. Відновлюється паромна переправа до острова Анти-Цирцеї та серпантинова доріжка на Партерному амфітеатрі, який за знає корінних змін, починаючи від демонта жу гранітних східців і пересадки сорока річних туй, ялівців, шовковиць, що насаджу валися тут впродовж останніх років. 106 ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 Уманський дендрологічний парк “Софіївка” - історичний пам’ятник садово-паркового мистецтва Реставруються всі скульптури та бюсти. Ви ливається з бронзи і встановлюється скульп тура триголового орла на обеліску, рестав рується грот Діани, з дамби Верхнього ста ву зносяться телефонні стовпи з дротами, по всьому маршруту встановлюються лавоч ки, такі, які стояли тут до революції 1917 р. Ми подали коротку історію створення са мого парку, далі спробуємо поновити хід історичних подій, які сприяли його перетво ренню в науково-дослідну установу НАН України, осередок інтродукції рослинних ре сурсів в Правобережному Лісостепу України, центр популяризації садово-паркового мис тецтва та природоохоронних знань серед широких верств населення. На початку будівництва парку і в подаль шому основну увагу, як бачимо з його істо рії, звертали на створення архітектурних і гідротехнічних споруд і формування дорож ньо-алейної системи. Основа паркових на саджень була закладена в 1796-1812 pp. Посадки велись швидкими темпами, в ос новному з використанням деревних порід лісового типу місцевого походження. Вже весною 1799 р. Л.Метцель повідомив С.По- тоцькому, що посадка місцевих рослин за кінчена. Посадки ж екзотичних рослин про довжувались головним чином в Темпейській долині, на Єлисейських полях і біля гроту Фетіди. Рідкісні екзотичні рослини привози ли за великі гроші в Умань через Одесу з Азії, а також з Італії та Криму. Так, в одному з рапортів Л.Метцеля господарю парка С.По- тоцькому повідомлялось про посіви в парку насіння кримського горіха, горобини та білої акації. В поемі С.Трембецького [9, 10] зга дується, що поряд з відомими всім нам де ревами є гості з Антиподів, Атласу і Лівану. В першому путівнику по парку, виданому у Вільно в 1843 р. Сильвестром Гроза [11], названі деякі деревні породи, які росли тоді в “Софіївці” : верба, ялина, груша, береза, тополя, липа, плодові дерева, троянди. Го вориться також про багатство квітів, які при крашали окремі ділянки і висаджувались у вазах: олеандри, китайські рози, гвоздики та ін. Заслуговує на увагу повідомлення С.Грози і про те, що Л.Метцелю у садівниц тві допомагав німець Олива. Останній, ма буть, працював у “Софіївці" і після від’їзду Метцеля у Варшаву в 1812 p., продовжував жити в Умані, листувався з Метцелем і по мер тут 1827 р. Більш докладні відомості про рослинний світ “Софіївки” знаходимо в путівнику по парку Т.Темері [12]. При описі “Софіївки” він повідомляє про дві старі гру ші і десяток верб, які збереглися з часу, що передував будівництву парку, чудові берези, масиви великих тополь, в’язів і численні по садки місцевих лісових дерев, зроблені Мет целем на підвищених місцях. Особливо від мічено дорогоцінний подарунок, який зро бив С.Потоцький тим, що переселив сюди перших родоначальників італійської тополі, які впродовж 50 років дали мільйони дерев цього типу і поширилися звідси по всій країні. Тут Т.Темері не зовсім точний, тому що цей вид тополі ріс у маєтку Потоцьких у Тульчині задовго до початку будівництва “Софіївки” . Розповідаючи про оранжереї “Софіївки, які були побудовані ще Потоцьким, Т.Темері описує чудовий партер, розбитий вздовж теплиць, намальований квітами усіх сортів. Серед оранжерейних рослин названо паль ми, фігові дерева та цитрусові, вкриті пло дами, запашні ананаси. Цікаво те, що біль ша частина оранжерейних рослин у літній період використовувалась для прикрашення парку. Південні рослини вміло розставляли ся по всьому саду. Так, наприклад, біля схо дів амфітеатру, прикрашеного екзотичними рослинами, зокрема агавами, розміщувався апельсиновий масив, на березі струмочка красувалися казуарина хвощелиста і магно лія великоквіткова. Далі Т.Темері наводить дані відомого на той час ботаніка А.Андржиєвського про рос лини, зібрані у “Софіївці". “ ...Ботанічні багатства “Софіївки” заслуго вують згадки. Під час хазяйнування Потоць ких оранжереї були розділені між “Софіїв- кою” та Тульчином, який як резиденція гра фа завжди повинен був мати деяку пере вагу. Зате “Софіївка” перевищувала його рослинами і особливо екзотичними дерева ми. Дивуєшся, спостерігаючи великі плата ни, чудові гледичії, що піднімаються над усі ма іншими деревами на березі струмочка, який протікає долиною, починаючи від гроту SBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 107 I. С. Косенко Фетіди до місця, де він щезає під масою скель, зробивши багато вигинів. Дві чудові веймутові сосни (Pinus strobus L.) затінюють меланхолічну місцевість Єлисейських полів. Американський глід, пави, каштани, плакучі ясени, туї, ялини, акації, рокитник то група ми, то окремо чарують зір і полонять красою своєї форми. Тюльпанне дерево, колись чу дове, тепер поновлюється із свого кореня і заслуговує згадки. Всі ці чудові дерева на лежать до періоду заснування саду. Багато інших, які б могли збільшити розмір цього списку, загинуло під час зими 1829 року, одначе тепер ці втрати поновлюються з над- мірою. Колекція рідкісних рослин зростає безперервно. Партер сяє всім, що є найцін нішого і найновішого серед квітів. Гледичія горріда, яка росте на березі річки, як і казу- арина еквізетолиста і магнолія великоквітко- ва із оранжереї дивної краси і величі. Та хіба можна перерахувати всі екзоти та всі багатства, які зібрані в прекрасній “Со- фіївці” . Це склало б цілий том каталогу і не в цьому моя ціль. Географічне положення Умані дає їй перевагу перед всією Правобе режною Україною, яку назвали країною пшениці або Єгиптом Росії. Однак ці багатс тва і плодючі землі не є голим степом. Зем лі Уманщини вкриті чудовими лісами. Клен гостролистий, ясен звичайний, багато видів в’язів, вільхи, липи, граба і інших складають ці ліси. Дуба там також є в достатній кілько сті і він сам дібровами займає багато миль. В самому центрі прерій, які називають тут степами, і в цих великих лісах зустрічається багата рослинність, де сконцентровані рос лини Східної Європи, Криму, Сибіру. Яке ба гате поле для ботаніків! Багато з них, відві давши згадані місця, привезли з собою ба гаті колекції, про які дізнався вчений світ Також і на території “Софіївки” розкриваєте ся вся різноманітність місцевості, вся пов нота рослинного світу. Відкриті місця там є степом, масиви дерев, хоча й посаджені штучно, нічим не відрізняються від природ них лісів. Нарешті скелі, які створюють най більшу красу “Софіївки” , слугують ілюстро ваними журналами для мохів та лишайників і ховають масу рослин, які люблять тінисту прохолоду граніту, поверхня якого вкрита зая чою капустою та іншими рослинами” [13]. Незважаючи на оптимістичний висновок А.Андржиєвського про те, що “ ...колекція рідкісних рослин росте безперервно, і не має можливості перерахувати ті рідкості і всі скарби флори, які містить прекрасна Софіїв ка...” , вже до 50-х років минулого століття стан рослин в парку значно погіршився. Про це свідчить стаття про “Софіївку” Ф.Бази- нера [14], опублікована в 1851 р. в журналі Міністерства державного майна, де зазна чалось, що уманський сад не може похвали тися багатством рослин. Базинер називає окремі види рослин, які ростуть в парку: па- вловнія імператорська, іудине дерево, каш тан їстівний, катальпа бузколиста, гібіскус сирійський, в’яз плакучий, сосна Веймутова, ялівець козацький, ялина канадська, платан східний, клен гостролистий, липа широколи ста, гледичія звичайна, ясен манний, айлант залозчастий, сумах оленерогий, сосна зви чайна, тополя біла, верба вавилонська. При цьому повідомляється, що дерева ці погано розміщені і знаходяться здебільшого в зо всім відкритих місцях або в глушині, серед густого лісу, де їх важко помітити, а тюль панне дерево, яке вирізняється своїм гар ним ростом, загинуло два роки тому від зи мових морозів. Разом з тим підкреслюється невтомна турбота старшого начальства і старання са дівника Штейгера щодо покращання стану насаджень парку, повідомляється про ство рення на схилах перед оранжереями кольо рового партеру і виноградника, будівництво нових теплиць, досліди з розмноження хвой них порід і посадки нових екзотичних рос лин. Наводяться цікаві дані про оранжерейні рослини, згадуються великі лимонні дерева, дуже гарні ананаси, яких щорічно вирощує ться до 3 тис штук, персики, виноград, аб рикоси, фуксії, юстиції, пеларгонії, банани, кактуси, мирти, пасифлори, троянди, канни, кальціолярії, цинерарії, ахіноменес, родо дендрон понтійський, азалія індійська, каме лія японська, тютюн сизий, суничне дерево, замія страхітлива, цикас, абутилон, агапан- тус, традесканція. У 1859 р. парк “Софіївка” передано Голов ному училищу садівництва, переведеному в Умань з Одеси. Воно повинно було слугува 108 ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, N9 1 Уманський дендрологічний парк “Софіївка” — історичний пам’ятник садово-паркового мистецтва ти базою для підготовки садівників і прове дення наукових робіт. У перші ж роки було побудовано учбові та житлові приміщення, проведено посадки плодових і декоративних розсадників, садів, закладено городи та па рники, побудовано нові оранжереї та тепли ці для тропічних і субтропічних рослин [15]. До цього періоду належать перші наукові публікації про флору Уманщини відомих бо таніків А.Андржиєвського [16], Роговича [17] та Гольца [18], який описав 390 видів рос лин, знайдених поблизу Умані. З 1882 по 1886 р. рослинність Уманщини вивчав відо мий ботанік Й.Пачоський. Він зібрав вели кий гербарій, одна частина якого мала 700 видів рослин і зберігалась в Уманському училищі землеробства і садівництва, а дру га, яка налічувала 1100 екз., була передана в розпорядження Київського товариства при родознавців [13]. Результати своїх дослід жень Й.Пачоський опублікував 1886 р. в за писках Київського товариства природознав ців. У праці наводиться список 1062 видів рослин і 20 видів і родів грибів. Список включає як дикорослі, так і культивовані рослини із зазначенням місця зростання. Для “Софіївки” наведено 140 видів дерев і кущів, з них 92 види екзотів, в числі яких 83 види листяних і 9 видів хвойних рослин з поміткою “ і деякі інші” . З 1885 по 1892 р. в училищі працював викладачем ботаніки та садівництва В.В.Паш кевич. Під його керівництвом у 1890-1891 pp. на території парку був закладений арборе тум, надалі відомий як Англійський парк [19]. У 1891 р. головним садівничим парку був призначений Ю.Р.Ланцкий, який до цього працював під керівництвом В.В.Пашкевича доглядачем саду. З 1894 р. доглядачем був К.Карабетов, а його помічниками - М.Грод- зінський, Л.Казарінов і Ф .Фогель. Цікаво, що Ю.Ланцкий, К.Карабетов і М.Гродзінський були вихованцями Уманського училища зем леробства і садівництва. В подальшому, в 1903-1907 pp., Ю.Ланцкий став завідувачем парку. В цей період проводились великі ро боти з розширення колекції плодових та де коративних рослин і вирощування посадко вого матеріалу на розсадниках для посадок в парку і для продажу. В “Каталозі дерев і SBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, N° 1 кущів Уманського Царициного саду” , який був виданий 1905 р. [2], покупцям пропо нуються живці та саджанці 646 сортів фрук тових порід 16 видів, 430 видів декоратив них дерев, кущів та ліан і 9 видів підщеп. У 1927 р. у “Трудах сільськогосподарської ботаніки" було опубліковано повідомлення Уманського сільськогосподарського техніку му “Деревні та чагарникові породи парку III Інтернаціоналу (кол. Софіївка) б. Умані” , де дається короткий опис парку та наводиться список рослин, складений завідувачем пар ку С.Бонецьким [20]. У статті зазначається, що в “Софіївці” на той час зростало 494 ви ди, форми та сорти деревних декоративних рослин, у тому числі 5 видів і 54 сорти троянд, 46 видів і форм хвойних рослин і 389 видів і форм листяних дерев та кущів. Крім того, в оранжереях і теплицях вирощу валось 500 найменувань рослин, а у відкри тому ґрунті - 300 інших квіткових рослин. Таким чином, незважаючи на великі труд нощі, асортимент декоративних рослин пар ку не тільки зберігся, а й значно поповнився порівняно з 1905 р. Відмічаючи загальний незадовільний стан насаджень, архітектурних і гідротехнічних спо руд парку, автор статті (на жаль, прізвища інших співавторів невідомі) поставив питан ня про доцільність виділення 100 тис. кар бованців на поновлення парку і запропону вав оголосити його заповідним ботанічним садом. У 1929 р. Уманський сільськогосподарсь кий технікум було реорганізовано в сільсь когосподарський інститут, а парк “Софіївка” оголошено державним заповідником і виді лено у самостійну установу. У 1932, 1936, 1940 pp. О.Л.Липою в парку проводилася ін вентаризація рослин. Зберігся також чорно вий список рослин англійського парку, скла дений науковим співробітником М.М.Шква- руком у 1939 р. Німецько-фашистські окупанти завдали парку в 1941-1944 pp. великої шкоди. Були зруйновані архітектурні та гідротехнічні спо руди і скульптури, знищені або загинули че рез відсутність догляду колекції рослин. Від разу ж після визволення Умані, за рішенням Уманського міськвиконкому від 10 березня 109 15 - 94490 I. С. Косенко 1944 р., дендрозаповідник “Софіївка” поно вив свою діяльність. Почалася велика на пружена робота з відновлення парку, який був зруйнований війною. За архівними да ними, після війни в парку збереглося лише 180 видів і форм деревних і кущових рослин. Велике значення для проведення робіт з відновлення насаджень парку в той період мали праці О.Л.Липи [7], І.А.Косаревського [4], в яких є докладний опис рослинності, ландшафтів та архітектурних споруд парку. Друкуються списки насіння, які пропонує для обміну дендропарк [21, 22]. З переходом парку в 1955 р. до Академії наук УРСР почався новий етап його розвит ку. Дендропарк став не тільки інтродукцій ним центром на Черкащині і чудовим міс цем культурної та просвітянської роботи, а й провідною науково-дослідною установою в Україні з питань реконструкції старовинних парків країни і ландшафтної архітектури. Про водиться науково-дослідна робота щодо по новлення і покращання паркових компози цій, активізується діяльність з інтродукції рослин, розширюється територія парку. Вже в 1960 р. асортимент насаджень був значно збільшений, в той час у парку зростає 520 видів і форм рослин [6]. У 1973 р. на базі дендропарку почав функціонувати відділ ре продуктивної біології рослин Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР. З 1991 р. дендропарк став самостійним нау ковим закладом АН України і визначним центром інтродукції та акліматизації рослин на півдні Правобережного Лісостепу України. Аналіз ботанічного складу насаджень пока зав, що асортимент рослин, які є в парку, від значається великою різноманітністю. За ста ном на 1998 р. у парку росте 2143 види, фор ми і сорти місцевих та інтродукованих рослин, з яких понад 1000 найменувань становлять деревні рослини. Характерною особливістю насаджень парку є те, що більшість видів дерев і кущів досягли віку плодоношення. Здатність інтродуцентів до плодоношення в нових для них умовах зростання є основний показник при оцінці їх перспективності, а насіннєве розмноження - головний, а для деяких видів і єдиний спосіб репродукції. В результаті проведених досліджень скла дено список основних плодоносних дерев і кущів “Софіївки” . Всї ці рослини ми реко мендуємо для широкого використання в паркобудівництві та озелененні у південній частині Правобережного Лісостепу України [23]. В кількісному відношенні в парку пере важають види місцевої флори. Вони добре ростуть і розвиваються, плодоносять, утво рюють насіння та успішно поновлюються самосівом або ж вегетативним шляхом. Ба гато дерев у віці 100-200 років (окремі ек земпляри дубів мають трьохсотлітній вік) досягли максимальних розмірів, дивують своєю величчю, добрим розвитком і могут німи стовбурами, які піднімаються на 30- метрову висоту. Це дуб звичайний, ясен звичайний, граб звичайний, клени гостроли стий та польовий, тополя біла, осика, в’язи шорсткий та гладенький, верба біла, липа серцелиста, сосна звичайна, вільха чорна, груша звичайна - німі свідки всієї історії “Софіївки” , її цінність і окраса. В підліску і на узліссях серед кущів домінують брусли ни бородавчаста і європейська, гордовина, свидина кров’яно-червона, шипшини соба ча, щитконосна, іржиста, терен, часто зуст річаються яблуня лісова, жостер проносний. В невеликій кількості є рідкісні види, зане сені у Червону книгу (клокичка пірчаста, бруслина карликова та ін.). Слід зазначити, що з 211 видів дерев і чагарників, які рос туть в Середньодніпровському районі, в “Со- фіївці” є 88, вивчення перспективності вве дення в парк інших 123 видів повинно стати предметом подальших досліджень. Інтродуковані деревні рослини складають більшу частину асортименту насаджень. Во ни ростуть практично в усіх частинах парку, але в основному сконцентровані на невели ких ділянках (Англійський парк, маточник на Грибку, маточник на Дубинці, арборетум на розсаднику, Третій став). Щодо хвойних порід, то вони поки що ві діграють, на жаль, незначну роль в компози ційному відношенні. Є лише 11 видів хвой них порід, кількість яких перевищує 100 ек земплярів (ялівці віргінський, козацький, звичайний, модрина європейська, ялини звичайна, колюча, канадська; сосни звичай 110 ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 Уманський дендрологічний парк “Софіївка” — історичний пам’ятник садово-паркового мистецтва на, чорна, Веймутова та туя західна). Інші види і форми представлені невеликою кіль кістю екземплярів. Багато з них потрібно розмножувати для поповнення насаджень парку. В першу чергу до таких видів нале жать ялиці одноколірна і бальзамічна, псев- дотсуга Мензиса, тсуга канадська, тиси да лекосхідний і ягідний, болотний кипарис, кипарисовик горохоплодий, мікробіота пе- рехреснопарна, широкогілочник східний, ме- тасеквоя розсіченошишечна, декоративні форми ялин, туї та ялівців. За останні роки було мобілізовано понад 50 нових видів, форм та сортів хвойних порід. В “Софіївці” росте понад 20 рідкісних ви дів інтродукованих деревних рослин, зане сених у Червону книгу. З них найперспек- тивніші для вирощування в нашій зоні дале косхідні види - абрикос маньчжурський, бе реза Шмідта, дикий виноград пристінний, мікробіота перехреснопарна, горіх айланто- листий, тис далекосхідний, гінкго дволопа теве; кавказькі види - ліщина ведмежа і са мшит вічнозелений; східноазіатські види - широкогілочник східний, абрикос звичайний, середньоазіатська яблуня Недзвецького; єв ропейські види - виноград лісовий, ялівець козацький, бузок угорський, тис ягідний. Окремі рідкісні види мають промислове зна чення. В першу чергу це ліщина ведмежа, біологією введення її в культуру в “Софіївці” почали займатись з 1960 р. [24]. Це дерево, яке заввишки досягає 28 м і 90 см в діамет рі, живе до 300 років. Завдяки високим де коративним якостям - стрункому стовбуру, густій темно-зеленій широкопірамідальній кроні, великим листкам, які рано розпускаю ться, ліщина ведмежа є чудовою рослиною для алейних та вуличних насаджень як у ви гляді солітерів, так і в групах. У природних умовах вона росте на Балканському півост рові, Кавказі, у Північному Ірані. Занесена в Червону книгу. В “Софіївку” інтродукована в 1888 р. На маточниках та експозиційних д і лянках парку росте близько 2500 плодонос них дерев. Тут проводять збір насіння ліщи ни ведмежої. Плодоносить вона практично щороку з чергуванням врожайного року з менш врожайним. У врожайні роки заготов ляють до 700 кг горіхів. Ми вперше застосу S8N 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 вали в 1984 р. посів ліщини ведмежої ран ньої осені інтактним насінням, що забез печує 100%-у схожість. З цього часу на до слідно-виробничому розсаднику дендропар ку щороку вирощують понад 10 тис. сіянців цього цінного дерева [24]. З 1986 р. ми розпочали монографічне вивчення роду ліщина (Corylus L.) в Україні. Внаслідок нашого монографічного дослід ження з метою визначення можливості куль тивування і господарського використання його видів в Україні вивчено філогенез роду та окремих його видів, біологічні й екологічні особливості, проаналізовано наслідки інтро дукції в Україні та господарського викорис тання в культурі, визначено шляхи й методи подальшої інтродукції в Україну нових видів роду, розроблено рекомендації з охорони малопоширених видів і цінних форм. Аналіз палеоботанічних даних щодо поши рення видів роду Corylus від часу його за родження у рослинному світі Землі й до на ших днів свідчить, що найбільшого розвитку рід Corylus досяг у неогені, охопивши сучас ну північну помірну та арктичну зони. Ниніш ній ареал даного роду є рештками великого ареалу роду Corylus в неогені. Нині існує два центри формоутворення ро ду Corylus, у яких зосереджено найбільше видів. Один центр - у Малій Азії, де поши рені С. avellana L., С. maxima Mill., С. pontica С. Koch., С. colurna L.; другий - у Східній Азії, де зосереджені С. heterophylla Fisch., С. manshurica Maxim., С. brevituba Korn., C. sie- boldiana Blume., C. forox Wall. Сучасний ареал єдиного у природній фло рі України виду Corylus - С. avellana L. оста точно сформувався в пізньому голоцені ант ропогенного періоду і залишився таким без змін до наших часів. Сучасний екологічний ареал роду Corylus окреслюється такими параметрами: свіжі, сирі та вологі відносно багаті та багаті ґрун ти, іноді сухі багаті ґрунти. Види роду щодо вологості ґрунту - мезофіти, щодо світла - відносні геліофіти. Інтродукція видів Corylus на території су часної України розпочалася ще в античні часи грецькими, а в середні віки - генуезь кими та венеціанськими колоністами в Кри- 111 15* I. С. Косенко му. У XVII—XVIII ст. з початком будівництва ландшафтних парків у лісостеповій зоні інт родукція видів Corylus набула більших масш табів, а з появою у XIX ст. ботанічних садів інтродукція видів Corylus ще більше інтенси фікувалася. Нині в Україні інтродуковано всі відомі в роді Corylus види з Північної Євро пи, Північної Америки, Центральної та Схід ної Азії. Встановлено, що життєвою формою більшості видів є кущ. Із 18 відомих нині ви дів роду лише у 5 видів (С. colurna, С. chi- nensis, С. colurna, С. ferox та С. iberica) жит тєвою формою є дерево, при цьому біль шість авторів, які займались дослідженням цього роду, вважають, що описана С. iberica є синонімом С. colurna. Відомі дані про хромосомні числа у видів Corylus свідчать, що поліплоїдні процеси у роді Corylus не відзначаються інтенсивністю. За морфологічними ознаками види Corylus можна віднести до таких, що досить чітко відрізняються один від одного, і це дає мож ливість без зусиль визначати види. Внаслідок вивчення ритмів росту й роз витку інтродукованих в Україні видів Corylus нами встановлено, що глибокий спокій у ви дів Corylus настає відразу після закінчення ве гетації і триває в середньому 65-115 днів за лежно від виду. Найкоротший глибокий спо кій у аборигенної С. avellana L. (65 днів), най довший - у японської С. sieboldiana (115 днів). Вегетація видів Corylus в Україні триває 170-221 день, решту 195-144 дні рослини перебувають у стані глибокого та вимуше ного спокою. Вегетація у видів Corylus, на відміну від багатьох покритонасінних видів деревних рослин, розпочинається з цвітіння, яке на стає задовго до стійкого переходу темпера тури повітря через +5 °С. Набухання ж лист кових бруньок розпочинається майже одно часно з початком масового цвітіння, коли сума ефективних температур вище +5 °С досягне вже 89-109 °С. Майже одночасно з розпусканням бру ньок починається лінійний ріст пагонів у дов жину, який триває залежно від виду 114-137 днів. У більшості видів він завершується в кінці серпня, коли сума ефективних темпе ратур досягає 2200-2300 °С. Найкоротший період росту у північноамериканської С. а те - гісапа (114 днів) і східноазіатської С. hetero- phylla (115 днів), найдовший - у південноєв- ропейської С. maxima (134 дні) та японської С. sieboldiana (137 днів). Найінтенсивніший ріст у віці 10-15 років. Різна інтенсивність росту у висоту є видо вою ознакою, набутою в процесі філогенезу. Репродуктивну здатність рослини видів Corylus мають у віці від 3 до 16 років. Най- раніше вона настає у східноазіатської С. he- terophylla (3 -4 роки), найпізніше - у півден- ноєвропейської С. maxima (15-16 років). Найефективнішим способом розповсюд ження насіння при природному поновленні видів Corylus є автобарохорний - шляхом вільного падіння під впливом сили тяжіння. Цей спосіб є головний у стратегії розмно ження виду, оскільки сприяє утворенню по пуляції шляхом закріплення сходів поблизу материнських особин. Деякі інтродуковані в Україні види Corylus поновлюються самостій но. Це С. maxima, С. heterophylla, С. manshu- rica, С. colurna. Життєздатність насіння інтродукованих в Україні видів Corylus зберігається не більше 2 років, навіть за умови зберігання його у герметично закритому посуді й при темпе ратурі повітря не вище +5 °С. Тому насіння слід негайно висівати восени після збирання або ж навесні після стратифікації. Весняні посіви нестратифікованим насінням сходів практично не дають. При осінньому посіві насіння, не очищене від пліски, має більшу ґрунтову схожість. Види Corylus поновлюються також вегета тивно. У культурі це має істотне значення в декоративному садівництві. Основними спо собами вегетативного розмноження в культу рі є укорінення живців, відсадки та щеплення. Нашими лабораторними та польовими до слідженнями встановлено, що в умовах Ук раїни всі види Corylus є достатньо посухо стійкі, тому їхня посухостійкість не є пробле мою для культури. За тепловибагливістю всі види Corylus ми розділили на дві групи: 1. Мезокалеофіли, або помірні теплолю би, - види з субтропіків, які витримують протягом нетривалого часу помірно низьку (д о -15 °С) температуру. До цієї групи від 112 ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 Уманський дендрологічний парк “Софіївка?’ — історичний пам’ятник садово-паркового мистецтва несено середземноморсько-кавказькі види (С. maxima, С. pontica, С. colchica, С. imere- tica, С. iberica), центральноазіатські (С. ferox, С. tibetica, С. chinensis), японські (С. siebol- diana), північноамериканські (С. californica). 2. Фригідорезистентні, або холодостійкі, види - види з помірної зони, які тривалий час витримують низьку температуру. Це єв ропейські (С. aveliana), балкано-кавказькі (С. colurna), східноазіатські (С. heterophylla, С. mandshurica, С. brevituba), північноамери канські (С. americana, С. cornuta). За стійкістю до коливань температури по вітря взимку всі види Corylus розподілено на дві групи: 1. Мезостенотермні види, які витримують невеликі коливання температури повітря взимку. До цієї групи віднесено всі мезока- леофіли роду Corylus. 2. Евритермні види, які витримують значні коливання температури повітря взимку. До цієї групи віднесено всі фригідорезистентні види Corylus. За своїм впливом на фізико-хімічні влас тивості ґрунту види Corylus майже не посту паються таким визнаним ґрунтополіпшую- чим видам, як Acer platanoides L. та Quercus robur L., отже, є екологічно корисні для еда- топів. Внаслідок досліджень інтродукованих в Україні видів Corylus та умов їх культиву вання визначено культигенні ареали цих ви дів і на цій основі проаналізовано наслідки культивування видів Corylus в окремих фізи ко-географічних зонах України. Встановле но, що культура видів Corylus з Північної Європи у всіх фізико-географічних зонах Ук раїни цілком успішна, а тому перспективна. Культура малоазіатської С. pontica поки що відома лише в Лісостепу України і дала успішні наслідки. Культура східноазіатських видів Corylus успішно пройшла випробуван ня у всіх фізико-географічних зонах України. Щодо північноамериканських видів Corylus, то незважаючи на обмежене поширення їх у культурі, успішність їх культивування у всіх фізико-географічних зонах України дає під стави для рекомендації цих видів у широку культуру. Отже, використання всіх видів Co rylus в культурі в Україні можливе на всій її території, оскільки не лімітується кліматичними умовами. Культивовані в Україні види Corylus вико ристовуються у трьох галузях народного гос подарства: лісовому господарстві, декора тивному садівництві та озелененні населе них місць, у плодівництві. У лісовому господарстві в лісових культу рах досить широко використовується абори генна С. aveliana як підлісок для головних порід. Обмежено поки що використовується інтродукована С. colurna - для одержання фанерної деревини та створення горіхоплід них плантацій. С. aveliana рекомендована як підлісок у всіх схемах змішування порід при створенні лісових культур у суборових, складно-суборових та дібровних типах лісу. У декоративному садівництві та озеленен ні населених місць України використовують ся всі інтродуковані в Україні види Corylus, а особливо їхні декоративні форми. Вони є одні з кращих деревних рослин для вказа них цілей. У плодівництві в Україні види Co rylus широко використовуються як джерело поживних і смачних горіхів, гарні смакові якості яких стали причиною культивування видів Corylus в античні часи. В Україні куль турні сорти Corylus, відомі під назвою фун дуки, культивують здебільшого на півдні країни та в Закарпатті. Наслідки наших досліджень плантацій фун дуків дають підставу для висновку про мож ливість культури фундуків на всій території лісостепової зони аж до межі з Українським Поліссям. На підставі порівняльного аналізу природ них умов природних ареалів видів Corylus і території України методом зіставлення кое фіцієнтів зволоження клімату визначено клі матичні аналоги в Україні і місцях природно го зростання видів Corylus у Північній Аме риці та Азії та визначено флористичну спіль ність флор цих районів України на родовому й видовому рівнях. Внаслідок цих дослід жень визначено види Corylus, культура яких буде найуспішнішою у конкретних фізико- географічних зонах України. Проведено оцінку успішності акліматизації окремих видів Corylus методом акліматиза ційних чисел. Найбільше значення аклімати заційного числа отримано для С. colurna (100), С. heterophylla (95), С. manshurica ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, Ns 1 113 I. С. Косенко (95), С. maxima (93), С. americana (90), що свідчить про повну акліматизацію цих видів в Україні. Добре акліматизувалися С. cornuta (80), задовільно - С. pontica (68). Хоча види Corylus не належать до рідкіс них і зникаючих, але серед інтродукованих в Україні є рідкісні для України. Це С. chinen- sis, С. tibetica, які нещодавно з ’явилися поки що в єдиному місці в Україні - у дендропар ку “Софіївка” НАН України (Умань Черкаської обл.). З інших інтродукованих слід зазначити майже 200-літні дерева С. colurna в деяких парках України. У лісах України іноді зустрі чаються старі кущі аборигенної С. avellana, незвично великих розмірів. У ландшафтних парках трапляються мало поширені декора тивні форми видів Corylus. Все це слід ре тельно охороняти як цінний генофонд роду Corylus. Такі основні наслідки наших досліджень роду Corylus в Україні. Іншою рідкісною рослиною, яку масово вирощують у “Софіївці” , є ялівець козаць кий. Він розмножується в установці штучно го туману щорічно десятками тисяч штук, широко використовується в озелененні. Цей вид хвойних рослин інтродукований в парку ще в середині минулого століття [14]. З цікавих рослин в парку є також інші ви- сокодекоративні форми дерев і кущів. Не рідко ці форми представлені невеликою кіль кістю екземплярів і потребують збереження і розмноження. В першу чергу до них нале жать луізіанія трилопатева “Махрова” , клен гостролистий “Шведлера” , явір “Пурпуро- листий” , гіркокаштан звичайний “Баумана", гіркокаштан звичайний “Пірамідальний” , гір кокаштан павія “Рожевий” , гіркокаштан павія “Жовтий” , вільха сіра “Розсіченолиста” , бар барис звичайний “Пурпуролистий” , граб звичайний “Пірамідальний” , ліщина звичайна “М’ясочервона” , л. з. “Плакуча” , л. з. “Скру чена” , л. з. “Золотиста” , л. з. “Розсіченолис та” , л. велика “Пурпуролиста” , кизильник горизонтальний “Вільсона” , глід колючий “Махровий червоний” , дейція шорстка “Кан- дідіссіма” , дейція шорстка “Махрова” , бук лісовий “Круглолистий” , бук лісовий “Пурпу- роволистий” , ясен звичайний “Кучерявий” , ясен звичайний “Однолистий” , ясен звичай ний “Плакучий” , жимолость козолиста “Піз ня” , шовковиця біла “Плакуча” , шовковиця біла “Куляста” , дуб звичайний “Плакучий” , дуб звичайний “Пірамідальний", робінія зви чайна “Однолиста” , робінія звичайна “Деке- нея” , липа європейська “Виноградолиста” і багато інших. Ці форми необхідно розмно жувати і використовувати в ландшафтних композиціях, які створюються в новій захід ній частині парку. Двовіковий досвід інтродукції рослин у “Софіївці” показав, що окремі види інтроду центів виявилися мало перспективними для вирощування в парку через невідповідні ґрунтово-кліматичні умови. Так, від масових посадок широкогілочника східного залиши лися лише окремі екземпляри, повністю ви пали фісташки справжня і туполиста, різні види мигдалю, принсепія китайська, чекал- кин горіх, аралія маньчжурська, платан схід ний та інші, сильно пошкоджуються в суворі зими каштан їстівний, дуб пильчасторозсі- чений, маклюра оранжева, карія пекан, жи молость японська. Зовсім не підходять умо ви парку для вересу, журавлини, що по в’язано в першу чергу з фізичним і хімічним складом ґрунтів. Причиною невдачі інтро дукції окремих видів може бути і невірний вибір місця посадки, вплив навколишньої рослинності. Так, завершилася невдачею в 60-ті роки посадка ялини звичайної під по кривом старих насаджень, у той час як на відкритих місцях ялина росте дуже добре. Взагалі посадка рослин замість тих, що ви падають в старих масивах, мало перспекти вна, більш доцільна у випадку необхідності повна заміна куртин. Крім паркових насаджень в “Софіївці” є інтродукційний і дослідно-виробничий роз садники, а також маточники насіннєвого і вегетативного розмноження рослин, які зна ходяться на окремій ділянці площею 20 га за межею основного паркового масиву. Тут побудована і функціонує установка штучного туману і теплиця для розмноження рослин. На цих розсадниках є колекція садових тро янд, у якій налічується понад 300 сортів, ко лекція шипшин (понад 75 видів і форм), з і брані великі колекції декоративних форм хвойних і листяних дерев і кущів, ліан, ґрун 114 ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 Уманський дендрологічний парк “Софіївка” — історичний пам'ятник садово-паркового мистецтва топокривних і скельних рослин, буків, родо дендронів. Основна мета цих розсадників - мобілізація нового рослинного матеріалу, його попереднє випробування, добір і роз множення найбільш цінних видів, форм і сортів і використання їх для поповнення на саджень парку, його реконструкції і створен ня нових ландшафтних композицій на зано во освоєних територіях у західній частині. Отже, як бачимо, дендрологічний парк “Софіївка” НАН України поступово перетво рився з цікавого романтичного парку у ве лику науково-дослідну установу та визнач ний центр інтродукції рослин у Правобереж ному Лісостепу України. 1. Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. Энциклопедический словарь. - СПб: Типография Акц. об-ва «Издател. дело», Брокгауз-Ефрон, 1990. - Т. 30. - С. 955-956. 2. Каталог деревьев и кустарников Уманского Царицы на сада на 1905 г. - Умань: Типография И. Цейтли на, 1905. - 50 с. 3. Иващенко В. Исторический очерк Умани и Царицы на сада (Софиевки). - Киев, 1895. 4. Косаревский И. А. Государственный заповедник “Софиевка” . - Киев: Изд-во Акад. архитектуры УССР, 1951. - 117 с. 5. Косенко I. С., Храбан Г. £., Мітін В. В., Гарбуз В. Ф. Дендрологічний парк "Софіївка». - К.: Наук, думка, 1996. - 155 с. 6. Кривулько Д. С., Рева М. П., Тулупій Г. Г. Дендро логічний парк “Софіївка” . - К.: Вид-во АН УРСР, 1962. - 83 с. 7. Лыпа А. Л. “Софиевка”: Уманский гос. заповедник (1796-1949). - К.: Изд-во АН УССР, 1948. - 110 с. 8. Ящужинский В. Умань и Царицын сад / / Киев. губ. ведомости. - 1853. - 10 и 31 янв. 1853 г.; 1854 - 16 янв. 9. Trembecki S. Sophiowka: Роете polonais, traduit vers francais par le comte de Lagarde. - Vienne, 1815. 10. Trembecki S. Zofijowka: Wstep і objasnienia Adama Mickiewicza. - Poznan, 1822. 11. Groza S. Opisanie Zofiowki. - 1843. - Цит. no: Przy- bylski (1978). - Krakow, 1978. - S. 225. 12. Themery T. Guide de Sophiowka, surnomme la mer- veille de I'Ukraine... - Odessa, 1846. 13. Пачоский И. Очерки флоры окрестностей г. Умани Киевской губернии / / Зап. Киев, об-ва естествоис пытателей. - 1886. - 8, вып. 1/2. - С. 317-437. 14. Базинер Ф. Краткое описание Царицына сада близ г. Умани Киевской губернии / / Журн. Мин-ва гос. имуществ. - 1851. - 4, ч. II. - С. 79-84. 15. Белоус И. И., Белоус Ир. И. Уманский сельскохо зяйственный институт. - Киев: Наук, думка, 1976. - 94 с. 16. Андржиевский А. Л. Исчисление растений Подольс кой губернии и смежных с нею мест / / Унив. изв. - 1862 (1860). - № 7. 17. Рогович А. С. Обзор семенных и высших споровых растений, входящих в состав Киевского учебного округа //Т а м же. - 1868. - № 7. - С. 87-88. 18. Holtz L. Ueber die Flora Rud-Russland, ins bessondere des im Goevernement Kreises Uman / / Linnaea. - 1878. 19. Пашкевич В. В. Уманский Царицын сад / / Вести им ператор. Рос. о-ва садоводства. - 1894. - N° 3. - С. 167-179. 20. Бонецький С. Деревні та чагарникові породи парку III Інтернаціоналу (колиш. “Софіївка” ) б. Умані / / Тр. с.-г. ботаніки. - 1927. - 1, вип. 4. - С. 189-194. 21. Колосов И. А., Тулупий Г. Г. Список семян, предла гаемых в обмен Государственным заповедником «Софиевка»: 3 Сб. 1951 г. - Умань: Гортипография, 1951. - 7 с. 22. Кривулько Д. С., Тулупій Г. Г. Список насіння, що пропонує для обміну дендропарк “Софіївка" Бота нічного саду АН УРСР. - Умань: Міськдрукарня, 1956. - 7 с. 23. Косенко И. С., Митин В. В., Сидорук Т. Н. Список семян, предлагаемых в обмен Уманским Государст венным дендрологическим парком “Софиевка” АН УССР в 1991-1993 годах. - Умань, 1993. - 13 с. 24. Косенко И. С. Лещина древовидная на Украине. - Киев: Наук, думка, 1996. - 108 с. Надійшла 03.06.99 УМАНСКИЙ ДЕНДРОЛОГИЧЕСКИЙ ПАРК “СОФИЕВКА” НАН УКРАИНЫ - ИСТОРИЧЕСКИЙ ПАМЯТНИК САДОВО-ПАРКОВОГО ИСКУССТВА И НАУЧНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ И. С. Косенко Дендрологический парк “Софиевка" НАН Украины, г. Умань Приводятся исторические сведения и данные о коллек циях широкоизвестного дендрологического парка “Со фиевка” НАН Украины. Освещены основные направле ния научных исследований и перспективы дальнейшего развития дендропарка. THE UMAN DENDROLOGICAL PARK “SOFIIVKA” , OF THE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE - THE HISTORIC MEMORIAL OF THE GARDEN AND PARK MAKING ART AND SCIENTIFIC INSTITUCION I. S. Kosenko Dendrological park “Sofiivka” , National Academy of Sciences of Ukraine, Uman Historical information and the data about the botanical collections of the famous dendrological park “Sofiivka” of the Ukrainian National Academy of Sciences have been accounted. The basic trends of the scientific researches and prospects of development of the dendrological park have been elacidoted. ISBN 966-00-0536-9 Інтродукція рослин. 1999, № 1 115
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1509
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:53:14Z
publishDate	1999
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/de/1e91a409bf5c360dc10bf49054b632de.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-15092020-01-25T21:01:48Z The Uman dendrological park "Sofiivka", of the National Academy of Sciences of Ukraine – the historic memorial of the garden and park making art and scientific institution Уманський дендрологічний парк “Софіївка” НАН України – історичний пам’ятник садово-паркового мистецтва та наукова установа Kosenko, I.S. Historical information and the data about the botanical collections of the famous dendrological park “Sofiivka” of the Ukrainian National Academy of Sciences have been accounted. The basic trends of the scientific researches and prospects of development of the dendrological park have been elacidoted. Наведено історичні відомості та дані стосовно колекції широковідомого дендрологічного парку “Софіївка” НАН України. Висвітлено основні напрямки наукових досліджень і перспективи подальшого розвитку дендропарку. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 1999-04-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1509 10.5281/zenodo.3367424 Plant Introduction; Vol 1 (1999); 103-115 Інтродукція Рослин; Том 1 (1999); 103-115 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377898 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1509/1456 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Kosenko, I.S. Уманський дендрологічний парк “Софіївка” НАН України – історичний пам’ятник садово-паркового мистецтва та наукова установа
title	Уманський дендрологічний парк “Софіївка” НАН України – історичний пам’ятник садово-паркового мистецтва та наукова установа
title_alt	The Uman dendrological park "Sofiivka", of the National Academy of Sciences of Ukraine – the historic memorial of the garden and park making art and scientific institution
title_full	Уманський дендрологічний парк “Софіївка” НАН України – історичний пам’ятник садово-паркового мистецтва та наукова установа
title_fullStr	Уманський дендрологічний парк “Софіївка” НАН України – історичний пам’ятник садово-паркового мистецтва та наукова установа
title_full_unstemmed	Уманський дендрологічний парк “Софіївка” НАН України – історичний пам’ятник садово-паркового мистецтва та наукова установа
title_short	Уманський дендрологічний парк “Софіївка” НАН України – історичний пам’ятник садово-паркового мистецтва та наукова установа
title_sort	уманський дендрологічний парк “софіївка” нан україни – історичний пам’ятник садово-паркового мистецтва та наукова установа
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1509
work_keys_str_mv	AT kosenkois theumandendrologicalparkquotsofiivkaquotofthenationalacademyofsciencesofukrainethehistoricmemorialofthegardenandparkmakingartandscientificinstitution AT kosenkois umansʹkijdendrologíčnijparksofíívkananukraíniístoričnijpamâtniksadovoparkovogomistectvatanaukovaustanova AT kosenkois umandendrologicalparkquotsofiivkaquotofthenationalacademyofsciencesofukrainethehistoricmemorialofthegardenandparkmakingartandscientificinstitution

Уманський дендрологічний парк “Софіївка” НАН України – історичний пам’ятник садово-паркового мистецтва та наукова установа

Institution

Ähnliche Einträge