Зображення обкладинки

Особливості вегетативного розмноження деревних ліан родини Vitaceae Juss. в умовах інтродукції в Правобережному Лісостепу України

Objective — to investigate the effect of the growth-regulating drug “Kornevin” on the rooting and rhizogenesis of the semi lignified cuttings of wood vines of the genera Ampelopsis Michx. and Parthenocissus Planch. Vitaceae family in condition of introduction in Right-Bank of Forest-Steppe of Ukrain...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автор: Makovskyi, V.V.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1515
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860145051924955136
author Makovskyi, V.V.
author_facet Makovskyi, V.V.
author_sort Makovskyi, V.V.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-11-11T08:16:08Z
description Objective — to investigate the effect of the growth-regulating drug “Kornevin” on the rooting and rhizogenesis of the semi lignified cuttings of wood vines of the genera Ampelopsis Michx. and Parthenocissus Planch. Vitaceae family in condition of introduction in Right-Bank of Forest-Steppe of Ukraine, identify the optimal timing of the summer trimming. Using a patented utility model, improve the technology of summer planting of the studied taxa. Material and methods. The effect of drug “Kornevin” on the rooting rate and rhizogenesis of semi-lignified cuttings was investigated according to the method of vegetative propagation of plants using growth stimulants by R.Kh. Turetskaya and F.Ya. Polikarpova (1968). To determine the period when the ability of semi-lignified cuttings to form adventitious roots is the highest, cuttings were carried out once a decade, starting from the third decade of June to the third decade of July, and for P. tricuspidata ‘Veitchii’ – until the first decade of August inclusive, using the recommendations on the propagation of fruit and berry crops with green cuttings by F.Ya. Polikarpova (1990). Phenological phases were registered by the method of phenological observations in the botanical gardens of the USSR (1975). The technology of summer cuttings of plants of the taxa under study was improved using the utility model patent “The method of thermostress stimulation of root formation of stem cuttings for accelerated reproduction of ornamental tree-shrub deciduous plants” by I.I. Korshikov et al. (2009). Results. The application of drug “Kornevin” at a concentration of 1 and 2 g/l led to an increase in rooting and an increase in the number of adventitious roots of semi lignified cuttings. The use of a solution of the preparation at a concentration of 5 g/l resulted in an inhibitory effect. An increase in the concentration of the growth-regulating drug in the solution resulted in a decrease in the average length of adventitious roots in the cuttings. The highest percentage of rooting of semi-lignified cuttings was detected during the onset of the phenological phase of fruit fastening. The effect of the cold stressor had a positive effect on the rooting and rhizogenesis of semi-lignified cuttings. Conclusions. The optimum for stimulation of rooting, as well as the increase in the number of adventitious roots of the semi-lignified cuttings of the woody vines of Vitaceae family, is the concentration of growth-regulating preparation “Kornevin” in aqueous solution, which is 2 g/l. The most favorable period for summer cuttings coincides with the phenological phase of fruit fastening. The effect of a cold stressor has a positive effect on the rooting and rhizogenesis of semi-lignified cuttings.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.3404117
first_indexed 2025-07-17T12:53:18Z
format Article
fulltext 42 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 3 : 42—49 https://doi.org/ 10.5281/zenodo.3404117 УДК 582.782.2:581.165 В.В. МАКОВСЬКИЙ Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул.Тімірязєвська,1 e­mail: vitaliimakovskyi10@gmail.com http://orcid.org/0000­0001­6137­9542 ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ ДЕРЕВНИХ ЛІАН РОДИНИ VITACEAE JUSS. В УМОВАХ ІНТРОДУКЦІЇ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ Мета — дослідити вплив препарату «Корневін», який регулює ріст, на вкорінення і ризогенез напівздерев’янілих жив­ ців деревних ліан родів Ampelopsis Michx. і Parthenocissus Planch. родини Vitaceae Juss. в умовах інтродукції в Право­ бережному Лісостепу України, виявити оптимальні строки літнього живцювання; використовуючи запатентовану корисну модель, удосконалити технологію літнього живцювання рослин досліджуваних таксонів. Матеріал та методи. Вплив препарату «Корневін» на вкорінення і ризогенез напівздерев’янілих живців досліджу­ вали за методикою вегетативного розмноження рослин із застосуванням стимуляторів росту Р.Х. Турецької та Ф.Я. Полікарпової (1968). Для визначення періоду, коли здатність напівздерев’янілих живців утворювати адвентив­ ні корені є найвищою, живцювання проводили один раз на декаду з третьої декади червня до третьої декади липня, а для P. tricuspidata ‘Veitchii’ — до першої декади серпня включно згідно з рекомендаціями з розмноження плодових і ягід­ них культур зеленими живцями Ф.Я. Полікарпової (1990). Реєстрацію фенологічних фаз здійснювали за методикою фенологічних спостережень у ботанічних садах СРСР (1975). Технологію літнього живцювання рослин досліджуваних таксонів вдосконалювали з використанням патенту на корисну модель «Спосіб термостресової стимуляції корене­ утворення стеблових живців для прискореного розмноження декоративних деревно­кущових листяних рослин» І.І. Коршикова та ін. (2009). Результати. Застосування препарату «Корневін» у концентрації 1 і 2 г/л сприяло підвищенню вкорінення і збіль­ шенню кількості додаткових коренів напівздерев’янілих живців, а у концентрації 5 г/л — мало інгібувальний ефект. Збільшення концентрації препарату в розчині призводило до зменшення середньої довжини додаткових коренів у жив­ ців. Найбільший відсоток укорінення напівздерев’янілих живців відзначено в період зав’язування плодів. Дія холодового стресору позитивно впливала на вкорінення і ризогенез напівздерев’янілих живців. Висновки. Оптимальною для стимулювання вкорінення та збільшення кількості додаткових коренів на пів зде ре в’я­ нілих живців деревних ліан родини Vitaceae є концентрація препарату «Корневін» у водному розчині 2 г/л. Найсприят­ ливіший для літнього живцювання період збігається з фазою зав’язування плодів. Холодовий стресор позитивно впли­ ває на вкорінення і ризогенез напівздерев’янілих живців. Ключові слова: стимулятори ризогенезу, додаткові корені, строки живцювання, холодовий стресор. © В.В. МАКОВСЬКИЙ, 2019 Живцювання забезпечує отримання корене­ власних рослин, особливістю яких є генетична однорідність, а також фізіологічна і анатоміч­ на цілісність організму. За регенеративною здатністю живців та морфометричними по­ казниками додаткових коренів рослини поді­ ляють на важко­, середньо­ і легковкорінюва­ ні. На вкорінення живців впливає вік маточної рослини, тип і зрілість вибраних для живцю­ вання пагонів, строки та умови проведення живцювання [12]. На думку деяких авторів [14, 20], здатність до регенерації зумовлена також внутрішніми чинниками, які контролюють ініціацію додаткових коренів, відмінністю в ба лансі ендогенних ауксинів, кофакторів (ізо­ хлорогенова та хлорогенова кислоти) і пожив­ них речовин, тому навіть при дотриманні оп­ тимальних строків та режимів живцювання живці рослин різних видів укорінюються не­ однаково. Виявлено, що вкорінення зелених 43ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Особливості вегетативного розмноження деревних ліан родини Vitaceae Juss. в умовах... живців значною мірою спричинено відміннос­ тями в кліматичних умовах географічних ра­ йонів [16, 17, 19]. Вивчення репродуктивної та регенераційної здатності деревних ліан багать­ ма авторами засвідчило, що найефективнішим методом їх розмноження є жив цю вання [4, 6]. Деревні ліани родів Ampe lopsis Michx. і Parthe­ nocissus Planch. родини Vi taceae Juss. мають дуже високий потенціал формування додаткових ко­ ренів стебловими живцями [1—5, 10]. Вивчення особливостей розмноження зеле ними живцями інтродукованого на Далекому Схо ді P. quin que­ folia показало, що найсприятливішою для жив­ цювання є фаза за в’я зу ван ня плодів [18], а три­ валість періоду, коли здатність зелених живців утворювати додаткові корені є найвищою, становила близько 16 діб [4]. Про закономірності вегетативного розмно­ ження деревних ліан родини Vitaceae в умовах Правобережного Лісостепу України відомос­ тей небагато. Результати досліджень Н.М. Дой ко свідчать, що за умови використання стимуля­ торів ризогенезу ауксинової та ауксин­ци то кі ні­ нової природи рослини A. aconitifolia, A. bre vi pe­ dunculata, P. quinquefolia і P. tricuspidata ‘Veit chii’ легко вкорінюються як зеленими (70—85 %), так і здерев’янілими (75—83 %) живцями [5]. Дослі­ джуючи вегетативне розмноження деревних ліан зимовими живцями, О.М. Багацька вия­ вила, що відсоток вкорінення рослин P. quin­ quefolia, P. quinquefolia f. engelmannii та P. tri­ cuspidata ‘Veitchii’ становить 80—90 %, але при живцюванні зеленими живцями результати були значно гіршими. З посаджених живців P. tricuspidata ‘Veitchii’ вкоренилось близько 10 %, а застосування стимулятора ризогенезу ауксинової природи дало змогу підвищити вкорінюваність на 10 % [1]. Мета — дослідити вплив препарату «Корне­ він» на вкорінення і ризогенез напів зде ре в’я­ нілих живців деревних ліан родів Ampelopsis і Parthenocissus в умовах інтродукції в Правобе­ режному Лісостепу України, виявити опти­ мальні строки літнього живцювання; викорис­ товуючи запатентовану корисну модель, удо­ сконалити технологію літнього живцювання рослин досліджуваних таксонів. Матеріал та методи Предмет досліджень — вісім таксонів дерев­ них ліан з родів Ampelopsis і Parthenocissus: п’ять видів, які в природних умовах поширені в по­ мірних і субтропічних районах північної пів­ кулі та за ботаніко­географічним районуванням Землі А.Л. Тахтаджяна [13] належать до двох флористичних областей: Східноазійської — Am­ pelopsis aconitifolia Bunge., A. brevipedunculata (Ma­ xim.) Trautv., A. heterophylla (Thunb.) Siebold & Zucc., і Атлантично­північноамерикан ської — Parthenocissus inserta (Kern.) Fritsch. і P. quin­ quefolia (L.) Planch., а також дві форми — A. aco­ nitifolia f. glabra Diels і P. quinquefolia f. engelman­ nii Rehder та один культивар — P. tricuspidata ‘Veitchii’ Graebn. [21]. Досліджувані рослини належать до колек­ ційного фонду експозиційно­колекційної ді­ лянки «Виткі рослини» Національного бота­ нічного саду імені М.М. Гришка НАН Украї­ ни. Ділянка розташована на пологому схилі сухої балки з південно­західною експозицією. Вік рослин — близько 20 років. Для досліджень було вибрано по п’ять мо­ дельних рослин кожної з таксономічних оди­ ниць. Вивчення вегетативного розмноження напівздерев’янілими живцями проводили у першій декаді квітня 2013 р. згідно з методич­ ними рекомендаціями [15]. Укорінення відбу­ валось у теплиці. Ґрунтовим субстратом був річковий пісок. Як зразки відібрано напівздерев’янілі стеб­ лові живці, котрі зимували в природних умо­ вах у відкритому ґрунті. Для стимуляції вкорі­ нення застосовували препарат «Корневін», який регулює ріст. До його складу входить ФАР ауксинової природи — індоліл­масляна кислота в концентрації 5 г/кг. Для визначення впливу препарату на ризогенез живців у до­ слідженні використовували водний розчин препарату в концентраціях 1, 2 і 5 г/л. Кількість живців для кожного варіанта до­ сліду становила 50 шт. (по 10 живців кожної з модельних рослин). Для визначення відсотка вкорінення напівздерев’янілих живців залеж­ но від строку живцювання дослідження прово­ дили в період активного росту пагонів один раз 44 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 3 В.В. Маковський на декаду — з третьої декади червня до третьої декади липня, а для P. tricuspidata ‘Veit chii’ — до першої декади серпня включно. Для вдосконалення технології літнього жив­ цювання застосовували запатентовану корис­ ну модель «Спосіб термостресової стимуляції коренеутворення стеблових живців для при­ скореного розмноження декоративних де рев­ но­кущових листяних рослин», яка передбачає стеблове живцювання, стимуляцію, вкорінення стеблових живців за оптимальних умов. Сти­ муляцію проводили за температури +4 °С [11]. Впливу температури, котра спричиняє стрес, живці піддавали протягом 24 год. Фенологічні спостереження проводили шля­ хом реєстрації фаз розвитку з інтервалом 3—5 діб за «Методикой фенологических наблюдений в ботанических садах СССР» [9]. Результати та обговорення Живцювання здерев’янілими живцями Препарат «Корневін» є регулятором росту фі тогормональної природи. За характером дії на рослинні тканини регулятори росту ділять на стимулятори та інгібітори. При застосуванні препаратів, котрі регулюють ріст, слід ураховувати, що вони створені для стимуляції росту, розвитку та підвищення продуктивності певних культур при відпо­ відних дозах, строках і способах застосу­ вання [8]. Допосадкова обробка живців водним роз­ чином препарату «Корневін» у концентрації 1 і 2 г/л сприяла стимуляції вкорінення зде ре­ в’я нілих живців рослин усіх досліджуваних так сонів, а у концентрації 5 г/л — мала інгібу­ вальний ефект (рис. 1). Із досліджуваних рослин у контрольному ва ріанті досліду (без застосування препарату) найбільший відсоток укорінення зафіксова­ но для P. quinquefolia (80 %), а найменший — для P. triuspidata ‘Veitchii’ (48 %). При застосу­ ванні розчину препарату в концентрації 2 г/л найбільшу кількість вкорінених живців від­ значено у P. quinquefolia (92 %), що на 12 % більше, ніж у контрольному варіанті, а най­ меншу — в A. aconitifolia f. glabra (66 %) та P. tricuspidata ‘Veitchii’ (66 %), що відповідно на 12 і 18 % більше порівняно з контролем. При застосуванні препарату «Корневін» у кон­ центрації 1 г/л укорінення живців збільшува­ лось на 2—10 %, а в концентрації 2 г/л — на 10—18 %. Застосування концентрації 5 г/л при­ зводило до інгібувального ефекту, тому вкорі­ нювання живців зменшувалося на 12—32 % щодо контролю. Препарат «Корневін» впливає також на ри­ зогенез здерев’янілих живців (табл. 1). Стимулювальний вплив на ризогенез жив­ ців спричинило застосування препарату в кон цент рації 1 і 2 г/л, тоді як використання препарату в концентрації 5 г/л призводило до інгібувального ефекту, який виявлявся змен­ шеням кількості додаткових коренів та їх дов­ жини. У результаті обробки живців препара­ том у концентрації 1 г/л — кількість додатко­ вих коренів збільшувалась у середньому на 1,69—5,38 шт., в концентрації 2 г/л — на 4,17—7,37 шт., а використання препарату в концентрації 5 г/л призводило до зменшення 20 30 40 50 60 70 80 90 Control 1 2 5 R oo ti n g , % Concentration, g/l Рис. 1. Вкорінення здерев’янілих живців деревних ліан родини Vitaceae залежно від концентрації препа­ рату «Корневін» Fig. 1. Rooting of the lignified cuttings of the woody vines of the Vitaceae family, depending on the concentration of the drug “Kornevin” A. aconitifolia A. brevipedunculata P. quinquefolia P. inserta A. aconitifolia f. glabra A. heterophylla P. quinquefolia f. engelmannii P. tricuspidata ‘Veitchii’P. inserta P. quinquefolia A. brevipedunculata A. aconitifolia P. tricuspidata 'Veitchii' P. quinquefolia f. engelmannii A. heterophyllaA. brevipedunculata A. aconitifolia f. glabra 45ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Особливості вегетативного розмноження деревних ліан родини Vitaceae Juss. в умовах... Таблиця 1. Показники ризогенезу здерев’янілих живців деревних ліан родини Vitaceae залежно від концентрації препарату «Корневін» Table 1. Indicators of rhizogenesis of lignified cuttings of woody vines of the Vitaceae family depending on the concentration in the solution of the drug «Kornevin» Таксон Концентрація «Корневіну» Контроль 1 г/л 2 г/л 5 г/л N L N L N L N L A. aconitifolia 4,27 5,10 8,28 4,80 11,64 4,75 2,86 4,67 A. aconitifolia f. glabra 4,70 3,81 10,08 3,58 11,30 3,39 2,62 2,53 A. brevipedunculata 7,31 4,72 9,03 4,66 11,49 4,41 3,33 3,86 A. heterophylla 6,21 4,09 8,18 4,32 13,02 4,68 3,43 4,00 P. quinquefolia 6,85 4,23 8,54 4,11 11,24 3,91 4,02 3,25 P. quinquefolia f. engel­ mannii 7,09 5,09 9,67 4,40 13,15 4,64 3,84 4,29 P. inserta 7,00 4,84 9,31 4,34 13,93 4,31 3,78 4,32 P. tricuspidata ‘Veitchii’ 3,17 3,95 7,66 3,24 8,61 3,15 2,18 2,92 НІР05 0,2060 0,1707 0,1954 0,1501 0,2889 0,1532 0,1242 0,1867 П р и м і т к а: N — середня кількість додаткових коренів (шт.); L — середня довжина додаткових коренів (см). кількості додаткових коренів на 0,98—3,98 шт. порівняно з контролем. Найбільшу довжину додаткових коренів за­ фіксовано у контрольному варіанті. Застосу­ вання розчину препарату з більшою концен­ трацією зазвичай призводило до зменшення середньої довжини додаткових коренів у жив­ ців. Таким чином, довжина додаткових коре­ нів живців обернено пропорційно залежить від концентрації препарату «Корневін». Живцювання напівздерев’янілими живцями З огляду на те, що визначення ступеня зде ре­ в’я ніння пагонів за розвитком сочевичок є су б’єктивним, а ознаки анатомічної будови використовувати важко або взагалі немож­ ливо, найдоступнішим способом визначення готовності пагонів до живцювання є враху­ вання фенофази маточних рослин [7]. Дослі­ дженнями встановлено, що вкорінення напів зде ре в’я нілих живців деревних ліан ро­ дини Vitaceae залежить від строків живцю­ вання (рис. 2). Отримані результати свідчать, що трива­ лість періоду, коли здатність напів зде ре в’я ні­ лих живців утворювати додаткові корені є най вищою, становить 10—20 діб і збігається з фазою зав’язування плодів, настання якої у рослин досліджуваних таксонів відбувається неодночасно (табл. 2). 30 40 50 60 70 80 R oo ti n g , % VI-3 VII-1 VII-2 VII-3 VIII-1 Month and decade Рис. 2. Вкорінення напівздерев’янілих живців дерев­ них ліан родини Vitaceae залежно від строку живцю­ вання Fig. 2. Rooting of semi­lignified cuttings of woody vines of the Vitaceae family, depending on the timing of cutting A. aconitifolia A. brevipedunculata P. quinquefolia P. inserta A. aconitifolia f. glabra A. heterophylla P. quinquefolia f. engelmannii P. tricuspidata ‘Veitchii’P. inserta P. quinquefolia A. brevipedunculata A. aconitifolia P. tricuspidata 'Veitchii' P. quinquefolia f. engelmannii A. heterophyllaA. brevipedunculata A. aconitifolia f. glabra 46 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 3 В.В. Маковський Фенологічними спостереженнями за маточ­ ними рослинами встановлено, що найраніше фаза зав’язування плодів настає в A. aconitifolia, A. aconitifolia f. glabra, P. inserta, P. quinquefolia (III декада червня), а найпізніше — в P. tricuspi­ data ‘Veitchii’ (I декада серпня). Із досліджува­ них рослин найбільший відсоток укорінення виявлено у P. quinquefolia f. engelmannii (88 %), а найменший — у P. tricuspidata ‘Veitchii’ (66 %). Вплив холодового стресора як чинника сти муляції коренеутворення зелених живців температурою +4 °С підвищує регенераційну здатність і стимулює утворення додаткових ко ренів у деревних ліан родини Vitaceae, про що свідчить збільшення кількості вкорінених живців і морфометричних показників ризоге­ незу (табл. 3). Після дії холодового стресора вкорінення живців досліджуваних рослин збільшувалося на 5—15 % щодо контролю. Найбільшу кіль­ кість додаткових коренів установлено в A. bre­ vipedunculata (7,15 шт.), найменшу — в P. tricu­ spidata ‘Veitchii’ (4,68 шт.). Середня кількість додаткових коренів зростала на 6,29—14,49 %. Середня довжина додаткових коренів змен­ шувалася на 4,69—10,25 %. Таблиця 2. Середні показники вкорінення напівздерев’янілих живців деревних ліан родини Vitaceae залежно від фаз розвитку маточних рослин Table 2. Average indices of rooting of semi­lignified cuttings of woody vines of Vitaceae family depending on development phases of mother plants Таксон Фаза сезонного розвитку Оптимальний строк живцювання Вкорінення, % A. aconitifolia Зав’язування плодів III декада червня 84 A. aconitifolia f. glabra ” III декада червня 74 A. brevipedunculata ” I декада липня 74 A. heterophylla ” I декада липня 80 P. quinquefolia ” III декада червня 86 P. quinquefolia f. engelmannii ” I декада липня 88 P. inserta ” III декада червня 82 P. tricuspidata ‘Veitchii’ ” I декада серпня 66 Таблиця 3. Вплив термостресору на регенераційну здатність і ризогенез напівздерев’янілих живців деревних ліан родини Vitaceae Table 3. Influence of thermostressor on regenerative ability and rhizogenesis of semi­lignified cuttings of woody lianas of Vitaceae family Таксон Контроль Дослід % N L % N L A. aconitifolia 80,0 5,34 5,50 87,5 5,70 5,11 A. aconitifolia f. glabra 72,5 5,21 4,71 82,5 5,83 4,28 A. brevipedunculata 67,5 6,11 5,41 77,5 7,15 4,85 A. heterophylla 75,0 6,17 6,31 85,0 7,11 5,74 P. quinquefolia 80,0 6,27 5,11 92,5 6,84 4,77 P. quinquefolia f. engelmannii 85,0 4,21 5,21 90,0 4,88 4,88 P. inserta 85,0 6,29 5,32 95,0 6,96 5,07 P. tricuspidata ‘Veitchii’ 40,0 4,06 3,50 55,0 4,68 3,18 НІР05 0,183 0,161 0,142 0,160 П р и м і т к а: N — середня кількість додаткових коренів (шт.); L — середня довжина додаткових коренів (см). 47ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Особливості вегетативного розмноження деревних ліан родини Vitaceae Juss. в умовах... Висновки Оптимальною для стимулювання вкорінення живців, а також збільшення кількості додат­ кових коренів є концентрація препарату «Кор­ невін» 2 г/л, тоді як використання концентра­ ції 5 г/л призводило до зменшення відсотка вкорінення живців і показників ризогенезу щодо контролю. Між кількістю додаткових коренів та їх довжиною виявлено обернено пропорційний зв’язок. Тривалість періоду, ко­ ли здатність напівздерев’янілих живців утво­ рювати додаткові корені є найвищою, стано­ вить 10—20 діб і збігається з фазою зав’язування плодів. Після дії холодового стресора на живці про­ тягом 24 год, відсоток укорінення на пів­ здерев’янілих живців деревних ліан родини Vi taceae збільшується. Холодовий стресор впливає також на ризогенез живців, що вияв­ ляється збільшенням кількості додаткових ко­ ренів з одночасним зменшенням їх довжини. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 1. Багацька О.М. Особливості росту і розвитку ін­ тродукованих видів дерев’янистих ліан та пер­ спективи їх використання в озелененні м. Києва: Дис. ... канд. с.­г. наук: 06.03.01. / О.М. Багацька: Нац. аграр. ун­т. — К., 2008. — 200 с. 2. Вахновская Н.Г. Древесные лианы в Молдавии / Н.Г. Вахновская. — Кишинев: Штиинца, 1987. — 80 с. 3. Головач А.Г. Лианы, их биология и использова­ ние. — Л.: Наука, 1973. —257 с. 4. Денисов Н.И. Деревянистые лианы российского Дальнего Востока (биология, интродукция, ис­ пользование, охрана): Дис. … д­ра биол. наук: 03.00.32. / Н.И. Денисов. — Владивосток, 2004. — 376 с. 5. Дойко Н.М. Біологічні основи інтродукції витких деревних рослин в Правобережному Лісостепу України: Дис. … канд. біол. наук: 03.00.05 / Дендрологічний парк «Олександрія» НАН Ук раї­ ни. — Біла Церква, 2005. — 180 с. 6. Завадская Л.В. Вертикальное озеленение / Л.В. За­ вадская. — М.: Изд. Дом МСП, 2005. — 128 с. 7. Иванова З.Я. Значение сроков черенкования при размножении декоративных кустарников / З.Я. Иванова // Вопросы декоративного садо­ водства. — Барнаул, 1964. — С. 8—26. 8. Князева Т.В. Регуляторы роста растений в Красно­ дарском крае / Т.В. Князева. — Краснодар: ЭДВИ, 2013. — 128 с. 9. Методика фенологических наблюдений в ботани­ ческих садах СССР / ГБС АН СССР. — М.: Наука, 1975. — 136 с. 10. Орлов М.И. Девичий виноград / М.И. Орлов // Цветоводство. — 1977. — № 10. — С. 13. 11. Пат. 42241 UA, МПК (2009) А01G 7/00. Спосіб термостресової стимуляції коренеутворення стеб лових живців для прискореного розмно­ ження декоративних деревно­кущових листяних рос лин: Патент на корисну модель / І.І. Корши­ ков, О.З. Глухов, Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота. — № u 2009 01050; заявл. 10.02.09; опубл. 25.06.09. — Бюл. № 12. — 8 с. 12. Поликарпова Ф.Я. Размножение плодовых и ягод­ ных культур зелеными черенками / Ф.Я. Поли­ карпова. — 2­е изд. перераб. и доп. — М.: Агро­ промиздат, 1990. — 96 с. 13. Тахтаджян А.Л. Флористические области Земли / А.Л.Тахтаджян. — Л.: Наука, 1978. — 247 с. 14. Турецкая Р.Х. Роль ауксинов, их кофакторов и ин­ гибиторов в ризогенезе / Р.Х. Турецкая, А.В. Гусь­ ков // Метаболизм и механизм действия фитогор­ монов. — Иркутск, 1979. — С. 21—27. 15. Турецкая Р.Х. Вегетативное размножение рас те­ ний с применением стимуляторов роста / Р.Х. Ту­ рецкая, Ф.Я. Поликарпова. — М.: Наука, 1968. — 94 с. 16. Усевич Т.Е. Некоторые анатомические особеннос­ ти корнеобразования у зеленых черенков вишни / Т.Е. Усевич // Докл. Моск. с.­х. акад. им. К.А. Ти­ мирязева. — 1970. — Вып. 165. — С. 57—60. 17. Фаустов В.В. Влияние условий минерального пи­ тания маточных растений на укоренение зеленых черенков / В.В. Фаустов // Новое в размножении садовых растений. — М., 1969. — С. 42—45. 18. Хайлова О.В. Влияние сроков черенкования на укореняемость зеленых черенков древесных рас­ тений / О.В. Хайлова, Н.И. Денисов // Научные ведомости Белгородского государственного уни­ верситета. Серия: естественные науки. — 2012. — Вып. 19, № 9. — С. 49—54. 19. Earner R.I. Interplay of sourse, growth substrance and environment in propagation by cuttings (proceedings) / R.I. Earner // Inter. Hort. Congress 16. — Brussels, 1962. — Vol. 5. — P. 617—619. 20. Haissing B.E. Influences of auxins and auxin syner­ gists on adventions root primordium initiation and de­ velopment / B.E. Haissing // New Zealand J. Forest Sci. — 1974. — Vol. 4, N 3. — P. 311—323. 21. Missouri Botanical Garden. — [Електронний ре­ сурс]. — Режим доступу: https://www.missouribo­ tanicalgarden.org/PlantFinder/PlantFinderDetails. aspx?taxonid=251629&isprofile=0& Рекомендував P.В. Іванніков Надійшла 10.01.2019 48 ISSN 1605­6574. Plant introduction, 2019, № 3 В.В. Маковський REFERENCES 1. Bahatska, O.M. (2008), Osoblyvosti rostu i rozvytku introdukovanykh vydiv derevianystykh lian ta per­ spektyvy yikh vykorystannia v ozelenenni m. Kyieva [Features of growth and development of introduced species of woody vines and prospects of their use in landscaping of Kiev]. PhD thesis. Kyiv, 150 p. 2. Vakhnovskaya, N.G. (1987), Drevesnye liany v Mol­ davii [Woody lianas in Moldova]. Kishinev: Shtiin­ tsa, 80 p. 3. Golovach, A.G. (1973), Liany, ih biologiya i ispolzo va nie [Lianas, their biologie and employment]. Leningrad: Nauka, 257 p. 4. Denisov, N.I. (2004), Derevyanistye liany rossiyskogo Dalnego Vostoka (biologiya, introduktsiya, ispolzo va­ nie, okhrana) [Woody lianas of the Russian Far East (biology, introduction, use, protection]. Doctor’s thesis. Vladivostok, 376 p. 5. Doyko, N.M. (2005), Biolohichni osnovy introduktsiyi vytkykh derevnykh roslyn v Pravoberezhnomu Liso­ ste pu Ukrayiny [The biological basis for the introduc­ tion of climbing wooden plants in Right­Bank of For­ est­Steppe of Ukraine].: PhD thesis. Dendrological park Olexandria, 180 p. 6. Zavadskaya, L.V. (2005), Vertikalnoe ozelenenie [Vertical gardening]. Moscow: Izdatelskiy Dom MSP, 128 p. 7. Ivanova, Z.Ya. (1964), Znachenie srokov cherenko­ vaniya pri razmnozhenii dekorativnykh kustarnikov [The value of timing grafted with the reproduction of ornamental shrubs]. Voprosy dekorativnogo sado­ vodstva [Issues of decorative gardening]. Barnaul, pp. 8—26. 8. Knyazeva, T.V. (2013), Regulyatory rosta rasteniy v krasnodarskom krae [Plant growth regulators in Kras­ nodar Region]. Krasnodar: EDVI, 128 p. 9. Metodika fenologicheskih nablyudenij v botanicheskih sadah SSSR [The methodology of phenological obser­ vations in the botanical gardens of the USSR](1975), Moscow: Nauka, 136 p. 10. Orlov, M.I. (1977), Devichiy vinograd [Virginia creep­ er]. Tsvetovodstvo [Floriculture], N 10, p. 13. 11. Korshykov, I.I., Hlukhov, O.Z., Dovbysh, N.F. and Kharkhota, L.V. (2009), Sposib termostresovoi sty mu­ liatsii koreneutvorennia steblovykh zhyvtsiv dlia pry­ skorenoho rozmnozhennia dekoratyvnykh derev no­ kushchovykh lystianykh roslyn [Method of thermal stress stimulation of root formation of stem cuttings for the accelerated reproduction of decorative wood­shrub deciduous plants]. Patent 42241 UA, MPK (2009) A01G 7/00,№ u 2009 01050, Bulletin N 12, 8 p. 12. Polikarpova, F.Ya. (1990), Razmnozhenie plodovykh i yagodnykh kul’tur zelenymi cherenkami [Reproduc­ tion of fruit and berry crops with not lignified cuttings]. 2nd ed., rev. Moscow: Agropromizdat, 96 p. 13. Tahtadzhyan, A.L. (1978), Floristicheskie oblasti zem li [Floristic areas of the earth]. Leningrad: Nauka, 247 p. 14. Turetskaya, R.Kh. and Guskov, A.V. (1979), Rol auksi­ nov, ikh kofaktorov i ingibitorov v rizogeneze [The role of auxins, their cofactors and inhibitors in rhizogene­ sis]. Metabolizm i mekhanizm deystviya fitogormonov [Metabolism and the mechanism of action of phyto­ hormones]. Irkutsk, pp. 21—27. 15. Turetskaya, R.Kh. and Polikarpova, F.Ya. (1968), Ve­ ge tativnoe razmnozhenie rasteniy s primeneniem sti­ mu lyatorov rosta [Vegetative reproduction of plants using growth stimulants]. Moscow: Nauka, 94 p. 16. Usevich, T.E. (1970), Nekotorye anatomicheskie oso­ bennosti korneobrazovaniya u zelenykh cherenkov vishni [Some anatomical features of rooting in green cuttings of cherry]. Doklady Moskovskoy sels ko kho­ zyay stvennoy akademii imeni K.A. Timiryazeva [Re­ ports of the K.A. Timiryazev Moscow Agricult. Acad.], vol. 165, pp. 57—60. 17. Faustov, V.V. (1969), Vliyanie usloviy mineralnogo p i ta­ niya matochnykh rasteniy na ukorenenie zelenykh che­ renkov [Influence of the conditions of mineral nutrition of uterine plants on the rooting of non­lignified cut­ tings]. Novoe v razmnozhenii sadovykh rasteniy [New in breeding garden plants]. Moscow, pp. 42—45. 18. Khaylova, O.V. and Denisov, N.I. (2012), Vliyanie srok­ ov cherenkovaniya na ukorenyaemost zelenykh che­ renkov drevesnykh rasteniy [The effect of grafting times on the rooting rate of green cuttings of woody plants]. Nauchnye vedomosti Belgorodskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: estestvennye nauki [Scientific state­ ments of Belgorod State University. Ser.: Natural Sci­ ences], vol. 19, N 9, pp. 49—54. 19. Earner, R.I. (1962), Interplay of sourse, growth sub­ strance and environment in propagation by cuttings (proceedings). Inter. Hort. Congress 16. Brussels, vol. 5, pp. 617—619. 20. Haissing, B.E. (1974), Influences of auxins and auxin synergists on adventions root primordium initiation and development. New Zealand J. Forest Sci, vol. 4, N 3, pp. 311—323. 21. Missouri Botanical Garden. [Electronic resource]. Mo de access: https://www.missouribotanicalgarden.org/Plant­ Finder/ PlantFinderDetails.aspx?taxonid=251629&isp rofile=0& Recommended by R.V. Ivannikov Received 10.01.2019 49ISSN 1605­6574. Інтродукція рослин, 2019, № 3 Особливості вегетативного розмноження деревних ліан родини Vitaceae Juss. в умовах... В.В. Маковский Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ОСОБЕННОСТИ ВЕГЕТАТИВНОГО РАЗМНОЖЕНИЯ ДРЕВЕСНЫХ ЛИАН СЕМЕЙСТВА VITACEAE JUSS. В УСЛОВИЯХ ИНТРОДУКЦИИ В ПРАВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ Цель — исследовать влияние рост­регулирующего препарата «Корневин» на укореняемость и ризогенез полуодревесневших черенков древесных лиан родов Ampelopsis Michx. и Parthenocissus Planch. семейства Vitaceae Juss. в условиях интродукции в Правобереж­ ной Лесостепи Украины, выявить оптимальные сроки летнего черенкования; используя запатентованную полезную модель, усовершенствовать технологию лет­ него черенкования растений исследуемых таксонов. Материал и методы. Влияние препарата «Корневин» на укореняемость и ризогенез полуодревесневших че­ ренков исследовали по методике вегетативного размно­ жения растений с применением сти му ля торов роста Р.Х. Турецкой и Ф.Я. Поликарповой (1968). Для опреде­ ления периода, когда способность полуодревесневших черенков образовывать придаточные корни является наиболее высокой, черенкование проводили один раз в декаду с третьей декады июня по третью декаду июля, а для P. tricuspidata ‘Veit chii’ — до первой декады августа включительно согласно рекомендациям по размноже­ нию плодовых и ягодных культур зелеными черенками Ф.Я. Поликарповой (1990). Регистрацию фенологиче­ ских фаз осуществляли по методике фенологических наблюдений в ботанических садах СССР (1975). Техно­ логию летнего черенкования растений исследуемых так­ сонов совершенствовали с использованием патента на полезную модель «Способ термострессовой стимуля­ ции корнеобразования стеблевых черенков для ускорен­ ного размножения декоративных древесно­кустар ни ко­ вых лиственных растений» И.И. Коршикова и др. (2009). Результаты. Применение препарата «Корневин» в концентрации 1 и 2 г/л способствовало повышению уко реняемости и увеличению количества придаточных корней полуодревесневших черенков, а в концент рации 5 г/л — имело ингибирующий эффект. Уве личение кон­ центрации препарата в растворе приводило к уменьше­ нию средней длины придаточных корней у черенков. Наибольший процент укоренения полуодревесневших черенков отмечен в период завязывания плодов. Дейст­ вие холодового стрессора положительно влияло на уко­ реняемость и ризогенез полуодревесневших черенков. Выводы. Оптимальной для стимулирования укоре­ няемости и увеличения количества придаточных кор­ ней полуодревесневших черенков древесных лиан се­ мейства Vitaceae является концентрация препарата «Корневин» в водном растворе 2 г/л. Наиболее благо­ приятный для летнего черенкования период совпада­ ет с фазой завязывания плодов. Холодовый стрессор положительно влияет на укореняемость и ризогенез полуодревесневших черенков. Ключевые слова: стимуляторы ризогенеза, придаточ­ ные корни, сроки черенкования, холодовый стрессор. V.V. Makovskyi M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv FEATURES OF VEGETATIVE PROPAGATION OF WOODY LIANAS OF THE VITACEAE JUSS. FAMILY IN CONDITIONS OF INTRODUCTION IN RIGHT­BANK OF FOREST­STEPPE OF UKRAINE Objective — to investigate the effect of the growth­regulat­ ing drug “Kornevin” on the rooting and rhizogenesis of the semi lignified cuttings of wood vines of the genera Ampelop­ sis Michx. and Parthenocissus Planch. Vitaceae family in condition of introduction in Right­Bank of Forest­Steppe of Ukraine, identify the optimal timing of the summer trimming. Using a patented utility model, improve the tech­ nology of summer planting of the studied taxa. Material and methods. The effect of drug “Kornevin” on the rooting rate and rhizogenesis of semi lignified cut­ tings was investigated according to the method of vegeta­ tive propagation of plants using growth stimulants by R.Kh. Turetskaya and F.Ya. Polikarpova (1968). To deter­ mine the period when the ability of semi­lignified cuttings to form adventitious roots is the highest, cuttings were car­ ried out once a decade, starting from the third decade of June to the third decade of July, and for P. tricuspidata ‘Veitchii’ — until the first decade of August inclusive, using the recommendations on the propagation of fruit and berry crops with green cuttings by F.Ya. Polikarpova (1990). Phe­ nological phases were registered by the method of pheno­ logical observations in the botanical gardens of the USSR (1975). The technology of summer cuttings of plants of the taxa under study was improved using the utility model patent “The method of thermostress stimulation of root formation of stem cuttings for accelerated reproduction of ornamental tree­shrub deciduous plants” by I.I. Korshikov et al. (2009). Results. The application of drug “Kornevin” at a con­ centration of 1 and 2 g/l led to an increase in rooting and an increase in the number of adventitious roots of semi ligni­ fied cuttings. The use of a solution of the preparation at a concentration of 5 g/l resulted in an inhibitory effect. An increase in the concentration of the growth­regulating drug in the solution resulted in a decrease in the average length of adventitious roots in the cuttings. The highest percent­ age of rooting of semi­lignified cuttings was detected dur­ ing the onset of the phenological phase of fruit fastening. The effect of the cold stressor had a positive effect on the rooting and rhizogenesis of semi­lignified cuttings. Conclusions. The optimum for stimulation of rooting, as well as the increase in the number of adventitious roots of the semi­lignified cuttings of the woody vines of Vitaceae family, is the concentration of growth­regulating prepara­ tion “Kornevin” in aqueous solution, which is 2 g/l. The most favorable period for summer cuttings coincides with the phenological phase of fruit fastening. The effect of a cold stressor has a positive effect on the rooting and rhizo­ genesis of semi­lignified cuttings. Key words: stimulators of rhizogenesis, adventitious roots, terms of cutting, cold stressor.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-1515
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:53:18Z
publishDate 2019
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/d9/7533afe118cca6df79d85b01f272d5d9.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-15152019-11-11T08:16:08Z Features of vegetative propagation of woody lianas of the Vitaceae Juss. family in conditions of introduction in RightBank of ForestSteppe of Ukraine Особливості вегетативного розмноження деревних ліан родини Vitaceae Juss. в умовах інтродукції в Правобережному Лісостепу України Makovskyi, V.V. Objective — to investigate the effect of the growth-regulating drug “Kornevin” on the rooting and rhizogenesis of the semi lignified cuttings of wood vines of the genera Ampelopsis Michx. and Parthenocissus Planch. Vitaceae family in condition of introduction in Right-Bank of Forest-Steppe of Ukraine, identify the optimal timing of the summer trimming. Using a patented utility model, improve the technology of summer planting of the studied taxa. Material and methods. The effect of drug “Kornevin” on the rooting rate and rhizogenesis of semi-lignified cuttings was investigated according to the method of vegetative propagation of plants using growth stimulants by R.Kh. Turetskaya and F.Ya. Polikarpova (1968). To determine the period when the ability of semi-lignified cuttings to form adventitious roots is the highest, cuttings were carried out once a decade, starting from the third decade of June to the third decade of July, and for P. tricuspidata ‘Veitchii’ – until the first decade of August inclusive, using the recommendations on the propagation of fruit and berry crops with green cuttings by F.Ya. Polikarpova (1990). Phenological phases were registered by the method of phenological observations in the botanical gardens of the USSR (1975). The technology of summer cuttings of plants of the taxa under study was improved using the utility model patent “The method of thermostress stimulation of root formation of stem cuttings for accelerated reproduction of ornamental tree-shrub deciduous plants” by I.I. Korshikov et al. (2009). Results. The application of drug “Kornevin” at a concentration of 1 and 2 g/l led to an increase in rooting and an increase in the number of adventitious roots of semi lignified cuttings. The use of a solution of the preparation at a concentration of 5 g/l resulted in an inhibitory effect. An increase in the concentration of the growth-regulating drug in the solution resulted in a decrease in the average length of adventitious roots in the cuttings. The highest percentage of rooting of semi-lignified cuttings was detected during the onset of the phenological phase of fruit fastening. The effect of the cold stressor had a positive effect on the rooting and rhizogenesis of semi-lignified cuttings. Conclusions. The optimum for stimulation of rooting, as well as the increase in the number of adventitious roots of the semi-lignified cuttings of the woody vines of Vitaceae family, is the concentration of growth-regulating preparation “Kornevin” in aqueous solution, which is 2 g/l. The most favorable period for summer cuttings coincides with the phenological phase of fruit fastening. The effect of a cold stressor has a positive effect on the rooting and rhizogenesis of semi-lignified cuttings. Мета – дослідити вплив препарату “Корневін”, який регулює ріст, на вкорінення і ризогенез напівздерев’янілих живців деревних ліан родів Ampelopsis Michx. і Parthenocissus Planch. родини Vitaceae Juss. в умовах інтродукції в Правобережному Лісостепу України, виявити оптимальні строки літнього живцювання; використовуючи запатентовану корисну модель, удосконалити технологію літнього живцювання рослин досліджуваних таксонів. Матеріал та методи. Вплив препарату “Корневін” на вкорінення і ризогенез напівздерев’янілих живців досліджували за методикою вегетативного розмноження рослин із застосуванням стимуляторів росту Р.Х. Турецької та Ф.Я. Полікарпової (1968). Для визначення періоду, коли здатність напівздерев’янілих живців утворювати адвентивні корені є найвищою, живцювання проводили один раз на декаду з третьої декади червня до третьої декади липня, а для P. tricuspidata ‘Veitchii’ — до першої декади серпня включно згідно з рекомендаціями з розмноження плодових і ягідних культур зеленими живцями Ф.Я. Полікарпової (1990). Реєстрацію фенологічних фаз здійснювали за методикою фенологічних спостережень у ботанічних садах СРСР (1975). Технологію літнього живцювання рослин досліджуваних таксонів вдосконалювали з використанням патенту на корисну модель “Спосіб термостресової стимуляції коренеутворення стеблових живців для прискореного розмноження декоративних деревно-кущових листяних рослин” І.І. Коршикова та ін. (2009). Результати. Застосування препарату “Корневін” у концентрації 1 і 2 г/л сприяло підвищенню вкорінення і збільшенню кількості додаткових коренів напівздерев’янілих живців, а у концентрації 5 г/л – мало інгібувальний ефект. Збільшення концентрації препарату в розчині призводило до зменшення середньої довжини додаткових коренів у живців. Найбільший відсоток укорінення напівздерев’янілих живців відзначено в період зав’язування плодів. Дія холодового стресору позитивно впливала на вкорінення і ризогенез напівздерев’янілих живців. Висновки. Оптимальною для стимулювання вкорінення та збільшення кількості додаткових коренів на пів здерев’янілих живців деревних ліан родини Vitaceae є концентрація препарату “Корневін” у водному розчині 2 г/л. Найсприятливіший для літнього живцювання період збігається з фазою зав’язування плодів. Холодовий стресор позитивно впливає на вкорінення і ризогенез напівздерев’янілих живців. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2019-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1515 10.5281/zenodo.3404117 Plant Introduction; Vol 83 (2019); 42-49 Інтродукція Рослин; Том 83 (2019); 42-49 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3466025 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1515/1461 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Makovskyi, V.V.
Особливості вегетативного розмноження деревних ліан родини Vitaceae Juss. в умовах інтродукції в Правобережному Лісостепу України
title Особливості вегетативного розмноження деревних ліан родини Vitaceae Juss. в умовах інтродукції в Правобережному Лісостепу України
title_alt Features of vegetative propagation of woody lianas of the Vitaceae Juss. family in conditions of introduction in RightBank of ForestSteppe of Ukraine
title_full Особливості вегетативного розмноження деревних ліан родини Vitaceae Juss. в умовах інтродукції в Правобережному Лісостепу України
title_fullStr Особливості вегетативного розмноження деревних ліан родини Vitaceae Juss. в умовах інтродукції в Правобережному Лісостепу України
title_full_unstemmed Особливості вегетативного розмноження деревних ліан родини Vitaceae Juss. в умовах інтродукції в Правобережному Лісостепу України
title_short Особливості вегетативного розмноження деревних ліан родини Vitaceae Juss. в умовах інтродукції в Правобережному Лісостепу України
title_sort особливості вегетативного розмноження деревних ліан родини vitaceae juss. в умовах інтродукції в правобережному лісостепу україни
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/1515
work_keys_str_mv AT makovskyivv featuresofvegetativepropagationofwoodylianasofthevitaceaejussfamilyinconditionsofintroductioninrightbankofforeststeppeofukraine
AT makovskyivv osoblivostívegetativnogorozmnožennâderevnihlíanrodinivitaceaejussvumovahíntrodukcíívpravoberežnomulísostepuukraíni

Схожі ресурси