Зображення обкладинки

Спонтанна флора національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 3. Адвентивні види: ергазіофіти

Objective – to study the species composition and structure of spontaneous flora in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine (Kyiv). Material and methods. The study was conducted in 2010–2018 on the territory of the Botanical Garden. We conducted an inventory of escaped plants acc...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автор: Shynder, O.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1513
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860145053340532736
author Shynder, O.
author_facet Shynder, O.
author_sort Shynder, O.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-11-11T08:16:08Z
description Objective – to study the species composition and structure of spontaneous flora in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine (Kyiv). Material and methods. The study was conducted in 2010–2018 on the territory of the Botanical Garden. We conducted an inventory of escaped plants according to generally accepted methods using our own developed selection criteria. Results. The list of escaped plants of the spontaneous flora of the National Botanical Garden includes 143 taxa, which is 22.0 % of the total flora. More than 10 escaped plants are discovered outside the Botanical Garden in the adjoining areas of the city zone. An example of a successful expansion beyond the Botanical Garden is Corydalis caucasica. Among escaped plants there are both invasive plants (these species constitute the majority) and rare plants. Conclusions. The total number of escaped plants in the National Botanical Garden constitutes a large percentage of the entire group of escaped plants in the urban flora of Kyiv, but was lower than expected. Probably this is due to rigid methodological criteria and peculiarities of introduction and cultivation of plants in the Botanical Garden. It has been established that only about 3.1 % of cultivated plants in Botanical Garden went beyond the boundaries of culture. In general, a group of escaped plants combines invasive plants that are threatening indigenous ecosystems, but also species that need protection.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3404102
first_indexed 2025-07-17T12:53:17Z
format Article
fulltext 14 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 3: 14—29 https://doi.org/10.5281/zenodo.3404102 УДК 58.006:581.93(477­25) О.І. ШИНДЕР Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 shinderoleksandr@gmail.com СПОНТАННА ФЛОРА НАЦІОНАЛЬНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ імені М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ (м. КИЇВ). ПОВІДОМЛЕННЯ 3. АДВЕНТИВНІ ВИДИ: ЕРГАЗІОФІТИ Мета — вивчити таксономічний склад і структуру спонтанної флори на території Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Матеріал та методи. Дослідження проведено у 2010—2018 рр. на території Ботанічного саду. Інвентаризацію ергазіофітів здійснили за загальноприйнятими методами із використанням розроблених нами критеріїв відбору. Результати. Конспект ергазіофітів (адвентивна фракція) спонтанної флори Національного ботанічного саду міс­ тить 143 таксони, що становить 22,0 % від усієї спонтанної флори. Понад 10 здичавілих інтродуцентів відзначено за межами Ботанічного саду на прилеглих територіях міської зони. Прикладом успішної експансії за межі Ботаніч­ ного саду є Corydalis caucasica. Серед ергазіофітів наявні як інвазійно­активні види (котрі становлять більшість цієї групи), так і рідкісні. Висновки. Ергазіофіти у спонтанній флорі Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України ста­ новлять порівняно велику частку від таких в урбанофлорі м. Києва, але їх загальна кількість виявилася нижчою від очікуваної та порівняно з деякими подібними флорами. Ймовірно, це пов’язано із жорсткими методологічними кри­ теріями та особливостями інтродукційної роботи в Ботанічному саду. Встановлено, що близько 3,1 % інтродуцен­ тів Ботанічного саду вийшли за межі культури. Загалом група ергазіофітів об’єднує не лише інвазійні рослини, які становлять загрозу для аборигенних екосистем, а і види, які потребують охорони. Ключові слова: Національний ботанічний сад, спонтанна флора, адвентивна фракція флори, ергазіофіти, Київ. © О.І. ШИНДЕР, 2019 Великий вклад у поповнення адвентивної фло­ ри вносить цілеспрямована і стихійна інтро­ дукційна робота, завдяки якій чужорідні так­ сони рослин у нових умовах проходять повний шлях натуралізації — від первинного випробо­ вування в культурі до неконтрольованого роз­ повсюдження. Так, у Європі поява не менше ніж 63 % інвазійних видів рослин пов’язана з їх попередньою інтродукцією [2, 3, 15]. З 1 січ­ ня 2015 р. набула чинності нор ма тив но­пра во­ ва база ЄС щодо запобігання розповсюдженню інвазійних видів. Прийняті положення обме­ жують торгівлю і перевезення ін вазійно­ак тив ­ них адвентивних видів. Наголошено на важ­ ливості вживання ботанічними садами заходів із запобігання появі та розповсюдженню нових агресивних таксонів унаслідок інтродук ційної роботи [33]. Отже, дослідження процесів натуралізації чужорідних видів у осередках інтродукційної роботи, до яких належить і Національний бо­ танічний сад імені М.М. Гришка НАН Украї­ ни (НБС), є актуальним завданням біологічної науки. Наведений перелік ергазіофітів НБС становить науковий інтерес для дослідників у галузі інтродукції рослин і флористики. Мета — вивчити таксономічний склад і струк­ туру спонтанної флори на території Національ­ ного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Матеріал та методи Стаття є продовженням публікації, присвяче­ ної аборигенній фракції спонтанної флори 15ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 3... НБС [24]. Критерії відбору ергазіофітів, які ми використовували, висвітлено у поперед ньо му повідомленні [25]. Дослідження проведене у 2010—2018 рр. на території НБС. Обстежено відкриті для відвіду­ вання експозиційні та ботаніко­гео гра фіч ні ді­ лянки Ботанічного саду, а також деякі колек­ ційні ділянки за згодою їх кураторів. До конспекту включено ергазіофіти — ви­ ди, інтродуковані у Ботанічному саду або в інших місцях м. Києва, які згодом натуралі­ зувалися і розповсюдилися за межі культури. Іншими словами, це — здичавілі види, або «вті качі з культури». До нумерованого кон­ спекту включено таксони, зафіксовані за ос­ тан нє десятиліття. Обсяг родин і класів струк­ туровано за філогенетичним принципом [11, 37]. Номенклатуру таксонів наведено переважно за ресурсом «The Plant List» [37] із деякими доповненнями. Для деяких популяцій наве­ дено координати за системою «Google Earth». Посилання на деякі додаткові літературні дже рела коротко процитовані в конспекті. При інвентаризації ергазіофітів та шляхів їх появи у Ботанічному саду використано до­ відкові джерела в НБС, результати власних спостережень і публікації у науковій літера­ турі [14, 26, 32 та ін.]. Кілька видів наведено за вказівками С.Л. Мосякіна. Зразки час­ тини ергазіофітів передано в гербарій НБС (KWHA). Результати та обговорення У континентальній Україні одним із перших «втікачів із культури» наведено Xanthium spino­ sum L. Спочатку його вказав В. Стевен для денд­ ропарку «Софіївка» — за знахідкою орієн товно у першій чверті XIX ст., але без зазначення сту­ пеня натуралізації [35]. Пізніше А. Ан дже йов­ ський писав, що X. spinosum був завезений у 1786 р. Ф. Потоцьким із Голландії і висаджений у парку в м. Тульчин («Hortum Tulczynensem»), де автору довелося вперше спостерігати цей вид у 1814 р. [1]. Однак, F. K� ppen не погодився, на Поділлі був саме парк у Тульчині, насправді експансія цього виду була пов’язана із посіва­ ми зернових культур [31]. Класичний приклад виходу за межі культу­ ри навів А. Рогович для Iva xanthiifolia, котрий у 1842 р. розповсюдився із ботанічного саду Київського університету на прилеглі рудераль­ ні ділянки м. Києва [16]. Крім того, автор на­ вів і деякі інші ергазіофіти, але без зазначення про їх дичавіння: Sempervivum tectorum L. із Ца­ рициного саду 1 в м. Умань і Asclepias syriaca, який траплявся «преимущественно при боль­ ших садах» у всіх губерніях колишнього Київ­ ського учбового округу. Тривалий час такі поодинокі вказівки були характерні для багатьох флористичних праць кінця XIX — початку XX ст. Для дендропарку «Софіївка» Ю.К. Пачоський вказав здичавілі Asclepias syriaca, Hibiscus trionum L. та деякі інші види [13]. Для дендропарку «Олександрія» у м. Біла Церква М.К. Гродзінський навів як здичавілі Cyclamen europaeum L. і Phedimus spu­ rius, як імовірно здичавілі — Aquilegia vulgaris та Hepatica nobilis Mill. [5]. Розповсюдження Ge­ ranium sibiricum і Parietaria officinalis із занедба­ ного ботанічного саду в м. Кременець описали K. Stecki та K. Zaleski [34]. У перші десятиліття XX ст. про «вихідців із культури» дедалі часті­ ше повідомляли у ботанічній літературі. Ймо­ вірно, першою вітчизняною працею, повністю присвяченою спонтанній флорі інтродукцій­ ної установи, був список дикорослих і здичаві­ лих трав’яних рослин ботанічного саду Київ­ ського університету, складений М.І. Малюши ць­ кою у 1944—1946 рр. [8]. За останні два десяти­ річчя опубліковано списки ергазіофітів кількох інтродукційних осередків в Україні. Цей на­ прям на стику інтродукційної роботи і флорис­ тики розвивається. На основі колекції видів кавказької флори в НБС С.С. Харкевич ще в 1960­х рр. навів при­ клади успішного дичавіння інтродуцентів і фор­ мування ними самосіву [20]. Причому автор вважав здатність виду до натуралізації корис­ ною особливістю рослин, які заслуговують на введення до складу аборигенної флори з метою її збагачення. У зв’язку з цим С.С. Харке вич критично висловився щодо далекоглядного 1 Нині — Національний дендропарк «Софіївка» НАН України. 16 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 3 О.І. Шиндер зауваження В.І. Чопика про необхідність про­ водити інтродукцію рослин з великою обереж­ ністю, яке втім супроводжувалося висновком про недоцільність вирощування рідкісних ви­ дів у ботанічних садах [21]. Крім праць С.С. Харкевича, вказівки про самосів інтродуцентів у колекціях містяться у публікаціях багатьох співробітників НБС. Нато­ мість відомості про здичавілі види на сучасній території НБС дуже фрагментарні. Це пере­ важно поодинокі вказівки у сучасний період [4, 9, 29, 36 та ін.] або до заснування Ботаніч­ ного саду [17]. Деякі ергазіофіти у флорі НБС навів С.Л. Мосякін при вивченні адвентивної фракції флори м. Києва [10, 12]. За результатами нашого дослідження наво­ димо конспект ергазіофітів спонтанної флори НБС. Більшість видів у переліку — тривіальні, для більш рідкісних наведено їх місцезнахо­ дження. Скорочення: «діл.» — ділянка (­и), «к. діл.» — колекційна ділянка, «Д. Схід» — Далекий Схід, «С. Азія» — Середня Азія, «рідк. рос.» — рідкісні та зникаючі рослини, «шосе» — Наддніпрянське шосе, «кол.» — ко­ лишній, «grow» — вирощується, «sp.» — зрос­ тає спонтанно. PINOPHYTA TAXACEAE: Taxus baccata L. /у багатьох на­ садженнях; на діл. «Кавказ», «Алтай», «Кар­ пати», «Грабова діброва» та ін. відзначено по­ над 60 самосівних різновікових особин, які формують гетерогенну популяцію, описану раніше [26]/. CUPRESSACEAE: Nota. Juniperus sabina L. /вказано, що вздовж алей НБС дичавіє [12]; розглядати вид у складі сучасної спонтанної флори немає підстав/. MAGNOLIOPHYTA LILIOPSIDA ALLIACEAE: Allium altissimum Regel /grow: «С. Азія», «Скельна гірка»; квітники; подеку­ ди формує рясний самосів/, A. caeruleum Pall. / grow: діл. «С. Азія»; спорадично по всій тери­ торії НБС/, A. carolinianum Redout� (= A. poly­ phyllum Kar. & Kir.) /grow: діл. «С. Азія», квіт­ ники та ін. — sp. центральна частина/, A. tube­ rosum /grow: відділ нових культур, «Гірський сад», квітники. — sp.: на пісках біля діл. «Бір»; «С. Азія». У [6] вид наведено для НБС під наз­ вою A. ramosum L. (= A. odorum L.)/, A. ursinum L. / grow: діл. «Кавказ», «Карпати», «Грабова діб­ рова». — sp.: робінієво­кленовий деревостан на верхівці наддніпрянського схилу за діл. «Степи» і «Пакленова діброва»/. CONVALLARIACEAE: Polygonatum hirtum (Bosc ex Poir.) Pursh /grow: «Крим» (1964), «Гра­ бова діброва» — sp.: на діл. «Грабова діброва» і «Кавказ» сформував інтродукційні популяції разом із місцевими видами роду; нині на діл. «Крим» потребує підтвердження/. HEMEROCALLIDACEAE: Hemerocallis ful­ va (L.) L. /діл. «Кавказ» — культурний оста­ нець/. HYACINTHACEAE: Muscari botryoides (L.) Mill. /grow: «Крим», «Гірський сад», квітники — sp.: навколо корпусу № 6/, M. neglectum Guss. ex Ten. /grow: «Кавказ», «Степи» — sp.: Квіт­ кова гірка та ін./, Ornithogalum kochii Parl. /sp.: біля огорожі НБС — по вул. Тімірязєвській, напроти буд. № 58, молода популяція до 30 ге­ неративних особин, 05.2017; sp.: «Карпати» — по краю, кілька особин, 04.2018/, O. umbella­ tum L. /sp.: діл. «Рідк. рос.» (розсіяно у верхній частині), «С. Азія» (верхня частина, понад 40 генеративних особин на великій площі)/, Puschkinia scilloides Adams /grow: діл. Кавказ; «Гірський сад»; квітники. — sp.: діл. «Степи» і біля місць культивування/, Scilla siberica Haw. /sp.: біля центрального входу; діл. «Сте­ пи» та ін./. LILIACEAE: Tulipa biebersteiniana Schult. & Schult. f. s.l. / grow: діл. «Пакленова діброва», «Букова діброва», «Кавказ»; квітники та ін. — sp.: вегетативним і, можливо, насіннєвим шля­ хом поширився на діл. «Степи» та «С. Азія»/. Nota. T. gesneriana L. cv. /затухаючі культурні останці, спорадично/. POACEAE: Agropyron cristatum (L.) Gaertn. / grow: діл. «Степи», «Крим», «Пори року» — sp.: «Пори року»/, Arrhenatherum elatius (L.) J.Presl & C.Presl, Bromus carinatus Hook. & Arn. /grow: к. діл. відділу нових культур — sp.: діл. «Бір» і біля партеру; діл. «Розоцвіті» [12]/, Lolium multiflorum Lam. /переважно ефемеро­ 17ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 3... фіт, спорадично/, Melica altissima L. /sp.: діл. «Виткі культури», «С. Азія»/, Panicum milia­ ceum L. /зрідка на рудеральних ділянках, біля урн/, Secale cereale L. /зрідка; заноситься від­ відувачами та із насінням культурних рослин/, Triticum durum Desf. /те саме/. Nota. Зрідка біля грядок та урн трапляються за­ несені особини культивованих злаків: Eleusine cora­ cana (L.) Gaertn., Sorghum bicolor (L.) Moench. та ін., але їх поява має іррегулярний характер. Secale ana­ tolicum Boiss. / У 1960­х рр. успішно вирощувався на бо таніко­географічній діл. «Кавказ» і розсівався за її межами [20]/. ROSOPSIDA ACERACEAE: Acer laetum C.A.Mey. /grow: діл. «Кавказ» — sp.: «Грабова діброва»; старий горіховий сад/, A. negundo L. /grow: донедавна біля Іонівського монастиря зростав екземп­ ляр виду віком близько 150 років [18], але взимку 2011/2012 рр. він зламався під час сильного снігопаду і його зрізали повністю; цей екземпляр міг бути одним із джерел екс­ пансії виду в м. Києві/, A. pseudoplatanus L. / grow: розсіяно у лісових і паркових деревоста­ нах — sp.: повсюди дає самосів/. AMARANTHACEAE: Amaranthus cruentus L. /grow: к. діл.; квітники — sp.: зрідка по руде­ ральних місцях, уздовж шляхів; іноді спонтан­ но гібридизує із A. retroflexus L./, A. spinosus L. / grow: к. діл. — sp.: біля ділянок відділу нових культур, уздовж паркану, здичавіло, поодино­ ко, 03.09.1987 [10]; нині зрідка вздовж доріг/. Nota. A. caudatus L. /вказувався здичавілим у НБС у 1988—1989 рр. [10]; ми вид не фіксували за межами ділянок культивування/. ANACARDIACEAE: Nota. Cotinus coggygria Scop. /крім інтродукційних насаджень на діл. «Крим» і «Кавказ», вид іноді тра­ пляється у лісомеліоративних насадженнях по краю лесових обривів на наддніпрянських пагорбах, але не розростається вегетативно (як це відбувається у на­ садженнях скумпії в зоні Степу і південній частині Лісостепу)/, Rhus typhina L. розсіяно культивується в центральній частині НБС, де має помірну вегетатив­ ну рухомість і перебуває під постійним контролем; насінне розмноження не фіксували. APIACEAE: Anthriscus cerefolium (L.) Hoffm. / grow: у минулому — к. діл. пряно­ароматичних культур [6]; діл. «Крим»; біля корпусу № 29 — sp.: розростається у місцях інтродукції; також — уздовж стежки між діл. «Степи» і «Карпати», локальна колонія, 20.05.2017; хоча в урбано­ флорі м. Києва A. cerefolium належить до ксе­ нофітів [27], у НБС — це ергазіофіт 2/, Hera­ cleum sosnowskyi Manden. /grow: у минулому — к. діл. кормових культур [6]; із 1949 р. — діл. «Кавказ». — sp.: вихід за межі діл. «Кавказ» відзначав С.С. Харкевич у 1960­х рр. [20]; як здичавілий для НБС наведено у 1988—1989 рр. [10]; «ще два десятиліття тому спонтанно на­ туралізувався в трав’янистих угрупованнях на ділянці “Караваєвка” та ботаніко­гео гра фіч ній ділянці “Середня Азія”» [9]; нині зрідка трап­ ляється по всій території/. Nota. Для прилеглих до НБС територій (та інших районів м. Києва) було наведено H. mantegazzianum Sommier & Levier (Яворська О.Г., ц.м., Чорномор. ботан. журн.; 2008; 4(2): 279); в НБС цей вид виро­ щується у колекції кормових культур. Видова прина­ лежність здичавілих борщівників у спонтанній флорі НБС ще потребує уточнення. APOCYNACEAE: Apocynum cannabinum L. / grow: імовірно, к. діл. лікарських рослин, в ар­ хівних матеріалах НБС вид не згадується — sp.: вздовж центральної алеї в заростях ялівцю, близько 25—30 особин у 2000 р. [12]; нині — там само (в ялівці навколо бічного входу на діл. «Пори року», кілька десятків особин) і на північно­західному відрозі оборонного валу, середньочисельно; є повідомлення про дича­ віння виду в околицях Дослідної станції лікар­ ських рослин у Лубенському районі Полтав­ ської області (Глущенко Л. // Вісн. КНУ. Інтр. та збереж. росл. різн., 2007; 12—14: 15—16)/, As clepias syriaca L. /рудеральні ділянки, пере­ важно по верхівці наддніпрянських схилів і вздовж шосе; в архівних матеріалах НБС не згадується як культивований/, Vinca minor L. / часто по деревостанах/, Vincetoxicum scandens Sommier & Levier /grow: «Пакленова діброва», «Крим» [6]. — sp.: розсіяно в дендрарії і по краю лісових ділянок; на діл. «Бір» зафіксовано зе­ леноквіткові особини, які морфологічно дуже схожі на східнопонтичний V. rehmannii Boiss./. 2 Приклад ксено­ергазіофіту, головний імміграційний шлях якого — за межами культури. 18 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 3 О.І. Шиндер Nota. Apocynum androsaemifolium L. /діл. «Рідкісні рослини» — кілька куртин виявлено, коли рослини зацвіли після прорідження деревного намету; ймо­ вірно, останець насаджень кол. діл. «Система», 2018, А.М. Гнатюк/. ARALIACEAE: Hedera helix L. /grow: діл. «Крим», «Кавказ», «Грабова діброва», «Виткі рослини» та ін. — sp.: повсюди плющ інтенсивно розростається і нині займає великі площі, по­ декуди вийшов далеко за межі первинної ді­ лянки культивування; для Києва плющ як імо­ вірно занесений вказано для Голосіївського лісу (Красняк О.І., Тищенко О.В. // Укр. бот. ж., 2009; 66(1): 25—28); в минулому А. Андже­ йовський відзначав плющ у лісі в околицях с. Стрижавка Ставищенського р­ну [17, с. 302]; ймовірно, це також була занесена колонія. ASTERACEAE: Bellis perennis L. /Плодові сади (кол. с. Караваївка); газони у централь­ ній частині, Розарій; у НБС вид явно є куль­ турним останцем із часу до заснування саду; нині стійко зайняв еконішу на поливних газо­ нах/, Centaurea dealbata Willd. /grow: діл. «Кав­ каз», «Крим»; квітники — sp.: між діл. «Кав­ каз» і «Крим» — по каштановій алеї Castanea sativa Mill.; зрідка — біля смітників/, C. mol­ lis W.K. /grow: «Карпати» — sp.: спорадично на діл. «Степи»/, Coreopsis grandiflora Hogg ex Sweet /sp.: розсіяно у різних частинах НБС/, Galatella dracunculoides (Lam.) Nees /grow: діл. «Крим», «Степи». — sp.: інтродукційні попу­ ляції та окремі інвазійні локуси формують спонтанну популяцію, котра охоплює остеп­ нені луки у східній частині НБС, від діл. «Крим» до діл. «Карпати»/, Helianthus annuus L. / регулярно заноситься відвідувачами/, H. tube­ rosus L. /на території кол. с. Караваївка — в Плодових садах і вздовж шосе, ймовірно, куль­ турний релікт/, Heliopsis helianthoides subsp. scabra (Dunal) T.R.Fisher /розсіяно/, Iva xan­ thiifolia Nutt. /рудеральні ділянки, рідко/, Ma­ tricaria recutita L. /смітник нижче за діл. «Па­ кленова діброва» та ін./, Rudbeckia hirta L. / там само/, Silphium perfoliatum L. /grow: к. діл. нових культур. — sp.: навколо діл. культиву­ вання; біля оборонного валу; діл. «Рідк. рос.» та ін./, Solidago canadensis L., Symphyotrichum � salignum (Willd.) G.L.Nesom /sp.: діл. «Карпа­ ти» — лучний схил від Квіткової гірки; вздовж огорожі НБС від шосе/. Nota. Pyrethrum parthenifolium Willd. /НБС — здича­ віло, Липа [19: т. 11, с. 288—289]/. BALSAMINACEAE: Impatiens parviflora DC. / заліснені та вологі рудеральні ділянки, поде­ куди домінує в літньому травостої/. BERBERIDACEAE: Berberis aquifolium Pursh (= Mahonia aquifolium (Pursh) Nutt.) /централь­ на частина — заліснені ділянки і дендрогрупи, часто/. BORAGINACEAE: Symphytum asperum Lepech. /grow: діл. «Кавказ»; к. діл. кормових культур. — sp.: вихід за межі діл. «Кавказ» відзначав С.С. Хар­ кевич [20]; нині спорадично по всій території/, S. tauricum Willd. /grow: діл. «Крим». — sp.: біля адмін. корпусу; діл. «Бір» — рясно/. Nota. S. � uplandicum Nyman (S. asperum � S. offici­ nalis L.) / біля корпусу № 1, на занедбаному квітнику, кілька особин, разом із S. officinalis/. BRASSICACEAE: Armoracia rusticana P. Gaertn., B.Mey. & Scherb. /розсіяно на відкритих ді­ лянках; ймовірно, культурний останець/, Di­ plotaxis tenuifolia (L.) DC. /повсюдно вздовж шля­ хів; у гербарії KWHA є зразки з діл. «С. Азія» (1956, Бондар), звідки вид, імовірно, поши­ рився по території НБС; у 2001 р. вид зафіксо­ вано в центральній частині НБС (Мельник, Ісайкіна (KWHA)); більшість особин дворяд­ ника у НБС нині мають капрофор довжиною близько 1 мм — це може вказувати на похо­ дження цих рослин від поглинаючого схрещу­ вання агресивного D. tenuifolia і D. muralis; ти­ пові особини останнього (без капрофора) нині практично відсутні/, Lobularia maritima (L.) Desv. /grow: квітники. — sp.: подекуди розсіва­ ється за межами грядок і біля смітників; кіль­ ка особин зафіксовано на березі Дніпра біля мосту імені Патона/. Nota. Aurinia saxatilis (L.) Desv. /спонтанний само­ сів відзначено в тріщинах дороги біля корпусу № 6/, Crambe cordifolia Steven /У 1960­х рр. вирощувався на діл. «Кавказ» і виходив за її межі [20]/, «Eruca vesica ria (L.) Cav.» /усі вказівки співробітників на дикорослу руколу в НБС стосуються видів роду Diplotaxis; справ­ жню E. vesicaria на території НБС ми не бачили, хоча вид культивувався на колишній діл. «Система»/. 19ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 3... CANNABACEAE: Cannabis sativa L. (incl. C. ruderalis Janisch.) /старий абрикосовий сад, діл. «Кавказ»; у центральній частині — спора­ дично/. Nota. Humulus japonicus Siebold & Zucc. /Є старий збір: Звіринець, по Великій балці, 26.08.1944—45, М.Г. Попов (KW: 33526), ц.м. (Андрик Є.Й., Балог Л., Шевера М.В. // Укр. ботан. журн., 2010; 67 (3): 438— 443) — наведена локація нині, ймовірно, стосується нижньої частини бульвару Дружби Народів, північ­ ніше НБС/. CAPRIFOLIACEAE: Lonicera caprifolium L. / grow: діл. «Кавказ», «Грабова діброва», «Рідк. рос.». — sp.: діл. «С. Азія», «Виткі рослини»/, L. � notha Zabel. (L. ruprechtiana L. tatarica) / sp.: діл. «Алтай», «Степи», «С. Азія», «Кавказ» та ін., подекуди рясно/, L. ruprechtiana Regel / grow: діл. «Д. Схід», «Жимолостеві», дендро­ групи. — sp.: розсіяно по всій території; кілька особин, у посадках і, ймовірно, самосівних — по вул. Тімірязєвській нижче будівлі школи/, L. tatarica L. /grow: діл. «Алтай», «Жимолос­ теві». — sp.: розсіяно по всій території/. Nota. У насадженнях НБС є велика колекція жи­ молостей, але по території саду розповсюдилися ли­ ше L. ruprechtiana і L. tatarica, а також їх спонтанний гібрид — L. notha Zabel. Вегетативно­рухомий L. cap ri­ folium є переважно колонофітом. CARYOPHYLLACEAE: Petrorhagia saxifraga (L.) Link /здичавіло, 1988—1989 [10]; нині на сухих піщаних місцях біля корпусу № 6 і Ко­ рейського двору, середньочисельно/, Sapona­ ria officinalis L. Nota. Gypsophila elegans M.Bieb. /на смітнику як ефе­ мерофіт/, Silene armeria L. / «на високому березі Дніпра, поблизу залізничного мосту серед густої трави й на трохи вохкому грунті», 1 особина, 13.07.1917 [17] — ймовірно, йдеться про випадковий занос із культури/. CELASTRACEAE: Celastrus orbiculatus Thunb. / grow: дендрарій. — sp.: дендрарій, діл. «Кавказ»/. CORNACEAE: Cornus sanguinea L. subsp. aus­ tralis (C.A.Mey.) J� v. (= Swida australis (C.A.Mey.) Pojark. ex Grossh.) /grow: діл. «Кавказ»; денд­ рогрупи. — sp.: спорадично навколо діл. «Кав­ каз» та ін.; деякі екземпляри мають явно гіб­ рид не походження, їх можна віднести до про­ міжного підвиду subsp. hungarica (K� rp� ti) So� (subsp australis subsp. sanguinea). Nota. C. sanguinea subsp. hungarica є стабілізова­ ним гібридогенним видом, який природно розповсю­ джений у східному субсередземномор’ї; але подібні гібриди продовжують спонтанно утворюватися у міс­ цях контакту інтродукованих батьківських таксонів, як це спостерігається в НБС/. CRASSULACEAE: Phedimus spurius (M.Bieb.) ‘t Hart /grow: «Скельна гірка», квітники та ін. — sp.: діл. «Бір» — на відкритій піщаній ділянці/, Sedum album L. /grow: там саме. — sp.: навколо корпусу № 6; вздовж партеру, на піску; мало­ чисельно/, S. pallidum M.Bieb. /часто на від­ критих піщаних ділянках/, S. sexangulare L. /у центральній частині, на відкритих піщаних ділянках/. Nota. Hylotelephium caucasium (Grossh.) H.Ohba / grow: діл. «Кавказ» — у 1960­х рр. виходив за межі ді­ лянки [20]; нині — малочисельна локальна колонія на місці первинної інтродукції, можливо, після гібриди­ зації з аборигенним H. maximum (L.) Holub/, Petrosedum rupestre (L.) P.V.Heath /grow: на багатьох ділянках, але спонтанних популяцій за їх межами не зафіксова­ но; вид потребує моніторингу/, Sedum hispanicum L. / локально розсівається впродовж кількох років на діл. «Рідкісні рослини», 06.2018, А.М. Гнатюк/, S. sarmen­ tosum Bunge /sp.: між корпусами № 2 і 5 — на сухому газоні біля квітників і на мурах, локально/. CUCURBITACEAE: Bryonia alba L. /grow: к. діл. — sp.: спорадично у центральній части­ ні, поодинокі особини, ймовірно, постійний ефемерофіт/, Echinocystis lobata (Michx.) Torr. & A.Gray / наведено в минулому [9]; нині — на рудеральних ділянках, розсіяно/, Thladian­ tha dubia Bunge /у ботсаду на Звіринцю, зди­ чавіло, 12.09.1947, А.І. Барбарич, ц. м.; там саме, 16.08.1948, Н.И. Внучкова, ц. м. [29]; нині зафіксовано такі осередки: біля адміні­ стративного корпусу; Сірінгарій; нижче за «Пакленову діброву» — біля смітника (багато­ чисельно)/. FABACEAE: Amorpha fruticosa L. /sp.: денд­ рарій, дендрогрупи в центральній частині; діл. «Степи»; завдяки високому агротехнічному фону в НБС вид практично не розповсюджу­ ється/, Galega orientalis Lam. /grow: діл. «Кав­ каз»; к. ділянки. — sp.: діл. «Степи», «Крим»; смітник нижче за «Пакленову діб рову»; бі ля корпусу № 29/, Gleditsia triacanthos L. /дендрарій; дендрогрупи; балка Омелютинка; більшість 20 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 3 О.І. Шиндер сіянців знищують під час господарського догляду/, Lupinus polyphyllus Lindl. /діл. «Крим» та ін./, Medicago sativa L. /повсюди/, M. � � va ria Martyn /розсіяно по синантропних ділянках і вздовж доріг/, Onobrychis viciifolia Scop., Robinia pseudoacacia L. /насадження по наддніпрянських схилах, зрідка — на ін­ ших ділянках; в умовах НБС розмножується вегетативно/. Nota. Caragana arborescens Lam. /grow: спорадич­ но; в деяких місцях справляє враження здичавіння, але це інтродукційні насадження (діл. «Алтай») або культурні останці (діл. «Карпати» та ін.)/, Gymnocladus dioicus (L.) K.Koch. /у дендрарії формує рясний само­ сів, який знищують під час господарського догляду/, Robinia viscosa Vent. /grow: дендрарій. — sp.: неподалік від центрального входу в НБС, на схилі по вул. Звіри­ нецькій наявна давня досить велика колонія R. viscosa; включати вид до спонтанної флори немає підстав/. FAGACEAE: Quercus macranthera Fisch. & C.A.Mey. ex Hohen. /grow: діл. «Кавказ», денд­ рарій. — sp.: діл. «Бір», розсівається на денд­ рарії; на діл. «Кавказ» домінує на одному з ви­ ділів/, Q. rubra L. /grow: спорадично; всюди формує самосів/. FUMARIACEAE: Corydalis caucasica DC. / grow: діл. «Кавказ». — sp.: діл. «С. Азія» (масо­ во), «Виткі рослини», «Грабова діброва»; вздовж огорожі по вул. Тімірязєвська. — за межами НБС: пониззя долини р. Либідь, 2010, В.Г. Собко; Новонаводницький парк — кіль­ ка багаточисельних локусів, 2013; для виду характерний віковий поліморфізм, при яко­ му рясні молоді генеративні особини у більшо сті формують малоквіткові суцвіття з білими квітками, а менш чисельні старі осо­ бини — багато квіткові суцвіття з квітками інтенсивного антоціанового забарвлення/, Corydalis ca va (L.) Schweigg. & K� rte subsp. marschalliana (Willd.) Hayek /grow: діл. «Кав­ каз», «Пак ленова діброва». — sp.: діл. «Крим», «Алтай», старий горіховий сад; на діл. «Кав­ каз» у спільній популяції subsp. cava і subsp. marschal liana трапляються особини із про­ міжними ознаками/. GERANIACEAE: Geranium phaeum L. /grow: діл. «Грабова діброва», «Карпати». — sp.: Квіт­ кова гірка, діл. «Бір» /. GROSSULARIACEAE: Grossularia uva­cris­ pa (L.) Mill. /sp.: діл. «Кавказ», «Грабова дібро­ ва» — розсіяно/, Ribes alpinum L. /grow: живо­ пліт біля центрального входу. — sp.: діл. «Кав­ каз» (розсіяно); на схилі біля корпусу № 6/. HIPPOCASTANACEAE: Aesculus hippoca­ stanum L. /рясний самосів переважно вико­ шують; окремі екземпляри в куртинах чагар­ ників досягають віку 5 років і більше; генера­ тивні особини відзначено в кленовому дере­ востані нижче за старим горіховим садом/. HYDRANGEACEAE: Nota. Види роду Philadelphus, зокрема Ph. corona­ rius L., трапляються на багатьох ділянках і подекуди формують самосів, але розглядати їх у складі спон­ танної флори немає підстав. В коніферетумі у кур­ тинах ялівцю за межами ділянки культивування тра­ пляються сіянці чубушників, зокрема, Ph. cf. inca nus Koeh ne, але їх знищують під час господарського до­ гляду. JUGLANDACEAE: Juglans mandshurica Ma­ xim. /grow: дендрарій, діл. «Д. Схід». — sp.: формує рясний самосів навколо ділянок ви­ рощування, найбільша чисельність — на діл. «Д. Схід»/, J. regia L. /розсіяно повсюди/. LAMIACEAE: Melissa officinalis L. /sp.: біля адміністративного корпусу/, Nepeta cataria L. / зрідка на рудеральних ділянках/, N. grandiflora M.Bieb. /grow: діл. «Кавказ» (домінує на виділі лук). — sp.: вихід за межі діл. «Кавказ» відзна­ чав С.С. Харкевич [20]; нині — діл. «С. Азія», «Крим», «Виткі рослини»; «Квіткова гірка» та ін./, N. racemosa Lam. /розсіяно на узбіччі до­ ріг/, Perilla nankinensis (Lour.) Decne /зрідка на узбіччі доріг/, Salvia glutinosa L. /grow: діл. «Грабова діброва», «Карпати». — sp.: «Розо­ цвіті»/, S. nutans L. /grow: діл. «Степи», к. діл. — sp.: діл. «Гірський сад» (до 10 особин)/, S. scla­ rea L. /grow: кол. діл. лікарських і технічних культур. — sp.: розсівається навколо ділянок вирощування, по рудеральних місцях, оборон­ ному валу/. Nota. Hyssopus officinalis L. /локально розсіваєть­ ся біля ділянок культивування/, Thymus � citriodorus (Pers.) Schreb. /1 особину відзначено на бордюрі біля «Гірського саду»/. MALVACEAE: Abutilon theophrastii Medik. / здичавіло, 1988—1989 [10]; нині зрідка за­ 21ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 3... смічує квітники і к. діл., 2010—2014/, Alcea rugosa Alef. /grow: діл. «Крим». — sp.: на біль­ шій частині НБС, часто на відкритих ділянках і вздовж доріг/. MENISPERMACEAE: Menispermum dauri­ cum DC. /grow: діл. «Д. Схід» та ін. — sp.: діл. «Карпати», 1 особина, 2017, О.Р. Баранський (KWHA); смітник біля діл. «Д. Схід»/. MORACEAE: Morus alba L. /у НБС є 2 ві­ кові екземпляри, одному із яких (на спуску до Видубицького монастиря) кілька сотень років [18]; шовковиця могла розсіватися на Звірин­ ці ще до створення тут ботанічного саду; нині розсіяно по всій території/. NYCTAGINACEAE: Oxybaphus nyctagineus (Michx.) Sweet /інтродукований у 1944 р., з того часу вид розповсюдився по території са­ ду [4]; «у нижній частині території» НБС — уздовж стежок та асфальтованих доріжок, зди­ чавіло, 1988—1989 [10]; наведено серед видів, які в НБС «вийшли з­під контролю» [9]; нині — на більшості відкритих ділянок/. OLEACEAE: Fraxinus pennsylvanica Marshall /grow: дендрогрупи і насадження, зрідка. — sp.: розсіяно на різних ділянках/, Ligustrum vulgare L. /лісові ділянки і дендрогрупи, спо­ радично/, Syringa vulgaris L. /спорадично трап­ ляються старі куртини­останці; подекуди фор­ мує самосів/. Nota. Багато видів роду Syringa в Сірінгарії подеку­ ди вільно гібридизують між собою, утворюючи жит­ тєздатне насіння (Горб В.К. / Пробл. совр. дендрол, 2009: 84—87); але формуванню самосіву бузків запо­ бігає інтенсивний господарський догляд. ONAGRACEAE: Nota. Oenothera � fallax Renner /НБС, 25.06.1990, K.Rosta� ski (KTU), ц. м. [36] — на жаль, не уточню­ ється, який стан мала рослина в НБС/, Oe. glaziovia­ na Micheli /НБС — «meadow slope», 1978, A. Skvortsov (MHA), ц. м. [36]; це ж, НБС — здичавіло, А.К. Сквор­ цов, ц. м. (Фл. Вост. Евр., 2001; 9: 312)/. PLANTAGINACEAE: Veronica filiformis Smith / біля корпусу № 29 — на узбіччі дороги у напів­ тіні; діл. «Крим» — на галявині; ймовірно, за­ несено із посадковим матеріалом/, PHYLLANTHACEAE: Andrachne telephioi­ des L. /grow: теплиці, діл. «Крим». — sp.: вздовж бордюрів із західного боку корпусу № 6 і біля входу в теплицю, локально, нечисленна, але повностанова популяція, вперше відзначена С.Л. Мосякіним/. PHYTOLACCACEAE: Phytolacca acinosa Roxb. /sp.: діл. «Пори року»; дендрарій/, Ph. america­ na L. /на різних ділянках [12]; дендрарій та ін./. POLYGONACEAE: Aconogonon panjutinii (Khar kev.) Soj� k /grow: діл. «Кавказ», к. діл. технічних культур. — sp.: біля «Гірського са­ ду»/, Reynoutria � bohemica Chrtek & Chrtkov� / grow: діл. «Д. Схід» (поміж двох інтродуко­ ваних батьківських видів — R. japonica Houtt. і R. sachalinensis (F.Schmidt ex Maxim.) Nakai, звідти розрісся за огорожу (Шевера М.В. // Укр. ботан. журн., 2017; 74 (6): 548—555)), «Скельна гірка», квітник біля корпусу № 6 тощо — sp.: біля діл. «Алтай» — у балці, серед­ ньочисельно; невеликі колонії розсіяно зу­ стрічаються на деяких інших діл. Поруч із НБС невеликі куртини відзначено в різних місцях на Печерську /, Rumex acetosa L. /роз­ садник відділу зеленого будівництва (розсіяно на грядках як бур’ян)/, Rumex patientia L. subsp. patientia /grow: к. діл. нових культур. — sp.: по­ ширився далеко за межі ділянок культи­ вування, але таксономічна належність окре­ мих особин потребує уточнення у зв’язку з природним поширенням місцевої раси subsp. orientalis (Bernh. ex Schult. & Schult.f.) Danser (див. [24]). Nota. Reynoutria japonica Houtt. і R. sachalinensis (F.Schmidt ex Maxim.) Nakai здавна культивують на діл. «Д. Схід», а другий вид — ще на деяких к. діл., але спонтанного розповсюдження цих видів не зафік­ совано. Усі рейнотрії, відзначені за межами ділянок культивування, належать до спонтанного гібриду цих видів — R. � bohemica. PRIMULACEAE: Primula macrocalyx Bunge / grow: діл. «Крим», «Кавказ», etc. — sp.: біля кор­ пусу № 29; біля діл. «Кавказ» — уздовж дороги/. RANUNCULACEAE: Aquilegia vulgaris L. / балка Омелютинка — в долині; зрідка на руде­ ральних ділянках/, Clematis vitalba L. /повсю­ ди; розповсюдився і на околиці НБС/, Hellebo­ rus caucasicus A.Braun /grow: діл. «Кавказ», «Рід кісні рослини». — sp.: діл. «С. Азія»/, Isopy­ rum thalictroides L. /grow: «Грабова діброва», «Бір» (виділ ялинник). — sp.: діл. «Алтай», 22 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 3 О.І. Шиндер «Кавказ»; напроти центрального входу, на узбіччі дороги/. ROSACEAE: Armeniaca vulgaris Lam. /розсія­ но по всій території/, Cerasus tomentosa (Thunb.) Wall. /зрідка по всій території/, Cera sus vulgaris Mill. /по всій території, як культурні останці/, Cotoneaster lucidus Schltdl. /grow: живопліт біля центрального входу, «Розарій» — sp.: дендра­ рій (у коніферетумі на узбіччі дороги, кілька особин); діл. «Бір» — спорадично/, Duchesnea indica (Andrews) Focke /по газонах/, Malus do­ mestica Borkh. /по всій території/, Padus seroti na (Ehrh.) Borkh. /кілька екземплярів на діл. «Бір» і «Алтай»/, Persica vulgaris Mill. /включаємо провізорно; поодинокі сіянці трапляються нав­ коло плодових садів; по краю діл. «Степи», на вершині наддніпрянського схилу є генератив­ ний екземпляр/, Prunus cerasifera Ehrh. /по всій території/, Pyrus communis L. subsp. communis / навколо плодових садів, зрідка; бі ля діл. «Сте­ пи» — на схилі г. Говерла/, Rubus idaeus L. /роз­ сіяно на лісових ділянках і в коніферетумі/, Sorbus � hybrida L. /центральна час тина НБС — на кількох ділянках, віргініль ні особини/. Nota. Amelanchier sp. /вирощується на деяких ді­ лянках, але спонтанне розмноження інвазійного A. � spicata (Lam.) K.Koch не зафіксоване/. RUTACEAE: Ptelea trifoliata L. /sp.: дендра­ рій, діл. «Карпати»/. Nota. Ruta hortensis Mill. s. str. /у місцях культиву­ вання формує самосів/. SIMAROUBACEAE: Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, /grow: у кількох дендрогрупах. — sp.: схили біля Лаври і Видубицького монастиря [12]; останніми роками спостерігалася масова поява сіянців айланту на багатьох ділянках, зокрема, на лесових відслоненнях наддніп рян­ ських схилів/. SOLANACEAE: Lycium barbarum L. /розсіяно, куртини­останці культури/. Nota. Physalis alkekengi L. /дендрарій — у куртині ялівця, 1 квітуча особина, 2014/. TILIACEAE: Tilia � europaea L. /grow: часто у насадженнях. — sp. повсюди/, T. platyphyllos Scop. /grow: дендрарій, діл. «Грабова діброва». — sp.: розсівається навколо ділянок культиву­ вання, але серед липового самосіву вздовж до­ ріг переважають рослини з ознаками T. � euro­ paea; кілька старих екземплярів липи, інт ро­ ду кованих у «Грабову діброву» як T. pla typhyllos [6], також мають ознаки T. � euro paea/. ULMACEAE: Celtis occidentalis L. /по всій те­ риторії часто; зафіксовано за межами саду — в кварталі по вул. Мічуріна і вздовж шосе біля Видубичів; таксономічна приналежність кар­ касу в спонтанній флорі потребує уточнення/, Ulmus pumila L. /по всій території, зрідка; вздовж шосе, часто; кілька років тому зрізано доросле дерево U. pumila біля Іонівського монастиря, що значно зменшило інтенсивність розпо­ всюдження цього виду, але його дорослі де ре­ ва є у придорожних насадженнях навколо НБС і це спричиняє подальшу експансію/. URTICACEAE: Parietaria officinalis L. /діл. «С. Азія», «Рідкісні рослини», «Крим»; схід­ ний схил діл. «Пори року»/, Urtica cannabina L. / grow: к. діл. нових культур. — sp.: підніжжя оборонного валу; діл. «Бір»; дендрарій — у ко­ ніферетумі біля Розарію; біля корпусу № 29; поодиноко або у малих групах/. VIOLACEAE: Viola sororia Willd. /уздовж пар­ теру по газонах; діл. «Пори року» — вздовж доріжок, напівздичавіло/. Nota. Кілька культиварів V. aggr. odorata сформу­ вали молоду інвазійну популяцію на газонах уздовж партеру, біля діл. «Бір» і «Квіткової гірки» (див. [24])/, V. � wittrockiana Gams / подекуди формує самосів (діл. «Пори року», квітники та ін.), спонтанні сіянці пере­ важно дрібноквіткові та успішно переносять зиму/. VITACEAE: Parthenocissus inserta (A.Kern.) Fritsch /повсюди/, Vitis amurensis Rupr. /grow: діл. «Д. Схід». — sp.: діл. «Карпати», «Грабова діброва»; обабіч партеру — в тисовій куртині (кілька особин, таксономічна їх приналеж­ ність потребує подальшого вивчення, не ви­ ключена гібридизація із наступним видом)/, V. vulpi na L. (= V. riparia Michx.) /grow: у мину­ лому культивувався на к. діл. диких плодових культур. — sp.: повсюди; один із найагресив­ ніших ергазіофітів; імовірно, НБС — один із голов них осередків розповсюдження виду в Києві, зокрема, по узбережжю та островах Дніпра/. Nota. P. quinquefolia (L.) Planch. у НБС ніби не від­ значено. 23ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 3... ДОДАТОК. Ми помилково пропустили у пере­ ліку аборигенної фракції флори Verbascum nigrum L. (Scrophulariaceae) /між північним краєм НБС і мос­ том імені Патона, на узбіччі дороги, 26.09.2018/. На­ томість ергазіофіт Saponaria officinalis помилково було включено до переліку аборигенних видів (див [24]). Загальну кількість аборигенних таксонів слід змен­ шити до 384. Отже, за результатами десятирічного моні­ торингу спонтанної флори НБС ми виділили 143 (22,0 %) ергазіофіти. У біоморфологічно­ му спектрі серед ергазіофітів представлені: де­ рева — 25 видів, кущі — 12, кущі­ліани — 5, кущики — 5, кущики­ліани — 3, трави багато­ річні — 76, трави малорічні — 17. Отже, пере­ важаючою біоморфою є багаторічні трави (53,8 %) і взагалі багаторічні форми, а частка малорічників — мала (11,9 %) ; на частку де­ ревних рослин (разом із кущиками) припадає 34,3 %. Порівняно із загальним багатством культивованої флори НБС (у Каталозі рослин НБС 1997 р., за нашою оцінкою, наведено по­ над 4400 видів [6]; нині такі узагальнені відо­ мості відсутні) частка вихідців із культури (за винятком кількох ксено­ергазіофітів) стано­ вить близько 3,1 %, тобто лише невелика час­ тина інтродуцентів здичавіли. Як видно з деяких Nota, за тривалий час ін­ тродукційної роботи в НБС за межами куль­ турних ділянок фіксували чимало інтродуцен­ тів, які нині не відомі у здичавілому стані або взагалі не вирощують. Отже, ці види були впродовж певного часу ефемеро­ або колоно­ фітами, але до сучасного (актуального) складу спонтанної флори не входять. Нам відомо не­ багато таких прикладів, але їх можуть бути сот ні. У спонтанних флорах кількох інтродук­ ційних осередків такі види враховували, але ми не ставили за мету сформувати загальний нумерований перелік таксонів, які коли­не­ будь фіксували у здичавілому стані на сучас­ ній території НБС. Хоча на території НБС проводять інтенсив­ ну інтродукційну роботу, кількість ергазіофі­ тів у спонтанній флорі виявилася меншою від очікуваної. Втім це свідчить про об’єк тив ність запропонованих нами критеріїв відбору [25]. Для порівняння, за даними О.Г. Яворської, в сучасній урбанофлорі Київської міської агло­ мерації загальна кількість ергазіофітів і ксено­ ергазіофітів — 230 видів із 363 [28]. У межах України зафіксовано 458 ергазіофітів (46,3 % від усіх адвентивних видів флори України), а стабільний компонент цієї групи становить 23,2 % [32]. Отже, здичавілі види в межах НБС становлять порівняно велику частку від таких у флорі м. Києва. На жаль, через неузгодженість методоло­ гічних підходів, які використовують дослід­ ники, провести порівняння отриманих нами кількісних даних щодо групи ергазіофітів із такими для інших флор, зокрема інтродукцій­ них осередків, важко. Один із великих бота­ нічних садів, для яких є такі відомості, — Го­ ловний ботанічний сад РАН (ГБС) [3]. У фло­ ристичний список саду (за весь період його існування) автори дослідження включили 856 видів, із них 293 (34,2 %) ергазіофітів, а 50 — «сорные заносные виды» (ксенофіти). У бота­ нічних садах Польщі частка ергазіофітів ста­ новить від 18 до 27 % [30], що узгоджується з нашими даними. Частка ергазіофітів у спон­ танній флорі НБС виглядає заниженою по­ рівняно з їх часткою в інших подібних флорах. Це може бути по в’язано із прийнятими нами жорсткими критеріями відбору ергазіофітів і вузькими хронологічними рамками дослі­ дження (10 років), а також із особливостями інтродукційної роботи та інтенсивністю гос­ подарського догляду за територією НБС. Саме завдяки останньому багато натуралізованих інтродуцентів не мають змоги повноцінно ви­ йти за межі культури. Даний приклад наочно ілюструє проблему завищення флористичних списків, коли автори фіксують чималу кіль­ кість таксонів як нестабільний елемент фло­ ри, тоді як із більш «твердих» позицій мова йде радше про культурний елемент флори, а не про спонтанний. Розподіл ергазіофітів флори НБС за геогра­ фічним походженням: євразійських геоеле­ ментів — 4, голарктичний — 1, сибірських — 2, далекосхідних — 7, південно­східноазійських і китайських — 8, середньоазійських — 10, 24 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 3 О.І. Шиндер євразійських степових — 9, західно­ і серед­ ньоєвропейських — 12, кавказьких — 12, суб­ середземноморських — 38, північноамери­ канських — 28, південноамериканських — 2, культигенного походження — 11. Такий спектр можна охарактеризувати як мультире­ гіональний. Він є логічним наслідком різно­ планової інтродукційної діяльності НБС. Для порівняння, у флорі ГБС переважають ерга­ зіофіти євразійського та азійського походжен­ ня, що спричинено посиленою інтродукцією рослин флори колишнього СРСР на його те­ риторії [3]. З огляду на порівняно велику кількість ер­ газіофітів у спонтанній флорі НБС, останній очікувано є одним із осередків збагачення ур­ банофлори м. Києва «вихідцями з культури». Ще до створення на Південному Звіринці бо­ танічного саду тут тривалий час культивували Acer negundo, Morus alba та, можливо, деякі ін­ ші види, які нині є інвазійними. В останні де­ сятиліття за межі НБС на прилеглі території м. Києва розповсюдилися: Alcea rugosa, Celtis occidentalis, Clematis vitalba, Corydalis caucasica, Diplotaxis tenuifolia, Heracleum sosnowskyi, Isopy­ rum thalictroides, Lonicera ruprechtiana, Parthe­ nocissus inserta, Phytolacca spp., Reynoutria � bo­ hemica, Solidago canadensis, Vitis vulpina. Рівень експансії цих видів різний — від появи само­ сівних особин одразу за межею (C. occidentalis, I. thalictroides, L. ruprechtii) до появи спонтан­ них локусів на певній віддалі (Clematis vitalba, Corydalis caucasica) та експансивного поши­ рення по території міста (Diplotaxis tenuifolia, Heracleum sosnowskyi, Vitis vulpina). Звичайно, експансія окремих або навіть більшості видів (Parthenocissus inserta, Phytolacca spp., Solidago canadensis та ін.) пов’язана із кількома або ба­ гатьма осередками їх розповсюдження у м. Києві. Це питання потребує уточнення. Загалом біль­ шість ергазіофітів дослідженої флори залиша­ ються у групі ергазіофігофітів (дичавіють біля місць культивування) та є переважно неста­ більним компонентом флори. Прикладом успішного початкового розсе­ лення за межами культури у м. Києві нині є Corydalis caucasica — вид кавказької флори, інт родукований у 1949 р. із Північного Кавка­ зу на діл. «Кавказ» у НБС [6]. Вид успішно акліматизувався в нових умовах і нині голов­ ний локус його спонтанної інтродукційної популяції охоплює великі площі на діл. «Кав­ каз», «С. Азія», «Виткі рослини» та узбіччя вул. Тімі рязевської навколо адімінстративно­ го корпусу. Менші локуси виявлено на діл. «Грабова діброва» і «Д. Схід», за межами НБС інвазійні осередки C. caucasica були виявлені В.Г. Собком у нижній частині долини р. Либідь і нами — в Новонаводницькому парку. Еколо­ гічна амплітуда місцезростань C. caucasica в НБС широка та охоплює як тінисті лісові угруповання, так і лучні, тому з огляду на ви­ соку конкурентоздатність вид становить пев­ ну загрозу для аборигенних первоцвітів­асек­ таторів. У зв’язку з вивченням фітоценотичної ак­ тивності адвентивних видів на території НБС попередньо виділено 37 інвазійно­активних і шкодочинних таксонів. Як виявилося, 32 ви­ ди є ергазіофітами, зокрема всі найбільш шко­ дочинні в насадженнях саду (умовно ви ди­ трансформери): Acer negundo, Clematis vitalba, Heracleum sosnowskyi, Parthenocissus inserta, So­ lidago canadensis, Ulmus pumila і Vitis vulpina. Детальніше ця група таксонів буде описана в окремій публікації. У спонтанній флорі НБС наявні і рідкісні види, про що ми вже повідомляли [22, 23, 26], загалом 41 таксон, які охороняються у різних регіонах. Найбільша частка припадає на «ви­ хідців з культури», зокрема 4 ергазіофіти, за­ несені в Червону книгу Украї ни (2009): Allium ursinum, Muscari botryoides, Taxus baccata і Tulipa biebersteiniana [22], 12 ергазіофітів, які охоро­ няються на регіональному рівні у різних об­ ластях України, звідки вони були інтродуко­ вані, та 14 ергазіофітів, котрі занесено в чер­ воні книги країн Кавказу і Середньої Азії та суб’єктів Російської Федерації, звідки їх інт­ родуковано [7]. Отже, група ергазіофітів об’єд­ нує не лише загрозливі для аборигенних еко­ систем інвазійно­активні ви ди, а і види, які мають созологічну цінність та потребують охорони. Дичавіння таких інтродуцентів — це 25ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 3... є прояв такого рівня збереження ex situ, який не може бути забезпечений господарськими заходами. Загалом спонтанні популяції охо­ ронних видів рослин у ботанічному саду — важливий об’єкт для вивчення їх адаптацій­ ного та інвазійного потенціалу. Ширше порівняння всієї спонтанної флори НБС із такими інших інтродукційних центрів України та Східної Європи буде висвітлено у наступному повідомленні. В майбутньому три­ ватиме моніторинг натуралізованих інтроду­ центів на території НБС. Такі аспекти, як гру­ па інвазійно­активних адвентивних видів і роль колекцій НБС у збагаченні флористич­ ного різноманіття урбанофлори м. Києва, бу­ дуть висвітлені в інших публікаціях. Висновки Узагальнено відомості про таксономічний склад ергазіофітів спонтанної флори НБС. За деся­ тирічний період дослідження зафіксовано 143 здичавілі інтродуценти, що становить 22,0 % від усієї флори. У дослідженій групі переважа­ ють багаторічні трави (53,8 %), а частка мало­ річних — мала (11,9 %). Частка деревних рос­ лин серед ергазіофітів найвища (34,3 %) по­ рівняно з іншими імміграційними групами видів. За географічним походженням спектр ергазіофітів є мультирегіональним. Загальна чисельність ергазіофітів у спон­ танній флорі НБС виявилася меншою порів­ няно з очікуваною і деякими іншими подіб­ ними флорами, що пов’язано із жорсткими критеріями відбору «вихідців із культури» та особливостями інтродукційної роботи в НБС. Встановлено, що порівняно із загальним ви­ довим багатством Ботанічного саду лише не­ велика частка інтродуцентів (близько 3,1 %) вийшли за межі культури. Виявлено, що понад 10 інтродуцентів роз­ повсюдилися із НБС на прилеглі території місь­ кої зони. Проте лише для деяких видів, на­ приклад, Corydalis caucasica, Ботанічний сад є єдиним осередком їх первинної експансії за межі культури в м. Києві. У попередньо виді­ леній групі із 37 інвазійно­активних і шкодо­ чинних таксонів на території НБС 32 є ерга­ зіофітами. Серед останніх є 30 таксонів, які мають охоронний статус у різних регіонах, зо­ крема 4 види, занесені в Червону книгу Ук­ раїни (2009). Отже, група ергазіофітів об’єднує не лише інвазійно­активні види, які станов­ лять загрозу для аборигенних екосистем, а і види, котрі мають созологічну цінність та по­ требують охорони. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Андржиевский А. Продолжение исчисления расте­ ний Подольской губернии и смежных с нею мест / А. Андржиевский // Университетские ивестия. — К., 1862. — № 7 (июль). — С. 94—142. 2. Бурда Р.И. Интродукция растений: окультуривание и натурализация / Р.И. Бурда // Промышленная ботаника. — Донецк, 2013. — Вып. 13. — С. 3—15. 3. Виноградова Ю.К. Влияние чужеродных видов растений на динамику флоры территории Главно­ го ботанического сада РАН / Ю.К. Виноградова, С.Р. Maйоров, В.Д. Бочкин // Рос. журн. биол. ин­ вазий. — 2015. — № 4. — С. 22—41. 4. Гродзінський А.М. Алелопатична активність міра­ біліс нічноцвітної (Mirabilis oxybaphus (Mich.) Mac­ millan) / А.М. Гродзінський, В.Я. Мар’юшкіна // Доповіді АН УРСР. — 1984. — № 1. — С. 60—62. 5. Гродзінський М.К. Матеріяли до флори Білоцерків­ щини / М.К. Гродзінський // Зап. Білоцерків. с.­г. політехнікуму. — 1929. — Т. 1, вип. 1. — С. 9—22. 6. Каталог растений Центрального ботанического сада им. Н.Н. Гришко / Под ред. Н.А. Кохно. — К.: Наук. думка, 1997. — 436 с. 7. Красные книги. — [Електронний ресурс]. — Ре­ жим доступу: http://www.plantarium.ru/page/redbooks. html. 8. Малюшицька М.І. Дикоростуча трав’яниста флора Ботанічного саду Київського державного універ­ ситету ім. Т. Г. Шевченка / М.І. Малюшицька // Київський ДУ ім. Т.Г. Шевченка. Наукові запис­ ки. — 1948. — Т. 7, вип. 6. — [Тр. Ботан. саду ім. акад. О.В. Фоміна. — № 19]. — С. 85—97. 9. Мар’юшкіна В.Я. Адвентизація рослинності як нас­ лідок спонтанної та цілеспрямованої інтродукції / В.Я. Мар’юшкіна // Інтродукція рослин. — 2002. — № 1. — С. 49—60. 10. Мосякін С.Л. Доповнення та уточнення до адвен­ тивної флори м. Києва / С.Л. Мосякін // Укр. бо­ тан. журн. — 1991. — Т. 48, № 2. — С. 54—57. 11. Мосякін С.Л. Родини і порядки квіткових рослин флори України: прагматична класифікація та поло­ ження у філогенетичній системі / С.Л. Мосякін // Укр. ботан. журн. — 2013. — Т. 70, № 3. — С. 289— 307. 26 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 3 О.І. Шиндер 12. Мосякін С.Л. Нові знахідки адвентивних рослин у флорі Київської міської агломерації / С.Л. Мося­ кін, О.Г. Яворська // Укр. ботан. журн. — 2001. — Т. 58, № 4. — С. 493—498. 13. Пачоский Й. Очерки флоры окрестностей г. Умани Киевской губернии / Й. Пачоский. — К.: Тип. Кушнерова И.Н. и Ко., 1887. — 67 с. 14. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития / В.В. Протопопова. — К.: Наук. думка, 1991. — 204 с. 15. Протопопова В.В. Эргазиофиты — потенциальный резерв адвентивной фракции флоры / В.В. Про­ топопова, М.В. Шевера // Нетрадиционные, но­ вые и забытые виды растений: теоретические и практические аспекты культивирования: Мате­ риалы конф. (10—12.09.2013 г.). — К.: Книгоноша, 2013. — С. 99—101. 16. Рогович А. Обозрение семенных и высших споро­ вых растений, входящих в состав флоры губер­ ний Киевского учебного округа: Волынской, Подольской, Киевской, Черниговской и Пол­ тавской / А. Рогович. — К.: Унив. тип., 1869. — 308 с. 17. Семенкевич Ю.М. Де­які доповнення до флори околиць Київа / Ю.М. Семенкевич // Вісн. Київ. Ботан. саду. — 1925. — Вип. 3. — С. 35—46. 18. Стародавні дерева України. Реєстр­довідник / П.І. Гри­ ник, М.П. Стеценко, С.Л. Шнайдер [та ін.]. — К.: Логос, 2010. — 143 с. 19. Флора УРСР: у 12 т. / За ред. М.І. Котова, М.В. Кло­ кова, О.Д. Вісюліної [та ін.]. — К.: АН УРСР. — 1936—1965. 20. Харкевич С.С. Натурализация растений природной флоры Кавказа в Киеве / С.С. Харкевич // Бюл. ГБС. — 1966. — Вып. 61. — С. 3—8. 21. Харкевич С.С. Рецензія на роботу: «В.І. Чопик. Рід­ кісні рослини України. — К.: Наукова думка, 1970. — 188 с.» / С.С. Харкевич // Укр. ботан. журн. — 1972. — Т. 29, № 2. — С. 255—257. 22. Шиндер А.И. Популяции редких видов спонтанной флоры Национального ботанического сада имени Н.Н. Гришко НАН Украины (Киев) / А.И. Шиндер // Журн. Белорус. гос. ун­та. Биология. — 2018. — № 3. — С. 62—71. 23. Шиндер О.І. Рідкісні види у спонтанній флорі Націо­ нального ботанічного саду НАН України / О.І. Шин­ дер // Генофонд колекцій ботанічних садів і ден­ дропарків — запорука сталих фітоценозів в умовах кліматичних змін: Зб. статей конф. — Одеса: ОНУ, 2017. — С. 123—126. 24. Шиндер О.І. Спонтанна флора Національного бо­ танічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 1. Аборигенні види / О.І. Шиндер // Інтродукція рослин. — 2019. — № 1. — С. 18—30. 25. Шиндер О.І. Спонтанна флора Національного бо­ танічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 2. Методологічні проб­ леми і критерії виділення ергазіофітів в умовах ін­ тродукційного центру / О.І. Шиндер // Інтродук­ ція рослин. — 2019. — № 2. — С. 3—16. 26. Шиндер О.І. Інтродукційна популяція Taxus baccata L. у Національному ботанічному саду імені М.М. Гриш­ ка НАН України / О.І. Шиндер, О.О. Рак // Інтро­ дукція рослин. — 2017. — № 2. — С. 17—25. 27. Яворська О.Г. Адвентивна фракція флори Київської міської агломерації: дис. … к.б.н., 03.00.05 — бота­ ніка / О.Г. Яворська. — К., 2002. — 252 с. 28. Яворська О.Г. Ергазіофіти Київської міської агло­ мерації / О.Г. Яворська // Інтродукція рослин. — 2004. — № 3. — С. 24—29. 29. Яворська О.Г. Поширення деяких неофітів на те­ риторії м. Києва / О.Г. Яворська // Чорномор. бо­ тан. журн. — Херсон, 2008. — Т. 4, № 2. — С. 277— 281. 30. Galera H. The structure and differentiation of the sy­ nan thropic flora of the botanical gardens in Poland / H. Galera, B. Sudnik­Wojcikowska // Acta Soc. Bot. Poloniae. — 2004. — Vol. 73, N. 2. — P. 121—128. 31. K � ppen Fr.Th. Zur Verbreitung des Xanthium spino­ sum L, besonders in Russland. Nebst kurzen notizen � ber einige andere unkr� uter S � drusslands / Fr.Th. K� p­ pen // Beitr� ge zur Kenntniss des Russischen Reiches und der angrenzenden L� nder Asiens. Zweite folge. He­ rausgegeben von G. Helmersen und L. Schrenck. — S.­Petersburg, 1881. — Bd. 4. — S. 1—52. 32. Protopopova V.V. Ergasiophytes of the Ukrainian Flora / V.V. Protopopova, M.V. Shevera // Biodiversity: Re­ search and Conservation. — 2014. — Vol. 35, N 1. — P. 31—46. — DOI 10.2478/biorc­2014­0018. 33. Sharing information, and policy, on potentially inva­ sive alien plants in Botanic Gardens. — 2014—2018. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.botanicgardens.eu/aliens.htm 34. Stecki K. Parietaria officinalis L., Geranium sibiricum L. i inne ro� liny, jako pozosta� o� ci dawnego Botanicz­ nego Ogrodu Licealnego w Krzemie� cu / K. Stecki, K. Zaleski // Kosmos. — 1928. — R. 53, z. 4. — S. 680— 684. 35. Steven V. Verzeichniss der auf der taurischen Halbinsel wildwachsenden Pflanzen (Continuatio) / V. Steven // Bulletin de la Societe Imperiale des Naturalistes de Mos­ cou. — 1856. — Vol. 29, N 4. — P. 339—418. 36. The Genus Oenothera L. in Eastern Europe / K. Ros­ ta� ski, M. Dzhus, Z. Gud inskas [et al.]. — Kra k! w: W. Szafer Institute of Botany PAS, 2004. — 133 p. 37. The Plant List. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.theplantlist.org/ Рекомендував О.Р. Баранський Надійшла 07.03.2019 27ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 3... REFERENCES 1. Andrzhievskiy, A. (1862), Prodolzhenie ischisleniya rasteniy Podolskoy gubernii i smezhnykh s neyu mest [Continuing the enumeration of plants of the Podol Go vernorate and adjacent places]. Universitetskie ives­ tiya [University News]. Kiev, N 7, pp. 94—142. 2. Burda, R.I. (2013), Introduktsiya rasteniy: okulturi­ vanie i naturalizatsiya [Plant Introduction: The Impro­ vement and Naturalization]. Industrial botany. Donetsk, vyp. 13, pp. 3—15. 3. Vinogradova, Yu.K., Mayorov, S.R. and Bochkin, V.D. (2015), Vliyanie chuzherodnykh vidov rasteniy na dina­ miku flory territorii Glavnogo botanicheskogo sada RAN [Alien plant species and their influence on the Main Botanical Garden’s flora dynamics]. Russian j. biol. invaz, N 4, pp. 22—41. 4. Hrodzinskyi, A.M. and Maryushkina, V.Ya. (1984), Alelopatychna aktyvnist mirabilis nichnotsvitnoi (Mira­ bilis oxybaphus (Mich.) Macmillan) [Allelopathic acti­ vity of Mirabilis oxybaphus (Mich.) Macmillan)]. Re­ ports of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, N 1, pp. 60—62. 5. Hrodzinskyi, M.K. (1929), Materiyaly do flory Bilo­ tserkivshchyny [Materials to the flora of the district of the Bila Tserkva]. Zapysky Bilotserkivskoho s.­h. poli­ tekhnikumu [Notes of the Bila Tserkva Agricultural College], vol. 1, N. 1, pp. 9—22. 6. Kokhno, N.A.: editor (1997), Katalog rasteniy Tsentral­ nogo botanicheskogo sada im. N.N. Grishko [Catalog of plants of M.M. Gryshko Central Botanical Gar­ den]. Kyiv: Naukova dumka, 436 p. 7. The Red Books. [Electronic resource]: http://www. plantarium.ru/page/redbooks.html. 8. Malyushytska, M.I. (1948), Dykorostucha travyanysta flora botanichnoho sadu Kyivskoho derzhavnoho uni­ versytetu im. T.H. Shevchenka [Wild herbaceous flora of the Botanical Garden of the T.G. Shevchenko Kyiv State University]. [Scientific notes of the T. Schev chen­ ko Kyiv State University], vol. 7, N 6, pp. 85—97. 9. Maryushkina, V.Ya. (2002), Adventyzatsiya roslyn­ nos ti yak naslidok spontannoi ta tsilespryamovanoi in­ tro duk tsii [Adventization of vegetation as the conse­ quence of spontaneous and purposeful plant intro­ duction]. Int roduktsiya roslyn [Plant Introduction] Kyiv, N 1, pp. 49—60. 10. Mosyakin, S.L. (1991), Dopovnennya ta utochnennya do adventyvnoi flory m. Kyyeva [Addition and specifi­ cation to the adventive flora of the City of Kiev]. [Ukr. bot. J.], vol. 48, N 2, pp. 54—57. 11. Mosyakin, S.L. (2013), Rodyny i poryadky kvitkovykh roslyn flory Ukrainy: prahmatychna klasyfikatsiya ta polozhennya u filohenetychniy systemi [Families and orders of Angiosperms of the flora of Ukraine: a prag­ matic classification and placement in the phylogenetic system]. [Ukr. bot. J.], vol. 70, N 3, pp. 289—307. 12. Mosyakin, S.L. and Yavorska O.H. (2001), Novi zna­ khidky adventyvnykh roslyn u flori Kyivskoi miskoi ahlomeratsii [New localities of alien plants in the Kyiv City agglomeration]. [Ukr. bot. J.], vol. 58, N 4, pp. 493— 498. 13. Pachoskij, J. (1887), Ocherki flory okrestnostej g. Uma­ ni Kievskoj gubernii [Essays on the flora of the environs of Uman city, Kyiv province]. Kyiv, 67 p. 14. Protopopova, V.V. (1991), Sinantropnaya flora Ukrainy i puti ee razvitiya [Synanthropic flora of Ukraine and its development paths]. Kyiv: Nauk. dumka, 204 p. 15. Protopopova, V.V. and Shevera, M.V. (2013), Ergazio­ fity — potentsialnyi rezerv adventivnoy fraktsii flory [Ergasiophytes as potential reserves of Ukrainian alien fraction flora]. Netraditsionnye, novye i zabytye vidy rasteniy: teoreticheskie i prakticheskie aspekty kulti­ virovaniya: Materialy konf. (10—12.09.2013) [Non­ tra ditional, new and forgotten plant species: theoreti­ cal and practical aspects of cultivation: Materials conf. (September 10—12, 2013)]. Kyiv, pp. 99—101. 16. Rogovych, A. (1869), Obozrenie semennyh i vysshyh sporovyh rastenij, vhodjashhyh v sostav flory gubernyj Kievskogo uchebnogo okruga. [Review of seed and high­ er spore plants that form part of the flora of the provin­ ces of the Kyiv academic district]. Kyiv, 308 p. 17. Semenkevych, Yu.M. (1925), De­yaki dopovnennya do flory okolyts Kyiva [Some additions to the flora of the out­ skirts of Kyiv]. Visnyk Kyivskoho Botanichnoho sadu [Bulletin of the Kyiv Botanical Garden], vol. 3, pp. 35— 46. 18. Hrynyk, P.I., Stetsenko, M.P., Shnayder, S.L., Lysto­ pad, O.H. and Boreyko, V.E. (2010), Starodavni dereva Ukrainy. Reyestr­dovidnyk [Ancient trees of Ukraine. Directore]. Kyiv: Lohos, 143 p. 19. Kotov, M.I., Klokov, M.V., Visyulina, O.D. ta in.: editors (1936—1965), Flora URSR, vols. 1—12. Kyiv: AS URSR. 20. Kharkevich, S.S. (1966), Naturalizatsiya rasteniy pri­ rodnoy flory Kavkaza v Kieve [Naturalization of plants of the natural flora of the Caucasus in Kyiv]. Byulleten Glavnogo botanicheskogo sada [Bulletin Main Bota­ nical Garden]. Moscow, vyp. 61, pp. 3—8. 21. Kharkevych, S.S. (1972), Review of work: «V.I. Cho pyk. Rid kisni roslyny Ukrainy. — K.: Naukova dumka, 1970. — 188 s.». [Ukr. bot. J.], vol. 29, N 2, pp. 255—257. 22. Shynder, A. (2018), Populyatsii redkikh vidov spontan­ noy flory Natsionalnogo botanicheskogo sada imeni N.N. Grishko NAN Ukrainy (Kiev). [Journal of the Belarusian State University Biology], N 3, pp. 62—71. 23. Shynder, O. (2017), Rіdkіsnі vydy u spontannіj florі Nacіonalnogo botanіchnogo sadu NAN Ukrajiny [Ra­ re species in spontaneous flora of National Botanical Garden of the NAS of Ukraine]. Genofond kolekcіj bo tanіchnih sadіv і dendroparkіv — zaporuka stalih fі to­ cenozіv v umovah klіmatichnih zmіn [The gene pool of botanical gardens and arboretums collections is a pledge 28 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 3 О.І. Шиндер of stable phytocoenoses in conditions of climate change]. Odesa, pp. 123—126. 24. Shynder, O. (2019), Spontanna flora Natsionalnoho bo­ tanichnoho sadu imeni M.M. Hryshka NAN Uk rainy (m. Kyiv). Povidomlennya 1. Aboryhenni vydy. Intro­ duktsiya roslyn [Plant Introduction], N 1, pp. 18—30. 25. Shynder, O. (2019), Spontanna flora Natsionalnoho bo tanichnoho sadu imeni M.M. Hryshka NAN Uk­ rainy (m. Kyiv). Povidomlennya 2. Metodolohichni prob­ lemy i kryterii vydilennya erhaziofitiv v umovakh intro­ duktsiynoho tsentru. Introduktsiya roslyn [Plant Int­ roduction], N 2, pp. 3 — 16. 26. Shynder, O. and Rak, O. (2017), Introduktsiyna populy­ atsiya Taxus baccata L. u Natsionalnomu botanichnomu sadu imeni M.M. Hryshka NAN Ukrainy [Introduction population of Taxus baccata L. in M.M. Gryshko Na­ tional Botanical Garden of the NAS of Ukraine]. Intro­ duktsiya roslyn [Plant Introduction]. N 2, pp. 17—25. 27. Yavorska, O.H. (2002), Adventyvna fraktsiya flory Kyivskoi miskoi ahlomeratsii [Advent fraction of the flora of the Kiev urban agglomeration]: diss. … Ph.D, botany. Kyiv, 252 pp. 28. Yavorska, O.H. (2004), Erhaziofity Kyivskoi miskoi ah­ lomeratsii. Introduktsiya roslyn [Ergasiophytes of the Kyiv City agglomeration]. [Plant Introduction], N 3, pp. 24—29. 29. Yavorska, O.H. (2008), Poshyrennya deyakykh neofitiv na terytorii m. Kyyeva [Distribution of some neophytes within the Kyiv area]. [Chornomorski Bot. J.], vol. 4, N 2, pp. 277—281. 30. Galera, H. and Sudnik­Wojcikowska, B. (2004), The structure and differentiation of the synanthropic flora of the botanical gardens in Poland. Acta Soc. Bot. Po­ loniae, vol. 73, N. 2, pp. 121—128. 31. K " ppen, Fr.Th. (1881), Zur Verbreitung des Xanthium spinosum L. besonders in Russland. Nebst kurzen noti­ zen # ber einige andere unkr$ uter S# drusslands. Beit r$ % ge zur Kenntniss des Russischen Reiches und der an­ grenzenden L$ nder Asiens. Zweite folge. Herausgege­ ben von G. Helmersen und L. Schrenck. S.­Peters burg, Bd. 4, pp. 1—52. 32. Protopopova, V.V. and Shevera, M.V. (2014), Ergasio­ phytes of the Ukrainian Flora. Biodiversity: Research and Conservation, vol. 35, N 1, pp. 31—46. DOI 10.2478/biorc­2014­0018 33. Sharing information, and policy, on potentially inva­ sive alien plants in Botanic Gardens (2014—2018), [Electronic resource]: http://www.botanicgardens.eu/ aliens.htm 34. Stecki, K. and Zaleski, K. (1928), Parietaria officinalis L., Geranium sibiricum L. i inne ro& liny, jako pozosta' o­& ci dawnego Botanicznego Ogrodu Licealnego w Krze­ mie( cu. Kosmos, vol. 53, N 4, pp. 680—684. 35. Steven, V. (1856), Verzeichniss der auf der taurischen Halbinsel wildwachsenden Pflanzen (Continuatio). Bul­ letin de la Societe Imperiale des Naturalistes de Mos­ cou, vol. 29, N 4, pp. 339—418. 36. Rosta ) ski, K., Dzhus, M., Gud* inskas, Z., Rosta ) ski, A., Shevera, M., + ulcs, V. and Tokhtar, V. (2004), The Ge­ nus Oenothera L. in Eastern Europe. Krak, w: W. Szafer Institute of Botany PAS, 133 p. 37. The Plant List. [Electronic resource]: http://www.the­ plantlist.org/ Recommended by O. Baransky Received 07.03.2019 О.И. Шиндер Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев СПОНТАННАЯ ФЛОРА НАЦИОНАЛЬНОГО БОТАНИЧЕСКОГО САДА имени Н.Н. ГРИШКО НАН УКРАИНЫ (г. КИЕВ). СООБЩЕНИЕ 3. АДВЕНТИВНЫЕ ВИДЫ: ЭРГАЗИОФИТЫ Цель — изучить видовой состав и структуру спонтанной флоры на территории Национального ботанического сада имени Н.Н. Гришко НАН Украины (г. Киев). Материал и методы. Исследование проведено в 2010—2018 гг. на территории Ботанического сада. Инвентаризацию эргазиофитов осуществили обще­ принятыми методами с использованием разработан­ ных нами критериев отбора. Результаты. Конспект эргазиофитов (адвентивная фрак ция) спонтанной фло ры Национального ботаниче­ ского сада содержит 143 таксона, что составляет 22,0 % от всей спонтанной флоры. Более 10 одичавших интро­ дуцентов отмечены за пределами Ботанического сада на прилегающих территориях городской зоны. Примером успешной экспансии за пределы Ботанического сада является Corydalis caucasica. Среди эргазиофитов име­ ются как инвазионно­активные виды (составляющие большинство в этой группе), так и редкие. Выводы. Эргазиофиты в спонтанной флоре На­ ционального ботанического сада имени Н.Н. Гриш­ ко НАН Украины составляют сравнительно большую долю от таких в урбанофлоре г. Киева, но их общее количество оказалось ниже ожидаемого и по сравне­ нию с некоторыми подобными флорами. Вероятно, это связано с жесткими методологическими крите­ риями и особенностями интродукционной работы в Ботаническом саду. Установлено, что примерно 3,1 % интродуцентов Ботанического сада вышли за преде­ лы культуры. В целом группа эргазиофитов объеди­ няет не только угрожающие аборигенным экосис­ темам инвазионные виды, но и виды, требующие охраны. Ключевые слова: Национальный ботанический сад, спонтанная флора, адвентивна фракция, эргазиофиты, Киев. 29ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Спонтанна флора Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 3... O. Shynder M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv SPONTANEOUS FLORA OF M.M. GRYSHKO NATIONAL BOTANICAL GARDEN OF THE NAS OF UKRAINE (KYIV). 3. ESCAPED PLANTS Objective — to study the species composition and struc­ ture of spontaneous flora in M.M. Gryshko National Bo­ tanical Garden of the NAS of Ukraine (Kyiv). Material and methods. The study was conducted in 2010—2018 on the territory of the Botanical Garden. We conducted an inventory of escaped plants according to generally accepted methods using our own developed se­ lection criteria. Results. The list of escaped plants of the spontaneous flora of the National Botanical Garden includes 143 taxa, which is 22.0% of the total flora. More than 10 escaped plants are discovered outside the Botanical Garden in the adjoining areas of the city zone. An example of a success­ ful expansion beyond the Botanical Garden is Corydalis caucasica. Among escaped plants there are both invasive plants (these species constitute the majority) and rare plants. Conclusions. The total number of escaped plants in the National Botanical Garden constitutes a large percentage of the entire group of escaped plants in the urban flora of Kyiv, but was lower than expected. Probably this is due to rigid methodological criteria and peculiarities of intro­ duction and cultivation of plants in the Botanical Garden. It has been established that only about 3.1 % of cultivated plants in Botanical Garden went beyond the boundaries of culture. In general, a group of escaped plants combines invasive plants that are threatening indigenous ecosys­ tems, but also species that need protection. Key words: National Botanical Garden, spontaneous flora, alien plants, escaped plants, Kyiv.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1513
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:53:17Z
publishDate 2019
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/46/9d8a1a5aed8ceae6e9016a9ee4d60946.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-15132019-11-11T08:16:08Z Spontaneous flora of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine (Kyiv). 3. Escaped plants Спонтанна флора національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 3. Адвентивні види: ергазіофіти Shynder, O. Objective – to study the species composition and structure of spontaneous flora in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine (Kyiv). Material and methods. The study was conducted in 2010–2018 on the territory of the Botanical Garden. We conducted an inventory of escaped plants according to generally accepted methods using our own developed selection criteria. Results. The list of escaped plants of the spontaneous flora of the National Botanical Garden includes 143 taxa, which is 22.0 % of the total flora. More than 10 escaped plants are discovered outside the Botanical Garden in the adjoining areas of the city zone. An example of a successful expansion beyond the Botanical Garden is Corydalis caucasica. Among escaped plants there are both invasive plants (these species constitute the majority) and rare plants. Conclusions. The total number of escaped plants in the National Botanical Garden constitutes a large percentage of the entire group of escaped plants in the urban flora of Kyiv, but was lower than expected. Probably this is due to rigid methodological criteria and peculiarities of introduction and cultivation of plants in the Botanical Garden. It has been established that only about 3.1 % of cultivated plants in Botanical Garden went beyond the boundaries of culture. In general, a group of escaped plants combines invasive plants that are threatening indigenous ecosystems, but also species that need protection. Мета – вивчити таксономічний склад і структуру спонтанної флори на території Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Матеріал та методи. Дослідження проведено у 2010–2018 рр. на території Ботанічного саду. Інвентаризацію ергазіофітів здійснили за загальноприйнятими методами із використанням розроблених нами критеріїв відбору. Результати. Конспект ергазіофітів (адвентивна фракція) спонтанної флори Національного ботанічного саду містить 143 таксони, що становить 22,0 % від усієї спонтанної флори. Понад 10 здичавілих інтродуцентів відзначено за межами Ботанічного саду на прилеглих територіях міської зони. Прикладом успішної експансії за межі Ботанічного саду є Corydalis caucasica. Серед ергазіофітів наявні як інвазійно-активні види (котрі становлять більшість цієї групи), так і рідкісні. Висновки. Ергазіофіти у спонтанній флорі Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України становлять порівняно велику частку від таких в урбанофлорі м. Києва, але їх загальна кількість виявилася нижчою від очікуваної та порівняно з деякими подібними флорами. Ймовірно, це пов’язано із жорсткими методологічними критеріями та особливостями інтродукційної роботи в Ботанічному саду. Встановлено, що близько 3,1 % інтродуцентів Ботанічного саду вийшли за межі культури. Загалом група ергазіофітів об’єднує не лише інвазійні рослини, які становлять загрозу для аборигенних екосистем, а і види, які потребують охорони. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1513 10.5281/zenodo.3404102 Plant Introduction; Vol 83 (2019); 14-29 Інтродукція Рослин; Том 83 (2019); 14-29 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3466025 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1513/1459 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Shynder, O.
Спонтанна флора національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 3. Адвентивні види: ергазіофіти
title Спонтанна флора національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 3. Адвентивні види: ергазіофіти
title_alt Spontaneous flora of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine (Kyiv). 3. Escaped plants
title_full Спонтанна флора національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 3. Адвентивні види: ергазіофіти
title_fullStr Спонтанна флора національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 3. Адвентивні види: ергазіофіти
title_full_unstemmed Спонтанна флора національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 3. Адвентивні види: ергазіофіти
title_short Спонтанна флора національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (м. Київ). Повідомлення 3. Адвентивні види: ергазіофіти
title_sort спонтанна флора національного ботанічного саду імені м.м. гришка нан україни (м. київ). повідомлення 3. адвентивні види: ергазіофіти
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1513
work_keys_str_mv AT shyndero spontaneousfloraofmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukrainekyiv3escapedplants
AT shyndero spontannafloranacíonalʹnogobotaníčnogosaduímenímmgriškananukraínimkiívpovídomlennâ3adventivnívidiergazíofíti

Схожі ресурси