Digitalis grandiflora Mill. у долині р. Ревна (Чернігівська обл.)
Objective – to define the ecological and coenotic peculiarities of Digitalis grandiflora near the northern boundary of the area – in the valley of the River Revna; to compare the ontogenesis of plants in situ and ex situ. Material and methods. Detection of the locations of D. grandiflora was carried...
Saved in:
| Date: | 2019 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2019
|
| Online Access: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1514 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Plant Introduction |
| Download file: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860145053356261376 |
|---|---|
| author | Lukash, O.V. Buzunko, P.A. Rak, O.O. |
| author_facet | Lukash, O.V. Buzunko, P.A. Rak, O.O. |
| author_sort | Lukash, O.V. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:16:08Z |
| description | Objective – to define the ecological and coenotic peculiarities of Digitalis grandiflora near the northern boundary of the area – in the valley of the River Revna; to compare the ontogenesis of plants in situ and ex situ.
Material and methods. Detection of the locations of D. grandiflora was carried out by the route method. Geobotanical descriptions were done within the identified populations. During the growing of plants ex situ, the necessary agrotechnical measures were carried out. The beginning of phenophase was recorded, if its features were observed in 50 % + 1 individuals. The dissociation of ontogeny into separate discrete ontogenetic states and the calculation of the ratio of individuals of different ontogenetic states were carried out. Methods of morphometry of plants and methods of mathematical statistics were used.
Results. D. grandiflora phytocoenotic habitats conditions are defined for the valley of the river Revna. The ontogenetic structure of D. grandiflora populations are determined. Phenological peculiarities, as well as the difference in the morphometric parameters of D. grandiflora in situ and ex situ are found out.
Conclusions. In the valley of the river Revna D. grandiflora occurs in light pine or birch and pine forests, which floristic composition is similar to forest margins. In culture the species shows an accelerated (for 1–2 weeks) passing of phenophases. According to morphometric indices, generative plants in situ and ex situ do not differ significantly. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.3404104 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:53:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
30 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 3: 30—41
https://doi.org/10.5281/zenodo.3404104
УДК 581.5
О.В. ЛУКАШ 1, П.А. БУЗУНКО 1 , О.О. РАК 2
1 Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка
Україна, 14013 м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53
2 Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
aleksandr_rak@ukr.net
DIGITALIS GRANDIFLORA MILL. У ДОЛИНІ р. РЕВНА
(ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛ.)
Мета — з’ясувати екологоценотичні особливості Digitalis grandiflora Mill. поблизу північної межі ареалу — в долині
р. Ревна, порівняти перебіг онтогенезу в рослин in situ та ex situ.
Матеріал та методи. Місцезростання D. grandiflora виявляли маршрутним методом. Геоботанічні описи виконано
в межах виявлених популяцій. При вирощуванні рослин ex situ проводили необхідні агротехнічні заходи. Настання певної
фенофази фіксували, якщо її ознаки спостерігали в 50 % особин + 1 особина. Проводили підрахунок особин різного онто
генетичного стану. Застосовували методи морфометрії рослин, а також методи математичної статистики.
Результати. Встановлено фітоценотичні умови місцезростань у долині р. Ревна, онтогенетичну структуру по
пуляцій, фенологічні особливості, а також відмінність морфометричних параметрів D. grandiflora in situ та ex situ.
Висновки. У долині р. Ревна D. grandiflora трапляється у світлих соснових та березовососнових лісах, за флорис
тичним складом близьких до узлісь. У культурі виявлено прискорене (на 1—2 тиж) проходження фенофаз. За морфо
метричними показниками генеративні рослини in situ та ex situ суттєво не відрізняються.
Ключові слова: долина р. Ревна, Чернігівська обл., онтогенетичний стан, фенофаза, Digitalis grandiflora Mill.,
in situ, ex situ.
© О.В. ЛУКАШ, П.А. БУЗУНКО, О.О. РАК, 2019
Digitalis grandiflora Mill. — вид, поширений у
Скандинавії, Середній, Атлантичній та Схід
ній Європі, Західному Сибіру, Серед зем но
мор’ї, на Балканському півострові та в Малій
Азії. Північна межа його ареалу проходить лі
нією: Рига — Тарту — Псков — Великі Луки —
Смоленськ — Брянськ — Орел — Курськ [18].
У середині XIX ст. щодо поширення D. grandi
flora в Чернігівській області зазначали: «очень
обыкновенное растение на степях, в рощах и
между кустарниками» [11]. Природні сукцесії
(заміна світлих лісів тіньовими), низові поже
жі та збирання населенням на букети [5] спри
чинили скорочення чисельності цього виду.
Саме тому він став об’єктом фітосозологічних
заходів. В Україні вид внесено до переліків
регіонально рідкісних рослин [1], зокрема він
підлягає охороні в Чернігівській області.
Розв’язання проблеми збільшення чисель
ності особин рідкісних та зникаючих видів ex situ
можливе двома шляхами: моделюванням по
пуляцій у штучно створених фітоценозах та
створенням маточних плантацій за типом гео
графічних культур [8].
Мета — з’ясувати екологоценотичні особ
ливості D. grandiflora поблизу північної межі
ареалу — в долині р. Ревна, порівняти перебіг
онтогенезу в рослин in situ та ex situ.
Матеріал та методи
Долина р. Ревни розташована в межах Снов
ськоРевнинського фізикогео гра фіч но го ра
йону [16]. Ландшафтні особливості району, де
проводили дослідження, визначають лучно
болотні місцевості (понад 30 % площі району),
надзаплавнотерасові піщаноборові з роз вит
ком покритого карсту (50 %), долинно занд
рові місцевості з піщаними дерновослаб ко
підзолистими ґрунтами під боровими та суб
боровими лісами з розвитком покритого карс
ту (до 10 %) та знеліснені долиннозанд рові
місцевості із супіщаними дерновосеред ньо
31ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 3
Digitalis grandiflora Mill. у долині р. Ревна (Чернігівська обл.)
під зо листими ґрунтами (до 10 %). Особливіс
тю території є розвиток карстових урочищ.
Урочища карстових вирв чітко виділяються
на тлі знеліснених місцевостей у вигляді не
великих лісових гаїв — березових, осикових,
дубових або мішаних [17]. Потенційні місце
зростання D. gran diflora — ліси займають близь
ко 25 % те риторії району. Переважають сос
нові ліси зеленомохові, чорницеві та ли шай
никовозе ле но мо хові. Трапляються ду бо во
сос нові лі си.
Дослідження здійснювали маршрутним ме
тодом. Описи фітоценозів проводили в межах
виявлених популяцій. У місцезростаннях D. gran
diflora виконано 9 геоботанічних описів. Фік
сували зімкненість крон деревостану та чагар
ників (%), їх висоту, проективне покриття тра
в’яночагарничкового і мохового ярусів та ок
ремих видів (%). У табл. 1 наведено абсолютні
кількісні показники участі певного виду у фі
тоценозі без трансформації у шкалу проектив
ного покриття. Рослинні уг руповання — місце
зростання D. grandiflora — названо за домінант
ною класифікацією рослинності. Встановлено
також їх синтаксономічну приналежність за
екологофло рис тич ною класифікацією з ви
користанням монографій [9, 14, 19].
Насінний матеріал (1000 насінин) D. grandi
flora зібрано на ділянці (Pinetum (sylvestris)
pteridiosum (aquilini)) (табл. 1, опис 6). На цій
же ділянці проводили спостереження за пере
бігом онтогенезу в D. grandiflora в природних
умовах.
Вирощування рослин у культурі здійснюва
ли з урахуванням досвіду, висвітленого у пра
цях [3, 15]. По 250 насінин висіяли на 4 ділян
ках площею 20 м2 з міжряддями 0,5 м кожна.
Ділянки А і Б розташовані в межах соснового
лісопаркового культурфітоценозу на території
с. Янжулівка Семенівського району Чернігів
ської області, ділянки В та Г — на освітленій
містині соснового лісу орлякового, в якому
від бирали насінний матеріал. На ділянках А
та В здійснено повний комплекс агротехніч
них заходів, зокрема періодичний полив.
У лісопарковому фітоценозі переважають
дер но вослабкопідзолисті ґрунти, які за хі
мічними показниками є близькими до ґрун
тових зразків у природному місцезростанні
D. gran di flora: з низьким вмістом гумусу (1,55 %),
кислою реакцією (рН водної та сольової ви
тяжок відповідно 5,35 та 4,55), низькою забез
печеністю нітрогеном (вміст аміачного нітро
гену — 47,5 мг/кг сухого ґрунту, вміст нітрат
ного ніт рогену — 35,5 мг/кг), середнім вмістом
фосфору (P
2
O
5
; 110,0 мг/кг), низьким вмістом
K+ (45,2 мг/кг) і магнію Mg2+ (10,2 мг/кг) та висо
ким вмістом мікроелементів В, Сu, Mn, Zn, Co.
Фенологічні спостереження проводили згід
но із [6]. Дату настання певної фенофази фік
сували, якщо її ознаки спостерігали в 50 % осо
бин + 1 особина.
Визначення онтогенетичних станів D. gran
diflora проводили з урахуванням узагальнень,
наведених у монографіях [4,8].
Вимірювання морфометричних показників
рослин здійснювали згідно із підходами, за
пропонованими у працях [2, 15]. У період ма
сового квітування вимірювали висоту генера
тивного пагона, кількість генеративних паго
нів, ширину та довжину листків, кількість
квіток на пагоні. Висоту генеративного паго
на вимірювали від поверхні ґрунту до кінця
пагона, довжину листка — від місця з’єднання
з пагоном до верхівки листка, ширину — в
найширшому місці листка.
При обчисленнях використовували стандарт
ні методи математичної статистики [12]. Для
обчислення значення коефіцієнта мінливості
(Cv) застосовували формулу:
Cv,% =
S
⋅ 100,x
де середнє квадратичне відхилення (S) дорівнює:
S =
Σ(x
i
– x)2
,
√ n – 1
де x
i
— значення змінної величин; x — середнє
арифметичне змінної величини.
Взаємозв’язок між середнім квадратичним
відхиленням і похибкою середньої арифме
тичної (S
x
) описується рівнянням
S
x
=
S ,
√n
де n — величина вибірки.
32 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 3
О.В. Лукаш, П.А. Бузунко, О.О. Рак
Результати та обговорення
За даними авторів та матеріалами гербаріїв
Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН
України (KW), Національного ботанічного
саду імені М.М. Гришка НАН України (KWHA),
Національного університету «Чернігівський
колегіум» імені Т.Г. Шевченка та Ніжинського
державного університету імені Миколи Гоголя,
D. grandiflora спорадично трапляється в надза
плавних екосистемах долини р. Десна, басей
нів її приток (Убідь, Мена, Снов, Сейм, Зам
глай, Білоус, Смолянка, Остер), а також у до
лині р. Удай та її приток (Лисогір, Іченька,
Утка, Радківка, Варва, Журавка). Загалом у
по ліській частині Чернігівської області відо
мо 26 місцезнаходжень D. grandiflora (зокрема
на території Національного природного парку
«Мезинський», регіонального ландшафтного
парку «Ялівщина», ботанічного заказника міс
цевого значення «Обийма»), в лісостеповій —
38 (зокрема в Національному природничому
парку «Ічнянський», регіональному ландшафт
ному парку «Ніжинський», ботанічних заказ
никах місцевого значення «Козарська дача» і
«Урочище “Твани”»).
У долині р. Ревна D. grandiflora виявлено в 9
місцезнаходженнях (рис. 1, див. табл. 1). Вид
трапляється у світлих соснових (Pinetum (sylve
stris) convallariosum (majalis), Pinetum (sylvestris)
hylocomiosum, Pinetum (sylvestris) pteridiosum (aqui
lini)) та березовососнових (Betuleto (pen dulae)
Pinetum (sylvestris) coryloso (avel la nae)con val la
riosum (majalis), Betuleto (pendulae)Pinetum (syl
vestris) franguloso (alni)convallariosum (majalis))
лісах. Відомості щодо якісного та кількісного
складу фітоценозів з участю D. grandiflora на
ведено в табл. 1.
У місцях зростання D. grandiflora зімкне
ність крон Pinus sylvestris не перевищує 35 %,
Betula pendula — 25 %, Quercus robur — 15 %. У
соснових лісах підлісок та підріст здебільшого
представлений поодинокими рослинами, в бе
резовососнових лісах він сформований Fran
gula alnus або Corylus avellana. У трав’яноча
гар ничковому ярусі виявлено від 17 (опис 5)
до 40 (опис 1) видів, екологоценотичний спектр
яких є різноманітним. Крім типових видів сос
нових лісів, добре представлені види узлісь
(Anthericum ramosum, Betonica officinalis, Campanu
la persicifolia, Fragaria vesca, Hypericum perforatum,
Semenivka
5
9
1
46
8
7 3
1
46
8
2
4.5 0 4.5 13.5 km9
1: 400 000
Рис. 1. Картосхема місцезнаходжень Digitalis grandiflora Mill. у долині р. Ревна
Fig. 1. Location map of Digitalis grandiflora Mill. in the valley of the river Revna
33ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 3
Digitalis grandiflora Mill. у долині р. Ревна (Чернігівська обл.)
Таблиця 1. Геоботанічні описи угруповань з участю Digitalis grandiflora Mill.
Table 1. Geobotanical releves of communities with the Digitalis grandiflora Mill. participation
№ опису 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Площа ділянки, м2 300 225 400 300 300 625 400 400 225
Зімкненість крон деревостану, % 45 40 30 35 35 50 40 45 55
Висота деревостану, м 16 14 14 16 16 20 18 20 14
Зімкненість крон чагарників, % 3 <1 <1 5 <1 <1 3 25 30
Висота чагарників, м 1,5 0,7 0,8 1,5 0,7 0,8 1,0 3,0 2,0
Проективне покриття трав’яночагарничкового
ярусу, %
40 50 45 20 10 40 50 50 65
Проективне покриття мохового ярусу, % 40 25 25 30 35 15 10 <1 <1
Синтаксон (за домінантною класифікацією) Pc Ph Pp Bc Bf
Деревостан
Betula pendula Roth 5 + + + 5 10 25 25
Malus sylvestris Mill. +
Pinus sylvestris L. 35 35 30 30 35 35 30 30 25
Quercus robur L. 15 10 + 5 + 15 + + 10
Ярус чагарників та підріст
Acer tataricum L. + +
Acer negundo L. 2 + 5 + +
Acer platanoides L. + +
Betula pendula Roth + + + +
Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. ex Woł.) Klásk. + + + + +
Corylus avellana L. + + + + 25
Euonymus verrucosа Scop. + + + + + +
Frangula alnus Mill. + + + 30
Malus sylvestris Mill. +
Picea abies (L.) H. Karst. + +
Rubus idaeus L. +
Sorbus aucuparia L. + + + + 2 +
Viburnum opulus L. +
Трав’яночагарничковий ярус
Achillea submillefolium Klokov et Krytzka + + + + +
Anthericum ramosum L. + + +
Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm. +
Betonica officinalis L. + + + +
Campanula persicifolia L. + + + + +
Carex brizoides L. 1
Carlina biebersteinii Bernh. ex Hornem. +
Centaurea jacea L. + +
Chamaenerion angustifolium (L.) Scop. + 5 5 +
Chelidonium majus L. + + +
Chimaphila umbellata (L.) W.P.C. Barton + + +
Clinopodium vulgare L. + + +
Cruciata glabra (L.) Ehrend. 5
Convallaria majalis L. 25 25 + 10 5 + 5 35 30
Crataegus pentagyna Waldst. et Kit. +
Dactylis glomerata L. + +
Digitalis grandiflora Mill. + + + + + + + + +
34 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 3
О.В. Лукаш, П.А. Бузунко, О.О. Рак
Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs 3 + + + + +
Dryopteris filixmas (L.) Schott +
Conyza canadensis (L.) Cronq. 5 + + + +
Euonymus verrucosus Scop. + + + + + + + +
Festuca gigantea (L.) Vill. 3
Festuca ovina L. + +
Festuca rubra L. + +
Fragaria vesca L. + + + + 5 +
Frangula alnus Mill. + + + + + +
Galeopsis tetrahit L. +
Galium mollugo L. +
Galium odoratum (L.) Scop. + + + +
Glechoma hirsuta Waldst. et Kit. + + + +
Hieracium pilosella L. + +
Hieracium umbellatum L. +
Hypericum perforatum L. + + + +
Jasione montana L. + + + +
Kadenia dubia (Schkuhr) Lavrova & V.N. Tikhom. +
Koeleria glauca (Spreng.) DC. + +
Knautia arvensis (L.) Coult. +
Lathyrus vernus (L.) Bernch. +
Lathyrus niger (L.) Bernch. +
Leontodon autumnalis L. + +
Lilium martagon L. + + + +
Luzula pilosa (L.) Willd. + + +
Lysimachia vulgaris L. + +
Majanthemum bifolium (L.) F.W.Schmidt + + + + + + + + +
Melampyrum pratense L. + + + +
Melampyrum nemorosum L. + +
Milium effusum L. +
Molinia caerulea (L.) Moench + 15
Peucedanum oreoselinum (L.) Moench + + +
Pimpinella saxifraga L. + +
Platanthera bifolia (L.) Rich. + + + +
Poa pratensis L. + + + + +
Polygonatum odoratum (Mill.) Druce 5 + + + + + +
Potentilla erecta (L.) Hampe + + + +
Potentilla alba L + + + + + +
Prunella vulgaris L. + + +
Pteridium aquilinum (L.) Kuhn + 5 + + + 30 25 5 +
Quercus robur L. +
Ranunculus repens L. + + +
Rubus caesius L. 10
Rubus saxatilis L. + + +
Rumex acetosa L. + + +
Rumex acetosella L. + + +
Rumex obtusifolius L. +
Sambucus racemosa L. + 3 + + +
Saponaria officinalis L. + + +
Продовження Табл. 1 / Continuation of the Table 1
№ опису 1 2 3 4 5 6 7 8 9
35ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 3
Digitalis grandiflora Mill. у долині р. Ревна (Чернігівська обл.)
Sedum telephium L. + + +
Solidago virgaurea 1 + + + + +
Stachys sylvatica L. +
Stellaria holostea L. + + + + + +
Stenactis annua (L.) Cass. + + + + +
Tanacetum vulgare L. + + +
Trientalis europaea L. + + + + + +
Trifolium arvense L. + +
Ulmus laevis Pall. + + + + +
Urtica dioica L. + + + +
Vaccinium myrtillus L. + 3
Vaccinium vitisidaea L. + +
Veronica chamaedrys L. +
Veronica officinalis L. + + +
Vicia cracca L. + +
Viola canina L. + + +
Viscaria vulgaris Bernh. + + + + +
Моховий ярус
Pleurozium schreberi (Brid.) Mitt. 40 25 25 30 35 15 10 +
Polytrichum commune Hedw. + 1 3 + + 5 +
Polytrichum juniperinum Hedw. + 4 2 5 + + + + +
Синтаксон (за екологофлористичною класифікацією) PP CP QP
Місця виконання описів, дати, автори:
1 — Чернігівська обл., Семенівський рн, кв. 62 (виділ 9) Семенівського лісництва, Семенівський держліс
госп, 04.06.2015, П.А. Бузунко
2 — Чернігівська обл., Семенівський рн, кв. 62 (виділ 11) Семенівського лісництва, Семенівський держліс
госп, 07.06.2014, П.А. Бузунко
3 — Чернігівська обл., Семенівський рн, заповідне урочище «Радомська дача», кв. 62 (виділ 9) Радомського
лісництва, 05.07.2017, П.А. Бузунко
4 — Чернігівська обл., Семенівський рн, кв. 62 (виділ 7) Семенівського лісництва, Семенівський держліс
госп, 04.06.2015, П.А. Бузунко
5 — Чернігівська обл., Семенівський рн, заповідне урочище «Базарна роща», кв. 48 (виділ 7) Семенівського
лісництва, 24.06.2015, П.А. Бузунко
6 — Чернігівська обл., Семенівський рн, кв. 62 (виділ 12) Семенівського лісництва, Семенівський держліс
госп, 07.06.2014, П.А. Бузунко
7 — Чернігівська обл., Семенівський рн, заповідне урочище «Радомська дача», кв. 62 (виділ 17) Радомського
лісництва, 05.07.2017, П.А. Бузунко
8 — Чернігівська обл., Семенівський рн, околиці с. Крути Другі, урочище «Великий бір», кв. 62 (виділ 14)
Семенівського лісництва, Семенівський держлісгосп, 30.05.2014, О.В Лукаш
9 — Чернігівська обл., Семенівський рн, ліс поблизу болота «Кривуша», кв. 50, Семенівське лісництво, Се
ме нівський держлісгосп (N 52°10'14,1"; EO 32°40'24,4"), 24.08.2009, О.В. Лукаш
Синтаксон (за домінантною класифікацією): Pc (описи 1, 2) — Pinetum (sylvestris) convallariosum (majalis),
Ph (описи 3—5) — Pinetum (sylvestris) hylocomiosum, Pp (описи 6, 7) — Pinetum (sylvestris) pteridiosum (aquilini), Bc
(опис 8) — Betuleto (pendulae)Pinetum (sylvestris) coryloso (avellanae)convallariosum (majalis), Bf (опис 9) — Betuleto
(pendulae)Pinetum (sylvestris) franguloso (alni) convallariosum (majalis).
— Диференціюючі види відповідних асоціацій (за екологофлористичною класифікацією).
Синтаксон (за екологофлористичною класифікацією): PP (описи 1—3) — PeucedanoPinetum W.Matuszkiewicz
(1962) 1973, CP (описи 4—7) — Corylo avellanaePinetum sylvestris Bulokhov et Solomeshch 2003, QP (описи 8—9) —
QuercoPinetum (W. Matuszkiewicz 1981) J. Matuszkiewicz 1988 molinietosum J. Matuszkiewicz 1982.
Закінчення табл. 1 / Ending of the Table 1
№ опису 1 2 3 4 5 6 7 8 9
36 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 3
О.В. Лукаш, П.А. Бузунко, О.О. Рак
Potentilla alba, Viscaria vulgaris), лучних фі то
ценозів (Achillea submillefolium, Poa pratensis, Ra
nunculus repens, Tanacetum vulgare), широ ко лис
тяних лісів (Stellaria holostea, Galium odoratum,
Glechoma hirsuta, Lilium martagon) і бу р’яни (Co
nyza сanadensis, Phalacroloma annuum, Sapona
ria officinalis).
Згідно з екологофлористичною класифіка
цією синтаксономічну приналежність фітоце
нозів з участю D. grandiflora можна описати
асоціаціями PeucedanoPinetum, Corylo avella
naePinetum sylvestris та субасоціацією Querco
Pinetum molinietosum, виділеними за наявністю
диференціюючих видів, які в табл. 1 відпо від но
позначені. Для порівняння в сусідньому Не ру
соДеснянському фізикогеографічно му райо
ні D. grandiflora трапляється в дубовосо с нових
лісах, які належать до асоціації Potentilloalbae
Quercetum Libbert 1933, а також в угрупованнях
асоціацій Vaccinio myrtilliQuercetum roboris Bu
lokhov et Solomeshch 2003, Pulmonario obscurae
Quercetum roboris Bulokhov et Solomeshch 2003,
Lathyro nigriQuercetum Bulokhov et Solomeshch
2003 [5]. В інших фізикогео гра фіч них райо
нах Східного Полісся вид відзначено в світлих
Рис. 2. Спектри онтогенетичних станів популяції Di
gitalis grandiflora Mill. у кв. 62 (виділ 12) Семенівського
лісництва Семенівського держлісгоспу в 2015— 2018 рр.:
p — проростки; j — ювенільні рослини; im — імматурні
рослини; v — віргінільні рослини; g — генеративні рос
лини; s — сенільні рослини
Fig. 2. Spectrums of ontogenetic states of Digitalis grandi
flora Mill. population in the block 62 (plot 12) of Seme
nivske Forestry, Semenivske State Forestry Agency in 2015—
2018: p — sprouts; j — juvenile plants; im — immature plants;
v — virgin plants; g — generative plants; s — senile plants
0
10
20
30
40
50
A
m
ou
nt
o
f
in
di
vi
du
al
s
2015 2016 2017 2018
Ontogenetic state
p j
im v
g s
мішаних лісах, на їх уз ліс сях та ділянках з по
верхневим заляганням кар бонатних порід, де
D. grandiflora за фік со ва ний у 21—40 % описів
угруповань, які належать до союзів Convallario
majaliQuer cion ro boris Shevchyk et al. 1996, Pino
Quercion Medw.Korn. 1959 та Geranion sanguinei
R.Tx. in Th. M- l ler 1962 [7].
На ділянках, де здійснено описи 1—5 та
7—9, зафіксовано 8—12 імматурних та генера
тивних рослини. Детально досліджено попу
ляцію в кв. 62 (виділ 12) Семенівського ліс
ництва Семенівського держлісгоспу (рис. 2).
Популяція D. grandiflora протягом усього
пе ріоду спостережень залишалася повночлен
ною, а її спектр — лівобічним (переважали
прегенеративні рослини). Лише у 2017 та 2018 рр.
спостерігали незначні відхилення у співвід
ношенні кількості імматурних, віргінільних і
генеративних рослин. У 2016 та 2017 рр. від
значено зменшення кількості проростків та
ювенільних особин. У 2018 р. спостерігали
максимальну кількість проростків. Такі коли
вання чисельності рослин різних вікових ста
нів можна пояснити посушливими весняно
літніми періодами у 2016 та 2017 рр. і достат
ньою кількістю опадів у 2018 р. Видовий склад
та кількісні показники фітоценозу протягом
2016—2018 рр. мало відрізнялися від описано
го у 2015 р. соснового лісу орлякового, лише
проективне покриття Pteridium aquilinum збіль
шилося на 23 %. Відомо, що в рідкісних рос
лин співвідношення онтогенетичних станів у
популяціях може варіювати, ці варіації іноді
мало пов’язані зі стійкістю виду [4].
На ділянці, де проводили моніторинг чи
сельності популяції D. grandiflora, 07.09.2015 р.
було зібране насіння рослин, яке висіяли на
всі дослідні ділянки 04.10.2015 р. Появу про
ростків спостерігали в кінці квітня — середині
травня 2016 р. (табл. 2). Схожість насіння в усіх
варіантах дослідів не перевищувала 55—60 %.
У перший рік життя особини виду D. grandiflo
ra проходять стан проростків, ювенільний, ім
матурний стан та вступають у період спокою у
віргінільному стані. На досліджуваних ділян
ках появу проростків (рис. 3, р) спостерігали в
різні терміни (див. табл. 2).
37ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 3
Digitalis grandiflora Mill. у долині р. Ревна (Чернігівська обл.)
Ювенільний стан (рис. 3, j) починається з
появою третього справжнього листка через
2—3 тиж після появи сходів і триває до фор
мування прикореневої розетки із 7—12 лист
ків (за даними [10, 13], — до 18), відмирання
сім’ядолей, росту головного пагона. В ім ма
тур них рослин (рис. 3, im) прикоренева ро
зетка зберігається, висота пагона — 18—27 см,
кількість листків збільшується (в окремих
особин — до 18—20), три нижні листки від
мирають. Календарні межі імматурного стану
припадали на останню декаду липня — по
чаток вересня. Віргінільний стан (рис. 3, v)
триває до початку вегетативного сезону дру
Таблиця 2. Середні дати настання окремих фенофаз Digitalis grandiflora в культурі та природі
Table 2. The course of individual phenophases of Digitalis grandiflora in culture and nature
Фенофаза
Місцезростання
Ділянка А Ділянка Б Ділянка В Ділянка Г
Природна
популяція
Поява проростків 30.04.2016 12.05.2016 04.05.2016 16.05.2016 04.05.2016
Формування перших
справжніх листків
28.05.2016 09.06.2016 06.06.2016 14.06.2016 04.06.2016
Масове квітування 16.06.2017 28.06.2017 25.06.2017 28.06.2017 26.06.2017
Рис. 3. Онтогенетичні стани Digitalis grandiflora Mill.: p — проростки; j — юве
нільні рослини; im — імматурні рослини; v — віргінільні рослини; g — генера
тивні рослини
Fig. 3. Ontogenetic states of Digitalis grandiflora Mill.: p — sprouts; j — juvenile
plants; im — immature plants; v — virgin plants; g — generative plants
гого року життя. Розвиток рослини супрово
джується збільшенням розмірів пазушних бру
ньок (до 0,8 см завдовшки). На другому році
життя спостерігали генеративні рослини, в
яких з’явилися молоді стеблові листки (ро
зеткові відмирали) та генеративні бруньки.
Пагін з китицею висотою від 45 до 75 см. По
чаток масового квітування спостерігали в дру
гій половині червня.
На ділянці А лісопаркового культур фі
тоценозу відзначено прискорений перебіг
фе нофаз порівняно з іншими ділянками
(див. табл. 2). У цілому зафіксовано відста
вання від 4—5 (поява проростків) до 7—9 днів
p j im v g
38 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 3
О.В. Лукаш, П.А. Бузунко, О.О. Рак
(початок масового квітування) в проходженні
рослинами тих чи інших фенофаз у природ
них умовах порівняно з культурою. Ймовірно,
це спричинено повноцінним застосуван
ням агротехнічних прийомів при вирощуван
ні рослин.
Вимірювання кількості генеративних паго
нів, їх висоти, ширини і довжини листків,
кількості квіток на пагоні проведено в період
масового квітування (з 16.06.2017 до 25.06.2017 р.)
Кількість плодів і насінин у плоді підраховува ли
02.09.2017 р. (табл. 3).
За досліджуваними морфологічними озна
ками значної різниці між середніми значен
нями морфометричних показників in situ та ex
situ немає. Більш значущі відмінності зафік
совано лише для середньої ширини листкової
пластинки, яка помітно більша в рослин, які
культивували в природній екосистемі.
Більшу варіативність відзначено для коефі
цієнта мінливості (CV), який характеризує
мінливість популяцій. Найвищі значення CV,
які свідчать про значну мінливість ознаки
(≥ 21 %), виявлено для кількості генеративних
пагонів, їх висоти (для рослин, висіяних у лісо
вих екосистемах) та кількості квіток на пагоні
(для рослин природної популяції). Для біль
шості морфологічних ознак були характерні
середні значення мінливості (21 % ≥ CV ≥ 11 %).
Ознаками з незначною мінливістю (CV < 11 %)
у рослин, вирощених у культурі, були ширина
лист ка, кількість квіток на пагоні та кількість
насінин у плоді. Збільшення рівня мінливості
морфологічних ознак у природних системах
пояснюємо більшим генетичним різноманіт
тям виду та умовами середовища, подібність
середніх значень морфологічних ознак рос
лин при вирощуванні in situ та ex situ — впли
вом схожих абіогенних чинників (освітленість
ділянок, склад ґрунтів та їх зволоження), від
мінність за перебігом фенологічних фаз між
рослинами природної популяції, рослинами,
висіяними в лісі та вирощеними ex situ, —
впливом чинників, які мали різні величини в
однакові періоди часу, зокрема, температури
(в лісових екосистемах зазвичай нижча) та між
видової конкуренції.Т
аб
ли
ця
3
. М
ор
ф
ом
ет
ри
чн
і п
ок
аз
ни
ки
D
ig
it
a
li
s
gr
a
n
d
if
lo
ra
T
ab
le
3
. M
or
ph
om
et
ri
c
in
di
ce
s
of
D
ig
it
a
li
s
gr
a
n
d
if
lo
ra
О
зн
ак
а
Д
іл
ян
к
а
А
Д
іл
ян
к
а
Б
Д
іл
ян
к
а
В
Д
іл
ян
к
а
Г
П
ри
ро
дн
а
п
оп
ул
яц
ія
X
±
S
x
C
V,
%
X
±
S
x
C
V,
%
X
±
S
x
C
V,
%
X
±
S
x
C
V,
%
X
±
S
x
C
V,
%
К
іл
ьк
іс
ть
г
ен
ер
ат
и
вн
и
х
п
аг
он
ів
,
ш
т.
2,
30
±
0
,0
3
13
,0
2,
20
±
0
,0
3
13
,6
2,
20
±
0
,0
6
27
,3
2,
2
±
0
,0
5
22
,7
2,
1
±
0
,0
5
23
,8
В
и
со
та
г
ен
ер
ат
и
вн
ог
о
п
аг
он
а,
м
0,
60
±
0
,0
1
16
,7
0,
60
±
0
,0
1
16
,7
0,
60
±
0
,0
3
50
0,
6
±
0
,0
2
33
,5
0,
6
±
0
,0
3
50
Ш
и
ри
н
а
ли
ст
к
а,
с
м
3,
60
±
0
,0
4
11
,1
3,
80
±
0
,0
3
7,
9
3,
70
±
0
,0
3
8,
1
3,
9
±
0
,0
4
10
,3
4,
0
±
0
,0
5
12
,5
Д
ов
ж
и
н
а
ли
ст
к
а,
с
м
14
,7
0
±
0
,1
8
12
,2
14
,7
0
±
0
,2
2
15
14
,8
0
±
0
,2
2
14
,9
14
,7
±
0
,3
20
,4
14
,8
±
0
,2
8
18
,9
К
іл
ьк
іс
ть
к
ві
то
к
н
а
п
аг
ін
,
ш
т.
25
,5
0
±
0
,3
8,
5
26
,0
0
±
0
,3
4
9,
4
25
,0
0
±
0
,7
2
20
,8
25
,5
±
0
,7
2
20
,4
26
±
0
,7
6
21
,1
К
іл
ьк
іс
ть
п
ло
ді
в,
ш
т.
19
,5
0
±
0
,4
5
15
,3
19
,5
0
±
0
,4
5
15
,3
19
,0
0
±
0
,5
2
17
,9
19
,5
±
0
,5
1
17
,3
20
±
0
,6
2
20
,7
К
іл
ьк
іс
ть
н
ас
ін
и
н
у
п
ло
ді
,
ш
т.
60
,3
0
±
0
,5
5
9,
1
59
,5
0
±
0
,5
3
9,
0
58
,6
0
±
0
,8
4
14
,3
60
,1
±
0
,8
5
14
,1
59
,8
±
0
,9
3
15
,6
39ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 3
Digitalis grandiflora Mill. у долині р. Ревна (Чернігівська обл.)
Висновки
У долині р. Ревна D. grandiflora трапляється на
дерновослабкопідзолистих ґрунтах у світлих
соснових та березовососнових лісах, флорис
тичний склад яких дуже подібний до узлісних
угруповань.
Одна з найбільших популяцій D. grandiflora
протягом чотирьох років спостережень (2015—
2018) характеризувалася як повночленна з лі
вобічним спектром. Незначні відхилення у
співвідношенні особин різних вікових станів
пов’язані зі зменшенням зволоженості ґрунту
протягом вегетаційного сезону.
У культурі виявлено прискорене (на 1—2 тиж)
проходження фенофаз.
За морфометричними показниками гене
ративні рослини in situ та ex situ суттєво не від
різняються, що пов’язано з подібністю абіо
ген них чинників місць їх існування (ос віт
леність ділянок, склад ґрунтів та їх зволо
ження).
Одним з ефективних заходів збереження ре
гіонально рідкісного виду D. grandiflora є його
вирощування в культурі.
Автори вдячні студенту Іллі Левченку за до
помогу при проведенні польових досліджень, а
та кож аспірантам Ганні Данько та Олександру
Яковенку за допомогу при оформленні ілюстра
тивного матеріалу статті.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Андрієнко Т.Л. Офіційні переліки регіонально рід
кісних рослин адміністративних територій Ук раї ни
(довідкове видання) / Т.Л. Андрієнко, М.М. Пере
грим. — К.: Альтерпрес, 2012. — 148 с.
2. Биология и экология основных видов полезных
рас тений на Южном Урале / Кучеров Е.В., Мулда
шев А.А., Галеева А.Х. [и др.]. — М. : Наука, 1993. —
232 с.
3. Дюрягина Г.П. К методике интродукции редких и
исчезающих растений / Г.П. Дюрягина // Ботан.
журн. — 1982. — Т. 67, № 5. — С. 679—687.
4. Злобин Ю.А. Популяции редких видов растений:
теоретические основы и методика изучения /
Ю.А. Злобин, В.Г. Скляр, А.А. Клименко. — Сумы:
Университетская книга, 2013. — 439 с.
5. Красная книга Брянской области. Ред.: Булохов А.Д.,
Панасенко Н.Н., Семенищенков Ю.А., Ситнико
ва Е.Ф. — Брянск : РИО БГУ, 2016. — 432 с.
6. Лапин П.И. Методика фенологических наблюде
ний в ботанических садах СССР / П.И. Лапин. —
М.: Издво ГБС АН СССР, 1975. — 27 с.
7. Лукаш О.В. Флора судинних рослин Східного По
лісся: історія дослідження, конспект / О.В. Лу
каш. — К.: Фітосоціоцентр, 2008. — 436 с.
8. Мельник В.И. Редкие виды флоры равнинных ле
сов Украины / В.И. Мельник. — К.: Фитосоцио
центр, 2000. — 212 с.
9. Панченко С.М. Лесная растительность Националь
ного природного парка «ДеснянскоСта ро гут
ский» : монография / С.М. Панченко ; [под общ.
ред. В.А. Соломахи]. — Сумы : Университетская
книга, 2013. — 312 с.
10. Польникова Е.Н. Онтогенез Digitalis grandiflora
Mill. в условиях культуры Республики Алтай /
Е.Н. Польникова // Проблемы ботаники Южной
Сибири и Монголии: Материалы IV Междунар.
науч.практ. конф. (12—14 декабря 2005 г., Барна
ул). — Барнаул: Алтайские страницы, 2005. —
С. 96—99.
11. Рогович А.С. Обозрение семенных и высших спо
ровых растений, входящих в состав флоры губер
ний Киевского учебного округа: Волынской, По
дольской, Киевской, Черниговской и Полтавской /
А.С. Рогович // Университетские известия. — 1869. —
№ 3. — С. 177—200.
12. Рязанова Л.Г. Основы статистического анализа ре
зультатов исследований в садоводстве: учеб.метод.
пособие / Л.Г. Рязанова, А.В. Проворченко, И.В. Гор
бунов. — Краснодар: КубГАУ, 2013. — 61 с.
13. Сальникова Л.И. Формирование морфологической
и анатомической структуры Digitalis gran diflora
Mill. (Scrophulariaceae) в прегенеративный период
онтогенеза / Л.И. Сальникова, А.А. Колодезная //
Окружающая среда и менеджмент природных ре
сурсов: Тез. докл. III Междунар. конф., г. Тюмень,
6—8 ноября 2012 г. — Тюмень: Издво Тюмен. гос.
унта, 2012. — С. 191—194.
14. Семенищенков Ю.А. Синтаксономия лесной рас
тительности бассейна Верхнего Днепра в пределах
Российской Федерации / Ю.А. Семенищенков //
Вестн. Брян. гос. унта. Сер. точные и естественные
науки. — 2013. — № 4. — С. 151—154.
15. Сравнительный анализ развития особей ряда ред
ких видов растений в культуре и природной флоре
Удмуртии / О.Г. Баранова, О.Н. Дедюхина, О.А.
Крамарь [и др.] // Вестн. Удмурт. унта. Сер. биоло
гия. Науки о Земле. — 2009. — №1. — С. 3—14.
16. Удосконалена схема фізикогеографічного райо
нування України / А.М. Маринич, Г.О. Пархомен
ко, О.М. Петренко, П.Г. Шищенко // Укр. гео
граф. журн. — 2003. — № 1. — С. 21—32
17. Физикогеографическое районирование Украин
ской ССР / Под ред. В.П. Попова, А.М. Маринича,
40 ISSN 16056574. Plant introduction, 2019, № 3
О.В. Лукаш, П.А. Бузунко, О.О. Рак
А.И. Ланько. — К.: Издво Киев. унта, 1968. —
684 с.
18. Чиков П.С. Атлас ареалов и ресурсов лекарствен
ных растений СССР / П.С. Чиков. — М.: Карто
графия, 1983. — 340 с.
19. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbioro
wisk ro. linnych Polski / W. Matuszkiewicz. — Warsza
wa : Wydawnictwo Naukowe PAN, 2001. — 538 p.
Рекомендував В.І. Мельник
Надійшла 10.02.2019
REFERENCES
1. Andriienko, T.L. and Perehrym, M.M. (2012), Ofi
tsiini pereliky rehionalno ridkisnykh roslyn administ
ratyvnykh terytorii Ukrainy (dovidkove vydannia)
[Official lists of regional rare plants of administrative
territories of Ukraine (reference book)]. Kyiv: Alter
pres, 148 p.
2. Kucherov, E.V. Muldashev, A.A. Galeyeva, A.Kh.,
Maslova, N.V., Sirayeva, S.M. and Shchelokova, L.G.
(1993), Biologiya i ekologiya osnovnykh vidov po
leznykh rasteniy na Yuzhnom Urale [Biology and
ecology of the main species of useful plants in the
Southern Urals]. Moscow: Nauka, 232 p.
3. Dyuryagina, G.P. (1982), K metodike introduktsii red
kikh i ischezayushchikh rasteniy [On the method of in
troducing rare and endangered plants]. Botanicheskiy
zhurnal [Botanical Journal], vol. 67, N 5, pp. 679—687.
4. Zlobin, Yu.A., Sklyar, V.G. and Klimenko, A A. (2013),
Populyatsii redkikh vidov rasteniy: teoreticheskiye os
novy i metodika izucheniya [Populations of rare spe
cies of plants: the theoretical foundations and method
ology of study]. Sumy, Universitetskaya kniga, 439 p.
5. Bulokhov, A.D., Panasenko, N.N., Semenishchenkov,
Yu.A. and Sitnikova, E.F. (2016), Krasnaya kniga Bryan
skoy oblasti [Red Data Book of the Bryansk region].
Bryansk, RIO BGU, 432 p.
6. Lapin, P.I. (1975), Metodika fenologicheskikh nablyu
deniy v botanicheskikh sadakh SSSR [Methods of
phe nological observations in the botanical gardens of
the USSR]. Moscow: Izdatelstvo Glavnogo bota ni
cheskogo sada AN SSSR, 27 p.
7. Lukash, O.V. (2008), Flora sudynnykh roslyn Skhid
noho Polissia: istoriia doslidzhennia, konspekt [The
flora of the Eastern Polissia vascular plants: the history
of the study, summary]. Kyiv: Fitosotsiotsentr, 436 p.
8. Melnik, V.I. (2000), Redkiye vidy flory ravninnykh le
sov Ukrainy [Rare species of the flora of the plain for
est of Ukraine]. Kyiv: Fitosotsiotsentr, 212 p.
9. Panchenko, S.M. (2013), Lesnaya rastitelnost Natsio
nalnogo prirodnogo parka “DesnyanskoStarogutskiy” :
monografIya [Forest vegetation of National Nature Park
“DesnianskoStarogutsky”]. Sumy: Universitetska ya
kniga, 312 p.
10. Polnikova, E.N. (2005), Ontogenez Digitalis grandiflo
ra Mill. v usloviyakh kultury Respubliki Altay [Onto
geny of Digitalis grandiflora Mill. in cultural condi
tions in the Altai republic]. Problemy botaniki Yuzh
noy Sibiri i Mongolii: Materialy IV Mezhdunarodnoy
nauch noprakticheskoy konferentsii (12 — 14 dekabrya
2005 g., Barnaul) [Problems of Botany of Southern Sibe
ria and Mongolia: Materials of the IV International Sci
entific and Practical Conference (12—14 December 2005,
Barnaul)]. Barnaul: Altayskiye stranitsy, pp. 96—99.
11. Rogovich, A.S. (1869), Obozreniye semennykh i vys
shikh sporovykh rasteniy. vkhodyashchikh v sostav flo
ry guberniy Kiyevskogo uchebnogo okruga: Volynskoy,
Podolskoy, Kiyevskoy, Chernigovskoy i Poltavskoy
[Re view of Seed and Higher Spore Plants Belonging to
the Flora of the Provinces of the Kyiv School District:
Volyn, Podolia, Kiev, Chernigov and Poltava]. Univer
sitetskiye Izvestiya [University News], N 3, pp. 177—
200.
12. Ryazanova, L.G., Provorchenko, A.V. and Gorbunov, I.V.
(2013), Osnovy statisticheskogo analiza rezultatov issle
dovaniy v sadovodstve: ucheb.metod. posobiye [Fun
damentals of statistical analysis of the results of re
search in gardening: a training manual]. Krasnodar:
KubGAU, 61 p.
13. Salnikova, L.I. and Kolodeznaya, A.A. (2012), Formi
rovaniye morfologicheskoy i anatomicheskoy struktury
Digitalis grandiflora Mill. (Scrophulariaceae) v pregene
rativnyy period ontogeneza [Formation of morphologi
cal and anatomical structure of Digitalis grandiflora Mill.
(Scrophulariaceae) in pregenerative period of ontog
eny]. Okruzhayushchaya sreda i menedzhment prirod
nykh resursov: Tezisy dokladov III Mezhdunarodnoy
konferentsii, g. Tyumen, 6—8 noyabrya 2012 g. [Envi
ronment and Natural Resources Management: Ab
stracts of the III International Conference, Tyumen,
November 6—8, 2012]. Tyumen: Izdatelstvo Tyumen
skogo gosudarstvennogo universiteta, pp. 191—194.
14. Baranova, O.G., Dedyukhina, O.N., Kramar, O.A.,
Markova, E.M. and Yagovkina, O.V. (2009), Sravnitel
nyy analiz razvitiya osobey ryada redkikh vidov ras
teniy v kulture i prirodnoy flore Udmurtii [Compara
tive analysis of specimens development of rare plant
species in culture and natural flora Udmurtia]. Vestnik
Udmurtskogo universiteta. Seriya biologiya. Nauki o
Zemle [Bulletin of Udmurt University. Biology series.
Earth sciences]. N1, pp. 314.
15. Marynych, A.M., Parkhomenko, H.O., Petrenko, O.M.
and Shyshchenko, P.H. (2003), Udoskonalena skhema
fizykoheohrafichnoho raionuvannia Ukrainy [The
improved scheme of physicalgeographical zoning of
Ukraine]. Ukrainskyi geohrafichnyi zhurnal [Ukrain
ian Geographical Journal], N1, pp. 21—32.
16. Popov, V.P., Marinich, A.M. and Lanko, A.I. (1968),
Fizikogeograficheskoye rayonirovaniye Ukrainskoy SSR
41ISSN 16056574. Інтродукція рослин, 2019, № 3
Digitalis grandiflora Mill. у долині р. Ревна (Чернігівська обл.)
[Physical and geographical zoning of Ukrainian SSR].
Kyiv: Izdatelstvo Kyivskogo universiteta, 684 p.
17. Semenishchenkov, Yu.A. (2013), Sintaksonomiya les
noi rastitelnosti basseina Verkhnego Dnepra v prede
lakh Rossiiskoi Federatsii [Syntaxonomy of the forest
vegetation of the Upper Dnepr basin within the Rus
sian Federation]. Vestnik Bryanskogo gos. unta. Ser.
tochnye i estestvennye nauki [The Bryansk State Uni
versity Herald. Exact and natural sciences], N 4,
pp. 151—154.
18. Chikov, P.S. (1983), Atlas arealov i resursov lekarstven
nykh rasteniy SSSR [Atlas of habitats and resources of
medicinal plants of the USSR]. Moscow: Kartografiya,
340 p.
19. Matuszkiewicz, W. (2001), Przewodnik do oznaczania
zbiorowisk ro/ linnych Polski [Guide to the determina
tion of plant communities in Poland]. Warszawa: Wy
dawnictwo Naukowe PAN, 538 p.
Recommended by V.I. Melnyk
Received 10.02.2019
А.В. Лукаш 1, П.А. Бузунко 1, А.А. Рак 2
1 Национальный университет
«Черниговский коллегиум» имени Т.Г. Шевченко,
Украина, г. Чернигов
2 Национальный ботанический сад
имени Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
DIGITALIS GRANDIFLORA MILL. В ДОЛИНЕ
р. РЕВНА (ЧЕРНИГОВСКАЯ ОБЛ.)
Цель — выяснить экологоценотические осо бенности
Digitalis grandiflora Mill. вблизи север ной границы ареа
ла — в долине р. Ревна, сравнить течение онтогенеза
у растений in situ и ex situ.
Материал и методы. Местопроизрастания D. grandi
flora выявляли маршрутным методом. Геоботаниче
ские описания выполнены в пределах обнаруженных
популяций. При выращивании растений ех situ при
меняли необходимые агротехнические приемы. На
ступление определенной фенофазы фиксировали, ес
ли ее признаки наблюдали у 50 % особей + 1 особь.
Проводили подсчет особей разного онтогенетическо
го состояния. Применяли методы мор фо метрии рас
тений, а также методы математической статистики.
Результаты. Установлены фитоценотические усло
вия местопризрастаний в долине р. Ревна, онтогене
тическая структура популяций, фенологические осо
бенности, а также отличие морфометрических пара
метров D. grandiflora in situ и ех situ.
Выводы. В долине г. Ревна D. grandiflora встречает
ся в светлых сосновых и березовососновых лесах,
которые по флористическому составу близки к опуш
кам. В культуре выявлено ускоренное (на 1—2 нед)
прохождение фенофаз. По морфометрическим пока
зателям генеративные растения in situ и ех situ суще
ственно не отличаются.
Ключевые слова: долина р. Ревна, Черниговская обл.,
онтогенетическое состояние, фенофаза, Digitalis gran
diflora Mill., in situ, ex situ.
O.V. Lukash 1, P.A. Buzunko 1, O.O. Rak 2
1 T. G. Shevchenko National University “Chernihiv
Colehium”, Ukraine, Chernihiv
2 M.M. Gryshko National Botanical Garden, National
Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
DIGITALIS GRANDIFLORA MILL. IN THE VALLEY
OF THE RIVER REVNA (CHERNIHIV REGION)
Objective — to define the ecological and coenotic peculi
arities of Digitalis grandiflora near the northern boundary
of the area — in the valley of the River Revna; to compare
the ontogenesis of plants in situ and ex situ.
Material and methods. Detection of the locations of
D. grandiflora was carried out by the route method. Geo
botanical descriptions were done within the identified
populations. During the growing of plants ex situ, the nec
essary agrotechnical measures were carried out. The be
ginning of phenophase was recorded, if its features were
observed in 50 % + 1 individuals. The dissociation of on
togeny into separate discrete ontogenetic states and the
calculation of the ratio of individuals of different ontoge
netic states were carried out. Methods of morphometry of
plants and methods of mathematical statistics were used.
Results. D. grandiflora phytocoenotic habitats condi
tions are defined for the valley of the river Revna. The on
togenetic structure of D. grandiflora populations are de
termined. Phenological peculiarities, as well as the differ
ence in the morphometric parameters of D. grandiflora in
situ and ex situ are found out.
Conclusions. In the valley of the river Revna D. grandi
flora occurs in light pine or birch and pine forests, which
floristic composition is similar to forest margins. In cul
ture the species shows an accelerated (for 1—2 weeks)
passing of phenophases. According to morphometric in
dices, generative plants in situ and ex situ do not differ sig
nificantly.
Key words: the valley of the River Revna, Chernihiv Re
gion, ontogenetic state, phenophase, Digitalis grandiflora
Mill., in situ, ex situ.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1514 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:53:17Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/48/f863d5052c87f89306d8f1ce4fcb9d48.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-15142019-11-11T08:16:08Z Digitalis grandiflora Mill. in the valley of the river Revna (Chernihiv region) Digitalis grandiflora Mill. у долині р. Ревна (Чернігівська обл.) Lukash, O.V. Buzunko, P.A. Rak, O.O. Objective – to define the ecological and coenotic peculiarities of Digitalis grandiflora near the northern boundary of the area – in the valley of the River Revna; to compare the ontogenesis of plants in situ and ex situ. Material and methods. Detection of the locations of D. grandiflora was carried out by the route method. Geobotanical descriptions were done within the identified populations. During the growing of plants ex situ, the necessary agrotechnical measures were carried out. The beginning of phenophase was recorded, if its features were observed in 50 % + 1 individuals. The dissociation of ontogeny into separate discrete ontogenetic states and the calculation of the ratio of individuals of different ontogenetic states were carried out. Methods of morphometry of plants and methods of mathematical statistics were used. Results. D. grandiflora phytocoenotic habitats conditions are defined for the valley of the river Revna. The ontogenetic structure of D. grandiflora populations are determined. Phenological peculiarities, as well as the difference in the morphometric parameters of D. grandiflora in situ and ex situ are found out. Conclusions. In the valley of the river Revna D. grandiflora occurs in light pine or birch and pine forests, which floristic composition is similar to forest margins. In culture the species shows an accelerated (for 1–2 weeks) passing of phenophases. According to morphometric indices, generative plants in situ and ex situ do not differ significantly. Мета – з’ясувати еколого-ценотичні особливості Digitalis grandiflora Mill. поблизу північної межі ареалу – в долині р. Ревна, порівняти перебіг онтогенезу в рослин in situ та ex situ. Матеріал та методи. Місцезростання D. grandiflora виявляли маршрутним методом. Геоботанічні описи виконано в межах виявлених популяцій. При вирощуванні рослин ex situ проводили необхідні агротехнічні заходи. Настання певної фенофази фіксували, якщо її ознаки спостерігали в 50 % особин + 1 особина. Проводили підрахунок особин різного онтогенетичного стану. Застосовували методи морфометрії рослин, а також методи математичної статистики. Результати. Встановлено фітоценотичні умови місцезростань у долині р. Ревна, онтогенетичну структуру популяцій, фенологічні особливості, а також відмінність морфометричних параметрів D. grandiflora in situ та ex situ. Висновки. У долині р. Ревна D. grandiflora трапляється у світлих соснових та березово-соснових лісах, за флористичним складом близьких до узлісь. У культурі виявлено прискорене (на 1–2 тиж) проходження фенофаз. За морфометричними показниками генеративні рослини in situ та ex situ суттєво не відрізняються. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1514 10.5281/zenodo.3404104 Plant Introduction; Vol 83 (2019); 30-41 Інтродукція Рослин; Том 83 (2019); 30-41 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3466025 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1514/1460 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Lukash, O.V. Buzunko, P.A. Rak, O.O. Digitalis grandiflora Mill. у долині р. Ревна (Чернігівська обл.) |
| title | Digitalis grandiflora Mill. у долині р. Ревна (Чернігівська обл.) |
| title_alt | Digitalis grandiflora Mill. in the valley of the river Revna (Chernihiv region) |
| title_full | Digitalis grandiflora Mill. у долині р. Ревна (Чернігівська обл.) |
| title_fullStr | Digitalis grandiflora Mill. у долині р. Ревна (Чернігівська обл.) |
| title_full_unstemmed | Digitalis grandiflora Mill. у долині р. Ревна (Чернігівська обл.) |
| title_short | Digitalis grandiflora Mill. у долині р. Ревна (Чернігівська обл.) |
| title_sort | digitalis grandiflora mill. у долині р. ревна (чернігівська обл.) |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1514 |
| work_keys_str_mv | AT lukashov digitalisgrandifloramillinthevalleyoftheriverrevnachernihivregion AT buzunkopa digitalisgrandifloramillinthevalleyoftheriverrevnachernihivregion AT rakoo digitalisgrandifloramillinthevalleyoftheriverrevnachernihivregion AT lukashov digitalisgrandifloramilludolinírrevnačernígívsʹkaobl AT buzunkopa digitalisgrandifloramilludolinírrevnačernígívsʹkaobl AT rakoo digitalisgrandifloramilludolinírrevnačernígívsʹkaobl |